Провадження №2/760/3390/21

Справа №760/22391/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Усатової І.А.,

при секретарі Омелько Г.Т.

розглянувши за правилами спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Солом`янського району м. Києва, Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Солом`янського району м. Києва про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

30.08.2018 ОСОБА_1 звернулась до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Солом`янського району м. Києва, (далі- КНП Консультативно-діагностичний центр» Солом`янського району м. Києва ), Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Солом`янського району м. Києва ( далі - КНП ЦПМСД № 1 Солом`янського району м. Києва) про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.

Свій позов обґрунтувала тим, що вона є інвалідом ІІ групи, ветераном праці, онкохворою. Має проблеми зі здоров`ям і періодично проходила лікування у Поліклініці № 1 Солом`янського району, яка була розподілена на КНП «Консультативно-діагностичний центр» Солом`янського району м. Києва та КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Солом`янського району м. Києва.

Зазначила, що при зверненні до КНП «Консультативно-діагностичного центру» Солом`янського району м. Києва та КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Солом`янського району м. Києва їй відмовляють у лікуванні та у 2012 році відмовились оперувати.

Після того, як позивачка отримала ІІ групу інвалідності, вона змушена двічі на рік проходити стаціонарне лікування, яке має бути безоплатним, як і ліки. Проте лікар КНП «Консультативно-діагностичного центру» Солом`янського району м. Києва відмовляється надавати фізрозчин та системи крапельниць. У грудні 2015 року відмовили у наданні ліків для покращення самопочуття позивачки.

У серпні 2016 року відмовили у лікуванні на стаціонарі, посилаючись на те, що до відділення поміщають осіб у віці до 65 років, а також відмовили 07.11.2017.

Зазначила, що за домовленістю з терапевтом ОСОБА_2 , інші терапевти надають позивачці лише 50% ліків, відмовляються ставити їй крапельниці та надавати фізрозчин.

Внаслідок чого, вона змушена була звертатися до Олександрівської клінічної лікарні м. Києва, проте вже на третій раз їй було відмовлено та повідомлено, що вона повинна проходити лікування у лікарнях Солом`янського району міста Києва.

Повідомила, що при зверненні за допомогою до стоматолога КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Солом`янського району м. Києва їй поставили пломбу, яка на другий день випала.

Коли звернулася до інших лікарів повідомили, що їй неправильно лікували зуби внаслідок чого, корні зубів травмують їй верхню губу.

Зазначила, що позивачу надається неякісне лікування, внаслідок якого у неї виникає ще більше проблем зі здоров`ям, зокрема катаракта, яку позивачка набула внаслідок проходження променевої процедури для носу, оскільки їй не надали спеціальні окуляри. Після чого вона перенесла операцію, оскільки в КНП «Консультативно-діагностичного центру» Солом`янського району м. Києва та КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Солом`янського району м. Києва її оперувати відмовили.

Повідомила, що в 1993 році у неї почалися проблеми з носовою перегородкою, після чого виявлено рак носової перегородки, а в 2012 році - рак сечового міхура.

Позивачка зазначила, що є інвалідом ІІ групи, має право на отримання 50% знижки на ліки та процедури у КНП «Консультативно-діагностичного центру» Солом`янського району м. Києва та КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Солом`янського району м. Києва, проте відповідачі не надають їй медичної допомоги з оплатою 50% її вартості.

' Посилалась на порушення відповідачами Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та порушення відповідачами норм Етичного кодексу лікаря України.

Враховуючи зазначене, позивачка просила суд:

стягнути з КНП «Консультативно-діагностичного центру» Солом`янського району м. Києва на її користь моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн.

стягнути з КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Солом`янського району м. Києва на її користь моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн.

зобов`язати КНП «Консультативно-діагностичного центру» Солом`янського району м. Києва лікувати її на денному стаціонарі та надавати їй відповідні ліки, передбачені для інвалідів ІІ групи.

зобов`язати КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Солом`янського району м. Києва лікувати її на денному стаціонарі та надавати їй відповідні ліки, передбачені для інвалідів ІІ групи.

стягнути з КНП «Консультативно-діагностичного центру» Солом`янського району м. Києва на її користь судові витрати у розмірі 500,00 грн. пропорційно до задоволених вимог.

стягнути з КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Солом`янського району м. Києва на її користь судові витрати у розмірі 500,00 грн. пропорційно до задоволених вимог.

30.08.2018 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Лазаренко В.В.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04.09.2018 було відкрито спрощене позовне провадження. Сторонам було направлено копію ухвали від 04.09.2018 , також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.

16.01.2019 представником (директором) КНП «ЦПМСД № 1» Солом`янського району м. Києва було подано відзив, в якому заперечує проти позовних вимог з наступних підстав.

Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Солом`янського району м. Києва діє на підставі статуту затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1819 від 11.10.2013 та положення «Про центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Солом`янського району м. Києва.

Представник «ЦПМСД № 1» Солом`янського району зазначає, що статутом підприємства та положенням не передбачено лікування пацієнтів у денному стаціонарі. При цьому послався на положення ст. 35-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» .

Зазначив, що всі заклади первинної ланки, окрім Закону України «Основи законодавства про охорону здоров`я», здійснюють свою діяльність відповідно до норм Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.03.2018 року № 504 та порядку вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу, затвердженого наказом МОЗ України від 19.03.2018 року № 503.

Відповідно до п.1 розділу 2 Порядку № 503 пацієнт (його законний представник) має право обирати лікаря, який надає ПМД, незалежно від зареєстрованого місця проживання такого пацієнта з числа осіб, які зазначені в договорі про медичне обслуговування населення, укладеним між відповідним надавачем ПМД та Національною службою здоров`я України.

Станом на 15.01.2019 ОСОБА_1 заключила договір з лікарем ЗПСЛ ОСОБА_3 .

З урахуванням наведеного вважає , що вимога позивача про зобов`язання лікувати її у денному стаціонарі є незаконною та неможливою.

Позивачка, як особа, що страждає на цукровий діабет має право на отримання безоплатних пільгових рецептів на цукрознижуючі препарати та як інвалід ІІ групи - пільгових рецептів 50% вартості на інші необхідні лікарські засоби.

Забезпечення медикаментами пільгових категорій проводиться аптеками в межах бюджетного фінансування.

КП «Фармація» протягом 2017-2018 років за пільговими рецептами лікарів первинної ланки КНП «ЦПМСД № 1» відпустила лікарських засобів на загальну суму 22 189,82 грн.

З 01.08.2018 виписка пільгових рецептів проводиться виключно лікарями вторинної ланки - лікарями спеціалістами КНП «КДЦ» Солом`янського району в межах бюджетного фінансування, передбаченого на відшкодування вартості лікарських засобів по забезпеченню пільгових категорій населення.

Талони на безкоштовне обстеження від Київського діагностичного центру надходять до відповідача в обмежений кількості та надавались позивачу.

Щодо проведення операцій відповідач зазначив, що статутом та положенням КНП «ЦПМСД № 1» не передбачено проведення оперативних втручань пацієнтам, а також зазначив, що в структурі КНП «ЦПМСД № 1» не передбачено стоматологів.

Щодо стягнення моральної шкоди представник відповідача зазначив, що не вбачає підстав грубого порушення вимог чинного законодавства. Вважає, що всі вимоги передбачені законодавством були виконані, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Тому вважає незаконним вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн.

Враховуючи зазначене, представник відповідача просив суд відмовити у задоволені позовних вимог позивача в частині, що його стосуються у повному обсязі.

Відповідач- КНП «Консультативно-діагностичний центр» Солом`янського району м. Києва відзив на позов не надав.

Проте, представником КНП «Консультативно-діагностичний центр» Солом`янського району м. Києва подано 18.03.2019 клопотання про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві. Представник відповідача вважає, що оскільки до компетенції Головного управління Державної казначейської служби належить обслуговування бюджетних коштів, а відповідно до Статуту КНП «Консультативно-діагностичний центр» Солом`янського району м. Києва підприємство є одержувачем бюджетних коштів, рішення у даній справі може вплинути на повноваження Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві.

Відповідно до Ухвали Солом`янського районного суду м.Києва у задоволенні клопотання представника КНП «Консультативно-діагностичний центр» Солом`янського району м. Києва відмовлено.

Також представником відповідача КНП «Консультативно-діагностичний центр» Солом`янського району м. Києва подано клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Згідно з ухвалою Солом`янського районного суду м.Києва від 18.06.2021 в задоволенні клопотання про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження відмовлено.

31.01.2019 позивач надала до суду заперечення проти відзиву у яких заперечила усі доводи представника відповідача КНП «ЦПМСД № 1» та вказала на протиправність дій службових осіб відповідачів.

13.02.2019 , у зв`язку з відстороненням судді Лазаренко В.В. з посади, згідно повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Усатовій І.А.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Статтею 49 Конституції України передбачено, що кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров`я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров`я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

У відповідності до ст. 33 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" медична допомога надається відповідно до медичних показань професійно підготовленими медичними працівниками, які перебувають у трудових відносинах із закладами охорони здоров`я, що забезпечують надання медичної допомоги згідно з одержаною відповідно до закону ліцензією, та фізичними особами - підприємцями, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку і можуть перебувати з цими закладами у цивільно-правових відносинах.

Згідно з положенням ст. 35-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» відповідно до якої первинна медична допомога - це медична допомога, що передбачає надання консультації, проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів, здійснення профілактичних заходів; направлення відповідно до медичних показань пацієнта, який не потребує екстреної медичної допомоги, для надання йому вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги; надання невідкладної медичної допомоги у разі розладу фізичного чи психічного здоров`я пацієнта, який не потребує екстреної, вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. Первинну медичну допомогу надають лікарі загальної практики - сімейні лікарі. Пацієнт має право обирати лікаря. Первинна медична допомога може надаватися в амбулаторних умовах або за місцем проживання (перебування) пацієнта.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 № 1303 "Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань", безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування провадиться групам населення та за категоріями захворювань згідно з додатками 1 і 2. Безоплатно і на пільгових умовах відпускаються лікарські засоби, зазначені у переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року № 1071. Відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах у разі амбулаторного лікування осіб провадиться аптеками за рецептами, виписаними лікарями лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання цих осіб.

Щодо стягнення з відповідачів на користь позивачки моральну шкоду суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2003 року «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення ( ч. 1 ст. 179 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи позивачкою як доказ на обґрунтування ії вимог надано скарги (а.с. 8-14, 16-18, 22).

Згідно відповідей наданих Головним управлінням здоров`я, відповідачем КНП « Консультативно-діагностичний центр» Солом`янського району м. Києва, представником Уповноваженого Верховної Ради України , Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації, Департаментом охорони здоров`я (а.с. 15, 22, 24, 25-26, 27-28, 29) вбачається, що згідно медичної документації позивачці надавалась медична допомога та виписувались пільгові рецепти на лікарські засоби, щодо можливості проходження лікування в умовах денного стаціонару та було роз`яснено про необхідність звернення до сімейного лікаря, протягом 2013-2018 років, необґрунтованих відмов позивачці у медичному обслуговувані не зафіксовано.

Згідно положень статуту КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Солом`янського району м. Києва КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Солом`янського району м. Києва є неприбутковим підприємством, що засноване на комунальній власності територіальної громади міста Києва і передано до сфери управління Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації та підпорядковане управлінні охорони здоров`я Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації і Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Засновником та власником підприємства є територіальна громада міста Києві від імені якої виступає Київська міська рада (п. 1.1 Статуту КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Солом`янського району м. Києва).

Відповідно до п. 2.1.1 Статуту КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Солом`янського району м. Києва основним завданням підприємства є організація надання прикріпленому населенню первинної медико-санітарної допомоги.

Пункт 2.2.1 Статуту КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Солом`янського району м. Києва визначає, що відповідно до покладених на нього завдань підприємство забезпечує надання населенню первинної медико-санітарної допомоги, а також відповідно до пункту 2.2.16 - виписку рецептів для пільгового забезпечення медикаментами окремих груп населення відповідно до законодавства України.

Відповідно до положення про центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Солом`янського району (а.с. 61), а саме пункту 1.1 вбачається Центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги створюється з метою забезпечення потреб населення у первинній медичній (медико-санітарній) допомозі.

Згідно з пунктами 2.1.1, 2.1.2 положення про центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Солом`янського району основними завданнями ЦПМСД є організація надання прикріпленому населенню ПМСД, забезпечення належної доступності та якості ПМСД для прикріпленого населення.

Відповідно до пунктів 2.2.4, 2.2.5, 2.2.6 положення про центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Солом`янського району відповідно до покладених на нього завдань ЦПМСД забезпечує наступність та послідовність обстеження, лікування та реабілітації пацієнтів у взаємодії з іншими закладами охорони здоров`я відповідно до медичного маршруту пацієнта; скерування пацієнтів для отримання медичної допомоги на вторинному та третинному рівнях; здійснення диспансеризації населення.

З матеріалів справи вбачається, що за період 2017-2018 роки, позивачці аптека № 36 КП «Фармація» та аптечний пункт « 1 аптеки № 36 КП «Фармація» випустила лікарських засобів на загальну суму 22 189,82 грн. (а.с. 66, 68-79).

Отже, з наведеного слідує, що позивачкою не надано жодного належного доказу порушення ії прав та охоронюваних законом інтересів відповідачами, зокрема не доведено, що дії відповідачів є протиправними та призвели до нанесення їй моральної шкоди.

Судом встановлено, що позивачка не надала жодного доказу щодо відмови відповідачів у наданні медичної допомоги, безоплатних пільгових рецептів на цукрознижуючі препарати, пільгових рецептів 50% вартості на інші необхідні лікарські засоби та спростовується доводами відповідача-2.

Таким чином, не установлено винних дій відповідачів щодо неотримання позивачкою лікарських засобів на пільгових умовах, також не встановлено перешкод чи обмежень у своєчасному зверненні позивачки за одержанням рецептів чи направлення на стаціонарне лікування.

Щодо вимог позивачки стосовно стягнення моральної шкоди, то суд також прийшов до висновку про їх безпідставність з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Необхідними елементами складу цивільного правопорушення, як підстави деліктної відповідальності є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою винної особи.

Відсутність хоча б однієї складової виключає обов`язок по відшкодуванню шкоди.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог позивача, оскільки судом не встановлено і стороною позивача суду не надано доказів протиправної поведінки відповідачів внаслідок чого позивачу завдано моральну шкоду.

Щодо вимоги зобов`язати лікувати позивачку на денному стаціонарі та надавати їй відповідні ліки, передбачені для інвалідів ІІ групи суд дійшов до наступного висновку, що вказане право передбачене чинним законодавством не порушується і додаткового підтвердження його у суді не потребує.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Таким чином відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з цими особами, по-перше, в трудових відносинах, а, по-друге, шкода, заподіяна нею у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків.

Посилання позивачки на норму ст.1167 ЦК України є безпідcтавним, оскільки останньою не надано належних та допустимих доказів, які підтверджували протиправність дій посадових та або службових осіб Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Солом`янського району м. Києва, Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Солом`янського району м. Києва , а також доказів , які вказували би на причинно-наслідковий зв`язок між станом здоров`я позивачки та виконання службовими особами підприємства, які здійснюють медичне обслуговування, своїх посадових обов`язків.

При цьому також позивачкою в спростування відомостей щодо належного медичного обслуговування, що викладені у відповідях відповідачів на ії скарги, не надано жодного доказу у підтвердження протилежного.

Виходячи із наведеного, суд вважає ,що у позові слід відмовити повністю.

При подачі позову позивачка як інвалід ІІ групи був звільнена від сплати судового збору. Оскільки позов не підлягає задоволенню, то, як визначено ч.1ст 88ЦПК України, судовий збір із відповідачів не стягується.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Солом`янського району м. Києва, Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Солом`янського району м. Києва про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І. А. Усатова