Згідно п.1.2. договору послуги повинні відповідати технічним вимогам (Додаток №1).

Виконавець повинен надати замовнику послуги, якість яких повинна відповідати умовам технічних вимог (Додаток №1). Технічні, якісні характеристики послуг повинні надатися на необхідному професійному рівні з дотриманням строків (п.2.1. договору).

Відповідно до п.3.1. договору його ціна становить 912 032,50грн., без ПДВ.

Сума, визначена у договорі, може бути зменшена за взаємною згодою сторін, залежно від реального фінансування видатків шляхом укладення додаткової угоди до договору (п. 3.2. договору).

Згідно п. 4.1. договору відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №117 Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти замовник перераховує виконавцю попередню оплату в розмірі 30 % вартості надання послуг (п.3.1. договору) в сумі 273609,75грн., без ПДВ.

Підставою для надання попередньої оплати є надання виконавцем рахунку на здійснення попередньої оплати. Виконавець зобов`язується надати послуги протягом поточного бюджетного року, використати і звітувати (з додаванням усіх необхідних документів) за отриманні кошти у термін не пізніше 1-го місяця з моменту отримання цих коштів. У випадку не повного освоєння попередньої оплати, виконавець повинен у строк не більше 3-х банківських днів повернути несвоєчасні кошти на рахунок замовника (п.4.2. договору).

Відповідно до п. 4.3. договору оплата послуг здійснюється замовником на підставі акту приймання-передачі наданих послуг та рахунку на оплату окремо по кожному етапу: за 1 етап 20%, за 2 етап 50% вартості надання послуг згідно кошторису (Додаток №2). Оплата здійснюється замовником згідно акту приймання-передачі наданих послуг протягом 10 календарних днів з дня його отримання.

Згідно п.5.1. договору, надання послуг здійснюється відповідно до календарного плану (Додаток №3).

Відповідно до п.5.2. договору виконавець передає замовнику акт приймання-передачі наданих послуг та анотовані звіти про фактично наданий обсяг послуг. Акти приймання-передачі наданих послуг замовник повинен належним чином оформити та надіслати виконавцю протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання.

Згідно п. 5.4. договору факт приймання послуг засвідчується замовником та виконавцем шляхом підписання акту приймання-передачі наданих послуг в 2-х примірниках (по одному примірнику для виконавця та замовника).

Право власності на результати наданих послуг переходять від виконавця до замовника в момент підписання двома сторонами акту приймання-передачі наданих послуг та повної оплати (п. 5.5. договору).

Пунктом 5.6. договору передбачено, що у випадку порушення якості послуг відповідно до встановлених супровідних документів на нього або нестачі будь-яких його складових виконавцем та замовником складається окремий акт, на підставі якого замовник пред`являє претензію винній стороні.

Згідно п. 6.1.1. договору замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги.

Відповідно до п. 10.1. договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками та діє до 31.12.2019.

Вищезазначений договір підписано представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.

Відповідачем на виконання умов договору було здійснено попередню оплату на суму 273 609,75 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 41 від 24.07.2019 (а.с. 16).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 912 032,50 грн., що підтверджується актами здачі-приймання наданих послуг: № 1 від 02.02.2019 на суму 273 609,75 грн. з ПДВ, № 2 від 07.08.2019 на суму 265 502,89 грн. з ПДВ та № 3 від 10.12.2020 на суму 372 919,86 грн. (а.с. 17-20, 25-26).

Разом із тим, як зазначає позивач, відповідачем було частково здійснено оплату на суму 539 112,64 грн. Заборгованість в сумі 372 919,86 грн. за актом № 3 від 10.12.2020 залишилась непогашеною, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою укладений сторонами договір №52 від 09.07.2019 про закупівлю послуг за державні кошти є змішаним і містить елементи договорів про надання послуг та підряду. За приписами частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до приписів статей 837 та 901 Цивільного кодексу України за договорами підряду та послуг одна сторона є зобов`язаною виконати певну роботу, а інша - сплатити її вартість.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов`язковості договору для виконання сторонами.

За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалося, згідно пункту 4.3. договору оплата здійснюється замовником згідно акту приймання-передачі наданих послуг протягом 10 календарних днів з дня його отримання.

Позивачем на підтвердження наявності заборгованості та неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань надано, зокрема, акт надання послуг № 3 від 10.12.2020 на суму 372 919,86 грн., які підписаний сторонами без зауважень.

Таким чином, відповідач свої зобов`язання за договором про закупівлю послуг за державні кошти № 52 від 09.07.2019 щодо оплати виконаних робіт в обумовлені договором строки не виконав, а отже прострочив виконання зобов`язання у розумінні ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України. Доказів зворотного суду не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 372 919,86 грн.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що оскільки розпорядженнями голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 04.02.2020 № 104/5-20 «Про затвердження Програмних заходів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на 2020 рік», та 10.03.2021 № 172/5-21 «Про затвердження Програмних заходів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на 2021 рік», заходу «Проведення спеціальних заходів, спрямованих на запобігання знищенню чи пошкодженню природних комплексів територій та об`єктів природно-заповідного фонду, зокрема, нанесення на відповідні планово-картографічні матеріали меж та встановлення на місцевості знаків територій та об`єктів природно-заповідного фонду» не передбачено, то у відповідача відсутні бюджетні призначення для сплати коштів за договором, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 194 Господарського кодексу України неналежне виконання зобов`язання третьою особою не звільняє сторони від обов`язку виконати зобов`язання в натурі.

За змістом ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, положення вказаних актів прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.