ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2021 р. Справа№ 911/2867/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Пашкіної С.А.

Андрієнка В.В.

секретар Рибчич А.В.

за участю

представників: позивача - Приходько Я.М.

відповідача - Гаврин Д.Ф.

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Енд Гх Тревел Рітейл ЛТД" та Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

на рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2021 р. (повне рішення складено 23.02.2021 р.)

у справі № 911/2867/20 (суддя - Наріжний С.Ю.)

за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Енд Гх Тревел Рітейл ЛТД"

про стягнення 176110,08 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Енд Гх Тревел Рітейл ЛТД"

до Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

про визнання недійсним пункту договору

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2020 року Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Енд Гх Тревел Рітейл ЛТД" про стягнення боргу за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 80.1-14/1-28 від 09.09.2014 р. у розмірі 164282,93 грн, 9266,64 грн пені, 2071,14 грн 3% річних, 489,37 грн інфляційних втрат.

Вимоги позивача обгрунтовані тим, що відповідач, в порушення умов укладеного договору оренди, свої зобов`язання щодо вчасної і повної сплати орендних платежів не виконав, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість.

Також у жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БФ Енд Гх Тревел Рітейл ЛТД" звернулось до Господарського суду Київської області із зустрічним позовом до Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" про визнання недійсним пункту 5 таблиці № 1 підпункту 1.1.1 пункту 1.1 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 80.1-14/1-28 від 09.09.2014 р., укладеного між Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БФ Енд Гх Тревел Рітейл ЛТД".

Вимоги позивача за зустрічним позовом обгрунтовані тим, що зазначений підпункт укладеного договору суперечить вимогам Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 р.

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.02.2021 р. у справі № 911/2867/20 первісний позов Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Енд Гх Тревел Рітейл ЛТД" на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 163255,73 грн основного боргу, 2060,45 грн 3% річних, 9222,64 грн пені, 320,20 грн інфляційних втрат; відмовлено повністю у задоволенні зустрічного позову.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "БФ Енд Гх Тревел Рітейл ЛТД" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині часткового задоволення первісного позову та в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у частковому задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі відповідач за первісним позовом вказує на те, що з 18.03.2020 р. по 14.06.2020 р. останній був позбавлений можливості користуватись орендованим приміщенням у зв`язку із тимчасовим закриттям пунктів пропуску через державний кордон України для міжнародного пасажирського сполучення, тому відсутні правові підстави для нарахування заборгованості за вказаний період. Також скаржник зазначає, що п. 5 таблиці № 1 п.п 1.1.1 п. 1.1 договору не відповідає п. 11 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 р. «Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу», тому вказаний пункт повинен бути визнаний недійсним.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Енд Гх Тревел Рітейл ЛТД" на рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2021 р. у справі № 911/2867/20, розгляд справи призначено на 20.04.2021 р.

Також, не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про стягнення суми боргу в розмірі 1027,20 грн, 44,00 грн пені, 10,69 грн 3% річних, 169,17 грн інфляційних втрат та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити первісний позов повністю.

Так, позивач за первісним позовом вказує на те, що оскільки відповідач за первісним позовом не повідомляв про настання форс-мажорних обставин та не надав документу Торгово-промислової палати України, який би підтвердив дію форс-мажору за договором, тому відсутні правові підстави для звільнення Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Енд Гх Тревел Рітейл ЛТД" від обов`язку сплатити вартість наданих Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" послуг.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді між суддями Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2021 р. апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" у справі № 911/2867/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 911/2867/20 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення без руху апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", об`єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Енд Гх Тревел Рітейл ЛТД" та Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" в одне апеляційне провадження для спільного розгляду, зупинено дію рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2021 р. у справі № 911/2867/20 та призначено справу № 911/2867/20 до розгляду на 18.05.2021 р.

На підставі службової записки головуючого судді від 17.05.2021 р. у зв`язку з перебуванням судді Шапрана В.В. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл апеляційної скарги Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) між суддями Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 р. апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» у справі № 911/2867/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 р. апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

У судовому засіданні 18.05.2021 р. представники сторін надали усні пояснення по суті апеляційних скарг, після чого в судовому засіданні оголошено перерву до 08.06.2021 р.

У судовому засіданні 08.06.2021 р. представники сторін надали додаткові пояснення по суті апеляційних скарг.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

11.06.2014 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД" (далі - орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 1577, із подальшими змінами та доповненнями, внесеними договором про внесення змін від 27.12.2018 р., (далі - договір оренди).

Відповідно до п. 1.1 договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме: приміщення № 3.4.19 на третьому поверсі терміналу "D", загальною площею 82,0 кв. м (далі - майно), розміщене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D" (термінальний комплекс "D"), загальною площею 107850,5 кв. м, що перебуває на балансі Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.10.2018 р. і становить 8077000,00 грн без ПДВ.

Згідно з п. 1.2 договору оренди майно передається в оренду з метою використання за цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації магазину безмитної торгівлі.

Як передбачено п. 5.8 договору оренди, орендар зобов`язується на вимогу орендодавця та балансоутримувача проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння. До 15 числа місяця, наступного за звітним: самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача акт приймання-передавання виконаних послуг. Підписаний акт орендар зобов`язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом п`яти днів з дати його фактичного отримання або ж надати в цей же строк мотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом зазначеного п`ятиденного строку, акт приймання-передавання виконаних послуг не буде повернуто балансоутримувачу та/або не надана мотивована відмова від його підписання, відповідний акт вважається підписаним сторонами; самостійно надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць оренди (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України).

Орендар зобов`язаний своєчасно здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна, шляхом компенсації комунальних послуг, податку на землю або укладення цивільно-правових угод із постачальниками послуг. При цьому, витрати на утримання майна компенсуються залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині - пропорційно розміру займаної орендарем площі майна на підставі тарифів та розрахункових документів, наданих орендареві. Орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі компенсувати витрати на утримання майна з переліком всіх видів послуг та цін згідно діючих тарифів, в тому числі податку на землю (п. 5.10 договору оренди).

У відповідності до п. 7.1 договору оренди орендодавець зобов`язується передати орендарю в оренду майно згідно з договором за актом приймання-передавання майна.

За п. 10.1 договору оренди, в редакції договору про внесення змін від 27.12.2018 р., договір укладено строком на 20 років, що діє з 11.06.2014 р. до 10.06.2034 р. включно.

01.07.2014 р. на підставі укладеного договору оренди між сторонами підписано акт приймання-передавання орендованого майна, який погоджено балансоутримувачем - Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», в якому сторони зафіксували, що орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування майно - приміщення № 3.4.19 на третьому поверсі терміналу "D" (інв. № 47578), загальною площею 82,0 кв. м, розміщене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль".

09.09.2014 р. між Державним підприємством "Міжнарожний аеропорт "Бориспіль" (далі - балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД" (далі - орендар) було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 80.1-14/1-28 (далі - договір про відшкодування витрат).

Відповідно до пп. 1.1.1 п. 1.1 договору про відшкодування витрат, у зв`язку з наданням орендарю в строкове платне користування державного окремого індивідуально визначеного нерухомого майна - частини приміщення № 3.4.19 на третьому поверсі пасажирського терміналу "D", далі - майно або приміщення для розміщення та експлуатації магазину безмитної торгівлі: балансоутримувач надає, а орендар отримує наступні послуги, наведені у таблиці № 1, а саме:

1. Забезпечення теплом (теплова енергія), обсяг наданих послуг в місяць - розрахунковим шляхом за 82,0 кв.м ~ 5,74 Гкал *, оплата за одиницю вимірювання в місяць без ПДВ - 900,00 грн (за 1 Гкал);

2. Забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника - за місяць, обсяг наданих послуг в місяць - 2 працівники, оплата за одиницю вимірювання в місяць без ПДВ - 15,20;

3. Вода, використана для прибирання 1 кв. м приміщення самостійно орендарем - за місяць, обсяг наданих послуг в місяць - 82,0 кв.м., оплата за одиницю вимірювання в місяць без ПДВ - 1,35 грн (за 1 кв.м.);

4. Прибирання (сміттєзбірника) та вивезення твердих побутових відходів - за 1 куб.м, обсяг наданих послуг в місяць - 4,1689 куб.м., оплата за одиницю вимірювання в місяць без ПДВ - 30,70 (за 1 куб.м.);

5. Підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньопортових доріг та під`їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування, щомісячна сплата розраховується за наступною формулою: Чистий дохід Орендаря х 18% - орендна плата (без ПДВ), де Чистим доходом Орендаря є виручка від продажу товарів у магазині безмитної торгівлі в орендованому приміщені відповідно до умов договору оренди № 1577 від 11.06.2014 р. Чистий дохід підтверджується довідкою про доходи за звітний місяць. Орендною платою (без ПДВ) є плата, що нарахована за відповідний звітний місяць за користування орендованим приміщенням відповідно договору оренди № 1577 від 11.06.2014 р.

Згідно з п. 1.5 договору про відшкодування витрат розмір оплати за послуги, які зазначені в пунктах 1-4 таблиці № 1 та всі послуги, що зазначені в таблиці № 2 цього договору, залежить від фактичного їх об`єму, тарифів та витрат балансоутримувача, пов`язаних з обсягом послуг в період їх надання, якості послуг та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

У відповідності до п. 2.1.6 договору про відшкодування витрат балансоутримувач зобов`язується щомісяця, до 12 числа місяця, наступного за звітним, виставляти орендарю рахунок за надані послуги за звітний місяць та складати акт приймання-здачі виконаних послуг, який є контрольним та звітним документом сторін щодо надання-отримання послуг та їх якості.

Згідно з п. 2.2.3 договору про відшкодування витрат орендар зобов`язується щомісяця, з 12 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача рахунок та акт приймання-здачі виконаних послуг. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 20 числа того ж місяця. Підписаний акт приймання-здачі виконаних послуг орендар зобов`язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5-ти робочих днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5-ти робочих днів акт приймання-здачі виконаних послуг не буде повернутий балансоутримувачу та ненадана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним сторонами. Підписання акту орендарем є підтвердженням відсутності претензій до якості наданих послуг.

Відповідно до п. 4.2 договору про відшкодування витрат орендар зобов`язаний, в разі несвоєчасної оплати отриманих послуг, сплачувати балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного погашення дебіторської заборгованості за цим договором.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 10.06.2024 р. (п. 6.1 договору про відшкодування витрат).

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що пункт 5 таблиці № 1 підпункту 1.1.1 пункту 1.1 договору № 80.1-14/1-28 не відповідає вимогам п. 11 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 р., а тому, на думку позивача за зустрічним позовом, вказаний пункт має бути визнаний недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України. Позивач за зустрічним позовом зазначає, що оскільки до території, прилеглої до орендованого майна, відноситься і прибудинкова територія, порядок розрахунку витрат на утримання якої передбачений пунктом 11 Методики, то зміст п. 5 таблиці № 1 п.п. 1.1.1 п. 1.1. договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 80.1-14/1-28 від 09.09.2014 р. суперечить вимогам Методики щодо визначення розміру відшкодувань на утримання вказаного майна.

Також позивач за зустрічним позовом посилається на лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях від 11.09.2020 р. № 50-02.02-3854 щодо нарахування орендної плати на період дії карантину та вказує, що застосування п. 5 таблиці № 1 п.п. 1.1.1 п. 1.1 вказаного вище договору, починаючи з березня 2020 року, призводить до безпідставного збільшення розміру плати за підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньопортових доріг та під`їзних шляхів, забезпечення функціонування приміщень загального користування, що порушує права і законні інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД".

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначенні на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

За ч. ч. 1, 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання договору недійсним і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору; правоздатність сторін за договором; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Вбачається, що укладений сторонами договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 80.1-14/1-28 від 09.09.2014 р. вчинений на виконання умов зазначеного вище договору оренди, який є обов`язковим для виконання в силу вимог ст. 629 ЦК України, так і з урахуванням Примірного договору та за визначеними на розсуд сторін умовами.

Згідно з ч. 3 ст. 184 ГК України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

У відповідності до ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони, серед іншого, можуть визначати зміст договору на основі примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст.

Примірні та типові договори є інструментами державного регулювання договірних відносин у сфері господарювання, які застосовуються для спрощення процесу укладання конкретних господарських договорів та визначення бажаної, з точки зору держави, моделі договірних зобов`язань. Як примірні, так і типові договори являють собою затверджені уповноваженими державними органами зразки відповідних договорів.

Наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 р. № 1774 "Про затвердження договорів оренди" затверджено Примірний договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, який міг бути використаний сторонами при визначені умов відповідного проекту договору.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 затверджено Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, згідно з якою до плати за оренду індивідуально визначеного майна не включаються витрати на утримання орендованого майна та плата за послуги, які відповідно до укладених угод зобов`язуються надавати орендарю державне підприємство, організація, господарське товариство, на балансі яких перебуває це майно. Витрати на утримання нерухомого майна, зданого в оренду одночасно кільком підприємствам, організаціям, і прибудинкової території, розподіляються між ними залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині - пропорційно розміру займаної підприємствами, організаціями загальної площі.

Отже нарахування, пропорції та розподіл орендної плати і витрат на утримання орендованого майна, що підлягають сплаті на підставі відповідних типових договорів, укладених з орендарем щодо оренди та з балансоутримувачем щодо витрат на утримання майна і надання комунальних послуг, розмежовано на законодавчому рівні.

Так, Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", як балансоутримувач майна, за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 80.1-14/1-28 від 09.09.2014 р. надає послуги, які відповідно до п. 3 Методики не включаються до орендної плати, а тому до умов п. 5 Таблиці № 1 п.п. 1.1.1 п. 1.1 договору положення п. 11 Методики не є обов`язковими до застосування та вони не є такими, що виключають можливість досягнення сторонами домовленості щодо сплати на користь балансоутримувача плати за утримання, окрім іншого, у відсотках від доходу, отриманого орендарем.

Зазначені положення Методики визначають загальні принципи відшкодування фактичних витрат балансоутримувача та їх розподіл між орендарями, при цьому такі загальні принципи не обмежують сторін у праві, з урахуванням особливостей того об`єкту, що передано в оренду, умов його використання та функціонального призначення, суспільних інтересів, інтересів держави, що прямо чи опосередковано зацікавлена у певному розвитку інфраструктури аеропорту, дійти взаємної згоди на умовах, що базуються на принципах, зокрема розумності та справедливості, щодо порядку відшкодування витрат.

Згідно з п. 1 Методики її розроблено з метою створення єдиного організаційно-економічного механізму справляння саме плати за оренду цілісного майнового комплексу державного підприємства, організації, їх структурних підрозділів (філії, цеху, дільниці) та окремого індивідуально визначеного майна, тобто визначення порядку відшкодування витрат не входить до безпосереднього предмету регулювання цим нормативним актом, а тому положення зазначеної Методики не можуть трактуватись, як такі, що встановлюють певну заборону, обмеження для сторін договору про відшкодування витрат на утримання орендованого майна.

Крім того, як вбачається з картки рахунку за період з січня 2019 року по жовтень 2020 року позивач за зустрічним позовом в період з січня 2019 року по лютий 2020 року сплачував передбачену п. 5 Таблиці № 1 договору плату, що останнім не заперечувалося протягом розгляду справи, та протягом зазначеного періоду не висловлював незгоди із вказаним пунктом, що свідчить про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД" погоджувалось із умовами укладеного договору.

Крім цього, у матеріалах справи відсутні докази того, що орендар звертався до балансоутримувача із пропозицією внести зміни у відповідні пункти договору, які на його думку суперечили вимогам законодавства.

Таким чином сторони, укладаючи договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 80.1-14/1-28 від 09.09.2014 р. мали вільне волевиявлення щодо визначення процедури відшкодування витрат балансоутримувача щодо утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних та інших послуг в залежності від специфіки орендованого державного майна.

Вбачається, що п. 5 таблиці № 1 п.п. 1.1.1 п. 1.1 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 80.1-14/1-28 від 09.09.2014 р. не суперечить нормам чинного законодавства, положенням Методики, а також інтересам держави і суспільства, волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі, правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, права та охоронювані законом інтереси позивача за зустрічним позовом не порушено.

Оскільки позивачем за зустрічним позовом не доведено наявності обставин, за якими п. 5 таблиці № 1 п.п. 1.1.1 п. 1.1 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 80.1-14/1-28 від 09.09.2014 р. був укладений сторонами з порушенням чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача за зустрічним позовом є необґрунтованими, недоведеними та не підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача за первісним позовом про стягнення заборгваності за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 80.1-14/1-28 від 09.09.2014 р. у розмірі 164282,93 грн колегія суддів зазначає наступне.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як передбачено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

У відповідності до ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

За ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

На виконання умов укладеного договору про відшкодування витрат балансоутримувачем щомісячно виставлялися орендарю рахунки-фактури та акти приймання-здачі виконаних послуг, а саме:

- рахунок-фактура від 31.03.2020 р. № 897/382 на суму 163124,88 грн та акт приймання-здачі від 31.03.2020 р. наданих послуг (підтримання аеропортом в належному стані території, прилеглої до орендованого майна) за березень 2020 року на суму 163124,88 грн;

- рахунок-фактура від 30.04.2020 р. № 897/463 на суму 644,45 грн та акт приймання-здачі від 30.04.2020 р. наданих послуг (забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника; вода, використана для прибирання; постачання теплової енергії) за квітень 2020 року на суму 644,45 грн;

- рахунок-фактура від 31.05.2020 р. № 897/601 на суму 513,60 грн та акт приймання-здачі від 31.05.2020 р. наданих послуг (забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника; вода, використана для прибирання) за травень 2020 року на суму 513,60 грн;

- рахунок-фактура від 30.06.2020 р. № 897/717 на суму 513,60 грн та акт приймання-здачі від 30.06.2020 р. наданих послуг (забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника; вода, використана для прибирання) за червень 2020 року, на суму 513,60 грн;

Вказані рахунки-фактури та акти приймання-здачі виконаних послуг, відповідно до п.п. 2.2.3 договору про відшкодування витрат, були отримані відповідачем в бухгалтерії балансоутримувача, а також направлені відповідачу засобами поштового зв`язку.

Позивач за первісним позовом вказує, що станом на 26.08.2020 р. відповідачем за первісним позовом було сплачено лише 513,60 грн (згідно з рахунком-фактурою від 30.06.2020 р. № 897/717).

У матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем за первісним позовом своїх зобов`язань за договором в частині оплати отриманих послуг за період з березня по травень 2020 року на загальну суму 164282,93 грн.

Згідно з довідкою, підписаною генеральним директором та головним бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Енд ГХ Тревел Рітейл ЛТД", чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за березень 2020 року, згідно з договором № 80.1-14/1-28 від 09.09.2014 р. складає 1786362,57 грн, на підставі чого позивачем за первісним позовом було оформлено рахунок-фактуру від 31.03.2020 р. № 897/382 та акт приймання-здачі від 31.03.2020 р. наданих послуг за березень 2020 року на суму 163124,88 грн.

Листами від 18.05.2020 р. № 264 та від 12.06.2020 р. № 307 відповідач за первісним позовом повідомив балансоутримувача про відмову від підписання актів приймання-здачі наданих послуг за квітень та травень 2020 року відповідно.

Відмову від підписання вказаних актів відповідач мотивував тим, що, починаючи з 17.03.2020 р. та по травень 2020 року, існували обставини, які унеможливлювали використання орендарем орендованого приміщення.

Факт надсилання вказаних листів на адресу Державного підприємства "Міжнарожний аеропорт "Бориспіль" підтверджується відповідними описами вкладення від 18.05.2020 р. та від 12.06.2020 р.

При цьому будь-яких заперечень щодо підписання акту наданих послуг від 31.03.2020 р. (підтримання аеропортом в належному стані території, прилеглої до орендованого майна) за березень 2020 року на суму 163124,88 грн відповідач не висловив.

У вказаних мотивованих відмовах від підписання актів приймання здачі виконаних послуг позивачем зазначається про незалежні від відповідача обставин, що унеможливлюють користування орендованим майном протягом березня-травня 2020 року у зв`язку з обмеженнями, пов`язаними із запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Задовольняючи вимоги позивача за первісним позовом частково, місцевий суд дійшов висновку про те, що у період з 18.03.2020 р. по 15.06.2020 р. відповідач за зустрічним позовом фактично мав можливість використовувати орендоване майно.

Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого суду, з огляду на таке.

Так, постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 р. по 03.04.2020р. на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 р. № 291 було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. та продовжено строк дії карантину до 11.05.2020 р.

Постановою Кабінету Міністрів № 343 від 04.05.2020 р. строк дії карантину продовжено до 22.05.2020 р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 було продовжено дію карантину до 31.07.2020 р.

Крім цього, відповідно до п. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України № 287-р від 14.03.2020 р. "Про тимчасове обмеження перетинання державного кордону, спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19", спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 вирішено тимчасово закрити з 17 березня 2020 року до 22 травня 2020 року пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон для міжнародного пасажирського залізничного, повітряного, автомобільного (для автобусів) сполучення, крім здійснення перевезень осіб з метою забезпечення захисту національних інтересів або у зв`язку з виконанням міжнародних зобов`язань, а також представників дипломатичних установ та гуманітарних місій.

Згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" № 392 від 20.05.2020 р. встановлено, що у регіонах, в яких здійснюється послаблення протиепідемічних заходів, дозволяється з 15 червня прийняття та відправлення повітряних суден, що виконують пасажирські перевезення авіаційним транспортом.

Таким чином, з наведеного вбачається, що відповідач з 18.03.2020 р. по 15.06.2020 р. фактично був позбавлений можливості користуватись орендованим майном за цільовим призначенням та здійснювати господарську діяльність.

Отже, у зв`язку з неможливістю користування відповідачем орендованим приміщенням, що розташоване за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D" (термінальний комплекс "D", загальною площею 107850,5 кв. м, що перебуває на балансі Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"), відповідач не може бути обтяженим щодо сплати наданих послуг, в тому числі комунальних послуг, за об`єкт, яким він фактично не користувався з 18.03.2020 р., та які йому фактично надані не були.

Тому, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача послуг, визначених у п.п. 1.1.1 п. 1.1 договору про відшкодування витрат за період з 18.03.2020 р. по 15.06.2020 р. (по момент відновлення користування орендованим майном. Також відсутні правові підстави для стягнення нарахованих позивачем пені та 3% річних за вказаний період.

Водночас, обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача наданих послуг за період з 01.03.2020 р. по 17.03.2020 р., оскільки у вказаний період відповідач користувався орендованим майном, а тому зобов`язаний був сплачувати вартість наданих позивачем послуг.

Отже, відповідно до рахунку за березень 2020 року № 897/382 від 31.03.2020 р. відповідачу необхідно було сплатити за надані послуги (в т.ч. комунальні) - 163124,88 грн за весь місяць (березень), проте, відповідно до вищезазначеного відповідач фактично користувався орендованим приміщенням до введення державою карантинних обмежень, а саме до 17.03.2020 р. (з 18.03.2020 р. доступ до орендованого майна був неможливим).

Відтак, підлягає до стягненню з відповідача вартість послуг за березень за період з 01.03.2020 р. по 17.03.2020 р. (17 днів).

Суд розраховує заборгованість у наступному порядку: повний місяць березень складає 31 день, з 01.03.2020 р. по 17.03.2020 р. - 17 днів, 1 день складає 5262,0929032258 (5262,09 грн).

Таким чином плата за надані послуги складає 89455,58 грн (5262,09*17).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимога позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 80.1-14/1-28 від 09.09.2014 р., підлягає частковому задоволенню у розмірі 89455,58 грн.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач за первісним позовом нарахував та просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом 9266,64 грн пені, 2071,14 грн 3% річних, 489,37 грн інфляційних втрат за загальний період з 21.04.2020 р. по 21.09.2020 р.

Пунктом 4.2 договору про відшкодування витрат передбачено, що орендар зобов`язаний, в разі несвоєчасної оплати отриманих послуг, сплачувати балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного погашення дебіторської заборгованості за цим договором.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Вбачається, що місцевим судом вимогу позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом було задоволено в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат виходячи з наступного розрахунку: сума боргу за період з 21.04.2020 р. по 20.05.2020 р. - 163124,8 грн (2192,83 грн пені, 401,13 грн 3% річних); сума боргу за період з 21.05.2020 р. по 21.09.2020 р. - 163255,73 грн (7029,81 грн пені, 1659,32 грн 3% річних); інфляційні втрати за період з 21.04.2020 р. по 21.09.2020 р. - 320,20 грн.

Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, враховуючи наступне.

Так, здійснивши перерахунок розміру нарахованої позивачем за зустрічним позовом пені, 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів виходила з того, що базою для нарахування пені, процентів річних та інфляційних втрат є сума основного боргу у розмірі 89455,58 грн.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимога позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом пені, 3% річних та інфляційниї втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 1121,85 грн 3% річних, 5025,12 грн пені, 178,91 грн інфляційних втрат.

Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення були неправильно застосовані норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини справи, а тому рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2021 р. у справі № 911/2867/20 підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та відмову у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Енд Гх Тревел Рітейл ЛТД" у повному обсязі.

У зв`язку з викладеним, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Енд Гх Тревел Рітейл ЛТД" підлягає частковому задоволенню, в той час як апеляційна Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги необхідно покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Енд Гх Тревел Рітейл ЛТД" задовольнити частково.

3. Рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2021 р. у справі № 911/2867/20 скасувати в частині стягнення за первісним позовом основного боргу, пені, 3% річних, інфляційних втрат і в цій частині прийняти нове рішення, в іншій частині рішення суду залишити без змін.

4. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

« 1. Первісний позов Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Енд Гх Тревел Рітейл ЛТД" (08343, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Мартусівка, вул. Мойсеєва, буд. 70; код ЄДРПОУ 36953886) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08301, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7; код ЄДРПОУ 20572069) 89455 (вісімдесят дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят п`ять),58 грн основного боргу, 1121 (одна тисяча сто двадцять одна),85 грн 3% річних, 5025 (п`ять тисяч двадцять п`ять),12 грн пені, 178 (сто сімдесят вісім),91 грн інфляційних втрат та 1436 (одна тисяча чотириста тридцять шість),72 грн судового збору за подання позовної заяви.

3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "БФ Енд Гх Тревел Рітейл ЛТД" у задоволенні зустрічного позову».

5. Стягнути з Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08301, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7; код ЄДРПОУ 20572069) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Енд Гх Тревел Рітейл ЛТД" (08343, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Мартусівка, вул. Мойсеєва, буд. 70; код ЄДРПОУ 36953886) 2155 (дві тисячі сто п`ятдесят п`ять),02 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Витрати Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на останнього.

7. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 01.07.2021 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді С.А. Пашкіна

В.В.Андрієнко