УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________________________________________

Справа № 686/5387/21

Провадження № 22-ц/4820/1104/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., Грох Л.М., Костенка А.М.,

розглянув без повідомлення учасників справи справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Хмельницької дирекції АТ «Укрпошта» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 травня 2021 року, суддя Салоїд Н.М., у справі за позовом Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Хмельницької дирекції АТ «Укрпошта» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

встановив:

У березні 2021 року АТ «Укрпошта» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

В обґрунтування позову зазначило, що 18.02.2020 року між АТ «Укрпошта» та ОСОБА_1 було укладено договір новації № 16-151 про заміну первісного зобов`язання, яке виникло внаслідок протиправного заволодіння відповідачем під час виконання трудових обов`язків грошових коштів в сумі 67076,83 грн., на договір позики №16-150, який було укладено 18.02.2020 року, (далі - Договір), згідно з яким позичальник відповідно до порядку та у строк зазначений у Договорі зобов`язалася повернути вищевказану суму грошових коштів. Позичальник свої грошові зобов`язання за Договором не виконала, внаслідок чого станом на 22 лютого 2021 року у ОСОБА_1 перед АТ «Укрпошта» виникла заборгованість в сумі 78400,01 грн., з яких 65076,25 грн. заборгованість щодо повернення основного боргу, 6722,20 грн. пеня на дату розрахунку, 1615,20 грн. нараховані 3% річних та 4985,73 грн. інфляційних втрат. Вказану заборгованість а також судові витрати позивач просив стягнути з відповідача.

Рішенням Хмельницькогоміськрайонного судуХмельницької областівід 07.05.2021рокувзадоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що договір позики від 18.02.2020 року, на підставі якого пред`явлено позов, не є договором новації боргу, оскільки в ньому відсутні посилання на попередні домовленості та зобов`язання сторін. Зазначені в договорі короткострокової безвідсоткової позики від 18.02.2020 року грошові кошти відповідач від позивача фактично не отримувала. Сторони уклали безгрошовий договір позики на виявлену недостачу грошових коштів, які були ввірені відповідачу відповідно до виконуваних нею посадових обов`язків листоноші, тобто договір позики, на який посилається позивач, фактично між сторонами не укладався.

В апеляційній скарзі АТ «Укрпошта» просило рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

На обґрунтування скарги апелянт зазначив, що рішення суду є незаконним, ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Судом першоїінстанції безпідставнозалишено позаувагою докази,надані позивачем,які підтверджуютьзаміну первісногозобов`язання,яке виникловнаслідок протиправногозаволодіння ОСОБА_1 під часвиконання трудовихобов`язків грошовимикоштами врозмірі 67076грн.83коп.Зокрема,судом першоїінстанції ненадано оцінкитій обставині,що 18.02.2020року міжАТ «Укрпошта»та ОСОБА_1 укладено договірпро новаціюборгу упозикове зобов`язання,а такождоговір позики,які євзаємопов`язаними.Товариством булодотримано формидоговору новаціїта договорупозики,укладеного напідставі договоруновації боргу.Разом зтим,недотримання сторонамиумов здійсненняновації неможе свідчитипро йогонедійсність,зважаючи нате,що обставинипервинного зобов`язанняпідтверджуються вирокомХмельницького міськрайонногосуду від23.03.2021року.

Розгляд справи проведений в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_1 працювала в АТ «Укрпошта» за трудовим договором листоношею.

18.02.2020 року між АТ «Укрпошта» в особі Хмельницької дирекції АТ «Укрпошта» та ОСОБА_1 було укладено договір новації боргу №16-151 про заміну первісного зобов`язання, яке виникло внаслідок протиправного заволодіння під час виконання трудових обов`язків грошовими коштами в розмірі 67076,83 грн., новим зобов`язанням відповідно до статті 604 та статті 1053ЦК України (а.с. 14).

Згідно з п. 3 Договору новації, зміст і умови нового зобов`язання викладені у Договорі позики від 18.02.2020 року.

Як вбачається з умов Договору короткострокової безвідсоткової позики №16-150 позичальник відповідно до договору новації, укладеного 18.02.2020 року зобов`язується у строк і в порядку, визначеному Договором позики, повернути грошові кошти в розмірі 67076,83 грн. (а.с. 15-18).

Відповідно до п.2.1 Договору позики позичальник повертає позику щомісяця рівними частинами згідно графіку повернення позики шляхом здійснення утримань із заробітної плати позичальника або шляхом внесення грошових кошті в касу позикодавця.

За розрахунком позивача заборгованість ОСОБА_1 за Договором позики з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення та суми пені станом на 22.02.2021 року складає 78400,01 грн., з яких 65076,83 грн. складає заборгованість по сплаті основної суми позики, 6722,20 грн. нарахована пеня на дату розрахунку, 1615,20 грн. 3% річних та 4985,73 грн. інфляційних втрат (а.с. 10-11).

Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно частини другої статті 1047ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Частиною першою статті 1049ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить обов`язок повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

За своєю правовою природою розписка про отримання у борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчує отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки право вимоги.

Статтею 202ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частини першої та другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У позовній заяві АТ «Укрпошта», посилаючись на положення статей 1046, 1047, 1049 ЦК України просило стягнути з відповідача заборгованість за договором позики.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч. 2 ст. 604 ЦК України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація).

Аналізуючи правову природу спірних правовідносин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що укладений між сторонами Договір короткострокової безвідсоткової позики від 18.02.2020 року не підтверджує виникнення нового зобов`язання та досягнення згоди щодо всіх його істотних умов, оскільки реальної передачі позичальникові грошових коштів у розмірі в розмірі 67076, 83 грн. не відбулось.

Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 29.01.2020 року в справі №560/1299/17.

Судом вірно встановлено, що зазначений розмір грошових коштів відповідач від позивача не отримувала. В той же час уклала безгрошовий договір позики на виявлену недостачу грошових коштів, якій вони були ввірені їй відповідно до виконуваних посадових обов`язків як листоноші, що підтверджується копією вироку Хмельницького міськрайонного суду від 23.03.2021 року.

Справа не містить доказів на підтвердження обставин щодо існування між АТ «Укрпошта» та ОСОБА_1 попередніх зобов`язальних відносин цивільно-правового характеру, їх виду та розміру.

Як вбачається зі змісту вироку Хмельницького міськрайонного суду від 23.03.2021 року, яким ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, загальний розмір шкоди, завданої позивачу неправомірними діями відповідача при виконанні своїх трудових обов`язків становить 62538,50 грн. В той ж час, у досліджених вище договорах від 18.02.2020 року, розмір шкоди, завданої АТ «Укрпошта» протиправним заволодінням ОСОБА_1 грошовими коштами під час виконання трудових обов`язків визначено в сумі 67076,83 грн., що на 4538,33 грн. більше від суми, встановленої вироком суду. Інших доказів на підтвердження розміру майнової шкоди матеріали справи не містять.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що фактично предметом позову в даному випадку є відшкодування підприємству майнової шкоди, завданої працівником при виконанні своїх трудових обов`язків. Порядок відшкодування такого виду шкоди регламентується нормами трудового законодавства, зокрема, КЗпП України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 134 КЗпП України працівникинесуть матеріальнувідповідальність уповному розмірішкоди,заподіяної зїх винипідприємству,установі,організації,у випадках,коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

За встановлених обставин не можна вважати обґрунтованою позицію позивача щодо новації зобов`язання, враховуючи правову природу заподіяння та порядку відшкодування шкоди ОСОБА_1 відповідно до вимог трудового законодавства, КЗпП України, а не норм ЦК України.

У зв`язку з наведеним колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та необхідність залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 369, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Хмельницької дирекції АТ «Укрпошта» залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 травня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 07 липня 2021 року.

Судді: Р.С. Гринчук

Л.М. Грох

А.М. Костенко