ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 904/4889/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С.К., Случ О. В.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Брокер Н"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2021 (Широбокова Л. П. - головуючий суддя, судді Чус О. В., Подобєд І. М.) у справі

за позовом заступника керівника Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Нікопольської районної державної адміністрації

до Приватного підприємства "Брокер Н"

про розірвання договору оренди земельної ділянки водного фонду та повернення земельної ділянки водного фонду,

(У судовому засідання взяли участь: керівник Приватного підприємства "Брокер Н" - Ємець Є.О., представник відповідача - Кок С.А., прокурор - Костюк О.В.)

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У вересні 2020 року заступник керівника Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Нікопольської районної державної адміністрації з позовом Приватного підприємства "Брокер Н" та просив:

- розірвати договір оренди земельної ділянки водного фонду загальною площею 118,0054 га, в т.ч. 71,8264 га - ставки, 30,0798 га - пасовища, 8,9536 га - під господарськими шляхами, 0,1948 га - інші захисні насадження, 6,5704 га - чагарники, 0,3804 га - яри, яка розташована на території Червоногригорівської ОТГ (Дмитрівська сільська рада), укладений 17.07.2003 між Нікопольською районною державною адміністрацією (код ЄДРПОУ 04052318) та Приватним підприємством "Брокер Н" (код ЄДРПОУ 30540476);

- зобов`язати Приватне підприємство "Брокер Н" (код ЄДРПОУ 30540476) повернути державі в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022467) земельну ділянку водного фонду загальною площею 118,0054 га, в т.ч. 71,8264 га - ставки, 30,0798 га - пасовища, 8,9536 га - під господарськими шляхами, 0,1948 га - інші захисні насадження, 6,5704 га - чагарники, 0,3804 га - яри, яка розташована на території Червоногригорівської ОТГ (Дмитрівська сільська рада) за актом приймання - передачі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач з квітня 2018 року по теперішній час орендну плату за договором оренди від 18.07.2013 не сплачує, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 98 268,24 грн. Дніпропетровська ОДА та Нікопольська РДА з моменту виникнення боргу з орендної плати не ініціювали питання розірвання договору оренди спірної землі та її повернення державі. Наведені обставини вважає підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді та розірвання договору в судовому порядку відповідно до положень ст. 141 Земельного кодексу України, ст.31, 32 Закону України «Про оренду землі».

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, головою Нікопольської райдержадміністрації було прийнято Розпорядження №270-р від 04.07.2003 "Про надання земельної ділянки в оренду для рибогосподарських потреб Приватному підприємству "Брокер Н", яким затверджено проект відведення земельної ділянки ПП "Брокер Н" загальною площею 118,0054 га, для рибогосподарських потреб із земель водного фонду на території Дмитрівської сільської ради та вирішено надати в оренду ПП "Брокер Н" земельну ділянку загальною площею 118,0054 га, з них: 71,8264 га - ставки, 30,0798 га -пасовища, 8,9536 га - під господарськими шляхами, 0,1948 га - інші захисні насадження, 6,5704 га - чагарники, 0,3804 га - яри, строком на 49 років (з 1 січня 2003 року по 31 грудня 2052 року) із земель водного фонду на території Дмитрівської сільської ради для рибогосподарських потреб.

Між Нікопольською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством "Брокер Н" укладено нотаріально посвідчений договір оренди земельної ділянки водного фонду (надалі договір) відповідно до умов якого:

- в оренду передається земельна ділянка загальною площею 118,0054 га, в т.ч. 71,8264 га - ставки, 30,0798 га - пасовища, 8,9536 га - під господарськими шляхами, 0,1948 га - інші захисні насадження, 6,5704 га - чагарники, 0,3804 га - яри із земель водного фонду на території Дмитрівської сільської ради для рибогосподарських потреб (п. 1.1,1.2, 2.1);

- земельна ділянка надається в тимчасове користування строком на 49 (сорок дев`ять) років, починаючи з 01.01.2003 по 31.12.2052 (п. 3.1);

- розмір орендної плати є договірним і складає 30 грн 00 коп за 1 га або 3 040 грн 16 коп за 118,0054 га щорічно. Строки орендної плати двічі на рік до 15 серпня поточного року 50%, до 15 листопада поточного року 50%. У розмір орендної плати не входить податок за землю (п. 4.2, 4.3, 4.6);

- у разі необхідності, за домовленістю сторін, розмір, порядок, строки та умови сплати орендної плати можуть змінюватися, що встановлюється додатковою угодою. Підставами для зміни розміру, порядку, строків та умови виплати орендної плати можуть бути, зокрема, зміна умов договору, спричинених інфляційними процесами, інші випадки, передбачені законодавством України (п.4.7, 4.8);

- у разі невиконання умов договору однією із сторін, потерпіла сторона може вимагати від винної сторони дострокового розірвання договору з наступним відшкодуванням усіх понесених збитків та втраченої вигоди. Сторона, яка має намір достроково припинити дію або розірвати договір, повинна письмово попередити іншу сторону про такий намір в термін до 2-х місяців (п. 8.5);

- у разі невиконання умов договору щодо сплати орендної плати за поточний рік орендодавець звертається з позовом до районного суду щодо дострокового розірвання договору. У разі недосягнення сторонами згоди щодо припинення дії договору - спір вирішується судом (п.8.6);

- будь-які зміни або доповнення до договору здійснюються у письмовій формі за підписами сторін. У разі недосягнення згоди щодо дострокового розірвання договору, зміни та доповнення до договору - спір вирішується судом (п.8.7).

В подальшому, між Нікопольською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством "Брокер Н" укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №3 від 18.07.2003, відповідно до якого п. 4.2 договору викладено у наступній редакції: "Починаючи з 01.01.2011 року розмір орендної плати складає: 111,24 грн за 1,0 га або 13 123,92 грн за 118,0054 га земель щорічно".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2012 у справі №14/5005/8397/2012, яке набрало законної сили 07.02.2013, були внесені зміни до п. 4.2 договору оренди земельної ділянки від 17.07.2003, укладеного між Нікопольської районної державної адміністрації до Приватним підприємством "Брокер Н" а саме "Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у розмірі 195 грн 33 коп за 1 га або 23 049 грн 99 коп за 118,0054 га орендованої земельної площі".

Прокурор посилався на систематичну, протягом квітня 2018 року квітня 2020 року, несплату відповідачем орендної плати за землю та заборгованість на загальну суму 98 268,24 грн, на підтвердження чого надав суду:

- розрахунок за цей період, відповідно до якого розмір щомісячної орендної плати складає 2917,68 грн;

- лист ГУ ДПС у Дніпропетровській області №4915/9/04-36-12-07-45 від 27.11.2020, у якому заазначено, що згідно даних інформаційної системи органів ДПС з моменту виникнення боргу по 03.09.2020 ПП "Брокер Н" було сплачено орендну плату з юридичних осіб в загальній сумі 123 900,00 грн, а саме у 2015 - 19700 грн, у 2016 - 16 500 грн, у 2017 - 19 500 грн, у 2018 - 28 000 грн, у 2019 році - 21 100 грн, станом на 03.09.2020 - 19 100 грн.

- інформацію Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №3441/04-36-58-60 від 16.06.2020 та №2708/9/04-36-58-60 від 25.06.2020, згідно якої ПП "Брокер Н" своєчасно подавало податкові декларації зі сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2017-2020 роки, при цьому станом на 16.06.2020 податкова заборгованість ПП "Брокер Н" з орендної плати за землю становить 98268,24 грн та відповідно станом на 23.06.2020 97 173,47 грн.

Відповідач на підтвердження своїх заперечень надав:

- довідку №1730 від 21.09.2020, видану Червоногригорівською селищною радою Нікопольського району, в якій зазначено, що протягом 2018-2020 років до бюджету Червоногригорівської селищної ради від ПП "Брокер Н" у рахунок сплати орендної плати надійшли такі кошти: за 2018 рік 28 000,00 грн, за 2019 рік 21 100,00 грн, за 2020 рік 20100,00 грн;

- інформацію Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Нікопольськиий відділ по роботі з податковим боргом) №90857/10/04-36-13-12 від 21.09.2020, відповідно до якої станом на 21.09.2020 податковий борг відсутній.

В матеріалах справи наявне рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у справі №160/6911/20 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Брокер Н» про стягнення податкового боргу, яким встановлено такі обставини:

- податковий борг з орендної плати за землю на загальну суму 98268,24 грн виник у зв`язку з несплатою відповідачем у встановлені законом строки сум самостійно задекларованих грошових зобов`язань відповідно до наступних податкових розрахунків з земельного податку (орендної плати):

- податкового розрахунку №1465 від 15.02.2018 по термінам сплати: 30.04.2018 в сумі 2 782,81 грн, 30.05.2018 - 2 917,68 грн, 30.06.2018 - 2 917,68 грн, 30.07.2018 - 2 917,68 грн, 30.08.2018 - 2 917,68 грн, 30.09.2018 - 2 917,68 грн, 30.10.2018 - 2917,68 грн, 30.11.2018 - 2 917,68 грн, 30.12.2018 - 2 917,68 грн, 30.01.2019 - 2917,72 грн;

- податкового розрахунку №1133 від 19.02.2019 по термінам сплати 02.03.2019 в сумі 2 917,68 грн, 30.03.2019 - 2 917,68 грн, 30.04.2019 - 2 917,68 грн, 30.05.2019 - 2 917,68 грн, 30.06.2019 - 2 917,68 грн, 30.07.2019 - 2 917,68 грн, 30.08.2019 - 2917,68 грн, 30.09.2019 - 2 917,68 грн, 30.10.2019 - 2 917,68 грн, 30.11.2019 - 2917,68 грн, 30.12.2019 - 2 917,68 грн, 30.01.2020 - 2 917,72 грн;

- податкового розрахунку №972 від 20.02.2020 по термінам сплати 01.03.2020 в сумі 2 917,68 грн, 30.03.2020 - 2 917,68 грн, 30.04.2020 - 2 917,68 грн, 30.05.2020 в сумі 2 917,68 грн;

- станом на час розгляду справи відповідачем у повному обсязі було погашено податковий борг з орендної плати за землю в сумі 98 268,24 грн, що підтверджується наданими відповідачем копіями банківської квитанції №0.0.1840042698.1 від 18.09.2020 на суму 103100,00 грн.

Сплата заборгованості з орендної плати підтверджена інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №3931/9/04-36-13-12 від 30.09.2020, згідно якої сума заборгованості 98 268,24 грн по справі №160/6911/20 погашена відповідачем 18.09.2020, станом на 30.09.2020 заборгованість зі сплати орендної плати відсутня. Також відповідно до інформації Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №4879/04-36-04-18-23 від 24.11.2020 станом на 03.09.2020 заборгованість з орендної плати складала 103840,00 грн, загалом з моменту виникнення боргу 30.11.2014 по 03.09.2020 сплачено орендної плати 118400,00 грн, станом на 24.11.2020 борг відсутній.

3. Короткий зміст судових рішень у справі

3.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2021 у справі №904/4889/20 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не наведено доводів та доказів на підтвердження обставин систематичного невнесення відповідачами орендної плати за спірним договором оренди та підстави для застосування положення частини другої статті 651 Цивільного кодексу України. Вимоги прокурора про розірвання договору та повернення земельної ділянки є втручанням у мирне володіння майном, що є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 904/4889/20 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2021 скасовано. Позов задоволено.

Постанова аргументована тим, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі № 160/6911/20 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Брокер Н» про стягнення податкового боргу встановлено, що ПП «Брокер Н» самостійно задекларовані грошові зобов`язання з земельного податку (орендної плати), виходячи із щомісячного розміру орендної плати 2917,68 грн (крім березня 2018 2782,81 грн), що не заперечується відповідачем. Також мала місце несплата орендної плати за період з березня 2018 року (строк оплати 30.04.2018) по квітень 2020 року включно (строк оплати 30.05.2020). З наведених адміністративним судом розрахунків випливає, що борг саме з орендної плати становив 75 724, 81 грн (2917,68 грн х 25 міс + 2782,81 грн), тому прокурор безпідставно зазначає про заборгованість 98 268.24 грн. Вказана заборгованість була сплачена відповідачем одночасно відповідно до банківської квитанції №0.0.1840042698.1 від 18.09.2020 на суму 103100,00 грн. Відповідачем систематично за період з березня 2018 року по квітень 2020 року не сплачувалася орендна плата, яка була сплачена лише після звернення податкового органу до суду за її примусовим стягненням та прокурора з цим позовом про розірвання договору і повернення земельної ділянки. Незважаючи на те, що відповідач на цей час сплатив орендну плату, позивачі наполягають на розірванні договору з огляду на те, що орендна плата відповідачем систематично сплачується лише після звернення податкового органу до суду, місцевий бюджет не отримує своєчасно коштів за оренду землі. Суд дійшов висновку про доведеність факту систематичного порушення орендарем умов спірного договору оренди земельної ділянки щодо повного та своєчасного внесення орендних платежів, а також те, що неотримання орендодавцем орендної плати протягом двох років безумовно свідчить, що орендодавець значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні спірного договору, що є підставою для розірвання договору в судовому порядку.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Приватне підприємство "Брокер Н" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного господарського суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Обґрунтовуючи підставу оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, заявник стверджує, що судом не взято до уваги правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі 912/1385/17, від 26.06.2018 та від 15.07.2019 у справі № 909/815/16.

Заявник вважає, що позовні вимоги про розірвання договору не можуть доказуватися лише порушеннями податкового законодавства та є необґрунтованими, якщо позивач отримав оренду плату. Крім того, суд апеляційної інстанції помилково посилався у порядку статті 75 ГПК України на обставини, встановлені у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі № 160/6911/20. У зазначеному рішенні не встановлювалися обставини щодо розміру та строків сплати орендної плати за спірним договором та чи взагалі відповідач сплачував оренду плату.

Спір виник внаслідок того, що податковим органом грошові кошти, що надходили від відповідача в рахунок оплати орендної плати зараховували в рахунок погашення податкового боргу з урахуванням штрафних санкцій та пені, внаслідок чого відомості про податковий борг, надані ГУ ДПС у Дніпропетровській області, не відображають інформації про сплату орендної плати.

Судом не застосовано приписи статей 2, 15, частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Розмір орендної плати за рік з 07.02.2013 становить 23 049, 99 грн. Станом на 01.09.2020 відповідачем за період 2018-2020 сплачено орендної плати у сумі 69 200 грн, що фактично і складає три річні розміри плати, встановленої спірним договором.

4.2. У відзиві на касаційну скаргу Нікопольська районна державна адміністрація та керівник Нікопольської окружної прокуратури вказують на безпідставність доводів скаржника, вважають, що суд дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для розірвання договору оренди внаслідок систематичної несплати орендної плати, а тому оскаржувану постанову необхідно залишити без змін.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

5.2. Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.3. Предметом позовних вимог є наявність підстав для розірвання договору оренди землі внаслідок систематичної несплати орендної плати.

5.4. Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК, ЦК, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом статті 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно зі статтею 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК та іншими законами України.

Статтею 141 ЗК передбачені підстави припинення права користування земельною ділянкою, зокрема пунктом "д" такою підставою визначено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Натомість, враховуючи врегулювання відносин, пов`язаних з орендою землі, зокрема, положеннями ЦК, при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом "д" статті 141 ЗК, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору (постанова Верховного Суду України від 11.10.2017 № 6-1449цс17).

Згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Аналіз положень статей 1, 13, 21, 32 Закону України "Про оренду землі", статті 141 ЗК та статті 651 ЦК дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні правовідносини, вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Підставою для розірвання спірного договору може бути систематична несплата орендної плати, передбаченої договором, а не податкова заборгованість, визначена у рішенні адміністративного суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 909/815/16.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 року у справі №912/1385/17, відхиляючи доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції положень пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України щодо порядку розподілу коштів, перерахованих на сплату заборгованості платника податків, оскільки спірні правовідносини склалися саме між орендодавцем та орендарем у межах виконання договору оренди земельної ділянки і їх правове регулювання здійснюється відповідно до статті 2 ЗУ «Про оренду землі». Отже, ураховуючи викладене, відсутні обставини, які б свідчили про неможливість досягнення позивачем як стороною договору оренди мети договору (отримання плати за оренду земельної ділянки) та неотримання того, на що розраховував орендодавець, укладаючи спірний договір, тобто не вбачається істотного порушення умов договору оренди.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 15.07.2019 у справі № 909/815/16 зазначив, що з викладеного висновку Великої Палати Верховного Суду фактично слідує, що позовні вимоги органів державної влади або місцевого самоврядування про розірвання договору оренди земельної ділянки з підстав систематичного невнесення орендної плати не можуть доказуватися винятково порушеннями податкового законодавства та є необґрунтованими, якщо позивач отримав плату за оренду земельної ділянки, а отже, відсутнє істотне порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

5.5. З наведених висновків Верховного Суду слідує, що під час розгляду справ про розірвання договору внаслідок систематичної несплати орендної плати, обов`язковому встановленню підлягає факт нездійснення орендних платежів із дослідженням та розмежуванням їх від податкової заборгованості, у випадку звернення із позовними вимогами органами державної влади або місцевого самоврядування.

5.6. Однак із постанови Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 904/4889/20 слідує, що судом зазначених висновків враховано не було.

Аргументуючи рішення щодо наявності підстав для розірвання спірного договору, суд керувався обставинами, встановленими у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі №160/6911/20. Посилаючись на зазначене рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що ПП «Брокер Н» самостійно задекларовані грошові зобов`язання з земельного податку (орендної плати), виходячи із щомісячного розміру орендної плати 2917,68 грн (крім березня 2018 2782,81 грн), що не заперечується відповідачем. Також мала місце несплата орендної плати за період з березня 2018 року (строк оплати 30.04.2018) по квітень 2020 року включно (строк оплати 30.05.2020). Водночас апеляційний господарський суд зазначив, що розмір орендної плати було встановлено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2012 у справі №14/5005/8397/2012, а саме 195,33 грн за 1 га або 23 049,99 грн за 118,0054 га орендованої земельної площі.

Підсумовуючи вказані обставини, суд апеляційної інстанції зазначив, що з наведених адміністративним судом розрахунків випливає, що борг саме з орендної плати становив 75 724, 81 грн (2917,68 грн х 25 міс + 2782,81 грн), тому прокурор безпідставно зазначає про заборгованість 98 268,24 грн. Вказана заборгованість була сплачена відповідачем одночасно відповідно до банківської квитанції №0.0.1840042698.1 від 18.09.2020 на суму 103 100,00 грн.

5.7. Однак, колегія суддів вважає, що розглядаючи справу № 904/4889/20 апеляційний господарський суд посилаючись на обставини, встановлені у справі № 160/6911/20 не взяв до уваги необхідність розмежування орендної плати, яка підлягає сплаті відповідно до умов спірного договору та податкової заборгованості, виникнення якої і стало підставою для звернення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області із позовом у зазначеній вище справі. У рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі № 160/6911/20 акцентовано увагу на тому, що податковий борг ПП "Брокер Н" з орендної плати за землю з юридичних осіб на загальну суму 98 268,24 грн виник у зв`язку із несплатою відповідачем у встановлені законом строки сум самостійно задекларованих грошових зобов`язань відповідно до податкових розрахунків з земельного податку (орендної плати). Тобто предметом дослідження суду у цій справі було наявність або відсутність податкового боргу, а не заборгованість та розмір орендної плати за спірним договором. Однак у справі № 904/4889/20 має бути доведено систематичну несплату орендної плати, передбачену договором, а не наявність податкової заборгованості, визначеної у рішенні адміністративного суду.

Обмежившись посиланнями на факти встановлені у справі №160/6911/20, суд не надав оцінки умовам договору оренди щодо розміру орендної плати. Більше того, суд дійшов суперечливих висновків щодо орендної плати, оскільки посилаючись на рішення у справі №14/5005/8397/2012 вказав, що її розмір складає 23 049,99 грн, але водночас посилаючись на справу №160/6911/20 вважав, що розмір становить 2917,68 грн за місяць. У зв`язку із цим, поза увагою суду залишилися доводи відповідача як про розмір орендної плати за рік встановлений з 07.02.2013, так і те, що станом на 01.09.2020 відповідачем за період 2018-2020 сплачено саме орендну плату у сумі 69 200 грн.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236-238, 282 ГПК України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.

Для повного і всебічного розгляду справи важливим є встановлення та аналіз сукупного зв`язку зазначених вище обставин, а їх відсутність не дає змогу розглянути спір у відповідності до вимог законодавства та встановити наявність підстав для задоволення чи відмові у задоволенні позовних вимог.

5.8. Зважаючи на те, що підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України підтвердилася, а судом апеляційної інстанції не надано оцінки доказам наявним у матеріалах справи, у тому числі щодо розміру орендної плати та документів, якими скаржник вважає підтвердженим факт своєчасної оплати, оскаржена постанова прийнята без всебічного, повного, об`єктивного і безпосереднього розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, а тому її необхідно скасувати, , а справу передати до апеляційного господарського суду на новий розгляд.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

6.1. Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

6.2. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

6.3. Під час нового розгляду справи суду слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити всі обставини справи, необхідні для правильного вирішення спору та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

7. Розподіл судових витрат

7.1. З огляду на висновок Верховного Суду про задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами розгляду спору.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Брокер Н" задовольнити частково.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 904/4889/20 скасувати, справу передати на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ