Справа № 559/1187/21

Провадження № 3/559/548/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2021 року місто Дубно Рівненська область

Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Ралець Р.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління держпраці у Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,паспорт НОМЕР_2 ,жит. АДРЕСА_1 , працюючу головним бухгалтером КП «Дубнокомуненергія», за ст. 41 ч.1 КУпАП, роз`яснивши ст. 268 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

24.05.2021 головним державним інспектором відділу з питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про праці, зайнятість та інших нормативно-правових актів, ОСОБА_2 , було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 41 КУпАП. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №000152 24.05.2021 в АДРЕСА_2 , допустила порушення законодавства про працю, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 41 КУпАП, а саме:

-в порушення вимог ст.. 29 КЗпП України, з правилами внутрішнього трудового розпорядку працівники КП «Дубнокомуненергія» не ознайомлені під особистий підпис;

-в порушення вимог ч. 4 ст. 79 КЗпП України, працівникам КП «Дубнокомуненергія» графік надання щорічних основних відпусток не доведений до їх відому;

-в порушення вимог абз. 1 п. 2.4 гр.ІІ Інструкції №58, записи в трудових книжках працівників КП «Дубнокомуненергія» про переведення їх на іншу роботу відповідно до наказу не внесені власником у відповідний термін. Так наприклад відповідно до наказу №16 від 27.11.2020 «Про переведення», ОСОБА_3 переведено з посади столяра на посаду слюсарем з ремонту устаткування котельні та пилепідготовчих цехів 4 розряду з 27.11.2020, запис в трудову книжку не внесений;

-в порушення вимог ч. 1 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 ЗУ №108, виплата заробітної плати в КП «Дубнокомуненергія» не проводиться регулярно, в робочі дні у строки, встановлені колективним договором. Строки виплати перевищують 16 календарних днів. Так, для прикладу, відповідно до розрахункової відомості за жовтень 2020 року по ОСОБА_4 , нарахована заробітна плата за жовтень 2020 року, на підставі відомості №30 виплата за першу половину жовтня 2020 року (аванс) проведена 03.12.2020, друга половина заробітної плати за жовтень 2020 року, виплата проведена відповідно до відомості №302 10.12.2020;

-в порушення вимог ч. 4 ст. 115 КЗпП України, ст.. 21 ЗУ «504, працівникам КП «Дубнокомуненергія» не проводиться виплата нарахованих відпускних за три дні до початку відпустки. Так, наприклад, відповідно до наказу №249 від 24.09.2020, ОСОБА_4 надана основна щорічна відпустка в кількості 12 календарних днів, відповідно до розрахункового листа за вересень 2020 року, проведено нарахування щорічної основної відпустки за період роботи з 22.04.2019 по 22.04.2020, проте, виплату проведено відповідно до відомості сум зарахування на картки №302 від 10.12.2020;

-в порушення вимог абз. 1 ч. 1 ст. 32 ЗУ №1105, документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розглядаються пізніше 10 днів з дня їх надходження. Так на прикладі:

1)листок непрацездатності НОМЕР_3 ОСОБА_5 , надано до 08.04.2021

2)листок непрацездатності НОМЕР_4 ОСОБА_6 надано до 10.04.2020,

3)проте засідання комісії із соціального страхування з тимчасової втрати працездатності розглядалися 30.04.2021(протокол засідання комісії із соціального страхування від 30.04.2020).

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала з підстав викладених у письмових поясненнях (а.с.34-42).

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , всебічно, повно і об`єктивно дослідивши матеріали адміністративної справи, що мають доказове значення, оцінивши їх у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом та правосвідомістю, вважаю, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1ст.41КУпАП підлягає закриттю виходячи із наступного.

Згідно з ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст.245КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Як слідує зі змісту ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Пункт другий статті 6 Конвенції про основні права та свободи людини і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.

Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист.

Особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

Вирішуючи справу, суддя виходить з того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст. 258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст. 251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.

Стаття 41частина 1КУпАП передбачає адміністративну відповідальність порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.

В протоколі про адміністративне правопорушення №000152 від 24.05.2021 стосовно ОСОБА_2 зазначено про порушення нею вимог:

-статті 29 КЗпП України, згідно якої, до початкуроботи працівниказа укладенимтрудовим договором(крімтрудового договорупро дистанційнуроботу)власник абоуповноважений ниморган зобов`язаний: ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;

-частини 4статті 79КЗпАП України,згідно якої, черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку;

- абзацу 1 п.2.4 гл.ІІ «Інструкції пропорядок веденнятрудових книжокпрацівників» №58,згідно якого, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

-частини 1 статті 115 КЗпП України, згідно якої, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

-частини 1 статті 24 ЗУ «Про оплату праці» №108, згідно якої, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

-Частини 4 статті 115 КЗпП України, згідно якої, заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

-Статті 21 ЗУ «Про відпустки» №504, згідно якої, заробітна платапрацівникам зачас відпусткивиплачується непізніше ніжза тридні доїї початку.

-Абзацу 1 частини першої статті 32 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №1105, згідно якого, документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження.

Суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, є посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, на яких законодавством покладено обов`язки з дотримання вимог законодавства про працю, а також громадяни, які є суб`єктами підприємницької діяльності. Суб`єктивна сторона правопорушення - сукупність ознак, що характеризують психічне ставлення особи до вчиненого нею протиправного діяння і його негативних наслідків, а саме - вина, мотив, мста правопорушення. Суб`єктивна сторона цього правопорушення може характеризуватися як наявністю умислу, так і необережності. Обов`язковою ознакою тут є вина, що виражається у формах умислу (прямого і непрямого) чи необережність/необережності (протиправної самовпевненості і протиправної недбалості). Факультативною складовою суб`єктивної сторони правопорушення є мотив і мета. Мотив - це внутрішні процеси, що відображаються у свідомості особи і спонукають її скопи правопорушення. Мета - це уявлення особи, що скоює правопорушення, про бажаний результат, до якого вона прагне.

Матеріали справи не містять доказів, що головний бухгалтер КП «Дубнокомуненергія» ОСОБА_1 уповноважена власником даного підприємства на вчинення дій, які допущення порушення яких ставляться їй в провину згідно протоколу про адміністративне правопорушення і які передбачені ст.ст. 29, ч. 4 ст. 79 КЗпП України, абз.1 1 п.2.4 гл.ІІ «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників». Натомість, згідно посадової інструкції головного бухгалтера КП «Дубнокомуненергія» копію якої надано суду ОСОБА_1 (а.с.37-39), вчинення вищезазначених дій та забезпечення їх виконання не входить до її службових обов`язків.

Щодо порушення вимог абз. 1 ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №1105, допущення якого , також ставиться в провину ОСОБА_1 згідно протоколу, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 3 ст. 31 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»,рішення пропризначення матеріальногозабезпечення танадання соціальнихпослуг приймаєтьсякомісією (уповноваженим)із соціальногострахування,що створюється(обирається)на підприємстві,в установі,організації,до складуякої входятьпредставники адміністраціїпідприємства,установи,організації тазастрахованих осіб(виборнихорганів первинноїпрофспілкової організації(профспілковогопредставника)або іншихорганів,які представляютьінтереси застрахованихосіб),або фізичноюособою -підприємцем,особою,яка провадитьнезалежну професійнудіяльність. Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, яке затверджується правлінням Фонду.

У «Положенні про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, затверджене постановою правління Фонду соціального страхування України 19.07.2018 №13, визначено наступне, зокрема:

- п. 1.1 комісія (уповноважений) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства), створюється (обирається) та діє на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство), що використовує найману працю, незалежно від форм власності і господарювання.

- п. 1.2. Комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства діє відповідно дочастини третьоїстатті 30 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" і в своїй діяльності керується вказаним Законом, Статутом Фонду соціального страхування України, цим Положенням, а також іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання матеріального забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням.

Положення про комісію визначає основні завдання, сферу дії, перелік повноважень, організаційні засади членів комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства.

- п.1.3. Організація роботи комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства здійснюється на паритетних засадах її членами, делегованими до неї роботодавцем та представником застрахованих осіб (представницькими сторонами).

-п.2.2.Комісія (уповноважений)із соціальногострахування підприємствазобов`язана: приймати рішення про призначення матеріального забезпечення;

-п.п.3.1.1п.3.1.комісія (уповноважений)із соціальногострахування підприємства: приймає рішення про призначення або відмову в призначенні матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах, на поховання) і передає його роботодавцю для проведення виплат, здійснення розрахунків тощо. Приймає рішення про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково). Перевіряє правильність видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення.

- п. 4.1. Основною формою роботи комісії є засідання, які проводяться відповідно до затвердженого нею плану, але не рідше двох разів на місяць. Члени комісії беруть участь у її засіданнях особисто без права передання своїх повноважень іншим посадовим особам.

Комісія правомочна приймати рішення за наявності на засіданні більше половини її членів за наявності представника кожної сторони. Засідання комісії протоколюється. Рішення комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх на засіданні членів комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови є вирішальним.

На першому засіданні комісії відкритим голосуванням обирається її голова та заступник голови комісії, які мають представляти різні представницькі сторони. Голова комісії та його заступник є відповідальними за невиконання своїх повноважень перед комісією. Вони можуть бути позбавлені своїх повноважень за особистим проханням, за ініціативою членів комісії (більшості від загальної їх кількості), за поданням робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

Якщо член комісії з будь-яких причин позбавляється своїх повноважень, сторона, яку він представляє, має делегувати іншого представника на строк повноважень комісії.

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 є членом комісії (уповноваженою) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності КП «Дубнокомуненергія».

Щодо порушення ч. 1 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 «ЗУ «Про оплату праці» №108 та ч. 4 ст. 115 КЗпП України, допущення яких , також ставиться в провину ОСОБА_1 згідно протоколу, суд зазначає наступне.

Так, постановою старшого державного виконавця Дубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Рівненській області Бабич Л.П. при примусовому виконанні наказу №918/118/19 вид. 14.05.2021 Господарським судом Рівненської області від 20.06.2019 та постановою старшого виконавця Дубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Рівненській області Рикун Н.М. при примусовому виконанні наказу №918/869/19 вид. 26.03.2020 Господарським судом Рівненської області від 05.06.2020 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника КП «Дубнокомуненергія» Дубенської міської ради(а.с.35,36).

Отже, враховуючи, що з 20.06.2019 по даний час рахунки КП «Дубнокомуненергія» перебувають під арештом, суд погоджується із доводами сторони захисту, що дана обставина унеможливила своєчасну виплату заробітної плати та інших коштів працівникам даного підприємства. Таким чином, приходжу до висновку, що у головного бухгалтера КП «Дубнокомуненергія» ОСОБА_1 не було умислу на вчинення правопорушення ч. 1 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 «ЗУ «Про оплату праці» №108 та ч. 4 ст. 115 КЗпП України.

На підставі наведеного, вважаю очевидною та доведеною відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст.41 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.247КпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33,41,284,п.1 ст.247 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження усправі пропритягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.41КУпАП - закрити на підставі ч.1 ст.247КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова можебути оскарженапротягом 10днів доРівненського апеляційногосуду черезДубенський міськрайоннийсуд.

Суддя Р.В.Ралець