Справа № 484/378/21

Провадження № 2/484/508/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2021р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі: головуючого - судді Літвіненко Т.Я.

секретар судового засідання - Шаповалова В.О.

за участю представника позивача - Шушняєва Р.М.

відповідача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОПТЕК" до ОСОБА_1 , про стягнення шкоди, заподіяної працівником

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СОПТЕК" звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної майнової шкоди в сумі 7 131грн.

Мотивуючи позовні вимоги представник позивача вказав, що 31 січня 2020 року наказом №5 від 31.01.2020 року на посаду водія ТОВ «Соптек» було прийнято працівника ОСОБА_1 з випробувальним терміном до 07.02.2020 р. та встановлено посадовий оклад в розмірі 4850 грн. У відповідності до зазначеного наказу за працівником було закріплено вантажний автомобіль MAN TGX 18.440, шасі НОМЕР_1 з напівпричепом SCHMITZ, шасі НОМЕР_2 , доведено до відома працівника посадову інструкцію та укладено договір про повну матеріальну відповідальність працівника. 17 липня 2020р. на підставі наказу по підприємству № 12 від 17.07.2020р. була створена комісія для перевірки технічного стану автотранспортних засобів (автомобіля та напівпричепа), які були закріплені за водієм ОСОБА_1 . Під час проведення обстеження комісією було виявлено пошкодження підкузовного ящика та передньої фари автомобіля і встановлено спричинення майнової шкоди автотранспортним засобам з вини ОСОБА_1 , які були закріплені за останнім на загальну суму 7 131,00 грн. Оскільки ОСОБА_1 відшкодувати вартість замінених запчастин відмовився, тому ТОВ «Соптек» оплатило повну вартість ремонту. Представник позивача вказує, що зазначені обставини доводять, що, в результаті таких неправомірних дій з боку працівника, підприємству був нанесений збиток в розмірі 7 131,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач та його представник, ОСОБА_2 , в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували вказуючи, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження порушення ОСОБА_1 своїх трудових обов`язків, що призвели до заподіяння підприємству матеріальної шкоди. Крім того, огляд транспортного засобу, закріпленого за іншою особою, згідно наказу про закріплення від 17 липня 2020 року, проводився в період знаходження відповідача на лікарняному, без участі працівника, комісією не враховано при визначенні характеру та вартості заподіяної шкоди той факт, що при прийнятті на роботу відповідача 31 січня 2020 року, передача та інвентаризація транспортного засобу закріпленого за відповідачем не проводилась. Наказ про прийняття відповідача на роботу від 31 січня 2020 року, не містить відомості про передачу транспортного засобу та проведення відповідної інвентаризації. Також, позивачем, на думку відповідача, не надано докази розміру заподіяної останнім шкоди, оскільки позивач до позовної заяви надає лише рахунок на оплату запасних частин до транспортного засобу, в якому не ідентифікуються вказані запасні частини, а сам рахунок не є даними бухгалтерського обліку, на підставі яких визначається розмір заподіяної шкоди. Наданий рахунок на оплату, не доказує сам факт придбання таких запасних частин, та встановлення їх на транспортний засіб, якому, на думку позивача, відповідач завдав шкоду.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що згідно наказу ТОВ «Соптек» № 5 від 31.01.2020р. ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду водія автотранспортних засобів з 31.01.2020 року. Встановлено строк стажування до 07.02.2020 року. З 10.02.2020 року ОСОБА_1 допущено до самостійної роботи. Встановлено оклад в розмірі 4850,00 грн. Закріплено за ним автомобіль MAN TGX 18.440, шасі НОМЕР_1 з напівпричепом SCHMITZ, шасі НОМЕР_2 . Відповідальність за збереження, справний технічний стан та дотримання вимог законодавства щодо використання автотранспорту, економного використання паливно-мастильних матеріалів покладено на ОСОБА_1 (а.с.9)

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , копії яких наявні в матеріалах справи, автомобіль MAN TGX 18.440, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 , шасі НОМЕР_1 та напівпричеп SCHMITZ, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_6 , шасі НОМЕР_2 належать ТОВ «Соптек».(а.с.15-16)

В судовому засіданні ОСОБА_1 вказував, що посадову інструкцію водія автотранспортного засобу він не бачив та не підписував, а підпис, який в ній наявний виконано невідомо ким.

Дане ствердження відповідача є слушним виходячи з наступного.

Так, 31.01.2020р. директором ТОВ «Соптек» затверджено посадову інструкцію водія автотранспортного засобу ТОВ «Соптек». У графі «Погоджено: з інструкцією ознайомлений» міститься підпис певної особи. При цьому, зазначена інструкція не містить відомостей хто саме її підписав, прізвище, ім`я та по - батькові цієї особи відсутні.

За таких обставин, не можливо з впевненістю стверджувати, що ОСОБА_1 був належним чином ознайомлений з посадовою інструкцією водія автотранспортного засобу ТОВ «Соптек».

Клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, для підтвердження чи спростування факту підписання зазначеної інструкції саме ОСОБА_1 , сторони не заявляли.

31.01.2020р. між ТОВ «Соптек» та ОСОБА_1 було укладено договір про повну матеріальну відповідальність працівника, згідно вимог якого ОСОБА_1 бере на себе відповідальність за збереження , справний технічний стан та дотримання вимог законодавства щодо використання ввіреного йому автотранспортного засобу, економного використання паливно-мастильних матеріалів.

ОСОБА_1 бере на себе матеріальну відповідальність за матеріальні цінності, що передані йому згідно накладних, ТТН для транспортування.

ОСОБА_1 зобов`язується виконувати усі встановлені правила приймання, зберігання, транспортування матеріальних цінностей.

У випадку виявлення нестачі матеріальних цінностей, ОСОБА_1 зобов`язаний відшкодувати вартість зіпсованих або тих, яких не вистачає, матеріальних цінностей. Вартість матеріальних цінностей, яких не вистачає, стягується за діючими роздрібними цінами.

Списання вартості бою, псування, лому та інших втрат матеріальних цінностей, що відбуваються в момент транспортування можливе лише за відсутності вини ОСОБА_1 і за умови оформлення цих втрат актами у встановленому порядку і в установлені строки.

Підприємство зобов`язується створити ОСОБА_1 нормальні умови праці і виробничу обстановку, яка забезпечує збереження матеріальних цінностей.

Цей Договір діє протягом усього терміну роботи ОСОБА_1 на посаді водія.(а.с.121)

Вказаний договір був підписаний ОСОБА_1 , що він підтвердив особистими поясненнями у судовому засіданні.

31.01.2020р. ОСОБА_1 був ознайомлений з правилами роботи і зобов`язався у повному обсязі виконувати всі встановлені правила щодо прийому та збереження ввірених йому товарно- матеріальних цінностей та коштів, а також (в разі коли це передбачено його посадовими обов`язками) дотримуватись порядку та строків подання звітності, про що свідчить його особистий підпис у відповідній заяві.(а.с.12)

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У статті 131 КЗпП України зазначено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи, і забезпечення повного збереження дорученого їм майна. Працівники зобов`язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді.

Відповідно до статті 132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Стаття 134 КЗпП України передбачає випадки, за наявності яких, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації. Зокрема пункт 1 цієї статті зазначає, що між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Згідно зі статтею 135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв`язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Як роз`яснено у пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, завданої підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», що розглядаючи справи про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником з підприємством, установою, організацією, про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей (недостача, зіпсуття), переданих йому для зберігання або інших цілей (пункт 1 статті 134 КЗпП), суд зобов`язаний перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно статті 135-1 КЗпП може бути укладено такий договір та чи був він укладений. При відсутності цих умов на працівника за заподіяну ним шкоду може бути покладена лише обмежена матеріальна відповідальність, якщо згідно з чинним законодавством працівник з інших підстав не несе матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди.

Згідно з Переліком посад і робіт, які заміщуються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для зберігання, обробки, продажу, перевезення або застосування в процесі виробництва, затвердженим постановою Державного комітету Союзу Радянських Соціалістичних Республік по праці та соціальних питанням та ВЦРПС від 28 грудня 1977 року № 447/24, посада водія не входить до цього Переліку.

У листі Міністерства праці та соціальної політики України від 27 травня 2008 року № 146/06/186-88 зазначено, що наявність посади або роботи в Переліку посад і робіт, які заміщаються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для збереження, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, не дає підстави для укладення договору про повну матеріальну відповідальність, якщо у змісті трудової функції працівника відсутні перелічені обов`язки.

Однак, такі трудові функції не передбачають таких дій як незабезпечення збереження цінностей, які були передані працівнику для збереження, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, оскільки однією з умов укладення договору про повну матеріальну відповідальність є виконання працівником роботи, безпосередньо пов`язаної зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва цінностей.

Тобто, ОСОБА_1 не належить до категорії працівників, з якими згідно зі статтею 135-1 КЗпП України може бути укладений такий договір.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 264/2076/17 (провадження № 61-1146св19).

Також, до подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 29 січня 2018 року у справі № 743/1641/15-ц (провадження № 61-679св18).

Отже, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 взагалі не може нести матеріальну відповідальність у повному розмірі за завдання шкоди за договором про повну матеріальну відповідальність, як це передбачено пунктом 1 частини першої статті 134 КЗпП України.

В судовому засіданні представник відповідача, ОСОБА_2 вказував, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження порушення ОСОБА_1 своїх трудових обов`язків, що призвели до заподіяння підприємству матеріальної шкоди. Крім того, огляд транспортного засобу, проводився в період знаходження відповідача на лікарняному, без участі останнього. При прийнятті на роботу відповідача 31 січня 2020 року, передача та інвентаризація транспортного засобу закріпленого за відповідачем не проводилась. Також, позивачем не надано докази розміру заподіяної ОСОБА_1 шкоди, оскільки позивач до позовної заяви надає лише рахунок на оплату запасних частин до транспортного засобу, в якому не ідентифікуються вказані запасні частини, а сам рахунок не є даними бухгалтерського обліку, на підставі яких визначається розмір заподіяної шкоди. Наданий рахунок на оплату, не доказує сам факт придбання таких запасних частин, та встановлення їх на транспортний засіб, якому, на думку позивача, відповідач завдав шкоду.

Дані твердження представника відповідача в певній мірі є слушними та заслуговують на увагу виходячи з наступного.

За змістом частин першої, другої та четвертої статті 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли шкоди завдано не при виконанні трудових обов`язків.

Таким чином, до працівника може бути пред`явлений позов підприємством, установою, організацією про відшкодування шкоди у повному розмірі у випадку, коли працівник завдав таку шкоду підприємству не при виконанні ним трудових обов`язків.

Таких обставин в ході судового розгляду судом встановлено не було та сторонами не заявлялося.

Крім того, підставою настання матеріальної відповідальності працівників є трудове майнове правопорушення, тобто невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків, в результаті чого підприємству, установі чи організації була завдана майнова шкода.

Трудові обов`язки працівника визначаються законодавством, трудовим договором, посадовою інструкцією, наказами керівника тощо.

Аналіз вищевказаних норм дає підстави стверджувати, що працівник несе матеріальну відповідальність тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Тобто, наявність вини працівника та встановлення факту вчинення ним протиправних дій (бездіяльності), що призвели до заподіяння підприємству матеріальної шкоди є визначальними для даної категорії справ та стягнення з працівника відповідної майнової шкоди.

Згідно наказу ТОВ «Соптек» № 12 від 17.07.2020р. у зв`язку із невиходом на роботу водія автотранспортних засобів ОСОБА_1 (о 9:40 попередив по телефону, що знаходиться на лікарняному), створено комісію для перевірки технічного стану автомобіля MAN TGX 18.440 номерний знак НОМЕР_5 , напівпричепу SCHMITZ номерний знак НОМЕР_7 та наявності всіх матеріальних цінностей, які рахуються за автомобілем та за водієм ОСОБА_1 . Закріплено автомобіль MAN TGX 18.440 номерний знак НОМЕР_5 , напівпричеп SCHMITZ номерний знак НОМЕР_7 за водієм ОСОБА_3 . Затверджено склад комісії: комерційний директор - ОСОБА_4 , водій автотранспортних засобві - ОСОБА_3 , завідуючий складом - ОСОБА_5 (а.с.17)

Відповідно до акту перевірки технічного стану автомобіля MAN TGX 18.440 та наявності матеріальних цінностей від 17.07.2020р. комісією, призначеною вищевказаним наказом, здійснено перевірку технічного стану автомобіля MAN TGX 18.440 номерний знак НОМЕР_5 і напівпричепу SCHMITZ номерний знак НОМЕР_7 та встановлено пошкодження автомобіля, напівпричепа та недоліки в роботі водія ОСОБА_1 , а саме: зафіксовано надлишкове витрачання палива (понад встановленої норми), перевищення швидкості при перевезенні товарно-матеріальних цінностей на аварійних ділянках дороги. Також, виявлено, що автомобіль знаходиться в занедбаному стані: в кабіні водія всі поверхні липкі та брудні, по кабіні розкидано багато зайвих брудних речей, в холодильнику накопичилась брудна та смердюча вода. Підкузовний ящик та передня фара розбиті та підлягають повній заміні. Крім того, 09 липня 2020 року, при їзді заднім ходом, був зачеплений кондиціонер та стіна приміщення. Сума завданої шкоди по попередньому розрахунку складає 1500,00 грн. В результаті роботи комісії виявлено, що автомобіль MAN TGX 18.440 номерний знак НОМЕР_5 та нанівпричеп SCHMITZ номерний знак НОМЕР_7 знаходяться в незадовільному стані, який потребує повної чистки, ремонтних робіт та заміни деяких деталей. Загальна сума пошкоджень становить 5300,00 грн.(а.с.18)

Тобто, огляд перевірки технічного стану автомобіля MAN TGX 18.440 номерний знак НОМЕР_5 і напівпричепу SCHMITZ номерний знак НОМЕР_7 проведено без участі ОСОБА_1 , в період перебування останнього на лікарняному, що фактично позбавило його можливості реалізувати своє право бути присутнім при огляді ввіреного йому автомобіля та напівпричепу, надати свої пояснення або заперечення.

При цьому, будь - яких належних доказів на підтвердження надлишкового витрачання палива (понад встановленої норми), перевищення швидкості при перевезенні товарно-матеріальних цінностей на аварійних ділянках дороги ОСОБА_1 , занедбаного стану автомобіля, пошкодження ним кондиціонеру і стіни приміщення, представником позивача не надано та матеріали справи не містять.

Згідно видаткової накладної № 1799 від 26 січня 2021 року, рахунку на оплату № 3830 від 23 липня 2020р. та платіжного доручення № 917 від 26.01.2021 року, ТОВ «Соптек» придбало у ФОП ОСОБА_6 : фару передню 4491102RMLDHEM вартістю 4816,00грн. та ящик для інструментів Cargo-T05, вартістю 2315,00грн., на загальну суму 7 131,00грн.(а.с.19)

На підставі акту перевірки технічного стану автомобіля MAN TGX 18.440 та наявності матеріальних цінностей від 17.07.2020р. та рахунку на оплату № 3830 від 23 липня 2020р. складену дефектну відомість, затверджену 23.07.2020р. директором ТОВ «Соптек», згідно якої для усунення виявлених на автомобілі дефектів необхідно замінити: підкузовний ящик, вартістю 2315,00грн. та передню фару, вартістю 4816,00грн., які ремонту не підлягають.(а.с.21)

Тобто, з невідомих причин, загальна сума пошкоджень, яка була встановлена комісією та визначена в акті перевірки технічного стану автомобіля MAN TGX 18.440 та наявності матеріальних цінностей від 17.07.2020р. в розмірі 5300,00грн., суттєво відрізняється та є значно меншою від тої, яку просить стягнути з відповідача позивач в розмірі 7131,00грн. та не наведено підстав такої розбіжності.

Крім того, у видатковій накладній № 1799 від 26 січня 2021 року та рахунку на оплату № 3830 від 23 липня 2020р. не визначено до якого саме автомобіля були придбані фара передня 4491102RMLDHEM та ящик для інструментів Cargo-T05, а тому неможливо встановити, що кошти в розмірі 7131,00грн. були сплачені ТОВ «Соптек» за придбання запчастин для автомобіля MAN TGX 18.440, номерний знак НОМЕР_5 .

Згідно акту встановлення запчастин на автотранспортний засіб для усунення дефектів комплектації на автомобіль MAN TGX 18.440, номерний знак НОМЕР_5 було встановлено підкузовний ящик, вартістю 2315,00грн. та передню фару, вартістю 4816,00грн.

Однак, дата складання даного акту «26.01.2021р.» зазначена рукописним способом поверх надрукованого тексту, зміст якого майже повністю співпадає зі змістом дефектної відомості, затвердженої 23.07.2020р. директором ТОВ «Соптек», що ставить під сумнів, що акт встановлення запчастин на автотранспортний засіб було складено саме 26.01.2021 року.

Будь - яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вищевказані запчастини були встановлені на автомобіль MAN TGX 18.440, номерний знак НОМЕР_5 та що він взагалі мав пошкодження передньої фари та підкузовного ящика позивачем не надано та матеріали справи не містять.

Тобто, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявність заподіяння підприємству ТОВ «Соптек» матеріальної шкоди винними протиправними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 та взагалі заподіяння такої шкоди в цілому.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позов не обґрунтований та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "СОПТЕК" до ОСОБА_1 , про стягнення шкоди, заподіяної працівником відмовити.

Повне судове рішення буде складено 09.07.2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "СОПТЕК", код ЄДРПОУ 40057100, місце знаходження: вулиця Успенська, 7 в м. Первомайськ Миколаївської області.

Відповідач - ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 14 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

СУДДЯ: Т.Я. Літвіненко