Справа № 274/4424/21 Провадження № 1-кс/0274/1046/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2021 м.Бердичів

Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Бердичівського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 12021060480000355 від 07 липня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з вказаним клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердичева, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави, оскільки вказаний злочин вчинений із застосуванням насильства.

Обгрунтовуючи клопотання, зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений слідством день, час та місці у ОСОБА_4 та ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на вчинення нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , вчиненого за попередньою змовою групою осіб та поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, поєднаного із проникненням у житло, інше приміщення чи сховище.

Таким чином, з метою реалізації свого злочинного умислу, керуючись корисливим мотивом, діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , 07.07.2021 близько 05 год. 00 хв. через вікно проникли до приміщення квартири АДРЕСА_2 , де проживають ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

У подальшому, ОСОБА_11 , не припиняючи свої злочинні дії, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 з метою заволодіння майном ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , поєднаний із насильством небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, наніс ОСОБА_9 один удар кулаком в обличчя від якого потерпіла впала на диван, потім скинув її на підлогу та наніс декілька ударів ногою, взутою у взуття по тулубу потерпілій, таким чином, подолавши у потерпілої волю до опору.

В цей час ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_11 , з метою заволодіння майном ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , поєднаний із насильством небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, наніс ОСОБА_10 декілька ударів кулаком руки по обличчю, таким чином подолавши у потерпілого волю до опору.

Після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , реалізуючи свій злочинний намір, заволоділи мобільним телефоном марки «Samsung», вартістю 250 грн., спорядженим сім-картою оператора мобільного зв`язку «ВФ Україна», вартістю 50 грн., мобільним телефоном марки Sony», вартістю 200 грн., спорядженим сім-картою мобільного оператора «ВФ Україна», вартістю 50 грн., ювелірними виробами з золота на загальну суму 1500 грн.

В подальшому, ОСОБА_4 , діючи з ОСОБА_11 , утримуючи майно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , яким заволоділи під час розбійного нападу, з місця вчинення злочину втекли та розпорядились останнім на власний розсуд.

Таким чином, своїми умисними злочинними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_11 заподіяли потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 2050 грн.

Умисними діями, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаними із проникненням до житла, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.187 КК України.

Слідчий зазначає, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається на необхідність запобігання спробам переховуватись від органу досудового розслідування та суду; знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речей,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; незаконно впливати на потерпілих; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

07.07.2021 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки існують наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_4 свою причетність до вчинення вказаного кримінального правопорушення заперечує.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні щодо задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 заперечив. Наголосив на тому, що обгрунтованість підозри не підтверджено належними та допустими доказами.

Допитана в судовому засіданні за клопотанням захисника свідок ОСОБА_12 пояснила, що 06.07.2021 її з ОСОБА_4 познайомив чоловік. В той же день вони усі сиділи в парку до самого ранку. Під час відпочинку в парку 7.07.2021 ОСОБА_4 та ОСОБА_11 відлучалися під ранок купувати спиртні напої, точно о якій годині не пам`ятає, сказує що їх не було близько 5 хвилин, після чого близько 05:00 год ранку вони розійшлися по домівкам.

Свідок ОСОБА_13 пояснив, що ОСОБА_4 вже два тижні поживає разом з ним за адесою: АДРЕСА_3 ; разом працюють на ринку. 07.07.2021 близько 05 год 00 хв йому зателефонував ОСОБА_4 , щоб йти разом на ринок на роботу.

Заслухавши учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, слідчий суддя встановив наступне.

Згідно статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 8 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

07.07.2021 о 08 год 00 хв ОСОБА_4 було затримано відповідно до ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

07.07.2021 останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Як вбачається з матеріалів клопотання, у невстановлений слідством день, час та місці у ОСОБА_4 та ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на вчинення нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вчиненого за попередньою змовою групою осіб та поєднаного із насильством небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, поєднаного із проникненням у житло, інше приміщення чи сховище. Таким чином, з метою реалізації свого злочинного умислу, керуючись корисливим мотивом, діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб, 07.07.2021 близько 05 год. 00 хв. через вікно проникли до приміщення квартири АДРЕСА_2 , де проживають ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . У подальшому, ОСОБА_11 , не припиняючи свої злочинні дії, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 з метою заволодіння майном ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , поєднаний із насильством небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу наніс ОСОБА_9 один удар кулаком в обличчя від якого потерпіла впала на диван, потім скинув її на підлогу та наніс декілька ударів ногою, взутою у взуття по тулубу потерпілій, таким чином, подолавши у потерпілої волю до опору. В цей час ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_11 , з метою заволодіння майном ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , поєднаний із насильством небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу наніс ОСОБА_10 декілька ударів кулаком руки по обличчю, таким чином подолавши у потерпілого волю до опору. Після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , реалізуючи свій злочинний намір, заволоділи мобільним телефоном марки «Samsung», вартістю 250 грн., споряджений сім-картою оператора мобільного зв`язку «ВФ Україна», вартістю 50 грн., мобільним телефоном марки Sony», вартістю 200 грн., споряджений сім-картою мобільного оператора «ВФ Україна», вартістю 50 грн., ювелірними виробами з золота на загальну суму 1500 грн. В подальшому, ОСОБА_4 , діючи з ОСОБА_11 , утримуючи майно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , яким заволоділи під час розбійного нападу з місяця вчинення злочину втекли та розпорядились останнім на власний розсуд.

На підтвердження обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий посилається на зібрані органом досудового розслідування докази, а саме: протокол прийняттязаяви провчинене кримінальнеправопорушення від ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ;протокол оглядумісця подіїна місціскоєння кримінальногоправопорушення;протокол допитупотерпілої ОСОБА_9 ,яка показалапро обставинирозбійного нападу;протокол допитупотерпілого ОСОБА_10 ,який показавпро обставинирозбійного нападу;протокол пред`явленняособи длявпізнання заголосом заучастю потерпілої ОСОБА_9 ; та іншими матеріалами кримінального провадження.

Так, згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Варто зазначити, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Перевіряючи доводи захисника підозрюваного, викладені у його клопотанні, слід зазначити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).

Так, на момент розгляду клопотання, наданими до нього матеріалами підтверджується наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України. При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.

Таким чином встановлено, що підозра ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, є обґрунтованою, показання свідків не спростовують її обгрунтованості.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу підозрюваному, згідно зі ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує також, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Бердичів, українець, громадянин України, з середньою освітою, не працюючий, одружений, на вихованні є малолітня дитина, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий, а саме: 20.03.2007 Бердичівським міським судом Житомирської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75,76 ч.1 п.3,4 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік 6 місяців; 20.03.2008 Бердичівським міським судом Житомирської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 ч. 4 КК України частково приєднано покарання по вироку від 05.07.2007 року та до відбуття покарання визначено 3 роки 2 місяці позбавлення волі на підставі ст. 71 ч. 1 КК України частково приєднане невідбуте покарання по вироку від 20.03.2007 та до відбуття визначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі; 21.06.2012 року Бердичівським міським судом Житомирської області за ст. 187 ч. 2, 69 ч. 1, 186 ч. 2, 70 ч. 1 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 10 днів з конфіскацією майна; 28.12.2017 Броварським міським судом Київської області за ст. 187 ч. 3, 72 ч. 5 ККК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, із застосуванням ст. 72 ч. 5 КК України зарахувати в строк з 20.04.2016 по 28.12.2017; 22.10.2018 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ст. 185 ч. 3, 71 КК України до 7 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна, відповідно до довідки - характеристики від 08.07.2021 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності у період з 08.01.2021 по 02.07.2021 за ч.ч.1,2 ст. 187 КУпАП, ч.2 ст. 44-3 КУпАП, ч. 2 ст. 197 КУпАП, ст. 176 КУпАП, ч. 1 ст. 160 КУпАП.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Так, щодо наявності обгрунтованих ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, то в клопотанні зазначено, що підозрюваний під час досудового розслідування може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; сховати абоспотворити будь-якуіз речей,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; незаконно впливати на потерпіли; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обговорюючи питання наявності зазначених у клопотанні ризиків, зокрема, щодо переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, то такі, як вважає слідчий суддя, є цілком ймовірним, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до практики ЄСПЛ допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину (рішення ЄСПЛ від 02.10.2014 у справі «Воляник проти України»). Крім цього, у рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України» зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Крім того, враховуючи, що підозрюваний свою вину у вчинені кримінального правопорушення не визнає, а на даний час не знайдено та не вилучено майно, викрадене у потерпілих, а також інші докази, які мають важливе значення для кримінального провадженя, а тому, перебуваючи на волі, підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Зазначене свідчить про існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також в судовому засіданні було встановлено, що підозрюваному ОСОБА_4 знайомі потерпілі, відтак, перебуваючи на волі, знаючи місце проживання останніх, підозрюваний може незаконно впливати на них з метою зміни показань та уникнення від кримінальної відповідальності. Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України: незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що при розгляді клопотання необхідно у повній мірі враховувати вимоги кримінального процесуального законодавства України, практики Європейського суду з прав людини, забезпечення не тільки прав підозрюваного, а й високих стандартів охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, щоб вирішити питання про застосування запобіжного заходу у відповідності до вимог міжнародного та національного законодавства, необхідно належним чином оцінити характер справи, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, та наслідки вчинення протиправних діянь.

Виходячи із вищезазначених, доведених у ході розгляду клопотання обставин, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів кримінального провадження приходить до висновку, що більш м`який запобіжний захід щодо ОСОБА_4 буде недостатнім для запобігання ризикам, які навели слідчий в клопотанні та прокурор в судовому засіданні.

Доводи захисника і підозрюваного про відсутність підстав обрання підозрюваному запобіжного заходу, не знайшли свого підтвердження будь-якими належними та допустимими доказами під час розгляду клопотання. Не підтверджено вказане й показаннями свідків.

У відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає за доцільне не обирати розмір застави в кримінальному провадженні.

Керуючись статтями 176 179, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 200, 206, 208, 309 Кримінального процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчогоСВ Бердичівськогорайонного відділуполіції ГУНПв Житомирськійобласті капітанаполіції ОСОБА_6 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 04.09.2021, без визначення розміру застави.

Строк триманняпід вартоюобраховувати зчасу затримання ОСОБА_4 -з 08 годин 00 хвилин 07.07.2021.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, процесуального прокурора.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошено 12.07.2021.

Слідчий суддя ОСОБА_1