ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_____________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.07.2021 Справа №905/53/21 (905/816/21)

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., при секретарі судового засідання Романенко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Маріуполь Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Безпека та Право, м. Маріуполь Донецької області

про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 75 038,37 грн. та середнього заробітку за період затримки у розмірі 371 880,08 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Фізична особа ОСОБА_1 , м. Маріуполь Донецької області звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Безпека та Право, м. Маріуполь Донецької області про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 75 038,37 грн. та середнього заробітку за період затримки у розмірі 371 880,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиплату відповідачем заробітної плати за період з 14.07.2006 по 05.10.2016 у розмірі 75 038,37 грн., внаслідок чого виникли підстави для нарахування середнього заробітку за період затримки у розмірі 371 880,08 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.43 Конституції України, ст.ст.2, 9, 21, 24, 47, 94, 95, 115-117 Кодексу законів про працю України, ст.ст.21-24 Закону України «Про оплату праці», ст.20 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.05.2021 встановлений єдиний унікальний номер судової справи №905/53/21 (905/816/21), справу передано до провадження судді О.В. Чернової на підставі ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, у зв`язку з перебуванням у провадженні судді Чернової О.В. справи №905/53/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Безпека та Право, м. Маріуполь Донецької області код ЄДРПОУ 34372871.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 12.05.2021 позов прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі №905/53/21 (905/816/21).

25 травня 2021 року на адресу господарського суду Донецької області від відповідача надійшов відзив б/н б/д на позовну заяву, в якому останній заперечив проти позовних вимог, зазначивши про наявність заборгованості по заробітній платі у розмірі 38 297,37 грн. через часткову сплату відповідачем заборгованості за період з 13.05.2016 по 17.02.2017.

У підготовчому судовому засіданні 16.06.2021 судом закрито підготовче провадження та призначено справу №905/53/21 (905/816/21) до розгляду по суті на 07.07.2021 року.

У судове засідання 07.07.2021 позивач не з`явився, через електронну пошту надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, в якому підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи по суті повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази в порядку ст.210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

05 жовтня 2016 року позивач звільнився з посади спеціаліста відділу безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю «Безпека та Право».

При цьому, за період з 14.07.2006 по 05.10.2016 позивачу нарахована заробітна плата у розмірі 75 038,37 грн.

15.04.2016 року Приморським районним судом міста Маріуполя Донецької області у справі №226/1427/16-ц видано судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Безпека та право» на користь ОСОБА_1 основної заборгованості у розмірі 75 038,65 грн., який набрав чинності 26.04.2016 року, що вбачається з наявної в матеріалах справи копії вказаного наказу (а.с.9).

Постановою начальника Приморського ВДВС Маріупольського міського управління юстиції від 16.06.2016 відкрито виконавче провадження №51434196 з примусового виконання судового наказу Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області №266/1427/16-ц від 15.04.2016.

Рішенням (заочним) Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28.08.2019 у справі №266/405/19 позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Безпека та право» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволені. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Безпека та право» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06 жовтня 2016 року по 13 травня 2019 року включно, у сумі 211948 (двісті одинадцять тисяч дев`ятсот сорок вісім) грн. 90 коп., з утриманням з ТОВ «Безпека та право» з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при її виплаті; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Безпека та право» на користь держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Посилаючись на невиплату відповідачем при звільненні позивача заробітної плати за період з 14.07.2006 по 05.10.2016 у розмірі 75 038,37 грн., внаслідок чого позивачем нараховано середній заробітку за період затримки у розмірі 371 880,08 грн., останній звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виплати нарахованої, але не сплаченої заробітної плати при звільненні та середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільнені.

Згідно з частинами 1, 4, 7 ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За приписами ч.1 ст.2 Кодексу законів про працю України право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру.

Згідно ст.94 Кодексу законів про працю України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Аналогічна правова норма закріплена у ч.1 ст.1 Закону України Про оплату праці.

Так, згідно ст.3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України Про оплату праці.

Структура заробітної плати визначена у ст.2 Закону України Про оплату праці, відповідно до якої основною заробітною платою є винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Відповідно до вимог ст.47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України.

За змістом ст.116 Кодексу законів про працю України при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводяться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. При нарахуванні суми, належної працівникові при звільнені, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорюваних ним суму.

Як встановлено судом, 05.10.2016 позивач звільнився з посади спеціаліста відділу безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю «Безпека та Право».

При цьому, за період з 14.07.2006 по 05.10.2016 позивачу нарахована заробітна плата у розмірі 75 038,37 грн.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем, всупереч ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України належних, у розумінні ч.1 ст.76 цього Кодексу, доказів виплати при звільненні нарахованої заробітної плати у розмірі 75 038,37 грн. не надано.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, 15.04.2016 року Приморським районним судом міста Маріуполя Донецької області у справі №226/1427/16-ц видано судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Безпека та право» основної заборгованості у розмірі 75 038,65 грн., який набрав чинності 26.04.2016 року, що вбачається з наявної в матеріалах справи копії вказаного наказу (а.с.9).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.231 господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Згідно з п.2 ч.1 ст.175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

З огляду на викладене, провадження по справі №905/53/21 (905/816/21) в частині позовних вимог про стягнення з відповідача нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 75 038,37 грн. підлягає закриттю.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за період затримки за період з 06.10.2016 по 30.04.2021 у розмірі 371 880,08 грн., суд зазначає наступне.

За змістом ст.117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, якщо спір вирішено на користь працівника.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу роз`яснив, що згідно зі статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз наведених норм матеріального права з урахуванням висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012, дає підстави вважати, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, які належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Як встановлено судом, в день звільнення позивача, заробітна плата на суму 75 038,37 грн. відповідачем не сплачена, доказів іншого матеріали справи не містять.

Отже, позивач має право на виплати його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку за період з 06.10.2016 по 30.04.2021 року.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, рішенням (заочним) Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28.08.2019 у справі №266/405/19 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Безпека та право» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06 жовтня 2016 року по 13 травня 2019 року у розмірі 211 948, 90 грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.231 господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Згідно з п.2 ч.1 ст.175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

З огляду на викладене, провадження по справі №905/53/21 (905/816/21) в частині позовних вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку за період затримки виплати заробітної плати за період з 06.10.2016 по 13.05.20219 у розмірі 211 948,90 грн. підлягає закриттю.

Як встановлено рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28.08.2019 у справі №266/405/19 середньоденний заробіток позивача за період до звільнення складає 325,07 грн.

Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за період затримки виплати заробітної плати, виходячи з розміру середньоденного заробітку 325,07 грн., підлягає задоволенню за період з 14.05.2019 по 30.04.2021 у розмірі 159 931,18 грн.

Згідно з положеннями законодавства з заробітної плати має проводитись відрахування податків та обов`язкових платежів, тому при виплаті відповідачем відповідних сум належить утримати з них передбачені законом податки і обов`язкові платежі.

Судові витрати у відповідності до вимог п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача.

Разом з цим, вирішуючи питання розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, з огляду на що, враховуючи положення ч.2 ст.129 ГПК України, судовий збір, стягується з відповідача в дохід бюджету. пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 127, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі №905/53/21 (905/816/21) за позовом Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Маріуполь Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю Безпека та Право, м. Маріуполь Донецької області в частині позовних вимог про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 75 038,37 грн. та середнього заробітку за період затримки з 06.10.2016 по 13.05.2019 у розмірі 211 948,90 грн.

Позовні вимоги Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Маріуполь Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю Безпека та Право, м. Маріуполь Донецької області в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за період затримки з 14.05.2019 по 30.04.2021 у розмірі 159 931,18 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Безпека та Право (87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, 89; код ЄДРПОУ 34372871) на користь Фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Тельманівським РВ УМВС України в Донецькій області 16.01.1998, ІНН НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.05.2019 по 30.04.2021 у розмірі 159 931,18 грн., з утриманням з ТОВ «Безпека та право» з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при її виплаті.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Безпека та Право (87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, 89; код ЄДРПОУ 34372871) на користь держави (стягувач: Державна судова адміністрація України 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 399,28 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 07.07.2021.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.