ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/6541/20

Провадження № 2/210/543/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"07" липня 2021 р.

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Хлистуненко О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Кривбасводоканал» про захист прав споживачів, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовною заявою, 02.02.2021 року уточнивши її, в якій просить зобов`язати відповідача скасувати безпідставно нараховані кошти за період з жовтня 2019 року по 01 жовтня 2020 року у сумі 5624 грн. та зобов`язати відповідача компенсувати їй вартість послуги з повірки лічильника води у розмірі 350,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що є власницею будинку за адресою по АДРЕСА_1 . 03.07.2008 року між нею та КП «Кривбасводоканал» укладено договір № Ж18/278 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення за адресою: АДРЕСА_2 ). за умовами договору відповідач є виконавець, а вона - споживач, а також встановлено лічильник води.

Відповідно до п.3.3. розділу III договору плата за послуги постачання холодної води і водовідведення вноситься на розрахунковий рахунок виконавця через пункти платежів системи ТОВ «Нова-Ком», каси Ощадбанку, пошти, інші банки.

В особистому кабінеті ТОВ «Нова-Ком», станом на вересень місяць 2020 року, вона звернула увагу на борг у розмірі 5700 грн., після її дзвінка на гарячу лінію КП «Кривбасводоканал» їй повідомили, що у зв`язку з невчасною повіркою лічильника нарахування оплати за воду проводилось за середніми показниками за період з 15.04.2019 року по 01.10.2020 року, а також надали телефон організації, що здійснює повірку лічильника. Після цього, позивач звернулась до ФОП ОСОБА_2 , який, 01.10.2020 року, виконав послугу з повірки лічильника вартістю 350 грн. та надав свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 01.10.2020 року ННЦ «Інститут метрології», що знаходиться за адресою: вул. Мироносицька, 42, м. Харків. Після цього, за номером телефону «гарячої лінії» позивач повідомила відповідача, що повірка зроблена, і лише 20.10.2020 року контролер прийшла і склала акт про введення лічильника в експлуатацію, в якому також зазначила, що даний лічильник знято з обліку з 01.10.2019 року.

Позивач, 28.10.2020 року, зробила письмовий запит на адресу відповідача, в якому просила зробити перерахунок нарахованих коштів за період з 15.04.2019 року по 01.10.2020 рік. На вказаний період послалась, виходячи із повідомлення «гарячої лінії» відповідача, але відповіді не надійшло. Натомість, контролер відповідача, 04.11.2020 року, склала акт, в якому зазначила місце реєстрації позивача, умови використання послуг водопостачання, відобразила дату опломбування лічильна. Однак, 20.10.2020 року, нею ж складений акт про введення в експлуатацію лічильника після повірки. Також, в акті від 04.11.2020 року контролер відобразила поливну площу, вказала щодо рекомендації реструктуризації боргу, а також рекомендувала перенести лічильник в місце приєднання до комунальної мережі. На запитання, яким нормативно-правовим актом передбачене складання та форма складеного акту, контролер відповіла, що її посадовими інструкціями, тому, 06.11.2020 року позивач звернулась з письмовим запитом до відповідача, з метою повідомлення про причини складення акту, але відповідь не надана.

Вважає, що відповідач не мав права вимагати від неї контролю за повіркою лічильника, а також виставляти борг у розмірі 5700 грн., тому вимушена звернутись до суду з вказаним позовом.

Представником відповідача ОСОБА_3 , подано до суду відзив на уточнену позовну заяву згідно якого просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. У відзиві зазначила, що у будинку позивача було встановлено засіб обліку води марки Sensus зав. № НОМЕР_1 , державна повірка якого була проведена 07.07.2015 року. 13 липня 2015 року вищевказаний засіб обліку холодної води було опломбовано та взято на абонентський облік КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ».

Відповідно до частини першої статті 17 Закону про метрологію законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Перелік категорій законодавчо регульованих ЗВТ, що підлягають періодичній повірці, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 374, до якого, зокрема, належать лічильники води.

Про необхідність проведення повірки водолічильників через міжповірочний інтервал зазначено в кожному технічному паспорті (керівництві з експлуатації), а також у свідоцтві про повірку робочого засобу вимірювальної техніки та акті опломбування лічильника.

Вказує, що якщо лічильник засобу обліку води вчасно не повірений, його показники не можна застосовувати у розрахунках, і нарахування, у такому випадку, здійснюються за методом, який застосовується для будинків без індивідуальних приладів обліку води, за затвердженими нормами. Тобто, застосування лічильника у разі непроходження чергової повірки заборонено законом.

Під час опломбування встановленого в будинку АДРЕСА_1 засобу обліку холодної води, позивач повідомлена під підпис, що наступний термін повірки даного лічильника - 09.07.2019 року. Також, у свідоцтві про повірку робочого засобу вимірювальної техніки від 09.07.2015 року зазначено, що воно чинне до 09.07.2019 року.

Зазначає, що з набранням чинності Закону про комерційний облік змінено підходи до обліку комунальних послуг, а також встановлення та обслуговування засобів обліку води та теплової енергії. Зокрема, законами України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги» було внесено зміни до статті 17 Закону про метрологію та виключено вимогу щодо здійснення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу) ЗВТ (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб теплову енергію і воду), що є власністю фізичних осіб, за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з тепло- і водопостачання.

Відповідно до вимог Закону, НКРЕКП прийняла постанову № 1343 від 02.11.2017 року «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16 червня 2016 року № 1141». Даною постановою із діючих структур тарифів було вилучено витрати, пов`язані з обслуговуванням та повіркою загальнобудинкових та індивідуальних засобів обліку води.

Відтак, з 17.12.2017 року повірка та ремонт приладів обліку води, які встановлені в приватному секторі та знаходяться у власності фізичних осіб, здійснюється за кошти абонентів.

Отже, на час виникнення обов`язку позивача здійснити повірку встановленого за адресою: АДРЕСА_1 засобу обліку води діяли і діють тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення, встановлені для КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» в яких витрати з періодичної повірки, обслуговування і ремонту засобів обліку води та теплової енергії, які є власністю фізичної особи споживача, вилучені зі складу тарифів на комунальні послуги.

Так як, з липня 2019 року по жовтень 2019 року позивачем не було проведено повірку встановленого у будинку лічильника холодної води, з 01.10.2019 року даний лічильник було знято з абонентського обліку КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ», як такий, що не пройшов державну повірку. В такому випадку, починаючи з жовтня 2019 року нарахування здійснювалися за методом, який застосовується для будинків без індивідуальних приладів обліку води, тобто за встановленими нормами споживання.

20.10.2020 року засіб обліку води був опломбований та взятий на облік після проведеної 01.10.2020 року державної повірки. З цього моменту нарахування за надані послуги централізованого постачання холодної води здійснюються за його показниками.

Наголошує на тому, що, незважаючи на порушений позивачем термін повірки свого лічильника, його фактичні покази приймалися КП «Кривбасводоканалом» до 01.10.2019 року включно і лише в жовтні 2019 року лічильник було знято з абонентського обліку, як такий, що не пройшов державну повірку. Саме з цього часу нарахування за послуги централізованого постачання холодної води здійснювалося за встановленими нормами водоспоживання затвердженими рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 12.12.2012р. №367.

Таким чином, відповідач не має законних підстав скасовувати нарахування за надані послуги централізованого постачання холодної води до 01.10.2020 року, так як нарахування здійснювалися відповідно до вимог чинного законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, в задоволені позовної заяви слід відмовити в повному обсязі.

Маючи заперечення проти відзиву відповідача, позивач подала до суду відповідь на відзив в якому зазначила, що користується водопостачанням за своєю адресою за договором укладеним з нею на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року, який втратив чинність ще 01.05.2019 року, таким чином посилання відповідача на укладення з нею договору на підставі ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII є безпідставним.

Законом № 2454-VIII від 07.06.2018 року в пункт 3 розділу VI вищевказаного Закону від 09.11.2017 року, внесені зміни в наступній редакції: «Договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію цього Закону. У разі, якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах».

Таким чином, Закон введено в дію 19.05.2019 року, отже переукласти з нею договір повинні були до 01.05.2020 року.

Зазначає, що Пунктами 7 та 8 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 08.07.2015 року № 474 «Про затвердження Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт» передбачено, що виконавець не пізніше ніж за місяць до настання строку проведення періодичної повірки засобу вимірювальної техніки або протягом трьох робочих днів з дня отримання відомостей про необхідність його ремонту інформує про це споживача шляхом надсилання повідомлення за формою згідно з додатком 1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення або в інший спосіб, що підтверджуватиме отримання його споживачем. Споживач забезпечує у зазначений в повідомленні строк доступ представника виконавця до засобу вимірювальної техніки.

Відповідач не надіслав їй, в установлені строки, повідомлення, усно не повідомив про проведення періодичної перевірки лічильника за місяць або за три дні, таким чином, відповідач не мав права вимагати від неї контролю за повіркою лічильника, а також виставляти борг у розмірі 5700 грн.

Представником відповідача подано суду заперечення на відповідь на відзив в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених у відзиві.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України судове засідання не проводиться.

Суд, дослідивши матеріали справи, відзив, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії АЕВ №540877, посвідченого державним нотаріусом Першої Криворізької державної нотаріальної контори Шабліян Є.М. 29.08.2001 року (а.с. 7).

03.07.2008 року між Комунальним підприємством «Кривбасводоканал» та ОСОБА_1 укладено Договір № Ж18/278 про надання послуг централізованого постачання холодної води і водовідведення, за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до п. 1.1. предметом вказаного договору зазначено, що виконавець зобов`язується забезпечити споживача власника приватного будинку та членів його сім`ї питною водою, виробником якої є ДПП «Кривбаспромводопостачання», з якістю, що відповідає Держстандарту 2874-82 «Вода питна» або дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації, та прийняття від нього стічні води при наявності, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах цього договору (а.с. 22-27).

Відповідно до Акту опломбування вузла обліку питної води від 13.07.2015 року, вбачається, що представником інспекції «Водозбуту» Жовтневого району Гайдаш з одного боку і споживачем ОСОБА_1 з іншого боку, який мешкає за адресою АДРЕСА_3 , склали цей акт про те, що цього числа була проведена перевірка водопостачання заданою адресою. Перевіркою встановлено, що на водомірному вузлі в колодязі на прямій (обводній) лінії встановлений водолічильник марки Сенсус, завод № НОМЕР_1 , 2015 року випуску, дата держповірки 09.07.2015, показники 00434 м.куб. Наступний термін держповірки 09.07.2019 року. Фланці водолічильника припломбовані до фланців сполученої труби пломбою №23924802 (а.с. 12).

На підставі викладеного, суд зазначає, що позивач є споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, виконавцем яких є Комунальне підприємством «Кривбасводоканал». До будинку позивача надаються відповідачем послуги з водопостачання та водовідведення, а вона, в свою чергу, своєчасно, щомісячно має оплачувати їх відповідно до встановлених тарифів.

При цьому, послуги за водопостачання позивач сплачує на підставі показань справного та опломбованого лічильника обліку холодної води, який був встановлений у її будинку відповідно до акту прийому в експлуатацію засобів обліку холодної води після попередньої повірки.

Перевіряючи доводи позивача та його посилання, як на підставу для задоволення позовних вимог, на положення ст.17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та п.п. 1, 7, 8 Порядку, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України 08.07.2015 року №474 «Про затвердження Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт», про те, що періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів вимірювальної техніки покладається на суб`єктів господарювання та здійснюються за рахунок виконавців, та неповідомлення її про проведення періодичної перевірки лічильника, суд визнає їх помилковими виходячи з таких підстав.

Суд зазначає, що правові основи забезпечення єдності вимірювань в Україні визначає Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який регулює відносини, що виникають в процесі провадження метрологічної діяльності, із змінами і доповненнями, внесеними Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», від 22 червня 2017 року №2119-VIII.

До моменту прийняття Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», який набрав чинності 02.08.2017, частиною четвертою статті 17 Закону про метрологію було передбачено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) ЗВТ (результати вимірювання яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Після набрання чинності Закону про комерційний облік змінено підходи до обліку комунальних послуг, а також встановлення та обслуговування засобів обліку води та теплової енергії.

Так, зокрема, законами України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги» було внесено зміни до статті 17 Закону про метрологію та виключено вимогу щодо здійснення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу) ЗВТ (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб теплову енергію і воду), що є власністю фізичних осіб, за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з тепло- і водопостачання.

При цьому, відповідно до частини четвертої статті 17 Закону про метрологію періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщеннях) будинку, здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено договором, а у разі укладення співвласниками багатоквартирного будинку індивідуальних договорів про надання відповідної комунальної послуги періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) таких вузлів обліку забезпечуються виконавцем комунальної послуги за рахунок плати за абонентське обслуговування, встановленої відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», абз. 2 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень, зобов`язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг забезпечити перегляд порядків формування тарифів на послуги з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання для суб`єктів природних монополій та суб`єктів, що провадять діяльність на суміжних ринках, зокрема в частині виключення зі структури тарифів витрат на встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного та розподільного обліку теплової енергії та води.

Відповідно до вимог Закону, НКРЕКП прийняла постанову № 1343 від 02.11.2017 року «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 16 червня 2016 року № 1141.

Даною постановою із діючих структур тарифів було вилучено витрати, пов`язані з обслуговуванням та повіркою загальнобудинкових та індивідуальних засобів обліку води.

Відтак, з 17.12.2017 року повірка та ремонт приладів обліку води, які встановлені в приватному секторі та знаходяться у власності фізичних осіб, здійснюється за кошти абонентів.

Отже, на час виникнення обов`язку позивача здійснити повірку встановленого засобу обліку води діяли і діють тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення, встановлені для КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ», в яких витрати з періодичної повірки, обслуговування і ремонту засобів обліку води та теплової енергії, які є власністю фізичної особи споживача, вилучені зі складу тарифів на комунальні послуги.

Доводи позивача про те, що підприємства, які надають послуги з водопостачання повинні забезпечити виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування та ремонт квартирних засобів обліку води за рахунок включення цих робіт до тарифу на водопостачання не знайшли свого підтвердження, оскільки, відповідно до постанови НКРЕКП № 1343 від 02.11.2017 року «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 16 червня 2016 року № 1141, із діючих структур тарифів було вилучено витрати, пов`язані з обслуговуванням та повіркою загальнобудинкових та індивідуальних засобів обліку води, тому у задоволенні вимог щодо компенсації вартості послуги з повірки лічильника води у розмірі 350,00 грн. слід відмовити.

Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача скасувати безпідставно нараховані кошти за період з жовтня 2019 року по 01.10.2020 року у сумі 5624,00 грн., суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так згідно ст. 41 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» - облік у сфері питного водопостачання здійснюється підприємствами питного водопостачання і споживачами за допомогою технічних засобів, що внесені до державного реєстру засобів вимірювальної техніки. У разі відсутності таких технічних засобів облік питної води тимчасово здійснюється розрахунковим шляхом згідно з установленими нормами.

Покази лічильників води використовуються під час розрахунків у сфері комунальних послуг між споживачем та постачальниками послуг, лічильники повинні зберігати свої метрологічні характеристики.

Згідно Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», лічильники підлягають обов`язковій повірці. Під час повірки встановлюється придатність лічильника до застосування на підставі результатів контролю їх метрологічних характеристик. Для комерційного обліку можуть застосовуватись лічильники води, типи яких занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки України. Власники лічильників зобов`язані своєчасно, з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів (тобто певного інтервалу часу між двома послідовними періодичними повірками), подавати прилад на повірку. Міжповірочний інтервал складає 3 або 4 роки залежно від типу лічильника води.

Згідно з п. 2 ст. 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», засоби вимірювальної техніки дозволяється застосовувати лише за умови, якщо вони пройшли державну повірку.

Нарахування у період тимчасової відсутності лічильника (під час проходження лічильником повірки) здійснюються відповідно до пункту 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, в якому вказано: періодична повірка засобів обліку води проводиться у строк, що не перевищує одного місяця. За цей час споживач оплачує відповідні послуги згідно з середньомісячними показниками засобів обліку за попередні три місяці. Дані зміни зафіксовані в постановах НКРЕКП (зокрема №1343 та №1344 від 02.11.2017 року) якими внесено зміни до встановлених тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення внаслідок виключення з їх структури витрат, пов`язаних з обслуговуванням та повіркою засобів обліку.

Суд погоджується з доводами представника відповідача, оскільки, з липня 2019 року по жовтень 2019 року позивачем не було проведено повірку свого лічильника холодної води, встановленого за адресою АДРЕСА_3 , тому, з 01.10.2019 року даний лічильник було знято з абонентського обліку КП «Кривбасводоканал», як такий, що не пройшов державну повірку. Таким чином, починаючи з жовтня 2019 року нарахування здійснюються за методом, який застосовується для будинків без індивідуальних приладів обліку води, тобто за встановленими нормами споживання.

З матеріалів справи слідує, що позивач по справі ОСОБА_1 , була повідомлена під підпис, що наступний термін повірки даного лічильника - 09.07.2019 року (а.с. 12)

Так, статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

У частині другій статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів судом: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

У зв`язку з чим, вказані позовні вимоги про зобов`язання відповідача скасувати безпідставно нараховані кошти, не узгоджуються із частиною другою статті 16 ЦК України, якою передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, тому, у задоволені цієї вимоги слід відмовити.

Керуючись Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 № 630, ст.ст. 2, 4, 5, 12, 15, 76-80, 82, 89, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Кривбасводоканал» про захист прав споживачів залишити без задоволення.

Судовий збір віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення складено 07 липня 2021 року.

Суддя: О. В. Хлистуненко