Справа № 159/1821/21 Провадження №11-сс/802/303/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія:арешт майна Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2021 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника тимчасово вилученого майна - ОСОБА_7 ,

представника володільця майна - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора Ковельської окружної прокуратури, представника власника тимчасово вилученого майна ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 , представника володільця тимчасово вилученого майна ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15 червня 2021 року, в рамках кримінального провадження №12021030550000173 від 11.03.2021 року,

ВСТАНОВИВ:

Слідчим відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_11 , за погодженням з процесуальним прокурором ОСОБА_12 , подано до суду клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження №12021030550000173 від 11.03.2021року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.241, ч.1 ст.254 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021030550000173 від 11.03.2021року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.241 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що на земельній ділянці у АДРЕСА_1 , проводиться господарювання суб`єктами господарської діяльності - ФОП ОСОБА_10 , що здійснює діяльність на підставі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та інших дозвільних документів №722182601-3 від 09.01.2019 року, виданого Управлінням екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації, та ФОП ОСОБА_9 , що здійснює діяльність на підставі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та інших дозвільних документів №722182601-7 від 22.10.2020 року, виданого Управлінням екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації. Строк дії дозволів встановлено терміном на 10 років. Суб`єкти господарської діяльності користуються земельними ділянками за зазначеною адресою на підставі договору позички.

Під час проведення санкціонованого обшуку на підставі ухвали Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12.06.2021 року на території за адресою в АДРЕСА_1 із залученням спеціаліста заступника начальника відділу земельних ресурсів виконавчого комітету Ковельської міської ради ОСОБА_13 , було встановлено, що відповідно до Державного земельного кадастру, обшукувана територія розміщена на земельних ділянках з кадастровими номерами: 0722182600:02:001:0541 та 0722182600:02:001:0539. Обидві ділянки відносяться до земель сільськогосподарського призначення, тобто, цільове призначення яких - для ведення особистого селянського господарства та на праві приватної власності належать ОСОБА_14 .

В результаті зазначеного встановлено, що земельні ділянки за вказаною адресою, на яких виявлено 32 металеві ємності циліндричної форми, що конструктивно призначені для випалювання деревного вугілля (піролізні печі), використовуються не за цільовим призначенням, тобто всупереч вимогам пунктів «а», «б», «г» ч. 1 ст. 96 ЗК України, відповідно до яких землекористувач зобов`язаний: а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів. Тобто, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням призвело до неможливості використання земельних ділянок як земель сільськогосподарського призначення.

За вказаним фактом сектором дізнання Ковельського РУП ГУНП у Волинській області було внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021035550000482, за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.254 КК України.

Постановою прокурора Ковельської окружної прокуратури від 14.06.2021 року вказане кримінальне провадження об`єднано з кримінальним провадженням №12021030550000173 від 11.03.2021 року.

Під час проведення обшуку за адресою в АДРЕСА_1 було виявлено 32 металеві ємності циліндричної форми, що конструктивно призначені для випалювання деревного вугілля (піролізні печі), у 12-ти з яких на момент огляду знаходилась деревина; 100 паперових мішків із деревним вугіллям вагою по 2,5 кг кожен; 10 паперових мішків із деревним вугіллям без маркування, вагою близько 10 кг кожен; 33 піддони по 28 паперових мішків із деревним вугіллям вагою по 10 кг на кожному піддоні; 1506 полімерних білих мішки із деревним вугіллям.

Вказані речі було вилученота визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні №12021030550000173.

Посилаючись на викладене, слідчий вказує, що з метою захисту інтересів держави від кримінального правопорушення, забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування у кримінальному провадженні, недопущення знищення, заволодіння речовими доказами, виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене майно з метою збереження доказів по даному кримінальному провадженню.

Ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15 червня 2021року вказане клопотання задоволено частково.

Накладено арешт на 32 металеві ємності циліндричної форми, що конструктивно призначені для випалювання деревного вугілля (піролізні печі), у 12 з яких на момент огляду знаходилась деревина, заборонивши розпоряджатись та користуватись вказаним майном до вирішення провадження по суті.

В задоволенні решти вимог клопотання, - відмовлено.

Накладаючи арешт на майно - 32 металеві ємності циліндричної форми, що конструктивно призначені для випалювання деревного вугілля (піролізні печі), у 12 з яких на момент огляду знаходилась деревина, слідчий суддя вказав, що дане майно є тимчасово вилученим, відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України, тому з метою збереження речових доказів, повного всебічного та об`єктивного з`ясування усіх обставин провадження, воно підлягає арешту.

Відмовляючи у накладенні арешту на майно - деревне вугілля (100 паперових мішків із деревним вугіллям вагою по 2,5 кг кожен; 10 паперових мішків із деревним вугіллям без маркування, вагою близько 10 кг кожен; 33 піддони по 28 паперових мішків із деревним вугіллям вагою по 10 кг на кожному піддоні; 1506 полімерних білих мішки із деревним вугіллям), слідчий суддя у рішенні зазначив, що слідчим та прокурором об`єктивно не наведено на не надано доказів, що дане майно може бути знаряддям вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.254 КК України, тобто, що воно відповідає критеріям, визначеним у ст.98, ч.2 ст.167 КПК України.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням у поданих апеляційних скаргах:

- прокурор просить ухвалу слідчого судді в частині відмови у накладенні арешту на майно - деревне вугілля (100 паперових мішків із деревним вугіллям вагою по 2,5 кг кожен; 10 паперових мішків із деревним вугіллям без маркування, вагою близько 10 кг кожен; 33 піддони по 28 паперових мішків із деревним вугіллям вагою по 10 кг на кожному піддоні; 1506 полімерних білих мішки із деревним вугіллям) скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання про накладення арешту на майно в повному обсязі. Вказує, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи та істотним порушенням кримінального процесуального закону. Зазначає, що вилучене деревне вугілля відповідає критеріям,визначеним уст.98КПК України. З огляду це вважає, що з метою недопущення приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження цього майна - деревне вугілля, слід накласти арешт.

- представник власника тимчасово вилученого майна ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_7 вважає, що ухвала слідчого судді в частині накладення арешту на майно - 16 металевих ємностей циліндричної форми, що конструктивно призначені для випалювання деревного вугілля (піролізні печі), у 12 з яких на момент огляду знаходилась деревина є необґрунтованою та незаконною. Зазначає, що обшук в ході якого було вилучено майно був проведений з очевидними порушенням чинних вимог КПК України, а також за межами строку, який був встановлений в ухвалі про надання обшуку. Крім того, ОСОБА_9 не може бути суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст.241 КК України, оскільки він здійснює свою діяльність на підставі усіх необхідних дозвільних документів, які передбачені законодавством. Просить оскаржувану ухвалу скасувати та поставити нову, якою відмовити слідчому в задоволенні клопотання в повному об`ємі. Зобов`язати слідчого повернути ОСОБА_9 вилучене під обшуку 12.06.2021 року майно.

- представник володільця тимчасово вилученого майна ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на майно - 32 металеві ємності циліндричної форми, що конструктивно призначені для випалювання деревного вугілля (піролізні печі), у 12 з яких на момент огляду знаходилась деревина, скасувати, оскільки вважає її необґрунтованою та незаконною. Вказує про те, що обшук в ході якого було вилучено майно був проведений з очевидними порушенням вимог кримінального процесуального закону та поза межами строку, який був встановлений в ухвалі про надання обшуку, а саме - ухвалою надано строк до 11.06.2021 року, а фактично проведений 12.06.2021 року. Накладення арешту на майно, яке вилучено незаконно являється безпідставним та незаконним. При цьому, заборона розпоряджатись та користуватись майном ФОП ОСОБА_10 та використовувати його в законній діяльності повністю зупиняє цілком законну підприємницьку діяльність, оскільки суть цієї діяльності полягає у використанні бочок.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційних скарг, прокурора, який підтримав свою апеляцію у повному обсязі та заперечив апеляції представників власника майна та володільця майна, представників власника майна та володільця майна, які підтримали свої апеляції та заперечили апеляцію прокурора, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

За змістом п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна - є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученимможе бутимайно увигляді речей,документів,грошей тощо,щодо якихє достатніпідстави вважати,що вони: 1)підшукані,виготовлені,пристосовані чивикористані якзасоби чизнаряддя вчиненнякримінального правопорушеннята (або)зберегли насобі йогосліди; 2)призначалися (використовувалися)для схилянняособи довчинення кримінальногоправопорушення,фінансування та/абоматеріального забезпеченнякримінального правопорушенняабо винагородиза йоговчинення; 3)є предметомкримінального правопорушення,у томучислі пов`язаногоз їхнезаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Арештом майна відповідно до ч.1 ст.170 КПК України є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно доч.ч.2-6ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення: 1) збереження речових доказів. У цьому випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98цього Кодексу; 2) спеціальної конфіскації. У цьому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи. У цьому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКК України,може призначитипокарання увиді конфіскаціїмайна абозастосувати доюридичної особизахід кримінально-правовогохарактеру увиді конфіскаціїмайна;4)відшкодування шкоди,завданої внаслідоккримінального правопорушення(цивільнийпозов),чи стягненняз юридичноїособи отриманоїнеправомірної вигоди. У цьому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 цього Кодексу.

При вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України,для прийняттязаконного таобґрунтованого рішення,слідчий суддяповинен з`ясуватиусі обставини,які передбачаютьпідстави дляарешту майнаабо відмовиу задоволенніклопотання проарешт майна.

На думку апеляційного суду, за наслідками розгляду клопотання, слідчий суддя дійшов законного та обґрунтованого висновку про часткове задоволення клопотання, тобто наявність передбачених законом підстав для накладення арешту на 32 металеві ємності циліндричної форми, та відмову у накладенні арешту на інше майно (деревне вугілля).

З матеріалів клопотання вбачається, що в даний час СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування в межах кримінального провадження 11.03.2021 року внесеного до ЄРДР під №12021030550000173 за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.241, ч.1 ст.254 КК України.

Встановлено і те, що в період з 09 по 12 червня 2021 року на підставі ухвали слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09.06.2021 року було проведено обшук на території за адресою: АДРЕСА_1 . В ході цього обшуку було виявлено 32 металеві ємності циліндричної форми, що конструктивно призначені для випалювання деревного вугілля (піролізні печі), у 12-ти з яких на момент огляду знаходилась деревина; 100 паперових мішків із деревним вугіллям вагою по 2,5 кг кожен; 10 паперових мішків із деревним вугіллям без маркування, вагою близько 10 кг кожен; 33 піддони по 28 паперових мішків із деревним вугіллям вагою по 10 кг на кожному піддоні; 1506 полімерних білих мішки із деревним вугіллям.

Вказане майно постановою слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_11 від 14.06.2021 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12021030550000173.

Доводячи підставність поданого клопотання про накладення арешту на вказане майно слідчий в своєму клопотанні, а прокурор також в ході його розгляду вказували про те, що воно відповідає критеріям, визначеним у ст.ст.98, ч.2 ст.167 КПК України у зв`язку з чим і було визнано речовими доказами. А тому, саме з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні №12021030550000173, тимчасово вилучене майно підлягає арешту.

Проаналізувавши усі обставини провадження у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт у поданому до місцевого суду клопотанні, а саме - 32 металеві ємності циліндричної форми, що конструктивно призначені для випалювання деревного вугілля (піролізні печі), у 12 з яких на момент огляду знаходилась деревина, які розміщені на земельних ділянках сільськогосподарського призначення, дійсно відповідає критеріям, визначеним у ст.98 та ч.2 ст.167 КПК України в межах кримінального провадження за ч.1 ст.254 КК України, а тому відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України підлягає арешту - з метою збереження речових доказів.

Водночас, колегія суддів повністю погоджується з висновками слідчого судді про те, що матеріали клопотання не містять доказів, а сторона обвинувачення в ході його розгляду не навела достатніх обґрунтувань з посиланням на належні і допустимі докази, які б давали підстави вважати, що таке тимчасово вилучене майно як 100 паперових мішків із деревним вугіллям вагою по 2,5 кг кожен; 10 паперових мішків із деревним вугіллям без маркування, вагою близько 10 кг кожен; 33 піддони по 28 паперових мішків із деревним вугіллям вагою по 10 кг на кожному піддоні; 1506 полімерних білих мішки із деревним вугіллям, може бути доказом вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.254 КК України в даному кримінальному провадженні, оскільки воно не відповідає критеріям, визначеним у ст.98 та ч.2 ст.167 КПК України, а відтак згідно із ч.1 ст.173 КПК України на нього не може бути накладено арешт.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді про часткове задоволення клопотання про арешт майна прийнята з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, є цілком законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування, як того просять апелянти в своїх апеляційних скаргах, немає.

При цьому, доводи представників власника та володільця тимчасово вилученого майна як на підставу для скасування оскаржуваного судового рішення на те, що обшук на підставі якого було вилучено майно був проведений з порушенням положень КПК України тобто поза межами строку дії ухвали, на увагу суду не заслуговує, оскільки, як вбачається з ухвали про обшук від 09.06.2021 року, строк її дії встановлено до 11.06.2021 року, а дана слідча дія (обшук) розпочата 09.06.2021 року, і закінчена 12.06.2021 року, що на думку апеляційного суду не може бути порушенням вимог кримінального процесуального закону в даному випадку.

Крім того, доводи представника власника тимчасово вилученого майна про те, що ФОП ОСОБА_9 має дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, строк дії якого по 22.10.2030 рік, а тому з огляду на склад злочину, передбаченого ч.1 ст.241 КК України, арешт на майно не може бути накладено, також не беруться до уваги, оскільки, як вбачається з матеріалів провадження, вилучене майно та на яке накладено арешт може бути доказом злочину, передбаченого ч.1 ст.254 КК України, досудове розслідування щодо якого проводиться в межах об`єднаного кримінального провадження №12021030550000173, за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.241 та ч.1 ст.254 КК України.

Не є такими, що ґрунтуються на законодавстві твердження представника власника тимчасово вилученого майна щодо відсутності підстав для накладення арешту на майно через те, що санкції ч.1 ст.241 та ч.1 ст.254 КК України не передбачають спеціальної конфіскації, оскільки в даному випадку арешт на майно накладено з метою збереження речових доказів, що відповідає ч.2 ст.170 КПК України.

Усі інші доводи сторони захисту, які викладені в апеляційних скаргах представників власника та володільця тимчасово вилученого майна щодо незаконності оскаржуваного судового рішення та наведені в ході апеляційного розгляду також не заслуговують на увагу суду, оскільки на думку колегії суддів фактично зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин провадження та відповідних норм чинного законодавства і жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції.

Крім того, доводи прокурора про наявність законних підстав для накладення арешту на майно (мішки з деревним вугіллям) через те, що воно містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, до уваги судом не беруться, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що таке майно відповідає критеріям, визначеним у ст.98 та ч.2 ст.167 КПК України.

Апеляційний суд не вбачає будь-яких порушень норм кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді з мотивів, викладених в апеляційних скаргах.

Оскаржувана ухвала слідчого судді є цілком обґрунтованою та законною.

Таким чином, апеляційні скарги прокурора та представників власника і володільця тимчасово вилученого майна підлягають залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала слідчого судді, - без змін.

Керуючись ст.ст. 98, 170, 407, 376, 422 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги прокурора Ковельської окружної прокуратури, представника власника тимчасово вилученого майна ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 , представника володільця тимчасово вилученого майна ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15 червня 2021 року, в рамках кримінального провадження №12021030550000173від 11.03.2021року, - без змін.

Ухвала остаточна й оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді