Справа № 359/8688/19

1-кп/357/140/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.06.2021 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі колегії: головуючий - суддя ОСОБА_1 , судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю секретарів судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судового засідання №2 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, кримінальне провадження № 62019100000000447 за обвинуваченням:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Теплицького району, Вінницької області, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, військовослужбовця за контрактом військової частини НОМЕР_1 , учасника бойових дій, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого:

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115; ч. 3 ст. 15 і п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурори ОСОБА_9 , ОСОБА_10

захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_11 ,

обвинувачений- ОСОБА_8 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_8 ,будучи військовослужбовцемвійськової службиза контрактом,займаючи посадурозвідника 2взводу розвідкиспеціального призначенняроти розвідкиспеціального призначеннявійськової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ,порушуючи вимогист.3,68Конституції України,п.«б» ч.1ст.6Основ законодавстваУкраїни проохорону здоров`я,Військової присяги,ст.ст.11,16,49,56,127,128Статуту внутрішньоїслужби ЗбройнихСил Українита ст.ст.1,3,4Дисциплінарного статутуЗбройних СилУкраїни,22.04.2019приблизно о19год.30хв., реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді настання смерті потерпілого ОСОБА_12 та бажаючи їх настання, з метою вбивства цієї особи, переслідуючи намір на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_12 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в коридорі будинку АДРЕСА_2 , правою рукою вийняв із ножнів ніж, який постійно носив з собою на ремені, та утримуючи цей ніж у правій руці наніс ОСОБА_12 , який знаходився обличчям до нього, не менше 7 (семи) ударів, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді зяючої рани у вигляді дуги, довжиною 2,5 см, глибиною 0,3 см, тильної поверхні правої кісті (1), на висоті 144,5 см від підошов; на межі правової бокової та передньої поверхні шиї в нижній третині, в проекції верхнього краю грудинно-ключового з`єднання розташована зіючої рани № 1, довжиною 2,4 см; на висоті 150, 5 см від підошов на правій боковій поверхні шиї аналогічна колота різана рана № 2, довжиною 3,1 см; аналогічна колото різаної рани № 3 на межі правої бокової і задньої поверхні шиї на висоті 149 см від підошов, довжиною 1,7 см; на 4,5 см вверх та на 1 см вперед від рани № З знаходиться аналогічна колото різана рана №4 довжиною 1,3 см; вверх від рани № 4 на 0,6 см розташована аналогічна колото-різана рана № 5 довжиною 1,7 см. На правій щоці косо-горизонтальна колото-різана рана № 6, що проникає в ротову порожнину довжиною 3, 7 см; на тильній поверхні правої кисті в проекції основи 2 пальця, косо-поперечна рана № 7 довжиною 2,5 см глибиною до 0,3 см, які виникли від дії плаского предмету, що мав ріжучий гострий край (лезо) типу клинка ножа, внаслідок чого, настала смерть останнього на місці.

Крім того ОСОБА_8 , порушуючи вимоги ст. 3, 68 Конституції України, п. «б» ч. 1 ст. 6 Основ законодавства України про охорону здоров`я, Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 49, 56, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, перебуваючи у цьому ж місці та в цей же час, після заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_12 , залишивши тіло останнього у коридорі, зайшов до кухні будинку АДРЕСА_2 , двері якої були відкритті, де на той момент знаходились ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , після цього, розуміючи, що його протиправні дії у вигляді заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_12 помітив ОСОБА_13 , реалізуючи злочинний умисел, спрямований на умисне противоправне заподіяння смерті двом особам, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді настання смерті потерпілого ОСОБА_13 та бажаючи їх настання, з метою вбивства цієї особи, переслідуючи намір на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_13 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, наблизився до потерпілого ОСОБА_13 , який рухався в сторону виходу із кухні та утримуючи ніж у правій руці, наніс останньому не менше 4 (чотирьох) ударів в життєво важливі органи, внаслідок чого, потерпілий отримав тілесні ушкодження у життєво важливі органи у вигляді колото-різаної рани задньої поверхні шиї, що проходить в товщині м`яких тканин; колото-різаної рани бокової поверхні шиї зліва, що проходить в товщині м`яких тканин; не проникаючу колото-різану рану грудної клітини справа рівня 4 ребра, колото - різану рану 2 пальця правої кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, про те, з причин що не залежали від його волі, ОСОБА_8 не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення вбивства ОСОБА_13 до кінця оскільки, ОСОБА_13 безперешкодно покинув приміщення кухні та будинку через навстіж відчинені двері, після чого ОСОБА_14 взяв за руку ОСОБА_8 , в якій останній тримав ніж та наказав йому його віддати, на що ОСОБА_8 підкорився цій вимозі, не вчиняючи інших дій, разом із ОСОБА_14 залишився в приміщенні кухні будинку АДРЕСА_2 .

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_8 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 15 і п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, визнав повністю. При цьому дав суду показання, що повністю відповідають викладеним у вироку обставинам. Зазначив, що 22.04.2019 він разом з ОСОБА_14 приблизно о 16-17 годині поїхали в село Старе Бориспільського району, де познайомились із ОСОБА_13 та ОСОБА_12 . Вони випили пива та на запрошення ОСОБА_12 поїхали до нього додому, де вживали алкоголь. Під час розмови ОСОБА_12 постійно вів з обвинуваченим розмову про АТО та піддавав сумніву правильність дій військових та взагалі доцільність його перебування в зоні бойових дій. В якийсь момент обвинуваченому від вжитого алкоголю стало зле і він з ОСОБА_12 вийшов на вулицю. Там вони пробули приблизно 5 хвилин, випалили по цигарці і стали повертатися в будинок, ОСОБА_12 йшов попереду. В цей момент згадавши усі його висловлювання, які були сприйняті як образливі, обвинувачений дістпав з ножен ніж який висів у нього на поясі, знаходячись в коридорі будинку наніс ОСОБА_12 , який знаходився обличчям до нього, не менше 7 (семи) ударів, в область обличчя, шиї та грудей. Коли той впав ОСОБА_8 , зайшов до кухні будинку, де на той момент знаходились ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , після цього, розуміючи, що вказані події помітив ОСОБА_13 , наблизився до останнього, який рухався в сторону виходу із кухні, та ножем, наніс останньому не менше 4 (чотирьох) ударів в область шиї, але ОСОБА_13 покинув приміщення кухні через двері, після чого ОСОБА_14 взяв за руку ОСОБА_8 , в якій останній тримав ніж та наказав йому його віддати, на що ОСОБА_8 підкорився цій вимозі, залишився в приміщенні кухні будинку не переслідуючи ОСОБА_13 . Щиро розкаявся у скоєному, готовий нести покарання, але просить суворо не карати.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження, а саме: обвинувачений, прокурор, захисник не заперечують, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції у суду не виникло, а також роз`яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З огляду на вищевказані обставини, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані:

- за ч. 1 ст.115КК України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині;

- за ч. 3 ст. 15 і п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України як незакінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті двох осіб, оскільки особа з причин, що незалежали від її волі не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця за якими він і повинен нести кримінальну відповідальність.

Призначаючи вид та розмір покарання ОСОБА_8 суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, що є особливо тяжкими злочинами, проти життя людини, яке є найвищою в Україні соціальною цінністю, гарантованою ст.ст. 3, 27 Конституції України, наслідки у вигляді смерті однієї людини та завдання шкоди здоров`ю у вигляді легких тілесних ушкоджень іншому потерпілому.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_8 суд бере до уваги, що він що він раніше не судимий, до вступу на службу до лав Збройних Сил України проживав у багатодітній сім`ї, що підтверджується довідкою Соболівської сільської ради №582 від 23.06.2020, на час вчинення злочинів проходив військову службу за контрактом у військовому званні сержант, тричі брав участь у проведенні АТО та ООС. За місцем проходження служби характеризується виключно позитивно, що підтверджується службовою характеристикою від 28.05.2019, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває та має добрий стан здоров`я, що підтверджується довідками з місця проживання та медичною характеристикою за місцем проходження служби від 28.05.2019.

Оцінюючи в сукупності усі вищенаведені обставини, які характеризують особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що обвинувачений до вчинення злочину вів соціальний спосіб життя.

При призначенні покарання суд також враховує правову позицію потерпілого ОСОБА_15 , який до суду не з`явився надавши заяву, відповідно до якої він буд-яких матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого не має. У вирішенні питання призначення покарання покладається на розсуд суду. Потерпілий ОСОБА_13 до суду не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи в його відсутності, щодо міри покарання покладається на розсуд суду.

З огляду на вищевказані обставини, поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, який в ході судового розгляду справи, не оспорюючи обставини інкримінованих злочинів, дав детальні показання щодо обставин їх вчинення, негативно та критично поставився до своїх протиправних дій, неодноразово висловлював жаль щодо наслідків, вважає, що повинен понести покарання за вчинене суд, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, визнає обставиною, яка пом`якшує покарання щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України суд визнає обставинами, що пом`якшують покарання:

-визнання обвинуваченим своєї вини

-участь у бойових діях у складі АТО та ООС на сході України.

Обставиною, що обтяжує покарання відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп`яніння, оскільки саме вказаний стан вплинув на кримінальну поведінку обвинуваченого, що визнається ним самим.

За таких обставин з урахуванням позиції учасників провадження, суд приходить до висновку, що для виправлення ОСОБА_8 попередження вчинення ним та іншими особами нових злочинів йому необхідно і достатньо призначити покарання у виді позбавлення волі в межах передбачених санкціями ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 15 і п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України та призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, судом не встановлено, оскільки відсутні обставини, які б істотно знижували ступінь тяжкості вчинених злочинів.

Водночас суд бере до уваги, що обвинувачений тривалий час з 22.04.2019 року постійно перебуває під вартою та утримувався під вартою спочатку на гауптвахті, а потім в умовах СІЗО.

З огляду на усі вищевказані обставини, наявність трьох пом`якшуючих та однієї обтяжуючої покарання обставини, з урахуванням правової позиції сторін провадження, суд приходить до переконання, що розмір покарання має бути ближчим до мінімальної міри, передбачених санкціями ч. 1 ст.115, та ч.2 ст. 115 КК України. На переконання суду, такий розмір покарання відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільні позови не заявлялися.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно дост. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 26, 100, 349, 368, 369 - 371,373,374,376,392,393,395 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_8 винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 15 і п.1 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання:

-зач.1 ст.115 КК Україниу виді 9 (дев`яти) років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 15 і п.1 ч. 2 ст. 115 КК України у виді 10 (десяти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати до покарання строк перебування ОСОБА_8 в місцях попереднього ув`язнення у зв`язку з розглядом даної справи з 22.04.2019 по 17.06.2021 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з 18.06.2021 року.

Запобіжний захід ОСОБА_8 у виді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили та утримувати в умовах ДУ «Київський СІЗО».

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позову у справі не заявлено.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- паперовий конверт №1, в якому знаходиться: змив речовини бурого кольору зі стіни (під №1); паперовий конверт № 2, в якому знаходиться: змив речовини бурого кольору з підлоги веранди будинку (під №2); паперовий конверт № 3, в якому знаходиться: змив речовини бурого кольору з дверей, що веде в жилу частину дому за адресою: АДРЕСА_2 ; паперовий конверт № 4, в якому знаходиться: змив речовини бурого кольору з підлоги біля трупа ОСОБА_12 ; паперовий конверт № 5, в якому знаходиться: змив речовини бурого кольору біля трупа ОСОБА_12 з права; паперовий конверт № 6, в якому знаходиться: змив речовини бурого кольору з порогу дверей; паперовий конверт №8, в якому знаходиться: змив речовини бурого кольору з лівої руки трупа ОСОБА_12 ; паперовий конверт № 9, в якому знаходиться: змив речовини бурого кольору з правої руки трупа ОСОБА_12 ; паперовий конверт № 11, в якому знаходиться: кепка камуфляжного кольору з краплями речовини бурого кольору (під №9); паперовий конверт №14, в якому знаходиться: зіскоб речовини бурого кольору з стільця №6 в кімнаті; паперовий конверт № 15, в якому знаходиться: виріз килимка зі слідами речовини бурого кольору з-під чорного стільця; паперовий конверт № 16, в якому знаходиться: змив речовини бурого кольору з підлоги кімнати під № 8, де знаходяться сліди; паперовий конверт № 17, в якому знаходиться: змив речовини бурого кольору з підлоги кімнати під № 8, де знаходяться сліди, п`ять рюмок зі столу, які упаковані до паперового конверту № 13; дві пластикові пляшки з-під пива 1) «Арсенал», 2) «Львівське 1715» ємкістю по 1,25 л, та дві скляні пляшки з-під пива 1) «Чернігівське» та 2) «Тетерів» ємкістю 0,5 л., які упаковані у паперову коробку№ 18, що знаходяться в камері зберігання речових доказів ТУ ДБР у м. Києві (м. Київ, бульвар Лесі Українки 26, 7 поверх), знищити.

- предмет схожий на ніж в дерев`яному чохлі, який належать ОСОБА_8 та який поміщений до паперового конверту № 19; футболку зеленого кольору, формений кітель сіро - зеленого кольорів, штани формені сіро - зеленого кольорів, ремінь чорного кольору, які поміщені до поліетиленового пакету експертної служби № 2103936 та скріплені ниткою, на вільному кінці якої розміщена пояснювальна бирка; статутні берци, які належать ОСОБА_8 та які поміщені до поліетиленового пакету експертної служби № 1711808 та скріплені ниткою, на вільному кінці якої розміщена пояснювальна бирка; змив речовини бурого кольору з лівої руки громадянина ОСОБА_8 та який поміщений до паперового конверту№ 22; змив речовини бурого кольору з правої руки громадянина ОСОБА_8 та який поміщений до паперового конверту № 23, що знаходяться в камері зберігання речових доказів ТУ ДБР у м. Києві (м. Київ, бульвар Лесі Українки 26, 7 поверх), знищити.

- Micro-SD «Transend» 16 гб №Е75381 3936, яка зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Білоцерківський міськрайонний суд. Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьоїстатті 349КПК України, не може бути оскарженим в апеляційному порядку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя Суддя Суддя

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3