Дата документу 01.07.2021

Справа № 501/2018/16-ц

2/501/211/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Пушкарського Д.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Тимко М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

До Іллічівського міського суду Одеської області звернувся представник ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з позовом, в якому просить:

- стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість у розмірі 44790,10 доларів США, що за курсом 24,81 відповідно до службового розпорядження НБУ від 22.07.2016 року складає 1111242,38 грн., за кредитним договором №ODTIGA00000333 від 18.07.2007 року: 282222,21 доларів США заборгованість за кредитом; 16567,89 доларів США заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день і час судового засідання сповіщений належним чином. В позовній заяві зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника Банку.

Відповідачі та його представник в судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Надали суду відзив, просили у позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини.

Матеріалами справи підтверджено, що 18 липня 2007 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір №ODTIGA00000333, згідно п.7.1. якого банк зобов`язався надати Позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 18 липня 2007 року по 18 липня 2017 року включно у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 50000,00 доларів США на споживі цілі, а також у розмірі 5700,00 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п.п. 2.1.3., 2.2.7 даного Договору, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом (т.1 а.с.14-16).

Згідно п.16, п.п.19.1 п.19 договору поручительства №0307/Р4, укладеного 18.07.2007 (мовою оригіналу) «Предметом этого договора является предоставление поручительства поручителем перед кредитором за выполнение Лебедевой Дины Николаевны … обязательств по кредитному договору от 17.07.2007 года №ODTIGA00000307…». «Поручитель: ОСОБА_6 » (т.1 а.с.17).

Згідно п.16, п.п.19.1 п.19 договору поручительства №0333/Р1, укладеного 18.07.2007 (мовою оригіналу) «Предметом этого договора является предоставление поручительства поручителем перед кредитором за выполнение Лебедевой Дины Николаевны … обязательств по кредитному договору от 18.07.2007 года №ODTIGA00000333…». «Поручитель: ОСОБА_2 » (т.1 а.с.18).

Згідно п.16, п.п.19.1 п.19 договору поручительства №0333/Р2, укладеного 18.07.2007 (мовою оригіналу) «Предметом этого договора является предоставление поручительства поручителем перед кредитором за выполнение Лебедевой Дины Николаевны … обязательств по кредитному договору от 18.07.2007 года №ODTIGA00000333…». «Поручитель: ОСОБА_3 » (т.1 а.с.19).

Згідно п.16, п.п.19.1 п.19 договору поручительства №0307/Р3, укладеного 18.07.2007 (мовою оригіналу) «Предметом этого договора является предоставление поручительства поручителем перед кредитором за выполнение Лебедевой Дины Николаевны … обязательств по кредитному договору от 17.07.2007 года № DTIGA00000…». «Поручитель: ОСОБА_7 …» (т.1 а.с.20).

Згідно з розрахунком заборгованості за період часу з 19.07.2007 р. по 22.07.2016 р. загальний залишок заборгованості за договором №ODTIGA00000333 від 18.07.2007 р. складає 44790,10 доларів США, що в еквіваленті складає 1111242,38 грн., в тому числі: за тілом кредиту 28222,21 доларів США, що в еквіваленті складає 700193,03 грн. і за процентами 16567,89 доларів США, що в еквіваленті складає 411049,35 грн. (т.1. а.с.5-9).

Згідно Витягів про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 02.04.2013 року, 29.10.2013 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Його спадкоємицею є ОСОБА_4 (т.1 а.с.107).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 12 січня 2017 року позивача зобов`язано надати документи згідно переліку, проте її виконано частково шляхом надання роздруківок, які не підписані уповноваженою особою та не завірені належним чином. Оригінали документів суду не надані (т.1 а.с.69-88, 122).

Відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_8 надали суду відзив на позов та квитанції на підтвердження погашення кредиту. Просили відмовити позивачу у задоволенні вимог повністю, не погоджуючись з розрахунком заборгованості, а також посилаючись на ненадання позивачем первинних документів, витребуваних судом, зміну процентної ставки, відсутність повідомлень позичальника ОСОБА_1 про зміну процентної ставки та згоди поручителів на збільшення обсягу відповідальності (т.1 а.с.180-210).

Позивач надав суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що розрахунок заборгованості не є первинним документом, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди. Тому позивач надає виписку по рахунку, яка є належним і допустимим доказом по справі. Відсутність реєстру відправки листа відповідачу щодо підвищення відсоткової ставки не може свідчити про те, що підвищення відсоткової ставки є недійсним (т.1. а.с.230-235),

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 цього Кодексу).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Правовідносини з надання кредиту за своєю правовою природою є договірними правовідносинами.

Отже, якщо сторони досягли домовленості згідно з положеннями статей 207, 640 ЦК України та уклали кредитний договір, у якому передбачили умови його виконання, то ці умови мають виконуватись і свідчать про те, що момент досягнення домовленості настав.

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Пред`являючи позов, банк надав суду розрахунок суми заборгованості.

Заперечуючи проти наданого банком розрахунку, відповідач наполягав на проведенні у справі судової експертизи документів фінансово-кредитних операцій (т.1. а.с.212-213).

Ухвалою суду від 17 квітня 2018 року у справі призначено судово-економічну експертизу з метою перевірки законності та обґрунтованості розрахунку суми боргу, наведеного ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (т.1 а.с.219).

На вирішення експертизи поставлені наступні запитання: 1.Чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості (т.1 а.с.5-9) позичальника ОСОБА_1 по сплаті процентів за кредит та погашення основної суми боргу перед банком ПАТ КБ «ПриватБанк» умовам укладеного між вказаними сторонами кредитного договору № ODTIGA00000333 від 18 липня 2007 року та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором за період часу з 19.07.2007 року по 22.07.2016 р. включно? 2.У якій сумі нанесені збитки ПАТ КБ «ПриватБанк» по сплаті процентів за кредит та погашення основної суми боргу за період часу з 19.07.2007 року по 22.07.2016 р. включно в результаті неповернення кредиту за кредитним договором №ODTIGA00000333 від 18 липня 2007 року?

08.08.2018 р. до Іллічівського міського суду Одеської області надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи (т.1 а.с.247-248).

Згідно висновку експерта №18-1894/1895 судово-економічної експертизи за матеріалами цивільної справи №501/2018/16-ц, складеного 30.06.2019 року, станом на 01 травня 2019 року заявлені у клопотанні експерта документи у повному обсязі в установлений нормативними актами термін не надані, тому дослідження проводилось за наданими документами. У наданих матеріалах відсутні заява на видачу готівки, яка підтверджувала б здійснення банком фінансової операції з надання кредитних коштів позичальнику ОСОБА_1 у сумі 50000,00 доларів США у відповідності до умов кредитного договору №ODTIGA00000333 від 18 липня 2007 року.

У видатковому ордері №1 від 19.07.2007 року відсутні підписи посадових осіб банку, яким надано право підпису касових документів, і тотожність їх зразкам, та підпису одержувача готівкових коштів у сумі 50000,00 доларів США. В матеріалах справи відсутні особові рахунки та виписки по рахунках, а також кредитна документація позичальника за договором №ODTIGA00000333 від 18 липня 2007 р., вимоги до формування якої передбачені додатком 3 до Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат від 06.07.2000 №279.

У наданих на дослідження матеріалах відсутні меморіальні ордери або інші первинні документи, які підтверджували б наявність простроченої заборгованості за кредитом та нарахованими відсотками за кредитним договором №ODTIGA00000333 від 18 липня 2007 року, а також наявність фінансових операцій із списання за рахунок спеціальних резервів заборгованості за кредитним договором №ODTIGA00000333 від 18 липня 2007 року та збитків по рахунках №5031 «Непокриті збитки минулих років» та №5041 «Збиток звітного року, що очікує затвердження». Відсутні у складі наданих матеріалів і банківські виписки по зазначених вище рахунках та інших, які підтверджували б наявність збитків за кредитним договором №ODTIGA00000333 від 18.07.2007.

Таким чином, судовий експерт дійшов до наступних висновків:

По першому питанню: Проведеними дослідженими квитанцій, з рахуванням окремих даних «Розрахунку заборгованості за договором №ODTIGA00000333 від 18.07.2007, укладеного між ПриватБанком та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 22.07.2016 р.», при умові, що зазначені в них дані будуть підтверджені у повному обсязі первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку банку, та зважаючи на норми ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості (т.1 а.с.5-9) позичальника ОСОБА_1 по сплаті процентів за кредит та погашення основної суми боргу перед банком ПАТ КБ «ПриватБанк» не відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору №ODTIGA00000333 від 18 липня 2007 року та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором за період часу з 19.07.2007 р. по 22.07.2016 р. включно.

По другому питанню: за наданими документами в межах компетенції судового експерта-економіста не надається за можливе документально обґрунтувати, на яких рахунках ПАТ КБ «ПриватБанк», необхідність введення яких передбачене Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України від 117.06.2004 №280, зокрема, №2207 «Прострочена заборгованість за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам», 2209 «Прострочені нараховані доходи за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам», 9601 «Списана за рахунок спеціальних резервів заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами», 9611 «Списана у збиток заборгованість за кредитними операціями», 5031 «Непокриті збитки минулих років», 5041 «Збиток звітного року, що очікує затвердження», відображені суми заборгованості, що не сплачені позичальником (боржником), у визначений договором строк по сплаті процентів за кредит та погашення основної суми боргу за період часу з 19.07.2007 р. по 22.07.2016 р., включно, в результаті неповернення кредиту за кредитним договором №ODTIGA00000333 від 18 липня 2007 р.

В той же час, відповідно до ч.ч.1-3 ст.13 ЦПК України суд розглядаєсправи неінакше якза зверненнямособи,поданим відповіднодо цьогоКодексу,в межахзаявлених неювимог іна підставідоказів,поданих учасникамисправи абовитребуваних судому передбаченихцим Кодексомвипадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ч.ч.1,5-7ст.81 ЦПКУкраїни кожна сторонаповинна довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Доказиподаються сторонамита іншимиучасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З наведених положень вбачається, що належність доказів це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідно до ст.9 ЦПК України цивільне судочинство в судах здійснюється державною мовою.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

За положеннями ст.10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

Отже, у разі, коли письмові докази подаються до суду іноземною мовою, додається їх засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально посвідчена в порядку ст.79 Закону України «Про нотаріат».

Позивачем на підтвердження позовних вимог в частині покладення солідарного обов`язку погасити борг ОСОБА_1 за кредитним договором №ODTIGA00000333 від 18 липня 2007 р. на поручителів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 надано суду копії договорів поручительства №0307/Р4 від 18.07.2007, №0333/Р1 від 18.07.2007, №0333/Р2 від 18.07.2007, №00307/Р3 від 18.07.2007, які складені іноземною мовою.

В свою чергу, суд не може прийняти зазначені копії договорів поручительства як належні, оскільки складені на іноземній мові, а позивачем не додано їх засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою. Відсутність перекладу на українську мову документу, складеного на іноземній мові, унеможливлює встановлення судом змісту такого документу, дії, яка вчинена на підставі вказаного документу, особи, якою вона була вчинена та на користь кого.

Так, в договорі поручительства №0333/Р2 від 18.07.2007 прізвище, ім`я та по-батькові поручителя « ОСОБА_3 » не співпадає з прізвищем, іменем та по-батькові відповідача « ОСОБА_3 », зазначеного в позовній заяві, та суд з огляду на вказані вище положення діючого законодавства позбавлений можливості встановити особу, яка є стороною договору.

Також, слід зазначити, що матеріалами справи не підтверджено, що відповідачі ОСОБА_5 і ОСОБА_4 є поручителями перед кредитором за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором від 18.07.2007 №ODTIGA00000333, оскільки копії договорів поручительства №0307/Р4 від 18.07.2007 та №0307/Р3 від 18.07.2007, які наявні в матеріалах справи, містять посилання на інші кредитні договори, ніж №ODTIGA00000333 від 18.07.2007.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги до поручителів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не доведеними і такими, що не підлягають задоволенню.

Також, згідно ч.1 ст.109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Як суд вже зазначав, сторона позивача не надала оригінали та копії документів, витребуваних судом і судовим експертом в рамках даної справи.

В свою чергу, статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні», в редакції, що діяла станом на дату укладення договору, передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, то безпосередньо після її закінчення.

Між тим, в матеріалах справи відсутні графік погашення заборгованості за кредитним договором; додаткові угоди, якими вносилися зміни до умов договору щодо розміру процентної ставки, термінів сплати заборгованості по кредиту та інших суттєвих умов договору; банківські виписки щодо нарахування та сплати відсотків за користування кредитом; письмові повідомлення банку про зміну, встановленої кредитним договором процентної ставки; особові рахунки та виписки по рахунках, а також первинні документи та регістри аналітичного і синтетичного бухгалтерського обліку банку, які підтверджували б здійснення фінансових операцій з надання кредитних коштів відповідно до умов кредитного договору №ODTIGA00000333 від 18 липня 2007 року та погашення заборгованості за кредитним договором, про що зазначено у висновку експерта №18-1894/1895, складеного 30.06.2019.

Доводи позивача про те, що реєстр відправки листа відповідачу щодо підвищення відсоткової ставки відсутній, у зв`язку з тим, що сплив строк зберігання документації, судом не приймаються, оскільки п.2.1.2. кредитного договору №ODTIGA00000333 від 18 липня 2007 року передбачено, що з метою надання й обслуговування кредиту банк «… зобов`язується здійснювати ведення кредитного досьє по кредиту». Отже, на думку суду, позивач має зберігати документи, які мають юридичне значення, до остаточного вирішення питання за кредитним договором.

Зазначене у сукупності свідчить про недоведеність обґрунтованості розрахунку боргу ОСОБА_1 належними та допустимими доказами, що також є підставою для відмови у позові.

Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя