ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2021 р. Справа№ 910/19319/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

секретар Рибчич А.Ю.

за участю

представників: позивача - Лучинкін Є.С., Вельгуш В.В.

відповідача - Полякова Ю.Г.

третьої особи- не з`явилися

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Прозорро"

на рішення Господарського суду м. Києва від 11.03.2021 р.

у справі № 910/19319/20 (суддя - Ярмак О.М.)

за позовом Державного підприємства "Прозорро"

до Рахункової палати України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2020 року Державне підприємство "Прозорро" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Рахункової палати України про визнання недостовірною та такою, що завдає шкоди діловій репутації Державному підприємству "Прозорро", інформації, поширеної Рахунковою палатою України в рішенні про розгляд звіту про результати аудиту ефективності використання та розпорядження майном Державного підприємства «Прозорро», що має фінансові наслідки для державного бюджету від 29.11.2018 р. № 30-4, а саме:

- абзац 3 сторінки 6 рішення, що містило недостовірну інформацію з текстом: "ДП "Прозорро" неправомірно збільшило первісну вартість нематеріальних активів на 0,9 млн. грн, у тому числі вартість об`єктів "Інформаційно-телекомунікаційна система "Рrоzоrro" на 0,3 млн. грн витрат, здійснених Громадською організацією "Трансперенсі Інтернешнл Україна" на модифікацію об`єкта Інформаційно-аналітичної системи "Рrоzоrro", права інтелектуальної власності на який є власністю цієї громадської організації, та "Програмно-апаратний комплекс веб-порталу Інформаційно-аналітична система з питань державних держзакупівель" - на суму витрат поточного періоду щонайменше 0,6 млн. грн. Як наслідок, викривлено дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності, а саме на 0,9 млн. грн завищено вартість нематеріальних активів та власний капітал.";

- абзац 2 сторінки 8 рішення, що містило недостовірну інформацію з текстом: "Міністерство не виконало покладених на нього статтею 8-1 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" повноважень щодо погодження проекту договору про надання аудиторських послуг, укладеного між ДП "Прозорро" та ТОВ "Крестон Сі Джі Аудит". У результаті, договір укладено з аудиторською фірмою, яка на дату укладання договору (29.05.2017 р.) не мала права проводити аудит, оскільки не була включена до Переліку аудиторських фірм, які відповідають критеріям для проведення обов`язкового аудиту (включена 21.12.2017 р.).";

- абзац 1 сторінки 9 рішення, що містило недостовірну інформацію з текстом: "Про недостовірну оцінку фіскальних ризиків ДП "Прозорро" може також свідчити виправлення підприємством фінансової звітності за 2016 рік та неповідомлення про це орган управління. Основні фінансові показники діяльності ДП "Прозорро" не можуть бути підтверджені Рахунковою палатою, оскільки після оприлюднення фінансової звітності за 2016 рік ДП "Прозорро" у 2017 році в бухгалтерському обліку виправило помилки минулих періодів та змінило показники фінансової звітності за 2016 рік. Коригування звітності здійснюється з порушенням пунктів 4 та 5П(С)БО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах". Це дає підстави зробити висновок про існування суттєвого ризику сплати податків у неповному обсязі. Відповідно до п.п. 1 п. 5 Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затверджено наказом Мінфіу від 02.06.2015 р. № 524 (у редакції наказу Мінфіну від 26.03.2018 р. № 386), наявність інформації про ухилення від оподаткування, отриманої із зовнішніх джерел, є одним із критеріїв (високий ступінь ризику) відбору платників податків-юридичних осіб.";

- абзац 1 сторінки 4 рішення, що містило недостовірну інформацію з текстом: «ДП "Прозорро" не є повноправним власником майнових прав на усі об`єкти, що входять до складу ІТС "Рrоzоrro", а отже, при створенні ІТС "Рrоzоrro" не було забезпечено належного дотримання державних інтересів у частині ефективного функціонування електронної системи закупівель. Фактично, ГО "Трансперенсі Інтернешнл Україна" не передала у власність підприємства права інтелектуальної власності на об`єкти ІАС (включені до ІТС "Ргогогго"), а лише надала невиключну ліцензію і залишається її власником. Крім того, з урахуванням вимог ст. 429 ЦК України та за відсутності угоди між власником майнових прав на ІТС (фізична особа та підприємство), яка визначає відносини між ними, майнові права інтелектуальної власності на доопрацьовану ІТС також належать приватній особі ОСОБА_1 (який передав підприємству виключні майнові права лише на два модулі).»;

- абзац 2 сторінки 1 рішення, що містило недостовірну інформацію з текстом: "Результати аудиту засвідчили, що ДП "Прозорро" за 2,5 роки із збиткового стало прибутковим. Однак, незважаючи на щорічне зростання обсягу доходів, прибуток підприємства зменшується. Одним з чинників, що впливають на зменшення прибутку, є збільшення собівартості, насамперед витрат на оплату праці, питома вага яких щороку зростає. При цьому протягом останніх 1,5 року наявна істотна диспропорція між високими темпами зростання витрат на оплату праці та приростом чистого доходу ДП "Прозорро". Так, показник чистого доходу зріс на 19,2%, а витрати на оплату праці - на 119,6%. За підсумками І півріччя 2018 року підприємство отримало чистого доходу на 5,4% більше, ніж за аналогічний період 2017 року, а витрати на оплату праці за цей період зросли на 41,9%. Відповідно, зменшується чистий прибуток та відрахування його частини до Державного бюджету України. Зазначене може свідчити про свідоме збільшення витрат з метою мінімізації платежів підприємства до бюджету.";

- абзац 2 сторінки 4 рішення, що містило недостовірну інформацію за текстом «З 01.04.2016 р. по 30.06.2018 р. підприємство сплатило 31128,9 тис. грн винагороди операторам попередньо авторизованих електронних майданчиків та отримало від них 165233 тис. грн. Враховуючи, що введення в дію та функціонування ІТС "Рrozorro", електронних майданчиків відбуваються з недотриманням законодавчих та нормативних актів, ці витрати та надходження здійснені з порушенням вимог законодавства.»;

- абзаци 1-3 сторінки 5 рішення, що містило недостовірну інформацію з текстом: "Також Міністерство в порушення вимог підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 р. № 859 "Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств" та Положення про розрахунок розміру посадового окладу, затвердженого наказом Мінекономрозвитку № 726, визначило в контракті з генеральним директором ДП "Прозорро" оклад у розмірі 75,95 тис. грн, завищений на 32,55 тис. грн. Внаслідок цього ОСОБА_2 з порушенням вимог нормативних актів нараховано та виплачено (за розрахунками) 504,46 тис. грн (у тому числі щоквартальної премії за II квартал 2017 року - II квартал 2018 року та винагорода за ефективне управління державним майном в 2017 році). Беручи до уваги незаконне завищення окладу, заробітна плата, отримана ОСОБА_2 за час перебування на посаді генерального директора, за фактично відпрацьований час та з урахуванням розміру окладу, визначеного відповідно до вимог законодавства, потребує перерахунку та стягнення з цієї особи різниці на рахунок підприємства;

- абзац 11 сторінки 12 заключної частини рішення, що містило недостовірну інформацію з текстом, "забезпечення відшкодування зайво отриманих у 2016, 2017 роках та І півріччі 2018 року генеральним директором ДП "Прозорро" Задворним В.В. сум квартальних премій та винагороди за ефективне управління майном внаслідок завищення окладу, а також здійснення перерахунку заробітної плати з урахуванням фактично відпрацьованого часу та окладу, встановленого відповідно до вимог чинного законодавства."

- зобов`язання спростувати таким способом, яким було поширено Рахунковою палатою України інформацію, в рішені про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання та розпорядження майном Державного підприємства «Прозорро», що має фінансові наслідки для державного бюджету від 29.11.2018 р. № 30-4.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що розповсюджене відповідачем рішення, яке містило недостовірну інформацію, призвело до відкриття кримінальних проваджень та понесло для позивача значні правові наслідки, принизило ділову репутацію підприємства шляхом поширення відповідачем неправдивих, неточних та неповних відомостей, наявних у вказаному рішенні, що дискредитують спосіб ведення та результати діяльності підприємства, а тому, на думку позивача, наявна в рішенні недостовірна інформація підлягає спростуванню.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.03.2021 р. у справі № 910/19319/20 у задоволенні позову Державного підприємства "Прозорро" відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державне підприємство "Прозорро" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі позивач посилається на те, що предметом позову у даній справі є захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, викладеної у рішенні Рахункової палати України від 29.11.2018 р. № 30-4 про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання та розпорядження майном Державного підприємства «Прозорро», однак місцевий суд ухилився від розгляду справи по суті, позбавивши позивача доступу до правосуддя.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 910/19319/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 910/19319/20 залишено без руху на підставі ч. 3 ст. 260 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 р. було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Прозорро" та призначено справу до розгляду на 01.06.2021 р.

До суду 21.05.2021 р. від Рахункової палати України надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просив залишити рішення Господарського суду м. Києва від 11.03.2021 р. у справі № 910/19319/20 без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні 01.06.2021 р. сторони надали пояснення по суті спору та було оголошено перерву до 15.06.2021 р.

У судове засідання 15.06.2021 р. представник третьої особи не з`явився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду скарги, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Доказів поважності відсутності представника третьої особи суду не надано.

Також у матеріалах справи відсутні докази про те, що вказаний представник був позбавлений можливості через будь-які перешкоди, в тому числі і карантинні, бути присутнім у судовому засіданні.

Крім цього третя особа не наполягала на обов`язковій участі її представника у судовому засіданні, відповідних клопотань від неї не було подано апеляційному суду.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання вказаного представника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення призведе до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

З 05.09.2018 р. по 31.10.2018 р. Рахунковою палатою України було проведено аудит ефективності використання та розпорядження майном Державного підприємства «Прозорро», що має наслідки для державного бюджету.

Предметом аудиту стало використання майна Державного підприємства «Прозорро» у 2016-2017 роках та І півріччя 2018 року; доходів, які одержані від реалізації продукції, робіт та інших видів господарської діяльності; капітальних вкладів; коштів, отриманих з інших джерел, що не заборонені законодавством України, управлінські рішення уповноваженого органу управління та управлінські рішення Підприємства за напрямком аудиту; аналіз нарахування та сплати податків, зборів, інших платежів, що мають фінансові наслідки для державного бюджету; нормативно-правові акти, розпорядчі та інші документи за напрямом аудиту; статистична, фінансова звітність об`єктів аудиту, що відображає їх діяльність і стосується предмета аудита.

31.10.2018 р. Рахунковою палатою України складено акт аудиту ефективності використання та розпорядження майном Державного підприємства «Прозорро», що має фінансові наслідки для державного бюджету № 04-10/23.

29.11.2018 р. на засіданні Рахункової палати представлено Звіт про результати аудиту ефективності використання та розпорядження майном Державного підприємства «Прозорро», що має фінансові наслідки для державного бюджету.

29.11.2018 р. Рахунковою палатою України прийнято рішення про розгляд Звіту про результати розгляду аудиту ефективності використання та розпорядження майном Державного підприємства «Прозорро», що має фінансові наслідки для державного бюджету № 30-4, яким вирішено :

1) розробити план заходів з усунення виявлених порушень та недоліків і поінформувати Рахункову палату;

2) забезпечити використання ІТС «Prozorro» відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі»;

3) забезпечити відшкодування зайво отриманих у 2016, 2017 роках та І півріччі 2018 року генеральним директором ДП «Прозорро» Задворним В.В. сум квартальних премій та винагороди за ефективне управління майном внаслідок завищення окладу, а також здійснити перерахунок заробітної плати з урахуванням фактично відпрацьованого часу та окладу, встановленого відповідно до вимог чинного законодавства;

4) переглянути стратегічний план розвитку ДП «Прозорро» до 2020 року, вилучити з нього напрями діяльності, пов`язані з друкуванням продукції, а також актуалізувати показники підприємства з урахуванням непровадження такої діяльності;

5) забезпечити розробку та подання на затвердження Мінекономрозвитку інвестиційних планів ДП «Прозорро» на середньострокову перспективу (3-5 років) з метою виконання вимог Закону України «Про управління об`єктами державної власності»;

6) розглянути питання щодо визначення осіб, відповідальних за здійснення фінансового контролю за використанням і збереженням фінансових ресурсів підприємства;

7) документально закріпити функції адміністрування та контролю за адмініструванням у посадових інструкціях відповідних фахівців;

8) вжити заходи щодо виконання у повному обсязі рекомендацій Рахункової палати, наданих за результатами аналізу стану публічних закупівель.

Пунктом 8 рішення про розгляд Звіту про результати розгляду аудиту ефективності використання та розпорядження майном Державного підприємства «Прозорро», що має фінансові наслідки для державного бюджету № 30-4 від 29.11.2018 р. вирішено направити матеріали щодо фактів виявлених порушень до Генеральної прокуратури України та Національного антикорупційного бюро України за підслідністю.

04.01.2019 р. листом № 04-38 Рахунковою палатою України повідомлено Державне підприємство «Прозорро», що на засіданні Рахункової палати 29.11.2018 р. було розглянуто та затверджено Звіт про результати аудиту.

27.05.2019 р. Державне бюро розслідувань направило на адресу Державного підприємства «Прозорро» лист з повідомленням про здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 62019000000000421 від 02.04.2019 р. за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами Державного підприємства «Прозорро» за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Листом від 25.07.2019 р. Національне антикорупційне бюро України повідомило про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000646 від 24.07.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, за фактом можливого заволодіння державним майном службовими особами державного підприємства.

10.06.2019 р. Головний відділ по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області звернулось до Державного підприємства «Прозорро» з листом, в якому просило надати останнього відомості, які підтверджують статус особи, уповноваженої на виконання функцій держави - директора Державного підприємства «Прозорро» Задворного В.В.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що розповсюджене відповідачем рішення, на думку позивача, містило недостовірну інформацію, призвело до відкриття кримінальних проваджень та понесло для останнього значні правові наслідки, принизило ділову репутацію підприємства шляхом поширення відповідачем неправдивих, неточних та неповних відомостей, наявних у вказаному рішенні, що дискредитують спосіб ведення та результати діяльності підприємства.

У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Рахункову палату» Рахункова палата від імені Верховної Ради України здійснює контроль за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням.

Згідно з ч. 3 ст. 1 вказаного Закону Рахункова палата є державним колегіальним органом.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про Рахункову палату» повноваження, покладені на Рахункову палату Конституцією України, здійснюються через провадження заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту). Державний зовнішній фінансовий контроль (аудит) забезпечується Рахунковою палатою шляхом здійснення фінансового аудиту, аудиту ефективності, експертизи, аналізу та інших контрольних заходів. Фінансовий аудит полягає у перевірці, аналізі та оцінці правильності ведення, повноти обліку і достовірності звітності щодо надходжень і витрат бюджету, встановлення фактичного стану справ щодо цільового використання бюджетних коштів, дотримання законодавства при здійсненні операцій з бюджетними коштами. Аудит ефективності передбачає встановлення фактичного стану справ та надання оцінки щодо своєчасності і повноти бюджетних надходжень, продуктивності, результативності, економності використання бюджетних коштів їх розпорядниками та одержувачами, законності, своєчасності і повноти прийняття управлінських рішень учасниками бюджетного процесу, стану внутрішнього контролю розпорядників бюджетних коштів.

За ст. 31 Закону України «Про Рахункову палату» підставою для здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) є план роботи Рахункової палати або рішення Рахункової палати про здійснення позапланового заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) та підписане на виконання такого заходу членом Рахункової палати відповідне доручення. У дорученні зазначаються підстава, мета, предмет, строк здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), а також склад контрольної групи.

За результатами здійснення аудиту ефективності, фінансового аудиту складається акт, у якому зазначаються: фактичний стан справ щодо предмета аудиту, а в разі виявлення фактів порушень законодавства або недоліків ці факти зазначаються з наведенням інформації про акти законодавства, що порушені, а також розмір заподіяних збитків, факти неефективного використання коштів державного бюджету. В акті наводиться перелік документів, інших матеріалів, які перевірялися, аналізувалися, оцінювалися під час здійснення аудиту ефективності, фінансового аудиту (п. 1 ст. 34 Закону України «Про Рахункову палату»).

Відповідно до п. п. 2, 4 ст. 34 Закону України «Про Рахункову палату» керівник контрольної групи несе персональну відповідальність за об`єктивність та обґрунтованість викладених у акті фактів. За наявності зауважень щодо змісту акта керівник об`єкта контролю (а в разі його відсутності - посадова особа об`єкта контролю, яка його заміщує) підписує такий акт із застереженнями та подає (надсилає) у строк, визначений Регламентом Рахункової палати, але не пізніше п`яти робочих днів, члену Рахункової палати, відповідальному за здійснення аудиту ефективності, фінансового аудиту, аргументовані письмові зауваження стосовно положень акта, з якими не погоджується. Такі зауваження додаються до акта і є його невід`ємною частиною, а також розглядаються членом Рахункової палати під час складання звіту за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).

Згідно з п. п. 1, 2 ст. 35 Закону України «Про Рахункову палату» за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) складається звіт, складовими частинами якого є акт (у разі наявності), висновки та рекомендації (пропозиції). Звіт підписує та представляє на засіданні Рахункової палати член Рахункової палати, відповідальний за здійснення відповідного заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).

У відповідності до п. 1 ст. 36 Закону України «Про Рахункову палату» за результатами обговорення на засіданні Рахункової палати звіту, складеного за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), Рахункова палата приймає рішення, яке надсилає разом із відповідним звітом об`єкту контролю.

Згідно з п. 3 ст. 36 Закону України «Про Рахункову палату» рішення Рахункової палати та результати їх розгляду об`єктом контролю оприлюднюються на офіційному веб-сайті Рахункової палати, крім інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про Рахункову палату» Рахункова палата регулярно оприлюднює у засобах масової інформації інформацію про свою діяльність, включаючи звіти про здійснені заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), а також розміщує таку інформацію, плани роботи та рішення Рахункової палати на своєму офіційному веб-сайті у формі відкритих даних відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Як передбачено п. 12.7 Регламенту Рахункової палати, якщо Рахункова палата дійшла до висновку щодо затвердження звіту (висновку) за результатами здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), рішення Рахункової палати повинно містити:

1) відомості про результати здійсненого заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту);

2) інформацію щодо затвердження звіту (висновку);

3) чіткі, лаконічні та адресні рекомендації (пропозиції) щодо шляхів усунення виявлених порушень, причин та умов, що призвели до їх скоєння, заходів реагування, які необхідно вжити, вдосконалення законодавства тощо, які сприятимуть забезпеченню надходження коштів до Державного бюджету України та їх використання відповідно до законодавства;

4) відомості про об`єкти контролю, органи державної влади тощо, яким необхідно надіслати відповідне рішення, звіт (висновок) або яких поінформувати в передбаченому законодавством порядку про результати здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту);

5) інформацію про необхідність направлення матеріалів уповноваженим органам у разі виявлення при здійсненні заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) ознак кримінального або адміністративного правопорушення.

Вбачається, що Рахункова палата правомірно та у відповідності до норм Закону України «Про рахункову палату» опублікувала рішення про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання та розпорядження майном Державного підприємства «Прозорро», що має фінансові наслідки для державного бюджету від 29.11.2018 р. № 30-4.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про інформацію" інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Як передбачено ст. 94 ЦК України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

У відповідності до ч. 1 ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно з ч. ч. 4, 7 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

За ч. 1 ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Ділова репутація - сукупність документально підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про відповідність її господарської та/або професійної діяльності вимогам законодавстваю.

Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, торгівельних марок та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товару та послуг.

Приниження ділової репутації суб`єкта господарювання є поширення в будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв`язку із чим знижується вартість його нематеріальних активів.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГК України дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних з особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.

За змістом ст. ст. 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

При цьому суди повинні враховувати такі відмінності: а) при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь - особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною; б) спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію.

При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Вирішуючи спір про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації, суд повинен встановити суб`єктний склад сторін спору, з`ясувати, яка фізична або юридична особа поширила недостовірну інформацію, а також автора цієї інформації.

Обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Як передбачено ч. 2 ст. 30 Закону України "Про інформацію", оціночними судженнями є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Вбачається, що рішення Рахункової палати України від 29.11.2018 р. № 30-4, станом на час опублікування на офіційному сайті, так і станом на час прийняття рішення судом у даній справі є чинним. Обов`язок Рахункової палати України з опублікування власного рішення на офіційному сайті визначено ст. ст. 30, 36 Закону України «Про Рахункову палату».

У матеріалах справи відсутні, а позивачем не надано доказів того, що відповідачем було поширено саме недостовірну інформацію, тобто таку, яка не відповідає дійсності.

Встановлено, що інформація, яка міститься в оспорюваному рішенні про розгляд звіту про результати аудиту ефективності використання та розпорядження майном Державного підприємства «Прозорро» є оцінкою Рахункової палати України, яка сформована на основі документів та інформації, які під час аудиту було надано відповідачу. Останній в свою чергу дійшов відповідних висновків на підставі певного обсягу відомостей, що досліджувались в ході проведеного аудиту.

В судовому засіданні не було доведено факту приниження ділової репутації позивача у зв`язку з поширенням зазначеної вище інформації в оспорюваному рішенні відповідача.

Викладена в зазначеному рішенні відповідача інформація відображає оцінку Рахункової палати України, сформовану за результатами здійсненого заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), яка позивачем належними доказами не спростована.

Повідомлення відповідача в правоохоронні органи відповідають вимогам п. 12.7 Регламенту Рахункової палати.

Враховуючи викладене, а також те, що позивачем не доведено належними засобами доказування, що інформація викладена на сайті Рахункової палати України є неправдивою, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача про визнання недостовірною та такою, що завдає шкоди діловій репутації Державному підприємству "Прозорро" інформації, поширеної Рахунковою палатою України в рішенні про розгляд звіту про результати аудиту ефективності використання та розпорядження майном Державного підприємства «Прозорро», що має фінансові наслідки для державного бюджету від 29.11.2018 р. № 30-4, є необґрунтованими, недоведеними та не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги позивача є, фактично, тотожними тим доводам, які були викладені ним у позовній заяві, а відтак, вже оцінені судом вище.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 11.03.2021 р. у справі № 910/19319/20 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Державного підприємства "Прозорро" задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання необхідно покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Прозорро" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 11.03.2021 р. у справі № 910/19319/20 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державне підприємство "Прозорро".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 05.07.2021 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В.Андрієнко