Справа № 522/6854/21

Провадження по справі № 1-кс/522/3657/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2021 року місто Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю скаржників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулись до суду зі скаргою в порядку ст.303 КПК України на бездіяльність працівників Одеської обласної прокуратури, яка, на думку заявника, полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинене кримінальне правопорушення суддею Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 .

В обґрунтування скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 посилаються на те, що 28.01.2021р., ними, до прокуратури Одеської області направлено заяву про внесення до ЄРДР відомостей щодо обставин, які вказують на вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 190, 256, 364, 382, 396 КК України.

Однак до цього часу працівниками прокуратури Одеської області відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_6 ,- не внесено. Відповідно до листа прокуратури від 02.02.2021р. заява ОСОБА_6 від 28.01.2021р. не містить, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення суддею Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 , у зв`язку з чим, підстав для внесення відомостей до ЄРДР не вбачається.

Вказані дії працівників прокуратури ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вважають незаконними, у зв`язку з чим просять суд зобов`язати працівників прокуратури Одеської області внести відомості про вчинення вказаного кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до вимог ст.214 КПК України.

В судовому засіданні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підтримали вимоги, зазначені у скарзі, просили їх задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з`явився.

Відповідно до положень ч.3 ст. 306 КПК України вважаю можливим розгляд скарги здійснити за відсутності прокурора.

Розглянувши скаргу, дослідивши матеріали судового провадження, приходжу до висновку, що скарга підлягає не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 216 КПК України слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування злочинів у тому числі суддею.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про Державне бюро розслідувань Державне бюро розслідувань є центральним органом виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність з метою запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції. Державне бюро розслідувань здійснює функцію досудового розслідування із 27.11.2018р.

Офіційна адреса територіального управління Державного бюро розслідувань, територіально знаходиться у м. Миколаєві.

На підставі викладеного заяви на незаконні дії суддів, мають подані до Державного бюро розслідувань.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

У статті 303 КПК України визначено порядок оскарження бездіяльності, яка може полягати, зокрема, в бездіяльності прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Тобто в вищезазначених статтях КПК України йдеться мова про внесення до ЄРДР саме таких відомостей, які містять дані про кримінальне правопорушення.

Частина п`ята ст.214 КПК України конкретизує зміст таких відомостей, вказуючи, що вони обов`язково повинні містити, зокрема: короткий зміст обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником, виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення, тощо.

Не зважаючи на те, що ст.214 КПК України прямо не передбачено проведення перевірки щодо змісту заяви, виходячи з змісту ч.5 ст.214 КПК України, зміст таких відомостей має бути підданий оцінці.

Повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомленнях потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.

Оскільки КПК України надана можливість оскаржити дії прокурора, то у слідчого судді виникають повноваження щодо перевірки правильності висновку прокурора в результаті такої оцінки.

Вказане відповідає основним положенням цього Кодексу, зокрема п.18 ст.3 КПК України (визначення основних термінів Кодексу), відповідно до якого, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю з дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Заявники в якості обставин, які, на їх думку, свідчать про вчинення працівниками поліції, прокуратури, експертом кримінальних правопорушень, зокрема, вказують на цілеспрямовані дії щодо незаконних дій стосовно членів родини ОСОБА_6 та їх помешкання.

Проте, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у заяві, не зазначаються фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, що мають бути визначальним критерієм для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Заява ОСОБА_3 , ОСОБА_4 хоч і містить вимогу про реєстрацію злочину, але за своїм змістом та суттю вона не є повідомленням про злочин в контексті ст. 214 КПК України.

У згаданій заяві ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не наведено жодних відомостей про злочин, а лише викладені власні міркування про вчинення правопорушення, щодо протиправності дій слідчого судді.

Крім того, не зазначаються фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, що мають бути визначальним критерієм для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Заява ОСОБА_3 , ОСОБА_4 хоч і містить вимогу про реєстрацію злочину, але за своїм змістом та суттю вона не є повідомленням про злочин в контексті ст. 214 КПК України.

Положення ст. 214 КПК перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого ним Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Рішенням XIV Позачергового з`їзду суддів України від 15 березня 2017 року «Про стан здійснення правосуддя та незалежності суддів у 2016 році», зокрема, визнано такими, що призводять до порушення гарантій незалежності судової влади, ставлять під сумнів утвердження принципу верховенства права в Україні та підривають основи правопорядку в державі, випадки впливу, тиску, втручання будь-кого у будь-якій формі у здійснення правосуддя судами та суддями, зокрема, вплив на суддів з боку правоохоронних органів шляхом реєстрації кримінальних проваджень і подальшого тривалого нездійснення щодо них досудового розслідування, у тому числі незаконні дисциплінарні та кримінальні переслідування.

Вищевказане рішення кореспондується з Рішенням № 45 Ради суддів України від 13 серпня 2018 року «Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення дотримання учасниками судових процесів конституційного принципу рівності перед судом і законом» в якому зазначається, що статтею 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість судді гарантується Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначено умови виконання професійних обов`язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів.

Також, визначаючи, чи є суд незалежним, ЄСПЛ звертає увагу й на ті зовнішні ознаки незалежності, що можуть стосуватися навіть гіпотетичної можливості впливу на суд. Існування самої лише можливості зовнішнього впливу на суд ЄСПЛ іноді визнає достатнім, щоб поставити під сумнів незалежність суду («Бєлілос проти Швейцарії», «Очалан проти Туреччини»). ЄСПЛ застерігає, що навіть самі лише сумніви «розсудливого спостерігача» в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянам права на справедливий суд («Ферантелі та Сантанджело проти Італії», «Хаусчілдт проти Данії», «Веттстейн проти Швейцарії»).

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до переконання, що у прокурора при розгляді заяви від 28.01.2021р. про кримінальне правопорушення не було підстав для реєстрації відомостей про злочин у Єдиному реєстрі досудових розслідувань, згідно до вимог ст.214 КПК України, у зв`язку з чим скарга задоволенню не підлягає.

Водночас, в силу ст. 383 КК України заяви або повідомлення про вчинене правопорушення фактично є підставою для внесення до ЄРДР. Завідомо неправдиве повідомлення або заява про скоєння злочину можуть стати причиною судової помилки, мати тяжкі наслідки для одного чи декількох осіб, саме тому Закон (ст. 383 КК України) передбачає, що особа, яка звертається до відповідних органів з заявою про злочин, повинна бути попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. На що прямо вказує п. 1.4 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 17 серпня 2012 року № 69, згідно якого заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення вноситься до ЄРДР та вважаються поданими з моменту попередження особи про кримінальну відповідальність по ст. 383 КК України.

Як з`ясовано судом, заява ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про внесення відомостей до ЄРДР щодо дій працівників поліції, прокуратури, експерта кримінальних правопорушень, подана заявником 28.01.2021 року і відповідно останні мали змогу і повинні бути попереджені про кримінальну відповідальність по ст. 383 КК України.

Однак, відомостей про повідомлення (попередження) ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 383 КК України, їх заява не містить.

10.02.2021 року слідчим суддею Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_7 вже було відмовлено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у задоволенні аналогічної скарги на бездіяльність прокурора щодо невнесення до ЄРДР аналогічних відомостей про вчинення злочину суддею Суворовського районного суду м.Одеси ОСОБА_5 .

За таких обставин, суд змушений прийти до висновку, про відсутність підстав для внесення до ЄРДР відомостей, викладених у заяві ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та відмови в задоволенні поданої ними скарги.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 214, 216, 303-307, 318-380, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на бездіяльність посадових осіб Одеської обласної прокуратури, - відмовити.

Слідчий суддя Приморського районного

суду м. Одеси ОСОБА_1

22.04.2021