ЄУН 193/729/21

Провадження 1-кс/193/107/21

У Х В А Л А

іменем України

09 липня 2021 року cмт. Софіївка

Cлідчий суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скаргипотерпілої ОСОБА_2 на бездіяльність інспектора сектору дізнання відділення поліції № 9 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

08.07.2021 потерпіла ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеною скаргою згідно з якою просила зобов`язати сектор дізнання ВП № 9 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області провести в рамках кримінального провадження № 1201904058000194, внесеного до ЄРДР 25.04.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, слідчий експеримент за участю потерпілої сторони на місці події та розглянути питання щодо визнання речовим доказом CD-R диску з аудіо записом самої сварки та бійки, який наданий потерпілими 17.11.2020

Ознайомившись з даною скаргою вважаю, що у відкритті провадження по даній скарзі необхідно відмовити з таких підстав.

Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України, зокрема Главою 26, передбачений порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування.

Об`єктом оскарження на підставі глави 26 КПК України може бути тільки рішення, дії, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора при здійсненні своїх повноважень під час досудового розслідування.

Так, у відповідності до вимог ч.1 ст. 303 КПК України, передбачений вичерпний перелік рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, який є вичерпним.

Також відповідно до приписів ч. 2 ст. 303 КПК України, визначається порядок оскарження та розгляду інших скарг на рішення, дії чи бездіяльність дізнавача під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК України.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено, що під час досудового розслідування може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Таким чином, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України може бути оскаржена бездіяльність слідчого чи прокурора щодо нездійснення певної процесуальної дії, за наявності трьох обов`язкових ознак: 1) слідчий, дізнавач або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим, дізнавачем чи прокурором у встановлений строк не вчинена.

Отже, наведена норма дозволяє звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.

Частиною 4 статті 40-1 КПК України визначено, що дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов`язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий, дізнавач або прокурор, вчинити процесуальні дії, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.

Відповідно до вимог ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Вичерпний перелік слідчих (розшукових) дій закріплено в главою 20 КПК України, якою визначено такі види слідчих (розшукових) дій:

1) допит, у тому числі: одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб (ст. 224 КПК), допит свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні (ст. 225 КПК), допит малолітньої або неповнолітньої особи (ст. 226 КПК), допит у режимі відеоконференції під час досудового розслідування (ст. 232 КПК);

2) пред`явлення для впізнання: особи (ст. 228 КПК), речей (ст. 229 КПК), трупа (ст. 230 КПК), у тому числі пред`явлення для впізнання осіб чи речей у режимі відеоконференції під час досудового розслідування (ст. 232 КПК);

3) обшук (статті 233-236 КПК);

4) огляд: місцевості, приміщення (в тому числі житла чи іншого володіння особи), речей та документів (ст. 237 КПК), трупа (ст. 238 КПК), огляд трупа, пов`язаний з ексгумацією (ст. 239 КПК), місця вчинення кримінального правопорушення (п. 2 ч. 2 ст. 520 КПК);

5) слідчий експеримент (ст. 240 КПК);

6) освідування особи (ст. 241 КПК);

7) залучення експерта для проведення експертизи (статті 242- 244 КПК);

8) отримання зразків для експертизи (ст. 245 КПК).

Проведення слідчих (розшукових) дій здійснюються з метою досягнення всебічності, повноти та об`єктивності досудового розслідування, спрямовані на уникнення прогалин та неповноти слідства. Проведення слідчих (розшукових) це виключна компетенція слідчого, (дізнавача) або процесуального прокурора і є його правом, а не обов`язком.

Згідно абз. 2 ч.3 ст.93 КПК України ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченомустаттею 220цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.

Відповідно доприписів ст.220КПК Україниклопотання сторонипотерпілого ійого представника,щодо якоїздійснюється провадження,про виконаннябудь-якихпроцесуальних дійта увипадках,установлених цимКодексом,іншої особи,права чизаконні інтересиякої обмежуютьсяпід часдосудового розслідування,або їїпредставника слідчий,дізнавач,прокурор зобов`язанірозглянути встрок небільше трьохднів змоменту поданняі задовольнитиїх занаявності відповіднихпідстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Як вбачається з матеріалів скарги ОСОБА_2 звернулася до інспектора дізнання ВП № 9 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 з заявою про проведення слідчого експерименту за участі потерпілої сторони 29.06.2021 і у відповіді на вказану заяву наданою 30.06.2021, тобто наданої у строки визначені ст. 220 КПК України, інспектор дізнання не відмовив у її задоволенні, а навпаки, вказав, що даний слідчий експеримент буде проведений, а про дату і час його здійснення ОСОБА_2 буде повідомлена додатково.

Крім того, також дізнавачем, як видно з його повідомлення від 30.11.2020, задоволено клопотання ОСОБА_2 про долучення до матеріалів кримінального провадження даного CD-R, який у подальшому буде оглянутий та прийнято рішення щодо оцінки визнання його речовим доказом.

Слід зауважити, що згідно положень ч. 1 ст. 94 КПК України саме слідчий, (дізнавач), прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Водночас, за змістом положень абз.1 ч.3, ч.1 ст.93 КПК України збирання доказів здійснюється не тільки сторонами кримінального провадження, а також потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом. Потерпілий самостійно здійснює дії, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

За таких обставин, потерпіла ОСОБА_2 має визначену процесуальним законом можливість самостійно подавати безпосередньо до суду під час розгляду кримінального провадження по суті у суді докази, які вона вважає за потрібне, після виконання приписів, передбачених ч. 1 ст. 290 КПК України.

Відповідно до ч. 4ст. 304 КПК Українислідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

Оскільки подано скаргу з вимогами, що не входять до переліку, визначеного ч. 1ст. 303 КПК України, вважаю необхідним відмовити в відкритті провадження за такою скаргою.

На підставі викладеного та керуючись ст.303,304,395 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність інспектора сектору дізнання відділення поліції № 9 Криворізького районного управління поліції ГУ НП в Дніпропетровській області та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Апеляційна скаргана ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її постановлення, а якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1