-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-кп/803/1424/21 Справа № 426/1211/17 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА
29 червня 2021 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
представника потерпілих ОСОБА_9 ,
представника КМУ ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про самовідвід у кримінальному провадженні за апеляційними скаргами заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та представника потерпілих ОСОБА_9 на вирок Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 15 березня 2021 року щодо ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , -
ВСТАНОВИВ:
Вироком Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 15березня 2021року засуджено:
ОСОБА_12 за ч. 3 ст. 258 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі без конфіскації майна;
ОСОБА_13 до покарання: за ч. 3 ст. 258 КК України у виді довічного позбавлення волі без конфіскації майна; за ч. 2 ст. 260 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 років без конфіскації майна; за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України у виді позбавлення волі на строк 12 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_13 остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі без конфіскації майна;
ОСОБА_14 за ч. 3 ст. 258 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі без конфіскації майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ухвалено рахувати з часу їх затримання.
Виконання вироку в частині затримання обвинувачених і етапування їх для відбування ними покарання у виді довічного позбавлення волі доручено органам Служби Безпеки України.
Ухвалено стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , та ОСОБА_14 на користь ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 та ОСОБА_53 в рахунок відшкодування моральної шкоди по 500 000 грн. кожному; на користь Військової частини НОМЕР_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, 1 002 663,05 грн.; на користь Військової частини НОМЕР_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, 4 896 151,56 грн.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
На судове рішення заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, захисники ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та представник потерпілих ОСОБА_9 подали апеляційні скарги.
У судовому засіданні судді ОСОБА_3 і ОСОБА_4 заявили самовідвід з підстав встановлення обставин, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, які унеможливлюють їх участь у розгляді даного провадження, з метою виключення сумнівів в їх неупередженості, оскільки обставини даного кримінального провадження безпосередньо пов`язані з фактичними обставинами кримінального провадження щодо ОСОБА_54 , а судді ОСОБА_3 і ОСОБА_4 входили до складу колегії суддів, які розглядала кримінальне провадження щодо ОСОБА_54 , висловили свою думку щодо порядку вирішення цивільних позовів потерпілих, які також є потерпілими і в даному кримінальному провадженні, та 11 грудня 2020 року винесли ухвалу по кримінальному провадженню щодо ОСОБА_54 , яка постановою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 21 травня 2021 року була скасована на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284, ст. 440 КПК України і закрито кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_54 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 425 КК України, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Заслухавши думку прокурора та представника КМУ, які заперечували проти задоволення самовідводів, думку захисника ОСОБА_8 та представника потерпілих ОСОБА_9 , які підтримали заяви суддів про самовідвід, думку захисника ОСОБА_7 , який залишив вирішення питання про самовідвід на розсуд суду, суд апеляційної інстанції вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.
За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежними і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.
Згідно з положеннями п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-79 КПК України, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що судді ОСОБА_3 і ОСОБА_4 приймали участь у розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_54 , фактичні обставини якого пов`язані з фактичними обставинами даного кримінального провадження, а також висловили свою думку щодо порядку вирішення цивільних позовів потерпілих, які також є потерпілими і в даному кримінальному провадження,
При цьому постановою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 21 травня 2021 року було скасовано ухвалу колегії суддів Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2020 року у складі ОСОБА_55 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 шодо ОСОБА_54 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284, ст. 440 КПК України і закрито кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_54 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 425 КК України, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Цивільні позови, заявлені у кримінальному провадженні, залишено без розгляду.
Відповідно до положень Кодексу суддівської етики та вимог п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
З огляду на наведене існують обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості суддів Дніпровського апеляційного суду ОСОБА_3 та ОСОБА_4 при розгляді даної апеляційної скарги.
З урахуванням наведеного з метою усунення будь-якої видимості упередженості суддів, з погляду правових критеріїв, встановлених національним законодавством, а також з метою забезпечення прав обвинувачених на справедливий судовий розгляд та недопущення сумніву у незалежного, достатньо проінформованого спостерігача та інших учасників судового провадження щодо упередженості та необ`єктивності розгляду даної справи, заяви суддів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про самовідвід слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 75, 80, 81, 82 КПК України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяви суддів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про самовідвід задовольнити.
Ухвалу про самовідвід передати до відділу забезпечення судового процесу судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду для заміни іншими суддями.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
скопійовано
-
скопійовано
-
