Справа № 761/36950/20

Провадження № 2/761/4883/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді: Пономаренко Н.В..

з участю секретаря: Бражніченко І.О.

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дітей, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дітей., згідно з яким просить суд: стягнути з відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , половину понесених позивачем в 2019 році додаткових витрат на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 та неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що складають 10 193,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був зареєстрований Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім`ї, актовий запис № 4267. Шлюб був розірваний згідно рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11.09.2019 року, справа № 761/16743/19, яке набрало законної сили. Від спільного шлюбу у сторін народилося двоє дітей: дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивач зазначає, що згідно рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09.07.2019 року, страва № 761/18870/19, з ОСОБА_3 на користь позивачки стягуються аліменти на утримання малолітніх дітей: сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 та дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку/доходу/ щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дати пред`явлення позову 07.05.2019 року та досягнення старшою дитиною повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ). Рішення суду виконувалося згідно виконавчого листа № 761/18870, виданого 16.08.2019 року Шевченківським районним судом міста Києва.

Аргументуючи суму понесених додаткових витрат позивач вказує, що в 2019 році згідно протоколу № 131 засідання профспілкового комітету співробітників Національного медичного університету імені О. О. Богомольця від 03.07.2019 року було прийняте рішення про придбання та виділення позивачу двох путівок для оздоровлення дітей - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 та дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , в ТОВ ОТ «Лідер» Пуща-Водиця з 25.07.2019 року по 09.08.2019 року з оплатою 40% вартості путівки, що підтверджується витягом від 17.12.2019 року № 120/18-174 з протоколу № 131 засідання профспілкового комітету співробітників Національного медичного університету імені О.О. Богомольця від 03.07.2019 року. Повна вартість однієї путівки складає 7 920,00 грн. (сім тисяч дев`ятсот двадцять гривень 00 коп.), що підтверджується довідкою від 24.01.2020 № 120/18-13 Первинної профспілкової організації співробітників Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, Повна вартість двох путівок склала 15 840,00 грн. (п`ятнадцять тисяч вісімсот сорок гривень 00 коп.). Позивач вказує, що нею було сплачено до Первинної профспілкової організації співробітників Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, 40% від вартості двох путівок, тобто грошові кошти у розмірі 6 336,00 грн. (шість тисяч триста тридцять шість гривень 00 коп.), що підтверджується чеком та зазначає, що зазначені витрати були необхідними, оскільки діти потребують належного відпочинку та оздоровлення під час літніх канікул, забезпечують їх здорове зростання.

Крім того, позивач зазначає, що в 2019 році нею понесені витрати на заняття сином, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , тхеквондо в Громадській організації «Центр спортивного виховання «КАНОН»» на загальну суму 6 000,00 грн. (шість тисяч гривень) за заняття тхеквондо в січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, серпні, жовтні, лктопаді. грудні 2019 року. Вартість навчання тхеквондо за 1 місяць склала 600,00 грн. шістсот гривень 00 коп.).-Загальна вартість витрат розрахована таким чином: 600,00 грн. (шістсот гривень) х 10 місяців = 6 000,00 грн. (шість тисяч гривень 00 коп.).

Позивач вказую, що витрати підтверджуються квитанціями до прибуткових касових ордерів та довідкою № 15/01 від 16.01.2020 року Громадської організації «Центр спортивного виховання «КАНОН» та необхідні з метою фізичного розвитку мого сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , його виховання в дусі свідомого ставлення до життя, навчання техніки самооборони та інше.

Окрім того, в позовній заяві зазначено, що в 2019 році понесені витрати на ім`я Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , на заняття дочкою, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , сучасною хореографією на загальну суму 8 050,00 грн. (вісім тисяч п`ятдесят гривень 00 коп.). Витрати підтверджуються квитанціями на оплату та довідкою без номеру від 13.12.2019 року, що додаються. Зазначені витрати були понесені у зв`язку з розвитком хисту дочки до танцю та зумовлені її великим бажанням.

Таким чином, позивач зазначає, що загальна вартість понесених нею додаткових витрат на дітей в 2019 році склала 20 386,00 грн. (двадцять тисяч триста вісімдесят шість гривень 00 коп.): 6 336, 00 грн.- вартість 40% від загальної вартості двох путівок на оздоровлення дітей + 6 000,00 грн. - загальна вартість за заняття тхеквондо + 8 050,00 грн. - загальна вартість витрат за заняття сучасною хореографією.

У зв`язку із чим просить суд позов задовольнити.

Ухвалою суду від 08.12.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

17.03.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву у якій відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , а самі позовні вимоги вважає надуманими, безпідставними та недоведеними. Крім того зазначив, що приймає участь і житті та вихованні дітей, а також здійснює витрати, а не тільки сплачує аліменти.

30.03.2021 року до суду наділа відповідь на відзив, у які частково дублюються обставини викладені у позов та зазначено, що усі понесені додаткові витрати на дітей документально підтвердженні та здійснювались і інтересах дітей для їх належного розвитку.

У судовому засіданні, яке відбулося 22.04.2021 року, позивач просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засідання, яке відбулось 22.04.2021 року заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вислухавши пояснення позивача та преставника відповідач, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, не підлягає виходячи з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11.09.2019 року, яке набрало законної сили, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 23.11.2007 року в Центральним відділом реєстрація шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім`ї, актовий запис - 4267, розірвано (а.с. 16).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 09.07.2019 року з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 стягнуто на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 та дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку/доходу/ щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дати пред`явлення позову 07.05.2019 року та досягнення старшою дитиною повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_5 )

В свою чергу, згідно з положеннями ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, факт перебування сторін у зареєстрованому шлюбі від якого вони мають спільних дітей - ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та розірвання шлюбу між ними не потребують доказування під час розгляду вказаної цивільної справи.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989р. (далі Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991р. та яка набула чинності для України 27.09.1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно зі ст. 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Як вказано у постанові Верховного Суду України від 13.09.2017 року у справі № 749/106/17, положеннями статей 180, 183, 185, 193, 198, 199 СК України визначаються декілька способів виконання цього обов`язку, зокрема: утримання неповнолітньої дитини, на що стягуються аліменти у частках від заробітку (доходу) або в твердій грошовій сумі (статті 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, викликаних особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо) (стаття 185); утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров`я, навчальному або іншому закладі, при цьому якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (стаття 193); обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні діти продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними 23 років, за умови, що батьки можуть надавати таку допомогу (стаття 198).

СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.

Згідно із частиною першою статті 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, хворобою, каліцтвом тощо).

Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв`язку витрат на лікування. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.

За частиною другою статті 185 СК України, розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Ураховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Так заявлена позивачем про стягнення відповідача вартість 6 336,00 грн. відшкодування пільгової за знижкою 40 % оплати путівки з відпочинку дітей в ТОВ ОТ «Лідер», Пуща-Водиця Київської області, період 25.07.2019 - 09.08.2019рр. В розумінні статі 185 СК України не може вважатись як додаткові витрати на дітей, оскільки придбання вказаних путівок не зумовлено особливими медичними показаннями дітей, їхнім станом здоров`я, а тому не може бути стягнута з відповідач.

Окрім того заявлені позивачем витрати на дітей, у 2019 році у розмірі щодо занять тхеквандо ОСОБА_5 у Громадській організації «Центр спортивного виховання «КАНОН» не підлягають стягненню з відповідача, оскільки вказані витрати не доведені позивачем, так як згідно квитанцій до прибуткового касового ордеру ОСОБА_1 надала цій громадській організації безповоротну фінансову допомогу за техеквандо (а.с. 19-20).

При цьому, заявлено позивачем сума у 8 050 грн. щодо занять сучасною хореографією ОСОБА_4 не доведено, оскільки згідно долучених до матерів справи квитанції про оплату та довідки студії керівником студії сучасного танців А6 Satellite, яка видана ОСОБА_1 , що вона дійсно вносила за свою доньку ОСОБА_4 безповоротно фінансову допомогу за заняття сучасною хореографією 2019 рок у загальній сумі 8050 грн. (а.с.25).

Оскільки безповоротна фінансова допомога не є витратами з оплати товарів, послуг, зокрема занять тхеквандо та сучасної хореографії. З огляду на норми ЦКУ така безповоротна фінансова допомога за певною метою є пожертвою. Згідно ст.729 ЦК України пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей (зокрема грошей) для досягнення обдаровуваним певної наперед обумовленої мети.

Також вказані додаткові зайняття дітей у секціях техеквандо та сучасною хореографією не є витратами в розумінні ст. 185 СК України, оскільки не є такими, що викликані особливими обставинами.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, вимагаючи зміни розміру аліментів у даному випадку, позивач мала довести факт зміни будь-якої з обставин, зазначеної вст. 192 СК України.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Так, суд не приймає до уваги твердження позивача в обґрунтування вимог на те, що нею пронесено витрати у розмірі 6 000,00 грн. - загальна вартість за заняття тхеквондо та 8 050,00 грн. - загальна вартість витрат за заняття сучасною хореографіє з огляду оскільки вказані твердження не доведені належними доказами по справі.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що належних доказів в обґрунтування позову не надано, суд не вбачає підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дітей.

Отже, даючи юридичну оцінку наданим по справі доказам, враховуючи, що позивачем не підтверджено понесення нею додаткових витрат на дитини, а також згідно вимог ст. 185 СК України не є додатковими витратами на дітей, тому суд прийшов до висновку про відмову в задоволені позову.

Керуючись ст. ст. 3, 5, 13, 81, 141, 211, 223, 258-259, 268, 272-273, 354-355, 430 ЦПК України, ст.ст. 180-183, 185, 191 СК України, суд,-

в и р і ш и в :

в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дітей - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02.06.2021 року.

Суддя: