Справа № 428/3951/21

Провадження №3/428/1167/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Бойко Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 ч. 1 КУпАП:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспортні дані не надано, РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

01 травня 2021 року о 17-31 годині в м. Сєвєродонецьку по вул. Гагаріна, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки ГАЗ 2705-222 ЗНГ, державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився у закладі охорони здоров`я черговим терапевтом КНП СМБЛ ВНЦЕМД. Висновок лікаря на підставі акту № 215 від 01.05.2021 року, висновок огляду: ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав, щиро розкаявся. Пояснив, що дійсно пройшов медичний огляд на стан сп`яніння та результат виявився позитивний.

Вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Так, суд зобов`язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбаченіст. 1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності,запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов"язків, відповідальності перед суспільством.

Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 р. та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 р., ратифікованою Україною 17.07.1997 р. передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.

Так, згідно п. 4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) зазначено, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.

В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.

Крім того, у п. 21 свого рішення у справі «Надточий проти України від 15 травня 2008 року» ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р., з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з обов`язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до диспозиції ч. 1ст. 130 КУпАПвстановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, та за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.9 «а»Правил дорожнього рухуУкраїни -водієві забороняєтьсякерувати транспортнимзасобом устані алкогольногосп`янінняабо перебуваючипід впливомнаркотичних читоксичних речовин.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогамист. 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно дост. 252 КУпАПорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно ч. 3 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Як вбачаєтьсяз протоколупро адміністративнеправопорушення серіїОБ №201473від 01.05.2021року, 01 травня 2021 року о 17-31 годині в м. Сєвєродонецьку по вул. Гагаріна, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки ГАЗ 2705-222 ЗНГ, державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився у закладі охорони здоров`я черговим терапевтом КНП СМБЛ ВНЦЕМД. Висновок лікаря на підставі акту № 215 від 01.05.2021 року, висновок огляду: ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Обставини адміністративного правопорушення підтверджуються матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 201473 від 01.05.2021 року, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.05.2021 року на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 215 від 01.05.2021 року, згідно якого був проведений огляд ОСОБА_1 висновок огляду: ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Разом з тим, судом було досліджено наданий до протоколу відеозапис, який міститься на диску для систем лазерного зчитування з маркіруванням «DVD-R» (дата створення 01.05.2021 року), що також підтверджує вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Виходячи зі змісту протоколу та доданих до нього письмових доказів, суд приходить до висновку, що зміст правопорушення відповідає ознакам адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як саме дана норма передбачає, крім іншого, відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

В судовому засіданні ОСОБА_1 не було надано доказів щодо своєї невинуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він самостійно не здав біологічні зразки в іншому медичному закладі протягом двох годин з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції після його огляду у Комунальному некомерційному підприємстві Луганської обласної ради «Центр психічного здоров`я», що могло б спростувати висновок лікаря, доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, тому у суду виникають сумніви щодо правдивості його показань.

Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зіст. 14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 27Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14судам слід ураховувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів (затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров`я та Міністерства юстиції України N 114/38/15-36-18 (z0055-95) від 24 лютого 1995 р.).

Так, порядок проходження огляду водіїв на стан сп`яніння регламентуєтьсяст. 266 КУпАПта Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженоюнаказом МВС України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Згідно п. 2.7 Інструкції «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.09.2009 року № 400/666 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 6 жовтня 2009 року за № 931/16947, встановлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно вимог цієї Інструкції уповноваженими особами Державтоінспекції МВС з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту у видихуваному повітрі мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Відповідно до п. п. 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимогст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається порушенняПравил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.9.а ПДРУкраїни.

Перевіркою матеріалів справи, порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, поліцейськими протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 206493 від 11.02.2021 року відносно ОСОБА_1 складено в установленому законом порядку, відповідають вимогамст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

ОСОБА_1 пояснень до протоколу не надав, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП про невідповідність внесених до протоколу даних про адресу проживання, або будь-яких інших, зокрема, що не керував транспортним засобом, не був у стані алкогольного сп`яніння, не заявляв.

Вст. 19 Закону України «Про міжнародні договори»,ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування як джерело права.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини.

Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту.

У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливатиіз сукупності ознак чи не спростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній, порушив вимоги п.п. 2.9.а Правил дорожнього руху України, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені у судовому засіданні та не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються між собою.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про Національну поліцію завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:

1) забезпечення публічної безпеки і порядку;

2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;

3) протидії злочинності;

4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Згідно з вимогами ст. 40 цього Закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;2) забезпечення дотриманняправил дорожнього руху.

Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції або свідків було необ`єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 суду не надано.

Під час огляду диску відеозапису також було встановлено, що з боку свідків та працівників поліції відсутні будь-які ознаки впливу на ОСОБА_1 .

Крім того, інспектором було виконано вимоги Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі Затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1359 п. 1 розділу 9.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, що підтверджується зібраними доказами, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю взаємоузгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.

При цьому, суд враховує особу ОСОБА_1 , виходячи з того, що останній відповідно довідок інспектора відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Луганській області до адміністративної відповідальності заст. 130 КУпАПпротягом календарного року не притягувався, отримав посвідчення водія серії НОМЕР_3 .

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу, що вчинила правопорушення, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не працює, не є особою з інвалідністю.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, згідно зі статтями 34, 35 КУпАП, суд не вбачає.

Відповідно до положеньст. 23 КУпАПадміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи, майнового стану та ступеню вини ОСОБА_1 , характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставіст. 40-1 КУпАПзі ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст.1,7,8,9,12,23,26,33-35,40-1, 130,268,278,280-287,307,308 КУпАПта ст. 4 Закону України «Про судовий збір»

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. (Отримувач коштів: ГУК у Луг.обл./Луганська обл./21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37991110; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку (IBAN): UА098999980313070149000012001; код класифікації доходів бюджету: 21081300),з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106 (судовий збір) у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 1ст. 307 КУпАПштраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення особі постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбаченихстаттею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постановине пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядкуст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Суддя Н. В. Бойко