Справа № 589/3117/18

Провадження № 2/589/93/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2021 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Євдокімової О.П.

при секретарі Юрочко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Шосткинського міськрайонного суду справу за позовом Шосткинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Сумської обласної ради, КНП СОР «Обласний діагностичний центр у м. Шостка» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди

ВСТАНОВИВ:

До Шосткинського міськрайонного суду Сумської області звернувся керівник Шосткинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Сумської обласної ради, Комунальної установи Сумської обласної ради «Обласний діагностичний центр у м.Шостка» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення шкоди .

Свої вимоги позивач мотивував тим, що ОСОБА_1 будучи В.О. директора КНП СОР Комунальної установи Сумської обласної ради «Обласний діагностичний центр у м. Шостка» незаконно звільнила з посади ОСОБА_2 .. Остання не погодилась з наказом про звільнення оскаржила його в суді в результаті чого наказ про її звільнення скасовано, її поновлено на роботі і виплачено кошти за вимушений прогул у розмірі 9399,60 грн.

Органами, уповноваженими здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, в даному випадку виступають Комунальна установа Сумської обласної ради «Обласний діагностичний центр у м. Шостка» та Сумська обласна рада. Однак останніми до часу звернення прокурора до суду не вжито жодних заходів щодо стягнення з ОСОБА_1 завданої нею шкоди внаслідок незаконного звільнення працівника . Крім того, Управління майном Сумської обласної ради повідомило про відсутність підстав та наміру щодо звернення до суду з відповідним позовом, у зв`язку з чим прокурор звернувся з даною позовною заявою до суду для захисту економічних інтересів держави. Тому просить позовні вимоги задовольнити і стягнути з ОСОБА_1 зазначені кошти у порядку регресу.

Ухвалами суду від 02.06.2021 було замінено позивачів належними, а саме: з «Шосткинської місцевої прокуратури» на «Шосткинську окружну прокурату» та з «КУ «Сумської обласної ради «Обласний діагностичний центр у м.Шостка»» на «КНП СОР «Обласний діагностичний центр у м.Шостка»».

В судове засідання представник позивача не з`явився просить суд справу слухати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просить задовольнити їх. Не заперечує проти винесення рішення при заочному розгляді справи.

Представник Сумської обласної ради, КНП СОР «Обласний діагностичний центр у м.Шостка», в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, поважних причин неявки в судове засідання суду не надав. Від КНП СОР «Обласний діагностичний центр у м. Шостка» надійшло заперечення на позов, в якому посилаючись на те, що прокуратура не може самостійно звернутися до суду, оскільки власник КНП СОР «Обласний діагностичний центр у м. Шостка» в особі Сумської обласної ради належним чином виконав всі покладені на нього функції щодо захисту державних інтересів, просить в задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання в черговий раз не з`явилась про причини неявки суд не повідомила, про розгляд справи повідомлена належним чином. Раніше нею були надані в судове засідання заперечення проти позову. Позовні вимоги відповідач не визнала, просить відмовити в задоволенні позову.

Зважаючи на те, що відповідач та її представник не з`являлись на судові засідання призначені на 20.03.2020, 30.11.2020, 22.01.2021, 30.03.2021, 02.06.2021, а надавала заяви про неможливість прибути в судові засідання, також судом, враховано, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі ЮніонАліментаріаСандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Зважаючи на зазначене та на кількість клопотань відповідача та представника Ковбаса про відкладення розгляду справи на іншу дату, суд визнає підстави відкладення не поважними та у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд розглянув справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження на підставі наявних в ній доказів, оскільки позивач не заперечував проти такого порядку вирішення спору.

За таких обставин суд на місці ухвалив виносити рішення при заочному розгляді справи.

Суд оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Щодо підстав звернення прокурора до суду

Органами, уповноваженими здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, в даному випадку виступають Сумська обласна рада та КНП СОР «Обласний діагностичний центр у м. Шостка». Однак, останніми до часу звернення прокурора до суду з позовом не вжито жодних заходів щодо стягнення зі ОСОБА_1 завданої нею шкоди внаслідок незаконного звільнення працівника. Крім того, управління майном Сумської обласної ради повідомило про відсутність підстав та наміру щодо звернення до суду з відповідним позовом, у зв`язку з чим прокурор звертається до суду з цим позовом для захисту економічних інтересів держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами 3 та 4 ст. 56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

У відповідності до приписів ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Як підставу звернення до суду з даним позовом прокурор зазначив неналежне виконання позивачами своїх повноважень щодо стягнення коштів до бюджету, про що свідчить сам факт невжиття ними заходів щодо стягнення збитків, які зазнала КНП СОР «Обласний діагностичний центр у м. Шостка» внаслідок незаконного звільнення працівника, з відповідача в порядку регресу, у зв`язку з чим у прокурора виникають обгрунтовані підстави для захисту економічних інтересів держави.

З заперечення Сумської обласної ради яке надійшло на позовну заяву вбачається, що позовні вимоги не підтримують, на їх думку порушення прав інтересів держави відсутні, прокурор не надав належного обґрунтування підстав для звернення до суду та не довів порушення інтересів держави, які мають бути захищені, просить в задоволенні позову відмовити.

Таким чином з заперечень проти позову судом встановлено, що Сумська обласна рада не має наміру стягувати з відповідача в порядку регресу збитки, які зазнала КУ СОР «Обласний діагностичний центр у м. Шостка» внаслідок незаконного звільнення працівника, а тому невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, кваліфікує як його бездіяльність, а тому в даному випадку у прокурора наявні обгрунтовані підстави для захисту економічних інтересів держави .

Такий висновок суду узгоджується з ВИСНОВОК ПРО ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18, провадження № 12-194гс19 від 26 травня 2020 р.

Отже, судом встановлено, що прокурор у даній справі має законні підстави представляти інтереси держави в суді в зв`язку тим, що захист цих інтересів не здійснює компетентний орган.

Щодо стягнення шкоди завданої незаконним звільненням.

Відповідно до статті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що рішенням Шосткинського міськрайонного суду в Сумській області від 6.06.2017 року у справі позов ОСОБА_2 до КУ Сумської обласної ради «Обласний діагностичний центр у м. Шостка» про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено; визнано протиправним та скасовано наказ в.о. директора КУ Сумської обласної ради ««Обласний діагностичний центр у м. Шостка» від 23 січня 2017 р. № 9-к «Про звільнення ОСОБА_2 »; поновлено ОСОБА_2 на посаді фельдшера- лаборанта клін.діагностичної лабораторії КУ Сумської обласної ради «Обласний діагностичний центр у м. Шостка». (а.с. 11-13)

10.08.2017р. рішенням Апеляційного суду Сумської області рішення Шосткинського міськрайонного суду змінено та стягнуто з КУ Сумської обласної ради «Обласний діагностичний центр у м. Шостка» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 13.01.2016 р. по 13.05.2016 р. в розмірі 9399 грн 60 коп.(а.с. 14-16)

Як вбачається з копії наказу № 9-к від 23.01.2017 року підписаного відповідачем, ОСОБА_2 звільнено із займаної посади на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП України.(а.с. 9)

Наказом директора Комунальною установою Сумської обласної ради «Обласний діагностичний центр у м. Шостка» № 49- к від 6.06.20167 року на виконання рішення Шосткинського міськрайонного суду ОСОБА_2 на посаді фельдшера- лаборанта клін.діагностичної лабораторії КУ Сумської обласної ради «Обласний діагностичний центр у м. Шостка». (а.с.10). та сплачено кошти за час вимушеного прогулу у розмірі 9399,60грн (а.с.17).

Згідно з п. 1.2. Статуту КУ Сумської обласної ради «Обласний діагностичний центр у м. Шостка». підпорядкована, підзвітна та підконтрольна Департаменту охорони здоров`я Сумської обласної державної адміністрації.

Засновником та власником КУ СОР «Обласний діагностичний центр у м. Шостка» є Сумська обласна рада (а.с.19)

Відповідно до п.1.4 Статуту центр є неприбутковою організацією. Фінансування діяльності лікарні здійснюється у встановленому законом порядку місцевим бюджетом, а також з інших джерел, не заборонених чинним законодавством України .

Відповідно до ст.130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством. За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Згідно з п. 8 ст.134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

Як роз`яснено у п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 29.12.1992 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі п.8 ст.134 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі. Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

Статтею 136 КЗпП України визначений порядок покриття шкоди, заподіяної працівником.

Приписами частини 4 статті 136 КЗпП України передбачено, що стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ст.237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Відповідно до п.33 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992 з метою запобігання незаконним звільненням судам слід неухильно додержуватися вимог статей 134 (п.8), 237 КЗпП України про притягнення до участі в справі про поновлення на роботі і покладення на службову особу обов`язку відшкодувати шкоду підприємству, установі, організації, заподіяну в зв`язку з оплатою незаконно звільненому працівникові часу вимушеного прогулу. При цьому належить врахувати, що при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону.

Згідно з пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 02 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі пункту 8 частини першої статті 134 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов`язок з відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі; відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені в порядку, передбаченому процесуальним законодавством, у процесуальній формі, а тому немає необхідності встановлювати їх знову.

Виходячи з зазначеного суд не бере до уваги Акт за результатом проведення службового розслідування від 20 квітня 2018р. в якому зазначено про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності оскільки не вбачають в її діях вини в завданні шкоди підприємству.

Отже зважаючи на те, що ОСОБА_2 було звільнено з роботи з порушенням закону наказом КУ СОР «Обласний діагностичний центр у м. Шостка» Сумської обласної ради за підписом Стенько С.М. від 23.01.2017 року № 9-К, суд дійшов висновку про те, що відповідач як службова особа, яка видала наказ про звільнення, несе повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству у зв`язку з оплатою незаконно звільненому працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує приписи частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України та частини 1 статті 142 Цивільного процесуального кодексу України, а тому вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1762 грн. сплаченого при поданні позову.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 142, 200, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 130, 134, 237 КЗпП України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов за позовом Шосткинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Сумської обласної ради, КНП СОР «Обласний діагностичний центр у м. Шостка» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь КНП СОР «Обласний діагностичний центр у м. Шостка» матеріальну шкоду у розмірі 9399,60. (дев`ять тисяч триста дев`яносто дев`ять гривень шістдесят копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Шосткинської окружної прокуратури понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1762 (тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Заочне рішення може бути переглянуто Шосткинським міськрайонним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області О.П.Євдокімова