ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.07.2021Справа № 910/12076/20

За клопотанням ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_1 )

про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

У справі №910/12076/20

За позовом Приватного акціонерного товариства "Науково - Дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 53; ідентифікаційний код 23151351)

До ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

За участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача 1) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 );

2) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ;

3) ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний код НОМЕР_4 );

4) Всеукраїнської громадської організації "Академія технологічних наук України" (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд. 42;ідентифікаційний код 14276094)

Про визнання акціонера таким, що втратив право на обов`язковий викуп акцій

Суддя Бондаренко - ОСОБА_5 .

За участі представників сторін:

Від позивача: не прибув;

Від відповідача: не прибув;

Від третіх осіб 1 - 4: не прибули.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Науково - Дослідний інститут радіаційного захисту академії технологічних наук України" (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про визнання акціонера таким, що втратив право на обов`язковий викуп акцій.

15.06.2021 Господарський суд міста Києва у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.

22.06.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання представника ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якому заявлено вимоги про задоволення клопотання та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19 265, 03 грн.

25.06.2021 суд призначив розгляд клопотання представника ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на 06.07.2021, про що постановив відповідну ухвалу.

05.07.2021 від заявника (відповідача) надійшло клопотання про розгляд заяви за відсутності заявника та його уповноваженого представника.

В судове засідання 06.07.2021 учасники справи не прибули, відповідач про свою неявку суд повідомив, інші учасники справи про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.

Суд, розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 про покладення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19 265, 03 грн на позивача, дійшов висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на наступне.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України (ч. 4) визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. До інших судових витрат відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 дотримано вимог ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заявлено про компенсацію судових витрат до закінчення судових дебатів та подано докази понесення судових витрат (на професійну правничу допомогу) в межах встановленого п`ятиденного строку після ухвалення рішення суду про відмову в задоволенні позову у справі № 910/12076/20.

Статтею 221 Господарського кодексу України внормовано, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

За змістом частин першої та третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами (частини перша та друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні положень статей 1, 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Конституція України проголосила найважливішу соціальну функцію адвокатури - забезпечення права на захист від обвинувачення та надання професійної правничої допомоги (правової допомоги).

Згідно ч. 1 ст. 1, 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, яка здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що видами адвокатської діяльності є, зокрема, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

За змістом статті 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, зокрема, дотримуватись присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Отже, надання адвокатом правої допомоги клієнту, зокрема, представництво інтересів клієнта у суді під час здійснення господарського судочинства, має здійснюватися професійно та ефективно для клієнта та його інтересів.

Адвокат зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного представництва прав та законних інтересів клієнта (ст. 7 Правил адвокатської етики).

Згідно із положеннями ст. 11 Правил адвокатської етики, зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов`язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.

Адвокат зобов`язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.

Адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.

Відповідно до ст. 17 Правил адвокатської етики, приймаючи доручення про надання професійної правничої (правової) допомоги, адвокат повинен зважити на свої можливості щодо його виконання. Адвокат не повинен здійснювати ведення справи, що не відповідає його рівню професійної компетенції, без участі та за згодою клієнта в ній іншого адвоката, який володіє необхідною компетенцією.

Статтею 42 Правил адвокатської етики внормовано, що представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.

Згідно зі ст. 44 Правил адвокатської етики, адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

Здійснюючи представництво інтересів відповідача у даній справі адвокат Новак Н. Ю. не продемонструвала високого рівня професійної підготовки та професійної майстерності, діяла не компетентно, та вчиняла дії спрямовані на не виправдане затягування судового розгляду справи. Так, адвокат в своїх численних запереченнях на позов, детально описувала історію відносин сторін, проте не зазначила істотних очевидних доводів по справі, зокрема, щодо відсутності у позивача порушеного права в даному випадку, заявляла необґрунтовані клопотання про зупинення провадження у справі, заяву про відновлення підготовчого засідання у справі та поновлення строку для подання письмового доказу та заяву про відвід судді. Крім всього іншого, під час перебування справи в провадженні судді, подала до Вищої ради правосуддя скаргу на дії судді щодо розгляду справи, тощо. В результаті суд розглянув справу та прийняв рішення у справі на користь відповідача не внаслідок професійних дій адвоката щодо надання правничої допомоги, а в більшій мірі всупереч діям адвоката відповідача, спрямованим не на вирішення справи по суті, а на затягування розгляду справи.

Стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає гонорар, як форму винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, та що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При цьому, згідно ч. 3 вказаної статті при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За ч. 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, в тому числі: чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо.

Отже, ч. 5 ст. 129 ГПК України зобов`язує суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховувати зазначені критерії, і без заяви іншої сторони про зменшення розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу.

В контексті зазначеного суд дійшов висновку, що в даному конкретному випадку понесення відповідачем адвокатських витрат в розмірі 19 265, 03 грн за договором про надання правової допомоги № 10/19 від 09.05.2019 та додатковою угодою № 3 від 22.10.2020, не було необхідним та неминучим, і не було ефективним для захисту інтересів відповідача.

Суд врахував поведінку адвоката при здійсненні представлення інтересів відповідача у даній справі, процесуальні наслідки вчинених адвокатом дій в ході розгляду справи, обставини вирішення справи на користь відповідача всупереч діям адвоката відповідача, а не завдяки їм, та дійшов висновку, що в даному випадку відсутні правові підстави для покладення витрат на правничу допомогу відповідача в розмірі 19 265, 03 грн на позивача.

Отже, клопотання ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 74, 76 - 80, 123, 126, 129, 221, 232, 233, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового судового рішення.

Повне додаткове судове рішення складено 09.07.2021.

Суддя Г. П. Бондаренко - Легких