Березівський районний суд Одеської області

02.06.2021

Справа № 494/156/21

Провадження № 2/494/330/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 червня 2021 року Березівський районний суд Одеської області у складі: головуючого - судді Дєткова О.Я.

при секретарі Твердун Т.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Березівка Одеської області цивільну справу за позовною заявою адвоката Шулика Максима Юрійовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 , до Березівської міської об`єднаної територіальної громади Одеської області про визнання права власності на земельну частку (пай),

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Шулик М.Ю. в інетерсах ОСОБА_2 звернувся з цим позовом до суду, посилаючись на те, що з 23 червня 1986 року він працював різноробочим у колгоспі ім.Котовського, реорганізованого згодом в колективне сільськогосподарське підприємство ім.Котовського, якому було видано Державний акт на право колективної власності на землю та до якого додавався список громадян-членів цього підприємства для одержання земельного паю. 30 серпня 1990 року згідно протоколу №8 правлінням КСП «ім.Котовського» він був прийнятий у члени данного підприємства. 20 липня 1999 року його було звільнено з роботи, а з 01.04.2000 року по 06.09.2004 р. він знову був працевлаштований в цьому підприємстві, яке вже було реорганізовано в ТОВ «ім.Котовського». У березні 2020 року він звернувся до Березівської районної державної адміністрації Одеської області з проханням надати йому, як члену колишнього КСП ім.Котовського, земельну частку (пай), оскільки право на цей земельний пай ним не втрачено. Проте, Березівською райдержадміністрацією було роз`яснено, що у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у массивах земель с/г призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» №2498-VIII від 19.08.2018 року головними розпорядниками не витребуваних земель, землями КСП є органи місцевого самоврядування, а не районні державні адміністрації, тому було рекомендовано вирішити порушене питання в судовому порядку. В звязку з чим, просить захистити порушене його право в суді шляхом визнання за ним права власності на земельну частку (пай) по колишньому КСП ім.Котовського, розміром 8,3 умовних кадастрових гектарах, та справу розглядати без його участі.

Представник відповідача з вимогами позову погодився, заперечень щодо його задоволення та реалізації позивачем-членом колишнього КСП «ім.Котовського» права на земельну частку (пай) не має та справу розглядати просить також без його участі.

За правилами ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У відповідностідо ст.ст.82,200,206ЦПК Україниза результатамипідготовчого засіданнясуд занаявності визнаннявідповідачем позовуухвалює рішенняпро йогозадоволення,оскільки визнанняостаннім цьогопозову непорушує права,свободи чиінтереси іншихосіб; обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання; обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ст.ст.128-130 ЦПК України сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Позивач у поданій до суду заяві просить справу розглянути у його відсутність. Зважаючи на те, що явку сторін не визнано обов`язковою, враховуючи достатність матеріалів справи для прийняття рішення та доказів про правовідносини сторін, відсутність необхідності заслуховувати їх особисті пояснення з приводу спору суд, беручи до уваги встановлені строки розгляду цивільних справ, думку сторони, дійшов висновку про можливість розглянути справу у їх відсутність в порядку заочного розгляду та у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Згідно ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернусь до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Вимоги ст.264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливост

Встановлено, що позивач 23 червня 1986 року був прийнятий у колгосп «ім.Котовського» різноробочим, яке було згодом реорганізовано в колективне сільськогосподарське підприємство «ім.Котовського». 20 липня 1999 року позивача було звільнено з роботи, а з 01.04.2000 року по 06.09.2004 р. він працевлаштувався в цьому підприємстві, яке реорганізувалося в ТОВ «ім.Котовського», що підтверджується копією трудової книжки.

Відповідно до архівної довідки архівного відділу Березівської районної державної адміністрації Одеської області від 11.12.2020 року №127 ОСОБА_1 був прийнятий у члени КСП «ім.Котовського» 30 серпня 1990 року, а звільнений з членів данного підприємства 20 липня 1999 року. Вказані обставини підтверджуються також виписками з протоколу правління КСП «ім.Котовського» №8 від 30.08.1990 року та випискою з протоколу засідання правління КСП «ім.Котовського» №7 від 20.07.1999 року.

Відділом у Березівському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області, згідно листа №77/104-20 від 05.11.2020 року, повідомляється, що Державний акт на право колективної власності на землю, серії ОД-04-15-002, було видано КСП «ім.Котовського» 04.12.1995 року. Розмір земельної частки (паю) по колишньому КСП «ім.Котовського» становить 8,3 умовних кадастрових гектара, а вартість земельної частки (паю) - 163866, 33 грн.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При вирішенні виниклого спору суд враховує вищевикладене та звертає увагу на те, що право на земельну частку (пай), згідно п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» №720/95 від 8 серпня 1995 року, мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», №899-IV від 5 червня 2003 року визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками. Право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку. Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай),також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) громадян України, зазначених в абзаці п`ятому частини першої статті 1 цього Закону, є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї.

Судом також встановлено, що на час паювання землі та видачі державного акта на право колективної власності на землю позивач залишався членом КСП «ім. Котовського», а виключення його із членів цього підприємства було здійснено 20 липня 1999 року, тобто після дати видачі коллективному сільськогосподарському підприємству «ім. Котовського» Державного акта на право колективної власності на землю.

Крім цього, згідно з п.24 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» №7 від 16.04.2004 року член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК. Це правило діє і у випадку, коли з різних причин указана особа не отримала сертифіката на право на земельну частку (пай).

Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передання в колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.08.2014 року у справі №6-12823св14 сказано, що право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання сільськогосподарським підприємством Державного акта про право колективної власності, в якому ця особа вказана як така, що має право на земельну частку (пай). Це право є непорушним та підлягає захисту без строку позовної давності.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позивач, який був членом КСП «ім.Котовського» в період паювання земель і видачі Державного акта на право колективної власності на землю, був помилково невключений до списку його членів, що додавався до державного акту, тому вважається таким, що має право на земельну частку (пай).

Слід прийняти до уваги, що невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передання в колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку, а у разі неможливості надання такій особі земельної частки (паю) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі, остання відповідно до п.7 вищевказаного Указу має бути виділена із земель запасу (резервного фонду), створеного місцевою радою.

Судом враховано, що на час виниклого спору Степанівська сільська рада Березівського району Одеської області, на території якої розташована земельна частка (пай) по колишньому КСП «ім.Котовського», є реорганізованою шляхом ліквідації, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України №720-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області». Крім цього, згідно ст.14-1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» розпорядником невитребуваних та нерозподілених земель бувших колективних сільськогосподарських підприємств є органи місцевого самоврядування. Таким чином, Березівська міська об`єднана територіальна громада є належною стороною по справі.

Відповідно до доведеності позовних вимог в ході судового розгляду, позивачем з посиланням на норми права, які суд також застосовував при ухваленні рішення, позов ОСОБА_1 слід задовольнити у повному обсязі, як особі, що з 1990 по 1999 роки була членом колгоспу та на час отримання Державного акта на право колективної власності на землю був членом КСП «ім. Котовського».

Керуючись ст.ст.12,13,81,89,264 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заявупредставника позивача ОСОБА_1 -адвоката ШуликаМаксима Юрійовичадо Березівськоїміської об`єднаноїтериторіальної громадиОдеської областіпро визнанняправа власностіна земельнучастку (пай)задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН НОМЕР_1 ), що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , як колишнім членом колективного сільськогосподарського підприємства «ім.Котовського» право власності на земельну частку (пай), розміром 8,3 умовних кадастрових гектарах, на території Березівської міської об`єднаної територіальної громади Одеської області, згідно Державного акту на право колективної власності на землю, виданого 04.12.1995 року під час передачі землі у колективну власність.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно п.15та підпункту15.5Розділу ХIIIПерехідних положеньЦПК України,до дняпочатку функціонуванняЄдиної судовоїінформаційно-телекомунікаційноїсистеми апеляційніта касаційніскарги подаютьсяучасниками справидо абочерез відповіднісуди,а матеріалисправ витребовуютьсята надсилаютьсясудами заправилами,що діялидо набраннячинності цієюредакцією Кодексу.У разіпорушення порядкуподання апеляційноїчи касаційноїскарги відповіднийсуд повертаєтаку скаргубез розгляду.

Позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 .

Відповідач - Березівська міська об`єднана територіальна громада Одеської області Одеської області, м.Березівка Одеської області пл.Ген.Плієва,9, 67300.

Повне рішення складено 11 червня 2021 року.

Суддя: