Справа № 524/734/20

Провадження №2/524/103/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2021 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого - суддіПредоляк О.С.

при секретарі судового засідання Лапік К.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідачів ОСОБА_2 , третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 , її представника ОСОБА_4 ,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчуці цивільну справу за об`єднаними позовами Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Державна архітектурно-будівельна інспекція України про зобов`язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та привести у придатний для використання стан шляхом знесення об`єкту нерухомого майна та третьої особиз самостійнимивимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Кременчуцька міськарада Кременчуцькогорайону Полтавськоїобласті, Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Державна архітектурно-будівельна інспекція України про визнання об`єкта нерухомого майна самочинним будівництвом та знесення, скасування права власності на нежитлове приміщення,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області звернулась до суду з позовною заявою, збільшеною в ході проведення підготовчого судового засідання (т. 2 а.с. 94- 101) до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи без самостійних вимог управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, державна архітектурно будівельна інспекція України, департамент державної архітектурно будівельної інспекції у Полтавській області, ОСОБА_3 з посиланням на приписи ст. 126, 212 ЗК України щодо зобов`язання відповідачів звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та привести у придатний для використання стан шляхом знесення об`єкту нерухомого майна по АДРЕСА_1 .

Зазначають, що приводом звернення до суду є колективна скарга мешканців будинку АДРЕСА_1 щодо проведеної реконструкції приміщення без дозвільних документів. В ході проведення якої встановлено, що прибудова до нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 здійснена всупереч постанові Автозаводського районного суду м Кременчука від 16.09.2010. Відсутні проекти рішень щодо надання земельної ділянки у користування ОСОБА_5 . В подальшому, зазначили, що 15.10.2010 Кременчуцькою міською радою та ОСОБА_6 укладено договір оренди землі для обслуговуванн нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 зі строком дії до 15.10.2025 року. У грудні 2012 року, незважаючи на заборону реконструкції нежитлового приміщення ОСОБА_5 подано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації щодо реконструкції нежитлового приміщення з влаштуванням окремого входу та прибудови по АДРЕСА_1 та вказано недостовірні данні щодо земельної ділянки. З 16.07.2020 власником спірного нежитлового приміщення є ОСОБА_6 , який разом з особою, яка ввела в експлуатацією нежитлове приміщення - ОСОБА_5 повинна нести солідарну відповідальність.

Ухвалою суду від 13.03.2020 по справі відкрито спрощене провадження.

06.04.2020 ОСОБА_5 подано відзив на позов. Зазначає, що рішення суду щодо заборони проведення реконструкції примусово не виконувалась, також відсутня інформація щодо скасування рішеня позивача від 16.09.2010, натомість позивачем укладено з ОСОБА_6 договоір оренди вказаної ділянки, а в подальшому приймалась плата за користування земельною ділянкою від нього. Згідно до Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, реєстр № ПТ 14212516922 від 25.12.2012, реконструйований об`єкт по АДРЕСА_1 закінчений будівництвом та готовий до експлуатації. Таким чином, право власності на нежитлове приміщення набуте на законних підставах на відведеній земельній ділянці, що підтверджується відповідними документами. Вимога щодо повернення земельної ділянки може бути заявлена власником або землекористувачем, тому є безпідставною.

21.07.2020 до суду звернулась ОСОБА_3 , як третя особа, що заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, відповідно до ч. 1ст. 52 ЦПК України, подала позовну заяву, уточнену в хді проведення підготовчого судоового засідання (т 2 а.с. 60-68) доОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про визнання об`єкта нерухомого майна самочинним будівництвом та знесення, скасування права власності на нежитлове приміщення. Та одночасно з заявою щодо забезпечення позову.

Зазначає, що є власником квартири АДРЕСА_2 , яка знаходиться над нежитловим приміщенням загальною площею 83,1 кв.м. та межує з ним. В діях відповідачів, колишнього та теперішнього власників нежитлового приміщення, вбачається порушення її прав на користування земельною ділянкою, що знаходиться під будинком АДРЕСА_1 , місцями загального користування вищезазначеного будинку, а також порушення прав щодо безпеки та недоторканості житла. Судовими рішеннями зупинено дію рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 02.06.2006 № 592; заборонено виконавчому комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області приймати в експлуатацію реконструйоване нежиле приміщення під майстерню мобільних телефонів з влаштованим окремим входом та прибудовою по АДРЕСА_1 ; заборонено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7 виконувати будь-які будівельні роботи з реконструкції нежилого приміщення під майстерню мобільних телефонів з влаштуванням окремого входу та прибудови по АДРЕСА_1 , введення його в експлуатацію, здійснення реєстрації його, як нерухомого майна, в органах реєстрації та здійснювати відчуження, як безоплатне так і оплатне, будь-яким способом передбаченим чинним законодавством України; зобов`язано інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю зупинити дію дозволу на виконання будівельних робіт з реконструкції нежилого приміщення під майстерню мобільних телефонів з влаштуванням окремого входу та прибудови по АДРЕСА_1 згідно рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 02.06.2006 № 592; заборонено комунальному підприємству «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» здійснювати реєстрацію та видавати витяг з реєстру права власності на нерухоме майно нежилого приміщення під майстерню мобільних телефонів з влаштуванням окремого входу та прибудови по АДРЕСА_1 згідно рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 02.06.2006 № 592. 16.09.2010 постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука у справі № 2а-1689/10 визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 592 від 02.06.2006, яким дозволено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7 на реконструкцію нежилого приміщення під майстерню мобільних телефонів з влаштуванням окремого входу та прибудови по АДРЕСА_1 . 21.02.2011 ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду дане рішення залишено без змін.

Судовими рішеннями встановлено, що ОСОБА_7 відповідно до договору оренди, укладеного з Кременчуцькою міською радою передано в строкове платне користування нежитлове приміщення у АДРЕСА_1 , яке належить до комунальної власності і у відповідності до технічного паспорту власником даного приміщення є Кременчуцька міська рада. Підставою для скасування рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 592 від 02.06.2006 стало порушення ст.5,8,14 Закону України «Про основи містобудування», п.п. 3 пункту «б» ч.1 ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч.2 ст.382 ЦК України, щодо відсутності згоди власників, співвласників на переобладнання або перепланування приміщень, що перебувають у спільній власності; відсутність згоди власників суміжних квартир на реконструкцію та перепланування приміщень, переведення в нежилі і будівництво окремих входів; відсутність згоди співвласників будинку та прибудинкової території щодо порядку користування земельною ділянкою. Оскільки таким судовим рішенням визначено та встановлено наявність порушення її прав, то вважала, що судом буде відновлено справедливий баланс між правами та інтересами сторін щодо користування спільною земельною ділянкою та прибудинковою територією будинку АДРЕСА_1 . Всупереч приписам судового рішення, відбулася реконструкція нежилого приміщення під майстерню мобільних телефонів з влаштуванням окремого входу та здійсненням прибудови по АДРЕСА_1 .

Оскільки власник нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 25.05.2011 р. змінився та в подальшому земельна ділянка використовувалася не орендарем ОСОБА_6 , а іншою особою - ОСОБА_5 , та при цьому не за цільовим призначенням, замість експлуатації та обслуговування окремого входу та прибудови до нежилого приміщення - з метою реконструкції нежилого приміщення під адміністративно-торговельні приміщення з влаштуванням окремого входу і прибудови, вважає нежитлове приміщення під адміністративно-торговельні приміщення з влаштуванням окремого входу і прибудови, розташоване по АДРЕСА_1 об`єктом самочинного будівництва. При цьому, жодного дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки від власника такої земельної ділянки Кременчуцької міської ради, ОСОБА_6 не отримувалося. Наявність договору оренди земельної ділянки від 15.10.2010, який укладався Кременчуцькою міською радою із ОСОБА_6 не доводить правомірність користування цією земельною ділянкою ОСОБА_5 , оскільки факт дарування самочинно збудованого об`єкта нерухомого майна на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, не свідчить про правомірність підстав користування відповідачем такою земельною ділянкою. За відсутності відповідного рішення Кременчуцької міської ради та відповідно укладеного на його підставі договору оренди землі з ОСОБА_5 , останній не може вважатися добросовісним набувачем нерухомого майна, незважаючи на те, що він був замовником проектної документації на будівлю та подавав/реєстрував декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації. Оформлене дарування нежитлового приміщення від ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на підставі договору дарування від 16.07.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Дощенко О.В. за реєстровим №551, не скасовує факту самочинного будівництва нерухомого майна та незаконного введення його в експлуатацію без відповідних дозвільних документів.

Таким чином самовільно збудоване нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 , загальною площею 83.1 кв.м. підлягає знесенню за рахунок відповідачів.

Технічна документація не містить будь-яких даних щодо зміни цільового призначення об`єкта, збудоване раніше ОСОБА_7 нежитлове приміщення, введено в експлуатацію ОСОБА_5 незаконно, оскільки суперечить вищезазначеним містобудівним обмеженням, якими чітко визначено, що капітальне будівництво на земельній ділянці кадастровий номер 5310436100:08:004:0092, площею 44 кв.м заборонено.

Введення в експлуатацію нежитлового приміщення на підставі завідомо недостовірних даних та скасованих дозвільних документів є підставою для скасування права власності на таке приміщення діючого власника ОСОБА_6 .

Зважаючи на те, що нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 набуте у власність спочатку ОСОБА_5 , а в подальшому ОСОБА_6 без достатніх правових підстав зокрема за наявності скасованої в судовому порядку дозвільної документації на будівництво, а також зважаючи на численні порушення з боку замовника щодо правильності оформлення та достовірності даних, зазначених ОСОБА_5 у деклараціях про початок будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації, право власності діючого власника ОСОБА_6 на нежиле приміщення по АДРЕСА_1 підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 21.07.2020 залучено ОСОБА_3 до участіу справів якості третьої особи,яка заявляєсамостійні вимогищодо предметаспору.

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання об`єкта нерухомого майна самочинним будівництвом та знесення, скасування права власності на нежитлове приміщення прийнято до спільного розгляду з первісним позовом. Суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.08.2020 за клопотаннням представника третьої особи з самостійними вимогами витребувано у фізичної-особи підприємця ОСОБА_8 , відділу у м. Кременчуці Міськрайонного управління у Кременчуцькому районі та мм. Кременчуці, Горішніх Плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночки Валентини Михайлівни: проектну, інвентаризаційну та правовстановлючу документацію на спірну нерухомість.

21.10.2020 за клопотанням третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 залучено співвідповідачем ОСОБА_6 .

21.01.2021 ОСОБА_6 подано пояснення щодо позову. Зазначав, що право власності на реконструйоване нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 набуто на законних підставах, введено в експлуатацію. Земельна ділянка перебуває у оренді та він не є особою, яка нібито самовільно зайняла земельну ділянку. Права ОСОБА_3 яка не є власником земельної ділянки жодними чином не порушені. Позови безпідставні.

22.02.2021 ОСОБА_3 надала суду заперечення. Додатково наголошує, що рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради вважається скасованим з моменту набрання законної сили судовим рішенням - 25.02.2011. У відповідачів відсутні законні підстави для користування земельної ділянкою. Уточнену заяву позивача підтримує, з відповідним обґрунтуванням, що зазначено у поясненнях.

18.02.2021 клопотання третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 задоволено. Витребувано від Полтавського обласного державного нотаріального архіву, КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області», Комунального підприємства «Кременчукводоканал», Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночки Валентини Михайлівни, Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області інвентаризаційні, правовстановлюючі, дозвільні документи щодо псірної реконструйовано прибудови.

Ухвалою від 18.03.2021 закрито підготовче судове засідання та призначено справу за об`єднаними позовами до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області - Костик А.О. позов підтримує, просить задовольнити, посилаючись на обставини і підстави, що зазначені у позові.

Представник третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 ОСОБА_4 , просить задовольнити вимоги. Письмова промова у судових дебатах оголошена у судовому засіданні, долучена до матеріалів справи.

Третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_3 позов підтримує. Додатково звертає увагу суду на порушення її прав реконструйованим самовільним будівництвом. Так, прибудова знаходиться в межах охоронної зони мережі каналізаційного колектору, побудована без дозвільної документації. Матеріали використані для будівництва самочинної прибудови шкідливі для її здоров`я. Має численні зверення до органів місцевого самоврядування, ДАБК щодо незаконного будівництва.

Представник відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просить відмовити у задоволенні позову. Письмова промова у судових дебатах, оголошена та долучена до матеріалів справи.

Представники третіх осіб - у судове засідання не з`явились.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 є власником нежитлового приміщення загальною площею 83,1 кв.м. по АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 16.07.2020 року, а також між ним та Кременчуцькою міською радою 15.10.2010 укладено договір оренди земельної длянки для експлуатації та обслуговування окремого входу та прибудови до нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 зі строком дії - 15 років.

23.10.2019 мешканці будинку АДРЕСА_1 , крім інших, ОСОБА_3 , повторно звернулись до виконавчого комітету Кременчуцького міської ради з вимогою, зокрема щодо перевірки законності відчудження об`єкта комунальної власності, наявності дозвільних документів реконструйованої прибудови тощо.

З долучених документів постає, що 02.06.2006 рішенням № 592 виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області надано дозвіл фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7 на реконструкцію нежилого приміщення під майстерню мобільних телефонів з влаштуванням окремого входу та прибудови по АДРЕСА_1 . Строк дії цього рішення два роки до 02.06.2008.

01.08.2008 Кременчуцьким територіальним управлінням інспекції ДАБК в Полтавській області виданий ОСОБА_7 дозвіл на виконання будівельних робіт № 74 Р-08 - реконструкцію нежилого приміщення під майстерню мобільних телефонів (без влаштування окремого входу та прибудови) по АДРЕСА_1 . Строк дії дозволу до 31.12.2008.

25.11.2008 рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області затверджено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва окремого входу та прибудови до нежитлового приміщення, яке підлягає реконструкції під майстерню мобільних телефонів по АДРЕСА_1 . Передано фізичній особі - підприємцю ОСОБА_7 в оренду терміном до 01.02.2009, на період дії договору оренди приміщення, земельну ділянку площею 44 кв.м, у тому числі по угіддях: графа 43 землі громадського призначення 44 кв.м, за рахунок земель не наданих у власність та користування в межах населених пунктів для будівництва окремого входу та прибудови до нежитлового приміщення, яке підлягає реконструкції під майстерню мобільних телефонів по АДРЕСА_1 .

20.01.2009 між Кременчуцькою міською радою та ОСОБА_7 укладений договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Дзюбою В.І. за № 151.

Відповідно п.п. 1, 2, 3, 8 Договору орендарю передана в користування земельна ділянка несільськогосподарського призначення, кадастровий номер 5310436100:08:004:0092, площею 44 кв.м., у тому числі по угіддях: графа 43 землі громадського призначення 44 кв.м, для будівництва окремого входу та прибудови до нежитлового приміщення, яке підлягає реконструкції під майстерню мобільних телефонів по АДРЕСА_1 . На земельній ділянці об`єкти нерухомого майна та інфраструктури відсутні. Строк дії договору до 01.02.2009, на період дії договору оренди приміщення.

25.05.2010 ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука у справі № 2а-1689/10 зупинено дію рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 02.06.2006 № 592; - заборонено виконавчому комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області приймати в експлуатацію реконструйоване нежиле приміщення під майстерню мобільних телефонів з влаштованим окремим входом та прибудовою по АДРЕСА_1 ; - заборонено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7 виконувати будь-які будівельні роботи з реконструкції нежилого приміщення під майстерню мобільних телефонів з влаштуванням окремого входу та прибудови по АДРЕСА_1 , введення його в експлуатацію, здійснення реєстрацію його, як нерухомого майна, в органах реєстрації та здійснювати відчуження, як безоплатне так і оплатне, будь-яким способом передбаченим чинним законодавством України; - зобов`язано інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю зупинити дію дозволу на виконання будівельних робіт з реконструкції нежилого приміщення під майстерню мобільних телефонів з влаштуванням окремого входу та прибудови по АДРЕСА_1 згідно рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 02.06.2006 № 592; заборонено Комунальному підприємству «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» здійснювати реєстрацію та видавати витяг з реєстру права власності на нерухоме майно нежилого приміщення під майстерню мобільних телефонів з влаштуванням окремого входу та прибудови по АДРЕСА_1 згідно рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 02.06.2006 № 592.

16.09.2010 постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука у справі № 2а-1689/10, яка набрала законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 592 від 02.06.2006, яким було дозволено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7 на реконструкцію нежилого приміщення під майстерню мобільних телефонів з влаштуванням окремого входу та прибудови по АДРЕСА_1 .

Судовим рішенням, крім іншого, встановлено, що ОСОБА_7 відповідно до договору оренди, укладеного з Кременчуцькою міською радою передано в строкове платне користування нежитлове приміщення у АДРЕСА_1 , яке належить до комунальної власності і у відповідності до технічного паспорту власником даного приміщення є Кременчуцька міська рада. Підставою для скасування рішення міської ради є порушення ст.5,8,14 Закону України «Про основи містобудування», п.п. 3 пункту «б» ч.1 ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч.2 ст.382 ЦК України, щодо відсутності згоди власників, співвласників на переобладнання або перепланування приміщень, що перебувають у спільній власності; відсутність згоди власників суміжних квартир на реконструкцію та перепланування приміщень, переведення в нежилі і будівництво окремих входів; відсутність згоди співвласників будинку та прибудинкової території щодо порядку користування земельною ділянкою.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 24.02.2010 ОСОБА_6 придбав у ОСОБА_7 нежитлове приміщення, по АДРЕСА_1 загальною площею 83,1 кв.м, що складається з нежитлового приміщення площею 48,2 кв.м. та прибудови34.9кв.м. З п.2 договору постає, що об`єкт нерухомості, загальною площею 83,1 кв.м, розташований по АДРЕСА_1 , належить продавцю ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу № 6, посвідченого 15.02.2010, приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою В.М. реєстраційний № 1116, зареєстрований КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» в реєстраційній книзі № ОН-7 за реєстраційним № 1312.

На підставірішення Кременчуцькоїміської радиПолтавської області,15.10.2010між Кременчуцькоюміською радою та ОСОБА_6 укладено договір оренди землі тієї ж земельної ділянки, що попередньо передавалась в оренду ОСОБА_7 , на підставі договору оренди відповідно до п.1,2, 3,4 якого орендарю передано в користування земельна ділянка, кадастровий номер 5310436100:08:004:0092, площею 44 кв.м, в тому числі по угіддях: графа 42- землі комерційного та іншого використання - 44 кв.мдля експлуатації та обслуговування окремого входу та прибудови до нежилого приміщення по АДРЕСА_1 . На земельнійділянці розташованийокремий вхідта прибудовадо нежилогоприміщення. Земельна ділянка передається в оренду без будинків, будівель, споруд та інших об`єктів. Строк дії договору до 15.10.2025.

При передачі в оренду у 2009 році земельної ділянки площею 44 кв.м. ОСОБА_7 остання була вільна від забудов та об`єктів інфраструктури. Натомість, під час передачі в оренду в 2010 році цієї ж земельної ділянки площею 44 кв.м. ОСОБА_6 , на ній, всупереч скасованому в судовому порядку дозволу ОСОБА_7 на реконструкцію нежилого приміщення, побудовано окремий вхід та прибудову до нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 .

Згідно договору дарування ВРК № 853597 від 25.05.2011 р., посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В. за р.№ 3278, ОСОБА_6 подарував, а ОСОБА_5 отримав у власність нежиле приміщення загальною площею 83,1 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 , та в подальшому без відповідних дозвільних документів, без укладеного з ним договору оренди землі під цим приміщенням та без згоди співвласників багатоквартирного будинку реконструював зазначене нежиле приміщення під адміністративно-торговельні приміщення з влаштуванням окремого входу і прибудови та в подальшому подарував його ОСОБА_6 на підставі договору дарування від 16.07.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Дощенко О.В. за реєстровим № 551.

Так,у поданій ОСОБА_5 декларації пропочаток виконаннябудівельних робітПТ 0821219284від 17.10.2012 маються численні порушення, зокрема в декларації заявником вказується, що загальна площа будівлі відповідно до проектної документації становить 74,03 кв.м., в той час як на підставі вищевказаного договору дарування ОСОБА_5 набув право власності на нежиле приміщення загальною площею 83,1кв.м., в деклараціїпро готовністьоб`єкта доексплуатації вказується площа 83, 1 кв. м.;

Згідно декларації про початок виконання будівельних робіт загальна площа одноповерхового нежитлового приміщення становить 74,03 кв.м., в той час як передана в оренду земельна ділянка для експлуатації та обслуговування окремого входу та прибудови до нежилого приміщення по АДРЕСА_1 має площу лише 44 кв.м., тобто нежитловеприміщення розташоване поза межами відведеної земельної ділянки: фактично займає30,03кв.м.земель громадськогопризначення. Відсутнє у заявника речове право на земельну ділянку під об`єктом реконструкції. Зазначені в декларації дані недостовірні, а саме замовником ОСОБА_5 зокрема зазначається про наявність містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки, виданих Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради № 187 від 02.06.2008. Натомість, Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради у відповіді за № 28-25/0251/33 від 29.01.2020, повідомило надання вихідних даних для проектування об`єктів містобудування в формі містобудівних умов та обтяжень започатковано постановою КМУ «Про затвердження Порядку надання вихідних даних для проєктування об`єктів містобудування» № 489 від 20.05.2009, а до затвердження згаданого Порядку такого виду документації як містобудівні умови та обмеження для проектування об`єктів міста не існувало і тому управління не має у своєму розпорядженні такого документу.

Декларація №ПТ 14212516922від 25.12.2012про готовністьдо експлуатаціїоб`єкта по АДРЕСА_1 також подана заявником ОСОБА_5 із суттєвими порушеннями, зокрема: в розділі №10 «Інформація про дозвільні документи» замовником зазначено, зокрема дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий інспекцією ДАБК у Полтавській області № 74Р-08 від 01.08.2008, який по-перше видавався не ОСОБА_5 , а безпосередньо ОСОБА_7 з метою реконструкції нежилого приміщення під майстерню мобільних телефонів (без влаштування окремого входу та прибудови) по АДРЕСА_1 , а по-друге є недійсним, оскільки скасований 16.09.2010 постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука у справі № 2а-1689/10. При цьому. дозвіл на реконструкцію нежилого приміщення під адміністративно-торговельні приміщення з влаштуванням окремого входу і прибудови ОСОБА_5 не видавався. Зазначені також недостовірні дані щодо періоду будівництва: декларація про початок виконання будівельних робіт подавалася ОСОБА_5 у 2012 році, а у декларації про готовність об`єкта до експлуатації замовником зазначено початок будівництва серпень 2008, що суперечить інформації зазначеній в попередній документації.

Мається безпідставне збільшення загальної площі будівлі: в декларації про готовність об`єкта до експлуатації загальна площа будівлі вказана 83.1 кв. м., що не відповідає як даним поданої ОСОБА_5 декларації про початок виконання будівельних робіт (74,03 кв.м.), так і значно перевищує площу переданої в оренду землі під реконструйованою будівлею (44 кв.м.).

Станом начас розгляду справи судомвстановлено,що власником нежитловогоприміщення заадресою: АДРЕСА_1 ,площею 83.1кв.м,яке складається:з нежитловогоприміщення площею48,2кв.мта прибудови34.9кв.м. є ОСОБА_6 .

Під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони, витребувував від ФОП ОСОБА_8 проектної документації на виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення, документи, що подавалися замовником для розробки, а також відомості щодо експертизи проекту будівництва. Встановити чи відповідає проектно-кошторисна документація на будівництво прибудови до будинку АДРЕСА_1 площею 34, 9 кв.м. вимогам будівельних норм і правил (ДБН) та іншим державним стандартам з питань будівництва не надалось можливим, у зв`язку із відсутністю проектно-кошторисної документації на реконструкцію житлового будинку АДРЕСА_1 . Встановити, чи відповідають вимогам ДБН, ДСТУ якість використаних будівельних матеріалів та виробів для збудованої прибудови не можливо у зв`язку з не наданням на дослідження сертифікатів якості на будівельні матеріали та паспортів відповідності на вироби. Здійснена відповідачами реконструкція є самочинною в силустатті 376 ЦК України. Реконструкція проведена без отримання вихідних даних, проекту, реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, отримання документів, що засвідчує прийняття об`єкту до експлуатації. Реконструкція суперечить суспільним інтересам та порушує права інших осіб, зокрема ОСОБА_3 через істотне порушення будівельних норм і правил, а саме недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, впливає на безпечність та загрожує життю та здоров`ю людей.

Частина нежитлового приміщення, а саме: прибудова 34.9 кв.м розташована на земельній ділянці кадастровий номер 5310436100:08:004:0092, площею 44 кв.м, є самовільно побудованою без відповідних дозвільних документів, а відтак такий об`єкт підлягає знесенню за таких підстав.

Як вбачається з висновку № 840 від 2010 року Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Полтавської області капітальне будівництво на земельній ділянці кадастровий номер 5310436100:08:004:0092, площею 44 кв.м заборонено.

Згідно з п.14 ст.1 Закону України «Про планування і забудову територій» (який діяв до 12.03.2011 року), наразі Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» червоні лінії визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про планування і забудову територій» план червоних ліній є складовою частиною генерального плану населеного пункту (детального плану території) або може бути окремою містобудівною документацією. Відповідно до планів червоних ліній сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах повноважень, визначених законом, а також Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у разі делегування їм таких повноважень: встановлюють межі земель загального користування населених пунктів; вирішують питання вибору, вилучення (викупу), надання у власність або користування (оренду) земельних ділянок, встановлюють на відповідній території єдині умови та обмеження використання земель, визначених для містобудівних потреб; визначають технічні умови для розміщення та утримання інженерно-транспортної інфраструктури.

Статтею 16 Закону України «Про планування і забудову територій» передбачено, що проект розподілу території як містобудівна документація, яка розробляється для мікрорайону (кварталу) чи його частини з метою розмежування земельних ділянок, визначає площі та межі, зокрема, прибудинкових територій існуючих і запроектованих жилих будинків та територій загального користування.

Зміна цільового призначення існуючого об`єкта можлива тільки у відповідності з дозволеними видами використання «Детальних правил забудови використання території центральної частини міста Кременчука» з урахуванням санітарних норм і правил та державних будівельних норм.

Відповідно до технічного паспорту на нежитловий будинок АДРЕСА_1 від 2010 року та п.12 декларації про готовність об`єкта до експлуатації «техніко-економічні показники об`єкта (з урахуванням результатів технічної інфентаризації)» нежитлове приміщення загальною площею 83,1 кв.м, до якого входить прибудова площею 34.9 кв.м., по АДРЕСА_1 є приміщенням, яке має несучі конструкції, самонесучі впродовж стіни із силіконової цегли; перемички- залізобетонні, перекриття залізобетонні плити, фундамент ленточний збірні залізобетонні блоки, а відтак є капітальною спорудою, оскільки дане приміщення штучно збудований на земельній ділянці об`єкт, що фундаментально пов`язаний з земельною ділянкою, використовується (або може використовуватись) за цільовим призначенням та переміщення якого без незрівнянної шкоди його призначенню неможливе.

Відповідно до листа № 23/1892 від 03.03.2021 року КП «Кременчукводоканал», зазначено, що після виконання обстеження працівниками підприємства нежитлового приміщення, загальною площею83,1кв.м,що складаєтьсяз нежитловогоприміщення площею48,2кв.мта прибудовиплощею 34,9кв.м,по АДРЕСА_1 ,встановлено,що прибудоваплощею 34,9кв.мчастково потрапляєв охороннузону самопливногоколектору;розміщення прибудовиз КП«Кременчукводоканал» непогоджувалося;при виконанніземельних робіту разінеобхідно самопливногоколектору можебути порушенацілісність прибудови.

Оскільки технічнадокументація немістить будь-якихданих щодозміни цільовогопризначення об`єкта,збудоване раніше ОСОБА_7 нежитлове приміщення,введено вексплуатацію ОСОБА_5 ,право власностіна якезареєстроване за ОСОБА_6 -незаконно, а відтак суперечить вищезазначеним містобудівним обмеженням, якими чітко визначено, що капітальне будівництво на земельній ділянці кадастровий номер 5310436100:08:004:0092, площею 44 кв.м заборонено.

Таким чином, в порядку ст.141, ст. 376 ЗК України, ст.14, ст. 16 Закону України «Про планування і забудову територій» є всі підстави вважати нежитлове приміщення, що реконструйоване ОСОБА_5 в адміністративно-торговельні приміщення з влаштуванням окремого входу і прибудови (капітальна споруда), розташоване по АДРЕСА_1 , об`єктом самочинного будівництва.

Згідно положень ст. 38, ст.42 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Використання земель житлової та громадської забудови повинно здійснюватися з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 16.09.2010 у справі № 2а-1689/10 підставою для скасування рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 592 від 02.06.2006 зазначено порушення ст.ст. 5, 8, 14 Закону України «Про основи містобудування», п.п. 3 пункту «б» ч.1 ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч.2 ст.382 ЦК України, щодо відсутності згоди власників, співвласників на переобладнання або перепланування приміщень, що перебувають у спільній власності; відсутність згоди власників суміжних квартир на реконструкцію та перепланування приміщень, переведення в нежилі і будівництво окремих входів; відсутність згоди співвласників будинку та прибудинкової території щодо порядку користування земельною ділянкою.

Тобто даним рішенням суду встановлено порушення прав співмешканців житлового будинку по АДРЕСА_1 , зокрема ОСОБА_3 , але в подальшому ці права не були по факту відновлені, про що свідчать обставини справи, а навпаки, ще більше загострилися діями вже нових власників ОСОБА_6 та ОСОБА_5 нежитлового приміщення загальною площею 81,3 кв.м, зокрема, прибудови 34,9 кв.м, які продовжили будівництво нежитлового приміщення площею 34,9 кв.м. та ввели його в експлуатацію.

Зокрема, під час проведення ОСОБА_5 ремонтних та будівельних робіт на прибудинковій території біля будинку по АДРЕСА_1 постійно знаходилося сміття у вигляді різного непотребу та брухту від будівельних робіт, що є порушенням Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», зокрема статті 7 цього Закону, відповідно до якої співвласники багатоквартирного будинку зобов`язані: забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; використовувати спільне майно багатоквартирного будинку за призначенням; додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; відшкодовувати збитки, завдані майну інших співвласників та спільному майну багатоквартирного будинку; додержуватися чистоти в місцях загального користування і тиші згідно з вимогами законодавства.

Про порушення відповідачем санітарних норм свідчить також та обставина, що частина зведеної ОСОБА_5 прибудови знаходиться в межах охоронної зони мережі каналізаційного колектору, чим створює перешкоди у роботі водопровідної та каналізаційної служб КП «Кременчукводоканал» під час виникнення аварійних ситуацій.

За змістомст.1Закону України«Про державнийконтроль завикористанням таохороною земель» про самовільне зайняття земельної ділянки свідчить вчинення особою будь-якої дії, спрямованої на фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно закону є правомірними.

Під час зведення спірної прибудови, вже після постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 16.09.2010 року у справі № 2а-1689/10 та всупереч бажанням співмешканців будинку, відповідач ОСОБА_5 вибив у зовнішній стіні, яка межує із кімнатою ОСОБА_3 , на місці вікна, отвір до 3 метрів, що у свою чергу створює загрозу обвалу самої стіни та руйнування вже її квартири.

Також відповідачем самовільно піднятий дах нежитлового приміщення більше ніж на 40 см; витяжка, яка влаштована уздовж стіни, створює сприятливі умови для проникнення до квартири ОСОБА_3 злочинців, а також від неї постійний шум та гуркіт, що створює для неї та членів її родини нестерпні умови для проживання. Із підвального приміщення іде постійний неприємний сморід, що свідчить про порушення певних конструкцій вентиляції у підвалі.

До реконструкції приміщення, яке відповідач перебудував, не було підведено окремо водопроводу та каналізацію. При цьому, розташував свої приміщення-санвузли, як раз під її кухнею та кімнатою, через що до позивача квартири постійно потрапляють неприємні запахи з його туалету, що є порушення санітарних норм та правил облаштування жилих приміщень.

Без дозволу позивача і її згоди відповідач зробив дах прибудови, який безпосередньо прилягає до огороджувальних плит однієї із кімнат квартири-лоджії, піднявши його майже на 50 см. та вище рівня підлоги її квартири, що підтверджується фото, які долучені до матеріалів справи. Такі дії відповідача призвели до того, що ОСОБА_3 не може навіть провести будь-які ремонтні роботи лоджії, щоб змінити огородження, оскільки після приєднання даху до плит під час дощу та танення снігу почала затікати вода через утворені стики від даху.

Також, під кімнатою-лоджію позивача, замість зелених насаджень, розташована прибудова, яка значно перевищує площу самої лоджії, як в ширину, так і в довжину.

У постановіПленуму ВССУвід 30.03.2012№ 6«Про практикузастосування судамистатті 376Цивільного кодексуУкраїни (про правовий режим самочинного будівництва)» ВСУ зауважив, що з урахуванням змісту статті 376 ЦК України в поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту такого порушення самочинною забудовою.

Під істотним порушенням будівельних норм і правил з огляду на положення Законів України "Про основи містобудування"; "Про архітектурну діяльність"; "Про регулювання містобудівної діяльності"; постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" від 13 квітня 2011 року N 466 необхідно розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність та загрожує життю й здоров`ю людини, тощо.

Таким чином, за змістом ст. 376 ЦК України вимоги про знесення самочинного будівництва особа (власник) може заявити за умови доведеності факту порушення своїх прав самочинною забудовою.

Такий висновок узгоджується з нормами ст. ст. 3, 15, 16, 391 ЦК України, ст. 3 ЦПК України, згідно з якими власник має права вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Тому суд повинен встановити, чи були порушені або не визнані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання по суті.

Аналогічна правова позиція викладена у висновку Верховного Суду України, що викладений у постанові № 6-180цс14 від 19 листопада 2014 року.

Отже, побудова об`єкту нерухомості з істотним порушенням будівельних норм та правил є самостійною ознакою самочинного будівництва, а виникнення на нього права власності не позбавляє права зацікавленої особи, права якої порушено, на знесення такого будівництва та обов`язку особи, що здійснила таке будівництво його знесення при порушені прав інших осіб.

Такий жевисновок міститьпостанова ВерховногоСуду від 22.04.2020 № 725/5630/15-ц.

Знесення спірного самочинного будівництва в цій справі не є крайньою мірою, оскільки дозвіл на реконструкцію та прибудови нежитлового приміщення було визнано в судовому порядку протиправним та скасовано, а наявне нежитлове приміщення, що зведене на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети і на даний час знесення самочинного нежитлового приміщення - є єдиним правильним рішенням.

Таким чином, незаконно збудована прибудова площею 34, 9 кв.м. до нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_6 створює ОСОБА_3 , перешкоди у користуванні власною квартирою, земельною ділянкою, прибудинковою територією та створює небезпеку для її нерухомого майна, а тому з метою усунення даних перешкод таке самовільно збудоване нежитлове приміщення підлягає знесенню.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина першастатті 16 ЦК України).

Відповідно до статті 391ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно частини першоїстатті 376 ЦК Україниоб`єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї з наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; немає належного дозволу на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

З частини четвертої цієї статті постає, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

За положеннями частини сьомоїстатті 376 ЦК Україниу разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану

Відповідно до вимогстатті 376 ЦК України,статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають органи державної влади, органи місцевого самоврядування і інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі порушення прав інших осіб право на звернення до суду мають такі особи за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України), а також власник (користувач) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті376та стаття391цьогоКодексу).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 березня 2021 року по справі № 641/2156/19-ц (провадження № 61-7447св20) вказано, що:

Так, відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в пункті 58 постанови від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Отже саме ОСОБА_6 , як власник нежитлового приміщення з 16.07.2020, крім іншого самочинної прибудови площею 34, 9 кв.м., на час подання ОСОБА_3 позову - 21.07.2020, є належним відповідачем та вирішення заявлених вимог впливатиме на його зареєстроване право власності.Зазначені висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 01 липня 2020 року у справі № 755/3782/17, відповідно до якихновий власник, набуває усі права та обов`язки щодо придбаного майна, які мав первісний його власник, а тому є належним відповідачем за заявленими вимогами про повернення земельної ділянки, приведення її у попередній стан та знесення самочинного будівництва». ОСОБА_5 не є належним відповідачем.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другоїстатті 16 ЦК України).

Згідно частини першої та другоїстатті 5 ЦПК Україниздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина перша та третястатті 13 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

У задоволенніпозовних вимог ОСОБА_3 провизнання нежитлового приміщеннясамочинним необхідно відмовити. Ефективнимспособом є самезобов`язання ОСОБА_6 знести самочинноздійснену прибудовуплощею 34,9 кв.м. в порядку ч.4 ст. 376ЦК України за рахунок відповідача. При цьому, суд вважає, що третью особою з самостійними вимогами доведено, що здійснена реконструкція є самочинною, що не потребує окремого судового рішення.

Як і не підлягає задоволенню вимога про скасування права власності, зокрема скасування рішення про державну реєстрацію у зв`язку з тим, що визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторівта скасування права власності у зв`язку з недійсністю не є ефективним способом захисту та не забезпечує усунення порушень спричинених самочинним будівництвом. Верховний суд у постанові від 31.03.2021 справа №915/161/20 зазначив, що державна реєстрація визначає лише момент після якого виникає право власності, за наяверсті інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного.

Таким чином, державна реєстрація зміни площі об`єкту нерухомості, речового права та укладення договору дарування не змінює правової природи самочинного будівництва, а скасування зазначеної державної реєстрації саме по собі не забезпечить усунення цих порушень.

Щодо позовуКременчуцької міськоїради Кременчуцькогорайону Полтавськоїобласті до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 третіособи безсамоостійних вимогуправління містобудуваннята архітектуривиконавчого комітетуКременчуцької міської радиПолтавської області,державна архітектурно будівельна інспекціяУкраїни,департамент державної архітектурно будівельноїінспекції уПолтавській області, ОСОБА_3 з посиланнямна приписист.ст 126,212 ЗКУкраїни про зобов`язання відповідачів звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та привести у придатний для використання стан шляхом знесення об`єкту нерухомого майна по АДРЕСА_1 суд зазначає наступне.

Відповідачем надано суду договор оренди від 15.10.2010 року укладений між Кременчуцькою міською радою та ОСОБА_6 відповідно до якого предметом договору є строкове платне користування земельною ділянкою та прибудови до нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 зі строком дії 15 років.

Згідно зі статтями 116. 125. 126 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Статтею 16 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Приписами ст. 123 Земельного Кодексу України визначено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.

До вимог Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області підлягає застосуванню доктрина заборони суперечливої поведінки, ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Дії позивача, які виражаються у наданні зазначеної земельної ділянки в оренду та ігнорування заяв мешканців будинку АДРЕСА_1 , невиконання судових рішень, а згодом пред`явлення позову про знесення нерухомого майна та приведення земельної ділянки до попереднього стану та її повернення і є недобросовісними.

Позов щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, з огляду на діючий договір оренди, та права, які позивач вважав порушеними, є безпідставним.

Судові витрати необхідно розподілити у відповідності до ст 141 ЦПК України з віднесенням на рахунок третьої особи з самостійнимии вимогами пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст.4,5,10-13,18,76-81,83,258,264,265,273, 352,354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Державна архітектурно-будівельна інспекція України про зобов`язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та привести у придатний для використання стан шляхом знесення об`єкту нерухомого майна - відмовити.

Позов третьоїособи зсамостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Кременчуцька міськарада Кременчуцькогорайону Полтавськоїобласті, Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Державна архітектурно-будівельна інспекція України про визнання об`єкта нерухомого майна самочинним будівництвом та знесення, скасування права власності на нежитлове приміщення задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_6 знести за свій рахунок прибудову до нежитлового приміщення, що розташоване на 1-му поверсі п`ятиповерхового жилого будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 , площею, 34,9 кв.м.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 у повернення сплаченого судового збору 840,80 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.С. Предоляк