ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2021 р. Справа№ 910/20563/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Мартюк А.І.

Алданової С.О.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Сувенір"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 05.03.2021 (повний текст складено - 10.03.2021)

у справі №910/20563/20 (суддя - Демидов В.О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства

"Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Приватного акціонерного товариства "Сувенір"

про стягнення 94 309, 99 грн

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (надалі - позивач, ПрАТ "АК "Київводоканал") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Сувенір" (надалі - відповідач, ПрАТ "Сувенір") про стягнення грошових коштів за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин у розмірі 94 309, 99 грн.

Позовні вимоги з посиланням на порушення приписів Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 13.12.2011 №09978/5-0 (надалі - Договір).

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що відбір проб якості стічних вод відбувався без участі уповноваженого представника Абонента (відповідача). При цьому, працівник ПрАТ "Сувенір" Муханова В.В. не є представником товариства та уповноваженою особою під час відбору контрольних проб стічних вод.

Відповідачем зазначено, що ніякі акти при відборі контрольних проб якості стічних вод 28.04.2020 позивачем та/або Департаментом не складались. Відбір проб здійснювався Департаментом екологічного нагляду «Акціонерна компанія «Київводоканал», який не є стороною договору. До балансової належності відповідача не входять контрольні колодязі 1/11 та 2/12.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2021 у справі №910/20563/20 позовні вимоги задоволено.

Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача суму грошових коштів у розмірі 94 309, 99 грн за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин та 2 102, 00 грн судового збору.

Місцевий господарський суд мотивував своє рішення тим, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт того, що відповідачем здійснювався скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Відтак, розмір грошових коштів, з урахуванням коефіцієнту кратності, що підлягають стягненню з відповідача за скид ним стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій, виявлених при відборі проби 28.04.2020 розраховано позивачем правильно та становить 9 309, 99 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач (скаржник) звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2021 у справі №910/20563/20 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також наявна невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи. Відтак, оскаржуване судове рішення у цій справі ухвалене із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги наступне:

- відповідно до акту розмежування балансової належності каналізаційних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін та копії схеми каналізаційної мережі від 27.03.2013 до балансової належності відповідача не входять контрольні колодязі 1/11 та 2/12 або 2/21. Відтак, відповідачем не здійснюється скид стічних вод в контрольні колодязі 1/11 та 2/12. З наведеного вбачається, що відбір проб якості стічних вод, за змістом позовної заяви та документів до неї, відібраних 28.04.2020 відбувся з контрольних колодязів, які взагалі не мають жодного відношення до ПрАТ "Сувенір";

- відбір проб якості стічних вод відбувався без участі уповноваженого представника Абонента (відповідача), тобто з порушенням Правил (Наказ - 316) та Договору. ПрАТ "Сувенір" наголошує, що наказом №9/1 "Про призначення відповідальних осіб при відборі проб стічних вод з контрольних колодязів" уповноваженими представниками відповідача призначено заступника директора Товариства Устименко В.Л., а при відсутності останньої, відповідальність по даному наказу залишено за директором. Відповідальним особам відповідача про факт відбору проб стічних вод стало відомо лише 08.05.2020 за фактом надходження на адресу останнього Листа-повідомлення про порушення при скиді стічних вод №15/6546-Т від 04.05.2020;

- укладеним Договором не передбачений журнал, журнал-акт відбору проб стічних вод Абонентів на які посилається Позивач. Окрім того, правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, який у відповідності до ч. 7 ст. 179 ГК України укладений між Сторонами за правилами, встановленими Цивільним кодексом України. При цьому, за приписами ч. 3 ст. 6 ЦК України Сторони в укладеному договорі відступили від положень актів законодавства і врегулювали свої відносини на власний розсуд, саме передбачивши контроль дотримання Абонентом вимог, передбачених п. 1.5 шляхом складання актів.

Окрім того, у тексті апеляційної скарги скаржником викладено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, з обґрунтуванням причин такого пропуску.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2021 апеляційну скаргу ПрАТ "Сувенір" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Зубець Л.П., суддів: Мартюк А.І., Алданової С.О.

Судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів, є судом, встановленим законом, про що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, зокрема, у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги ПрАТ "Сувенір" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2021 у справі №910/20563/20 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду. Витребувано матеріали справи №910/20563/20 з Господарського суду міста Києва.

19.04.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/20563/20 з Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження задоволено, поновлено скаржнику пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження судового рішення.

Відкрито апеляційне провадження у справі №910/20563/20 за апеляційною скаргою ПрАТ "Сувенір" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2021.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо.

З огляду на викладене, розгляд апеляційної скарги ПрАТ "Сувенір" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2021 у справі №910/20563/20 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2021 у справі №910/20563/20 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового рішення за результатами розгляду справи.

Також роз`яснено учасникам справи право та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, заяв та клопотань до суду апеляційної інстанції.

Позивач у порядку ст. 263 Господарського процесуального кодексу України своїм правом не скористався, до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу не подав.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, 13.12.2011 між Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», яке в свою чергу перейменоване на Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Сувенір», яке в свою чергу перейменоване на Приватне акціонерне товариство «Сувенір» (абонент) було укладено договір на надання послуг водопостачання та водовідведення №09978/5-02 від 13.12.2011 (Договір), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується надавати Абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізацій м. Києва за адресами об`єктів водопостачання, зазначеними у дислокації об`єктів водоспоживання та водовідведення (яке є невідємною частиною цього договору) та на підставі пред`явлених абонентом умов (дозволу) на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва (надалі умови), а абонент зобов`язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 (Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації нанесених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37, зареєстрованими в Міністерстві юстиції 26.04.2002 за №403/6691 (Правила приймання), Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради від 12.10.2011 за №1879, зареєстрованими в головному управлінні юстиції у м. Києві 17.10.2011 за №44/903 (Місцеві правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Відповідно до п. 1.5 Договору, абонент забезпечує наявність та своєчасне подовження умов на скид стічних вод згідно із вимогами чинного законодавства, а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що за скид в міську каналізаційну мережу стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин абонент сплачує додаткову плату передбачену чинним законодавством.

Відповідно до п. 1.4 Правил №190 приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

З метою запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розпорядженням від 12.10.2011 №1879 затверджені Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва (надалі - Правила №1879).

Відповідно до п. 1.2 Правил №1879, ці правила поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об`єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження).

Пунктом 1.5 Правил №1879 встановлено, що правила встановлюють вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.

Згідно з п. 2.1 Правил №1879 ПрАТ "АК "Київводоканал" має право здійснювати контроль за якістю стічних вод, що надходять від Абонента в систему каналізації м. Києва, а також режимом та обсягом скидання.

З метою контролю якості стічних вод, що надходять від відповідача у каналізаційні мережі м. Києва, представниками департаменту екологічного нагляду позивача в присутності працівника відповідача, 28.04.2020 був здійснений відбір проб стічних вод, які скидаються з об`єкта, розташованого за адресою: м. Київ, вулиця Бориспільська, 30 з контрольних колодязів 1/11, 2/21 відповідача для вимірювання показників їх складу та властивостей.

За результатами лабораторних досліджень проб стічних вод, відібраних 28.04.2020 працівниками департаменту екологічного нагляду позивача були складені протоколи, в яких зафіксовано невідповідність стічних вод, які Абонент скидає в систему каналізації м. Києва, державним стандартам та екологічним нормативам в галузі охорони навколишнього природного середовища закріпленим в Правилах №1879.

Листом-повідомленням №15/6546-Т від 04.05.2020 відповідача було повідомлено про результати хімічних аналізів стічних вод, які ним скидалися у систему міської каналізації.

Так, за результатами лабораторних досліджень проб стічних вод, які скидаються з об`єкта, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 30, відібраних 28.04.2020 з контрольного колодязя 1/11 відповідача виявлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин по двом компонентам: вміст завислих речовин становить 14 485,00 мг/дм, допустима концентрація - 300,00; вміст фосфатів становить 11,02 мг/дм, допустима концентрація - 8,00; вміст амонія (азот амонійний) становить 54,40 мг/дм, допустима концентрація - 20,00.

З контрольного колодязя 2/12 відповідача виявлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин по чотирьох компонентам: вміст завислих речовин становить 491,00 мг/дм, допустима концентрація - 300,00; вміст фосфатів становить 36,33 мг/дм, допустима концентрація - 8,00; вміст амонія (азот амонійний) становить 143,00 мг/дм, допустима концентрація - 20,00; окислюваність (ХСК) становить 2 126,00 мг/дм, допустима концентрація - 500, 00.

Листом-попередженням від 25.05.2020 позивачем були направлені відповідачу розрахунок №15/ДК-2020-04-10/011-Ф від 28.04.2020 нарахувань плати за скид стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючих речовин та рахунок на оплату від 15.05.2020 №06005007.

Оскільки вказаний рахунок не оплачено, позивачем пред`явлено позов у даній справі про стягнення з відповідача заборгованості за скид стічних вод із понаднормативним забрудненням у сумі 94 309, 99 грн.

Суд першої інстанції враховуючи положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, керуючись принципами розумності та справедливості, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у даній справі.

Здійснивши перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, а твердження скаржника вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Причиною виникнення спору у справі №910/20563/20 стало питання щодо наявності або відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача плати за скид стічних вод із перевищенням допустимої концентрації забруднюючих речовин у міську систему каналізації.

За приписами ст. 32 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державні стандарти в галузі охорони навколишнього природного середовища є обов`язковими для виконання і визначають поняття і терміни, режим використання й охорони природних ресурсів, методи контролю за станом навколишнього природного середовища, вимоги щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища, інші питання, пов`язані з охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів. Екологічні стандарти розробляються і вводяться в дію в порядку, що встановлюється законодавством України.

Відповідно до приписів ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Так, Правила №1879 прийняті органом місцевого самоврядування у відповідності до ст. ст. 30, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"; ст. ст. 1, 2, 35, 38, 39, 42, 44, 70, 95, 99, 110, 111 Водного кодексу України (із змінами і доповненнями); ст. ст. 1-3, 5, 16, 19, 24, 31-35, 39-41, 47, 51, 68-70 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища (із змінами і доповненнями); Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за №403/6691; Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за №402/6690; п. п. 1.2, 1.4, 2.3, розділів 3 - 5, 11-15 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за №936/15627, та з метою запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод, в межах функцій органу місцевого самоврядування.

Належних та допустимих доказів того, що Правила №1879 втратили чинність, їх скасовано, визнано недійсними або такими, що суперечать Конституції України та законодавству України, матеріали справи не містять.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами лабораторних досліджень проб стічних вод, відібраних 28.04.2020 працівниками департаменту екологічного нагляду позивача були складені протоколи, в яких зафіксовано невідповідність стічних вод, які Абонент скидає в систему каналізації м. Києва, державним стандартам та екологічним нормативам в галузі охорони навколишнього природного середовища закріпленим в Правилах №1879.

Таким чином, діями щодо скиду стічних вод в систему каналізації м. Києва з перевищенням вмісту в них забруднюючих речовин відповідач порушив вимоги ст. 32 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", відповідно до якої державні стандарти в галузі охорони навколишнього природного середовища є обов`язковими для виконання і визначають поняття і терміни, режим використання й охорони природних ресурсів, методи контролю за станом навколишнього природного середовища, вимоги щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.

У випадку перевищення допустимої концентрації (допустима концентрація - встановлений рівень концентрації забруднюючої речовини у стічних водах, які відводяться до міської каналізації) при визначенні величини сплати за скидання стічних вод використовується коефіцієнт кратності (далі - Кк), передбачений Правилами №1879.

Як зазначалось вище, Листом-повідомленням №15/6546-Т від 04.05.2020 відповідача було повідомлено про результати хімічних аналізів стічних вод, які ним скидалися у систему міської каналізації.

За результатами лабораторних досліджень проб стічних вод, які скидаються з об`єкта, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 30, відібраних 28.04.2020 з контрольного колодязя 1/11 відповідача виявлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин по двом компонентам: вміст завислих речовин становить 14 485,00 мг/дм, допустима концентрація - 300,00; вміст фосфатів становить 11,02 мг/дм, допустима концентрація - 8,00; вміст амонія (азот амонійний) становить 54,40 мг/дм, допустима концентрація - 20,00.

Відповідно до п.7.4 Правил №1879 загальний коефіцієнт кратності з урахуванням перевищення допустимої концентрації кількох речовин та інших порушень не може бути більше ніж 10. Якщо за розрахунком Кк виходить більше ніж 10, то приймається Кк=10.

З урахуванням Правил №1879 та у зв`язку з тим, що коефіцієнт кратності не перевищує 10 (по розрахунку 2,10), при проведені позивачем нарахувань плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин застосовується коефіцієнт кратності 2,10 (Кк у контрольному колодязі 1/11 = 2,10).

З контрольного колодязя 2/12 відповідача виявлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин по чотирьох компонентам: вміст завислих речовин становить 491,00 мг/дм, допустима концентрація - 300,00; вміст фосфатів становить 36,33 мг/дм, допустима концентрація - 8,00; вміст амонія (азот амонійний) становить 143,00 мг/дм, допустима концентрація - 20,00; окислюваність (ХСК) становить 2 126,00 мг/дм, допустима концентрація - 500,00.

Відповідно до п.7.4 Правил №1879 загальний коефіцієнт кратності з урахуванням перевищення допустимої концентрації кількох речовин та інших порушень не може бути більше ніж 10. Якщо за розрахунком Кк виходить більше ніж 10, то приймається Кк=10.

З урахуванням п. 7.4 Правил №1879 та у зв`язку з тим, що коефіцієнт кратності перевищує 10 (по розрахунку 13,58), при проведенні позивачем нарахувань плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин застосовується коефіцієнт кратності 10 (Кк у контрольному колодязі 2/12 = 10).

Відповідно до п.7.5 Правил №1879, плата за скид Абонентом стічних вод з перевищенням ДК, установленим разовим аналізом, стягується за час від попереднього аналізу, проведеного Водоканалом, до моменту зафіксованого порушення, але не більше трьох календарних місяців. Ця плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих Абонентом за цей період з даного об`єкта.

Оскільки попередній відбір проб стічних вод здійснювався понад три місяці від відбору проби, у якій зафіксовано перевищення допустимих концентрацій, обсяг скинутих стічних вод відповідача вираховується за три попередні місяці, а саме з 30.01.2020 по 28.04.2020.

Відповідачем за період з 30.01.2020 по 28.04.2020 скинуто стічних вод до міської каналізаційної мережі в обсязі 1 766 м/куб.

Відповідно до пункту 7.2 Правил №1879, при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовину стічних водах, що скидаються Абонентами у міську каналізацію, порівняно з встановленими допустимими концентраціями забруднюючих речовин. Абоненти сплачують Водоканалу плату за скид наднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м. стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (Vпз) та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення" від 16.06.2016 №1141 (зі змінами внесеними постановою НКРЕКП від 22.11.2019 №2468) з 28.11.2019 тарифи на послуги водовідведення становить 7,49 грн (без податку на додану вартість) за 1 куб.м.

Оскільки частка тарифу на послуги водовідведення, яка відповідає вартості очищення 1 куб. м стічних вод з вмістом забруднень у межах, установлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин становить 59% від затвердженого тарифу на послуги водовідведення Нп складає 4,42 грн (без ПДВ) (7,49 грн * 59%).

Відтак, обсяг скинутих наднормативно забруднених стічних вод за період з 30.01.2020 по 04.02.2020 складає 145 куб.м., за період з 05.02.2020 по 28.04.2020 складає 1 621 куб.м.

Відповідно до Паспорта водного господарства відповідача з КК 1/11 скидається 5,9% стічних вод; з КК 2/12 скидається 94,1% стічних вод.

Отже, плата за скид стічних вод наднормативних забруднень відповідача складає по КК 1/11 - 1 225, 63 грн = (4,42*(145*5,9%) * 2,1)+(4.69*(1621*5,9%)*2,1) +20% (ПДВ); по КК 2/12 - 93084,36 грн = (4,42*(145* 94,1%)*10)+ (4,69*(1621*94,1%)*10)+20% (ПДВ).

З огляду на вище викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що розмір грошових коштів, з урахуванням коефіцієнту кратності, що підлягають стягненню з відповідача за скид ним стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій, виявлених при відборі проби 28.04.2020 становить 94 309, 99 грн.

Листом-попередженням від 25.05.2020 Відповідачу направлені розрахунок № 15/ДК- 2020-04-10/011-Ф від 28.04.2020 нарахувань плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин та рахунок на оплату від 15.05.2020 №06005007.

Відповідно до пункту 6.2.18 Правил №1879 абонент зобов`язаний оплатити наданий водоканалом рахунок у 10-денний строк з моменту його отримання.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем грошових коштів в розмірі 94 309, 99 грн, в зв`язку з чим суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 94 309,99 грн.

Щодо посилання скаржника на те, що до балансової належності відповідача не входять контрольні колодязі 1/11 та 2/12, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно розмежування балансової належності каналізаційних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін від 27.03.2013 сторонами погоджено місця розташування контрольних колодязів та схеми каналізаційної мережі, яка містить підписи та скріплена печатками сторін без зауважень. Зокрема в матеріалах справи знаходиться паспорт водного господарства відповідача, в якому вказані номера контрольних колодязів, а саме 1/11 та 2/12 відповідно з яких було здійснено відбір проб якості стічних вод.

Стосовно того, що представником позивача відбір проб якості стічних вод відбувався без участі уповноваженого представника Абонента, а працівник Приватного акціонерного товариства "Сувенір" Муханова В.В. не є представником товариства та уповноваженою особою під час відбору контрольних проб стічних вод, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Представник відповідача Муханова В.В, яким було підписано у журналі-акті відбору проб стічних вод не зроблено жодного зауваження щодо порушення порядку відбору проб стічних вод, на момент відбору останній був працівником Приватного акціонерного товариства "Сувенір", а саме головним енергетиком. Належних доказів направлення на адресу позивача наказів або листів про призначення відповідальних осіб при відборі проб стічних вод відповідачем суду не надано, а тому вважати його таким, що не мав право підпису у суду немає підстав.

Щодо посилання скаржника на те, що відбір проб здійснювався Департаментом екологічного нагляду "Акціонерна компанія "Київводоканал", який не є стороною договору, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" створено відокремлені структурні підрозділи, які не мають статусу юридичної особи та діють на підставі положень, серед яких є Департамент екологічного нагляду "Акціонерна компанія "Київводоканал".

Відповідно до положень п. 2.4 Правил №1879 Абоненти зобов`язані здійснювати систематичний контроль за кількістю та якістю стічних вод, які скидаються ними до міської каналізації згідно з графіком відбору проб, погодженим з Водоканалом, та не перевищувати встановлені обсяги водовідведення та ДК забруднюючих речовин в стічних водах при їх скиданні до міської каналізації (визначення виду, кількості інгредієнтів та періодичності проведення хіманалізу стічних вод Абонента є виключною компетенцією Водоканалу); забезпечувати можливість проведення Контролюючими службами у будь-який час доби обстеження Абонента з питання роботи локальних очисних споруд (далі - ЛОС) та контролю за скиданням стічних вод у міську каналізацію, включаючи надання відповідного експлуатаційного персоналу та необхідних документів, визначених цими Правилами та Правилами користування.

Тобто, утримання мереж в належному стані, зокрема прочищення каналізаційної мережі, прямо передбачено нормами Правил №1879, також нормами зазначених правил передбачений обов`язок Абонентів щодо скиду стічних вод в міську каналізаційну мережу з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Відтак, прочищення каналізаційної мережі є обов`язком відповідача та не звільняє його від обов`язку скиду стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах. Доводи апеляційної скарги не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Зазначена правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2018 у справі №910/947/17.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2021 у справі №910/20563/20 прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим оскаржуване рішення має бути залишеним без змін, а апеляційна скарга ПрАТ "Сувенір" - без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, з огляду на відмову в задоволенні апеляційної скарги, на підставі статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сувенір" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2021 у справі №910/20563/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2021 у справі №910/20563/20 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Приватним акціонерним товариством "Сувенір".

4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2021 у справі №910/20563/20, зупинену ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021.

5. Матеріали справи №910/20563/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 08.07.2021.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді А.І. Мартюк

С.О. Алданова