ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2021 р. Справа№ 910/19376/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання: Білоус О.О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 06.07.2021,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдспецтранс»

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 (повний текст складено 19.04.2021)

у справі №910/19376/20 (суддя Усатенко І.В.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вагонтрансінвест»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдспецтранс»

про стягнення 371 400,00 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдспецтранс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вагонтрансінвест»

про визнання частини пункту договору недійсним,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст первісних та зустрічних позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вагонтрансінвест» (далі, позивач за первісним позовом або ТОВ «Вагонтрансінвест») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдспецтранс» (далі, відповідач за первісним позовом або ТОВ «Трейдспецтранс») 371 400,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом своїх зобов`язань за Договором оренди залізничного рухомого складу №29/18 ОВ від 29.01.2018, що є підставою для стягнення із ТОВ «Трейдспецтранс» на підставі пункту 5.5. вказаного договору ринкової вартості вибулої одиниці рухомого складу.

У свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдспецтранс» звернулось до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вагонтрансінвест» про визнання частини пункту 5.5. Договору №29/18ОВ від 29.01.2018 недійсним, а саме в наступній частині: «або у випадках, коли РС заблокований і не може в подальшому використовуватись для перевезень».

В обґрунтування заявлених зустрічних позовних вимог ТОВ «Трейдспецтранс» посилалося на те, що оспорювана частина пункту 5.5. Договору №29/18ОВ від 29.01.2018 суперечить змісту Договору, засадам справедливості, добросовісності та розумності, а тому така умова договору має бути визнана недійсною в судовому порядку.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/19376/20 первісний позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдспецтранс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вагонтрансінвест» грошові кошти за Договором №29/18ОВ оренди залізничного рухомого складу від 29.01.2018 у розмірі 371 400 (триста сімдесят одну тисячу чотириста) грн 00 коп., судовий збір у розмірі 5 571 (п`ять тисяч п`ятсот сімдесят одну) грн 00 коп, витрати на оплату послуг оцінювача у розмірі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) грн 00 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 13 500 (тринадцять тисяч п`ятсот) грн 00 коп.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдспецтранс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вагонтрансінвест» про визнання недійсним частини пункту 5.5. договору оренди залізничного рухомого складу від 29.01.2018 №29/18ОВ, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вагонтрансінвест» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдспецтранс», а саме пункту 5.5. в частині «або у випадку, коли РС заблокований і не може в подальшому використовуватись для перевезень» - відмовлено повністю.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдспецтранс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вагонтрансінвест» витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

Приймаючи рішення про задоволення первісних позовних вимог, місцевий господарський суд встановив, що сторонами у пункті 5.5. Договору було обумовлено право орендодавця вимагати від орендаря відшкодування йому ринкової вартості вагону, який є заблокований та що така вартість має бути визначена незалежною експертною організацією. Суд встановив, що обставини щодо неможливості повернення орендарем на визначену орендодавцем станцію повернення орендованого вагону №56692411 підтверджуються сторонами у їх заявах по суті спору та листуванні, долученому до матеріалів справи, крім того, сторонами визнається, що вагон №56692411 перебуває на станції Дар`ївка Луганської Залізниці. Отже, суд дійшов висновку, що сторонами не заперечуються обставини, що спірний вагон є заблокованим, як то передбачено пунктом 5.5. Договору, а тому у орендодавця виникло право на отримання відшкодування ринкової вартості вагону №56692411, яка згідно звіту про незалежну оцінку майна від 20.07.2020 становить 371 400,00 грн з ПДВ.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку, що частина пункту 5.5. Договору не є несправедливою, недобросовісною та не порушує права позивача за зустрічним позовом. Вказаний пункт Договору не суперечить переліченим позивачем за зустрічним позовом нормам Цивільного кодексу України, не є дискримінаційним, а виключно стосується обмежень, в тому числі обумовлених пунктом 1.3. Договору, щодо заборони орендарю здійснювати перевезення на непідконтрольній Україні території.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, 28.04.2021 (про що свідчить відбиток вхідного штемпеля Господарського суду міста Києва на апеляційній скарзі) Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдспецтранс» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/19376/20 в частині задоволених позовних вимог за первісним позовом та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Вагонтрансінвест» у задоволенні первісного позову повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача за первісним позовом зводяться до наступного:

- ТОВ «Вагонтрансінвест» посилається на втрату вагона як на підставу позовних вимог, а отже позовні вимоги стосуються відшкодування вартості вагону, тобто фактично заявлені вимоги про відшкодування збитків - вартості майна, яке позивач за первісним позовом вважає втраченим. Отже, на позивача за первісним позовом було покладено обов`язок довести усі елементи складу цивільного правопорушення, а саме наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками;

- умовами пункту 5.5. Договору передбачена відповідальність орендаря у випадку вчинення ним дій, що можуть кваліфікуватися як порушення умов договору, отже суд першочергово мав встановити факт порушення умов договору. Однак, відповідач за первісним позовом не міг виконати вимогу позивача за первісним позовом та повернути вагон, який був переданий йому в оренду на станції Дар`ївка Луганської Залізниці, на станцію Знам`янка Одеської залізниці, зважаючи на конвенційну заборону на переміщення вантажів і вагонів залізничним транспортом через лінію розмежування. Зазначені обставини (заборони на переміщення вагонів) є такими, що знаходилися поза розумним контролем відповідача;

- місцевим господарським судом проігноровано доводи відповідача за первісним позовом щодо порушення ТОВ «Вагонтрансінвест» умов укладеного договору в частині своєчасного та повного виконання планових (деповського і капітального) ремонту вагона, продовження строку служби вагона, в результаті чого використання, у тому числі випуск вагона на колії загального користування, є неможливим. Таким чином, ТОВ «Трейдспецтранс» не міг виконати свого обов`язку щодо повернення вагона, відповідно, не може вважатися таким, що прострочив виконання зобов`язань за договором та на нього не може бути покладена відповідальність за несвоєчасне виконання передбачених договором зобов`язань щодо повернення вагона.

12.05.2021 ТОВ «Трейдспецтранс» подав до суду доповнення до апеляційної скарги, у яких додатково до доводів, викладених у апеляційній скарзі, зазначив, що механізм застосування відповідальності за пунктом 5.5. Договору передбачає обов`язковість наступних умов: 1) вагон заблокований і не може в подальшому використовуватись для перевезень; 2) ринкова вартість вибулої одиниці визначається незалежною експертною організацією; 3) виплата здійснюється на підставі документів, підтверджуючих непридатність РС до подальшої експлуатації; 4) вагон має статус вибулої одиниці.

Однак, ТОВ «Трейдспецтранс» наголошує, що висновки суду першої інстанції про те, що сторонами не заперечуються обставини, що спірний вагон є заблокованим, як то передбачено пунктом 5.5. Договору, не відповідають фактичним обставинам справи. Відповідач за первісним позовом заперечував проти первісних позовних вимог, наголошуючи, що на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.03.2017 «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України» та розпоряджень АТ «Укрзалізниця» від 16.03.2017 були введені тимчасові обмеження на перевезення всіх вантажів та порожніх вагонів призначенням на/із станції, що знаходяться на території, на якій органами державної влади тимчасово не здійснюються або здійснюються не в повному обсязі їх повноваження. Дія зазначених заборон виключала можливість користування ТОВ «Трейдспецтранс» вагоном, а також можливість відправлення вагону на зазначену позивачем за первісним позовом станцію. Позивачем за первісним позовом не надано жодних доказів неможливості в подальшому використовувати для перевезень вагон та непридатності його до використання. Вагон не є вибулою одиницею в розумінні нормативних актів АТ «Укрзалізниця».

За твердженнями скаржника, Звіт про оцінку майна, наданий позивачем за первісним позовом, не може бути належним доказом розміру завданої шкоди, оскільки пунктом 5.5. Договору чітко передбачено, що вартість вагонів має бути визначена експертною організацією (установою), діяльність яких регулюється на умовах і в порядку, передбаченому Законом України «Про судову експертизу». Крім того, оцінювачем не проводився особистий огляд та обстеження спірного вагона.

У тексті апеляційної скарги апелянтом порушено також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Узагальнені доводи та заперечення позивача за первісним позовом

23.06.2021 від позивача за первісним позовом через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом, у якому позивач за первісним позовом просив суд відмовити у її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відзиві позивач за первісним позовом наголосив на тому, що пункт 5.5. Договору не передбачає такого елементу, як наявність протиправної поведінки відповідача за первісним позовом, тобто достатньо саме факту, що під час знаходження в оренді вагону він став заблокованим і не може в подальшому використовуватись, а факт того, що вагон заблокований, вказано самим відповідачем за первісним позовом в його листах. Вагон був переданий відповідачу за первісним позовом у технічно справному стані, водночас, проведення чи не проведення капітального ремонту вагону не впливає на обов`язок відповідача повернути вагон після припинення оренди або відшкодувати його вартість, як то передбачено договором. У пункті 5.5. Договору не зазначається, що ринкову вартість вагону має визначати саме судовий експерт.

У відзиві позивачем за первісним позовом наведено також попередній орієнтований розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи в Північному апеляційному господарському суді у сумі 7 500,00 грн (6 000,00 грн - вартість послуг (гонорар) по наданню правової допомоги щодо аналізу апеляційної скарги, доповнень до апеляційної скарги, підготовки та подачі відзиву на апеляційну скаргу; 1 500,00 грн - вартість послуг (гонорар) при безпосередній участі адвоката в судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду без ПДВ за 1 (одне) судове засідання).

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдспецтранс» у справі №910/19376/20 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдспецтранс» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/19376/20 залишено без руху. Роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Трейдспецтранс», що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути її недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 8 356,50 грн.

31.05.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду представник апелянта подав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано платіжне доручення №146 від 25.05.2021 на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/19376/20 у розмірі 8 356,50 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2021 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Трейдспецтранс» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/19376/20, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдспецтранс» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/19376/20, встановлено сторонам строк для подання відзиву, заяв, клопотань, призначено до розгляду апеляційну скаргу на 06.07.2021.

У судовому засіданні 06.07.2021 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників сторін

У судове засідання 06.07.2021 з`явились представники сторін.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні підтримував доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду в частині задоволених позовних вимог за первісним позовом скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Вагонтрансінвест» у задоволенні первісного позову повністю.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване судове рішення без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

29.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдспецтранс» (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вагонтрансінвест» (орендодавець) укладено Договір №29/18ОВ оренди залізничного рухомого складу (далі, Договір), згідно пунктів 1.1., 1.2., 1.3. якого орендодавець зобов`язується передати, а орендар прийняти в оренду залізничний рухомий склад орендодавця (далі - РС), технічно придатний до перевезень. Номери РС, кількість, модель, рік побудови і вид РС зазначаються в актах прийому-передачі вагонів в оренду, що є його невід`ємною частиною. Орендодавець гарантує, що РС передається в оренду відповідно до цього договору, не знаходиться під заставою, арештом, податковою заставою, іншою забороною відчуження, не переданий в оренду, позику або управління третім особам, а також не існує жодних обмежень для передачі РС в оренду. Орендодавець передає орендарю РС, який має право виходити на колії загального користування та курсування по залізницях країн СНД і Балтії, крім РФ. При цьому орендарю забороняється використовувати РС на тимчасово не підконтрольній території України (зона АТО, АР Крим).

Відповідно до пунктів 2.1., 2.3. Договору передача рухомого складу в оренду проводиться в залізничних станціях, вказаних орендарем, з оформленням акту прийому-передачі за датою календарного штемпеля в перевізних документах, яка підтверджує прибуття вагонів на станцію, вказану орендарем, якщо інше не погоджено сторонами у додаткових угодах. Після закінчення терміну оренди, у випадках дострокового припинення дії цього договору або часткового повернення складу за ініціативою однієї із сторін, орендар зобов`язаний повернути РС орендодавцю за актом прийому-передачі протягом 30 календарних днів з дати отримання листа орендодавця з вимогою про повернення рухомого складу та зазначенням залізничної станції України, на яку має бути повернутий РС. Закінченням терміну оренди вважається дата прибуття технічно справного, очищеного від залишків вантажу РС на станцію передачі з оренди на території України, що підтверджується штемпелем станції призначення на залізничній накладній, а також підписаним сторонами актом прийому-передачі РС. У разі прибуття на станцію повернення технічно несправного або неочищеного РС, закінченням терміну оренди вважається дата підписання сторонами акта приймання-передачі РС після проведення поточного ремонту та очищення РС. Витрати по поверненню РС несе: орендар - до раніше погодженої орендодавцем станції передачі вагонів на території України.

Згідно пунктів 3.2.1. - 3.2.3., 3.2.9. Договору орендар бере рухомий склад орендодавця для перевезень за маршрутами, погодженими з орендодавцем; здійснює платежі орендодавцю в сумах і в строки, визначені цим договором; за свій рахунок забезпечує схоронність рухомого складу, його обладнання та комплектуючих, а також підтримку його у справному стані, забезпечує заходи протипожежної безпеки та безпеки перевезення; надає орендодавцю оперативну інформацію про щодобову дислокацію орендованого РС; після припинення дії цього договору оренди або на вимогу орендодавця, орендар повертає орендодавцю РС протягом 30 календарних днів у тому стані, в якому він його одержав в оренду, з урахуванням нормального зносу, попередньо очищений від залишків перевезених вантажів, при цьому складається акт прийому-передачі вагонів.

Відповідно до пунктів 4.2., 4.5. Договору орендна плата нараховується за кожну добу оренди рухомого складу. Сума договору в цілому складається з орендної плати за всі одиниці РС, які були передані в оренду відповідно до пункту 1.1. цього договору та складається із сум виставлених рахунків. Орендна плата розраховується виходячи з фактичного часу роботи кожного вагона протягом звітного періоду за вирахуванням часу прямування вагона в плановий ремонт та з ремонту, а також час очкування планового ремонту і в ремонті.

Згідно пункту 5.5. Договору у разі пошкодження РС до ступеня вилучення з інвентарного парку або у випадках, коли РС заблокований і не може в подальшому використовуватись для перевезень, орендар на вибір орендодавця, виплачує орендодавцеві ринкову вартість вибулої одиниці РС, визначеною незалежною експертною організацією, протягом узгодженого сторонами строку на підставі документів, підтверджуючих непридатність РС до подальшої експлуатації або надає орендодавцеві за актом приймання-передачі рівнозначний вагон замість вибулої одиниці.

Відповідно до пунктів 7.1. - 7.3. Договору сторона звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за договором, якщо воно стало наслідком дії обставин непереборної сили: стихійні лиха, війни та військові дії, страйки, масові безлади і хвилювання, аварії і катастрофи, а також акти органів державної влади та/або управління, які роблять неможливим виконання договору. При цьому термін виконання зобов`язань за цим договором продовжується пропорційно часу, протягом якого діяли форс-мажорні обставини. Сторона, що посилається на форс-мажорні обставини, повинна негайно в письмовій формі повідомити іншу сторону про їх початок і закінчення з подальшим наданням, не пізніше 5 днів з моменту настання вказаних подій, довідки ТПП України, яка підтверджує наявність і тривалість форс-мажорних обставин. Порушення зазначених умов позбавляє сторону права посилатися на форс-мажорні обставини. Якщо дія зазначених обставин триває більше 2 місяців, кожна із сторін договору має право відмовитись від виконання своїх обов`язків за договором з обов`язковим повідомленням про це іншої сторони в письмовій формі не пізніше, ніж за 10 днів до моменту такої відмови.

Згідно акту прийому-передачі вагонів в оренду від 01.02.2018 орендар передав, а орендодавець прийняв вагон (піввагон) №56692411, модель 12-753, рік побудови - 21.09.1985 (далі по тексту - вагон) , технічно справний на станції приймання-передачі вагонів в оренду - Дар`ївка, дата початку оренди - 01.02.2018.

Додатком №17 від 19.12.2019 до Договору сторони погодили встановити орендну плату з 01.01.2020 за 1 одиницю РС на добу у розмірі 650,00 грн.

Також додатком №17 сторони погодили, що договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2020, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх погашення.

Листом від 13.02.2020 вих. №03/1302 ТОВ «Трейдспецтранс» повідомило ТОВ «Вагонтрансінвест» про неможливість використання вагону №56692411 в зв`язку з дією конвенційних заборон, що зумовлює звільнення його від сплати орендної плати. Орендар повідомляв, що з 01.02.2020 припиняє оплату орендних платежів за орендований вагон №56692411.

20.02.2020 відповідач за первісним позовом звернувся до позивача за первісним позовом з листом вих. №02/2002, в якому просив зменшити розмір орендної плати до 300,00 грн за один вагон на добу або надати інструкції з виведення вагонів з оренди.

У відповідь позивач за первісним позовом листом вих. №20/02-2020-ВТІ від 20.02.2020 повідомив відповідача за первісним позовом про ненадання згоди на зниження орендної ставки до 300,00 грн за 1 вагон за добу, а тому запропонував на підставі пункту 2.3. Договору повернути рухомий склад, а саме вагон №56692411 на територію, підконтрольну владі України, на станцію призначення: Знам`янка Одеської залізниці. Лист було отримано відповідачем за первісним позовом 03.03.2020, про що у матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення.

Листом від 02.04.2020 вих. №01/0204 відповідач за первісним позовом повідомив позивача за первісним позовом про форс-мажорні обставини та неможливість повернути орендований вагон згідно умов договору з огляду на обставини непереборної сили (конвенційні заборони): тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади (докази направлення листа позивачу за первісним позовом містяться у матеріалах справи).

22.04.2020 ТОВ «Вагонтрансінвест» звернулося до ТОВ «Трейдспецтранс» із претензією вих. №22/04-2020/1-ВТІ, в якій вказало про ненадання довідки ТПП України щодо форс-мажорних обставин, що нівелює право орендаря посилатись на вказані обставини та просило: протягом 30-ти днів з дати отримання даної претензії вирішити питання щодо напіввагона №56692411, а саме: продовжувати нарахування орендної ставки, або повернути РС за реквізитами, що зазначені в листах та даній претензії, або надати рівнозначний РС із аналогічними технічними характеристиками. Претензія була отримана відповідачем за первісним позовом 24.04.2020.

У відповідь на претензію орендар надав лист вих. №01/0106 від 01.06.2020, в якому посилається на введення Конвенційних заборон з 16.03.2017, що унеможливило виведення рухомого складу з Донецької та Луганської областей. Крім того, Конвенційні заборони унеможливлюють використання РС, що на думку орендаря надає йому право на підставі частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України не сплачувати орендну плату. ТОВ «Трейдспецтранс» не вбачало підстав для задоволення вимог ТОВ «Вагонтрансінвест».

З огляду на вищевикладене, відмову ТОВ «Трейдспецтранс» у задоволенні його претензії, ТОВ «Вагонтрансінвест» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом у даній справі, у якому зазначає, що відповідачем за первісним позовом було порушено умови пунктів 1.3., 3.2.3., 3.2.7., 5.5. Договору, а тому позивач за первісним позовом має право на підставі пункту 5.5. Договору на стягнення з ТОВ «Трейдспецтранс» ринкової вартості заблокованого вагону №56692411, який не може в подальшому використовуватись для перевезення.

Позивачем за первісним позовом долучено до матеріалів справи звіт про незалежну оцінку майна від 20.07.2020, наданий суб`єктом оціночної діяльності ПП «ТВІ», відповідно до якого ринкова вартість вагона модель 12-753, №56692411 становить 371 400,00 грн з ПДВ, що і є ціною позову в даній справі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Рішення суду першої інстанції в частині залишення без задоволення зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдспецтранс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вагонтрансінвест» про визнання частини пункту 5.5. Договору недійсним відповідачем за первісним позовом не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції, враховуючи встановлені статтею 269 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, в цій частині не переглядається.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, доповнень до неї та відзиву на апеляційну скаргу, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача за первісним позовом не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін з огляду на наступне.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди), а відповідно до статті 283 Господарського кодексу України та статті 759 Цивільного кодексу України орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення господарської діяльності.

За змістом частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина 1 статті 173 Господарського кодексу України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач за первісним позовом на виконання умов Договору передав, а відповідач за первісним позовом прийняв на станції приймання-передачі вагонів в оренду - Дар`ївка згідно акту прийому-передачі вагонів в оренду від 01.02.2018 технічно справний вагон №56692411, модель 12-753, рік побудови - 21.09.1985.

Наявними у матеріалах справи актами виконаних робіт до Договору за період з лютого 2018 року по грудень 2019 року (том 1, а.с. 221-243) підтверджується, що вагон №56692411 у вказаний період знаходився в оренді ТОВ «Трейдспецтранс». При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдспецтранс» з січня 2018 року по січень 2020 року сплачувало орендну оплату за вагон №56692411 (том 1, а.с. 193-195).

Згідно частин 1, 2 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Як уже зазначалося, у додатку №17 до Договору сторони погодили, що він набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2020, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх погашення.

За змістом пункту 2.3. Договору після закінчення терміну оренди, у випадках дострокового припинення дії цього договору або часткового повернення складу за ініціативою однієї із сторін, орендар зобов`язаний повернути РС орендодавцю за актом прийому-передачі протягом 30 календарних днів з дати отримання листа орендодавця з вимогою про повернення рухомого складу та зазначенням залізничної станції України, на яку має бути повернутий РС.

Згідно пункту 3.2.7. Договору орендар після припинення дії цього договору або на вимогу орендодавця зобов`язаний повернути орендодавцю РС протягом 30-ти календарних днів у тому стані, в якому він його одержав в оренду, з урахуванням нормального зносу, попередньо очищений від залишків перевезених вантажів, при цьому складається акт прийому-передачі вагонів.

Матеріалами справи підтверджується, що між сторонами у період з лютого 2020 року по червень 2020 року здійснювалось листування із приводу переданого в оренду згідно Договору вагону №56692411, зокрема, ТОВ «Трейдспецтранс» було запропоновано ТОВ «Вагонтрансінвест» у зв`язку зі зміною кон`юктури ринку, падінням виробництва і зниженням обсягу перевезень зменшити розмір орендної плати до 300,00 грн за один вагон на добу або надати інструкції з виведення вагонів з оренди. Однак, позивач за первісним позовом не погодився із вказаною пропозицією та запропонував відповідачу за первісним позовом на підставі пункту 2.3. Договору повернути рухомий склад, а саме вагон №56692411 на територію, підконтрольну владі України, на станцію призначення: Знам`янка Одеської залізниці.

У подальшому відповідач за первісним позовом повідомляв позивача за первісним позовом про форс-мажорні обставини та неможливість повернути орендований вагон згідно умов Договору, а позивач, у свою чергу, висунув 22.04.2020 ТОВ «Трейдспецтранс» претензію вих. №22/04-2020/1-ВТІ, в якій вказав про ненадання довідки ТПП України щодо форс-мажорних обставин, що нівелює право орендаря посилатись на вказані обставини та просив: протягом 30-ти днів з дати отримання даної претензії вирішити питання щодо напіввагона №56692411, а саме: продовжувати нарахування орендної ставки, або повернути РС за реквізитами, що зазначені в листах та даній претензії, або надати рівнозначний РС із аналогічними технічними характеристиками. Претензія була отримана відповідачем за первісним позовом 24.04.2020.

Втім, всупереч умовам статті 763 Цивільного кодексу України та пунктів 2.3., 3.2.7. Договору ні у тридцятиденний строк з моменту отримання вказаної претензії, ні станом на дату подання позову в даній справі відповідач за первісним позовом не повернув позивачу за первісним позовом вагон №56692411, що свідчить про порушення останнім умов Договору та неможливість використання орендодавцем спірного вагону у власній господарській діяльності.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У Розділі 5 Договору сторони погодили «Відповідальність сторін».

Відповідно до пункту 5.1. Договору за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства та цього Договору.

Згідно пункту 5.5. Договору у разі пошкодження РС до ступеня вилучення з інвентарного парку або у випадках, коли РС заблокований і не може в подальшому використовуватись для перевезень, орендар на вибір орендодавця, виплачує орендодавцеві ринкову вартість вибулої одиниці РС, визначеною незалежною експертною організацією, протягом узгодженого сторонами строку на підставі документів, підтверджуючих непридатність РС до подальшої експлуатації або надає орендодавцеві за актом приймання-передачі рівнозначний вагон замість вибулої одиниці.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За змістом статей 627, 628 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.