СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2021 р. Справа № 905/1611/20

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А., суддя Пушай В.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Луганська теплова електрична станція», м. Щастя, Новоайдарівський район, Луганська область (вх. № 1554 Д/3) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.05.2021 у справі № 905/1611/20 (суддя Харакоз К.С.),

постановлену за результатами розгляду матеріалів позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, - Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Луганська теплова електрична станція» за вх. №9275/21 від 29.04.2021 до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго», відповідача-2 - Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», про визнання пункту договору недійсним

за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго», м. Курахове, Донецька область,

про стягнення боргу в сумі 1 362 752,17 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго», м. Курахове, Донецька область,

до Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ,

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні господарського суду Донецької області знаходиться справа №905/1611/20 за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго», м. Курахове, про стягнення боргу в сумі 1362752,17 грн.

03.11.2020 до суду в рамках справи №905/1611/20 надійшов зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» до відповідача Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про зобов`язання Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» підписати акти приймання-передачі газу за Договором в редакції ТОВ «ДТЕК Східенерго».

Ухвалою суду від 29.03.2021 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго», м. Курахове, до відповідача Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ, про зобов`язання вчинити певні дії; об`єднано в одне провадження з первісним позовом зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго», м. Курахове, до відповідача Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ, про зобов`язання вчинити певні дії, та позовну заяву Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго», м. Курахове, Донецька область, про стягнення боргу в сумі 1362752,17 грн.

29.04.2021 до Господарського суду Донецької області надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (вх. №9275/21) ТОВ «ДТЕК Луганська ТЕС» до відповідачів ТОВ «ДТЕК Східенерго» та НАК «Нафтогаз України» про визнання п.4.2 договору №6170/1920-ТЕ-20 від 30.09.2019 в частині посилання на прейскурант цін недійсним.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.05.2021 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Луганська теплова електрична станція» позовну заяву за вх. №9275/21 від 29.04.2021 і додані до неї документи на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України.

11.05.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Луганська теплова електрична станція» подало апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Донецької області від 05.05.2021 по справі №905/1611/20, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу (позовну заяву ТОВ «ДТЕК Луганська ТЕС») направити для розгляду до суду першої інстанції. ТОВ «ДТЕК Луганська ТЕС» вважає, що зазначена ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, без надання належної оцінки всім обставинам справи, підлягає скасуванню з направленням справи для відкриття провадження.

Апеляційні вимоги обґрунтовані наступним.

Скаржник зазначив, що Постановою НКРЕКП №1253 від 30.06.2020 було прийнято рішення про видачу ТОВ «ДТЕК Луганська ТЕС» ліцензії на виробництво електричної енергії з використанням обладнання цілісного майнового комплексу Луганської теплової електричної станції.

10.02.2021 на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було оприлюднено Постанову від 10.02.2021 №218 «Про затвердження Змін до деяких постанов Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», де пункт 1.6 глави 1 після підпункту 2 доповнено підпунктом 3 нового змісту.

На переконання скаржника прийняття вказаних змін призвело до переходу боргових зобов`язань за спожиті енергоносії попереднього користувача цілісного майнового комплексу Луганської теплової електричної станції (ТОВ «ДТЕК Східенерго») до нового користувача (ТОВ «ДТЕК Луганська ТЕС»), хоча він і не є стороною договору.

Отже рішення у справі №905/1611/20 безпосередньо вплине на ТОВ «ДТЕК Луганська ТЕС» в якості нового ліцензіату (виробника електричної енергії на потужностях Луганської теплової електричної станції), до якого перейдуть боргові зобов`язання попереднього ліцензіату з оплати спожитих енергоносіїв (ТОВ «ДТЕК «Східенерго»).

ТОВ «ДТЕК Луганська ТЕС» посилається на те, що внаслідок укладення сторонами договору з дискримінаційними умовами відносно покупця газу, виник ризик безпідставного покладення на підприємство обов`язку погашення штучно завищеної заборгованості ТОВ «ДТЕК Східенерго». Тому пункт 4.2 Договору підлягає визнанню недійсним, оскільки суперечить положенням статті 61 Конституції України та ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Автоматизованою системою документообігу Східного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Луганська теплова електрична станція», м. Щастя, Новоайдарівський район, Луганська область (вх. № 1554 Д/3) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.05.2021 у справі № 905/1611/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А., суддя Пелипенко Н.М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2021.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Луганська теплова електрична станція», м. Щастя, Новоайдарівський район, Луганська область (вх. № 1554 Д/3) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.05.2021 у справі № 905/1611/20 залишено без руху. Судом встановлено, що скаржником не надано до апеляційної скарги доказів сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн, у зв`язку із чим скаржнику надано строк на усунення вказаних недоліків, який становить 10 днів з моменту отримання цієї ухвали.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6102255408177 копія ухвали апеляційного господарського суду від 24.05.2021 отримана скаржником 01.06.2021.

11.06.2021, тобто у визначені судом строки, скаржник звернувся до суду із заявою про усунення недоліків апеляційної скарги (вх. № 6828 від 14.06.2021), до якої надав докази сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн згідно платіжного доручення № 2056719 від 02.06.2021.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 відкрито апеляційне провадження у справі № 905/1611/20 з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Луганська теплова електрична станція», м. Щастя, Новоайдарівський район, Луганська область (вх. № 1554 Д/3) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.05.2021; запропоновано іншим учасникам справи у строк до 02.07.2021 (включно) подати до суду відзиви на апеляційну скаргу. Учасниками даного судового провадження роз`яснено, що відсутність відзивів на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення (ухвали), а розгляд апеляційної скарги відбудеться без повідомлення учасників провадження у справі за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження протягом 30 днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

29.06.2021 Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ направило засобами поштового зв`язку відзив на апеляційну скаргу (вх. № 7454 від 30.06.2021), в якому просить оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, як законну, обґрунтовану, постановлену за результатами всебічного дослідження обставин та матеріалів справи, а безпідставну скаргу ТОВ «ДТЕК Луганська теплова електрична станція» залишити без задоволення.

Крім того, НАК «Нафтогаз України» зазначило, що постановою НКРЕКП №1661 від 02.09.2020 скасовано постанову НКРЕКП №1253 від 30.06.2020 (з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП №1536 від 12.08.2020), якою прийнято рішення про видачу ТОВ «ДТЕК Луганська ТЕС» ліцензії на виробництво електричної енергії з використанням обладнання цілісного майнового комплексу Луганської ТЕС, зобов`язано ТОВ «ДТЕК Луганська ТЕС» надати до НКРЕКП документи, що підтверджують правонаступництво ТОВ «ДТЕК Луганська ТЕС» за борговими зобов`язаннями ТОВ «ДТЕК Східененерго» перед НАК «Нафтогаз України», копію акта приймання - передачі об`єкта оренди, що засвідчує фактичну передачу ТОВ «ДТЕК Луганська ТЕС» цілісного майнового комплексу Луганської ТЕС відповідно до договору оренди від 30.04.2020 № 183-ТРП, що спростовує посилання ТОВ «ДТЕК Луганська ТЕС» про те, що спір у даній справі стосується його прав та обов`язків.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2021 у зв`язку з відпусткою судді Пелипенко Н.М. для розгляду справи № 905/1611/20 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А., суддя Пушай В.І.

Вирішуючи питання обґрунтованості постановлення судом першої інстанції судового рішення про повернення ТОВ «ДТЕК Луганська теплова електрична станція» позовної заяви, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає таке.

У Господарському суді Донецької області на розгляді знаходиться справа № 905/1611/20 за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго», м. Курахове про стягнення боргу в сумі 1362752,17 гривень та зпа зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» до відповідача - Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про зобов`язання Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» підписати акти приймання-передачі газу за Договором в редакції ТОВ «ДТЕК Східенерго».

Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором постачання природного газу №6170/1920-ТЕ-20 від 30.09.2019 щодо оплати природного газу.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані неможливістю встановити об`єми місячних обсягів постачань у зв`язку з відсутності підписаних актів приймання-передачі газу за договором №6170/1920-ТЕ-20 від 30.09.2019.

29.04.2021 за вх. № 9275/21 Господарський суд Донецької області одержав позовну заяву ТОВ «ДТЕК Луганська теплова електрична станція», як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до відповідачів: ТОВ «ДТЕК Східенерго» та НАК «Нафтогаз України» про визнання пункту 4.2 договору № 6171/1920-КП-20 від 30.09.2019 в частині посилання на прейскурант цін недійсним.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ДТЕК Луганська теплова електрична станція» послалося на те, що постановою НКРЕКП № 1253 від 30.06.2020 прийнято рішення про видачу ТОВ «ДТЕК Луганська теплова електрична станція» ліцензії на виробництво електричної енергії з використанням обладнання цілісного майнового комплексу Луганської ТЕС, що обумовлює перехід боргових зобов`язань за спожиті енергоносії від ТОВ «ДТЕК Східенерго», як попереднього користувача цілісного майнового комплексу Луганської ТЕС, до нового користувача ТОВ «ДТЕК Луганська теплова електрична станція».

ТОВ «ДТЕК Луганська теплова електрична станція» зазначало, що пункт 4.2 договору № 6171/1920-КП-20 від 30.09.2019 в частині посилання на прейскурант є дискримінаційним по відношенню до ТОВ «ДТЕК Східенерго», ставить сторін договору в нерівне становище та суперечить статті 61 Конституції України та частини 1 статті 203 ЦК України, з огляду на те, що такий прейскурант цін затверджується в односторонньому порядку НАК «Нафтогаз України».

Наведені обставини, на думку ТОВ «ДТЕК Луганська теплова електрична станція», свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши вимоги ТОВ «ДТЕК Луганська теплова електрична станція», суд першої інстанції дійшов висновку про повернення цієї позовної заяви, з чим повністю погоджується колегія суддів апеляційного господарського суду, зважаючи на таке.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до частини першої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на суд , одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (mutatis mutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі Мельник проти України ( Melnyk v. Ukraine заява № 23436/03, § 22, від 28 березня 2006 року).

Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, статті 4 Господарського процесуального кодексу України застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.

Порядок та умови вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справу врегульованого нормами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 49 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача.

Отже, у процесі розгляду господарським судом спору третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину.

При цьому необхідно враховувати, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.

Предметом спору є об`єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Подібна права позиція щодо визначення предмету спору викладена, зокрема, у Постановах Великої Палати Верховного Суду у справах від 13.03.2019 № 916/3245/17 та від 12.06.2019 № 916/542/18.

Згідно частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тлумачення змісту частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що необхідною умовою набуття статусу третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору є дотримання таких критеріїв як:

1) матеріально-правовий (наявність єдиного предмету спору);

2) суб`єктний (позовні вимоги можуть бути пред`явлені як одній стороні, так і декільком сторонам);

3) часовий (вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження).

Саме дотримання цих критеріїв необхідно оцінювати та з`ясовувати під час прийняття рішення щодо вступу у справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги (аналогічний висновок наведено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2019 у справі № 910/12463/18, від 27.09.2019 року у справі № 904/323/19, від 05.12.2019 у справі №911/3132/17).

Таким чином, за змістом статті 49 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або кількох сторін. При цьому позови таких осіб мають подаватися з дотриманням загальних правил пред`явлення позову, про що безпосередньо свідчать положення частини п`ятої статті 49 та частини четвертої статті 180 цього Кодексу. Відповідно до цих норм до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 Господарського процесуального кодексу України. Таку позовну заяву необхідно подавати із додержанням загальних правил пред`явлення позову, і вона має відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, право на пред`явлення позовної заяви третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору не є абсолютним, подаючи позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту, строку подання, а також порядку її подання.

Відповідно до частин другої, третьої статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі. При цьому, під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

Частинами четвертою - шостою статті 180 Господарського процесуального кодексу України визначено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику . Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Повертаючи позовну заяву ТОВ «ДТЕК Луганська ТЕС», суд першої інстанції виходив з того, що предметом первісного позову НАК «Нафтогаз України» є стягнення заборгованості з ТОВ «ДТЕК Східенерго» за договором постачання природного газу №6170/1920-ТЕ-20 від 30.09.2019, укладеного між ТОВ «ДТЕК Східенерго» та НАК «Нафтогаз України». При цьому жодних інших майнових або немайнових вимог позивач за первісним позовом до ТОВ «ДТЕК Східенерго» не має.

Натомість ТОВ «ДТЕК Луганська ТЕС» у своєму позові просить суд визнати п. 4.2 договору №6170/1920-ТЕ-20 від 30.09.2019, укладеного між ТОВ «ДТЕК Східенерго» та НАК «Нафтогаз України», в частині посилання на прейскурант цін недійсним.

Тобто, ТОВ «ДТЕК Луганська ТЕС» не заявляє вимог щодо предмета первісного позову, не переслідує мети вирішити первісний спір на свою користь, а заявлені ТОВ «ДТЕК Луганська ТЕС» вимоги не є конкуруючими відносно вимог НАК «Нафтогаз України».

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що за вказаних обставин, позов ТОВ «ДТЕК Луганська ТЕС» є таким, що спрямований на можливе повне або часткове виключення задоволення первісного позову НАК «Нафтогаз України», а отже за своєю суттю цей позов фактично є зустрічним, процесуальним правом на подання якого наділений лише відповідач у справі - ТОВ «ДТЕК Східенерго».

З урахуванням викладеного висновок суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, є законним та обґрунтованим та таким, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи наведені положення законодавства та зважаючи на встановлені обставини, які були досліджені судом першої інстанції, ураховуючи, що фактично позов ТОВ «ДТЕК Луганська ТЕС» не є позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у розумінні статті 49 Господарського процесуального кодексу України, висновок Господарського суду Донецької області про наявність правових підстав для повернення ТОВ «ДТЕК Луганська ТЕС» позовної заяви (вх. №9275/21 від 29.04.2021) і доданих до неї документів заявникові, на підставі частини шостої статті 180 Господарського процесуального кодексу України є законним та обґрунтованим.

При цьому, ТОВ «ДТЕК Луганська ТЕС» не позбавлено права та можливості на звернення до суду з самостійним позовом у загальному порядку.

Звертаючись до суду із апеляційною скаргою, ТОВ «ДТЕК Луганська ТЕС» не спростувало зазначені висновки суду першої інстанції та не довело неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування оскаржуваної ухвали, тому правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Луганська теплова електрична станція», м. Щастя, Новоайдарівський район, Луганська область без задоволення, а ухвали Господарського суду Донецької області від 05.05.2021 у справі № 905/1611/20 - без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Луганська теплова електрична станція», м. Щастя, Новоайдарівський район, Луганська область на ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.05.2021 у справі № 905/1611/20 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.05.2021 у справі № 905/1611/20 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 12.07.2021.

Головуючий суддя С.В. Барбашова

Суддя О.А. Істоміна

Суддя В.І. Пушай