Провадження №2/225/656/2021

Справа №225/3030/21

РІШЕННЯ

Іменем України

06 липня 2021 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючої - судді Соляник А.В.,

за участю секретаря судового засідання Андрієвої Т.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Торецьквугілля» про відшкодування шкоди, заподіяної умовами виробництва,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ДП «Торецьквугілля», в якому просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду, завдану умовами праці на виробництві, що спричинили професійне захворювання у розмірі 13000 гривень.

В обґрунтуванняпозову зазначив,що з ДП «шахта «Північна» ДП «Торецьквугілля», позивач перебував у трудових відносинах з 28.03.1989 в якості підземного гірничого майстра. З 15.08.2012 був звільнений у зв`язку з невідповідністю виконуваній роботі, внаслідок стану здоров`я перешкоджаючого продовженню даної роботи по п.2 ст. 40 КЗпП України (наказ №144 від 15.08.2012). З 14.03.2013 позивач перебував у трудових відносинах з ВП «Шахта Північна» ДП «Торецьквугілля» в якості гірничого диспетчера. З 30.06.2019 був звільнений у зв`язку з ліквідацією ВП «Шахта «Північна», п.1 ст. 40 КЗпП України (наказ №61к від 27.06.2019). З 01.07.2019 позивач перебував у трудових відносинах з ВП «Шахта «Північна» в якості диспетчера гірничого. З 08.12.2020 позивач був звільнений у зв`язку із закінченням строкового договору, п.2 ст. 36 ЗКпП (наказ №67 від 08.12.2020). З 09.12.2020 позивач перебував у трудових відносинах з ДП «шахта «Південна» ДП «Торецьквугілля» в якості диспетчера гірничого. З 24.12.2020 звільнений у зв`язку із закінченням строкового договору по ст. 36 п. 2 КЗпП України (наказ № 6к від 24.12.2020р.).

За час роботи на шахті «Північна» ДП «Торецьквугілля» позивач одержав профзахворювання - пневмоконіоз: антрако-силікатоз, інтерстиціальна форма l/l, t/s. Легенева недостатність першого ступеню. Факт отримання зазначених захворювань підтверджений Головним управлінням охорони здоров`я Донецької області держадміністрації Комунальною лікувально-профілактичною установою «Обласною клінічною лікарнею профзахворювань» медичним висновком № 1290/1240 від 20.06.2012.

Відповідно до довідки серії 10 ААА № 132111 від 14.08.2012 Обласним центром медико-соціальної експертизи МСЕК м. Донецьк позивачеві встановлено 25% втрати працездатності по пневмоконіозу.

На підставі наданих позивачем документів Дзержинським відділенням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Донецькій області згідно постанови фонду позивачеві призначили страхові виплати та одноразова допомога.

Актом розслідування хронічного професійного захворювання № 49 від 17.07.2012р. встановлено, що причиною та обставинами профзахворювання є робота протягом тривалого часу на підприємствах вугільної промисловості в умовах впливу шкідливих факторів: запиленість повітря 64-290 мг/куб.м (ГДК 10 мг/куб.м) до 80 % робочої зміни, температура повітря на робочих місцях до 23-32 гр.С, при відносній вологості повітря до 91-94 %, швидкість руху повітря до 0,5-2,5 м/сек., шум до 90 дБа при ПДК 80 до 50 % робочої зміни, важкість праці до 480-700 ВТ до 80 % робочої зміни, вібрація 112-118 ДБ до 50 % робочої зміни.

У зв`язку з отриманими профзахворюванням фізичний стан позивача погіршився (задуха при помірному фізичному навантаженні, сухий кашель, біль у попереку, судороги в ногах, біль в серці, втомлюваність, пітливість, головний біль, загальна слабкість).

Тільки за 2019-2021 роках позивач декілька разів пройшов курс лікування в міських та обласному лікувальних установах.

Після отримання інвалідності по профзахворюванню позивач відчуває моральні страждання, які виражаються в порушенні його ритму і укладу життя, порушені нормальні життєві зв`язки і відносини з родичами. Позивач відчуває себе неповноцінною людиною через свою підвищену нервозність, з`явилося почуття страху за життя і здоров`я, яке з кожним днем погіршується. Отримане захворювання позбавило позивача можливості займатися улюбленою справою. Позивач доставляє незручності близьким, рідним людям своїм погіршенням здоров`ям, своєю нервозністю, моральні страждання посилюються з кожним днем. Лікування дає слабкі результати, для, відновлення нормальних життєвих відносин необхідні додаткові умови та матеріальні кошти

Просить стягнути з відповідача на свою користь 13000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Відповідачем від 28.05.2021 року надано відзив №1-14/1104, в якому зазначено, що ДП «Торецьквугілля» позовні вимоги визнає частково. Так, позивачем необґрунтовано факт завдання моральної шкоди, також не надано доводів, які б обґрунтували розмір шкоди, у зв`язку з чим не можливо встановити з яких міркувань він виходив визначаючи розмір заподіяної шкоди саме у 13000 грн. Враховуючи Аналіз ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку із ушкодженням здоров`я під час виконання трудових обов`язків, склалася усталена практика відшкодовувати моральну шкоду із розрахунку 300 грн. за 1% втрати працездатності, у зв`язку з чим на його думку позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Позивач до суду не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив, однак про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача до суду не з`явився, надав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, розглянув позовну заяву та додані матеріали, повно та всебічно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, і, об`єктивно оцінивши докази, доходить наступного висновку.

Згідност.3 Конституції Українилюдина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно дост.4 Закону України "Про охорону праці"державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Судом встановлено, що з ДП «шахта «Північна» ДП «Торецьквугілля», позивач перебував у трудових відносинах з 28.03.1989 в якості підземного гірничого майстра. З 15.08.2012 був звільнений у зв`язку з невідповідністю виконуваній роботі, внаслідок стану здоров`я перешкоджаючого продовженню даної роботи по п.2 ст. 40 КЗпП України (наказ №144 від 15.08.2012). З 14.03.2013 позивач перебував у трудових відносинах з ВП «Шахта Північна» ДП «Торецьквугілля» в якості гірничого диспетчера. З 30.06.2019 був звільнений у зв`язку з ліквідацією ВП «Шахта «Північна», п.1 ст. 40 КЗпП України (наказ №61к від 27.06.2019). З 01.07.2019 позивач перебував у трудових відносинах з ВП «Шахта «Північна» в якості диспетчера гірничого. З 08.12.2020 позивач був звільнений у зв`язку із закінченням строкового договору, п.2 ст. 36 ЗКпП (наказ №67 від 08.12.2020). З 09.12.2020 позивач перебував у трудових відносинах з ДП «шахта «Південна» ДП «Торецьквугілля» в якості диспетчера гірничого. З 24.12.2020 звільнений у зв`язку із закінченням строкового договору по ст. 36 п. 2 КЗпП України (наказ № 6к від 24.12.2020р.).

За час роботи на шахті «Північна» ДП «Торецьквугілля» позивач одержав профзахворювання - пневмоконіоз: антрако-силікатоз, інтерстиціальна форма l/l, t/s. Легенева недостатність першого ступеню. Факт отримання зазначених захворювань підтверджений Головним управлінням охорони здоров`я Донецької області держадміністрації Комунальною лікувально-профілактичною установою «Обласною клінічною лікарнею профзахворювань» медичним висновком № 1290/1240 від 20.06.2012.

Відповідно до довідки серії 10 ААА № 132111 від 14.08.2012 Обласним центром медико-соціальної експертизи МСЕК м. Донецьк позивачеві встановлено 25% втрати працездатності по пневмоконіозу.

На підставі наданих позивачем документів Дзержинським відділенням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Донецькій області згідно постанови фонду позивачеві призначили страхові виплати та одноразова допомога.

Актом розслідування хронічного професійного захворювання № 49 від 17.07.2012р. встановлено, що причиною та обставинами профзахворювання є робота протягом тривалого часу на підприємствах вугільної промисловості в умовах впливу шкідливих факторів: запиленість повітря 64-290 мг/куб.м (ГДК 10 мг/куб.м) до 80 % робочої зміни, температура повітря на робочих місцях до 23-32 гр.С, при відносній вологості повітря до 91-94 %, швидкість руху повітря до 0,5-2,5 м/сек., шум до 90 дБа при ПДК 80 до 50 % робочої зміни, важкість праці до 480-700 ВТ до 80 % робочої зміни, вібрація 112-118 ДБ до 50 % робочої зміни.

Статтею 237-1 КЗпП Українипередбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

До юридичного складу, що є підставою відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди роботодавцем, є моральні страждання робітника, втрата нормальних життєвих зв`язків та необхідність для працівника докладання додаткових зусиль для організації свого життя.

Вина роботодавця не відноситься до обов`язкових умов для настання відповідальності за спричинення працівнику моральних страждань під час виконання своїх трудових обов`язків.

Рішенням Конституційного Суду України № 20-пр/2008 від 08.10.2008 року обов`язок по відшкодуванню моральної шкоди громадянам, які постраждали на підприємствах внаслідок виробничої травми чи професійного захворювання, було покладено на підприємства, з чиєї вини відбулися відповідні події.

Таким чином, саме на підприємство покладено обов`язок відшкодувати працівнику моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди. Зазначені норми не містять будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.

Згідно вимог ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд вважає, що саме через небезпечні умови праці позивач отримав професійне захворювання.

Сукупність проаналізованих та досліджених судом доказів дає можливість суду зробити висновок про те, що ушкодження здоров`я на виробництві спричинило позивачу моральну шкоду, яка полягає в фізичному болю та у моральних переживаннях, що призвело до змін звичайного стану життя та потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд відхиляє доводи представника відповідача про відсутність у позивача доказів спричинення йому моральної шкоди. Відповідно до діючого законодавства втрата працездатності, яка встановлена висновком МСЕК, вже сама по собі свідчить про спричинення моральної шкоди, оскільки стан здоров`я потерпілого погіршено.

Надані позивачем докази повною мірою вказують, що ушкодження здоров`я ОСОБА_1 і отримання ним професійного захворювання та інвалідності відбулося при виконанні ним трудових обов`язків у шкідливих умовах, що у свою чергу призвело як до фізичних, так і до моральних страждань.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує роз`яснення п.9Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4, відповідно до якого розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

Судом враховано фактичні обставини справи, характер та обсяг спричинених позивачу моральних страждань, переживанням які відчуває ОСОБА_1 у зв`язку з ушкодженням здоров`я,з врахуванням ступеню втрати працездатності та у зв`язку з професійним захворюванням, а відтак вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 13000,00 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до п.2 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір»позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору.

Згідно ч.1ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вказані положення Закону, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.263,264,265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Державного підприємства «Торецьквугілля» (місцезнаходження: м. Торецьк, вул. Дружби, 19, код ЄДРПОУ 33839013) про відшкодування моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, що спричинили каліцтво або інше ушкодження здоров`я,- задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Торецьквугілля» (місце знаходження: м. Торецьк, вул. Дружби, 19, код ЄДРПОУ 33839013) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок отримання професійного захворювання та стійкої втрати професійної працездатності 13000 (тринадцять тисяч) гривень.

Стягнути з Державного підприємства «Торецьквугілля» (місцезнаходження: 85200, м. Торецьк, Донецької області, вул. Дружби, 19, код ЄДРПОУ 33839013) на користь держави судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосе5редньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя: А.В.Соляник