-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
"07" липня 2021 р.Справа № 922/146/21
Східний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді (доповідача) Чернота Л. Ф. розглянувши апеляційну скаргу (вх.№1979Х/3)Харківської районної державної адміністрації Харківської області, м.Харків на ухвалу Господарського суду Харківської області постановлену10.06.2021 року (повний текст ухвали складено та підписано 15.06.2021 року у м. Харкові)у справі за позовом до про№922/146/21 (суддя Новікова Н. А.) Акціонерного товариства «Укртелеком», м.Київ, в особі Харківської філії АТ «Укртелеком», м.Харків Управління соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області, смт Нова Водолага, Нововодолазький район, Харківська область стягнення невідшкодованої заборгованості з витрат, понесених внаслідок надання послуг зв`язку пільговим категоріям населення у розмірі 71 789,05грн В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.06.2021 року (повний текст ухвали складено та підписано 15.06.2021 року) у справі №922/146/21 задоволено заяву (вх. №12777 від 01.06.2021) Акціонерного товариства «Укртелеком» про заміну сторони виконавчого провадження.
Замінено боржника Управління соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області (63202, Харківська область, Нововодолазький район, смт Нова Водолага, вул. Воскресінська, буд. 3, код 03196529) його правонаступником Харківською районною державною адміністрацією Харківської області (61098, Харківська область, м. Харків, Шосе Григорівське, буд. 52, код 04058775) у виконавчому провадженні з примусового виконання Наказу Господарського суду Харківської області від 15.04.2021 року у справі №922/146/21 за позовом Акціонерного товариства «Укртелеком» до Управління соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області про стягнення невідшкодованої заборгованості з витрат, понесених внаслідок надання послуг зв`язку пільговим категоріям населення у розмірі 71 789,05 грн.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, Харківська районна державна адміністрація Харківської області, м.Харків 26.06.2021 року звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н, б/д та клопотанням б/н від 25.06.2021 року про відстрочення сплати судового збору (вх.№7568).
У поданій апеляційній скарзі заявник просить суд:
- прийняти апеляційну скаргу до розгляду та скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.06.2021 року;
- замінити відповідача у справі з Управління соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області (код ЄДРПОУ 03196529) на Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації Харківської області (код ЄДРПОУ 03196541).
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2021 року визначено колегію у складі: Чернота Л. Ф. головуючий суддя (доповідач), судді: Барбашова С. В., Стойка О. В.
Порядок та форма звернення з апеляційною скаргою до апеляційного господарського суду визначені Главою 1 Розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що подана апеляційна скарга Харківської районної державної адміністрації Харківської області, м.Харків не відповідає вимогам розділу ІV Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Порядок сплати судового збору та ставки судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п.п. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на ухвалу суду судовий збір складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2 270,00 грн (ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік»).
Таким чином, заявник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.06.2021 року у справі №922/146/21.
Зазначена сума судового збору сплачена не була. Втім, як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, Харківською районною державною адміністрацією Харківської області, м.Харків було подано клопотання б/н від 25.06.2021 року про відстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування поданого клопотання заявник посилається на відсутність фінансування на оплату судового збору, оскільки такі витрати не передбачені статтею 91 Бюджетного кодексу України, в підтвердження чого додано лист-відповідь відділу фінансового забезпечення апарату Харківської райдержадміністрації.
З метою вирішення питання щодо можливості фінансування сплати судового збору та в подальшому передбачення коштів для забезпечення захисту прав та інтересів Харківської райдержадміністрації, юридичним відділом апарату Харківської РДА розроблено Програму юридичного обслуговування Харківської районної державної адміністрації на 2021-2022 роки, яку розглянуто 24.06.2021 року на засіданні постійної комісії з правових питань, регламенту та депутатської діяльності Харківської районної ради та схвалено розгляд про її затвердження на черговій сесії Харківської районної ради, яка відбудеться 07.07.2021 року.
Враховуючи зазначені обставини, апелянт просить суд відстрочити сплату судового збору за апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 10.06.2021 року у справі №922/146/21.
Розглянувши заявлене скаржником клопотання та наведені у ньому обставини, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
За приписами статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення суду від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» заява N28249/95).
Суд підкреслює, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (рішення суду від 10.07.1998 року у справі компанії Тіннеллі та сини, Лтд. та ін. і Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства, Reports 1998-IV, с. 1660, п. 72, та рішення суду від 28.11.2006 року у справі Апостол проти Грузії, заява N 40765/02). При цьому, суд в якості законної мети визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дія в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (рішення суду від 12.06.2007 року у справі Станков проти Болгарії (Case of Stankov v. Bulgaria, заява N68490/01, п. 57).
Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження підстав для звільнення або відстрочення сплати судового збору.
Отже, виходячи з наведених положень закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору в межах умов передбачених законодавством та з врахуванням майнового стану скаржника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази.
При цьому суд апеляційної інстанції враховує правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 року у справі №0940/2276/18, а саме: «Положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову в яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тому підстав для відстрочення юридичній особі сплати судового збору немає.
Водночас безпідставне звільнення, відстрочення та розстрочення юридичній особі сплати судового збору за відсутності належних та допустимих доказів суперечить завданню та меті Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору у частині надходження до спеціального фонду Державного бюджету України коштів від сплати судового збору» та може розцінюватися як надання певних процесуальних переваг заявнику перед іншими учасниками судового процесу, які зобов`язані сплачувати такий збір.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів і узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, а тому, самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення чи звільнення від такої сплати (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2018 року у справі №916/1726/17).
Як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (пункт 57).
З огляду на наведене, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.
Враховуючи вищенаведене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що простого факту відсутності у сторони коштів для оплати судового збору самого по собі недостатньо для безумовного висновку про необхідність відстрочити апелянту сплату судового збору при поданні апеляційної скарги.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі Княт проти Польщі ( Kniat v. Poland ), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі Єдамскі та Єдамска проти Польщі ( Jedamski and Jedamska v. Poland ), заява № 73547/01).
Скаржником не надано відомості про доходи за весь рік, що передував року подання апеляційної скарги. Такими доказами може слугувати довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
Крім цього, останній не надав доказів того, що протягом апеляційного перегляду даної справи у нього буде можливість сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі.
Таким чином, оцінивши доводи та обставини, що наведені в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, а також з огляду на імперативні приписи Закону України «Про судовий збір», суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Харківської районної державної адміністрації Харківської області, м.Харків про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.06.2021 року у справі №922/146/21.
Разом з тим, приписами п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Статтею 259 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
У відповідності до п. 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, розрахунковий документ це документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку. А підтвердженням переліку відправлених документів, в свою чергу, є опис вкладення встановленої форми.
В свою чергу, пунктом 19 Правил визначено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися (п. 61 Правил надання послуг поштового зв`язку).
Виходячи з викладеного, належним доказом відправлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів є саме опис вкладення та документ, що підтверджує надання поштових послуг (фіскальний чек, розрахункова квитанція тощо).
Перевіривши надані докази направлення копії скарги іншим учасникам справи, апеляційним судом встановлено, що скаржником додано тільки описи вкладень без документу, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку (фіскальний чек, розрахункова квитанція тощо).
Крім того, апелянтом надано опис вкладення на ім`я Харківської філії АТ «Укртелеком».
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем у справі є саме Акціонерне товариство «Укртелеком», м.Київ, в особі Харківської філії АТ «Укртелеком», м.Харків
Втім, доказів направлення копії апеляційної скарги б/н, б/д з додатками на юридичну адресу Акціонерного товариства «Укртелеком», м.Київ скаржником не надано, що, на думку апеляційного суду, є недотриманням вимог статті 258 Господарського процесуального кодексу України.
Не повідомлена сторона у справі належним чином, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об`єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу.
Також, як вбачається із прохальної частини апеляційної скарги, заявник просить суд замінити відповідача у справі з Управління соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області на Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації Харківської області.
Враховуючи те, що вирішення даного питання може вплинути на права та обов`язки Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації Харківської області, суд апеляційної інстанції вважає, що останній має бути обізнаним щодо подачі апеляційної скарги та подальшого руху справи.
З огляду на зазначені обставини, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати скаржника направити копію апеляційної скарги б/н, б/д з додатками адресу Акціонерного товариства «Укртелеком», м.Київ та Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації Харківської області, смт Покотилівка, Харківський район, Харківська область та надати суду належні докази такого відправлення (фіскальний чек, розрахункова квитанція тощо з описом вкладення), а також надати належні докази направлення копії апеляційної скарги Харківській філії АТ «Укртелеком» та Управлінню соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області у відповідності до вимог статті 259 Господарського процесуального кодексу України (фіскальний чек, розрахункова квитанція тощо).
Вищевикладене, відповідно до ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для застосування наслідків, які передбачені в ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, а саме залишення апеляційної скарги без руху з метою усунення скаржником протягом 10-ти днів з моменту отримання цієї ухвали недоліків.
Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції 10.06.2021 року. Повний текст ухвали складено та підписано 15.06.2021 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Таким чином, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, строк на апеляційне оскарження сплив 25.06.2021 року.
Харківська районна державна адміністрація Харківської області, м.Харків звернулась до суду з апеляційною скаргою 26.06.2021 року, про що свідчить дата оформлення, вказана на експрес-накладній, наявній на поштовому конверті, в якому апеляційна скарга надійшла до суду.
Тобто, апелянтом пропущено строк, передбачений частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України, на 1 день.
Однак відповідного клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження не додано до апеляційної скарги та не міститься безпосередньо у її тексті.
Враховуючи вищезазначені обставини, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зобов`язати апелянта звернутися до суду із відповідним клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 10.06.2021 року у справі №922/146/21.
Відповідно до ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 6 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України питання про залишення апеляційної скарги без руху вирішується суддею-доповідачем, визначеним в порядку ч. 1 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
У Х В А Л И В:
1. Відмовити Харківській районній державній адміністрації Харківської області, м.Харків у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за звернення з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.06.2021 року (повний текст ухвали складено та підписано 15.06.2021 року) у справі №922/146/21.
2. Апеляційну скаргу Харківської районної державної адміністрації Харківської області, м.Харків на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.06.2021 року (повний текст ухвали складено та підписано 15.06.2021 року) у справі №922/146/21 залишити без руху.
3. Зобов`язати Харківську районну державну адміністрацію Харківської області, м.Харків усунути впродовж 10-ти днів з моменту отримання цієї ухвали, встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме:
- сплатити судовий збір у розмірі 2 270,00 грн за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.06.2021 року у справі №922/146/21 та надати до Східного апеляційного господарського суду оригінал платіжного доручення про сплату судового збору за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК Харків обл/мХар Шевченк/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA758999980313151206082020653; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101;__________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті; Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від _______ (дата оскаржуваного рішення) у справі _____(номер справи), Східний апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа);
- направити копію апеляційної скарги б/н, б/д з додатками адресу Акціонерного товариства «Укртелеком» та Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації Харківської області та надати належні докази такого направлення (фіскальний чек, розрахункова квитанція тощо з описом вкладення);
- надати належні докази надсилання копії апеляційної скарги б/н, б/д з додатками Харківській філії АТ «Укртелеком» та Управлінню соціального захисту населення Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області (фіскальний чек, розрахункова квитанція тощо);
- звернутися до Східного апеляційного господарського суду із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 10.06.2021 року у справі №922/146/21 із викладенням поважності причин його пропуску.
4. Роз`яснити апелянту, що у разі неусунення вказаних недоліків в установлений строк, апеляційна скарга згідно з ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, яка застосовується в силу ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню заявнику.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач Л.Ф. Чернота
скопійовано
-
скопійовано
-
