-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
05 липня 2021 року Справа № 903/854/20
Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г., за участю секретаря судового засідання Лівандовського Т.Г.,
представника позивача: адвоката Поетової А.С.,
представника відповідача: адвоката Іщука І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Міжрегіональні ресурси
до відповідача: ОСОБА_1
про стягнення 12203грн. 73коп.
встановив: позивач ТОВ ТД Міжрегіональні ресурси звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 12203,73грн. заборгованості за поставлений та неоплачений товар. Також, просить стягнути з відповідача 2102грн. судового збору.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно умов договору поставки №331-Л-17 від 16.11.2017, укладеного між ТОВ ТД Міжрегіональні ресурси та ФОП Коршуновою Ю.В. та видаткових накладних №МР00095697 від 20.11.2017 та №МР00096966 від 23.11.2017, в частині оплати поставленого товару.
Ухвалою суду від 20.11.2020 відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
04.12.2020 від відповідача на адресу суду надійшло заперечення (вх.№01-57/7632/20) проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідач зазначив, що договірні відносини (на час ведення відповідачем підприємницької діяльності) між сторонами існували; наявний у матеріалах справи договір відповідач підписувала, але жодної заборгованості перед контрагентом - ТОВ ТД Міжрегіональні ресурси по їх завершенню не існувало; позивач жодних претензій не виставляв та не озвучував. Про наявність, підписаних зі сторони ОСОБА_1 видаткових накладних за №МР00095697 від 20.11.2017 та за №МР00096966 від 23.11.2017, відповідач дізнався лише після ознайомлення з матеріалами справи в суді. А тому відповідач вважає за необхідне провести у справі судову почеркознавчу експертизу, з огляду на ту обставину, що відповідач не підписувала видаткові накладні, які позивач надав суду як докази наявності заборгованості ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 07.12.2020р. постановлено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
06.01.2021р. представник відповідача надіслав на адресу суду клопотання (вх.№01-84/1/21), в якому зазначив, що сторона відповідача наполягає, що видаткові накладні за №МР00095697 від 20.11.2017р. та за №МР00096966 від 23.11.2017р. ОСОБА_1 не підписувала, жодного товару по останніх не отримувала, а отже є необхідність у призначенні судової експертизи. На вирішення експертизи просить поставити таке питання: Чи виконані підписи у видаткових накладних за №МР00095697 від 20.11.2017р. та за №МР00096966 від 23.11.2017р. ОСОБА_1 особисто?. На час проведення експертизи зупинити провадження у справі.
Ухвалою суду від 12.01.2021р. продовжено строк підготовчого провадження до 18.02.2021р.
11.02.2021 від представника відповідача надійшла заява про стягнення судових витрат, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000грн.
Ухвалою суду від 12.02.2021 призначено у справі №903/854/20 судову почеркознавчу експертизу та зупинено провадження у справі. Проведення судової почеркознавчої експертизи доручено Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експертизи поставлено такі питання: чи виконано підпис у видатковій накладній № МР 00095697 від 20.11.2017 у графі "отримав(ла)" ОСОБА_1 або іншою особою? чи виконано підпис та напис у видатковій накладній № МР 00096966 від 23.11.2017 у графі "отримав(ла)" ОСОБА_1 або іншою особою? Направлено Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз: зразки підписів та почерку ОСОБА_1 ; оригінали: договору поставки №331-Л-17 від 16.11.2017, додатку №1 до договору №331-Л-17 від 16.11.2017, видаткових накладних № МР 00095697 від 20.11.2017 та № МР00096966 від 23.11.2017, договору суборенди об`єкта нерухомості від 10.10.2017, акту виконаних робіт від 24.11.2017, акту прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей відповідно до договору суборенди об`єкта нерухомості від 18.10.2017, актів виконаних робіт від 24.11.2017 та від 12.10.2017. Витрати по проведенню судової почеркознавчої експертизи попередньо покладено на відповідача ОСОБА_1
18.06.2021 на адресу суду від Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта №8322-8323 від 09.06.2021 у даній справі.
Ухвалою суду від 25.06.2021 поновлено провадження у справі №903/854/20 та призначено підготовче засідання 01.07.2021р.
Ухвалою суду від 01.07.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.07.2021.
У судовому засіданні 05.07.2021 представник відповідача заявив усне клопотання про виклик у судове засідання експерта для надання пояснень, оскільки, на його думку, відомості, викладені у висновку, є суперечливими.
За змістом ч.5 ст.98 ГПК України суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.
Частиною 4 ст.69 ГПК України визначено, що експерт зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом та роз`яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи.
Розглянувши висновок експерта та заслухавши думку представників сторін, суд не вбачає підстав для виклику у судове засідання експерта та дійшов висновку про залишення заявленого клопотання без задоволення, оскільки висновок експерта є зрозумілим, не містить суперечностей та не потребує роз`яснень.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити у позові повністю та здійснити розподіл судових витрат.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
16.11.2017 між ТОВ «ТД Міжрегіональні ресурси» (Постачальник) та ФОП Коршуновою Ю.В. (Покупець) було укладено договір поставки №331-Л-17 (Договір).
Згідно п.1.1. Договору Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за ціною, діючою у Постачальника на час поставки, згідно видаткових накладних, що є додатками та невід`ємними частинами даного договору.
Товаром є алкогольні напої, слабоалкогольні напої, безалкогольні напої, тютюнові вироби та інша продукція, що є в наявності в Постачальника. Під партією товару Сторони розуміють товар, зазначений у видатковій накладній (п.1.2 Договору).
Ціна одиниці товару та сума поставки товару визначаються у видатковій накладній (п.2.1 Договору).
Відповідно до п.2.3 Договору Покупець зобов`язується здійснити оплату за товар протягом 14 календарних днів з моменту отримання цього товару.
Дата отримання партії товару Покупцем від Постачальника вважається дата підписання видаткової накладної Покупцем або уповноваженим представником, що вказується в додатку №1 до цього договору або в довіреності на одержання цінностей, оформленої відповідно до законодавства України Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту його отримання Покупцем. У випадку відсутності печатки або належним чином оформленої довіреності на одержання цінностей Постачальник залишає за собою право не передавати партію товару Покупцю (п.п.3.6, 3.7, 3.9 Договору).
Даний договір є укладеним та вступає в силу з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2017, але в будь-якому випадку до повного і належного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.9.1 Договору).
Договір підписаний обома сторонами та є чинним.
На виконання умов договору за період з 20.11.2017 по 23.11.2017, як зазначає позивач, він поставив та передав у власність відповідачу товар на загальну суму 12203,73грн, що підтверджується видатковими накладними №МР 00095697 від 20.11.2017 на суму 11896,29грн. та №МР 0009666 від 23.11.2017 на суму 307,44грн.
Враховуючи умови договору (пункт 2.3), останній строк оплати згідно видаткових накладних №МР 00095697 - 04.12.2017, №МР 0009666 - 07.12.2017.
Позивач стверджує, що відповідач не оплатив товар, поставлений ТОВ "ТД Міжрегіональні ресурси" по зазначених накладних, у зв`язку з чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 12203,73грн.
Як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 01.03.2018 р. було внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 ; підстава: власне рішення.
За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Оскільки заборгованість відповідача - ОСОБА_1 виникла під час здійснення підприємницької діяльності, зобов`язання у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились.
Відповідач не заперечує, що договірні відносини на підставі договору поставки №331-Л-17 від 16.11.2017 між сторонами існували, відповідач підписував вказаний договір. Однак, відповідач зазначає, що заборгованість перед позивачем за отриманий товар відсутня, ОСОБА_1 не підписувала зазначених видаткових накладних та не отримвувала по них товар. Про наявність видаткових накладних №МР 00095697 від 20.11.2017 та №МР 0009666 від 23.11.2017, підписаних з її сторони, відповідач дізналася лише після ознайомлення з матеріалами справи у суді.
За клопотанням відповідача судом було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої було доручено Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експертизи поставлено такі питання: чи виконано підпис у видатковій накладній № МР 00095697 від 20.11.2017 у графі "отримав(ла)" ОСОБА_1 або іншою особою? чи виконано підпис та напис у видатковій накладній № МР 00096966 від 23.11.2017 у графі "отримав(ла)" ОСОБА_1 або іншою особою?
За результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, висновком експерта №8322-8223 від 09.06.2021 встановлено: підпис у видатковій накладній№МР 00095697 від 20.11.2017 в графі "отримав(ла)" - виконаний ОСОБА_1 ; підпис у видатковій накладній № МР 00096966 від 23.11.2017 в графі "отримав(ла)" - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. (ч. ч.1, 2, 4 ст. 98 ГПК України).
Згідно ст.104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частинами першою та другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За таких обставин, отримання товару відповідачем та відсутність заперечень, що підтверджується підписом на видатковій накладній, є підставами для виникнення обов`язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.
Враховуючи результати проведеної експертизи, якими підтверджується факт отримання товару згідно видаткової накладної №МР 00095697 від 20.11.2017 на суму 11896,29грн. ОСОБА_1 , заборгованість відповідача на суму 11896,29грн. є обгрунтованою та підставною. Позов в цій частині підлягає до задоволення.
Поряд із цим, беручи до уваги те, що підпис на видатковій накладній № МР 00096966 від 23.11.2017 в графі "отримав(ла)" виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою, відвутність інших доказів щодо отримання відповідачем товару по даній накладній, у позові в частині стягнення 307,44грн. слід відмовити.
Згідно із ч.ч. 2-4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Представник відповідача просив суд стягнути з позивача судові витрати по справі, понесені відповідачем.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч.3. ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані із проведенням експертизи.
Згідно ч. 1-3 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з п.п. 1, 2, 6 ч. 1 ст. 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір витрат на правову допомогу на суму 7000грн. представник відповідача підтверджує наступними доказами: копіями договору №27-11/01 про надання правової допомоги від 27.11.2020, додаткової угоди №1 (замовлення) до Договору від 27.11.2020, ордером на надання правничої (правової) допомоги АС №1013177 від 11.01.2021 та копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Умовами додаткової угоди №1 (замовленння) до договору №27-11/01 про надання правової допомоги від 27.11.2020, укладеною між ОСОБА_1 та АО "Глобал Лігал Груп", сторони погодили, що вартість послуг виконавця становитиме 7000грн. Оплата послуг за надану правову допомогу здійснюється клієнтом у формі оплати АО "Глобал Лігал Груп" 7000грн. за результатами прийняття судом позитивного рішення на користь клієнта.
Отже розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Крім того, суд зазначає, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Дослідивши подані позивачем докази про надання правової допомоги, враховуючи відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є обгрунтованим.
Крім того, відповідачем понесені витрати на проведення експеризи на суму 10296грн, що підтверджується квитанцією №024810028 від 08.04.2021.
Згідно п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.3 ч. 4 ст.129 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Міжрегіональні ресурси (45200, Волинська обл., м.Ківерці, вул.Шевченка, буд.35, код ЄДРПОУ 35184264) 11896грн. 29 коп. заборгованості, а також 2049грн. 05коп. витрат по сплаті судового збору.
3. В позові про стягнення 307грн. 44коп. заборгованості відмовити.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено та підписано 09.07.2021.
СуддяО. Г. Слободян
скопійовано
-
скопійовано
-
