Згідно з п. 1.2., термін доставки - 2 доби. TIR,CMR, Тент, Наявність ременів, кутків, рівна підлога, заднє завантаження, без поріжка.

Водночас, будь-які умови щодо матеріальної відповідальності перевізника за збереження вантажу в даній заявці № 1 відсутні.

При цьому, такого договору № 31/10-2020/1 від 31.01.2020, на який міститься посилання в цій заявці № 1, сторонами до суду не подано і в матеріалах справи не міститься.

На виконання своїх зобов`язань за укладеною заявкою № 1 позивач за первісним позовом надав відповідачеві відповідні послуги з перевезення визначеного вантажу на загальну суму 21 500 грн., який був розвантажений в пункті призначення 06.02.2020 року, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 3-04022020 від 04.02.2020р. та не заперечується останнім.

В порушення взятих на себе зобов`язань ПП "ПВКФ "Євротранс-Н" вартість отриманих послуг у сумі 21 500 грн. у визначений у заявці № 1 строк, тобто протягом 30 діб після вивантаження не оплатило.

17.04.2020 року ФОП Павличенко В.Є. надіслав ПП "ПВКФ "Євротранс-Н" претензію від 16.04.2020, в якій посилаючись на умови укладеної сторонами заявки № 1 на транспортно-експедиторське обслуговування до договору № 31/10-2020/1, проведення доставки вантажу та його вивантаження 06.02.2020 в пункті призначення, а також відсутність оплати протягом 30-ти діб після вивантаження, виклав вимогу негайно оплатити послуги по перевезенню вантажу в сумі 21 500 грн.

Доказами надсилання відповідачу за первісним позовом зазначеної претензії є відповідна накладна Укрпошти № 2105016034642 з описом вкладення до цінного листа, засвідченого відбитком поштового штемпелю від 17.04.2020.

Проте, ПП "ПВКФ "Євротранс-Н" вказану претензію залишило без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення ФОП Павличенко В.Є. до господарського суду з даним позовом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що подана ФОП Павличенко В.Є. до матеріалів справи в обґрунтування пред`явлених вимог заявка № 1 на транспортно-експедиторське обслуговування від 03.02.2020 також з боку ПП «ПВКФ «Євротранс-Н» не підписана.

Разом з тим, за приписами ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Обставини справи щодо наявності правовідносин з ФОП Павличенко В.Є. та надання останнім послуг по перевезенню вантажу по маршруту Батьово (Україна) - Олешки (Україна) у лютому 2020 року, згідно з укладеною між сторонами заявкою № 1 від 03.02.2020, замовлених відповідачем позивачу за первісним позовом в інтересах власника вантажу ТОВ «Дунапак Таврія», та доставки вантажу до пункта призначення 06.02.2020 року, послідовно визнавались ПП «ПВКФ «Євротранс-Н», що підтверджується змістом відзиву на позовну заяву, змістом зустрічної позовної заяви, змістом претензії № 2 від 06.02.2020 вих. № 126 та змістом вимог про відшкодування шкоди від 23.06.2020 та від 10.07.2020, адресованих ФОП Павличенко В.Є. При цьому відповідачем за первісним позовом не наведено обставин справи, з яких у суду повинні виникнути сумніви щодо достовірності визнаних обставин та добровільності їх визнання на час вчинення тієї чи іншої дії.

Таким чином, між сторонами у справі на підставі заявки № 1 від 03.02.2020 склалися правовідносини з перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжміському сполученні в межах території України, зміст яких становлять їх взаємні права і обов`язки щодо доставки перевізником довіреного йому експедитором вантажу до пункту призначення та видачі його вантажоодержувачу, а також сплати за перевезення вантажу встановленої плати (ст. 509 ЦК України).

Колегія суддів враховує, що згідно з положеннями ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Плата за договором транспортного експедирування здійснюється за цінами, що визначаються відповідно до глави 21 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 307 ГК України та ст. 909 ЦК України, які містять аналогічні положення, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

За змістом ч. 5 ст. 307 ГК України, яка кореспондується з положеннями ч. 2 ст. 908 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1 ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Частиною 1 статті 530 ЦК України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач не спростовуючи факту наявності правовідносин з ФОП Павличенко В.Є. та надання останнім послуг з перевезення вантажу по маршруту Батьово (Україна) - Олешки (Україна) у лютому 2020 року, згідно з укладеною між сторонами заявкою № 1 від 03.02.2020, замовлених відповідачем позивачу за первісним позовом в інтересах власника вантажу ТОВ «Дунапак Таврія», та доставки вантажу до пункта призначення 06.02.2020 року, не надав суду належних доказів проведення остаточного розрахунку протягом 30 діб після вивантаження, у зв`язку з чим прострочений борг відповідача перед позивачем за первісним позовом в сумі 21 500 грн. слід визнати таким, що підлягає стягненню.

За таких встановлених судом апеляційної інстанції обставин, враховуючи положення чинного законодавства України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про те, що строк виконання грошового зобов`язання ПП «ПВКФ «Євротранс-Н» щодо оплати послуг ФОП Павличенко В.Є. фактично не настав згідно з приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України, тому позовні вимоги за первісним позовом не підлягають задоволенню.

Таким чином, приймаючи оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні первісного позову місцевий господарський суд надав невірну юридичну оцінку обставинам справи, виклав у рішенні висновки, які не відповідають обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, у зв`язку з чим воно підлягає скасуванню в цій частині з прийняттям нового рішення про задоволення первісного позову.

Стосовно зустрічного позову, колегія суддів зазначає наступне.

Предметом даного спору є вимога ПП "ПВКФ "Євротранс-Н" про стягнення з ФОП Павличенко В.Є. в порядку регресу шкоди в сумі 23 250,96 грн., завданої внаслідок пошкодження вантажу при перевезенні. Обґрунтовуючи підстави позову, позивач за зустрічним позовом посилається на те, що на виконання заявки на транспортно-експедиторське обслуговування № 1 від 03.02.2020р., укладеної між сторонами, відповідач зобов`язався надати експедиторські послуги по перевезенню вантажу по маршруту Україна, Батьово - Олешки, Україна, автомобілем НОМЕР_2 з причепом НОМЕР_3 , водій ОСОБА_1 06.02.2020 року вантаж - папір в рулонах був доставлений до вантажоодержувача - ТОВ «Дунапак Таврія». Але під час розвантаження було встановлено, що вантаж пошкоджено. Згідно Акту рекламації №66, складеного 06.02.2020р., рулони №№ 3601597, 3601594, 3601596 - намокання рулону від краю; рулон № 8691112 - намокання рулону від краю та з середини. Вартість відбракованого вантажу склала 23 250,96 грн. Водій-експедитор ОСОБА_1 факт пошкодження вантажу підтвердив, про що свідчить його підпис в акті.

В результаті неналежного виконання ФОП Павличенко В.Є. своїх зобов`язань по перевезенню вантажу до місця призначення, а саме пошкодження вантажу, власнику вантажу спричинено шкоду на загальну суму 23250,96 грн. ПП "ПВКФ "Євротранс-Н" відшкодувало ТОВ «Дунапак Таврія» вартість пошкодженого вантажу шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням № 794 від 07.04.2020 на суму 126 062,03 грн, у тому числі 23 250,96 грн. по акту рекламації №66 від 06.02.2020, та 23.06.2020 і 10.07.2020 направило на адресу ФОП Павличенко В.Є. вимоги про відшкодування шкоди в сумі 23250,96 грн. в порядку регресу.

Посилаючись на те, що станом на 23.07.2020 року грошові кошти від ФОП Павличенко В.Є. не надходили, ПП"ПВКФ "Євротранс-Н" просило задовольнити зустрічний позов.

Матеріально-правовою підставою зустрічного позову визначені ст. ст. 610, 611, 934, 1191 ЦК України та ст. 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність».

Задоволення зустрічного позову суд першої інстанції мотивував тим, що з огляду на Акт рекламації на папір №66, складений 06.02.2020р., було встановлено факт пошкодження вантажу, а саме: Рулони №№ 3601597, 3601594, 3601596 - намокання рулону від краю; Рулон № 8691112 - намокання рулону від краю та з середини. Вартість відбракованого вантажу склала 23250,96 грн. Водій-експедитор ОСОБА_1 факт пошкодження вантажу підтвердив, про що свідчить його підпис в акті. В результаті неналежного виконання ФОП Павличенко В.Є. своїх зобов`язань по перевезенню вантажу до місця призначення, а саме пошкодження вантажу, власнику вантажу спричинено шкоду на загальну суму 23250,96грн. Відповідно до платіжного доручення №794 від 07.04.2020р. вбачається, що ПП «ПВКФ «Євротранс-Н» сплатило ТОВ «Дунапак Таврія» за актами рекламації, в тому числі №66 від 06.02.2020р. загальну суму 126 062,03 грн.

10.07.2020 року на адресу ФОП Павличенко В.Є. було направлено вимогу про відшкодування шкоди в сумі 23250,96 грн. в порядку регресу, яка отримана ним 15.07.2020р., про що свідчить роздруківка даних електронного сервісу Укрпошти (trac.ukrposhta.ua). Таким чином, з урахуванням вимог ст. 530 ЦК України строк перерахування грошових коштів спливає 22 липня 2020 року, проте, станом на 23 липня 2020 року грошові кошти від ФОП Павличенко В.Є. на рахунок ПП «ПВКФ «Євротранс-Н» не надходили. Зважаючи на виплату ТОВ «Дунапак Таврія» вартості пошкодженого вантажу шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням від 07.04.2020р. №794 на суму 126062,03 грн., у тому числі 23250,96 грн. по Акту-рекламації від 06.02.2020р. №66, наявні підстави для пред`явлення зворотної вимоги (регресу), передбаченої статтею 1191 ЦК України для ПП «ПВКФ «Євротранс-Н», якому було спричинено збиток. Так, завдавачем шкоди у даних правовідносинах був саме ФОП Павличенко В.Є., а відповідальність за його бездіяльність поніс позивач за зустрічним позовом - ПП «ПВКФ «Євротранс-Н», тому суд вважав, що позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають задоволенню в повному обсязі.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками місцевого суду, оскільки вони зроблені без аналізу та врахування даних, що містяться в матеріалах справи, та вимог закону, що регулює спірні правовідносини.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з цим позовом про відшкодування шкоди в порядку регресу, позивач за зустрічним позовом зазначив, що сплатив третій особі вартість пошкодженого вантажу відповідно до умов Договору експедирування, у зв`язку з чим має право вимоги до відповідача про відшкодування шкоди відповідно до Договору перевезення.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Апеляційним судом встановлено, що правовідносини сторін у цій справі виникли з Договору перевезення.

Згідно з положеннями статті 908 ЦК України та статті 306 ГК України загальні умови перевезення вантажів визначаються цими Кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною першою статті 307 ГК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 920 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до статті 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно зі статтею 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

За змістом наведених норм обсяг відповідальності перевізника за договором перевезення може бути погоджений сторонами у відповідному договорі і не повинен суперечити положенням чинного законодавства.

Разом з цим, статтями 924 ЦК України та 314 ГК України визначено, що, зокрема, за пошкодження вантажу перевізник несе відповідальність у розмірі суми, на яку зменшилася його вартість у разі, якщо не доведе, що це сталося не з його вини, або внаслідок обставин, яким останній не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Судом апеляційної інстанцій встановлено, що правовідносини сторін у цій справі виникли на підставі заявки № 1 на транспортно-експедиторське обслуговування від 03.02.2020, згідно з п. 1 якої Перевізник, діючи в рамках даної заявки за дорученням здійснює експедиторські послуги з перевезення вантажів в міжміських і міжнародних сполученнях за допомогою власного транспортного засобу за маршрутом: Україна, Батьово - Олешки, Україна. Адреса завантаження: Закарпатська область, смт. Батьово, ТОВ «Термінал Карпати». Дата завантаження: 03-04.02.20. Місце замитнення: Закарпатська обл., смт. Батьово, ТОВ «Термінал Карпати». Місце розмитнення: Україна, Херсонська обл., м. Олешки, вул. Гвардійська, 103. Адреса розвантаження: Україна, Херсонська обл., м. Олешки, вул. Гвардійська, 103. Вага: до 23 000 кг. Вантаж: Папір в рулонах. Сума фрахту і порядок розрахунків: 21500 гривень (Безготівковий розрахунок, після вивантаження, протягом 30 діб). Автомобіль: DAF. Водій: ОСОБА_1 . Номер авто/п - НОМЕР_1.

Згідно з п. 1.2., термін доставки - 2 доби. TIR,CMR, Тент, Наявність ременів, кутків, рівна підлога, заднє завантаження, без поріжка.

Водночас, будь-які умови щодо матеріальної відповідальності перевізника за збереження вантажу в даній заявці № 1 відсутні.

Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - відшкодування збитків.

За порушення обов`язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу (стаття 934 ЦК України).

За змістом ст. 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор відповідає перед клієнтом за кількість місць, вагу, якщо проводилося контрольне зважування у присутності представника перевізника, що зафіксовано його підписом, належність упаковки згідно з даними товарно-транспортних документів, що завірені підписом представника перевізника, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування.

За невиконання або неналежне виконання обов`язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України , іншими законами та договором транспортного експедирування.

Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Відповідно до визначень, наведених у пункті 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, на виконання пункту 3 розділу першого Програми заходів щодо забезпечення збереження вантажів, захисту їх від розкрадань і безпеки пасажирів на транспорті, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.01.1995 року № 7, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами; транспортна послуга - перевезення вантажів та комплекс допоміжних операцій, що пов`язані з доставкою вантажів автомобільним транспортом.

Згідно з пунктом 11.1 Правил (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

При цьому товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання і без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, але за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по - батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Таким чином, обов`язковою умовою оформлення товарно-транспортної накладної є наявність підпису водія, який здійснює перевезення товару.

За домовленістю сторін водій може виконувати обов`язки супровідника вантажів (експедитора) (пункт 10.10 Правил));

Відповідно до пунктів 13.1, 13.3 Правил, Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною. Вантажі видаються вантажоодержувачу без перевірки маси, стану вантажу й кількості місць у тому випадку, якщо вантаж прибув у непошкодженому кузові автомобіля з неушкодженими пломбами відправника вантажу, тобто тоді, коли у вантажоодержувача є підтвердження того, що з моменту прийняття вантажу до перевезення та до видачі його вантажоодержувачу сторонні особи не мали до нього доступу.

Пунктами 13.6., 13.7 Правил передбачено, що в разі, якщо при виявленні недостачі, ушкодження або зіпсування вантажів, Перевізник i вантажовідправник або вантажоодержувач не дійшли згоди у визначенні їх причин i суми, на яку зменшилась вартість вантажу, на вимогу Перевізника, вантажовідправника чи вантажоодержувача проводиться експертиза в бюро товарних експертиз або іншими компетентними організаціями чи фізичними особами. Експертиза проводиться у присутності представників Перевізника і Замовника. Результати експертизи оформляються актом. Акт експертизи підписується експертами й особами, які були присутні при проведенні експертизи.

Пунктом 15 вказаних Правил визначено, що у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між Перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом, що може бути складений у паперовій або електронній формі, за формою, що наведена в додатку 4. Перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач засвідчують в акті такі обставини: а) невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у товарно-транспортній накладній; б) порушення або відсутність пломб на кузові автомобіля або контейнері; в) простій автомобіля у пунктах вантаження і розвантаження понад встановлені норми часу; г) інші обставини(пошкодження упаковки, вантажу), які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності сторін. Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними. Жодна із сторін не має права відмовитись від підписання акта. У разі незгоди зі змістом акта кожна із сторін має право викласти в ньому свою думку в рядку "Особливі відмітки" і засвідчити її підписом. Для засвідчення складання акта на вільному місці зворотного боку товарно-транспортної накладної заазначається дата складання і про що складений акт (наприклад: "Про недостачу місць", "Про порушення пломби" та ін.).

Судом установлено, що 03.02.2020 року між ПП «ПВКФ «Євротранс-Н» (Експедитор) і ФОП Павличенко В.Є. (Перевізник) було укладено заявку № 1 на транспортно-експедиторське обслуговування до договору № 31/10-2020/1 від 31.01.2020, згідно з п. 1 якої Перевізник, діючи в рамках даної заявки за дорученням здійснює експедиторські послуги з перевезення вантажів в міжміських і міжнародних сполученнях за допомогою власного транспортного засобу за маршрутом: Україна, Батьово - Олешки, Україна. Адреса завантаження: Закарпатська область, смт. Батьово, ТОВ «Термінал Карпати». Дата завантаження: 03-04.02.20. Місце замитнення: Закарпатська обл., смт. Батьово, ТОВ «Термінал Карпати». Місце розмитнення: Україна, Херсонська обл., м. Олешки, вул. Гвардійська, 103. Адреса розвантаження: Україна, Херсонська обл., м. Олешки, вул. Гвардійська, 103. Вага: до 23 000 кг. Вантаж: Папір в рулонах. Сума фрахту і порядок розрахунків: 21 500 гривень (Безготівковий розрахунок, після вивантаження, протягом 30 діб). Автомобіль: DAF. Водій: ОСОБА_1 . Номер авто/п - НОМЕР_1.

Згідно з п. 1.2., термін доставки - 2 доби. TIR,CMR, Тент, Наявність ременів, кутків, рівна підлога, заднє завантаження, без поріжка.

Водночас, будь-які умови щодо матеріальної відповідальності перевізника за збереження вантажу в даній заявці № 1 відсутні.

На підтвердження пред`явлених вимог щодо стягнення з ФОП Павличенко В.Є. в порядку регресу збитків в сумі 23 250,96 грн., завданих внаслідок пошкодження вантажу при перевезенні згідно з заявкою на транспортно-експедиторське обслуговування № 1 від 03.02.2020, товарно-транспортною накладною № 3-04022020 від 04.02.2020р., позивачем за зустрічним позовом подано до матеріалів справи:

- копію договору № 1802-16 про транспортно-експедиційне обслуговування вантажів від 18.02.2016, укладеного між ПП "ПВКФ "Євротранс-Н», як експедитором, та ТОВ «Дунапак Таврія», як клієнтом;

- копію договору № 31/10-2020/1 транспортного експедирування вантажу автомобільним транспортом від 03.02.2020;

- копію заявки № 1 від 03.02.2020 на транспортно-експедиторське обслуговування до договору № 31/10-2020/1 від 31.01.2020;

- копію товарно-транспортної накладної № 3-04022020 від 04.02.2020р.;

- копію акту рекламації № 66 від 06.02.2020р., згідно з яким Рулони №№ 3601597, 3601594, 3601596 - намокання рулону від краю; Рулон № 8691112 - намокання рулону від краю та з середини. Вартість відбракованого вантажу складає 23250,96 грн.;

- копію платіжного доручення № 794 від 07.04.2020р. про сплату ТОВ «Дунапак Таврія» грошових коштів у сумі 126 062,03 грн. з призначенням платежу «Оплата акта-рекламації, зокрема, № 66 від 06.02.2020»;

- копії претензії № 2 від 06.02.2020 вих.№ 126, письмових вимог про відшкодування шкоди від 23.06.2020 та від 10.07.2020 на адресу ФОП Павличенко В.Є. про відшкодування вартості пошкодженого вантажу в сумі 23250,96 грн. з доказами відправлення адресату.

Разом з тим, належних доказів на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог та правових підстав для їх задоволення позивачем за зустрічним позовом до суду не подано і таких доказів в матеріалах справи не міститься.

Судом установлено, що згідно з товарно-транспортною накладною № 3-04022020 від 04.02.2020р автомобільним перевізником є ФОП Павличенко В.Є., водій ОСОБА_1 , замовником є ПП "ПВКФ "Євротранс-Н", вантажовідправником є ТОВ «Термінал Карпати», вантажоодержувачем є ТОВ «Дунапак Таврія»; пункт навантаження: ТОВ «Термінал Карпати», ст. Батьово; пункт розвантаження: м. Олешки, вул. Гвардійська, 103; отриманий товар - папір в рулонах кількістю 8 штук, масою 21,578 тон.

На вказаній товарно-транспортна накладній містяться підписи комірника відправника ТОВ «Термінал Карпати», особи, яка отримала товар для перевезення - водія ОСОБА_1 та вантажоодержувача ТОВ «Дунапак Таврія».

Акт рекламації № 66 від 06.02.2020р. засвідчений підписами представника вантажоодержувача Григор`євої Е.А. та водія ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частина перша статті 225 ГК України передбачає, що до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

За змістом статті 623 ЦК України відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Виходячи з наведених норм права, позивачу за зустрічним позовом слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність відповідача, є причиною, а збитки, які виникли у позивача, - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

При цьому, колегія суддів зазначає, що позивач за зустрічним позовом обґрунтовуючи пред`явлені вимоги помилково посилається на ст. 1191 ЦК України, оскільки спірні правовідносини сторін у даній справі не є деліктними (позадоговірними), а виникли на підставі укладеної заявки на транспортно-експедиторське обслуговування № 1 від 03.02.2020р. і регулюються вищезазначеними нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність».

Застосовуючи до спірних правовідносин положення частини першої статті 1191 ЦК України, за якою особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, суд попередньої інстанції не врахував, що наведена норма регулює позадоговірні правовідносини, які виникають у зв`язку із завданням шкоди, в той час як встановлені у цій справі обставини свідчать, що спірні правовідносини виникли на підставі Договору перевезення, тобто не є деліктними (позадоговірними).

Крім того, суд першої інстанції, виходячи з доведеності сплати позивачем за зустрічним позовом суми збитків третій особі як підстави задоволення позовних вимог про відшкодування цих збитків, заявлених Позивачем до Відповідача, не дослідив умови договору № 1802-16 про транспортно - експедиційне обслуговування вантажів від 18.02.2016, зокрема, щодо того, чи пов`язане право позивача за Договором перевезення вимагати від перевізника - ФОП Павличенко В.Є. відшкодування вартості пошкодженого вантажу за цим Договором саме з фактом відшкодування вартості цього вантажу позивачем третій особі відповідно до договору транспортно - експедиційного обслуговування вантажів.

Так, апеляційним судом установлено, що пунктом 2.3. даного договору передбачено, що Експедитор вправі залучати третіх осіб для виконання своїх зобов`язань за цим договором. У разі залучення Експедитором третіх осіб Експедитор несе відповідальність перед Клієнтом за належне виконання цього договору.

Згідно з п. 5.3, 5.4 договору при виникненні збитків внаслідок неналежного виконання договору винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки, підтверджені необхідними документами; сторона, яка залучила третю особу до виконання своїх зобов`язань за цим договором, несе перед іншою стороною відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань цією третьою особою.

Водночас, будь-які умови щодо матеріальної відповідальності перевізника за збереження вантажу в даній заявці № 1 від 03.02.2020 відсутні.

Пунктом 16 вищевказаних Правил врегульовано питання пред`явлення і розгляду претензій, відповідно до якого:

16.1. Перед поданням вантажовідправником або вантажоодержувачем позову на Перевізника обов`язково треба пред`явити йому претензію.