Справа № 451/703/21

Провадження № 1-кп/451/193/21

ВИРОК

іменем України

01 липня 2021 року місто Радехів

Радехівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ;

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за реєстраційним № 12021141150000233 від 07.05.2021, відносно ,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Оглядів Радехівського району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не депутата, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, -

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 246 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ;

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

встановив:

ОСОБА_3 07.05.2021 близько 08:00 год, знаходячись в кварталі №57 виділ №7 лісового масиву загальнозоологічного заказника місцевого значення «Пукачів» Державного підприємства «Радехівського лісомисливського господарства», які належать до першої категорії лісів, що неподалік м. Радехів Червоноградського району Львівської області, з корисливих спонукань, умисно, самовільно без спеціального на те дозволу, що посвідчується відповідним документом, виданим уповноваженими органами, грубо порушуючи вимоги ст.ст. 6, 100, 105 Лісового кодексу України, ст.3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», за допомогою бензопили марки «Rіbеr-Рrо МZ 50 YS», вчинив незаконну порубку двох сироростущих дерев породи «Дуб звичайний», загальною кубомасою 0,36 м3, що при падінні пошкодило до ступеня припинення росту одного сироростущого дерева породи «Клен», загальною кубомасою 0,18 м3, чим заподіяв матеріальну шкоду державі в особі Державного підприємства «Радехівського лісомисливського господарства», на загальну суму 2 280 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 , обвинувачується у незаконній порубці дерев у лісах на території природно-заповідного фонду, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України.

У судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину попред`явленому йомуобвинуваченні увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого частиною3статті 246КК України,визнав повністю,фактичні обставинине оспорював,суду пояснив,що віндійсно 07.05.2021близько 08:00год знаходячись улісовому масиві,що неподалікм.Радехів Червоноградськогорайону Львівськоїобласті,з корисливихмотивів,самовільно безспеціального нате дозволу,за допомогоюбензопили,вчинив незаконнупорубку двохдерев породи«Дуб звичайний». Вказані дерева мав намір використати для власних потреб у господарстві - для виготовлення піднавісу. У вчиненому щиро розкаявся, повідомив, що його матеріальне становище скрутне, оскільки не працює та не має постійного доходу.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Заслухавши позиції сторін, з яких вбачається, що вони не оспорюють обставини кримінального провадження, переконавшись у правильності розуміння сторонами змісту цих обставин та зважаючи на відсутність сумнівів у добровільності такої позиції, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, обмежившись показаннями обвинуваченого, що відповідає вимогам частини 3 статті 349 КПК України.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України, а саме незаконній порубці дерев у лісах на території природно-заповідного фонду.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданих збитків (пункти 1, 2 частини 1 статті 66 КК України).

Обставини, які обтяжують покарання, судом не встановлені.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а також зважаючи на вимоги статті 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є нетяжким злочином.

Обвинувачений позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше не судимий.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені статтею 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені статтею 65 КК України, у тому числі встановлені судом обставини, які пом`якшують покарання, відсутність встановлених судом обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкцій частини 3 статті 246 КК України у виді обмеження волі.

Водночас, враховуючи обставини, що характеризують тяжкість кримінального правопорушення, яке обвинувачений ОСОБА_3 вчинив вперше, особу обвинуваченого та його посткримінальну поведінку (щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданої шкоди), яка є виключно позитивною та свідчить про усвідомлення ним негативності вчиненого суспільно небезпечного діяння і готовність нести кримінальну відповідальність, суд доходить висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 без ізоляції його від суспільства і вважає за можливе, на підставі статті 75 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених частинами 1, 3 статті 76 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положеннямст. 65-67 КК Українита буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до вимогст. 50 КК України, мети покарання.

Про необхідність призначення саме такого виду покарання, на переконання суду, свідчать ті обставини, що призначення обвинуваченому найменш суворого покарання, передбаченого санкцією частини 3 статті 246 КК України, у виді штрафу, не буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження нових кримінальних правопорушень. Окрім цього, на думку суду, вказаний вид покарання може виявитися недієвим, оскільки обвинувачений не працевлаштований, що, на думку суду, не дозволить реально виконати це покарання. Покарання у виді позбавлення волі, яке полягає у триманні засудженого в умовах ізоляції, з огляду на обставини кримінального провадження, на думку суду, є надто суворим.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Долю речових доказів вирішити в порядку вимог 100 КПК України.

Процесуальних витрат не понесено.

Зважаючи на те, що запобіжний захід стосовно обвинуваченого судом не обирався і клопотання щодо обрання такого обвинуваченому стороною кримінального провадження не заявлялось, тому суд доходить переконання про відсутність підстав для вирішення цього питання.

Застосований захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна скасувати.

Керуючись статтями 368, 371, 374 КПК України, Радехівський районний суд Львівської області, ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 246 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Іспитовий строк ОСОБА_3 обчислювати з моменту проголошення вироку.

Відповідно до частин 1, 3 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу);

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Червоноградського міського суду від 13.05.2021.

Речові докази:

- два стовбури дерева породи «Дуб звичайний», загальною

кубомасою 0,36 м3, один стовбур дерева породи «Клен», загальною

кубомасою 0,18 м3, які передані на зберігання ДП «Радехівське ЛМГ» - залишити у володінні останнього.

- бензопилу марки «Rіbеr-Рrо МZ 50 YS», яка належить ОСОБА_3 та знаходиться на зберіганні у кімнаті речових доказів Радехівського ВП ГУНП у Львівській області повернути законному володільцю.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Радехівський районний суд Львівської області.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддяОСОБА_5 -Трускавецька