Справа № 362/1539/19
Провадження № 1-в/362/182/21
Ухвала
і м е н е м У к р а ї н и
22 червня 2021 року м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання- ОСОБА_2 ,
прокурора- ОСОБА_3 ,
представника Васильківського МРВ з питань пробації ОСОБА_4 ,
представника засудженого ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Василькові Київської області клопотання представника Васильківського міськрайонного відділу філії Держаної установи «Центр пробації» в місті Києві та Київській області (далі орган пробації) про звільнення засудженого ОСОБА_6 від призначеного судом покарання по закінченню терміну випробовування
встановив:
Заявник звернувся до суду із вищезазначеним клопотанням, де просить звільнити засудженого за ч. 3 ст.185КК України ОСОБА_6 від призначеного 19.04.2019 судом покарання у виді трьох років позбавлення волі з іспитовим строком два роки з покладенням відповідних обов`язків у порядку ст. 76 КПК України.
Клопотання мотивоване тим, що закінчився іспитовий строк, встановлений засудженому ОСОБА_6 . За час іспитового строку ОСОБА_6 виконав покладені на нього обов`язки, лише 10.08.2020 без поважних причин не з`явився на чергову реєстрацію, за що йому було винесено попередження, до адміністративної відповідальності не притягався. За місцем проживання характеризується посередньо.
Зауважила, що орган досудового розслідування обвинувачує ОСОБА_6 у скоєнні ряду кримінальних правопорушень, дані провадження розглядаються Васильківським місьокрайонним судом, однак відсутні обвинувальні вироки, що набрали законної сили. На думку заявника, даний факт не перешкоджає звільнити засудженого ОСОБА_6 від призначеного судом покарання по закінченню терміну випробовування в силу презумції невинуватості, що закріплена у ст.62 Конституції України та ч. 2 ст. 2, ч. 1 ст. 17 КК України.
У судовому засіданні представник органу пробації підтримав заявлене клопотання з підстав, викладених у ньому, та просив суд його задовольнити.
ОСОБА_6 просив суд задовольнити клопотання органу пробації.
Захисник ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_5 також підтримав думку заявника, наголосив на принцип презумпції невинуватості, що закріплений як міжнародними, так і національними законодавчими актами, а також звернув увагу суду на відсутність у законодавстві України можливості зупинити розгляд такого клопотання органу пробації з підстав перебування на судовому розгляді обвинувальних актів щодо його підзахисного. Вважає, що факт вини ОСОБА_6 може бути встановлений тільки обвинувальним вироком, який набрав законної сили.
Прокурор не заперечила проти задоволення даного клопотання.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали клопотання і особової справи засудженого, суд дійшов висновків про таке.
Вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.04.2019 ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді трьох років позбавлення волі з іспитовим строком два роки.
ОСОБА_6 взятий на облік в органі пробації 08.01.2020.
Відповідно до вимог ч. 3 ст.75КК України умовою ухвалення рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням є те, що він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.
Іспитовий строк - це певний проміжок часу, протягом якого здійснюється контроль за засудженим і останній під загрозою реального відбування призначеного покарання зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки та інші умови випробування. Однією з найголовніших умов звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням є те, що він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину.
Іспитовий строкобчислюється змоменту проголошеннявироку суду(ч.1ст. 165 КВК України).
Відповідно доч.1ст. 78 КК України, якій кореспондують положення ч. 2 ст. 165 КВК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_6 виконав покладені на нього судом обов`язки, рівень ризику вчинення ним нового злочину низький, без негативних характеристик за місцем проживання.
Водночас судом встановлено, що на розгляді у Васильківському міськрайонному суді Київської області перебувають кримінальні провадження щодо ОСОБА_6 . Станом на день розгляду даного клопотання органу пробації судові провадження не завершені.
Щодо реалізації презумпції невинуватості суд враховує таке.
Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Згідно з ч. 5 ст. 17 КПК України поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 27.10.1999 № 1-15/99 сам факт порушення кримінальної справи щодо конкретної особи, затримання, взяття під варту, пред`явлення їй обвинувачення не можна визнати як кримінальну відповідальність. Особа не несе кримінальної відповідальності до тих пір, поки її не буде визнано судом винною у вчиненні злочину і вирок суду не набере законної сили.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ. Так, у справі «Фатуллаєв проти Азербайджану» зазначено, що презумпція невинуватості, втілена в пункті 2 статті 6 Конвенції, є одним із елементів справедливого кримінального судочинства, що забороняє передчасне висловлювання як самим судом, так і представниками інших органів влади думки, що особа, яка «обвинувачується у кримінальному злочині», є винною до того, як це доведено в законному порядку. ЄСПЛ послідовно дотримується підходу, відповідно до якого принцип презумпції невинуватості порушується, якщо судове рішення або твердження офіційної особи щодо особи, яка обвинувачується в скоєнні злочину, схиляє до думки про те, що вона винна до того, як її винуватість була встановлена в законному порядку.
Аналогічні порушеннябуло констатованоу справі«Шагін протиУкраїни»,де уп.81ЄСПЛ зауважив про те, що принцип презумпції невинуватості, закріплений у пункті 2 статті 6 Конвенції, є одним з аспектів права на справедливий судовий розгляд кримінальної справи, гарантованого пунктом 1 статті 6. Цей принцип не лише забороняє передчасне висловлення думки самим судом про те, що особа, «яку обвинувачено у вчиненні злочину», є винною, тоді як це ще не доведено відповідно до закону, а й поширюється на заяви, що їх роблять інші державні посадові особи стосовно проваджень, що тривають, у кримінальних справах і які спонукають громадськість до думки про вину підозрюваного та визначають наперед оцінку фактів компетентним судовим органом.
З матеріалів справи вбачається, що іспитовий строк за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.04.2019 у ОСОБА_6 закінчився 19.04.2021. Він виконав покладені на нього судом обов`язки, до адміністративної відповідальності протягом іспитового строку не притягався. На дату закінчення іспитового строку не доведено та не встановлено обвинувальним вироком суду вину ОСОБА_6 у вчиненні інших кримінальних правопорушень, а тому суд вважає це клопотання законним і обґрунтованим.
Керуючись ст.75,78КК України,ст.ст. 17,372,537,539 КПК України, ст. 165 КВК України, суд
ухвалив:
Клопотання задовольнити.
Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.04.2019.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст виготовлено 24.06.2021.
Суддя ОСОБА_1
