ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/2205/21

Провадження № 2/210/1212/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"06" липня 2021 р.

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Вікторович Н.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Промислове виробниче підприємство «Кривбасвибухпром» про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 27 квітня 2021 року звернулася до суду із вищевказаним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 120000,00 гривень без утримання податку з доходів фізичних осіб.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що працювала у Публічному акціонерному товаристві «Промислове виробниче підприємство «Кривбасвибухпром» (далі - ПАТ «ПВП «Кривбасвибухпром») з 13 червня 1995 року по 01 березня 2021 року стрільцем ВВО, контролером КПП, стрільцем відомчої воєнізованої охорони. 10 квітня 2019 року з нею стався нещасний випадок, внаслідок якого вона була травмована і отримала забій, садна, гематоми лівої гомілки, забій лівого променевого зап`ясткового суглобу, забій, садно носу, підборіддя, лобної частини, струс головного мозку, закриту черепно-мозкову травму. Підприємством 07 червня 2019 року складено акт розслідування нещасного випадку форми Н-1. Висновком МСЕК від 17 грудня 2019 року їй встановлено первинно втрату професійної працездатності в розмірі 15% в наслідок трудового каліцтва. За висновком МСЕК від 20 січня 2021 року їй встановлено 10% втрати професійної працездатності по трудовому каліцтву, з повторним переоглядом 01 січня 2022 року. В наслідок отриманої на виробництві травми вона відчуває головний біль, шийний біль, оніміння лобної частини голови, шат кість при ходьбі, біль у правому оці, зниження зору правого ока, поганий сон. Такий стан не дає їй можливості довгий час рухатись, займатися фізичною роботою, читати. Після часткової втрати працездатності відчуває себе ущербною, оскільки не може вести нормальний спосіб життя. Вона мешкає в будинку з великою прибудинковою ділянкою, яку за станом здоров`я не може обробляти, збирати урожай, саджати рослини, прибирати ділянку, оскільки одразу відчуває запаморочення, головний біль, шийний біль. Це вимушує її докладати додаткові зусилля для організації свого життя. Незважаючи на лікування, стан її здоров`я на цей час не поліпшується, що призводе до депресії, вона відчуває невпевненість у своєму майбутньому тощо.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України судове засідання не проводиться.

Відповідач - ПАТ «ПВП «Кривбасвибухпром» надав відзив на позов, в якому заперечував проти позову, просив у задоволенні позову відмовити, оскільки встановлення причини, за яких сталась ДТП, в якій постраждала позивач, будуть встановлені за результатами розслідування, яке проводиться СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області. Наразі строк досудового розслідування продовжено до 10 жовтня 2021 року. Отже, вину підприємства не встановлено, а провину позивача у нещасному випадку не спростовано. Позивачем не доведено наявність моральної шкоди та не обґрунтовано її розмір. З наданих позивачем висновків МСЕК вбачається покращення її хворобливого стану. Крім того, слід врахувати, що відповідач активно сприяв усуненню наслідків нещасного випадку надавав матеріальну допомогу, санаторно-курортну путівку.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши у сукупності докази, подані в обґрунтування позову, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працювала у Публічному акціонерному товаристві «Промислове виробниче підприємство «Кривбасвибухпром» (далі - ПАТ «ПВП «Кривбасвибухпром» ) з 13 червня 1995 року по 01 березня 2021 року стрільцем ВВО, контролером КПП, стрільцем відомчої воєнізованої охорони. 01 березня 2021 року звільнення за п.1 ст.40 КЗпП України, що підтверджується записами у трудовій книжці (а.с.7, 8).

10 квітня 2019 року о 10год. 30хв. з позивачем ОСОБА_1 під час виконання трудових обов`язків стався нещасний випадок - автомобіль КАМАЗ ФПВ 24424 реєстраційний номер НОМЕР_1 , в фургоні якого перебувало шість стрільців, серед яких була ОСОБА_1 , наїхавши правим переднім колесом на вал, ліг на бік. В наслідок перекидання автомобіля позивач отримала забій, садна, гематоми лівої гомілки, забій лівого променевого зап`ясткового суглобу, забій, садно носу, підборіддя, лобної частини, струс головного мозку, закриту черепно-мозкову травму, що вбачається з п.п.6, 9 Акту №3 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом від 07.06.2019 року (форма Н-1), складеного ПАТ «ПВП «Кривбасвибухпром» на підставі Акту проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 10 квітня 2019 року о 10год. 30хв. (форма Н-5) від 06.06.2019 року (а.с.11-14, 15-21).

Причини нещасного випадку: основна - технічна - інші (не спрацювання гальмівної системи автомобіля КАМАЗ ФПВ 24424 реєстраційний номер НОМЕР_1 з невстановлених причин; супутні - відсутні (а.с.13).

Особи, які допустили порушення вимог законодавства з охорони праці - розслідування проводиться слідчим відділом Криворізького відділу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області. Безпосередній учасник дорожнього руху - водій автотранспортних засобів ПАТ «ПВП «Кривбасвибухпром» ОСОБА_2 . Особи, які користувалися транспортним засобом, але не причетні до керування: начальник варти воєнізованої охорони відомчої воєнізованої охорони гірничого цеху №1 Мельник Н.В., стрільці відомчої воєнізованої охорони гірничого цеху №1 ПАТ «ПВП «Кривбасвибухпром» Шабатіна С.П., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (п.10 Акту) (а.с.13).

Відповідно до висновку МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги від 17 грудня 2019 року позивачу встановлено первинно втрату професійної працездатності в розмірі 15% з 09 грудня 2019 року по 01 січня 2021 року, інвалідність не встановлено (а.с.9).

Наступним переоглядом МСЕК від 20 січня 2021 року ОСОБА_1 встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 10% з 01 січня 2021 року по 01 січня 2022 року, інвалідність не встановлено (а.с.10).

У зв`язку з травмою позивач перебувала на стаціонарному лікуванні з 10 квітня 2019 року по 25 квітня 2019 року (а.с.22). За наслідками ЗЧМТ перебувала на лікуванні в ДС КНП «ЦПМСД №2» амб. ОПСМ №2 з 11 липня 2019 року по 24 липня 2019 року, 18 березня 2020 року по 31 березня 2020 року, 31 серпня 2020 року по 11 вересня 2020 року (а.с.23-25), на стаціонарному лікуванні у КП «Криворізька міська клінічна лікарня №8» КМР з 16 жовтня 2020 року по 30 жовтня 2020 року, з 06 квітня 2021 року по 14 квітня 2021 року (а.с.26, 27).

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч.1 ст.1167 ЦК України).

Статтею 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності,виду діяльності чи галузевої належності.

Рішенням Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року №20-рп/2008 громадянам надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

У відповідності до ст.4 Закону України «Про охорону праці», державна політика в області охорони праці, базується; зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

Суд вважає, що в даному випадку відповідач ПАТ «ПВП «Кривбасвибухпром» повинен виплатити позивачеві моральну шкоду. Суд не бере до уваги посилання відповідача про перебування на досудовому слідстві кримінального провадження щодо ДТП , яке мало місце на підприємстві 10 квітня 2019 року, оскільки нещасний випадок, що стався з позивачем, пов`язаний з виробництвом, що підтверджується актом форми Н-1 та є підставою для звернення позивача до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, за наявності стійкої втрати професійної працездатності.

Факт заподіяння моральної шкоди позивачеві у зв`язку з трудовим ушкодженням встановлений, оскільки позивач зазнала зменшення обсягу трудової діяльності, переносить фізичні страждання, позбавлена нормальних життєвих зв`язків, що вимагає додаткових зусиль для організації життя.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.п.3, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із відповідними змінами), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З урахуванням вказаних фактичних даних у справі, правових норм, які підлягають застосуванню, суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, й, беручи до уваги конкретні обставини по справі, зокрема: ступінь втрати професійної працездатності, характер, інтенсивність і тривалість фізичних і моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, необхідність прикладати значні зусилля для продовження активного життя, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 50 000,00 гривень, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які позивач переносить у зв`язку з втратою професійної працездатності.

При зверненні до суду із позовом позивач звільнена від сплати судового збору на підставі положення п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Зі змісту положень п.3 ч.3 ст.175, п.1 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Позивач подав позов про стягнення моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві та визначила її у грошовому вимірі, тому позовна вимога є майновою.

Такий висновок міститься в Постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року справа №761/11472/15-ц.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Так, відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відтак, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», пропорційно до задоволених вимог, суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір в сумі 908,00грн.

Враховуючи викладене, керуючись рішенням Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08 жовтня 2008 року, ст.ст.23, 1167 ЦК України, ст.ст.10, 11, 27, 60, 88, 137, 213-215 ЦПК України, ст.ст.173, 237-1 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Промислове виробниче підприємство «Кривбасвибухпром» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Промислове виробниче підприємство «Кривбасвибухпром» (ЄДРПОУ 00190934) на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000,00 гривень (п`ятдесят тисяч гривень 00 коп.) без утримання податку з доходів фізичних осіб.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Промислове виробниче підприємство «Кривбасвибухпром» (ЄДРПОУ 00190934) в дохід держави судовий збір в сумі 908,00 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Публічне акціонерне товариство «Промислове виробниче підприємство «Кривбасвибухпром», ЄДРПОУ 00190934, юридична адреса: 50005, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Каховська, буд.№40.

Суддя: Н. Ю. Вікторович