ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.07.2021 Справа № 920/76/18м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., при секретарі судового засідання Гордієнко Ж.М., розглянувши матеріали справи № 920/76/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю СУМИГАЗ ЗБУТ

(вул. Береста, 21, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 39586236)

до відповідачів:Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Сумигаз (вул. Лебединська, 13, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 03352432),

про зобов`язання вчинити дії,-

за участю представників сторін:

від позивача Коробейнік А.В.,

від відповідача Сіденко Л.В.

Суть спору: 05.02.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю СУМИГАЗ ЗБУТ звернулось до господарського суду Сумської області із позовною заявою до Публічного Акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Сумигаз, в якій просить суд :

1. Зобов`язати ПАТ Сумигаз привести у відповідність до реальних даних електронну абонентську базу споживачів в частині обсягів фактичного споживання природного газу побутовими споживачами.

2. Зобов`язати ПАТ Сумигаз скасувати безпідставно нараховані обсяги природного газу (донарахування та облікування газу за плановими величинами середньомісячного споживання газу) за період 01.01.2016 року по 31.12.2016 року по особовим рахункам споживачів, у яких буде виявлено розбіжності між нарахованими та фактично спожитим природним газом.

3. Зобов`язати ПАТ Сумигаз здійснити перерахунок обсягів спожитого природного газу за період 01.01,2016 по 31.12.2016 року за фактичними даними обліку спожитого природного газу населенням.

Ухвалою суду від 07.02.2018 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду.

20.02.2018 відповідачем подано відзив на позовну заяву № Sm007.-2018/76 від 19.02.2018, відповідно до якого просить суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

13.03.2018 позивачем подано до суду відповідь на відзив від 12.03.2018 № Sms007-76/18-542, в якому зазначає, що позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими.

13.03.2018 позивачем до канцелярії суду подано клопотання від 12.03.2018 № Sms007-3кп-1845(вх. № 553к від 13.03.2018) про призначення у справі судово-економічної експертизи, відповідно до якого позивач просить суд призначити по справі № 920/76/18 судово-економічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул.. Смоленська, 6) та на вирішення експертів поставити наступні питання:

- чи співпадає об`єм природного газу визначений ПАТ Сумигаз за 2016 рік з фактичним об`ємом спожитого природного газу населенням, об`єм якого обліковується індивідуальними лічильниками газу за 2016 рік?

- який фактичний об`єм природного газу спожито населенням у 2016 році, об`єм якого обліковується індивідуальними лічильниками газу?

- яка розбіжність між об`ємом природного газу визначеним ПАТ Сумигаз за 2016 рік з фактичним об`ємом спожитого природного газу населенням, об`єм якого обліковується індивідуальними лічильниками газу за 2016 рік?

- чи застосовувалась при визначенні фактичного об`єму природного газу спожитого населенням у 2016 році, об`єм якого обліковується індивідуальними лічильниками газу Методика проведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу?

- чи вплинуло застосування Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу на об`єм газу, який придбавався ТОВ СУМИГАЗ ЗБУТ за № СМ3/2016-Н на купівлю-продаж природного газу від 30.12.2015?

Ухвалою суду від 15.03.2018 клопотання позивача про призначення у справі №920/76/18 судової експертизи задоволено; призначено у справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; провадження у справі зупинено.

Матеріали справи № 920/76/18 20.03.2018 направлено до Київському науково-дослідному інституту судових експертиз

10.06.2020 матеріали по справі № 920/76/18 повернуто до Господарського суду Сумської області разом з Висновком експертів за результатами проведеної комісійної судового-економічної експертизи від 29.05.2020.

Відповідно до наданого Висноку експертом здійснено наступні узвгальнення:

1.Співставити обсяг розподіленого природного газу природного газу, визначений ПАТ Сумигаз за 2016 рік, побутовим споживачам, в яких встановлено індивідуальні лічильники природного газу, з фактичним об`ємом спожитого природного газу споживачами (населенням), об`єм якого визначений за робочими умовами природного газу за 2016 рік, не видається за можливе.

2.Документально підтвердити фактичний об`єм природного газу спожитого побутовими споживачами (населенням) у 2016 році, визначеного за робочими умовами індивідуальних лічильників природного газу, не видається за можливе.

3.Документально підтвердити розбіжність між обсягом розподіленого природного газу побутовим споживачам, в яких встановлено індивідуальні лічильники природного газу, визначеним ПАТ Сумигаз за 2016 рік, з фактичним об`ємом спожитого природного газу побутовим споживачам (населенням), об`єм якого визначений за робочими умовами лічильників за 2016 рік, не видається за можливе.

4.Визначення ПАТ Сумигаз за 2016 рік обсягів розподіленого природного газу побутовим споживачам, в яких встановлено індивідуальні лічильники природного газу, з урахуванням Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 26.02.2004 № 116, документально підтверджується.

5.Застосування Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом міністерства палива та енергетики України від 26.02.2004 № 16 при визначенні ПАТ Сумигаз за 2016 рік обсягів розподіленого природного газу споживачам не вплинуло на об`єм газу, який придбавався ТОВ СУМИГАЗ ЗБУТ за договором СМЗ/ї2016-Н на купівлю-продаж природного газу.

Ухвалою суду від 19.06.2020 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 09.07.2020, 12:50.

04.08.2020 від представника позивача надійшло клопотання від04.08.2020 № 407007-Ск-2759-0820 відповідно до якого позивач просить суд призначити судово-економічну експертизу по справі № 920/76/20, проведення якої доручити Харківському НДІ судових експертиз ім. Заслуженого проф. М.С. Бакаріуса. Поставити на вирішення судово-економічної експертизи наступні питання:

- чи співпадають нараховані норми споживання природного газу населенню у разі відсутності газових лічильників (без газових лічильників) здійснені Відповідачем фактичному споживанню природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників (без газових лічильників) у період з період 01.01.2016 по 31.12.2016 ?

- чи здійснювались Відповідачем коригування, зменшення та/або перерахунки норм споживання природного газу споживачам у разі відсутності газових лічильників відповідно до змін норма споживання, що діяли у період з 01.01.2016 по 31.12.2016р.?

- яка різниця між нарахованим Відповідачем відповідно до норм споживання об`ємом природного газу населенню у разі відсутності газових лічильників (без газових лічильників) та фактично спожитим населенням у разі відсутності газових лічильників (без газових лічильників) природним газом в період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

В зв`язку з чим просить зупинити провадження у справі № 920/76/18 на час проведення експертизи.

Ухвалою суду від 06.08.2020 клопотання позивача про призначення у справі судової експертизи задоволено, призначено у справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С.Бокаріуса.

20.04.2021 матеріали справи № 920/76/18 та висновок експерта №14291/14292 надіслано на адресу господарського суду Сумської області.

Ухвалою суду від 27.04.2021 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 28.04.2021, 14:20.

Ухвалою суду від 28.04.2021 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 26.05.2021, 12:30.

Ухвалою суду від 26.05.2021 відкладено розгляд справи на 03.06.2021,11:20.

03.06.2021 протокольною ухвалою оголошено перерву в судовому засіданні на 01.07.2021,11:00.

Протокольною ухвалою від 01.07.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 05.07.2021,11:20.

В судовому засіданні 05.07.2021 представник позивача надав усні пояснення в обґрунтування позовних вимог та просив суд позов задовольнити.

В судовому засіданні 05.07.2021 представник відповідача надав усні пояснення в обґрунтування своєї позиції по справі та заперечував проти задоволення позовних вимог.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Правову основу ринку природного газу становлять Конституція України, Закон України "Про трубопровідний транспорт", Закон України "Про природні монополії", Закон України "Про нафту і газ", Закон України "Про енергозбереження", Закон України "Про угоди про розподіл продукції", Закон України "Про захист економічної конкуренції", Закон України "Про газ (метан) вугільних родовищ", Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища", міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України (абзац 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про ринок природного газу").

Постановою Кабінету Міністрів України №758 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" (відносини у перехідний період) від 01 жовтня 2015 року на ТОВ "СУМИГАЗ ЗБУТ" покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обов`язків, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності" до зміни постачальника природного газу на території Сумської області.

25.06.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СУМИГАЗ ЗБУТ" (замовник-позивач) та Публічним акціонерним товариством "Сумигаз», правонаступником якого є Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" (газорозподільне підприємство - відповідач) укладено договір на розподіл природного газу № 24/15464/Д.270&Н.

Відповідно до п. 2.1 договору, за договором газорозподільне підприємство зобов`язується надати замовнику з 01.07.2015 року послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до меж балансової належності споживачів замовника (пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін.

Газ замовника, транспортування якого за цим договором здійснює газорозподільне підприємство, призначений для задоволення потреб населення та релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності), газоспоживне обладнання яких підключено до газорозподільних мереж (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 4.6. договору встановлено, що послуги з транспортування природного газу ГРМ підтверджуються підписаним між газорозподільним підприємством та замовником актом наданих послуг, що оформлюється з урахуванням обсягу протранспортованого газу за розрахунковий період, визначено відповідно до розділу ІІІ договору.

Акт наданих послуг підписується сторонами на підставі щомісячного підписаного та скріпленого печаткою газорозподільного підприємства реєстрів обсягів розподіленого природного газу споживачам замовника за формою, наведеною у додатку №2 до договору (п. 4.6.1. договору).

Відповідно до п. 4.9. договору, акти наданих послуг є підставою для остаточних розрахунків замовником з газорозподільним підприємством.

Згідно з п. 5.1. договору, розрахунки за послуги з транспортування природного газу ГРМ здійснюється за тарифом на транспортування природного газу розподільними трубопроводами за 1000 куб.м. (далі - тариф), встановленим для газорозподільного підприємства національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Пунктом 5.2. договору встановлено, що тариф, встановлений згідно з пунктом 5.1. цього договору є обов`язковим для сторін з дати набрання ним чинності. Визначена на його основі вартість послуги з транспортування природного газу розподільними трубопроводами буде застосовуватись сторонами при складенні актів наданих послуг та розрахунків за ці послуги згідно з умовами договору.

Розрахунковий період за договором становить один місяць з 9.00 години першого дня місяця до 9.00 години першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість послуг з транспортування природного газу ГРМ визначається як добуток тарифу на загальний обсяг протранспортованого природного газу, розрахованого на умовах, визначених у розділі IV договору та податку на додану вартість (п. 5.3. договору).

Відповідно до п. 5.4. договору, загальна сума договору складається з місячних сум вартості планових обсягів транспортування природного газу ГРМ газорозподільним підприємством замовнику.

Позивач вказує на те, що об`єм та обсяг розподіленого споживачам природного газу облікований лічильниками за період з січня 2016 року по грудень 2016 року, визначений Оператором ГРМ із урахуванням Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов. При цьому, Позивачем, об`єм газу виставлений до оплати лише за робочі об`єми, без урахування коефіцієнта приведення до стандартних умов, об`єм споживання природного газу, установленим згідно, в тому числі Постанови КМУ №619 від 08.06.1996, в редакції Постанови КМУ від 06.08.2014 №409 Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників для побутових споживачів, що не забезпечені лічильником газу.

Позивач вважає, що відповідачем у період з січня 2016 по грудень 2016 визначено об`єм споживання населенням природного газу, що обліковується лічильниками газу з приведенням його до стандартних умов відповідно до «Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску», затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 26.02.2014 №116.

Оскільки згідно з п.2.1 договору, газорозподільне підприємство зобов`язується надати замовнику саме з 01.07.2015 року послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами, позивач звернувся до суду із цим позовом та просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо передачі недостовірних об`ємів природного газу, спожитого побутовими споживачами з 01.01.2016 року та зобов`язання відповідача надати достовірну інформацію щодо фактичного споживання природного газу, що і є причиною виникнення цього спору.

Відповідач проти позову заперечує, вважає, що правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі, шляхом створення регіональних ринків природного Га:}У .визначені в Законі України від 09.04.2015 року NQ329-VIII «Про ринок природного газу» із наступними змінами та доповненнями.

У відповідності до статті 38 Закону України від 09.04.2015 року № 329-VIII «Про ринок природного газу» права та обов`язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу.

Так, пунктом 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем встановлено, що фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках. Об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з розділом XV цього Кодексу. Оператор ГРМ відповідає за переведення об`єму природного газу в обсяг переданої (спожитої) енергії. Обсяг переданої (спожитої) енергії визначається Оператором ГРМ за трьома одиницями виміру в кВт·год/ГкалlМДж .

Згідно з розділом XV Кодексу газорозподільних систем приведення до стандартних умов здійснюється у відповідності до Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики від 26.02.2004 року № 2116, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.03.2004 року за № 2346/8945.

АТ «Сумигаз» об`єми спожитого населенням протягом січня 2016 - грудня 2016 року природного газу визначені з урахуванням Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики від 26.02.2004 року № 2116, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.03.2004 року за № 2346/8945. Розділом XV Кодексу газорозподільних систем також визначена мета використання вищевказаної Методики, - проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури. У розділі 1 вищезазначеної Методики зазначено, що вона призначена для приведення об`єму природного газу (далі - газ), який вимірюється побутовими лічильниками газу (далі - лічильники) в робочих умовах, до стандартних умов за результатами вимірювання об`єму газу низького тиску лічильниками, що не мають спеціальних пристроїв для автоматичного приведення до стандартних умов їх показів у разі зміни температури та тиску газу.

Главою 5 Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу встановлено, що значення коефіцієнта коригування показів лічильника залежить від фактичного розміщення лічильника (зовні приміщення або в неопалювальному приміщенні або в опалювальному приміщенні) та від відстані місця входу газопроводу в опалюване приміщення до вхідного штуцера лічильника. Відстань вимірюється уздовж труби газопроводу незалежно від її діаметра та наявності на ній додаткових елементів (ізолюючого фланця, вимикаючого пристрою тощо).

В пп.5.1.1 п.5.1 глави 5 - пп.5.1.5 п.5.1 глави 5 Методики йдеться про необхідність застосування того чи іншого Додатку до Методики в залежності від місця розміщення лічильника газу. Розрахунки об`єму газу, приведеного до стандартних умов, здійснюються з урахуванням коефіцієнтів коригування показів лічильників, визначених у цій Методиці. Пунктом першим даної Методики передбачено, що розрахунки об`єму газу, приведеного до стандартних умов, здійснюються з урахуванням коефіцієнтів коригування показів лічильників, визначених у цій Методиці. Такі розрахунки виконуються споживачами газу самостійно. Оплата' за газ у період, визначений в договорі на постачання газу, здійснюється .за об`єми газу, які приведено до стандартних умов. Газопостачальна організація мaє право здійснювати контроль за правильністю розрахунків об`єму спожитого газу.

АТ «Сумигаз» за січень 2016 - грудень 2016 року визначено об`єм споживання населенням природного газу, що обліковується лічильниками газу з приведенням його до стандартних умов відповідно до «Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу», затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 26 лютого 2004 року № 2116.

Крім того, АТ «Сумигаз» застосовував Постанову КМУ № 619 від 08.06.1996, в редакції Постанови КМУ від 06.08.2014 № 409 «Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників».

Відповідно до висновку Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, дані зазначені в акті надання послуг з транспортування газу співпадають з персоніфікованими даними приведеними до стандартних умов.

Так, відповідно до мотивувальної частини висновку від 13.04.2021 зазаначено: «…в матеріалах наданих на дослідження наявна розшифровка до актів наданих послуг з розподілу природного газу в розрізі категорій споживачів з зазначенням обсягів споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників (без газових) у період з 01.01.2016 по 31.12.2016 року, відповідно до якої встановлено:

Обсяг розподіленого природного газу згідно акту наданих послуг з розподілу природного газув т.ч. РелігіяНаселенняв т.ч. споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників відповідно даних Оператора ГРМ01.201684 508,0545,0884 462,976 537,1402.201654 399,7033,3654 366,342 145,8503.201650 909,7828,2150 881,572 057,8604.201624 717,826,1124 711,711 909,3005.201611 169,021,0311 167,991 435,7506.20166 522,050,076 521,981 909,1307.20166 415,240,626 414,622 029,4708.20166 752,230,726 751,511 951,3109.201612 545,650,2612 545,401 806,3010.201632 391,865,8432 386,021 758,6311.201655 513,7720,8455 492,931 694,5012.201672 732,3738,4972 693,881 596,73

Відповідно до даних наданих ТОВ «Сумигаз збут»

Споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників відповідно даних Оператора ГРМВиставлено ТОВ "СУМИГАЗ ЗБУТ" споживачам до сплатиРізниця між обсягом, розподіленим Оператором ГРМ та обсягом, виставленим до сплати споживачам без лічильника тис. м3тис. м3тис. грн01.20166 537,14566,745 970,4042 911,7302.20162 145,851 112,491 033,357 427,7503.20162 057,861 024,251 033,617 429,6004.20161 909,30838,951 070,357 693,6605.20161 435,75349,951 085,807 469,2306.20161 909,13828,201 080,937 435,7307.20162 029,47811,181 218,298 380,6008.20161 951,31904,891 046,427 198,3509.20161 806,30790,731 015,586 986,1510.20161 758,63781,33977,306 722,8211.20161 694,50789,65904,856 224,4812.20161 596,73765,01831,725 721,39Разом26 831,979 563,3717 268,60121 601,49

Розрахунок здійснено з використанням даних автоматизованої системи обліку споживання і розрахунків за природний газ населенням «RGC Billing» проте, у бухгалтерському обліку ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» окремо не обліковується, а знаходиться в загальній сумі яка відображена в резерві сумнівних боргів по рахунку бухгалтерського обліку 381.

Розбіжність між розподіленим Оператором ГРМ та виставленим ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» до оплати побутовим споживачам (населенню у разі відсутності газових лічильників (без газових лічильників)) обсягом природного газу виникла за рахунок невідповідності норм споживання природного газу у 2016 року, а саме, через прийняття та в подальшому скасування судом відповідних постанов КМУ, якими вносились зміни до Постанови КМУ №619 та через заборони органів влади виставляти вартість природного газу за нормами, встановленими Постановою КМУ №619».

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, на підставі наступного:

Абзацом 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про ринок природного газу" передбачено, що правову основу ринку природного газу становлять Конституція України, цей Закон, Закони України «Про трубопровідний транспорт», «Про природні монополії», «Про нафту і газ», «Про енергозбереження», «Про угоди про розподіл продукції», «Про захист економічної конкуренції», «Про газ (метан) вугільних родовищ», «Про охорону навколишнього природного середовища», міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України.

Постановою Кабінету Міністрів України №758 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період) від 01 жовтня 2015 року на ТОВ "СУМИГАЗ ЗБУТ" покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обов`язків, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності" до зміни постачальника природного газу на території Сумської області.

Згідно з п.п.1, 2 глави 1 розділу VI "Комерційні умови доступу до газорозподільної системи для отримання/передачі природного газу" Кодексу газорозподільних систем (надалі - Кодекс ГРМ), суб`єктам ринку природного газу (у т.ч. споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу. Доступ споживачів, у т.ч. побутових споживачів, до ГРМ для споживання (постачання) природного газу, надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2498 від 30 вересня 2015 року (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб`єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, Оператора ГТС), та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним Операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у т.ч. для взаєморозрахунків між ними (п.1 гл. 1 розділу IX Кодексу ГРМ).

Відповідно до абзаців 3, 4 п.5 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ, оператор ГРМ в установленому законодавством порядку передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період до оператора ГТС з метою її використання суб`єктами ринку природного газу, у т.ч. постачальником споживача. Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу (алокація) є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.

Відповідно до п.13 розділу III Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП №2496 від 30 вересня 2015 року, розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об`єм (обсяг) газу, визначений споживачем та оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та міжопалювальний періоди.

Згідно з п.1 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ, затвердженого постановою НКРЕКП №2494 від 30 вересня 2015 року, визначення фактичного об`єму споживання (розподілу/постачання) природного газу (алокації) по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору. Для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу/постачання) природного газу (алокації) приймаються дані лічильника газу оператора ГРМ. У разі відсутності лічильника газу в оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому, оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань лічильника газу для контролю та перевірки його показань.

Оператор ГРМ щомісяця передає дані про об`єм спожитого газу, визначеного з урахуванням вимог Кодексу ГРМ, постачальнику природного газу із спеціальними обов`язками для проведення розрахунків зі споживачем. В свою чергу, визначені оператором ГРМ об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.

Виходячи з наведеного, відповідач у даній справі, як оператор газорозподільних систем, здійснює облік спожитого природного газу, зокрема, визначення спожитих побутовими споживачами обсягів природного газу, а позивач у даній справі, як постачальник із спеціальними обов`язками, здійснює нарахування оплати за спожитий природний газ за даними оператора ГРМ і збір коштів за використаний природний газ по населенню.

Згідно ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачені договором.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов договору, відповідач зобов`язався надати позивачу з 01.07.2015 року послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до меж балансової належності споживачів замовника (пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін. (п.2.1. договору).

Газ замовника, транспортування якого за договором здійснює газорозподільне підприємство, призначений для задоволення потреб населення та релігійних організацій (крім обсягів, що використовується для виробничо-комерційної діяльності), газоспоживне обладнання яких підключено до газорозподільних мереж (п. 2.2. договору).

В свою чергу, згідно умов п.2.3. договору, позивач зобов`язався сплатити відповідачу вартість послуг з транспортування природного газу газорозподільними мережами у розмірі, строки та порядку, що передбачені умовами договору.

Відповідно до п.3.1 вказаного договору за розрахункову одиницю протранспортованого природного газу приймається один кубічний метр (м3) газу, приведений до стандартних умов: температура газу (t) = 20 градусів за Цельсієм, тиск газу (Р) - 760 мм ртутного стовпчика (101,325 кПа).

Пунктом 3.2 договору передбачено, що облік обсягів природного газу, що транспортується на умовах договору, здійснюється згідно з Правилами користування та Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України №618 від 27 грудня 2005 року, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України за №67/11941 від 26 січня 2006 року, та для споживачів-населення за Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року N2246.

Відповідно до п.3.3 договору обсяг протранспортованого природного газу за розрахунковий період для споживачів постачальника за регульованим тарифом визначається відповідно до договорів на постачання газу, укладених між замовником, відповідним споживачем та газорозподільним підприємством.

Згідно умов абзацу 2 п.3.4 договору за наявності розбіжностей у частині визначення обсягу протранспортованого газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору або у судовому порядку. До вирішення цього питання обсяг протранспортованого газу встановлюється відповідно до даних Газорозподільного підприємства.

Відповідно до пункту 31 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", природний газ, нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ та газ сланцевих товщ, газ колекторів щільних порід, газ центрально-басейнового типу (далі - природний газ) - суміш вуглеводнів та невуглеводних компонентів, що перебуває у газоподібному стані за стандартних умов (тиск - 760 міліметрів ртутного стовпа і температура - 20 градусів за Цельсієм) і є товарною продукцією.

Частиною 3 ст. 18 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Результати вимірювань вузла обліку природного газу можуть бути використані за умови забезпечення єдності вимірювань.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України "Про ринок природного газу" права та обов`язки Оператора ГРМ визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, а також договором розподілу природного газу.

Пунктом 3 глави 1 розділу IX Кодексу ГРМ (в редакції чинній в період спірних правовідносин) встановлено, що фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках.

Об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з порядком (методикою), затвердженим (затвердженою) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовій галузі.

Тобто, з моменту затвердження Кодексу ГРМ та впродовж спірних правовідносин, законодавчо вже було встановлено, що об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та приведений в одиниці енергії (обсяг), а в подальшому визначений та врегульований порядок перерахунку об`єму природного газу в його обсяг, визначений в одиницях енергії.

НКРЕКП прийняла постанову від 23 листопада 2018 року № 1512 «Щодо заборони АТ «Сумигаз» приводити об`єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами», якою:

- заборонено АТ «Сумигаз» при здійсненні обліку природного газу, використаного побутовими споживачами, приводити об`єми природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами;

- у разі приведення у жовтні 2018 року АТ «Сумигаз» об`ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов, АТ «Сумигаз» необхідно здійснити за жовтень 2018 року перерахунок об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єктах побутових споживачів відповідно до фактичних показань лічильників природного газу.

Не погоджуючись із вказаною постановою, АТ «Сумигаз» звернулося до суду із адміністративним позовом про визнання її протиправною. Предметом доказування у цій справі № 640/19895/18 є правомірність встановленої НКРЕКП заборони для АТ «Сумигаз» приводити об`єми природного газу до стандартних умов при здійсненні обліку природного газу, використаного побутовими споживачами, для здійснення комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами.

Так, у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020р. у справі № 640/19895/18 чітко зазначено: «Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначає Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494.

Правила комерційного обліку природного газу в газорозподільній системі визначені у IX Кодексу газорозподільних систем та Законі України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».

Кодекс газорозподільних систем встановлює основні засади комерційного обліку природного газу в ГРМ (газорозподільній мережі), а також встановлює окремі порядок комерційного обліку газу по об`єктах споживачів, що не є побутовими та порядок комерційного обліку газу по об`єктах побутових споживачів (населення).

Згідно з п. 1 глави 1 «Основні засади комерційного обліку природного газу в ГРМ» розділу IX «Правила комерційного обліку природного газу в газорозподільній системі» Кодексу газорозподільних систем комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб`єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, Оператора ГТС), та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним Операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними.

У відповідності до п. 3 глави 1 «Основні засади комерційного обліку природного газу в ГРМ» розділу IX «Правила комерційного обліку природного газу в газорозподільній системі» Кодексу газорозподільних систем фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках.

Об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з розділом XV цього Кодексу.

Положеннями Кодексу газорозподільних систем передбачено, що приведення об`єму природного газу в точках комерційного обліку до стандартних умов є обов`язковою передумовою для переведення об`єму природного газу в одиниці енергії (обсяг).

Так, згідно з п.п. 1, 6 глави 1 «Розрахунок обсягу енергії» розділу XV «Порядок перерахунку об`єму природного газу в його обсяг, визначений в одиницях енергії» Кодексу газорозподільних систем обсяг енергії виміряного об`єму газу за певний період розраховують шляхом перемноження цього об`єму, приведеного до стандартних умов, на середньозважене значення вищої теплоти згоряння газу за цей період.

За відсутності корекції тиску та температури у ЗВТ (засіб вимірювальної техніки), виміряний об`єм газу має бути приведений до стандартних умов за формулою: Vc = V · k, де V c - об`єм газу, приведений до стандартних умов, (м куб.); V - об`єм газу, виміряний ЗВТ, (м куб.); k - коефіцієнт приведення до стандартних умов вимірювання. Для проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, коефіцієнт приведення до стандартних умов (k) необхідно визначати за відповідними додатками до Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 26 лютого 2004 року № 116, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 березня 2004 року за № 346/8945.

Зазначені норми вказують на те, що Кодекс газорозподільних систем визначає механізм приведення природного газу в точках комерційного обліку до стандартних умов, проте не передбачає інших підстав для вчинення таких дій, ніж для цілей перерахунку об`єму природного газу в його обсяг, визначений в одиницях енергії.

Разом з тим, зазначений Кодекс передбачає, що фактичний об`єм споживання (розподілу) природного газу, у тому числі побутовими споживачами, визначається також з урахуванням договору розподілу природного газу.

Відповідно до п. 2 глави 1 «Загальні умови» розділу VI «Комерційні умови доступу до газорозподільної системи для отримання/передачі природного газу» Кодексу газорозподільних систем доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498, в порядку, визначеному цим розділом.

Згідно з п. 1 глави 4 «Порядок комерційного обліку газу по об`єктах побутових споживачів (населення)» розділу «Правила комерційного обліку природного газу в газорозподільній системі» Кодексу газорозподільних систем визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.

Глава 4 «Порядок комерційного обліку газу по об`єктах побутових споживачів (населення)» розділу «Правила комерційного обліку природного газу в газорозподільній системі» Кодексу газорозподільних систем визначає особливості встановлення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу за даними лічильника газу та у разі його відсутності, а також визначає розрахунковий період та способи відображення результатів комерційного обліку газу. Також зазначена глава передбачає, що фактичний об`єм споживання (розподілу) природного газу визначається не лише відповідно до Кодексу газорозподільних систем, а й з урахуванням умовам договору розподілу природного газу.

Зазначена глава, зокрема, передбачає, що для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ. У разі відсутності лічильника газу в Оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому Оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) для контролю та перевірки його показань. Якщо побутовий споживач за договором розподілу природного газу не забезпечений лічильником газу, фактичний об`єм спожитого (розподіленого) природного газу по об`єкту побутового споживача за відповідний календарний місяць визначається за нормами споживання. Періодом, за який по об`єкту побутового споживача визначається об`єм та обсяг спожитого (розподіленого) природного газу, є календарний місяць. Після визначення за підсумками розрахункового періоду (газового місяця) об`єму розподіленого та спожитого природного газу по об`єкту побутового споживача Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку здійснює переведення величини об`єму природного газу в обсяг розподіленої (спожитої) енергії за трьома одиницями виміру: у кВт·год, Гкал, МДж. Дані про об`єм (м куб.) та обсяг (кВт·год, Гкал, МДж) розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (газовий місяць) зазначаються Оператором ГРМ в особистому кабінеті споживача на сайті Оператора ГРМ (за наявності) та/або в рахунку про сплату послуги за договором розподілу природного газу. Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.

У свою чергу 5.2 Типового договору розподілу природного газу, що затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі - Типовий договір розподілу природного газу), передбачає, що визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим Договором.

Крім того, п. 5.3 Типового договору розподілу природного газу прямо передбачає, що за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м куб.) природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі газорозподільних систем.

Зазначені норми Кодексу газорозподільних систем та Типового договору розподілу природного газу у своїй сукупності вказують на те, що для здійснення розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами використовується розрахункова одиниця, яка визначається як один кубічний метр (м куб.) природного газу, приведений до стандартних умов.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про те, що встановлення оскаржуваною постановою НКРЕКП заборони при здійсненні обліку природного газу, використаного побутовими споживачами, приводити об`єми природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами - не відповідає вимогам Кодексу газорозподільних систем та Типового договору розподілу природного газу.

При цьому суд враховує, що згідно з п. 31 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» стандартними умовами природного газу є тиск - 760 міліметрів ртутного стовпа і температура - 20 градусів за Цельсієм.

Відповідно до п. 2 глави 2 «Порядок організації приладового обліку в точці вимірювання» розділу X «Особливості приладового обліку природного газу» до складу комерційного ВОГ (вузла обліку газу) з використанням побутового лічильника газу входять, серед іншого, автоматизовані пристрої приведення об`ємів природного газу до стандартних умов (коректора об`єму газу).

Коректор об`єму газу, згідно з п. 28 пункту 4 глави 1 «Визначення основних термінів та понять» розділу І «Загальні положення» Кодексу газорозподільних систем, це сукупність засобів вимірювальної техніки, які вимірюють тиск і температуру газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, обчислюють об`єм газу за стандартних умов, перетворюючи вихідні сигнали від лічильника газу.

Положеннями п. 6 глави 1 «Розрахунок обсягу енергії» розділу XV «Порядок перерахунку об`єму природного газу в його обсяг, визначений в одиницях енергії» Кодексу газорозподільних систем передбачено, що виміряний об`єм газу має бути приведений до стандартних умов виключно за відсутності корекції тиску та температури у ЗВТ (засіб вимірювальної техніки).

Зазначені норми Кодексу газорозподільних систем вказують на те, що оператор ГРМ (АТ «Сумигаз») приводить виміряний побутовим лічильником газу об`єм газу до стандартних умов лише за умови, що зазначений засіб вимірювальної техніки не обладнаний коректором об`єму газу.

Разом з тим, постановою від 23 листопада 2018 року № 1512 позивачу було заборонено приводити об`єми природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використаний побутовими споживачами природний газ незалежно від того, чи обладнаний побутовий лічильник газу відповідного споживача чи оператора ГРМ коректором об`єму газу, що не відповідає вимогам Кодексу газорозподільних систем.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року у справі № 640/21017/18 та від 03 лютого 2020 року у справі № 640/20866/18».

Таким чином, у справі №640/19895/18 Шостим апеляційним адміністративним судом, як Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 24.12. 2019 у справі № 640/21017/18, від 03.02.2020 у справі № 640/20866/18, від 17.06.2020 у справі №640/20691/18, від 16.06.2020 №640/20692/18 підтверджено законність дій Операторів ГРМ, в тому числі й АТ «Сумигаз», щодо приведення фактичних об`ємів природного газу, використаного побутовими споживачами, до стандартних умов для цілей здійснення комерційних розрахунків за використаний природний газ.

З урахуваннями наведеного вбачається, що на АТ «Сумигаз» покладено обов`язок при комерційному обліку газу, в тому числі, здійснювати дві окремі процедури: 1) приведення газу до стандартних умов; 2) розрахунок спожитий обсяг енергії природного газу, про що має бути повідомлено споживача в платіжному документі.

А відтак у АТ «Сумигаз» були достатні правові підстави для приведення об`ємів природного газу до стандартних умов.

Водночас, додатково на дослідження експерту надані персоніфіковані дані про фактичний об`єм (обсяг) природного газу розподіленого (транспортованого) побутовим споживачам ТОВ «Сумигаз Збут», об`єкти яких підключені до газорозподільної системи ПАТ «Сумигаз» за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р., які покладені в основу висновку експертизи від 13.04.2021, а саме:

ПеріодФактичний об`єм споживання побутовими споживачами, тис. куб. мФактичний об`єм споживання побутовими споживачами, приведений до стандартних умов, тис. куб. мРізниця, тис. куб. мСічень 201681 671,77384 462,9702 791,197Лютий 201651 934,79254 366,3402 431,548Березень 201649 534,79850 881,5651 346,767Квітень 201624 659,97124 711,70551,734Травень 201611 167,82611 167,9930,167Червень 20166 525,1796 521,977-3,202Липень 20166 473,666 414,622-59,038Серпень 20166 752,6866 751,508-1,178Вересень 201612 458,12212 545,39787,275Жовтень 201632 033,94832 386,021352,073Листопад 201654 166,7955 492,9281 326,138Грудень 201670 553,94272 693,8752 139,933Всього:407 933,487418 396,90110 463,414Як зазначено вище, пунктом 2 глави 1 розділу IX Кодексу ГРМ визначено, що порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об`ємів і обсягів) по об`єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та Оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу.

Типовий договір розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2498 ( далі Типовий Договір).

Пунктом 5.3. Типового Договору передбачено, що за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м куб.) природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі ГРМ.

Пунктом 5.6 Типового Договору визначено, що після визначення загального об`єму розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу, приведеного до стандартних умов, Оператор ГРМ в установленому порядку здійснює переведення величини об`єму природного газу в обсяг розподіленої (спожитої) енергії, що має визначатись за трьома одиницями виміру: в - кВтгод, в Гкал, в - МДж. Дані про об`єм (м куб.) та обсяг (кВт год, Гкал, МДж) розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (місяць) зазначаються Оператором ГРМ в особистому кабінеті Споживача (після його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим Договором.

Судом встановлено, що відповідач визначав не лише об`єми спожитого природного газу, який обліковується лічильниками природного газу, а і за нормами споживання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 року № 619 "Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників" (далі - постанова № 619), було встановлено норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, якими було визначено, що при використанні газової плити за наявності централізованого гарячого водопостачання норма природного газу становить 9,8 м3 людино-місяць; при використанні газової плити у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача - 18,3 м людино-місяць; при використанні газової плити та водонагрівача - 23,6 м3 людино-місяць.

Пунктом 2 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року № 409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування" (далі - постанова №409) у нормах споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 1996 р. №619 у графі "Норма споживання" цифри "9,8", "18,3", "23,6" замінено відповідно цифрами "6", "9", "18".

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 року №237 " Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників" (далі - постанова №237) до вищевказаних норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених Постановою №619, були внесені зміни, згідно з якими зменшено наведені норми споживання природного газу населенням, а саме, при використанні газової плити за наявності централізованого гарячого водопостачання - 3 м3 людино-місяць; при використанні газової плити у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача - 4,5 м3 людино-місяць; при використанні газової плити та водонагрівача - 9 м3 людино-місяць.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2015 року по справі №826/16447/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015 року та постановою Вищого адміністративного суду України від 28.01.2016 року, було задоволено адміністративний позов фізичних осіб до КМУ і визнано незаконною та не чинною постанову №237.

В ухвалі від 28.01.2016 Вищим адміністративним судом України зазначено, що постанова є незаконною, не чинною з моменту прийняття і що така постанова не породжує правових наслідків з моменту її прийняття.

Тобто, норми споживання природного газу населенням в розмірі 9,8 м3, 18,3 м3, 23,6 м3, у разі відсутності газових лічильників, затверджені постановою № 619, залишились діючими.

В подальшому, в межах спірного періоду, Кабінетом Міністрів України 23.03.2016 року було прийнято постанову № 203 "Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників" (далі - Постанова №203), пунктом 1 якої було затверджено нові норми споживання, а саме:

- при використанні газової плити за наявності централізованого гарячого водопостачання - 4,4 м3 людино-місяць;

- при використанні газової плити у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача - 7,1 м3 людино-місяць;

- при використанні газової плити та водонагрівача -14 м3 людино-місяць.

До п. 2 зазначеної постанови були внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2016 року №316 та встановлено, що застосування норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених пунктом 1 цієї постанови, здійснюється з 1 лютого 2016 року.

Пунктом 1 переліку постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 року № 204 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 409 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", було визнано такою, що втратила чинність Постанову №619.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 року №609 були внесені зміни до постанови №203, у додатку до Постанови у графі "норма споживання" цифри "4,4", "7,1" і "14" замінено відповідно цифрами "3,3", "5,4" і "10,5".

Зазначена Постанова №203 також була оскаржена до окружного суду м. Києва (справа №826/2507/18).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2018 року, визнано протиправною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 №203 "Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників"; визнано протиправним та не чинним пункт 1 переліку постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 року № 204; зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому було офіційно оприлюднено постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 203 "Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників" та від 23.03.2016 року № 204 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року №409 та визнання такими, що втратили чинність деяких постанов Кабінету Міністрів України", після набрання рішенням законної сили.

Таким чином, в межах спірного періоду діяли норми, встановлені Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 року № 619 "Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників".

З вищевикладеного вбачається, що за спірний період, відповідачем обґрунтовано визначено об`єм споживання природного газу населенням, що не забезпечено лічильниками природного газу з урахуванням норм встановлених Постановою КМУ №619 (9,8 м3,18,3 м3, 23,6 м) та передано їх до ТОВ "СУМИГАЗ ЗБУТ".

Всі наведені вище обставини у сукупності вказують на правомірні дії відповідача щодо приведення до стандартних умов обсягів розподіленого населенню природного газу, а також, на правомірність застосування норм споживання газу (для споживачів, що не забезпечені лічильниками природного газу), протягом спірного періоду.

Таким чином, застосування коефіцієнту приведення до стандартних умов при визначенні обсягу розподіленого природного газу по об`єктах побутових споживачів, вузли обліку яких не обладнані корекцією тиску та температури, повністю відповідають вимогам чинного законодавства, тому, доказів протиправної поведінки відповідача під час виконання зобов`язань за договорами розподілу природного газу, в т.ч. в частині обліку спожитого природного газу побутовими споживачами, позивачем не надано.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 15.03.2018 було призначено у справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6)

На розгляд експерту поставлені наступні питання:

- чи співпадає об`єм природного газу визначений АТ Сумигаз за 2016 рік з фактичним об`ємом спожитого природного газу населенням, об`єм якого обліковується індивідуальними лічильниками газу за 2016 рік?

- який фактичний об`єм природного газу спожито населенням у 2016 році, об`єм якого обліковується індивідуальними лічильниками газу?

- яка розбіжність між об`ємом природного газу визначеним АТ Сумигаз за 2016 рік з фактичним об`ємом спожитого природного газу населенням, об`єм якого обліковується індивідуальними лічильниками газу за 2016 рік?

- чи застосовувалась при визначенні фактичного об`єму природного газу спожитого населенням у 2016 році, об`єм якого обліковується індивідуальними лічильниками газу Методика проведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу?

- чи вплинуло застосування Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу на об`єм газу, який придбавався ТОВ СУМИГАЗ ЗБУТ за № СМ3/2016-Н на купівлю-продаж природного газу від 30.12.2015?

10.06.2020 матеріали по справі № 920/76/18 повернуто до Господарського суду Сумської області.

04.08.2020 від представника позивача надійшло клопотання від 04.08.2020 № 407007-Ск-2759-0820 відповідно до якого позивач просить суд призначити судово-економічну експертизу по справі № 920/76/20, проведення якої доручити Харківському НДІ судових експертиз ім. Заслуженого проф. М.С. Бокаріуса. Поставити на вирішення судово-економічної експертизи наступні питання:

- чи співпадають нараховані норми споживання природного газу населенню у разі відсутності газових лічильників (без газових лічильників) здійснені Відповідачем фактичному споживанню природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників (без газових лічильників) у період з період 01.01.2016 по 31.12.2016 ?

- чи здійснювались Відповідачем коригування, зменшення та/або перерахунки норм споживання природного газу споживачам у разі відсутності газових лічильників відповідно до змін норма споживання, що діяли у період з 01.01.2016 по 31.12.2016р.?

- яка різниця між нарахованим Відповідачем відповідно до норм споживання об`ємом природного газу населенню у разі відсутності газових лічильників (без газових лічильників) та фактично спожитим населенням у разі відсутності газових лічильників (без газових лічильників) природним газом в період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

20.04.2021 матеріали справи № 920/76/18 та висновок експерта по справ надіслано на адресу господарського суду Сумської області.

Згідно висновку судового експерта № 14291/14292 від 13.04.2021р. за результатами проведення судово-економічної експертизи за матеріалами господарської справи № 920/76/18 встановлено наступне:

По першому питанню:

В межах компетенції судового експерта економіста, в обсязі представлених документів, визначено, що об`єм (обсяг) розподіленого Оператором ГРМ природного газу населенню, у разі відсутності газових лічильників (без газових лічильників), у період з період 01.01.2016 по 31.12.2016 відповідає об`єму (обсягу) спожитого (розподіленого) природного газу населенням, не забезпеченим лічильниками газу, визначеного відповідно до норм, встановлених Постановою КМУ №619. В той же час, він не співпадає з об`ємом (обсягом), виставленим ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» до оплати в рахунках населенню у разі відсутності газових лічильників (без газових лічильників) у період з 01.01.2016 по 31.12.2016 р.

По другому питанню:

В обсязі наданих на дослідження документів АТ "Сумигаз" у період з 01.01.2016 по 31.12.2016р. визначено об`єм споживання природного газу населенням, що не забезпечено лічильниками природного газу з урахуванням норм встановлених Постановою КМУ №619«Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» (9,8 м3,18,3 м3, 23,6 м) та передано їх до ТОВ " СУМИГАЗ ЗБУТ". Данні щодо коригування або перерахунки у витягах відсутні.

По третьому питанню:

В межах компетенції судового експерта економіста, в обсязі представлених документів, обсяги спожитого газу населенням розподіленого АТ «Сумигаз» природного газу населенню, у разі відсутності газових лічильників (без газових лічильників), у період з період 01.01.2016 по 31.12.2016 визначений відповідно до норм, встановлених Постановою КМУ №619 перевищує обсяги нараховані таким споживачам ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» на 17 268,60 тис. м. куб. газу. на суму 121 601,49 тис. грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, в порядку статей 74, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України не доведено неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором розподілу природного газу, зокрема в частині обліку спожитого природного газу побутовими споживачами. Також позивач не довів суду, яким чином дії відповідача порушують його майнові права у даному спорі.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача, а тому не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В зв`язку з зазначеним суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним:

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно Закону України Про судовий збір та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 130, 232, 233, 236 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Копію рішення направити сторонам у справі

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 08.07.2021.

СуддяС.В. Заєць