ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2021 року м. Дніпро Справа № 908/238/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.,розглянувши без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.03.2021р. (повний текст складено 31.03.2021р.) у справі № 908/238/21 (суддя - Топчій О.А., м. Запоріжжя)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський Водоканалпроект", м. Харків

до Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", м. Запоріжжя

про стягнення заборгованості за договором № 3688/55/ЗАлК-Д-2016-34 від 01.03.2016р. в сумі 30 404,00 грн., 1 749,27 грн. 3 % річних, 2 097,88 грн. інфляційних втрат

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.03.2021р. позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківський Водоканалпроект" заборгованість за договором № 3688/55/ЗАлК-Д-2016-34 від 01.03.2016р. в сумі 30 404,00 грн., 1 749,27 грн. 3 % річних, 2 097,88 грн. інфляційних втрат, судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням положень укладеного між сторонами договору та факту підписання сторонами акту прийому-передачі наданих робіт (послуг), строк виконання зобов`язання щодо оплати наданих послуг станом на час вирішення спору є таким, що настав. Розрахунки мали бути здійснені відповідачем протягом 10 банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі наданих робіт. Суд зазначив, що рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати кошти, ненадання рахунку-фактури не є невідкладною умовою в розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов`язку сплатити надані послуги. В зв`язку з цим, є безпідставним посилання відповідача на те, що оскільки позивач не надав йому рахунок-фактуру строк виконання його зобов`язання щодо оплати не настав. Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, доведені належним чином, а відповідачем, в свою чергу, не спростовані належними та допустимими доказами, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості, а також інфляційних та річних підлягають задоволенню. Щодо підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наданих доказів не достатньо для встановлення факту надання позивачу адвокатом професійної правничої допомоги саме у даній справі - №908/238/21, оскільки жоден із наданих документів не містить інформації про те, що правова допомога надавалася в рамках зазначеної справи або конкретно за договором № 3688/55/ЗАлК-Д-2016-34 від 01.03.2016р.

2. Підстави з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 30.03.2021р., в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Відповідач вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. Стверджує, що при вирішенні справи судом першої інстанції не з`ясовані і недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, а саме рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Посилаючись на п. 2.3. договору від 01.03.2016р. скаржник зазначає, що при укладенні договору сторони обумовили, що підставою для оплати є виставлений виконавцем рахунок-фактура та підписаний за кожним етапом акт здачі-приймання виконаних робіт. Відповідач стверджує, що матеріали справи не містять копій рахунків-фактур та актів здачі-приймання виконаних робіт за договором, на які посилається суд першої інстанції.

Скаржник звертає увагу суду, що позивачем не долучено до позову та до відповіді на відзив на позовну заяву копій рахунків-фактур та актів здачі-приймання виконаних робіт за договором №3688/55/ЗАлК-Д-2016-34 від 01.03.2016р. та не зазначено період, за який виникла заборгованість. Крім того, в "Повідомленні у відповідності до вимог ст. 162 ГПК України від 25.01.2021р.", позивач зазначає, що докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою відсутні, всі оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви, знаходяться у позивача. До відповіді на відзив на позовну заяву, позивач долучає копії супровідних листів, які містять інформацію щодо наміру позивача направити на адресу відповідача акт здачі-приймання виконаних робіт та рахунок. Жодного доказу на підтвердження направлення супровідного листа, актів здачі-приймання виконаних робіт та рахунків, а також отримання їх відповідачем позивач не надає.

Відповідач зазначає, що в описовій частині рішення від 30.03.2021р. у даній справі Господарським судом Запорізької області зазначено, що вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу залишається судом без розгляду, натомість резолютивна частина рішення не містить такої інформації.

2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом та не подав до суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.

3. Апеляційне провадження.

3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2021р. для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Вечірко І.О., судді - Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.05.2021р. (суддя - Вечірко І.О.) апеляційну скаргу залишено без руху, запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, надати суду протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 405,00 грн.

25.05.2021р. на адресу апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано оригінал квитанції про сплату судового збору від 20.05.2021р. на суму 3 405,00 грн.

Згідно розпорядження керівника апарату суду від 31.05.2021р. у зв`язку із зайнятістю судді Паруснікова Ю.Б. у період з 31.05.2021р. по 02.06.2021р. у підготовці голів та заступників голів апеляційних судів для підтримання кваліфікації, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у даній справі (для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження), за результатом якої визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Вечірко І.О., судді - Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.05.2021р. вказаною колегією суддів відкрито апеляційне провадження у справі. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати без повідомлення учасників провадження у справі за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

06.07.2021р. у зв`язку з виходом на роботу судді Паруснікова Ю.Б. здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями шляхом передачі раніше визначеному складу суду.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.07.2021р. для подальшого розгляду справи № 908/238/21 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Вечірко І.О., судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.

01.03.2016р. між ПрАТ "Харківський Водоканалпроект" (далі позивач, виконавець) та ПАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (змінено назву на Акціонерне товариство "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат") (далі відповідач, замовник) був укладений договір на виконання проектно-вишукувальних робіт, послуг (науково-технічної продукції) № 3688/55/ЗАлК-Д-2016-34, згідно з п.1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання виконати проектно-вишукувальні роботи "Технічний нагляд за експлуатацією шламонакопичувача на 2016р.".

В п. 2.1 договору сторони узгодили загальну вартість робіт, яка склала 61 800,00 грн., крім того ПДВ 20% - 12 360,00 грн. Всього 71 160,00 грн.

Відповідно до п. 2.2. Договору Замовник перераховує Виконавцю аванс в розмірі 25% від вартості виконаних робіт по кожному етапу робіт в сумі 4 635,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 772,5 грн.

Відповідно до п. 2.3. Договору оплата робіт по Договору здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт за етапом на підставі виставленого Виконавцем рахунку-фактури.

Договір вступає в силу з моменту підписання Сторонами та діє до 28 лютого 2017р. (п. 6.1 договору).

26.12.2016 сторонами укладено додаткову угоду № 2, відповідно до якої внесені зміни до договору та викладено пункти договору в наступній редакції:

"1.1. Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання виконати проектно-вишукувальні роботи "Технічний нагляд за експлуатацією шламонакопичувача на 2017р.".

2.1.Сторони погоджуються, що загальна вартість робіт, доручених Виконавцю для виконання, визначається Протоколом погодження договірної ціни (Додаток 1/1), кошторисом №1 (Додаток 2/1), а послідовність виконання робіт визначається календарним планом (Додаток 3/1) і становить: 61 560,00 грн., крім того ПДВ 20% 12 312,00 грн. Всього: 73 872,00 грн.

2.2. Замовник перераховує Виконавцю аванс в розмірі 25 % від вартості робіт по кожному етапу в сумі 4 617,00 грн., в т. ч. ПДВ 20% - 769,50 грн.

6.1. Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє до 28 лютого 2018 р.".

17.08.2017р. сторонами підписано акт здачі-приймання виконаних робіт, послуг по Додатковій угоді № 2 від 26.12.2016р. до договору № 3688/55/ЗАлК-Д-2016-34 від 01.03.2016р. Договірна ціна склала 15 390,00 грн., крім того ПДВ 20 % - 3 078,00 грн., всього 18 468,00 грн.

30.11.2017р. сторонами підписано акт здачі-приймання виконаних робіт, послуг по Додатковій угоді № 2 від 26.12.2016р. до договору № 3688/55/ЗАлК-Д-2016-34 від 01.03.2016р. Договірна ціна склала 15 390,00 грн., крім того ПДВ 20 % - 3 078,00 грн., всього 18468,00 грн.

28.02.2018р. сторонами підписано акт здачі-приймання виконаних робіт, послуг по Додатковій угоді № 2 від 26.12.2016р. до договору № 3688/55/ЗАлК-Д-2016-34 від 01.03.2016р. Договірна ціна склала 15 390,00 грн., крім того ПДВ 20 % - 3 078,00 грн., всього 18 468,00 грн.

28.01.2019р. Замовником було проведено часткову оплату заборгованості за договором № 3688/55/ЗАлК-Д-2016-34 від 01.03.2016р. в сумі 25 000 грн.

Таким чином, заборгованість за договором № 3688/55/ЗАлК-Д-2016-34 від 01.03.2016р. становить 30 404,00 грн.

Позивач звертався до відповідача з вимогою сплатити заборгованість (лист №02/61-20 від 04.12.2020). Проте відповіді не надано, а заборгованість не погашена.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині своєчасної оплати наданих послуг стала підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості в примусовому порядку.

3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до приписів ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір на виконання проектно-вишукувальних та інших робіт, послуг (науково-технічної продукції).

Згідно з приписами ст. 892 ЦК України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов`язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов`язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

Виконавець зобов`язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати. Плата за виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт та технологічних робіт, встановлена договором, може бути зменшена замовником залежно від фактично одержаних результатів порівняно з результатами, передбаченими договором, якщо це не залежало від замовника, а можливість такого зменшення та його межі були передбачені домовленістю сторін (ст. 894 ЦК України).

Положеннями ст. 898 ЦК України визначено, що до обов`язків замовника, зокрема, належить прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ст. 193 ГПК України).

Розділом 3 договору № 3688/55/ЗАлК-Д-2016-34 передбачено, що при завершенні виконання кожного етапу робіт виконавець передає замовнику комплект документації в 1 екземплярі з додатком до неї акту здачі-приймання виконаних робіт (п. 3.1.). Замовник протягом 5 днів від дня отримання акту здачі-приймання робіт підписує його та надсилає виконавцю, або надає мотивовану відмову (п. 3.2.). У разі мотивованої відмови заявник надає до акту здачі-приймання виконаних робіт відомості зауважень та узгоджує з виконавцем порядок та термін виконання доробок та усування недоліків (п. 3.3.).

Матеріали справи містять акти здачі-приймання виконаних робіт послуг по додатковій угоді № 2 від 26.12.2016р. до договору № 3688/55/ЗАлК-Д-2016-34 від 01.03.2016р.: від 17.08.2017р. на суму 18 468,00 грн., від 30.11.2017р. на суму 18 648,00 грн., від 28.02.2018р. на суму 18 468,00 грн. (а. с. 21-23). Зазначені акти скріплені печатками та підписані сторонами без зауважень.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням умов п. 2.3. договору, строки оплати робіт настали 31.08.2017р., 14.12.2017р., 12.02.2018р. відповідно. Таким чином, спростовується твердження скаржника, що строк оплати за договором ще не настав.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач за виконані роботи провів розрахунок частково на суму 25 000,00 грн.

Суд апеляційної інстанції відхиляє твердження скаржника, що ним не здійснювалась оплата за договором у повному обсязі внаслідок ненадання позивачем рахунків-фактур з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Рахунок або рахунок-фактура, що за своїми функціями є тотожними документами, за своїм призначенням не відповідають ознакам первинного документа, оскільки ними не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а вони мають лише інформаційний характер. Рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України; тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов`язку сплатити грошові кошти за договором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.02.2018р. у справі № 910/49/17 та від 18.02.2020р. у справі № 908/771/19, яка враховується апеляційним господарським судом відповідно до приписів ч. 4 ст. 236 ГПК України.

Таким чином, відповідач, навіть за умови ненадання позивачем рахунків-фактур, не позбавлений обов`язку виконати свої зобов`язання зі сплати грошових коштів за послуги в повному обсязі, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 30 404,00 грн.

Відповідно до п. 5.1. договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором виконавець та замовник несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з простроченням виконання відповідачем обов`язку зі сплати грошового зобов`язання позивачем було нараховано 3 % річних в сумі 1 749,27 грн. та 2 097,88 грн. інфляційних втрат за період з 28.03.2019р. по 28.12.2020р.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 175 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Перевіривши розрахунки, що містяться в позовній заяві, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вони є арифметично вірними, суми 3 % річних та інфляційних втрат підлягають стягненню в повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення без розгляду вимог щодо стягнення з відповідача витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 7 000,00 грн. з огляду на наступне.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний господарський суд зазначає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що таких доказів не достатньо для встановлення факту надання адвокатом професійної правничої допомоги позивачу саме у даній справі.

З протоколу узгодження вартості надання правової допомоги від 28.12.2020р. вбачається, що він укладений за справою про стягнення заборгованості за договорами на виконання проектно-вишукувальних та інших робіт, послуг (науково-технічної продукції) з метою виконання укладеного між сторонами договору про надання правової допомоги від 28.12.2020р. Проте, жоден із документів, наданих на підтвердження понесення зазначених витрат, не містить конкретизованих відомостей щодо судової справи, у зв`язку з розглядом якої надається правова допомога. Таким чином, відсутня реальна можливість встановлення факту надання правової допомоги, пов`язаної саме з невиконанням умов договору № 3688/55/ЗАлК-Д-2016-34 від 01.03.2016р. або розглядом справи № 908/238/21 в Господарському суді Запорізької області.

Не зазначення в резолютивній частині рішення суду про залишення без розгляду вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, на що посилається скаржник, не впливає на законність прийнятого судом рішення по суті спору.

Інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу суду, оскільки об`єктивно не впливають на правильність вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, за результатами перегляду даної справи судом апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також прийнято з неповним встановленням обставин, що мають значення для справи.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався місцевий господарський суд.

3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.

3.5. Розподіл судових витрат.

Судові витрати за подання апеляційної скарги на підставі ст. ст. 129, 282 ГПК України у зв`язку з відмовою в її задоволенні покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 30.03.2021р. у справі № 908/238/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя_________________І.О. Вечірко

Суддя_________________Т.А. Верхогляд

Суддя_________________ Ю.Б. Парусніков