Справа № 694/575/21

провадження № 2/694/234/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

06.07.2021 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Сакун Д.І.,

за участю секретаря судових засідань Матвієнко А.А.

представника позивача Клименка Р.К. (в режимі відео конференції),

представника відповідача Потапенка С.В.,

розглянувши в судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Троянівське» (код ЄДРПОУ 41105143, Житомирська область, Житомирський район, с.Троянів, вул. Войтицького, 9 кв.1, індекс 12460, тел. НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення грошових коштів,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд стягнути з ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Троянівське», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , грошові кошти в сумі 322 695,16 грн. Стягнути з відповідача вартість понесених позивачем судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі рахунка-фактури №1 від 19.03.2018 р., згідно платіжного доручення №137 від 24.05.2018 р., TOB «Троянівське» здійснило на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 оплату за колеса з дисками 270/95 R 48, на загальну суму 304 000,00 грн. Між сторонами не було складено та підписано договір у формі єдиного документу, проте фактичні дії сторін та оформлення ними документів за даним правочином, зокрема, надання відповідачем рахунка-фактури на оплату, проведення позивачем оплати, підтверджує наявність договору поставки, укладеного у спрощений спосіб. Оскільки з укладеного у спрощений спосіб договору поставки між ТОВ «Троянівське» та ФОП ОСОБА_2 не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, то в такому разі обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

На день подання позову за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 припинив свою підприємницьку діяльність. Проте ця обставина не звільняє ОСОБА_1 від виконання взятих на себе зобов`язань за договорами, укладеними ним раніше як підприємцем. Сума заборгованості, з урахуванням індексу інфляції згідно зі ст. 625 ЦК України, становить 322 695,16 грн. З метою досудового врегулювання спору ТОВ «Троянівське» було направлено дві вимоги до відповідача про поставку товару, а саме: від 02.09.2020 року, на яку ОСОБА_3 відповів відмовою, і від 27.10.2020 року, яка залишилася без відповіді.

Відповідач подав до суду відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову повністю. Відповідач зазначив, що між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Троянівське» навесні 2018 року дійсно було укладено договір поставки коліс з дисками. Відповідач згідно домовленості про здійснення господарської операції виконав всі умови та повідомив ТОВ «Троянівське» в телефонному режимі про готовність передати колеса з дисками. За усною домовленістю вказані колеса з дисками ТОВ «Троянівське» мало забрати самостійно власним транспортом. У відповідь ТОВ «Троянівське» в телефонному режимі повідомило, що отримає товар по мірі можливості, а за його збереження на складі ФОП ОСОБА_1 позивач запропонував сплачувати відповідачу плату 1000,00 грн. щомісячно.

Позивач направив на ім`я відповідача вимогу про поставку лише 02.09.2020 року. До цього моменту жодних повідомлень на адресу відповідача про отримання товару від ТОВ «Троянівське» не надходило. Постачання товару постійно відкладалось, а придбаний товар зберігався у відповідача. На даний час придбані позивачем колеса відповідач зберігає і готовий їх віддати позивачу з врахуванням умов укладеного сторонами договору зберігання.

Листом від 15 вересня 2020 року відповідач повідомив позивача про те, що в будь-який зручний час ТОВ «Троянівське» може прислати повноважного представника з усіма підтверджуючими повноваження документами для отримання коліс з дисками 270/95 R48. Також, відповідач попередив позивача про те, що перед отриманням товару він має оплатити послуги за його зберігання за 30 місяців (з 19.03.2018 року) в розмірі 30000,00 грн., оскільки відповідно до домовленості сторін право власності на товар переходить до позивача з моменту його повної оплати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив. Вказав, що вимогу позивача дійсно отримували, однак представник позивача безпідставно відмовлявся забирати оплачений товар. Просив в позові відмовити.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 14 квітня 2021 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 18.05.2021 року розгляд справи вирішено проводити в режимі відео конференції з представником позивача.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що 19.03.2018 року ФОП ОСОБА_1 в якості постачальника оформив рахунок-фактуру № 1 для покупця ТОВ «Троянівське» на суму 304000,00 грн. для придбання коліс з дисками 270/95 R 48 (а.с. 9).

Згідно платіжного доручення № 137 від 24.05.2018 року ТОВ «Троянівське» перерахувало ФОП ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 304000,00 грн. за колеса з дисками на підставі рахунку-фактури №1 від 19.03.2018 року (а.с. 10).

02.09.2020 року ТОВ «Троянівське» надіслало ОСОБА_1 вимогу про поставку товару, в якій вимагало у семиденний строк від дня отримання даної вимоги поставити (передати у власність) колеса з дисками, оплачені згідно рахунка-фактури № 1 за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 11).

15.09.2020 року ОСОБА_1 направив директору ТОВ «Троянівське» відповідь на вимогу, в якій зазначив, що в будь який зручний час позивач може прислати уповноваженого представника для отримання коліс з дисками. Також вказав на необхідність перед отриманням товару оплатити послугу по його збереженню в розмірі 30000,00 грн. (а.с. 29).

27.10.2020 року ТОВ «Троянівське» повторно направило ОСОБА_1 вимогу про поставку товару протягом семи днів з дня отримання вимоги шляхом передачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві. При цьому позивач зазначив, що право власності на товар не переходить до покупця до його передання, а тому обов`язок по зберіганню товару покладається на продавця (а.с. 12).

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Судом встановлено, що ТОВ «Троянівське» та ФОП ОСОБА_1 не підписували договір у формі єдиного документа, проте фактичні дії сторін та оформлення ними документів за цим правочином, зокрема, складання відповідачем рахунку-фактури на оплату товару та проведення такої оплати позивачем підтверджує наявність договору поставки, укладеного у спрощений спосіб, що узгоджується з вимогами ст. 184 ГК України.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частина 2 ст. 530 ЦК України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач вказує на те, що свій обов`язок за договором поставки він виконав ще 24.05.2018 року, коли оплатив товар у повному обсязі, однак відповідач до цього часу не передав йому товар.

Оскільки строк виконання обов`язку боржника по передачі товару не був обумовлений сторонами договору, то позивач висунув вимогу про виконання такого обов`язку відповідачем в семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, що повністю узгоджується з вимогами ст. 530 ЦК України.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві відповідно до ст. 664 ЦК України вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Оскільки з укладеного між сторонами договору неможливо встановити обов`язок продавця доставити товар або передати його у місцезнаходженні, суд приходить до висновку, що обов`язок продавця по передачі товару покупцеві буде виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві. Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 не передав товар перевізнику або організації зв`язку для доставки позивачу, суд вважає, що ТОВ «Троянівське» відповідно до ст. 665 ЦК України має право відмовитися від договору купівлі-продажу такого товару та вимагати повернення сплачених коштів.

Що стосується посилання відповідача на те, що між сторонами було укладено договір зберігання товару та позивач має відшкодувати йому вартість такого зберігання, то така обставина не підтверджена жодним доказом, а тому судом до уваги не приймається.

Стаття 667 ЦК України передбачає, що якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобов`язаний до передання зберігати товар, не допускаючи його погіршення. Необхідні для цього витрати покупець зобов`язаний відшкодувати продавцеві, якщо інше не встановлено договором.

Однак за договором поставки право власності на товар відповідно до ст. 334 ЦК України виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача суму боргу 304000,00 грн., а також інфляційні втрати за період з вересня 2020 року по лютий 2021 року в розмірі 18695,16 грн. згідно проведеного розрахунку (а.с. 13).

Враховуючи те, що позивач виконав свій обов`язок за договором поставки та оплатив товар, а відповідач не передав товар у розпорядження покупця навіть у семиденний строк після пред`явлення вимоги, суд приходить до висновку, що позивач має право відмовитися від договору купівлі-продажу (поставки) та вимагати повернення сплачених ним коштів, а також має право на стягнення інфляційних втрат за час прострочення виконання грошового зобов`язання з повернення коштів у разі не передання товару.

Таким чином, позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

Враховуючи те, що позов задовольняється повністю, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати за оплату судового збору в сумі 4840,44 грн.

На підставі ст. 11 Конституції України, ст.ст. 202, 205, 334, 530, 536, 625, 655, 662-665, 667, 693 ЦК України, ст. 184 ГК України, та керуючись ст.ст. 12, 81, 82,141, 258, 263-265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Троянівське» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Троянівське» (код в ЄДРПОУ 41105143, адреса: Житомирська обл., Житомирський район, с. Троянів, вул. Войтицького, 9, кв. 1) грошові кошти в сумі 322 695 (триста двадцять дві тисячі шістсот дев`яносто п`ять) грн. 16 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Троянівське» (код в ЄДРПОУ 41105143, адреса: Житомирська обл., Житомирський район, с. Троянів, вул. Войтицького, 9, кв. 1) вартість понесених позивачем судових витрат, а саме витрати за сплату судового збору в сумі 4840,44 грн.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення виготовлений 07.07.2021.

Суддя Д.І.Сакун