ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 року справа №380/876/21

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Шведа Б.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Барнича Т.В.,

представника відповідача Кміть М.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України,

до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)

до Головного територіального управління юстиції у Львівській області

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства юстиції України, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Головного територіального управління юстиції у Львівській області, в якому заявлено наступні позовні вимоги: визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 3767/к від 16.12.2020 «Про звільнення»; визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у Львівській області № 101/к від 17.12.2020 «Про оголошення наказу Міністерства юстиції України від 16.12.2020 № 3767/к «Про звільнення»; поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області з 23.12.2020.

Позовні вимоги мотивовані наступним: позивач з 27.01.1999 перебував на державній службі в органах Міністерства юстиції України. 30.11.2004 ОСОБА_1 призначена на посаду начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції. 28.10.2020 Міністерством юстиції України видано наказ № 3275/к «Про скасування наказу» та наказ № 3276/к «Про поновлення» з копіями яких позивача ознайомлено 23.11.2020. 12.01.2021 через відділення поштового зв`язку позивачем отримано копію наказу Міністерства юстиції України № 3767/к від 16.12.2020 «Про звільнення» та копію наказу Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 17.12.2020 «Про оголошення наказу Міністерства юстиції України від 16.12.2020 № 3767/к «Про звільнення».

Позивач вважає зазначені накази незаконними з підстав недотримання встановленого порядку звільнення працівника - в порушення вимог ст. 49-2 КЗпП України, а також ч.3 ст. 87 Закону України «Про державну службу» попередження про наступне звільнення не проведено, а звільнення здійснено державним секретарем, який не є посадовою особою (уповноваженим органом), наділеним правом звільнення з посади начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області.

Позивач звертає увагу, що ст. 49-2 КЗпП України та ст. 87 Закону України «Про державну службу» встановлено прямий обов`язок роботодавця запропонувати працівнику всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. В органах Міністерства юстиції України станом на 23.12.2020 були рівнозначні вакантні посади у Львівській, Волинській, Рівненській, Тернопільській областях та у м Києві. Позивач надав згоду на переведення (переміщення) у межах цих адміністративно-територіальних одиниць під час ознайомлення з наказами Міністерства юстиції від 28.10.2020 № 3575/к «Про скасування наказу» та № 3276/к «Про поновлення» про що свідчить відповідний напис. Проте, всупереч чинним нормам закону до дня звільнення відповідачем не пропонувались наявні вакантні посади, які позивач може обіймати та не інформувалось про відсутність таких.

В наказі № 3767/к «Про звільнення» зазначено підстави його видання наказ Міністерства юстиції України від 28.10.020 № 3276/к «Про поновлення» та лист, які не можуть бути підставами для звільнення з роботи та зазначено підставу для звільнення - у зв`язку з ліквідацією державного органу з припиненням державної служби. Зазначена підстава відсутня у ст. 87 Закону України «Про державну службу».

Позивач вказує, що наказом Головного територіального управління юстиції у Львівській області № 101/к від 17.12.2020 «Про оголошення наказу Міністерства юстиції України від 16.12.2020 № 3767/к «Про звільнення», позивачу оголошено про звільнення з посади з посиланням на неіснуючу правову норму підпункт 1-1 ст. 87 Закону України «Про державну службу». Як Самбірське міськрайонне управління юстиції Львівської області, так і Головне територіальне управління юстиції у Львівській області мають правонаступників, тому позивачу невідомо ліквідацію яких юридичних осіб чи державних орачів мав на увазі відповідач приймаючи спірні накази про звільнення. Накази про звільнення видані не у день звільнення, а за тиждень до звільнення, що, на думку позивача, свідчить про упередженість зазначених наказів. При винесенні наказів залишились поза увагою інші обставини, як то попередня робота позивача, який жодного разу не притягувався до відповідальності, а лише заохочувався за успішну роботу.

Відповідачі не погодились з заявленими позовними вимогами ОСОБА_1 , подали відзиви на позовну заяву.

Відповідач Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Львів) у відзиві на позовну заяву зазначив, що до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) не заявлено ніяких позовних вимог, тому вважає залучення останнього до числа відповідачів безпідставним та недоречним, просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідач Міністерство юстиції України у відзиві на позовну заяву, у якому повідомив, що відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.11.2017 у справі № 813/7679/14, ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 у справі № 876/6577/16, постанови Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 у справі № 813/7679/14, наказом Міністерства юстиції України від 28.10.2020 № 3275/к скасовано наказ Міністерства юстиції України від 27.10.2014 № 2331/к «Про звільнення ОСОБА_1 ». Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 № 99 «Про реформування територіальних органів Міністерства юстиції та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги» ліквідовано, як юридичні особи публічного права, територіальні органи Міністерства юстиції, у тому числі Самбірське міськрайонне управління юстиції Львівської області без визначення правонаступника. Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 22.11.2019 внесено запис за № 14161110017000044 про припинення юридичної особи Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області. Наказом Міністерства юстиції України від 28.10.2020 № 3276/к ОСОБА_1 поновлено з 28.10.2014 на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області.

У зв`язку з ліквідацією Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області, листом Міністерства юстиції України від 29.10.2020 № 8776/14.3/-20 позивача, як державного службовця, попереджено про припинення державної служби на підставі п.1-1 ч.1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку з ліквідацією державного органу та звільнення із займаної посади не раніше ніж через 30 календарних днів з дня попередження та направлено на ознайомлення копії наказів Міністерства юстиції від 28.10.2020 № 3275/к «Про скасування наказу» та від 28.10.2020 № 3276/к «Про поновлення». Відповідно до ст. 9-1 Закону України «Про державну службу» позивач вважається такою, що 02.11.2020 попереджена про наступне звільнення та ознайомлена з наказами Міністерства юстиції від 28.10.2020 № 3275/к та від 28.10.2020 № 3276/к.

Відповідач зазначає, що ст. 87 Закону України «Про державну службу» не встановлює обов`язку пропонувати вакантні посади державному службовцю, попередженому про наступне звільнення, у зв`язку з ліквідацією органу, а саме Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області, як органу, в якому працювала позивачка, тим більше, що процедура ліквідації зазначеного органу повністю завершена. Відповідач зазначає, що безпідставним є посилання позивача на відсутність п.1-1 ст. 87 у Законі України «Про державну службу».

Відповідач покликається на п.12 ч.4 ст. 10 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» та підпункт 10 п.12-2 Положення про Міністерство юстиції України. затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 та зазначає, що наказ Міністерства юстиції України від 16.12.2020 № 3767/к «Про звільнення» видано державним секретарем Міністерства юстиції України, відповідно до законодавства, як посадовою особою, наділеною правом звільнення з посади керівника територіального органу Міністерства юстиції України

Відповідач Головне територіальне управління юстиції у Львівській області у відзиві на позовну заяву зазначає, що відповідно до наказу від 28.10.2020 № 3275/к «По скасування наказу» та наказу № 3276/к «Про поновлення» Головним територіальним управлінням юстиції у Львівській області видано наказ від 29.10.2020 № 100 «Про оголошення наказу Міністерства юстиції України від 28.10.2020 № 3276/к «Про поновлення». Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 16.12.2020 № 3767/к «Про звільнення» та доручення державного секретаря Міністерства юстиції України від 16.12.2020 № 589/1.3/48-20 Головним територіальним управлінням юстиції у Львівській області вжито заходів щодо ознайомлення ОСОБА_1 з вказаним наказом, вручення копії наказу, проведення повного розрахунку при звільненні, належно оформлено трудову книжку із внесенням відповідного запису. Листом від 24.12.2020 за № 33665/0/1-20/10-07 Головним територіальним управлінням юстиції у Львівській області повідомлено Міністерство юстиції України про виконання зазначеного доручення державного секретаря Міністерства юстиції України. За період з 17.12.2020 по 26.01.2021 позивачу неодноразово скеровувались листи, в яких повідомлялось про необхідність з`явитись до Управління персоналу для отримання трудової книжки та надати згоду для її скерування, а також надати банківські реквізити для перерахунку коштів, які нараховані позивачу при звільненні (листи № 33665/0/1-20/10-07 від 17.12.2020, № 33665/0/1-20/10-07/1 від 17.12.2020, № 33665/0/1-20/107 від 23.12.2020, № 10-09/21/3 від 04.01.2021, № 54/0/11-21 від 13.01.2021, № 10-09/21/81 від 19.01.2021, № 10-09/21/118 від 26.01.2021, № 33665/0/1-20107 від 23.12.2020).

Відповідачі просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 26.01.2021 відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі.

15.03.2021 прийнято ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Підготовче засідання призначено на 08.04.2021.

08.04.2021 відкладено розгляд справи на 11.05.2021.

11.05.2021 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 01.06.2021.

01.06.2021 протокольною ухвалою закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду на 01.07.2021.

Позивач позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.

Представники відповідачів проти позову заперечили з мотивів наведених у відзивах на адміністративний позов.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача та представників відповідачів, оцінивши докази, які мають значення для справи суд виходив з наступного.

Наказом Міністерства юстиції України від 27.10.2014 року №2331/к «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача було звільнено зі займаної посади начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області за одноразове грубе порушення трудових обов`язків на підставі п.1 ст.41 Кодексу законів про працю України.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 у справі № 813/7679/14 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 27.10.2014 року №2331/к «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області з 28 жовтня 2014 року.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 у справі № 876/6577/16 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року у справі №813/7679/14 - без змін.

Наказом Міністерства юстиції України від 28.10.2020 № 3275/к «Про скасування наказу», прийнятим відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.11.2017 у справі № 813/7679/14, ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 у справі № 876/6577/16, постанови Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 у справі № 813/7679/14, скасовано наказ Міністерства юстиції України від 27.10.2014 № 2331/к «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Наказом Міністерства юстиції України від 28.10.2020 № 3276/к «Про поновлення», прийнятим відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.11.2017 у справі № 813/7679/14, ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 у справі № 876/6577/16, постанови Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 у справі № 813/7679/14 та наказу Міністерства юстиції України від 28.10.2020 № 3275/к» поновлено ОСОБА_1 з 28 жовтня 2014 р. на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області.

Листом Міністерства юстиції України від 29.10.2020 № 8776/14.3/-20 «Про ознайомлення з наказами та попередження про наступне звільнення» ОСОБА_1 , попереджено про припинення державної служби на підставі п.1-1 ч.1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку з ліквідацією державного органу та звільнення із займаної посади не раніше ніж через 30 календарних днів з дня попередження та направлено на ознайомлення копії наказів Міністерства юстиції від 28.10.2020 № 3275/к «Про скасування наказу» та від 28.10.2020 № 3276/к «Про поновлення».

Наказом Міністерства юстиції України від 16.12.2020 № 3767/к «Про звільнення» звільнено ОСОБА_1 з посади начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області 23.12.2020 відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку з ліквідацією державного органу з припиненням державної служби.

З метою організації виконання наказу Міністерства юстиції України державний секретар Міністерства юстиції України дав письмове доручення голові ліквідаційної комісії з ліквідації Головного територіального управління юстиції у Львівській області Титлі І.М. забезпечити ознайомлення та вручення ОСОБА_1 копії наказу Міністерства юстиції України від 16.12.2020 № 3667/к «Про звільнення»; проведення повного розрахунку з ОСОБА_1 належне оформлення та видачу трудової книжки.

17.12.2020 Головним територіальним управлінням юстиції у Львівській області прийнято наказ № 101/к «Про оголошення наказу Міністерства юстиції України від 16.12.2020 № 3767/к «Про звільнення»

На виконання доручення державного секретаря Міністерства юстиції України від 16.12.2020 № 589/1.3/48-20 та відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 16.12.2020 № 3767/к «Про звільнення» Головним територіальним управлінням юстиції у Львівській області вжито заходів щодо ознайомлення ОСОБА_1 з наказом, вручення копії наказу, проведення повного розрахунку при звільненні, оформлено трудову книжку із внесенням відповідного запису.

Листом від 24.12.2020 за № 33665/0/1-20/10-07 Головним територіальним управлінням юстиції у Львівській області повідомлено Міністерство юстиції України про виконання зазначеного доручення державного секретаря Міністерства юстиції України.

Позивачка не погодилась з оскаржуваними наказами про звільнення та звернулась до суду з позовом про їх скасування та поновлення її на посаді.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 року №99 Про реформування територіальних органів Міністерства юстиції та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги ліквідовано як юридичну особу Самбірське міськрайонне управління юстиції Львівської області та постановлено погодитись з пропозиціями Міністерства юстиції щодо включення відділів державної виконавчої служби та відділів державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції до структури відповідних головних територіальних управлінь юстиції та утворення бюро правової допомоги в структурі місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги; покладення виконання функцій з державної реєстрації громадських об`єднань, їх відокремлених підрозділів, громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи, місцевих та первинних професійних спілок, їх організацій та об`єднань, структурних утворень політичних партій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, місцевих організацій роботодавців та їх об`єднань, з підтвердження всеукраїнського статусу громадського об`єднання на відповідні головні територіальні управління юстиції.

Таким чином в структуру Головного територіального управління юстиції у Львівській області було включено Самбірський міськрайонний відділ державної виконавчої служби, чисельність працівників становить 10 одиниць, та Самбірський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану, чисельність працівників становить 3 одиниці, а саме Самбірське міськрайонне управління юстиції у Львівській області ліквідовано.

Відповідно до Положення «Про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2011 року № 1707/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 2011 року за № 760/19498 (чинного у період проведення реформування територіальних органів Міністерства юстиції відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 року №99), районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції (далі - управління юстиції) є територіальними органами Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст). Управління юстиції підпорядковуються Мін`юсту та безпосередньо ГТУЮ Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні територіальні управління юстиції).

Таким чином у зазначений період фактично мала місце реорганізація територіальних органів Міністерства юстиції, складовою частиною якої було ліквідація Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 №870 "Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції" (далі Постанова №870) вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції за переліком згідно з додатком 1 (п.1 Постанови); утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції за переліком згідно з додатком 2 (п.2 Постанови).

До Переліку територіальних органів Мін`юсту, що ліквідуються, який є додатком №1 до цієї Постанови, зокрема, включено Головне територіальне управління юстиції у Львівській області.

До Переліку міжрегіональних територіальних органів Мін`юсту, що утворюються, який є додатком №2 до цієї Постанови, включено Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Львів).

Пунктом 3 Постанови №870 установлено, що міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, є правонаступниками територіальних органів Міністерства юстиції, які ліквідуються згідно з пунктом 1, зокрема, Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Львів) - Головного територіального управління юстиції у Волинській області, Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Головного територіального управління юстиції у Рівненській області.

Вказаним пунктом також визначено, що територіальні органи Міністерства юстиції, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов`язаних з утворенням міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції.

На виконання Постанови №870 наказом Міністерства юстиції України від 16.10.2019 №3173/5 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України" (далі Наказ №3173/5) ліквідовані як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції згідно з переліком (додаток 1), зокрема Головне територіальне управління юстиції у Львівській області, і утворені як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції згідно з переліком (додаток 2), зокрема Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Львів).

Відповідно до ч.1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до ч.5 зазначеної статті юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч.4 ст. 105 Цивільного кодексу України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, Законом України «Про державну службу» та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються Законом України «Про державну службу», якщо інше не передбачено законом (стаття 5 Закону України від 10 грудня 2015 № 889- VІІІ «Про державну службу» (надалі також Закон № 889-VІІІ).

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих Законом № 889-VІІІ.

Відповідно до статті 22 Закону № 889-VІІІ, з метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов`язки, проводиться конкурс на зайняття посади державної служби (далі - конкурс) відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби (далі - Порядок проведення конкурсу), що затверджується Кабінетом Міністрів України.

На посаду державної служби призначається переможець конкурсу (стаття 31 Закону № 889-VІІІ).

Відповідно до статті 41 Закону № 889-VІІІ державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов`язкового проведення конкурсу:

1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби або суб`єкта призначення;

2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.

Державний службовець, призначений на посаду без конкурсу, не може бути переведений на вищу посаду державної служби без проведення конкурсу.

Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 83 Закону № 889-VІІІ державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону);

Згідно п.1 ч.1, п.п.1-1 ч.1 статті 87 Закону № 889-VІІІ підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу (п.1 ч.1 ст. 87); ліквідація державного органу (п.п.1-1 ч.1 статті 87).

13.02.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи від 14.01.2020 № 440-ІХ (надалі Закон 440-ІХ), яким частину третю статті 87 Закону № 889-VІІІ доповнено новим абзацом першим такого змісту: "3. Суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов`язку суб`єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення".

Згідно абзацу другого частини 3 статті 87 Закону № 889-VІІІ державний службовець, якого звільнено на підставі пункту 1 частини першої цієї статті, у разі створення в державному органі, з якого його звільнено, нової посади чи появи вакантної посади, що відповідає кваліфікації державного службовця, протягом шести місяців з дня звільнення за рішенням суб`єкта призначення може бути призначений на рівнозначну або нижчу посаду державної служби, якщо він був призначений на посаду в цьому органі за результатами конкурсу.

23.02.2021 ВРУ прийнято Закон України № 1285-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та інших питань державної служби», відповідно до якого частину третю статті 87 викладено в такій редакції: "3. Суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю. Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду". Закон № 1285-ІХ від 23.02.2021 набрав чинності 06.03.2021 (надалі Закон № 1285-ІХ).

Згідно пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ч.2 статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус (ч.4 статті 40 КЗпП).

За змістом статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством (частина друга зазначеної статті).

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

02.02.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України від 12 грудня 2019 року № 378-IX (далі Закон 378-ІХ), яким змінено статтю 49-2 КЗпП України, перше речення частини третьої доповнено словами "крім випадків, передбачених цим Кодексом" та доповнено її новою частиною такого змісту: "Вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей: про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів; у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу та положення частини другої цієї статті; не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень".

Таким чином, до внесення змін у статтю 49-2 Кодексу законів про працю України Законом 378-ІХ, та до внесення змін у статтю 87 Закону України «Про державну службу» Законом 440-ІХ законодавство про працю не передбачало особливого порядку вивільнення працівників, які мають статус державних службовців у випадках змін в організації виробництва і праці. Так, при вивільненні зазначених працівників враховувалось переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством, а звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 статті 40 Кодексу законів про працю України, допускалось, якщо неможливо було перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

З набранням чинності Законом 378-ІХ (02.02.2020) та Законом 440-ІХ (13.02.2020) до внесення змін Законом № 1285-ІХ (06.03.2021) у разі вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу" на підставі п.1 ч.1, пп.1-1 ч.1 статті 87 Закону № 889-VІІІ, пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу законів про працю України переважне право на залишення на роботі для таких працівників не враховується, а суб`єкт призначення або керівник державної служби може, але не зобов`язаний пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності).

На виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 у справі № 813/7679/14 та наказу Міністерства юстиції України від 28.10.2020 № 3275/к» ОСОБА_1 з 28 жовтня 2014 р. поновлено на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області.

Листом Міністерства юстиції України від 29.10.2020 № 8776/14.3/-20 «Про ознайомлення з наказами та попередження про наступне звільнення» ОСОБА_1 , попереджено про припинення державної служби на підставі п.1-1 ч.1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку з ліквідацією державного органу та звільнення із займаної посади не раніше ніж через 30 календарних днів з дня попередження та направлено на ознайомлення копії наказів Міністерства юстиції від 28.10.2020 № 3275/к «Про скасування наказу» та від 28.10.2020 № 3276/к «Про поновлення».

До матеріалів справи долучено докази направлення зазначеного листа ОСОБА_1 29.10.2020 (копії витягу з журналу обліку вхідної кореспонденції Міністерства юстиції України, копію відомості письмової кореспонденції за 29.10.2020 та фіскального чеку).

Відповідно до ст. 9-1 Закону № 889-VІІІ доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку такий спосіб фіксується протоколом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними. Державний службовець при вступі чи проходженні державної служби зобов`язаний повідомити службу управління персоналом про його засоби електронної пошти чи інші засоби телекомунікаційного зв`язку з ним з метою їх використання для доведення до відома державного службовця інформації або документів. Інформація або документи, надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв`язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п`ятий календарний день з моменту їх відправлення.

Суд не приймає до уваги покликання позивачки на те, що у реєстрі з журналу обліку вхідної кореспонденції, копію якого надано відповідачем, не зазначена її повна адреса, оскільки адреса проживання АДРЕСА_1 ) зазначена у листі № 8776/14.3/-20 від 29.10.2020, тому у суду немає підстав вважати, що такий лист направлявся на іншу адресу, натомість зазначення у реєстрі повної адреси одержувача не є обов`язковим.

Таким чином, враховуючи положення ст. 9-1 Закону № 889-VІІІ позивачка вважається такою, що ознайомлена з наведеною у листі інформацією на п`ятий календарний день з моменту відправлення листа.

Тому, суд прийшов до висновку, що відповідачем у даному спірному випадку була дотримана процедура щодо належного персонального попередження позивачки не пізніше ніж за 30 календарних днів про наступне вивільнення (ч.3 ст. 87 Закону № 889-VІІІ та ч.1 ст.49-2 Кодексу законів про працю України).

Наказом Міністерства юстиції України від 16.12.2020 № 3767/к «Про звільнення» звільнено ОСОБА_1 з посади начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області 23.12.2020 відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку з ліквідацією державного органу з припиненням державної служби.

З огляду на вищевказані положення, які врегульовували процедуру реформування територіальних органів Міністерства юстиції України, слід погодитись з позивачкою, що у процесі реформування здійснено реорганізацію державного органу Міністерства юстиції шляхом ліквідації та утворення його територіальних органів, як юридичних осіб публічного права, а не ліквідацію державного органу без встановленого правонаступництва, проте звільнення з посади ОСОБА_1 з покликанням у наказі № 3767/к від 16.12.2020 на підпункт пп.1-1 п.1 ч.1 статті 87 Закону № 889-VІІІ, а не на п.1 ч.1 статті 87 Закону № 889-VІІІ не впливає на правомірність наведеного наказу, оскільки наказ видано згідно чинного законодавства та з дотриманням встановленого порядку, а процедура припинення державної служби відповідно до наведених пунктів є ідентичною.

На дату видання наказу № 3767/к від 16.12.2020 законодавство про працю не передбачало обов`язку пропонування керівником державної служби державному службовцю будь-якої вакантної посади державної служби у тому самому державному органі у зв`язку з реорганізацією державного органу, а переважне право державного службовця на залишення на роботі не враховувалось.

Таким чином, суд відхиляє доводи ОСОБА_1 про невиконання відповідачами обов`язку щодо її працевлаштування та наявність у неї переваг на залишення на державній службі у зв`язку з тривалим стажем роботи та відсутністю дисциплінарних стягнень.

Щодо доводів ОСОБА_1 про видання наказу про звільнення її з посади не уповноваженою особою суд зазначає наступне.

Наказ № 3767/к від 16.12.2020, яким звільнено ОСОБА_1 з посади начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області прийнято Міністерством юстиції України та підписано державним секретарем ОСОБА_2 .

Відповідно до пп.10 п.4 ст. 10 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17 березня 2011 року № 3166-VI державний секретар міністерства відповідно до покладених на нього завдань призначає на посади керівників територіальних органів міністерства та їх заступників і звільняє їх з посад.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 затверджено Положення про Міністерство юстиції України, відповідно до пп.10 п. 12-2 якого, державний секретар Мін`юсту відповідно до покладених на нього завдань призначає на посаду та звільняє з посади керівників територіальних органів Мін`юсту та їх заступників, заступників керівників територіальних органів державної виконавчої служби, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, Автономної Республіки Крим, міста Києва або Севастополя, присвоює їм ранги державних службовців, застосовує заходи заохочення та притягує до дисциплінарної відповідальності.

Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції», затверджене наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2011 року № 1707/5, на яке в частині повноважень Міністра юстиції України звільняти начальників управлінь юстиції покликається ОСОБА_1 , було виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції № 3303/5 від 22.11.2016 та норми його не підлягають застосуванню.

Таким чином, саме державний секретар Міністерства юстиції України, який також підписував наказ № № 3276/к від 28.10.2020 про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області є уповноваженою особою на звільнення ОСОБА_1 .

Отже, суд не встановив порушення порядку проведення звільнення позивача через підписання оскаржуваного наказу державним секретарем Міністерства юстиції України Оленою Богачовою.

Що стосується покликання позивачки на невиконання Головним територіальним управлінням юстиції у Львівській області обов`язку ознайомлення з наказом, проведенням повного розрахунку та врученням трудової книжки, то відповідачем долучено до матеріалів справи докази вжиття заходів для здійснення заходів щодо проведення розрахунків з позивачем у період з 17.12.2020 по 26.01.2021 (листи № 33665/0/1-20/10-07 від 17.12.2020, № 33665/0/1-20/10-07/1 від 17.12.2020, № 33665/0/1-20/107 від 23.12.2020, № 10-09/21/3 від 04.01.2021, № 54/0/11-21 від 13.01.2021, № 10-09/21/81 від 19.01.2021, № 10-09/21/118 від 26.01.2021).

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 та абз.1 ч.2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведені доводи та обґрунтування суд прийшов до переконання, що відповідачами дотримано процедуру звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області, а оскаржувані накази Міністерства юстиції України від 16.12.2020 № 3767/к та № 101/к від 17.12.2020 є правомірними, підстав для їх скасування не встановлено. Отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог та поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області.

В задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

З огляду на відмову у задоволенні позову та не подання сторонами доказів понесення судових витрат у зв`язку з розглядом справи, такі розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09.07.2021.

Суддя Крутько О.В.