ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_____________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.06.2021р. Справа №905/1793/19

за позовом: Керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області, м.Слов`янськ в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Донецькій області (85114, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Петровського, 18А, код ЄДРПОУ 38034476)

до відповідача: Державного підприємства «Лиманське лісове господарство» (84404, Донецька область, м.Лиман, вул.Костянтина Гасієва, 1А, код ЄДРПОУ 00991717)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національного природного парку «Святі гори» (84130, Донецька область, Слов`янський р-н, с.Богородичне, вул.Паркова, 4, код ЄДРПОУ 24802477)

про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконної рубки дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду без одержання лімітів та наявності дозволу в сумі 11459480 грн

Суддя Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Клименко Ю.О.

У засіданні брали участь:

прокурор: Кальницький А.В за посв.

від позивача: Моненко О.В. на підставі витягу з ЄДР

від відповідача: Приходько О.Б. дир.

від відповідача: Постельга І.В. адв.

від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні господарського суду Донецької області знаходилась справа №905/1793/19 за позовом Керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області, м.Слов`янськ в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Донецькій області, м.Лиман до відповідача, Державного підприємства «Лиманське лісове господарство», м.Лиман про стягнення з Державного підприємства «Лиманське лісове господарство» шкоди, завданої незаконною порубкою дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду без одержання лімітів та наявності дозволу на території Лиманської міської ради Донецької області, Краснолиманського та Ямпільского лісництва Державного підприємства «Лиманське лісове господарство» у розмірі 11459480 грн.

В обґрунтування позову прокурор посилався на здійснення відповідачем вибіркової та суцільної рубки дерев в кварталах Краснолиманського та Ямпільського лісництва без встановлених лімітів та дозволу на земельних ділянках природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення, в порушення ст.ст.12, 40, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст.9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», ст.ст.116, 123, 125, 126, 152 Земельного кодексу України, чим заподіяно шкоду на суму 11459480 грн, що підтверджується висновком експерта №630-643 від 28.05.2019р. за результатами проведеної комісійної судової економічної експертизи по матеріалам кримінального провадження №420180517200000001 від 03.01.2018р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.12.2019р. по справі №905/1793/19 у задоволенні позовних вимог керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Донецькій області до Державного підприємства «Лиманське лісове господарство» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконної рубки дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду без одержання лімітів та наявності дозволу в сумі 11459480 грн відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.06.2020р. вказане рішення залишено без змін.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.10.2020р. попередні судові рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення від 27.12.2019р. та постанову від 02.06.2020р., суд касаційної інстанції зазначав, що суди попередніх інстанцій не досліджували дотримання відповідачем визначених нормативно-правовими актами вимог, які ставляться до проведення санітарних рубок, а відтак у власних судових рішеннях дійшли передчасного висновку, що проведені відповідачем рубки є санітарними.

Водночас, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду наголошував, що суди попередніх інстанцій не досліджували строку дії відповідних дозволів на проведення суцільної санітарної рубки, точних періодів здійснення спірних рубок, та у яких зонах національних природних парків останні здійснювались, а відтак не встановили наявності правових підстав для здійснення суцільних санітарних рубок у Національному природному парку «Святі гори» після 11.11.2016р. (внесення змін до законодавства України).

Відповідно до ч.1 ст.316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Згідно з ухвалою суду від 28.01.2021р. справу №905/1793/19 прийнято до свого провадження суддею Паляницею Ю.О.

16.02.2021р. на електронну адресу суду від відповідача надійшли, зокрема, пояснення б/н від 15.02.2021р. (скріплені ЕЦП), за змістом яких Державне підприємство «Лиманське лісове господарство» просило суд відмовити у задоволенні вимог прокурора з посиланням на такі обставини:

- вибіркові та суцільні рубки здійснювались відповідачем без порушень чинних на момент досліджуваної події нормативних актів, які регулюють рубки у межах природно-заповідного фонду, тобто з дотриманням екологічного та лісового законодавства України; за результатами перевірки (акт від 02.08.2019р.) орган контролю дійшов висновку, що рубки в межах території Національного природного парку «Святі гори» проведені з метою поліпшення якісного складу лісів як рубки формування та оздоровлення вибіркові та суцільні санітарні рубки; підставою для проведення таких рубок є лісопатологічні обстеження та інші документи, що визначені Санітарними правилами в лісах України, затвердженими постановою №756 від 26.10.2016р. Кабінету Міністрів України;

- суцільні санітарні рубки у зонах регульованої рекреації національного природного парку проведені на підставі дозволів на проведення суцільних санітарних рубок на території Краснолиманского та Ямпільського лісництв №1 від 15.01.2016р., №3 від 29.04.2016р., №4 від 30.06.2016р., №5 від 12.09.2016р., виданих Донецьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства до внесення змін до п.5 Санітарних правил в лісах України; копіями актів огляду місць заготівлі деревини №9 від 17.03.2016р., №133 від 20.10.2016р., №165-а від 20.10.2016р., №175 від 20.10.2016р. підтверджено завершення рубок за кількістю дерев, що була визначена до рубки за даними планчиків та матеріальної грошової оцінки та сортиментної структури (вказане свідчить про завершення суцільних рубок в зонах регульованої рекреації у повному обсязі за кількістю дерев до 11.11.2016р.);

- санітарні рубки неможливо вважати спеціальним використанням природних ресурсів, оскільки законодавство містить різні приписи, якими регулюється кожен із цих видів діяльності; ліміти заготівлі деревини при проведенні рубок формування та оздоровлення до 19.04.2018р. (до внесення відповідних змін до закону) не встановлювались, оскільки деревина заготовлена під час формування та оздоровлення лісів не вважається спеціальним використанням лісових ресурсів і встановлення лімітів на заготівлю такої деревини законодавством не передбачено;

- розрахунок шкоди, заподіяної державі, внаслідок пошкодження дерев до ступеня припинення росту виконані по територіях кварталів, які визначені безпосередньо слідчим за протоколами огляду місця події, без залучення представників відповідача та без вивчення матеріалів таксації Державного підприємства «Лиманське лісове господарство» та без проведення державним інспектором з охорони навколишнього середовища Донецької області належним чином перевірки підприємства; у розрахунку шкоди зазначено, що останній здійснений на підставі даних відомостей переліку незаконно вирубаних дерев; при цьому, у матеріалах справи (зокрема, у представлених прокурором копіях протоколів огляду місця події) такий перелік відсутній; отже, перелічене вище, на думку відповідача, унеможливлює встановлення дійсності виконаних державним інспектором з охорони навколишнього середовища Донецької області О.В.Прядкою розрахунків шкоди, заподіяної державі, внаслідок пошкодження дерев до ступеня припинення росту на заявлену прокурором до стягнення суму;

- посилання прокурора на висновок експерта №630-643 від 28.05.2019р. за результатами проведеної комісійної судової економічної експертизи по матеріалам кримінального провадження №420180517200000001 від 03.01.2018р. є безпідставними, оскільки на вирішення експерта поставлені питання арифметичного підтвердження розрахунків шкоди, складених державним інспектором, тобто додержання правил множення.

Разом з цим, у клопотанні б/н б/д, яке надійшло на адресу суду засобами поштового зв`язку (вх.№3421/21 від 18.02.2021р.) відповідач просив суд долучити до матеріалів справи наступні документи:

-витяг з Положення про національний природний парк «Святі гори», затвердженого наказом №520 від 12.12.2011р. Міністерства екології та природних ресурсів України (згідно із п.4.2.2 цього Положення, у зоні стаціонарної рекреації дозволяється проведення санітарних рубок і заходів, пов`язаних із збереженням, відтворенням і ефективним використанням природних комплексів та об`єктів згідно з Проектом організації території);

-копії актів обстеження лісових насаджень за участі лісопатолога від 05.01.2016р., 25.08.2016р. (дані акти обстежень підтверджують виконання мети збереження лісових насаджень шляхом видалення пошкоджених дерев та виконання умов охорони та збереження лісу покладених на Державне підприємство «Лиманське лісове господарство» згідно ч.2 ст.19 Лісового кодексу України);

-копії актів огляду місць заготівлі деревини №9 від 17.03.2016р., №133 від 20.10.2016р.; №165-а від 20.10.2016р.; №175 від 20.10.2016р. (акти огляду підтверджують період закінчення проведення суцільних санітарних рубок, а саме завершення рубки до часу внесення змін до Санітарних правил в лісах України (в редакції постанови №756 від 26.10.2016р. Кабінету Міністрів України), що підтверджують правомірність рубок).

30.03.2021р. від керівника Слов`янської окружної прокуратури Донецької області надійшла відповідь №57/1-49вих-21 від 25.03.2021р. на пояснення відповідача, за змістом якої прокурор наголошував на такому:

- рубки дерев здійснено без відповідного ліміту на проведення таких рубок на території природно-заповідного фонду та без відповідного дозволу територіальних органів центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, що є порушенням ст.19 Лісового кодексу України, ст.ст.9-1, 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»;

- у новій редакції ст.9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (з урахуванням змісту Закону України №2362 від 22.03.2018р., який набрав чинності 19.04.2018р.) змінено не порядок отримання лімітів на проведення рубок, а тільки формулювання назви органу, який ці ліміти затверджує, внаслідок чого позиція представника відповідача, яка полягає у тому, що проведення суцільних санітарних рубок на території Національного природного парку «Святі гори» не потребує отримання лімітів, не відповідає дійсності;

- під час проведення досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018051720000001 від 03.01.2018р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 Кримінального кодексу України, за фактом незаконної рубки деревини посадовими особами Державного підприємства «Лиманське лісове господарство» в природо-заповідному фонді загальнодержавного значення Національного природного парку «Святі гори» без відповідних дозвільних документів, що завдало шкоди інтересам держави, органами поліції разом із спеціалістами Національного природного парку «Святі гори» та Державної екологічної інспекції здійснено перевірку на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів та законності порубки, виявлено факти незаконної рубки лісу та здійснено перерахунок кількості та діаметрів пнів незаконно зрубаних дерев на даних ділянках, відомості про що, зафіксовано у протоколах огляду місця події проведених із залученням спеціалістів; за результатами даних, отриманих в ході проведення цих оглядів, Державною екологічною інспекцією у Донецькій області на підставі додатку №1 до постанови №541 від 24.07.2013р. Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» виконано розрахунки шкоди, заподіяної державі внаслідок пошкодження дерев до ступеню припинення росту. Тобто, за твердженням прокурора, проведення розрахунку завданої шкоди здійснено Державною екологічною інспекцією у Донецькій області відповідно до вимог законодавства, підстав вважати дані розрахунки такими, що виконані у непередбачуваний законом спосіб немає. Відповідно до висновку експерта №630-643 від 28.05.2019р. за результатами проведеної комісійної судової економічної експертизи по матеріалам кримінального провадження №420180517200000001 від 03.01.2018р. розрахунки державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Донецької області в частині загальної суми шкоди, заподіяної державі внаслідок пошкодження дерев до ступеня припинення росту Краснолиманського та Ямпільського лісництв підтверджено на загальну суму 11459480 грн.

Одночасно, прокурор просив суд не приймати до уваги пояснення відповідача, оскільки останні не були надіслані прокурору, що унеможливило підготовку останнім обґрунтованої відповіді на викладені у поясненнях аргументи Державного підприємства «Лиманське лісове господарство».

Суд критично оцінює твердження прокурора про необізнаність вказаного учасника спору щодо викладених у поясненнях відповідача міркувань, зважаючи на подану заявником позову відповідь №57/1-49вих-21 від 25.03.2021р.

Крім того, прокурор також зауважував на правомірності власного звернення до суду із розглядуваним позовом з посиланням, в тому числі, на приписи ст.23 Закону України «Про прокуратуру» та ст.53 Господарського процесуального кодексу України.

31.03.2021р. до суду надійшла відповідь Державної екологічної інспекції у Донецькій області (вх.№6400/21 від 3103.2021р.), за змістом якої позивач наполягав на задоволенні позову з посиланням, в тому числі, на те, що розрахунки шкоди здійснювалися на підставі протоколів огляду місця події, в яких зазначена кількість перерахованих пнів зрубаних дерев, вказано, що пні були заміряні мірною стрічкою, відомості замірів були внесені до відомостей переліку знищених та пошкоджених дерев, які є додатками до протоколів огляду; розрахунки шкоди здійснені у відповідності до такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної рубки або пошкодження дерев та рослин, що мають здерев`яніле стебло, до ступеня припинення росту, затвердженої постановою №541 від 24.07.2013р. Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд», згідно з якою діаметр пня біля шийки кореня дерева у корі зазначається як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметра.

Також, позивач підтримав правову позицію прокурора та наголошував на незаконності рубки, проведеної працівниками відповідача з порушенням ст.9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та Інструкції про застосування порядку установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, затвердженої наказом №27 від 24.01.2008р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, а саме без відповідного ліміту на проведення рубок на території природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, який видається центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, а також без відповідного дозволу, що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, що є порушенням ст.19 Лісового кодексу України, ст.ст.9-1, 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Стосовно підстав звернення прокурора з цим позовом, суд зазначає що на виконання ч.ч.3 5 ст.53 Господарського процесуального кодексу України та ч.ч.3, 4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор при поданні позовної заяви здійснив всі необхідні дії: обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави Державною екологічною інспекцією у Донецькій області, яка не вжила заходів до стягнення у судовому порядку шкоди, завданої державі внаслідок незаконної рубки дерев на території природного-заповідного фонду, про що, в тому числі, повідомила прокуратуру листом №40/1-2273вих19 від 12.08.2019р.; зазначив, що економічна ситуація, яка складається у державі, обумовлює необхідність збільшення надходжень до бюджету, в тому числі, у сфері охорони навколишнього природного середовища, реалізації заходів щодо економного та раціонального використання економічних ресурсів держави, зокрема, природного ресурсу землі, чим обґрунтував порушення інтересів держави. За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність звернення прокурора до суду та необхідність розгляду справи на новому розгляді по суті заявлених вимог.

Ухвалою суду від 28.04.2021р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 25.05.2021р.

Ухвалою суду від 18.05.2021р. повідомлено учасників розгляду справи, що судове засідання, яке призначено на 25.05.2021р. не відбудеться, та визначено нову дату судового засідання з розгляду справи №905/1793/19 по суті 26.05.2021р.

У судовому засіданні 26.05.2021р. розгляд зазначеної справи відкладено на 01.06.2021р.

У судовому засіданні 01.06.2021р. відкладено розгляд справи по суті на 24.06.2021р.

Прокурор у судове засіданні 24.06.2021р. з розгляду справи по суті з`явився, наполягав на задоволенні позову.

Представник позивача у судове засіданні 24.06.2021р. з розгляду справи по суті з`явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача у судове засідання 24.06.2021р. з розгляду справи по суті з`явились, проти задоволення позову прокурора заперечували.

Представник третьої особи у судове засідання 24.06.2021р. з розгляду справи по суті не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений судом належним чином.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Приписи вказаної норми процесуального права розповсюджують свою дію на третіх осіб в силу норм ч.5 ст.50 цього кодексу України.

Разом з тим, норми ст.43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як визначено у ч.1 ст.202 зазначеного нормативно-правового акту, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п.2 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 216 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду оголосити перерву або відкласти розгляд справи по суті. При цьому, це є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а відсутність у судовому засіданні представника третьої особи не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення учасників спору, господарський суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, Указом Президента України №135/97 від 13.02.1997р. створено Національний природний парк «Святі гори».

Відповідно до абз.2 п.1 Указу, до складу земель Національного природного парку «Святі гори» увійшло 40589 га, у тому числі 11878 га, які надаються йому у постійне користування, та 28711 га, які включаються до його складу без вилучення у землекористувачів на території Краснолиманської (нині Лиманської), Слов`яногірської (нині Святогірської) міських рад і Слов`янської районної ради.

Частиною вказаних земель є землі Державного підприємства «Лиманське лісове господарство» (Дробишевське, Ямпільське, Краснолиманське лісництва). Так, згідно проекту організації території, охорони, відтворення і рекреаційного використання природних комплексів і об`єктів Національного природного парку «Святі Гори», затвердженого наказом №163 від 25.04.2002р. Міністерства екології та природних ресурсів, до складу земель Національного природного парку «Святі гори» входять землі Державного підприємства «Лиманське лісове господарство» загальною площею 18419 га, в тому числі землі, Дробишевського лісництва 6090 га, Краснолиманського лісництва 6426 га, Ямпільського лісництва 5903 га.

Державним підприємством «Краснолиманське лісове господарство» (згідно з наказом №10 від 10.01.2017р. назву останнього змінено на Державне підприємство «Лиманське лісове господарство» (т.2 а.с.18) було отримано дозволи Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства на проведення суцільної санітарної рубки по Дробишевському, Ямпільському, Краснолиманському лісництвах, що підтверджується наявними в матеріалах справи вказаних документів №1 від 15.01.2016р., №3 від 29.04.2016р., №4 від 30.06.2016р., №5 від 12.09.2016р., №7 від 20.10.2016р. (т.1 а.с.192-203).

У 2016 2017 роках Державне підприємство «Лиманське лісове господарство» на підставі дозволів на проведення суцільної санітарної рубки, переліків заходів з поліпшення санітарного стану лісів Державного підприємства «Лиманське лісове господарство» на 2017 рік (т.1 а.с.204-211), та згідно планів проведення рубок формування та оздоровлення лісів Державного підприємтва «Лиманське лісове господарство» на 2017 рік, польових перелікових відомостей, нумераційних відомостей дерев, планчиків кварталів лісництв, відомостей перерахунку дерев на лісосіках (т.1 а.с.51-104), здійснило рубки дерев в кварталах Краснолиманського лісництва №79, виділ 1 (матеріали відводу лісосіки сформовано 25.01.2017р.), №65, виділ 3 (матеріали відводу лісосіки сформовано 23.01.2017р.), №240, виділ 6 (матеріали відводу лісосіки сформовано 24.01.2017р.), №79, виділ 4 (матеріали відводу лісосіки сформовано 24.01.2017р.), №62 виділ 2 (матеріали відводу лісосіки сформовано 28.06.2017р.), №97, виділ 1 (матеріали відводу лісосіки сформовано 14.04.2017р.), №63, виділ 4 (матеріали відводу лісосіки сформовано 24.01.2017р.), №75, виділ 13 (матеріали відводу лісосіки сформовано 25.01.2017р.) та Ямпільського лісництва №68, виділ 9,2 (матеріали відводу лісосіки сформовано 17.02.2016р.), №68, виділ 10,1 (матеріали відводу лісосіки сформовано 17.08.2016), №29, виділ 17 (матеріали відводу лісосіки сформовано 06.01.2015р.), №29, виділ 13,1 (матеріали відводу лісосіки сформовано 21.10.2017р.), №123, виділ 1 (матеріали відводу лісосіки сформовано 01.06.2015р.) та №122, виділ 8,1 (матеріали відводу лісосіки сформовано 31.05.2016р.).

Слов`янською міською прокуратурою опрацьовано матеріали кримінального провадження внесеного 03.01.2018р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018051720000001, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 Кримінального кодексу України, за фактом незаконної рубки деревини посадовими особами Державного підприємства «Лиманське лісове господарство» в природо-заповідному фонді загальнодержавного значення Національному природному парку «Святі гори» без відповідних дозвільних документів.

За твердженням прокурора, Державне підприємство «Лиманське лісове господарство» незаконно вирубало ліси на території Національного природного парку «Святі гори» без встановлених лімітів та дозволу на земельних ділянках природного-заповідного фонду України загальнодержавного значення, в порушення ст.ст.12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Також, прокурор зазначає, що вказані рубки проведено на землях Національного природного парку «Святі гори» без узгодження з Донецькою обласною державною адміністрацією та Державною екологічною інспекцією в Донецькій області, всупереч вимогам, передбаченими ст.9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», Положенням про порядок установлення лімітів використання природних ресурсів загальнодержавного значення, затвердженим постановою №459 від 10.08.1992р. Кабінету міністрів України, Інструкцією про застосування порядку установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, затвердженою наказом №27 від 24.01.2008р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Санітарними правилами в лісах України, затверджених постановою №555 від 27.07.1995р. Кабінету міністрів України.

Відповідно до наявних в матеріалах справи розрахунків шкоди заподіяної державі відповідачем, здійснених Державною екологічною інспекцією 08.08.2018р. за №06-1293, загальна сума шкоди становить 11950906 грн.

З огляду на те, що у добровільному порядку відповідачем заподіяна шкода не відшкодована, прокурор звернувся до суду із розглядуваним позовом про стягнення 11459480 грн (з урахуванням висновків судової економічної експертизи №630-643 від 28.05.2019р., проведеної Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз).

Відповідно до ст.129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

В силу приписів п.5 ч.3 ст.162 цього кодексу позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. принципу справедливості розгляду справи судом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019р. у справі №342/180/17).

За змістом ч.1 ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст.1166 Цивільного кодексу України. За приписами зазначеної норми майнова шкода, завдана неправомірними діями майну юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Наведена стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди та її розміру; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою (збитками); 4) вини.

За таких обставин, враховуючи зміст ст.129 Конституції України, ст.ст.13, 162 Господарського процесуального кодексу України при зверненні до суду з позовом про стягнення шкоди на заявника покладається обов`язок довести факт порушення відповідачем законодавства, факт спричинення шкоди відповідачем завданої протиправною поведінкою та причинний зв`язок між цим порушенням і завданою шкодою навколишньому середовищу.

Статтею 9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд» (в редакції, що діяла станом на 2016-2017р.р) встановлено умови спеціального використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, зокрема в межах ліміту, затвердженого центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, а також на підставі відповідного дозволу, що видаються органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим та територіальними органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища. Порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 67 Лісового кодексу України визначено види спеціального використання лісових ресурсів, яким зокрема є: заготівля деревини; заготівля другорядних лісових матеріалів; побічні лісові користування; використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт.

Відповідно до вимог ст.ст.70, 71 Лісового кодексу України заготівля деревини здійснюється при використанні лісових ресурсів у порядку рубок головного користування, що проводяться в стиглих і перестійних деревостанах і лімітом заготівлі деревини в порядку рубок головного користування є затверджена в установленому порядку розрахункова лісосіка.

Таким чином, законодавством встановлено, що проведення рубок головного користування, метою якої є заготівля деревини, є видом спеціального використання природних ресурсів, що, за сукупністю положень ст.ст.67-71 Лісового кодексу України та ст.9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд» потребувала отримання відповідного дозволу на спеціальне користування та встановлення відповідного ліміту.

Стаття 84 Лісового кодексу України визначає, що санітарні рубки є спеціальним заходом поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей лісів, які, в силу положень ст.ст.17, 19, 83-85 Лісового кодексу України, мають здійснювати постійні користувачі лісових ресурсів, яким і є відповідач.

Згідно зі ст.100 Лісового кодексу України порядок охорони, захисту, використання та відтворення лісів на землях природно-заповідного фонду визначається відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», цього Кодексу та інших актів законодавства.

Закон України «Про природно-заповідний фонд України» в редакції, яка діяла на час проведення рубок відповідачем (2016-2017р.р.) та на час проведення перевірки, не мав спеціальних положень щодо порядку проведення рубок формування та оздоровлення лісів. Главою 4 зазначеного Закону України не встановлено заборони щодо проведення рубок формування та оздоровлення лісів на територіях регіональних ландшафтних парків.

У відповідності до Санітарних правил в лісах України (Правила), затверджених постановою №555 від 27.07.1995р. Кабінету Міністрів України, заходи з поліпшення санітарного стану лісів плануються і здійснюються на основі матеріалів лісовпорядкування, а також санітарних та лісопатологічних обстежень, а в межах природно-заповідного фонду відповідно до вимог проектів організації територій та об`єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них з урахуванням специфіки, ступеня та періоду пошкодження насаджень, біології деревних порід, шкідників та збудників хвороб лісу (п.5 Правил).

Згідно із п.п.12, 13, 27 Правил вибіркові санітарні рубки проводяться власниками лісів, постійними лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха окремих дерев або їх груп; власники лісів, постійні лісокористувачі призначають на основі матеріалів лісовпорядкування, лісопатологічних обстежень та повідомлень про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень вибіркові санітарні рубки, про що інформують обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та орган місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, що потребують вибіркової санітарної рубки, а суцільні санітарні рубки проводяться шляхом вирубування сухостійних, відмираючих і дуже ослаблених дерев, пошкоджених пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха, лише у деревостанах, в яких проведення вибіркових санітарних рубок призведе до зменшення повноти насаджень нижче 0,1; мінімальна площа суцільної санітарної рубки становить 0,1 гектара, а максимальна - визначається фактичними розмірами пошкодженого насадження, де необхідно провести таку рубку; під час проведення суцільних санітарних рубок застосовуються технології, які дають змогу максимально зберігати дерева, що не підлягають вирубуванню, підріст, підлісок, трав`яний покрив та ґрунти.

З огляду на законодавче розмежування понять «спеціальне використання природних ресурсів», яке передбачає право на вирубку лісу з метою заготівлі деревини, та «постійного лісокористування», яке передбачає обов`язок постійного лісокористувача здійснювати лісогосподарські заходи, у тому числі і санітарні рубки оцінці підлягають фактичні обставини, які свідчать про мету проведення відповідачем видалення дерев у 2016-2017 р.р. на території Національного природного парку «Святі гори».

Актом про результати перевірки окремих питань господарської діяльності Державного підприємства «Лиманське лісове господарство», що координується Донецьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства Відділу охорони і захисту лісів Державного агентства лісових ресурсів України від 02.08.2019р. (т.2 а.с.55-62), встановлено наступне:

- в 2016-2017 роках відповідач для проведення рубок формування і оздоровлення лісів видало лісорубні квитки:

1) серія 02 ЛКБ №476144 від 05.09.2017р. на проведення вибіркової санітарної рубки у кварталі 62 виділ 2 площа 2,3 га Краснолиманського лісництва (посадова особа, що видала лісорубний квиток - головний лісничий-виконуючий обов`язки директора ОСОБА_1 );

2) серія 02 ЛКБ №476123 від 21.03.2017р. на проведення вибіркових санітарних рубок у кварталі 63 виділ 4 площа 4,2 га, кварталі 65 виділ 3 площа 1,1 га, кварталі 75 виділ 13 площа 4,1 га, кварталі 79 виділ 1 площа 2,5 га, кварталі 79 виділ 4 площа 2,4 га, кварталі 240 виділ 6 площа 1,4 га Краснолиманського лісництва (посадова особа, що видала лісорубний квиток директор ОСОБА_2 );

3) серія 02 ЛКБ №476150 від 17.10.2017р. на проведення вибіркової санітарної рубки у кварталі 97 виділ 1 площа 3,9 га Краснолиманського лісництва (посадова особа, що видала лісорубний квиток директор ОСОБА_2 );

4) серія 02 ЛКБ №476040 від 18.01.2016р. на проведення суцільної санітарної рубки у кварталі 29 виділ 13.1 площа 3,1 га Ямпільського лісництва (посадова особа, що видала лісорубний квиток директор ОСОБА_2 ),

5) серія 02 ЛКБ №476080 від 15.09.2016р. на проведення суцільної санітарної рубки у кварталі 68 виділ 9.2 площа 0,3 га Ямпільського лісництва (посадова особа, що видала лісорубний квиток директор ОСОБА_2 ),

6) серія 02 ЛКБ №476075 від 15.07.2016р. на проведення суцільної санітарної рубки у кварталі 122 виділ 8.1 площа 0,3 га Ямпільського лісництва (посадова особа, що видала лісорубний квиток директор ОСОБА_2 ),

7) серія 02 ЛКБ №476067 від 01.07.2016р. на проведення суцільної санітарної рубки у кварталі 123 виділ 1 площа 6,5 га Ямпільського лісництва (посадова особа, що видала лісорубний квиток директор ОСОБА_2 );

- рубки дерев у межах території Національного природного парку «Святі гори» проведені відповідачем з метою поліпшення якісного складу лісів як рубки їх формування, і оздоровлення - вибіркові та суцільні санітарні;

- вибіркові та суцільні санітарні рубки здійснювались відповідачем без порушення чинних на момент досліджуваної події нормативних актів, які регулюють рубки у межах природно-заповідного фонду, тобто з дотриманням екологічного та лісового законодавства України, а відтак шкода державі в особі Державного підприємства «Лиманське лісове господарство» не завдана.

Також, в акті зазначено, що на підставі перевірки зроблено висновок, що підготовка матеріалів для проведення вибіркових та суцільних санітарних рубок, їх формування та погодження відповідає вимогам діючих Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою №555 від 27.07.1995р. Кабінету Міністрів України (в редакції постанови №756 від 26.10.2016р. Кабінету Міністрів України), а також Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995р., що діяли до 26.10.2016р., зокрема: акти лісопатологічного обстеження насаджень по Краснолиманському лісництву Державного підприємства «Лиманське лісове господарство» від 28.07.2017р., 17.02.2017р., 12.05.2017р., 05.01.2016р., 17.06.2016р.; переліки заходів з поліпшення санітарного стану лісів щодо необхідності проведення вибіркової санітарної рубки; дозволи №1, №4, №5 на проведення суцільної санітарної рубки; плани проведення санітарно-оздоровчих заходів у лісах ДП «Краснолиманський лісгосп» Донецька область на 2016р.

Підставою для проведення вибіркових і суцільних санітарних рубок є лісопатологічні обстеження та наявні інші документи, що визначені чинними Санітарними правилами в лісах України, затвердженими постановою №555 від 27.07.1995р. Кабінету Міністрів України (в редакції постанови №756 від 26.10.2016р.), та Санітарними правилами в лісах України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України, що діяли до 26.10.2016р., а саме: лісорубні квитки за переліком.

Водночас, цей акт містить інформацію про те, що лісопродукція, заготовлена на вище перелічених ділянках відображена в єдиній державній системі електронного обліку деревини на базі галузевої інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний облік деревини. Winforstpro Україна».

Тобто, за висновками вищевказаного акту про результати перевірки окремих питань господарської діяльності державного підприємства «Лиманське лісове господарство» від 02.08.2019р., рубки, що були проведені відповідачем є саме санітарними з метою поліпшення стану лісів.

Як вбачається з листа №02-27/4828-17 від 17.07.2017р. Державного агентства лісових ресурсів України, у лісових насадженнях різних категорій заповідності відбуваються природні процеси старіння, зміни цінних порід другорядними, пошкодженням шкідниками та хворобами, розладнання внаслідок стихійних явищ і зміни гідрологічного режиму, тощо. Такі деревостани з метою збереження та покращення їх стану вимагають здійснення лісівничих заходів. Зволікання у погодженні здійснення лісівничих заходів призводять до невідновного погіршення стану насаджень, зниження протипожежної безпеки лісів, розповсюдження шкідників та хвороб, порушення вимог законодавства щодо часу проведення санітарно-оздоровчих заходів. Як наслідок, втрачаються можливості для відтворення цінних, стійких деревостанів та якісного догляду за ними. Деревина заготовлена від рубок формування і оздоровлення лісів, не є використанням лісових ресурсів, і встановлення лімітів на заготівлю такої деревини законодавством не передбачено. Вимоги щодо наявності або встановлення лімітів на заготівлю деревини під час проведення рубок поліпшення якісного складу лісів не є законодавчо обґрунтованими.

Таким чином, санітарні рубки проведені Державним підприємством «Лиманське лісове господарство» у 2016 та 2017 роках не є видом спеціального використання природних ресурсів і не потребують отримання лімітів, що також підтверджується висновком науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М.Корецького НАН України щодо правового регулювання з питань виконання заходів, пов`язаних з веденням лісового господарства в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду від 18.04.2017р. №126/164, виконаним за зверненням Державного підприємства «Лиманське лісове господарство».

Окрім чинного Положення про порядок спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою №761 від 23.05.2007р. Кабінету Міністрів України (з наступними змінами) суд бере до уваги те, що чинною редакцією п.2 Положення про спеціальне використання природних ресурсів в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, затвердженого постановою №459 від 10.08.1992р. Кабінету Міністрів України, визначено, що видача дозволів на спеціальне використанім лісових ресурсів здійснюється відповідно до Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів.

Порядком спеціального використання лісових ресурсів передбачено можливість здійснення спеціального використання лісових ресурсів лише шляхом заготівлі деревини під час проведення рубок головного користування, другорядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів (п.1), передбачено погодження відповідних питань при здійсненні спеціального використання лісових ресурсів з обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, до складу яких включено колишні територіальні органи Мінприроди (п.п.2, 10, 12, 24, 40, 41, 49, 51, 65 Порядку).

Встановлено, що деревина заготовлюється також під час здійснення лісогосподарських заходів, не пов`язаних з використанням лісових ресурсів (поліпшення якісного складу лісів), та під час проведення інших заходів (ст.70). Таким чином, законом передбачено, що поліпшення якісного складу лісів за спеціальним законодавством винесено за дужки спеціального використання лісових ресурсів, а не віднесено до нього.

Порядком видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів передбачено, що спеціальним дозволом на використання лісових ресурсів є лісорубний або лісовий квиток (пункт 1).

Згідно зі ст.69 Лісового кодексу України лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами.

За наявності відповідних погоджень на виконання санітарно-оздоровчих заходів в лісах Національного природного парку «Святі гори», виданих на цій підставі лісорубних квитків, одержання додаткових дозволів та лімітів контролюючими органами не повинно вимагатись.

Таким чином, лісогосподарські заходи з формування та оздоровлення лісів не мають ознак спеціального використання природних ресурсів, оскільки мають іншу цільову спрямованість.

Крім того, Донецьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства на виконання п.28 Санітарних правил в лісах України (що діяли до 26.10.2016р.) були видані дозволи на проведення суцільних санітарних рубок на території Краснолиманського та Ямпільського лісництв: №1 від 15.01.2016р., №3 від 29.04.2016р., №4 від 30.06.2016р., №5 від 12.09.2016р., №7 від 20.10.2016р., які не скасовані та не визнані недійсними.

Як вказувалось судом, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, наголошував, що останні не досліджували строку дії відповідних дозволів на проведення суцільної санітарної рубки, точних періодів здійснення спірних рубок, та у яких зонах національних природних парків останні здійснювались, а відтак не встановили наявності правових підстав для здійснення суцільних санітарних рубок у Національному природному парку «Святі гори» після 11.11.2016р. (внесення змін до законодавства України).

Як свідчать представлені відповідачем акти огляду місць заготівлі деревини, інших продуктів лісу та використання корисних властивостей лісів №9 від 17.03.2016р., №133 від 20.10.2106р., №165-а від 20.10.2016р., №175 від 20.10.2016р. суцільна санітарна рубка у кварталі 29 виділ 13.1 площа 3,1 га Ямпільського лісництва (лісорубний квиток серії 02 ЛКБ № 476040 від 18.01.2016р.), кварталі 68 виділ 9.2 площа 0,3 га Ямпільського лісництва (лісорубний квиток серії 02 ЛКБ № 476080 від 15.09.2016р.), у кварталі 123 виділ 1 площа 6,5 га Ямпільського лісництва (лісорубний квиток серії 02 ЛКБ № 476067 від 01.07.2016р.), кварталі 122 виділ 8.1 площа 0,3 га Ямпільського лісництва (лісорубний квиток серії 02 ЛКБ № 476075 від 15.07.2016р.) завершені до 20.10.2016р. включно.

В силу вимог п.п.12 13 Санітарних правил у лісах України (в редакції чинній після 11.11.2016р.) вибіркові санітарні рубки проводяться власниками лісів, постійними лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха окремих дерев або їх груп. Власники лісів, постійні лісокористувачі призначають на основі матеріалів лісовпорядкування, лісопатологічних обстежень та повідомлень про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень вибіркові санітарні рубки, про що інформують обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та орган місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, що потребують вибіркової санітарної рубки. У межах природно-заповідного фонду вибіркові санітарні рубки призначаються за погодженням з обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

При цьому, решта лісорубних квитків (дозволів на проведення рубки) була видана Державному підприємству «Лиманське лісове господарство» на вибіркову санітарну рубку, що підтверджується, в тому числі, актом про результати перевірки окремих питань господарської діяльності Державного підприємства «Лиманське лісове господарство», що координується Донецьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства Відділу охорони і захисту лісів Державного агентства лісових ресурсів України від 02.08.2019р., узгоджується із приписами Санітарних правил у лісах України (у відповідній редакції) та не спростовано прокурором і позивачем.

Крім того, дослідивши представлені суду розрахунки шкоди, заподіяної державі внаслідок пошкодження дерев до ступеня припинення росту в межах території ПЗФ НПП «Святі гори», суд зауважує на такому.

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, здійснюється згідно з Таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затвердженими постановою №665 від 23.07.2008р. Кабінету Міністрів України, виходячи з діаметру дерева у корі біля шийки кореня.

Згідно з приміткою 4 Такс діаметр пня дерева у корі зазначається як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметра. Замір діаметра пня, який зрізаний нижче шийки кореня (у рівень із землею або утоплений у землю), здійснюється за фактичним зрізом.

Таксами встановлюють залежність розміру шкоди за кожне окреме дерево від його діаметра. Наприклад, розмір шкоди за дерево діаметром 10,1-14 см складає 74 грн, а за дерево діаметром 14,1-18 см більш ніж вдвічі - 190 грн, за кожне дерево діаметром 42,1-46 см - 2688 грн, а за дерево діаметром 46,1-50 см - 3109 грн, а після 50 см за кожний сантиметр збільшується на 150 грн, з чого вбачається, що різниця навіть в 1 мм може тягнути за собою значне збільшення (зменшення) розміру заподіяної шкоди, а тому точне вимірювання вирубаних дерев має суттєве значення у подібних відносинах.

Матеріали справи не містять відомостей щодо фізичних показників дерев, які пошкоджено чи зрубано. В свою чергу, протоколи огляду в рамках кримінального провадження містять лише відомості щодо території, на якій здійснювався огляд, та загальну кількість зрубаних дерев. Відомостей переліку знесених або пошкоджених дерев, на які наявні посилання у протоколах огляду місць подій, до матеріалів справи не додано. Інших доказів здійснення замірів пнів зрубаних дерев під час проведення дій у рамках кримінального провадження належними вимірювальними засобами не представлено, інших обґрунтувань та доказів правильного визначення цих розмірів прокурор та позивач суду не представили.

Отже, зважаючи на наведене вище, суд дійшов висновку, що у матеріалах справи відсутні належні та достовірні розміри діаметрів пнів зрубаних дерев, що в свою чергу, виключає наявність дійсного розміру шкоди, як обов`язкової умови для настання відповідальності.

Судова економічна експертиза №630-643 від 28.05.2019р., проведена Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз, на яку посилається прокурор як на підставу визначення розміру шкоди, спричиненої навколишньому природному середовищу, була проведена по матеріалам кримінального провадження №420180517200000001, методом документальної перевірки та співставлення документів. Висновок експертів не містить відомостей щодо натурного обстеження експертами місця можливого спричинення шкоди та перевірки фактичних відомостей на підставі яких державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Донецької області Прядкою О.В. було здійснено розрахунок. У своєму висновку експерти підкреслили, що проводять дослідження наданих матеріалів методом арифметичного підрахунку щодо розміру шкоди, заподіяної державі, а не встановлюють шкоду самостійно.

За таких обставин, оцінивши наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову Керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Донецькій області.

Всі інші доводи та міркування учасників судового процесу відповідно не прийняті до уваги як необґрунтовані та такі, що не впливають на висновки суду щодо розгляду справи по суті.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 171892,20 грн підлягає віднесенню на Прокуратуру Донецької області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 126, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги залишити без задоволення.

Вступну та резолютивну частини рішення складено 24.06.2021р.

Повний текст рішення складено 06.07.2021р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.О.Паляниця