СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 4-с/759/50/21

ун. № 759/18576/15-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2021 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді - Журибеди О.М.

при секретарі - Мурга Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на дії Святошинського районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві,-

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернувся до суду із вказаною скаргою, та просить. визнати причини пропуску строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними та поновити даний строк. Визнати неправомірними дії начальника відділу Святошинського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Ю.А. Вишневського та Головного державного виконавця Ткачової К.В. відносно виконання виконавчого листа № 759/18576/15-ц виданий 24.03.2016 Святошинським районним судом м. Києва про стягнення з ДП «Луганськвугілля» на користь ОСОБА_1 заборгованості по зарплаті у розмірі 22019,26 грн. Визнати неправомірною та скасувати постанову ВП № 50872253 винесену 2016 року Головним державним виконавцем Святошинського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Ткачовою К.В., якою закрито виконавче провадження примусового викання рішення Святошинського районного суду м. Києва на підставі виконавчого листа № 576/15-ц виданого 24.03.2016 Святошинським районним судом м. Києва про стягненні з ДП « Луганськвугілля» на користь ОСОБА_1 заборгованості по зарплаті у розмірі 22019, 26 грн. Зобов`язати державного виконавця Ткачову К.В. або іншу уповноважену особу Святошинського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві отримати в Святошинському районному суді міста Києва дублікат виконавчого документа та відновити виконавче провадження виконавчого листа по Рішенню Святошинського районного суду міста Києва від 02 лютого 2016 року справа ун.№ 759/18576/15-ц, пр.№ 2/759/1412/16.

В обґрунтуванні скарги, посилався на те, що під час знаходження на виконанні рішення Святошинського районного суду міста Києва від 02 лютого 2016 року справа ун. № 759/18576/15-ц, пр.№ 2/759/1412/16, на адресу, ОСОБА_1 , надійшов лист Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного державного виконавця Святошинського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві за підписом К.В. Ткачова надійшла постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження 04.10.2016 для виконання та до відома, винесену на підставі виконавчого документу виконавчий лист № 759/18576/15-ц від 24.03.2016, що видав Святошинський районний суд м. Києва, в якому зазначено, що виконавче провадження підлягає закінченню, а виконавчий документ підлягає направленню за належністю до іншого органу ДВС за місцем знаходження майна боржника-юридичної особи для організації подальшого виконання. Заявник звернувся до начальника Святошинського районного відділу ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві особисто звернувся з заявою від 10.08.2020 р. в якій просив: скасувати вище вказану постанову Головного державного виконавця Ткачової К.В ВП № 50872253 від 04.10.2016 про закінчення виконавчого провадження та протягом десяти днів подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу в особі ОСОБА_1 коштів, згідно з переліком, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

На вище вказану заяву від 10.08.2020 року ОСОБА_1 отримав письмову відповідь від 12.08.2020р. Святошинського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у м.Києві за підписом начальника відділу Василевського А.М., зазначено, що 04.10.2016 керуючись п. 10 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із направленням виконавчого документа за належністю до Ленінського ВДВС м. Луганська ГТУЮ у Луганській області.

Перевіркою бази даних АСВП встановлено, що Ленінським ВДВС м. Луганська ГТУЮ Луганській області винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження. Натомість станом на 12.08 2020 вищевказана постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження разом з оригіналом виконавчого документа на адресу відділу не надходила, що свідчить про їх втрату при пересилці.

З огляду вищевикладеного зрозуміло, що при вчиненні виконавчих дій, загублено (втрачено) оригінал виконавчого документа при пересилці за належністю до Ленінського ВДВС м. Луганська ГТУЮ у Луганській області. Державний виконавець не виконав вимогу, щодо здійснення обов`язків керівника відповідного органу державної виконавчої служби подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженого Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

На письмове звернення стягувача від 02.09.2020 р. до Начальника Святошинського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у м.Києві Василевського А.М. з проханням звернутись із заявою до Святошинського районного суду міста Києва про надання дублікату виконавчого документа на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 02 лютого 2016 року, Начальник Святошинського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у м. Києві Василевський А.М.: не звернувся із заявою до Святошинського районного суду міста Києва про надання дублікату виконавчого документа та надав стягувачу неповну, не достовірну письмову відповідь, а лише повторно поінформував стягувача про наявність змісту п.17.4 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа ... і що є доказом самоусунення посадової особи від виконання своїх посадових обов`язків.

Важливо, що території місто Луганськ та Ленінський район міста Луганська з червня 2014 року знаходяться у зоні проведення антитерористичної операції (АТО) України, а з квітня 2018 року у зоні проведення операції об`єднаних сил (ООС) України на території окремих районів Луганської, Донецької області і по теперішній час тимчасово не підконтрольні органам державної влади України і визнані Урядом України як тимчасово окуповані території України.

На не підконтрольній Україні території проведення ООС України в зоні Луганської області поштовий зв`язок з Україною не здійснюється (відсутній), дія державних органів влади України тимчасово зупинена (відсутня) утому числі припинено здійснення повноважень Ленінським районним відділом державної виконавчої служби міста Луганська Головного територіального управління юстиції у місті у Луганській області

Керуючись вище вказаним є вагомі підстави стверджувати проте, що Головний державний виконавець Ткачова К.В. з міста Києва не мала технічної і правової можливості здійснити відправлення вище вказаної постанови на тимчасово непідконтрольну Україні окуповану територію до Ленінського районного відділу державної виконавчої служби міста Луганська .

Щодо пропуску строку звернення до суду за захистом прав та законних інтересів просить врахувати, що, за своїм віком, є людиною пенсійного віку за пільговим трудовим стажем, постійно проживаю за вище вказаною адресою паспортної реєстрації: АДРЕСА_1 , - що є територією проведення антитерористичної (АТО) України, а з квітня 2018 року у зоні проведення операції об`єднаних сил (ООС) на території окремих районів Луганської, Донецької області і по теперішній час тимчасово не підконтрольні органам державної влади України і визнані Урядом України як тимчасово окуповані території України. На не підконтрольній Україні території проведення ООС України в зоні Луганської області поштовий зв`язок з Україною не здійснюється (відсутній), саме з цієї поважної причини не мав технічної можливості вчасно поштовим відправленням звернутись до Святошинського районного суду м. Києва з цією скаргою.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд скарги за його відсутності, вимоги скарги підтримав та просив задовольнити.

Представник Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві в судове засідання повторно не з`явився, повідомлявся належним чином, а тому суд вважає за можливим проводити розгляд справи за відсутності останніх, на підставі наявних доказів в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення скарги частково з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що під час знаходження на виконанні рішення Святошинського районного суду міста Києва від 02 лютого 2016 року справа ун. № 759/18576/15-ц, пр.№ 2/759/1412/16, на адресу, ОСОБА_1 , надійшов лист Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного державного виконавця Святошинського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві за підписом К.В. Ткачова надійшла постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження 04.10.2016 для виконання та до відома, винесена на підставі виконавчого документу виконавчий лист № 759/18576/15-ц від 24.03.2016, що видав Святошинський районний суд м. Києва, в якому зазначено, що виконавче провадження підлягає закінченню, а виконавчий документ підлягає направленню за належністю до іншого органу ДВС за місцем знаходження майна боржника-юридичної особи для організації подальшого виконання. Заявник звернувся до начальника Святошинського районного відділу ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві особисто з заявою від 10.08.2020р. в якій просив: скасувати вище вказану постанову Головного державного виконавця Ткачової К.В ВП № 50872253 від 04.10.2016 про закінчення виконавчого провадження та протягом десяти днів подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу в особі ОСОБА_1 коштів, згідно з переліком, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

На вище вказану заяву від 10.08.2020 року ОСОБА_1 отримав письмову відповідь від 12.08.2020р. Святошинського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у м.Києві за підписом начальника відділу Василевського А.М., зазначено, що 04.10.2016 керуючись п. 10 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із направленням виконавчого документа за належністю до Ленінського ВДВС м. Луганська ГТУЮ у Луганській області.

Перевіркою бази даних АСВП встановлено, що Ленінським ВДВС м. Луганська ГТУЮ Луганській області винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження. Натомість станом на 12.08 2020 вищевказана постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження разом з оригіналом виконавчого документа на адресу відділу не надходила, що свідчить про їх втрату при пересилці.

При вчиненні виконавчих дій, загублено (втрачено) оригінал виконавчого документа при пересилці за належністю до Ленінського ВДВС м. Луганська ГТУЮ у Луганській області. Державний виконавець не виконав вимогу, щодо здійснення обов`язків керівника відповідного органу державної виконавчої служби подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженого Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

На письмове звернення стягувача від 02.09.2020 р. до Начальника Святошинського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у м.Києві Василевського А.М. з проханням звернутись із заявою до Святошинського районного суду міста Києва про надання дублікату виконавчого документа на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 02 лютого 2016 року, Начальник Святошинського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у м. Києві Василевський А.М.: не звернувся із заявою до Святошинського районного суду міста Києва про надання дублікату виконавчого документа та надав стягувачу неповну, не достовірну письмову відповідь, а лише повторно поінформував стягувача про наявність змісту п.17.4 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа ... і що є доказом самоусунення посадової особи від виконання своїх посадових обов`язків.

Важливо, що території місто Луганськ та Ленінський район міста Луганська з червня 2014 року знаходяться у зоні проведення антитерористичної операції (АТО) України, а з квітня 2018 року у зоні проведення операції об`єднаних сил (ООС) України на території окремих районів Луганської, Донецької області і по теперішній час тимчасово не підконтрольні органам державної влади України і визнані Урядом України як тимчасово окуповані території України.

На не підконтрольній Україні території проведення ООС України в зоні Луганської області поштовий зв`язок з Україною не здійснюється (відсутній), дія державних органів влади України тимчасово зупинена (відсутня) утому числі припинено здійснення повноважень Ленінським районним відділом державної виконавчої служби міста Луганська Головного територіального управління юстиції у місті у Луганській області

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи (ч. 1 ст. 449 ЦПК України).

Скаржник, за своїм віком, є людиною пенсійного віку за пільговим трудовим стажем, постійно проживає за вище вказаною адресою паспортної реєстрації: АДРЕСА_1 , - що є територією проведення антитерористичної (АТО) України, а з квітня 2018 року у зоні проведення операції об`єднаних сил (ООС) на території окремих районів Луганської, Донецької області і по теперішній час тимчасово не підконтрольні органам державної влади України і визнані Урядом України як тимчасово окуповані території України. На не підконтрольній Україні території проведення ООС України в зоні Луганської області поштовий зв`язок з Україною не здійснюється (відсутній), саме з цієї поважної причини не мав технічної можливості вчасно поштовим відправленням звернутись до Святошинського районного суду м. Києва з цією скаргою, тому строк підлягає поновленню.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість рішень суду (п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» (чинного на момент прийняття оскаржуваної постанови), державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. Державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби (ч. 1 ст. 25 Закону).

Пунктом 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» № 6 від 07.02.2014 року зазначено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 Закону про виконавче провадження; неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; наявності інших, передбачених законодавством, обставин, які виключають можливість здійснення виконавчого провадження тощо (стаття 26 Закону про виконавче провадження).

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний письмово повідомити боржника і стягувача про день і час примусового вселення. Боржник вважається повідомленим про примусове вселення стягувача, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися вселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред`явлення рішення до виконання.

Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону (пункт 6 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавчий збір").

Разом з тим, за змістом частин першої та другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Разом з тим, як свідчать досліджені в ході судового розгляду даної справи письмові докази, державним виконавцем, вимоги ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» дотримані не були, оскільки ним не було здійснено усіх, передбачених законодавством дій для ефективно, своєчасно і в повному обсязі виконання рішення суду.

Статтею 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до абз. 3 ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Розділом ІХ Закону України «Про виконавче провадження» визначені умови звернення стягнення на заробітну плату.

Відповідно до ч. 3 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Частиною 1 ст. 69 цього Закону визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до пунктів 2, 5 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Верховний Суд в своїй постанові від 27.03.2020 року у справі № 817/928/17 зазначив, що як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Відповідно до пункту 3.17 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року №512/5 (далі - «Інструкція № 512/5») в редакції чинній на момент прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови, у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу, державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Згідно з приписами статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження, у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або до іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту.

Даючи оцінку зібраним по справі доказам, суд приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки, встановлені у судовому засіданні обставини та відповідні їм докази підтверджують протиправність бездіяльності державного виконавця відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Київ щодо винесення постанови ВП № 50872253 винесену 2016 року Головним державним виконавцем Святошинського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Ткачовою К.В., якою закрито виконавче провадження примусового викання рішення Святошинського районного суду м. Києва на підставі виконавчого листа № 576/15-ц виданого 24.03.2016 Святошинським районним судом м. Києва про стягненні з ДП « Луганськвугілля» на користь ОСОБА_1 заборгованості по зарплаті у розмірі 22019, 26 грн.

Керуючись ст. 43 Конституції України, ст. 94 КЗпП України, ст. ст. 52, 68-70 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 76-81, 259, 263-264, 447-451 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на дії Святошинського районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві - задовольнити частково.

Визнати причини пропуску строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними та поновити строк.

Визнати неправомірною та скасувати постанову ВП № 50872253 винесену 2016 року Головним державним виконавцем Святошинського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Ткачовою К.В., якою закрито виконавче провадження примусового викання рішення Святошинського районного суду м. Києва на підставі виконавчого листа № 576/15-ц виданого 24.03.2016 Святошинським районним судом м. Києва про стягненні з ДП « Луганськвугілля» на користь ОСОБА_1 заборгованості по зарплаті у розмірі 22019, 26 грн.

В іншій частині скарги - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.М. Журибеда