ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" червня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/438/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Кожухарь Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 88, код ЄДРПОУ 42114410)

до відповідача: Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (65029, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102)

про стягнення, -

за участю представників сторін:

від позивача: Притула А.С., адвокат, довіреність №03/28/12 від 28.12.2020

від відповідача: Каплун І.О., адвокат, довіреність №39 від 12.11.2020

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» про стягнення 7631417,16 грн., з яких: 7293223,74 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 194705,10 грн. пені, 48676,28 грн. 3% річних та 94812,04 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про закупівлю електричної енергії у постачальника №ТМО-45/19 від 01.02.2019.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи №916/438/21 у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 16.03.2021 об 11:15. У підготовчому засіданні 16.03.2021 судом у протокольній формі оголошено перерву до 06.04.2021 о 15:00.

24.03.2021 за вх.№8104/21 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач не заперечує проти задоволення позивних вимог про стягнення 7293223,74 грн. основного боргу, погоджується з правом позивача на нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, при цьому, відповідач просить суд зменшити на 90% заявлену до стягнення суму пені та повернути позивачу частину судового збору у сумі 57253,63 грн. У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на наступне:

- відповідач визнає основну заборгованість перед ТОВ «ООЕК» за договором №ТМО-45/19 про закупівлю електричної енергії у постачальника від 01.02.2019 на суму 7293223,74 грн.;

- враховуючи існуючу заборгованість за договором, КП «ТМО» погоджується з тим, що нарахування позивачем пені, 3% процентів річних та інфляційних втрат відповідає положенням ЦК України;

- відповідач посилається на те, що зменшення штрафних санкцій не завдасть збитків позивачу, але сприятиме відповідачу у виконанні його зобов`язання;

- відповідач вказує на те, що в даний час КП «ТМО» знаходиться у скрутному фінансовому становищі, яке виникло з ряду причин і на даний час не володіє джерелами оплати заборгованості. КП «ТМО» являється соціально необхідним теплопостачальним підприємством, оскільки надає послуги теплопостачання та гарячого водопостачання 95% споживачів міста Одеси різних категорій - населенню, бюджетним установам, релігійним організаціям та іншим споживачам, але на сьогодні знаходиться на межі банкрутства;

- відповідач зазначає, що несвоєчасність розрахунків за договором з позивачем є не наслідком несумлінного виконання своїх зобов`язань відповідачем, а лише проявом існування об`єктивних причин, які не дозволяють КП «ТМО» своєчасно і в повному обсязі виконувати свої зобов`язання;

- відповідач вказує, що основним фактором важкого фінансового стану підприємства є: економічно необґрунтовані тарифи на теплову енергію та послуги теплопостачання, які відшкодовують менш ніж 80% фактичної собівартості; несвоєчасне відшкодування різниці в тарифах для населення та відсутність механізму погашення різниці в тарифах для споживачів бюджетної та промислової сфери; наслідок дії постанови Кабінету Міністрів України від 18.07.2014 №217 «Про затвердження порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання для розрахунків з гарантованим постачальником природного газу», на підставі якої з рахунку КП «ТМО» щоденно списується на користь НАК «Нафтогаз України», ПАТ «Одеська ТЕЦ», ПАТ «Одесагаз» та ПАТ «Укртрансгаз» близько 85% надходжень від споживачів теплової енергії, у зв`язку з чим підприємство залишається без оборотних коштів та можливості здійснити виплату заробітної плати, оплату обов`язкових платежів до бюджету, у тому числі за спожиту електроенергію, водопостачання та водовідведення та всі інші платежі для забезпечення технологічного процесу, особливо в міжопалювальний період. Відповідач зазначає, що КП «ТМО» не в праві самостійно розпоряджатись всіма коштами, що сплачуються споживачами;

- відповідач посилається на те, що з місцевого бюджету виділяються кошти на виплату заробітної плати, здійснення платежів до бюджету та проведення капітальних ремонтів теплових трас, що підтверджується рішеннями Одеської міської ради;

- відповідач вказує, що ситуація ускладнюється численними арештами рахунків КП «ТМО». Відповідно до листа АТ «Ощадбанк» від 04.02.2021 за №113.33/594 арешт коштів по рахунку КП «ТМО» № НОМЕР_1 накладено згідно з численними постановами виконавчої служби про арешт коштів боржника на суму більше ста тридцяти мільйонів гривень. На підставі вищезазначених постанов про арешт коштів, усі видаткові операції підприємства по його поточному рахунку повністю припинені;

- відповідач посилається на те, що в даний час підприємство має певні збитки і є загроза чергового арешту коштів підприємства, що може призвести до зупинки діяльності підприємства;

- на думку відповідача, стягнення з КП «ТМО» усієї суми пені спричинить збільшення фінансового навантаження на підприємство, що крім іншого потягне за собою збільшення заборгованості по виплаті заробітної плати працівникам комунального підприємства, несвоєчасну сплату податків та зборів, що також призведе до виникнення нових штрафних санкцій та судових процесів, а відтак, для відповідача є важливим зменшення всіх можливих видатків. Відповідач зазначає, що у нього порушуються не лише майнові інтереси, а і соціальні, що виражаються у забезпеченні безперебійного надання споживачам, в тому числі і населенню послуг з теплопостачання, виплати заробітної плати працівникам підприємства тощо.

31.03.2021 за вх.№8890/21 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданій відповіді на відзив позивач посилається на наступне:

- позивач зазначає, що заборгованість зі сторони відповідача не оплачена, навіть частково, до відкриття провадження по справі №916/438/21, остання оплата була здійснена 30.12.2020, отже, ступінь виконання відповідачем зобов`язань характеризується несвоєчасним погашенням всієї суми заборгованості, що мала місце;

- позивач вважає, що нарахована пеня у розмірі 194705,10 грн. не є надмірною, із чого не вбачається наявності обставин, що у даній справі свідчать на користь можливості зменшити розмір заявленої до стягнення пені, що є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі;

- позивач зазначає, що ТОВ «ООЕК» - є ліцензіатом з постачання електричної енергії споживачу. Купівля електричної енергії енергопостачальною компанією здійснюється на різних сегментах ринку електричної енергії за рахунок грошових коштів отриманих від споживачів за спожиту електричну енергію. У зв`язку з чим, накопичування заборгованості за спожиту електричну енергію є неприпустимим та в наступному може призвести до неможливості здійснення закупівлі електричної енергії для потреб споживачів;

- позивач посилається на те, що доказом того, що ТОВ «ООЕК» несе збитки у розмірі не отриманої плати за спожиту електричну енергію зі сторони відповідача та як наслідок не має можливості здійснювати своєчасні платежі з іншими учасниками ринку електричної енергії, зокрема із оператором системи передачі електричної енергії - ПрАТ «НЕК «Укренерго» свідчить, зокрема постанова НКРЕКП від 06.01.2021 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «ООЕК», яка була прийнята на підставі звернення ПрАТ «НЕК «Укренерго» від 04.12.2020 №01/44465 (вх. НКРЕКП від 04.12.2020 №27390/1-20) на предмет дотримання ліцензійних вимог та актів НКРЕКП, зокрема в частині здійснення своєчасної оплати наданих НЕК «УКРЕНЕРГО» послуг з передачі електричної енергії за умовами укладених договорів. У вказаній постанові НКРЕКП від 06.01.2021 було зазначено, що основними неплатниками за надання послуг з передачі електричної енергії, які систематично порушують умови договорів, та частка боргу яких складає близько 65% від загальної заборгованості всіх 25-ти постачальників універсальних послуг, є, зокрема, ТОВ «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ», борг складає 153733149,05 грн. з ПДВ (в т.ч. за жовтень 60470385,85 грн.; за листопад 93262763,20 грн.);

- TOB «OOEK» зазначає, що відповідачем не виконувались зобов`язання за укладеним договором взагалі, а тому штрафні санкції у розмірі 194705,10 грн. не можуть вважатись надмірними ані у відносному значенні, враховуючи суму заборгованості, ані в абсолютному значенні;

- щодо численних відкритих виконавчих проваджень та накладених арештів на рахунки відповідача, TOB «ООЕК» вважає, що посилання відповідача на таку обставину не свідчить про звільнення останнього від виконання договірних зобов`язань в частині сплати пені у разі порушення строків виконання умов договору;

- щодо дискреційних повноважень суду в частині зменшення розміру нарахованої пені та посилання на постанови Верховного Суду у справах 2017-2018 років, ТОВ «ООЕК» звертає увагу, що суд дійшов висновку у справах №917/1068/17, №904/9781/17, що існують підстави для зменшення розміру пені з 306963,17 грн. (справа №917/1068/17) на 50%, а не на 90% як просить відповідач.

У підготовчому засіданні 06.04.2021 судом у протокольній формі оголошено перерву до 20.04.2021 об 11:45. У підготовчому засіданні 20.04.2021 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 177 ГПК України про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 12.05.2021 об 11:45. У зв`язку із перебуванням судді Бездолі Ю.С. на лікарняному з 11.05.2021, підготовче засідання 12.05.2021 об 11:45 не відбулось. Після виходу судді Бездолі Ю.С. з лікарняного, ухвалою суду від 24.05.2021 призначено підготовче засідання у справі №916/438/21 на 02.06.2021 о 10:30. У підготовчому засіданні 02.06.2021 судом у протокольній формі в порядку ч.6 ст. 183 ГПК України за письмовою згодою сторін розпочато розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання. У судовому засіданні 02.06.2021 судом оголошено перерву до 15.06.2021 о 10:15. У судовому засіданні 15.06.2021 судом оголошено перерву до 29.06.2021 об 11:15.

18.06.2021 за вх.№16652/21 до суду від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині основного боргу та додаткові документі, а саме: банківська виписка про сплату за активну електричну енергію КП «ТМО», які залучено судом до матеріалів справи. У поданій заяві позивач просить суд закрити провадження у справі №916/438/21 в частині стягнення 2259713,72 грн. основного боргу на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України, а також стягнути з відповідача залишок 5033510,02 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 194705,10 грн. пені, 48676,28 грн. 3% річних, 94812,04 грн. інфляційних втрат та повернути з Державного бюджету України 33895,71 грн. судового збору.

25.06.2021 за вх.№17175/21 до суду від відповідача надійшла заява та додаткові документи, а саме: платіжне доручення №215 від 14.06.2021 на суму 2259713,72 грн. із призначенням платежу: « 1216012;2610;Ч.оп.заборг.з.пост. ел/енергію; зг.дог ТМО-45/19в 01.02.19, Д/у5в27.12.19,УГ.ТМО-73/21 в 14.06.21, Акт зв.б/н в 14.06.21р; у т.ч. ПДВ376618», які залучено судом до матеріалів справи. У поданій заяві відповідач просить суд закрити провадження у справі №916/438/21 в частині стягнення 2259713,72 грн. та повернути позивачу 40287,77 грн. судового збору.

Ухвалою суду від 29.06.2021 заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» за вх.№16652/21 від 18.06.2021 та Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» за вх.№17175/21 від 25.06.2021 задоволено; закрито провадження у справі №916/438/21 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» до Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» про стягнення 2259713,72 грн. основного боргу, у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України; повернуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» 33895,71 грн. судового збору.

Справа №916/438/21 розглядалась судом в період оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з оголошеним загальнодержавним карантином та про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

У судовому засіданні 29.06.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 29.06.2021 просив суд зменшити розмір нарахованої пені на 90%.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №429 від 14.06.2018 позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» надано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу №ТМО-45/19 від 01.02.2019) відповідач приєднався до умов договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах обраної комерційної пропозиції постачальника. За заявою-приєднання початком постачання визначено 01.02.2019.

У заяві-приєднанні також містяться, зокрема, наступні дані щодо споживача:

1) назва суб`єкта господарювання - КП «Теплопостачання міста Одеси»;

2) код ЄДРПОУ - 34674102;

3) вид об`єкта - РК - районна котельна, КК - квартальна котельна, ЦТП - центральний тепловий пункт, с/с - суб. споживач;

4) найменування оператора системи, з яким споживач уклав договір розподілу електричної енергії - АТ «Одесаобленерго», АТ «Укрзалізниця»;

6) ЕІС-код як суб`єкта ринку електричної енергії, присвоєний відповідним оператором системи - 62Х4990422970737.

01.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (постачальник, позивач) та Комунальним підприємством «Теплопостачання міста Одеси» (споживач, відповідач) укладено договір №ТМО-45/19 про закупівлю електричної енергії у постачальника.

Відповідно до п.1.1 договору цей договір про постачання електричної енергії споживачу є договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та абз.7 п.2.1.4 та абз.3,4 п.3.1.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії», який затверджений постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018.

Згідно з п.2.1 договору за цим договором постачальник продає електричну енергію за кодом СРV за ДК 021:2015 - 09310000-5 Електрична енергія (електрична енергія), споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Кількість електричної енергії визначено в обсязі 70000000 кВт*год. відповідно додатку 3 «Обсяги постачання електричної енергії Замовнику».

Розділом 3 договору передбачено, що початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору. Споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов цього договору.

Відповідно до п.5.1 договору ціна цього договору становить 161700000,00 грн., в тому числі ПДВ 26950000,00 грн. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

Згідно з п.п. 5.2-5.5 договору ціна (тариф) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується одна ціна електричної енергії. Інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування. Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, інформаційно відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

У відповідності до п.п. 5.6-5.8 договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок постачальника. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на рахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Рахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем.

Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки. Якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати, розмір пені 0,5 %, але не біліше подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу, що діяла в період за який здійснюється нарахування та сплачується споживачем за вимогою постачальника.

Пунктом 6.2 договору, зокрема, передбачено, що споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

За п.13.1 договору останній укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника. Якщо договір укладається в письмовій формі - то він набирає чинності з моменту підписання договору сторонами та діє до 31.12.2019.

Додатковою угодою №5 від 27.12.2019 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника №ТМО-45/19 від 01.02.2019 сторони дійшли згоди продовжити дію договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році; змінили строк дії договору та виклали п.13.1 в наступній редакції: «Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника. Якщо договір укладається в письмовій формі - то він набирає чинності з моменту підписання договору сторонами та діє до 31.03.2020».

30.03.2020 сторонами укладено додаткову угоду №9 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника №ТМО-45/19 від 01.02.2019, відповідно до якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору та викласти у новій редакції п.13.1 договору: «Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника. Якщо договір укладається в письмовій формі - то він набирає чинності з моменту підписання договору сторонами та діє до 31.12.2020».

Між сторонами було погоджено та підписано комерційну пропозицію, яка є додатком №2 до договору про постачання електричної енергії споживачу №ТМО-45/19 від 01.02.2019.

У комерційній пропозиції міститься наступна інформація:

1) ціна (тариф) електричної енергії 2,31 грн. (дві грн. 31 коп.) за 1 кВт/год (з ПДВ);

2) спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії: за вільними цінами;

3) спосіб оплати: за виставленим рахунком по факту спожитої електричної енергії;

4) термін надання рахунку за спожиту електричну енергію: до 5 числа місяця, що слідує за розрахунковим;

5) строк оплати рахунку за спожиту електричну енергію: не повинен перевищувати 5 робочих днів з дня отримання рахунку, але не пізніше ніж до 10 числа місяця, що слідує за розрахунковим;

6) визначення способу оплати послуг з розподілу: напряму з оператором системи;

7) розмір пені за порушення строку оплати або штраф: - пеня у розмірі: 0,01% (для підприємств житлово-експлуатаційних організацій), 0,5% (для інших споживачів) за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, шо діяла в період, за який здійснюються нарахування; - 3% річних від простроченої суми. При цьому сума боргу повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках, протягом 5 операційних днів з дня їх отримання;

8) розмір компенсації споживачу за недодержання постачальником якості надання комерційних послуг: надається в обсягах та у порядку, затвердженому постановою Регулятора, яка розміщується на офіційному веб-сайті ТОВ «ООЕК» - www.ooek.od.ua;

9) розмір штрафу за дострокове розірвання договору у випадках, не передбачених умовами договору: споживач, який має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим терміном (строком) дії, зобов`язаний в розрахунковому періоді в якому ініційовано дострокове розірвання договору, окрім фактично спожитих обсягів електроенергії, сплатити штраф за дострокове припинення дії договору. Штраф сплачується в тому випадку коли повідомлення споживача про дострокове припинення договору здійснено пізніше ніж за 21 календарний день до передбачуваної дати дострокового припинення терміну (строку) дії чинного договору у розмірі вартості електричної енергії, заявленої споживачем, як прогнозований договірний обсяг споживання в місяці, в якому було подане повідомлення про дострокове припинення дії договору. Сторони домовились, що у разі звернення споживача (розірвання договору, припинення його дії, тощо) щодо повернення йому переплати, що виникла за цим договором, постачальник зобов`язаний повернути кошти протягом шести місяців;

10) термін дії договору: до 31.12.2019.

Додатком №3 до договору про постачання електричної енергії споживачу №ТМО-45/19 від 01.02.2019 сторонами погоджено обсяги постачання (закупівлі) електричної енергії.

Додатком №4 до договору про постачання електричної енергії споживачу №ТМО-45/19 від 01.02.2019 сторонами погоджено порядок розрахунків.

Відповідно до п.п. 4, 7 додатку №4 до договору про постачання електричної енергії споживачу №ТМО-45/19 від 01.02.2019 оплата рахунків за спожиту електроенергію здійснюється споживачем самостійно на протязі 5 робочих днів з дня отримання рахунків. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на рахунок постачальника або дата внесення споживачем готівки в касу постачальника. За внесення платежів, передбачених даним пунктом цього додатку, з порушенням термінів, визначених ним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, а також індекс інфляції та 3% річних. Сума пені, індекс інфляції та 3% річних, відшкодування збитків, пов`язаних з відхиленням споживача від договірних величин електричної енергії та величини потужності за розрахунковий період (день, місяць), відповідно до актів законодавства та умов договору, зазначається у рахунках окремим рядком. У разі виникнення у споживача заборгованості за електричну енергію за цим договором, споживач має право звернутися до постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк, визначений за взаємного згодою сторін, але не більше 12 місяців, та за вимогою постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність (обмежену платоспроможність) споживача. Графік погашення заборгованості оформляється додатком до цього договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Укладення сторонами та дотримання споживачем графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від здійснення поточних платежів за цим договором. У разі недотримання графіка погашення заборгованості або прострочення оплати поточних платежів постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному цим договором.

В матеріалах справи наявний акт приймання-передавання товарної продукції від 30.11.2020 на суму 10293223,74 грн.

Відповідач за спожиту електроенергії розрахувався частково, несплата відповідачем за спожиту електричну енергію на суму 7293223,74 грн. стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення основного боргу, а також нарахованих на нього 3% річних, пені та інфляційних втрат.

В процесі розгляду справи ухвалою суду від 29.06.2021 закрито провадження у справі №916/438/21 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» до Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» на суму 2259713,72 грн. основного боргу; на розгляді суду відповідно залишились вимоги про стягнення з відповідача 5371703,44 грн., з яких: 5033510,02 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 194705,10 грн. пені, 48676,28 грн. 3% річних та 94812,04 грн. інфляційних втрат.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

За п.1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Відповідно до п.1.2.8 ПРРЕЕ постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору.

Пунктом 3.1.7 ПРРЕЕ встановлено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 42 ГПК України визначено перелік прав та обов`язків учасників справи.

Відповідно до ч.2 п.1 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Частиною 1 ст. 191 ГПК України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Виходячи з наявних матеріалів справи, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати спожитої ним електричної енергії, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 5033510,02 грн. за спожиту активну електричну енергію, що підтверджується матеріалами справи та що визнається відповідачем, а отже є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу.

Щодо заявленої до стягнення пені слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сплата пені передбачена комерційною пропозицією та договором.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені на суму 194705,10 грн., господарським судом встановлено вірність його обрахунку та відповідність умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Водночас частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч.2 ст. 233 ГК України якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки. Господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Встановивши відповідні обставини, суд вирішує стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 13.05.2019 у справі №904/4071/18).

Приймаючи до уваги вищевикладене, господарський суд вказує, що зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду. Суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафних санкцій, а також розмір, до якого вони підлягають зменшенню.

Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Законом визначення розміру, до якого штрафні санкції підлягають зменшенню, віднесено на розсуд суду. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі ст. 86 ГПК України, тобто, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При вирішенні питання про зменшення розміру заявленої до стягнення пені, взявши до уваги ступінь виконання зобов`язань, причини неналежного виконання зобов`язань, з огляду на наявні обставини фінансового стану відповідача, сферу діяльність підприємства, враховуючи баланс інтересів обох сторін, а також проаналізувавши всі фактичні обставини справи та обставини не надання позивачем доказів завдання йому додаткових збитків внаслідок порушення відповідачем грошових зобов`язань, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, яку належить стягнути з відповідача навпіл (на 50%), а саме до 97352,55 грн.

Щодо заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат слід зазначити наступне.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3% річних на суму 48676,28 грн. та інфляційних втрат на суму 94812,04 грн., господарським судом встановлено вірність цих розрахунків та відповідність вимогам чинного законодавства.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог про стягнення з відповідача 5033510,02 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 97352,55 грн. пені, 48676,28 грн. 3% річних та 94812,04 грн. інфляційних втрат.

Іншого сторонами не доведено.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

На підставі ст.ст. 129, 130 ГПК України у зв`язку з визнанням відповідачем позову - 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову - покладаються на відповідача, та 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову - повертаються позивачу з державного бюджету.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 40287,78 грн. судового збору. При цьому, суд вказує, що позивач не позбавлений права звернутись із заявою про повернення суми судового збору у розмірі 40287,77 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (65029, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 88, код ЄДРПОУ 42114410) 5033510 /п`ять мільйонів тридцять три тисячі п`ятсот десять/ грн. 02 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 97352 /дев`яноста сім тисяч триста п`ятдесят дві/ грн. 55 коп. пені, 48676 /сорок вісім тисяч шістсот сімдесят шість/ грн. 28 коп. 3% річних, 94812 /дев`яносто чотири тисячі вісімсот дванадцять/ грн. 04 коп. інфляційних втрат та 40287 /сорок тисяч двісті вісімдесят сім/ грн. 78 коп. судового збору.

3.В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 06 липня 2021 р.

Суддя Ю.С. Бездоля