Провадження № 2/235/1179/21

Справа № 235/2733/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2021 року м.Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі головуючого судді Хмельової С.М.

за участю секретаря судового засідання Лебеденко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Красноармійського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про стягнення моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що звернення з цим позовом викликано необхідністю стягнення моральної шкоди з роботодавця яка була спричинена позивачу в результаті не забезпечення їх робітника, який проходив навчання, безпечними умовами праці і в результаті нещасного випадку на виробництві, пов`язаного з виконанням робіт у підземних, небезпечних умовах, ним було отримано травму, каліцтво з втратою верхньої кінцівки, втратою працездатності на 75% та встановлено 2 групу інвалідності, але роботодавець самостійно відмовляється відшкодовувати йому таку нематеріальну шкоду.

З 21.11.2018 по 03.12.2018 р. позивач ОСОБА_1 був працевлаштований до відповідача ПАТ ШУ «Покровське» і в цей проміжок часу проходив навчання у навчальному пункті.

З 04.12.2018 р. виконував роботу у відповідача учнем прохідника підземного з повним робочим днем у шахті.

16.12.2018 р. після отримання наряду від начальника дільниці УГПР-3 ОСОБА_2 і попереднім проведенням інструктажу з питань охорони праці за темою: ознаки, які передують раптовим викидам вугілля, породи газу, ОСОБА_3 разом з іншими робітниками своєї 2 зміни прибули для забезпечення виконання технологічного циклу з проведення гірничої виробітки вентиляційного штреку «біс» 11 південної лави блоку 10.

О 16 годині 35 хвилин 16.12.2018 р. ОСОБА_1 знаходячись в районі кінцевого барабану ППЛ виконував зачистку гірничої маси, під час чого похитнувся втративши рівновагу, і намагаючись утриматись на ногах, праву руку поклав на нижню гілку стрічки ППЛ, по якому в цей час здійснювалося транспортування гірничої маси з ланцюгового перезавантажувача КСП-42М на ППЛ, а з ППЛ на ЛТ-1000, внаслідок чого праву руку ОСОБА_1 захопило стрічкою ППЛ затягнуло в кінцевий барабан ППЛ з послідуючою травматичною ампутацією верхньої кінцівки на рівні нижньої третини плеча. Відразу ОСОБА_1 надали першу медичну допомогу і доставили в травматологічне відділення Мирноградської ЦМЛ, де він проходив стаціонарне лікування в період з 16.12.2018 р по 24.12.2018 р. з діагнозом: Сполучена травма тіла: травматична ампутації правої в/кінцівки на рівні н/3 плеча, з розчаленням м`яких тканин правого плеча, надпліччя, правого великого грудного та дельтовидного м`язів з циркулярною відсутністю шкіри, підшкірної жирової клітковини до рівня правого плечового суглоба з переходом на праву половину грудної клітки, лопаткову область надпліччя з пошкодженням судинно-нервового пучку на рівні с/3 правої ключиці. Відкритий перелом с/3 правої ключиці з відсутністю дистального кінця її, відкритий перелом акроміального відростка правої лопатки. Правобічний пневмоторакс. Травматичний та геморагічний шок 3-4 ступеня. Травма на виробництві 16.12.2018 р.

16.12.2018 року операція: ПХО, рани правої половини грудної клітки з екзартикуляцією правої верхньої кінцівки.

24.12.2018року госпіталізовано до КНП «Міська лікарня №3» Краматорської міської ради опікове відділення.

24.12.2018р. операція - ревізія рани кукси правої верхньої кінцівки. Некректомія.

27.12.2018р. операція - етапна некректомія рани кукси правої руки. Аутодермопластика.

04.01.2019 р. операція - етапна некректомія рани кукси правої руки. Аутодермопластика.

17.01.2019р. операція - аутодермапластика ран кукси правої руки.

26.01.2019 р. госпіталізований до Мирноградської ЦМЛ за направленням травматолога МЦМЛ, де проходив амбулаторне лікування.

28.01.2019р. ЛКК висновок про потребу стаціонарного лікування в травматологічному відділенні МЦМЛ.

04.03.2019 р. виписаний для продовження амбулаторного лікування і направлений на МСЕК.

11.04.2019р. вперше оглянутий МСЕК і у відповідності до довідки №057427 ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності з причини трудового каліцтва безстроково, встановлено висновок що він працездатен у спеціально створених умовах на дому, може працювати брошурувальником.

У відповідності до довідки МСЕК №083001 від 11.04.2019 р. ОСОБА_4 має ступінь 75% втрати працездатності з 11.04.2019 р. безстроково, потреба у медикаментозному, оперативному лікуванні, протезування правої руки, взуття на гумках, побутовий догляд, чохли на куксу, рукавички на протез постійно.

11.04.2019 р. міжрайонна травматологічна МСЕК м. Покровська встановила індивідуальну програму реабілітації інваліда №301, і крім вказаних вище реабілітаційних заходів, встановлено низький реабілітаційний потенціал, часткове обмеження життєдіяльності, професійної та трудової діяльності, соціально-побутового стану та технічної компенсації обмеження життєдіяльності.

16.12.2018р. відповідачем було створено спеціальну комісію з розслідування нещасного випадку, за результатами роботи якої було складено акт за формою Н-5 проведення розслідування нещасного випадку, акт форми Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом і встановлено причини настання нещасного випадку: невиконання вимог інструкцій з охорони праці, не забезпечення належної безпеки оточуючих людей під час виконання наряду; особиста необережність потерпілого; порушення п.1 глави 5 розділу 5 НПАОП 10.0-1.01- 10 «Правил безпеки у вугільних шахтах», затверджених Наказом №62 Держгірпромнагляду від 22.03.2010 р., яким встановлено, що віднесення пластів до категорій небезпеки за ГДЯ, їх перелік і порядок відпрацювання, розкриття гірничими виробками, ведення підготовчих і очисних робіт, застосування способів прогнозу і запобігання ГДЯ, а також заходів щодо забезпечення безпеки працівників повинні проводитися відповідно до вимог чинного законодавства. Також розслідуванням встановлено, що ці порушення допустили і інші співробітники шахти - ОСОБА_5 інший прохідник та помічник начальника дільниці ГПР-3 ОСОБА_2 .

Крім цього встановлено порушення з боку ОСОБА_1 п. 1.11 «Інструкції з охорони праці, безпечному виконанню робіт і поведінці в шахті прохідника», яка передбачає, що Прохідник повинен знати і виконувати загальні вимоги охорони праці для працівників підприємства і обов`язки робітника з «Положення про СУОП», правила пересування до місця роботи, інструкцію з охорони праці для прохідника, заводську інструкцію з експлуатації, технічного обслуговування і ремонту устаткування, вимоги нарядної системи, діючі на підприємстві (зокрема положення про наряд-допуск); правила технічної експлуатації і правила безпеки при експлуатації електроустановок споживачів в обсязі, необхідному для прохідника; правила пожежної безпеки; порядок надання першої медичної допомоги.

Всупереч результатам вказаного розслідування у відповідності до ч. 2 ст. 153 КЗпП забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Обов`язки роботодавця з управління охороною праці визначені ст. 13 Закону України «Про охорону праці», за змістом якої роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

За аналізом документації спеціального розслідування було додатково встановлено те, що не було відображено у результатах розслідування, а саме відповідачем порушені Пункт 6 глави 2 Правил безпеки у вугільних шахтах, затверджених Наказом № 62 Держгірпромнагляду від 22.03.2010 р., яким встановлено, що рухомі частини обладнання, що є джерелом небезпеки для працівників, мають бути відгороджені. У даному випадку у відповідності до результатів спеціального розслідування нещасного випадку, рухомі частини стрічки ППЛ по якому в цей час здійснювалося транспортування гірничої маси з ланцюгового перезавантажувача КСП-42М на ППЛ, а з ППЛ на ЛТ-1000, не були відгороджені.

Пункт 9 глави 4 цих Правил передбачає, що до роботи в очисних і підготовчих вибоях на пластах, небезпечних за раптовими викидами вугілля, породі та газу, допускаються гірники, що мають стаж роботи у вугільних шахтах не менше ніж один рік. У зв`язку з тим, що нещасний випадок стався на підготовчому забої вентиляційного штреку «біс» 11 південної лави блоку 10 (з акту розслідувань), а ОСОБА_1 за професією учень прохідника підземного мав стаж 8 місяців 27 днів (загалом) а на цьому підприємстві з 04.12.2018 по 16.12.2018р. - всього 13 днів, то роботодавець (відповідач) не мав права допускати його до роботи на цьому підготовчому забої.

Вказані порушення (які не вказані і не встановлені під час спеціального розслідування відповідачем) свідчать про вчинення посадовими особами підприємства кримінального злочину - порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, якщо це порушення заподіяло шкоди здоров`ю потерпілого ч. 1 ст. 272 КК України.

Приписами ст.173 КЗпП України за потерпілим закріплено право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Згідно з положеннями ст. 23 ЦК України, листа МЮУ №35-13/797 від 13.05.2004р., яким встановлені методичні рекомендації «Відшкодування моральної шкоди», практикою встановленої постановою Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995року «Про відшкодування моральної шкоди» факт взаємовідносин ОСОБА_1 з відповідачем встановлено документально, а саме що позивач працював і знаходився в трудових відносинах з відповідачем з 21.11.2018 по дату настання випадку спричинення шкоди позивачу 16.12.2018, коли внаслідок порушень відповідача зазнав тілесного ушкодження і каліцтва.

Комісією МСЕК було встановлено, що позивач частково втратив працездатність, а саме 75% через професійне каліцтво, та має другу групу інвалідності, у зв`язку з чим позивач зараз постійно змушений звертатися за медичною допомогою, проходити періодично стаціонарне лікування, терпіти тривалий біль від отриманих пошкоджень здоров`я, відсутність правої руки спричиняє йому і членам його родини значний дискомфорт у житті (побуті, праці, соціумі і т.і.).

Життя позивача після професійної травми зазнало суттєвих змін, його постійно турбує стан здоров`я, через що позивач систематично звертається за медичною допомогою до лікарів і змушений витрачати на це немалі кошти, а в зв`язку з тим, що він знаходиться на пенсії та за станом здоров`я не має можливості працевлаштуватися за своєю професією і отримувати достойну заробітну плату. Відповідачем з 12.04.2019 року позивача було переведено за станом здоров`я і за рекомендацією МСЕК брошурувальником з неповним робочим днем на цьому ж підприємстві. Заробітна плата на місяць у середньому зараз у позивача складає 2300 грн, до травмування за грудень 2018 року позивач отримав заробітну плату 20390,36 гр, як учень прохідника, але в середньому після навчального терміну в середньому отримував б 34000 грн на місяць.

Крім зарплати зараз позивач отримує пенсію за інвалідністю у розмір 2500 грн на місяць та 14000 грн соціальні виплати від ФСС. В середньому його дохід зараз дорівнює 19000 грн на місяць, але приймаючи до уваги той факт, що більша частина грошей зараз в нього витрачається на лікування, спеціальний одяг, інші витрати для врегулювання свого нормального життя, тому у позивача немає достатньо коштів для утримання своєї сім`ї, і він змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, та членів своєї родини, яка складається з дружини - ОСОБА_6 , 1987 року народження, яка працює в магазині і отримує мінімальну заробітну плату 4501 грн на місяць. Позивач з дружиною виховують двох неповнолітніх дітей доньку - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка навчається в Мирноградському ліцеї «Гармонія» у 2 класі, та сина ОСОБА_8 , який народився на передодні травмування ІНФОРМАЦІЯ_2 , зараз йому виповнилося повних 3 роки. Крім цього у позивача на утриманні перед травмуванням була його бабка - ОСОБА_9 , 1937 рою народження, якій зараз виповнилося повних 83 роки, є пенсіонером за віком, мешкає сама, інших родичів не має крім онука. Зараз ОСОБА_10 мешкає окремо, на орендованій квартирі, але зареєстрований разом з бабкою. Крім іншого до травмування ОСОБА_1 мав невиконаний договір кредиту у розмірі 6000 грн, який він отримав від банку «русский стандарт» в 2012 році, але у зв`язку з травмуванням борг за вказаним кредитом не погашений, сума боргу становить 18000 грн.

Моральна шкода ОСОБА_1 також полягає у відсутності достатніх коштів для отримання належного лікування у вигляді відповідного протезування. Дослідження ринку показало, що біонічні протези бувають двох типів. Перші це дорогі моделі ціною в $30-60 тисяч, які представлені чотирма брендами на ринках кількох розвинених країн, і вони сертифіковані. Другі більш доступні, з ціною $6-15 тисяч, які створює два бренду за допомогою ЗD- друку. Але ці недорогі моделі через «штучний» спосіб виробництва не можуть бути сертифіковані, і, відповідно, не можуть бути оплачені державою або страховою, їх навіть не можуть встановити в протезних клініках, хіба що теоретично, зараз отримати протез позивач не має можливості з наступних причин: насамперед відсутності достатніх коштів, сума від 840000 до 1680000 грн це не підйомна сума для позивача, який отримує дохід на місяць 19000 грн, держава може запропонувати лише компенсацію вартості протезу, який має косметичну функцію і під час життєдіяльності лише перешкоджає.

Приймаючи до уваги характер взаємовідносин вважає, що шкода немайнового характеру, яку отримав позивач не може бути відшкодована повністю. В будь-якому разі він не отримає від матеріального відшкодування повного психологічного або фізичного задоволення, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу розміру душевного болю, порушення спокою, честі, гідності особи від втрати руки. Будь-яка компенсація моральної школи не може бути відповідною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Законодавством України не визначено порядку чи системи підрахунку цієї компенсації, але позивач вважає, що з врахуванням судової практики, яка склалася за останній час, ця сума буде відповідною у розмірі 200000 гривень, а саме 2666 грн за процент втрати працездатності, але з врахуванням ступеня провини відповідача, його матеріального становища, характеру каліцтва потерпілого, його матеріального і соціального становища.

Судові витрати складаються з витрат на правничу допомогу адвоката, що підтверджується наданими договором, кошторисом і квитанцією понесених витрат на суму 10000 грн, які складаються з фіксованої суми за надання консультації адвоката з цього питання, збору та налізу доказів, складання позовної заяви та інших процесуальних документів, необхідність в яких може виникнути під час підготовки позовної заяви, звернення до суду з позовом, під час розгляду справи в суді, представництва інтересів в суді першої інстанції і вчинення інших процесуальних дій необхідних у справі.

Позивач просить суд стягнути з відповідача - Приватне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське» на його користь на відшкодування моральної шкоди 200000 гривень; стягнути з відповідача судові витрати, розмір яких на час подання позову становить 10000 грн.

Ухвалою суду від 21 квітня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначив, що заявлені позовні вимоги відповідач вважає необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач вказує, що перебуваючи в трудових відносинах з відповідачем, при виконанні ним робіт на підприємстві 04.12.2018 року з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого позивачем отримана виробнича травма, в результаті якої йому була встановлена 2 група інвалідності та 75 % втрати професійної працездатності.

В підтвердження цих фактів позивачем надані копії актів за формою Н-1 та Н-5, копії довідок МСЕК та копії медичних документів (епікризів).

Представник відповідача зазначає, що ані позовна заява, ані документи, надані позивачем не містять доказів, протиправної поведінки відповідача, внаслідок якої позивачу завдали моральних страждань. Позивач посилається на обставини, за яких стався нещасний випадок 16.12.2018 року о 16 годині 35 хвилин форми Н-1/П від 15.01.2019 року. При цьому, замовчує, що згідно вказаним висновкам нещасний випадок стався з причин порушення позивачем: особиста необережність потерпілого під час виконання змінного завдання з проведення гірничної виробки у вентиляційному штреку «біс» 11 південної лави блоку 10; порушення п.1 гл. 5, розд 5 НПАОП 10.0-1.01-10 «Правила безпеки у вугільних шахтах» (наказ №62 від 22.03.2010 року «Про затвердження Правил безпеки у вугільних шахтах», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.06.2010 р. під №398/17693), п. 1.11 «Інструкції з охорони праці, безпечного виконання робіт та поведінці в шахті гірника очисного забою», п.2.11 «Колективного договору підприємства на 2017-2019 р.р.»

Особою, що допустила порушення вимог законодавства про охорону праці, є ОСОБА_1 (позивач), прохідник дільниці ГПР-3 ПРАТ «ШУ «Покровське».

Наряд був виданий з реєстрацією у книзі нарядів дільниці УГПР-3 та наряд-путівці на забезпечення виконання технологічного циклу дільниці УГПР-3 з попереднім проведенням інструктажу з питань охорони праці по професіям та видам виконуваних робіт під особистий підпис виконавців робіт. Тобто потрібно було лише добросовісно виконувати свої обов`язки та не порушувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці. Але позивачем цього зроблено з якихось підстав не було і зараз він наполягає, що в цьому є вина відповідача.

У зв`язку з вищевикладеним, не зрозуміло, в чому в даному випадку полягає протиправність поведінки відповідача, яка призвела до втрати працездатності позивачем. Крім того, оформляючи трудові відносини з позивачем, згідно ст. 29 КЗпП України, ст. 5 ЗУ «Про охорону праці», позивачу були роз`яснені його права і обов`язки, проінформовано під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих чинників та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Тож відповідач не приховував тяжкість і шкідливість технологічного процесу. При цьому, позивач свідомо приймав запропоновані йому умови праці і усвідомлював можливість ушкодження його здоров`я та наслідки невиконання вимог техніки безпеки.

За роботу в шкідливих та небезпечних умовах праці позивач, відповідно до ст. 7 Закону України «Про охорону праці» користувався скороченням тривалості робочого часу, додатковою оплачуваною відпусткою, оплатою праці в підвищеному розмірі та іншими пільгами та компенсаціями, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Таким чином, під час працевлаштування позивач усвідомлював, що під час роботи у шахті буде піддаватися впливу шкідливих факторів.

Тож, саме позивач допустив порушення ст. 14 Закону України «Про охорону праці».

Підставою для відшкодування моральної шкоди працівнику є доведеність сукупності наступних обставин: факту порушення прав працівника у сфері трудових відносин, як наслідку протиправного винного діяння підприємства; факт заподіяння працівнику моральної шкоди у вигляді моральних страждань, втрати нормальних життєвих зав`язків чи потребі у докладені додаткових зусиль для організації свого життя; наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями/бездіяльністю підприємства та завданою моральною шкодою; обґрунтованість розміру моральної шкоди та його підтвердження відповідними доказами. Позивач, стверджуючи про заподіяння йому моральної шкоди, не наводить жодних доказів, якими підтверджується факт заподіяння йому моральних страждань. Розмір моральної шкоди є таким, що розрахований без урахування вимог розумності та справедливості та без законодавчо обґрунтованих підстав. Крім того, єдиним допустимим засобом доказування наявності (спричинення) моральної шкоди у позивача в результаті виробничої травми є висновок експерта за наслідками відповідної експертизи.

На підставі вищевикладеного, представник відповідача вважає, що позивачем не доведена неправомірність поведінки відповідача, внаслідок якої могла бути спричинена така моральна шкода (не доведено склад правопорушення в діях відповідача), наявність вини відповідача у травмуванні позивача, а також не наведено розрахунку суми шкоди, яку він зазначає у позові.

Тож про які саме дії відповідача, що спричинили позивачу моральні страждання, пов`язані із травмою позивача, яка є прямим наслідком шкідливих та небезпечних умов праці на підприємстві відповідача йдеться мова в позовній заяві незрозуміло.

Протиправних дій у відношенні позивача, які б знаходилися у причинному зв`язку із травмуванням, відповідач не вчиняв.

Також, представник відповідача просить суд прийняти до уваги, що згідно із висновком МСЕК, позивачеві встановлено 2 групу інвалідності, у відповідності до «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності», затв. постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.09р., є робочою.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 200000,00 грн, як компенсації моральної шкоди з ПРАТ «ШУ «ПОКРОВСЬКЕ» є безпідставно завищеною, та такою, що не відповідає вимогам розумності та справедливості, якщо суд вирішить задовольнити вимоги про відшкодування моральної шкоди, просить встановити суму моральної шкоди, яка підлягає стягненню із умовного розрахунку за 1% - 500 грн, тобто не більше 25000 грн, в остаточній частині позову в задоволенні позивачу прошу відмовити.

Крім того, у разі вирішення справи на користь позивача, представник відповідача просить суд звернути увагу, що відповідно до п.п. 164.2.14 ст. 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім:

- сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Відповідно п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України платниками податі доходи фізичних осіб є, зокрема податковий агент.

Згідно п. 14.1.180 ПК України податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Таким чином, в процесі добровільного виконання судового рішення. ПРАТ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ПОКРОВСЬКЕ» виступає у ролі податкового агенту, тож з метою уникнення непорозумінь зі стягувачами в майбутньому, просить суд, зазначати у судовому рішенні, що присуджені до стягнення суми з урахуванням утримання з нього обов`язкових податків і зборів, в розмірі, який перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Вважає, що перелічені вище обставини мають істотне значення і дають підстави суду для відмови у задоволенні позову.

Також просить відмовити в задоволенні позову в частині стягнення понесених позивачем та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 2 500,00 грн.

Представник відповідача вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 10000,00 грн не співмірні із складністю справи та виконаними адвокатом робіт (надання послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

З огляду на зазначене, та керуючись ст.178 ЦПК України, представник відповідача просить суд частково задовольнити позовну заяву, стягнути з ПРАТ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ПОКРОВСЬКЕ» на користь ОСОБА_1 26000 грн 00 коп. з утриманням обов`язкових платежів. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Позивач, представник позивача та представник відповідача до судового засідання не з`явились, надали заяви про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи в судовому засіданні.

Частиною 2статті 247ЦПК Українипередбачено,що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

ОСОБА_1 з 04.12.2018 року прийнято учнем прохідника підземний дільниці ГПР -3 з оплатою учня прохідника підземного до ПРАТ «ШУ «Покровське», з 12.04.2019 р. по теперішній час брошурувальник дільниці АБК (а.с.35).

Відповідно до акту проведення розслідування нещасного випадку від 14.01.2019 року, 16 грудня 2018 року о 16 годині 45 хвилин з ОСОБА_1 стався нещасний випадок, за таких обставин:

О 16 годині 35 хвилин 16.12.2018 р. ОСОБА_1 знаходячись в районі кінцевого барабану ППЛ виконував зачистку гірничої маси, під час чого похитнувся, втратив рівновагу, і, намагаючись утриматись на ногах, праву руку поклав на нижню гілку стрічки ППЛ, по якому в цей час здійснювалося транспортування гірничої маси з ланцюгового перезавантажувача КСП-42М на ППЛ, а з ППЛ на ЛТ-1000, внаслідок чого праву руку ОСОБА_1 захопило стрічкою ППЛ затягнуло в кінцевий барабан ППЛ з послідуючою травматичною ампутацією верхньої кінцівки на рівні нижньої третини плеча. Відразу ОСОБА_1 надали першу медичну допомогу і доставили в травматологічне відділення Мирноградської ЦМЛ.

Наслідки нещасного випадку, діагноз: тимчасова втрата працездатності, Сполучена травма тіла: травматична ампутації правої в/кінцівки на рівні н/3 плеча, з розчаленням м`яких тканин правого плеча, надпліччя, правого великого грудного та дельтовидного м`язів з циркулярною відсутністю шкіри, підшкірної жирової клітковини до рівня правого плечового суглоба з переходом на праву половину грудної клітки, лопаткову область надпліччя з пошкодженням судинно-нервового пучку на рівні с/3 правої ключиці. Відкритий перелом с/3 правої ключиці з відсутністю дистального кінця її, відкритий перелом акроміального відростка правої лопатки. Правобічний пневмоторакс. Травматичний та геморагічний шок 3-4 ступеня.

В акті визначені причини настання нещасного випадку: невиконання вимог інструкцій з охорони праці: не забезпечення належної безпеки оточуючих людей під час виконання наряду з проведення гірничої виробки у вентиляційному штреку11 південної «біс» лави блоку 10 16.12.2018 у ІІ зміну; особиста необережність потерпілого під час виконання змінного завдання з проведення гірничої виробки у вентиляційному штреку 11 південної «біс» лави блоку 10 16.12.2018 року у ІІ зміну; порушення п.1 глави 5 розділу V НПАОП 10.0-1.01- 10 «Правил безпеки у вугільних шахтах», п. 1.11 «Інструкції з охорони праці, безпечному виконанню робіт і поведінці в шахті прохідника», с. 14 ЗУ «Про охорону праці», п. 2.11 Колективного договору підприємства на 2017-2019 роки. Невиконання посадових обов`язків: відсутність належного контролю за безпечним виконанням змінного завдання робітниками дільниці ГПР-3 16.12.2018 року у ІІ зміну з боку ІТП дільниці ГПР-3.

Комісія з розслідування нещасного випадку оглянула місце нещасного випадку; ознайомилася з пояснювальними записками осіб, які мають відношення до даного нещасного випадку; ознайомилася з нормативно-технічною та організаційно-розпорядчою документацією; ознайомилася з медичним висновком про характер травми і дійшла висновку, що відповідно до п. 15, пп.2 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», даний нещасний випадок пов`язаний з виробництвом, підлягає обліку на підприємстві, і по ньому необхідно скласти акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом за формою Н-1.

Комісія також дійшла висновку, що особами, що допустили порушення нормативних актів з питань охорони праці, що призвело до даного нещасного випадку є: ОСОБА_5 прохідник дільниці ГПР-3, ОСОБА_1 прохідник дільниці ГПР-3, ОСОБА_2 помічник начальника дільниці ГПР-3 (а.с.15-20).

Акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом за формою Н-1, затверджено 15.01.2019 року (а.с. 21-26).

Відповідно до протоколу засідання комісії з питань охорони праці ПРАТ «ШУ «Покровське» щодо зменшення одноразової допомоги у зв`язку з нещасним випадком на виробництві, який стався з прохідником підземним дільниці ГПР -3 ОСОБА_1 , від 17.04.2019 року, постановили зменшити розмір одноразової допомоги ОСОБА_1 на 10 % (а.с. 30-33).

11.04.2019р. вперше оглянутий МСЕК і у відповідності до довідки №057427 ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності з причини трудового каліцтва безстроково, встановлено висновок, що він працездатен у спеціально створених умовах на дому, може працювати брошурувальником (а.с.12).

Відповідно до довідки Міжрайонної травматологічної МСЕК м. Покровськ №083001 від 11.04.2019 р. ОСОБА_11 встановлено 75% втрати працездатності з 11.04.2019 р. безстроково, визначено потребу у медикаментозному, оперативному лікуванні, протезування правої руки, взуття на гумках, побутовий догляд, чохли на куксу, рукавички на протез постійно. Встановлено 2-гу групу інвалідності (а.с.12).

Відповідно до виписки з історії хвороби № 9327 ОСОБА_1 неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні:

16.12.2018 року операція: ПХО, рани правої половини грудної клітки з екзартикуляцією правої верхньої кінцівки.

24.12.2018 року госпіталізовано до КНП «Міська лікарня №3» Краматорської міської ради опікове відділення.

24.12.2018р. операція - ревізія рани кукси правої верхньої кінцівки. Некректомія.

27.12.2018р. операція - етапна некректомія рани кукси правої руки. Аутодермопластика.

04.01.2019 р. операція - етапна некректомія рани кукси правої руки. Аутодермопластика.

17.01.2019р. операція - аутодермапластика ран кукси правої руки.

25.01.2019р. виписан на амбулаторне лікування (а.с.14).

Згідно з індивідуальною програмою реабілітації інваліда № 301 ОСОБА_1 потребує медикаментозного лікування, оперативного лікування, протезування правої руки, взуття на гумках, чохли на куксу, рукавички на протез (а.с.27-29).

ОСОБА_1 перебуває з 16.02.2013 року у шлюбі з ОСОБА_6 (а.с.37). У свідоцтві про народження ОСОБА_7 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком зазначений ОСОБА_1 (а.с.38). У свідоцтві про народження ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком зазначений ОСОБА_1 (а.с.39).

Відповідно дост. 43 Конституції Українидержава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Правовідносини сторін регулюються статтею 273-1КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

В даному випадку отримання травми позивачем пов`язано з виконанням робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, тому відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди покладається на роботодавця (підприємство).

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв`язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв`язку між попередніми умовами.

Відповідно до роз`яснень, наданими в п.13постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4зі змінами, внесенимипостановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5, відповідно до ст.237-1КЗпП Україниза наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ч.1ст.153 КЗпП Українина всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких частиною 2 вказаноїстатті цього Кодексупокладено на власника або уповноважений ним орган.

До юридичного складу, що є підставою відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди роботодавцем, є моральні страждання робітника, втрата нормальних життєвих зв`язків та необхідність для працівника докладання додаткових зусиль для організації свого життя.

Вина роботодавця не відноситься до обов`язкових умов для настання відповідальності за спричинення працівнику моральних страждань під час виконання своїх трудових обов`язків.

Згідно ст. 38 Гірничого закону України до обов`язків гірничого підприємства відноситься відшкодування шкоди, завданої фізичній особі. Стаття 1168 Цивільного кодексу України передбачає, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно дорішення Конституційного Суду України № 1-рп/2004 від 27 січня 2004 рокуза наявності у потерпілого стійкої втрати професійної працездатності висновок МСЕК про факт спричинення моральної шкоди не потребується. Позивачу висновком МСЕК встановлена стійка втрата професійної працездатності, отже нема необхідності встановлення факту заподіяння позивачу моральної шкоди висновком МСЕК. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють моральні та фізичні страждання.

В рішенні Конституційного Суду України зазначено, що відповідно до статей 23, 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров`я тощо.

Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Згода позивача на працю в тяжких умовах праці, не знімає обов`язку та відповідальності з відповідача за забезпечення належних умов праці.

Статтею 160 КЗпП України передбачено, що постійний контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці покладається на власника.

Стаття 173 КЗпП України передбачає, щошкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Відповідно дост. 13 Закону України «Про охорону праці»роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Також роботодавець здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використання засобів колективного та індивідуального захисту, виконання робіт відповідно до вимог з охорони праці, та несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Суд вважає, що саме діями відповідача спричинені моральні страждання, пов`язані із нещасним випадком на виробництві, який є прямим наслідком небезпечних умов праці на підприємстві відповідача.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв`язку з ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, неможливість його відновлення, порушенні нормальних життєвих зв`язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя, обмеженням умов праці, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами по справі: копіями трудової книжки, довідки МСЕК, медичними документами тощо. Сам факт ушкодження здоров`я, що призвело до втрати працездатності, свідчить про наявність моральних страждань.

При встановленні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів розумності та справедливості, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров`я, глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках. Для визначення розміру відшкодування моральної шкоди, визначальним є необхідність у медикаментозному, санаторному лікуванні позивача, протезуванні, а також те, що відновлення здоров`я в даному випадку неможливе. Суд не бере до уваги наявність кредитних зобов`язань позивача, оскільки це не впливає на ступінь вини відповідача, але суд враховує наявність вини позивача у нещасному випадку, який з ним стався.

Розмір моральної шкоди в грошовому еквіваленті визначається судом в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи, а також можливості відновлення здоров`я позивача.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивач, надмірна, і визначає розмір грошової компенсації за спричинену моральну шкоду у розмірі 150000 гривень.

Відповідно до п.2 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачі за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи звільняються від сплати судового збору.Частина 6ст.141 ЦПК України, передбачає, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Таким чином розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача в дохід держави, становить 681 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до статті 133 КЗпП України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частина 3цієї статтіпередбачає,що довитрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать витрати,крім інших, на професійну правничу допомогу .

Згідно частини 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Відповідно до наданого договору про надання правничої допомоги від 13 квітня 2021 року (а.с.55), кошторису (а.с.56), квитанції (а.с.53) позивачем сплачено адвокату 10000,00 гривень.

Враховуючи викладені обставини справи, а саме те, що позивач був вимушений звертатися за правничою допомогою, витрачаючи на це грошові кошти, враховуючи складність справи, те, що позовні вимоги задоволені частково, однак представник позивача адвокат не приймав участь в судовому розгляді справи, за що позивачем було сплачено 5000 гривень, суд вважає, що, виходячи з критерію реальності адвокатських послуг (їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, за надання правничої допомоги адвокатом на користь позивача з відповідача підлягають частковому стягненню судові витрати, а саме за вивчення документів, наданих замовником та складання позовної заяви в розмірі 5 000 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.153, 237-1 КЗпП України, ст. ст.4, 5, 10, 12, 81, 89, 141, 223, 265, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», код ЄДРПОУ 13498562, на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування моральної шкоди 150000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок, з утриманням з цієї суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», код ЄДРПОУ 13498562 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», код ЄДРПОУ 13498562, на користь держави судовий збір 681 (шістсот вісімдесят одну) гривню 00 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське», місцезнаходження: Донецька область, м. Покровськ, пл. Шибанкова, буд.1а, код ЄДРПОУ 13498562.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення виготовлено 09.07.2021 року.

Суддя: