Справа №295/17551/19

Категорія 227

1-кп/295/550/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2021 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретарів судового

засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12018060020004107 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Грушки Вол-Волинського району Житомирської області, громадянина України, одруженого, на утриманні немає неповнолітніх дітей, пенсіонер, інвалід 2-ї групи, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

з участю:

прокурора ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

представника

потерпілого ОСОБА_7

особи, щодо якої

подано клопотання ОСОБА_4

законного

представника ОСОБА_8

захисника ОСОБА_9

представника цивільного

відповідача ОСОБА_10

в с т а н о в и в :

03.10.2018 близько 14 год. 20 хв., ОСОБА_4 , здійснюючи рух на автомобілі марки ВАЗ-2107 д.р.н. НОМЕР_1 , по вул. Чуднівській в напрямку від вул. Радивилівської до 2-го пров. Гранітного в м. Житомирі, в порушення вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого неподалік від буд. № 58, по вул. Чуднівська в м. Житомирі, не вжив заходів для зменшення швидкості, а разі потреби не зупинився, щоб надати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, в результаті чого передньою частиною керованого транспортного засобу здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_11 , яка перетинала по нерегульованому пішохідному переходу проїзну частину вул. Чуднівська в м. Житомирі з права на ліво відносно руху автомобіля.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_11 , отримала тілесні ушкодження у вигляді багатоуламкового перелому кісток черепа, розриву атланто-окцепітального з`єднання, конструктивного перелому тіла 5-го грудного хребця, з ушкодженням спинного мозку, переломів кісток нижніх кінцівок, внутрішньо суглобового перелому лівого ліктьового суглобу та лівого колінного суглобу, синців тулубу та кінцівок, що входять до комплексу поєднаної травми голови, тулуба та кінцівок, що супроводжувались розвитком травматичного шоку.

Дані тілесні ушкодження в своїй сукупності складають тупу поєднану травму тіла та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя і знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_11 .

Так, необережні дії ОСОБА_4 , які виразились в порушенні ним вимог п.18.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001, перебувають у прямому причинному зв`язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками у вигляді спричинення смерті ОСОБА_11

03.10.2018 по зазначено факту внесено відомості до ЄРДР та проводилося досудове розслідування.

В судовому засіданні ОСОБА_4 будь-яких пояснень не надавав, не спроможний до контакту.

В судовому засіданні законний представник ОСОБА_8 пояснила, що за своїм станом здоров`я ОСОБА_4 не розмовляє, не розуміє що з ним відбувається.

Вчинене ОСОБА_4 суспільно-небезпечне діяння підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами, а саме показами потерпілого, свідків, письмовими доказами.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що очевидцем події не був. Йому зателефонував слідчий та повідомив про ДТП, він одразу прибув на місце події, де побачив наслідки ДТП, дізнався, що його матір переходила пішохідний перехід, майже його закінчувала, але її збив автомобіль та від удару тіло матері відкинуло не менше ніж 20 метрів від місці зіткнення. На дорозі не було слідів гальмування. Автомобіль мав пошкодження з правої сторони, розбито лобове скло, фара, а удар прийшовся в металеву стійку автомобіля. Бачив водія, який був на місці пригоди, вів себе спокійно, а потім його забрала швидка, але з якої причини йому невідомо. Також показав, що дорожнє покриття було сухим, будь-яких зорових перешкод на дорозі для водія не було, вважає, що водій проявив неуважність

Свідок ОСОБА_12 показав, що 03.10.2018 рухався по вул. Чуднівській в напрямку міста і за 200 метрів побачив падіння жінки на дорозі. Водій автомобіля ВАЗ, який збив жінку зупинився, одразу вийшов з автомобіля і намагався привести жінку до тями. Через деякий час водія забрала швидка. Зазначив, що коли був ще у русі, бачив, що жінка переходить дорогу по пішохідному переходу, а автомобіль, який її збив рухався в крайній лівій смузі. Від удару жінку відкинуло на 10-15 метрів. Чи гальмував автомобіль ВАЗ йому невідомо.

Опитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив, що був в якості пасажира в автомобілі з ОСОБА_14 , рухалися по вул. Чуднівській в напрямку міста. Побачив, що на дорозі впала людина та зупинився автомобіль, бачив водія, який вийшов з автомобіля, якого потім саджали в карету швидкої допомоги. Зазначив, що на дорозі була розмітка пішохідний перехід, жінка йшла по ньому.

Свідок ОСОБА_15 показав, що не був очевидцем ДТП, а лише побачив, що жінка лежала за пішохідним переходом, побачив на дорозі автомобіль, водій тримаючись за голову підходив до жінки. Зазначив, що не чув звуку гальм, як і не чув звук удару, оскільки знаходився на достатній відстані від місця ДТП.

Допитана свідок ОСОБА_16 показала, що йшла по вул. Чуднівській, почула звук удару та побачила, що на дорозі вгору підлетіла жінка та впала, а також побачила автомобіль ВАЗ, який зупинився.

Свідок ОСОБА_17 пояснив, що рухався по вул. Чуднівській, почув звук удару, обернувшись побачив, що від удару з автомобілем ВАЗ відлетіла жінка та впала на дорогу. Саме зіткнення з автомобілем не бачив, бачив лише наслідки. Жінка йшла по пішохідному переходу.

Витягом з ЄРДР 03.10.2018 внесено відомості по факту наїзду на пішохода ОСОБА_11 , яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу, в результаті ДТП остання загинула на місці (т.1 а.с.101).

Протоколом огляду місця ДТП від 03.10.2018 та схемою до нього встановлено місце наїзду на ОСОБА_11 , встановлено механічні пошкодження автомобіля, на якому виявлено кров, на дорожньому покритті виявлено сліди біологічного походження, слідів гальмування не виявлено (т.1 а.с.102).

Висновком експерта № 2759/525 від 12.12.2018 при експертизі трупа ОСОБА_11 виявлено тілесні ушкодження у вигляді багатоуламкового перелому кісток черепа, розриву атланто-окцепітального з`єднання, конструктивного перелому тіла 5-го грудного хребця, з ушкодженням спинного мозку, переломів кісток нижніх кінцівок, внутрішньо суглобового перелому лівого ліктьового суглобу та лівого колінного суглобу, синців тулубу та кінцівок, що входять до комплексу поєднаної травми голови, тулуба та кінцівок, що супроводжувались розвитком травматичного шоку. Дані тілесні ушкодження в своїй сукупності складають тупу поєднану травму тіла та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя і знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_11 , виникли від дії тупого (их) предмета (ів) зі значною силою прикладання (силою необхідною для їх утворення), не залишивши в них яких-небудь специфічних та характерних ознак, дозволяючий ідентифікувати їх контактуючу слідоутворюючу поверхню і могли утворитися в термін та при обставинах вказаних в ухвалі. За своїми характеристиками можуть відповідати ушкодженням пішохода при автотравмі, а саме контакту з зовнішніми виступаючими частинами автомобіля з подальшим відкиданням тіла на дорожнє покриття. З урахуванням характеру та локалізації тілесних ушкоджень ОСОБА_11 під час контакту з транспортним засобом могла перебувати у вертикальному або близькому до нього положенні та була повернута до транспортного засобу лівим боком (т.1 а.с.121).

Згідно висновку експерта № 3/882 від 09.11.2018 на момент ДТП гальмівна система, рульове керування, ходова частина автомобіля ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 знаходилися в технічно працездатному стані. В процесі дослідження не встановлено яких-небудь характерних ознак раптової відмови або технічних непрацездатностей систем, вузлів, агрегатів і деталей, що впливають на безпеку дорожнього руху, які могли б знаходитися в прямому причинному зв`язку з виникненням аварійної обстановки та даної ДТП (т.1 а.с.127).

За висновком комплексної комісійної експертизи № 55 від 24.07.2019 ОСОБА_4 хворіє на хронічні захворювання центральної нервової системи та серцево-судинної системи, в тому числі гіпертонічною хворобою ІІІ ст., відповідно до п. 25 Переліку захворювань і вад, особа не може бути допущена до керування транспортним засобом при наявності вказаного захворювання, однак в представленій на експертизу медичній документації відсутні записи лікарів відносно протипоказань ОСОБА_18 керувати будь-яким транспортним засобом. Відповісти на питання чи міг ОСОБА_19 безпосередньо перед скоєнням ДТП втрачати свідомість чи перебувати в хворобливому стані неможливо через відсутність об`єктивних даних. У зв`язку з відсутністю характерної слідової інформації на місці ДТП неможливо дати відповідь якою була швидкість автомобіля безпосередньо перед контактом з тілом ОСОБА_11 . З технічної точки зору, в даній дорожній обстановці, при заданих вихідних даних, в причинному зв`язку з виникненням аварійної обстановки та подальшого розвитку ДТП знаходиться невідповідність дій водія ОСОБА_4 технічним вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху України (т.1 а.с.195).

Суд відкидає твердження сторони захисту, що в момент ДТП ОСОБА_4 втратив свідомість, посилаючись при цьому на висновок експертів № 3/882. Зазначеним висновком експертами встановлено, що відповісти на питання чи міг ОСОБА_19 безпосередньо перед скоєнням ДТП втрачати свідомість чи перебувати в хворобливому стані неможливо через відсутність об`єктивних даних. Те що, комісія не виключає можливість розвитку такого стану перед ДТП враховуючи наявність у ОСОБА_20 захворювань, не може бути покладено в основу судового рішення, оскільки зазначені обставини є лише припущенням та роз`ясненнями експертів, але ці обставини не були встановлені органом досудового розслідування та спростовано під час судового розгляду, а саме допиту потерпілого, свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , встановлено, що після ДТП автомобіль зупинився, водій вийшов з автомобіля, підходив до загиблої, намагався надати допомогу, а в послідуючому після прибуття поліції знаходився у нормальному спокійному стані.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ст. 286 ч.2 КК України, які виразилися в порушенні правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_11 в стані осудності, але захворів на психічну хворобу до постановлення вироку.

За висновком стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 341-2019 від 05.11.2019 ОСОБА_4 в період часу, до якого відноситься інкримінований йому протиправний вчинок, виявляв клінічні ознаки змішаного розладу особистості, органічного, переважно судинного ґенезу. Дані клінічні ознаки відповідають критеріям шифру F 07.0 міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду. Вищевказані зміни зі сторони психіки у ОСОБА_4 лежали в межах патології особистості та не позбавляли його здатності на той час усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, так як знаходився в стані компенсації, продовжував працювати на відповідальній посаді, з місця роботи характеризувався позитивно, зауважень, нарікань на роботі не мав, з функціональними обов`язками справлявся, продовжував керувати транспортом, відразу після ДТП, з показів свідків, поводив себе адекватно, був у свідомості, в подальшому на етапі досудового розслідування надавав послідовні свідчення по справі. ОСОБА_4 в даний час виявляє ознаки тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності у вигляді декомпенсації змішаного розладу особистості, органічного, переважно судинного ґенезу з поліморфними, дисоціативними (конверсійними) розладами, які супроводжуються порушеннями руху, мови та явищами псевдодеменції. Дані клінічні ознаки відповідають критеріям шифру F 44.7 міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду. Ступінь вище вказаних порушень в сфері психіки ОСОБА_4 на даний час настільки виражена, що позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_4 по своєму психічному стані на даний час потребує в застосуванні до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні (відділення) зі звичайним наглядом, до виходу з хворобливого стану, після чого може предстати перед судом (т.1 а.с.215).

Згідно з ч.3 ст. 19 КК України не підлягає покаранню особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи за рішенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а після одужання така особа можу підлягати покаранню.

Згідно вимог п.3 ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку.

Отже судом встановлено, що суспільно небезпечне діяння, передбачене ст. 286 ч.2 КК України мали місце і вчинені ОСОБА_4 у стані осудності, але він захворів на психічну хворобу до постановлення вироку, тобто за своїм психічним станом і характером суспільно небезпечного діяння ОСОБА_22 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні (відділення) зі звичайним наглядом, до виходу з хворобливого стану, після чого може предстати перед судом.

Враховуючи зібрані та досліджені при судовому розгляді матеріали, заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що до ОСОБА_4 слід застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні (відділення) зі звичайним наглядом, до виходу з хворобливого стані, після чого може предстати перед судом.

Потерпілий ОСОБА_6 , в порядку ст.ст. 1167, 1168 ЦК України, пред`явив цивільний позов про стягнення моральної шкоди в сумі 500000 грн. з КП «Житомирводоканал». В послідуючому, подав уточнену позовну заяву та просив стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» 67350 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 44676 грн. на відшкодування моральної шкоди, з КП «Житомирводоканал» 455324 грн. на відшкодування моральної шкоди, 15000 грн. витрат на правничу допомогу з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та КП «Житомирводоканал».

В обґрунтування позову про відшкодування матеріальних збитків зазначив, що 67350 грн. це витрати пов`язані з похованням матері, які підтверджуються двома накладними, а саме 7350 грн. витрат на поховання та 60000 грн. на встановлення пам`ятника.

Представник цивільного відповідача ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» подало відзив на цивільний позов, в якому зазначили, що страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не можу перевищувати 12 мінімальних заробітних плат, що становить 44676 грн. При цьому, звертають увагу суду на те, що згідно накладної б/н від 04.10.2018 жодних витрат на поховання ОСОБА_6 не поніс. Крім цього, суду не надано жодного розрахункового документа щодо сплати коштів в сумі 7350 грн. Накладна № 568 від 10.04.2021 також немає розрахункового документа про сплату 60000 грн. на встановлення пам`ятника. У зв`язку з чим просили відмовити у задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до вимог ст. 1201 ЦК України визначено вид витрат, пов`язаних з похованням. До таких витрат, законодавець відносить витрати на придбання необхідних приналежностей для поховання, транспорт, оплату звичайних ритуальних послуг, спорудження надгробного пам`ятника. Під поняттям «поховання» законодавець розуміє комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення домовини з тілом або урни з прахом у могилу чи колумбарну нішу, облаштування і утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. Що стосується спорудження надгробного пам`ятника, то витрати на виготовлення пам`ятників і огорож визначаються виходячи з фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам`ятників і огорож у даній місцевості. Відшкодуванню підлягають всі витрати, пов`язані з здійсненням поховання, але за умови подання відповідних доказів

З досліджених в судовому засіданні накладні б/н від 04.10.2018 на суму 7350 грн. видана на ім`я ОСОБА_23 , а накладна № 568 від 10.04.2021 на суму 60000 грн. на ім`я ОСОБА_6 , однак зазначені документи не містять даних про сплату вказаних коштів, як суду і не надано розрахункових документів про їх сплату.

З огляду на наведене, суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині, оскільки витрати понесені на поховання та спорудження пам`ятника не підтверджено належними доказами.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що після загибелі матері його батько ОСОБА_23 звернувся з заявою до страхової компанії про відшкодування витрат пов`язаних з похованням та моральної шкоди, однак в послідуючому батько тяжко захворів, а тому за погодженням з батьком, його було визнано потерпілим та лише він один пред`являє вимогу на відшкодування моральної шкоди, батько таких вимог заявляти не буде.

У своєму відзиві ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» зазначила, що оскільки потерпілий у своєму позову зазначає, що він разом з батьком понесли моральні страждання, тому вважають, що на користь потерпілого ОСОБА_6 підлягає відшкодуванню лише 22338 грн.

Судом встановлено, що потерпілий є сином ОСОБА_11 , поніс моральні страждання внаслідок передчасної смерті матері, які дійсно позначили негативні зміни у його житті, думки та спогади про наслідки психотравмуючої події, негативні переживання. Крім того, пережив страшний емоційний стрес та продовжує нести моральні страждання, переживання, стреси та інші негативні фактори, які виміряти в грошовому еквіваленті неможливо. З урахуванням вищевикладеного, встановленого факту, що на відшкодування претендує лише ОСОБА_6 , а чоловік загиблої ОСОБА_23 таких вимог заявляти немає наміру, суд приходить до висновку, що цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» в сумі 44676 грн. підлягає до задоволення.

В судовому засіданні представник цивільного позивача КП «Житомирводоканал» просить відмовити у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди в сумі 455324 грн., оскільки позивач в порушення норм ЦПК України змінив предмет і підстави позову, одночасно збільшивши позовні вимоги, що можливо зробити лише до початку судового розгляду.

Відповідно до вимог ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано моральної шкоди, має право на її відшкодування.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий суд.

Суд відкидає доводи представника цивільного відповідача КП «Житомирводоканал», що позивач змінив предмет і підстави при подачі уточненого цивільного позову з порушенням норм ЦПК України та вважає такі твердження заформалізованими.

Подавши уточнену позовну заяву, позивач ОСОБА_6 фактично, залишивши предметом позову відшкодування йому шкоди, уточнив суб`єктний склад сторін за цивільним позовом, визначивши належного відповідача за частиною від заявлених вимог, та доповнив підстави заявленого позову в частині вимог до ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група». Цивільний позивач звернувся з позовом з дотриманням вимог ст. 128 КПК України, при цьому уточнений позов пред`явлено з тих самих правовідносин та обставин, які утворилися між сторонами. На думку суду не прийняття уточненого позову не сприяло б у забезпеченні доступу до правосуддя, права на справедливий суд, зобов`язало б позивача в послідуючому повторно звертатися до суду в порядку цивільного судочинства, що призвело б до його надмірних зусиль у захисті своїх інтересів та порушення розумних строків розгляду справи.

Відповідно до вимог ст. 1171 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 на час вчинення ДТП працював в КП «Житомирводоканал», наїзд на ОСОБА_11 було здійснено транспортним засобом, яке належить підприємству, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, що підтверджує, що шкода заподіяна під час виконання ОСОБА_4 своїх трудових обов`язків. Оскільки відшкодування Страховиком моральної шкоди визначено законом у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, позивачем пред`явлено вимогу до юридичної особи.

Суд враховує, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілому спричинено моральні страждання, яка полягає у втраті найріднішої людини - матері, негативні переживання, спогади, емоційне виснаження, нервову напругу, знижений та нестійкий настрій тощо.

Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд, вважає за можливе розмір моральної шкоди визначити в сумі 200000 грн.

Що стосується вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 15000 грн., яку ОСОБА_6 , згідно позову, очікує понести, суд приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до вимог ст. 124 КПК України, суд стягує на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати, в тому числі витрати на правничу допомогу.

Потерпілим ОСОБА_6 не надано суду детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснені ним витрати, необхідні для надання правничої допомоги. Оскільки потерпілим не підтверджено обсяг наданих послуг і виконання робіт з правничої допомоги, суд в цій частині відмовляє у задоволенні позову.

Процесуальні витрати, пов`язані з залученням експертів для проведення судових експертиз, суд відносить за рахунок держави, оскільки на час вчинення суспільно-небезпечного діяння законний представник ОСОБА_8 не була особою, яка несе цивільно-правову відповідальність за дії ОСОБА_4 .

Питання про речові докази, суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 93, 94 КК України, ст. ст. 512,513 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 примусові заходи медичного характеру шляхом його госпіталізації до психіатричної лікарні (відділення) зі звичайним наглядом, до виходу з хворобливого стану, після чого може предстати перед судом.

Стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 44676 (сорок чотири тисячі шістсот сімдесят шість) грн. В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з КП «Житомирводоканал» на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 200000 (двісті тисяч) грн. В решті вимог відмовити.

Відмовити ОСОБА_6 в задоволенні позовних вимог про стягнення 15000 грн. витрат на правничу допомогу.

Процесуальні витрати в сумі 3432 грн., пов`язані з залученням експертів для проведення судових експертиз, віднести за рахунок держави.

Речові докази: а/м ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 , який передано КП «Житомирводоканал» - залишити його володільцю.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня її проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати копію ухвали. Копію ухвали негайно вручити законному представнику, захиснику та прокурору.

Суддя ОСОБА_1