Справа № 464/7126/20

пр.№ 2/464/586/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.07.2021 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

суддя Тімченко О.В.

справа № 464/7126/20

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Подорожник Волинь»

вимоги:встановлення факту дискримінації та відшкодування моральної шкоди

Обставини справи

Позивач звернувся до Сихівського районного суду м.Львова в порядку цивільного судочинства із позовом, в якому просить: встановити факт дискримінації, допущений відповідачем щодо нього, як особи з обмеженими можливостями, у зв`язку із незабезпеченням архітектурної доступності аптеки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 5000 грн; зобов`язати відповідача облаштувати відповідно до вимог чинного законодавства доступ до аптеки осіб з обмеженими можливостями. Уважає дії відповідача непрямою дискримінацією щодо нього, адже не зміг скористатися можливостями для покупки ліків через відсутність архітектурної доступності аптеки для потреб осіб з обмеженими можливостями.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Тімченко О.В.

Ухвалою суду від 11 грудня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторони проти такого порядку розгляду справи не заперечили.

Одночасно відхилено клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, посвідчення довіреності на ведення справи та звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Відповідач просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Не заперечує належність аптечного складу по АДРЕСА_1 , однак з доданого позивачем фото не вбачається що це саме ця адреса та коли таке фото було зроблено. Покликається, що всі аптечні заклади їх підприємства відповідають вимогам будівельних норм, у тому числі доступності для осіб з обмеженими можливостями. Без дотримання таких вимог неможливо отримати ліцензію на оптово-роздрібну торгівлю лікарськими засобами. Надано акти передліцензійної перевірки та за заявою суб`єкта господарювання, якими порушення не установлено. Доступ для осіб з обмеженими можливостями до згаданої аптеки забезпечено шляхом встановлення розумних пристосувань універсального дизайну (установлено кнопку виклику провізора) з урахуванням того, що приміщення належить товариству на правах оренди (не є власниками і не можуть самостійно переобладнувати приміщення) та того, шо будівля віднесена до пам`ятки архітектури.

Мотиви та висновки суду

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України). Згідно із ст.ст.12,81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У справах про дискримінацію позивач зобов`язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких фактичних даних доказування їх відсутності покладається на відповідача ч.2 ст.81 ЦПК України.

Позивач є особою з інвалідністю І групи підгрупи А загального захворювання, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 .

Як стверджує позивач, він пересувається на візку та 29 жовтня 2002 року при відвідуванні аптеки «Подорожник» по вул.Лесі Українки, 36 у м.Луцьку (структурний підрозділ відповідача) не зміг задоволити свої потреби у придбанні ліків, так як така не є архітектурно доступною для осіб з обмеженими можливостями вхід в аптеку не обладнаний пандусом для їх пересування чи іншими пристосуваннями. Указані дії позивач уважає непрямою дискримінацією.

Законом України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» визначено організаційно-правові засади запобігання та протидії дискримінації з метою забезпечення рівних можливостей щодо реалізації прав і свобод людини та громадянина.

У ст.1 даного Закону надано визначення поняття дискримінації та непрямої дискримінації.

Дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Непряма дискримінація - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Дія цього Закону також поширюється на такі сфери суспільних відносин як доступ до товарів та послуг (ч.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»).

Водночас Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» визначено основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

У ч.1 ст.26 наведеного Закону установлено, що підприємства, установи та організації зобов`язані створювати умови для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю (у тому числі осіб з інвалідністю, які використовують засоби пересування та собак-поводирів) до об`єктів фізичного оточення.

За приписамич.1ст.7Закону України«Про ліцензуваннявидів господарськоїдіяльності» ліцензуваннюпідлягають таківиди господарськоїдіяльності: виробництво лікарських засобів, оптова та роздрібна торгівля лікарськими засобами, імпорт лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)- з урахуванням особливостей, визначенихЗаконом України"Про лікарські засоби".

Постановою Кабінету Міністрів України за № 929 від 30 листопада 2016 року затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів).

Ліцензіат, який провадить діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами створює необхідні умови для доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до приміщень відповідно до державних будівельних норм, правил і стандартів (п.165 даних Ліцензійних умов).

Постановою Кабінету Міністрів України за № 647 від 12 серпня 2015 року затверджено Положення про Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба).

Держлікслужба відповідно до покладених на неї завдан ь видає суб`єктам господарювання ліцензії на виробництво лікарських засобів, імпорт таких засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), оптову та роздрібну торгівлю лікарськими засобами та здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства щодо забезпечення якості та безпеки лікарських засобів і медичних виробів на всіх етапах обігу, у тому числі правил здійснення належних практик (виробничої, дистриб`юторської, зберігання, аптечної) (п.4 Положення).

Відповідачем у підтвердження своїх заперечень надано результати перевірок аптечного складу по АДРЕСА_1 : акт перевірки наявності матеріально-технічної бази, кваліфікованого персоналу, необхідних для провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами Державної служби з лікарських засобів у Волинській області за № 171/1 від 10 серпня 2016 року, яким установлено, що створені необхідні умови для доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями до аптек (характеристика будівлі, у якій розміщені аптечний склад (структурний підрозділ); акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової торгівлі лікарськими засобами, імпорту (ввезення) лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Волинській області за № 13/2-ОР від 14 вересня 2018 року, яким установлено, що ліцензіатом створено необхідні умови для доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до приміщень відповідно до державних будівельних норм, правил і стандартів або відповідно до ст.27 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», за погодженням з громадськими організаціями інвалідів здійснено їх розумне пристосування з урахуванням універсального дизайну (п.23 додатку № 6).

Піддавати сумніву указані письмові докази немає підстав, такими не установлено порушення відповідача законодавства в частині доступності осіб з інвалідністю до аптеки.

Заявлені вимоги позивача підтверджено тільки фотографією із зображенням особи на візку перед аптекою «Подорожник» по вул.Лесі Українки, 36, з якої неможливо встановити ні час, ні дати, ні особу, а тим паче неможливість покупки ліків в аптеці відповідача, як покликається позивач, з урахуванням обладнання аптеки кнопкою виклику ревізора, що убачається з наданого позивачем фото та на що у відзиві покликається відповідач.

Аналіз указаної єдиної фотографії не є достатнім доказом для висновку про неможливість придбання позивачем ліків у аптеці відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , недотримання вимог законодавства щодо доступу осіб з інвалідністю до аптеки, порушення відповідачем прав позивача, наявності дискримінації щодо останнього чи завдання моральної шкоди.

Інших доказів позивачем не надано. При цьому кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.12 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України)

Наведене свідчить, що позивачем не наведено фактичних даних підтвердження наявності факту дискримінації та переконливо не доведено, що є його процесуальним обов`язком, підстав допущення відповідачем факту дискримінації щодо нього, стягнення моральної шкоди та зобов`язання до вчинення дій. У даній справі суд погоджується із доводами відповідача, які є доречними та слушними.

Аналізуючи, передбачене ст.55 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа указує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.Згідно із ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При розгляді даної справи судом не встановлено порушення, невизнання чи оспорення відповідачем прав позивача. Сам факт звернення позивача до суду не свідчить про порушення його права, таке підлягає доказуванню у встановленому законом порядку.

З урахуванням принципів диспозитивності та змагальності цивільного процесу, встановивши дійсні обставини справи, суд дійшов переконання про відсутність правових підстав для задоволення позову. Відомості, які б спростовували даний висновок суду, у матеріалах справи відсутні.

Судові витрати

У порядку ч.6ст.141 ЦПК Українисудові витрати підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст.258,259,263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Відмовити в задоволенні позову.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень ЦПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Подорожник Волинь», код за ЄДРПОУ 40520168, м.Львів, вул.Гашека, 15А/38

Повне судове рішення складено 05 липня 2021 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.

Суддя О.В.Тімченко