РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2021 року справа № 580/1439/21

16 годин 23 хвилини м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді Трофімової Л.В., за участі секретаря Безпалого А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 580/1439/21

за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) [представник позивача, адвокат Кураса С.А. за ордером]

до Управління Держпраці у Черкаській області (вул. Шевченка, 205, м. Черкаси, Черкаська область, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39881228) [представник відповідача не прибув]

про визнання протиправним та скасування наказу про проведення позапланового заходу державного контролю, прийняв рішення.

18.03.2021 ФОП ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до управління Держпраці у Черкаській області, просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління Держпраці у Черкаській області від 11.02.2021 № 92-Н «Про проведення позапланового заходу державного контролю (нагляду) (інспекційне відвідування) ФОП ОСОБА_1 »;

- судові витрати стягнути з відповідача.

Ухвалою від 01.04.2021 відкрито загальне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 21.04.2021. У зв`язку з поширенням коронавірусної інфекції та хворобою судді Черкаського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 з 19.04.2021 по 14.05.2021 включно засідання 21.04.2021 не відбулося, підготовче засідання призначено на 17.05.2021 перший робочий день, коли працівник приступив до роботи. 17.05.21 оголошено перерву до 26.05.2021 закрито підготовче провадження, витребувано засвідчену копію службової записки ОСОБА_3 і призначено справу до розгляду по суті на 01.06.2021 з відкладенням розгляду і перервою до 09.06.2021, 11.06.2021.

В обґрунтуванні позовних вимог представником позивача зазначено, що підставою для перевірки став протиправний наказ від 11.02.2021 № 92-Н «Про проведення позапланового заходу державного контролю (нагляду) (інспекційне відвідування) ФОП ОСОБА_1 », копію якого позивачеві не було надано. Після отримання листа 05.03.2021 стало відомо з отриманого офіційного спірного документа про мету приходу інспекторів проведення інспекційного відвідування. Проведення перевірки зупинено за скаргою адвоката, тому позивач вважає, що наказ 11.02.2021 № 92-Н не вичерпав свою дію. В обґрунтуванні незаконності наказу позивач зазначає про те, що відповідач діяв усупереч законодавства (підстава не передбачена статтями 4,6 Закону №877 за ширшим колом повноважень згідно з п.5 Порядку №823); службова записка не є підставою для прийняття рішення про призначення позапланового заходу інспекційного відвідування позивача в частині оформлення, а не виявлення неоформлених «чиїхось» трудових відносин; призначення перевірки має бути за зверненням ідентифікованої особи; оскаржуваний захід повинен мати підставу у законодавстві. У заяві (а.с.75-80) про зміну підстав позову від 17.05.2021 зазначено: Порядок №823 як підзаконний акт, що встановлює додаткові підстави для перевірки, не може застосовуватись; використання неперевіреної усної інформації у службових відносинах під час аналізу (фільтрувати безпідставні заяви) керівником службової записки інспектора з урахуванням часу і простору пересування ОСОБА_4 . У заяві (а.с.90-95) про зміну підстав позову від 18.05.2021 зазначено: законом №877 не передбачено такої підстави для позапланового заходу як рішення керівника; у інспектора не було можливості долати відстань 70 км, реєструвати службову записку і прибути на перевірку; наказ не містить мотивувальної частини з відповідним обґрунтуванням необхідності призначення перевірки. Представник позивача позовні вимоги підтримав і просив задовольнити адміністративний позов повністю.

Відповідач проти позову заперечував, у відзиві (а.с.46-66) йдеться про Конвенцію №81 та Положення №96 і №84 на підставі яких реалізовані повноваження відповідача, а тому твердження позивача, що керуватися необхідно вимогами Податкового кодексу України, є помилковим. Під час здійснення інспекційних відвідувань з питань додержання законодавства про працю, крім відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, застосовуються процедури, встановлені Законом №877, що не регулює позапланові заходи. ВС у справі №1.380.2019.000037 зазначив, що законодавством передбачено проведення позапланових перевірок з інших підстав, крім встановлених Законом №877. Судова практика, що зазначає позивач, не є релевантною до спірних правовідносин через зміну законодавства (справа №823/647/17, №822/620/17), у справі № 440/1933/19 зазначено про Порядок №295, наказ і направлення, у справі №200/11885/18-а йдеться про застосування Конвенції №81 щодо повноважень інспектора самостійно приймати рішення у інспектуванні. Позивач помилково вважає, що підстава перевірки лише звернення фізичної особи за пп.2 п.5 Порядку №823,пп.6 п.12 Порядку №823. Висновок позивача про те, що особа, яка повідомляє інформацію, має бути працівником позивача є хибним. Рішення прийняте керівником у межах повноважень з урахуванням вимог Конвенції №81 про конфіденційність джерел інформації. У відзиві на заяву про зміну підстав позову (а.с.112-123) зазначено про спеціальний Порядок №823 інспекційне відвідування є формою державного нагляду, що належить до повноважень відповідача, яке проведено на підставі рішення керівника, спосіб подання службової записки не є предметом оскарження і не може слугувати підставою для скасування правомірного наказу №92-Н. Відповідач просив вирішити спір без участі представника (а.с.68). Відповідач вважає, що підстави для визнання протиправним і скасування наказу відсутні, тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Предметом спору є протиправність/правомірність прийняття індивідуального акта ненормативного характеру наказу Управління Держпраці у Черкаській області від 11.02.2021 № 92-Н «Про проведення позапланового заходу державного контролю (нагляду) (інспекційне відвідування) ФОП ОСОБА_1 » (а.с.13), а також тлумачення інспекційного відвідування позивачем як форми контролю та відповідачем як як форми нагляду. Судом відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення наказу (ЄДРСР 95679390) та було витребувано засвідчену копію службової записки від 11.02.2021 (ЄДРСР 97210969).

Не погоджуючись з наказом про проведення позапланового заходу інспекційним відвідуванням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити з огляду на таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05.04.2007 (надалі Закон №877). Відповідно до ч. 1 статті 8 Закону №877 орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом. Частиною 2 статті 7 Закону №877 передбачено, що на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. Згідно до ч. 10 ст. 4 Закону №877 посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом. Дія Закону №877 поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч.1 ст.2).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 5 статті 2 Закону № 877, органи Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), забезпечують дотримання принципів державного нагляду (контролю); вимог щодо місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмежень у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактувань норм на користь суб`єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборони на вилучення оригіналів документів та техніки; обов`язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерій ризику; права суб`єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальності посадових осіб органу державного нагляду (контролю); прав суб`єктів господарювання; права на консультативну підтримку суб`єктів господарювання; громадський захист; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю) та умов віднесення суб`єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі незатвердження відповідних критеріїв розподілу. Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці (надалі Положення №96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Пунктом 7 Положення №96 встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з пунктом 1 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.04.2015 за № 438/26883 Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Положення про Управління Держпраці у Черкаській області, затвердженого наказом Держпраці від 03.08.2018 № 84 (далі Положення № 84). Повноваження Управління поширюються на територію Черкаської області. Згідно підпункту 5 пункту 4 Положення № 84 Управління відповідно до покладених на нього завдань, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі, їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. Згідно з підпунктом 5 пункту 6 Положення № 84, Управління для виконання завдань має право проводити безперешкодно відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення у будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, що використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства.

Законом України «Про центральні органи виконавчої влади» 17.03.2011 № 3166-VI (ч.1 ст.23) визначено: Центральний орган виконавчої влади у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів міністерств видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

08.09.2004 Законом України №1985-IV «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі» була ратифікована Конвенція Міжнародної організації праці №81. Відповідно до статті 12 Конвенції інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їх повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, що стосуються застосування правових норм; ї) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги. У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов`язків.

Суд критично оцінює у наказі згадування Конвенції № 129 1969 року про інспекцію праці у сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 № 1986-IV, позаяк не виокремлено релевантні до спірних відносин положення (пункти, абзаци) цього акта.

Відповідно до ЄДР основними видами діяльності позивача є: за КВЕД 31.01 виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі (основний); 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.52 роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 31.09 виробництво інших меблів; 31.02 виробництво кухонних меблів (а.с.11).

Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, була визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (далі Порядок № 295). ВС справу № 826/8917/17 призначив до розгляду у відкритому судовому засіданні на 30.06.2021 (відмовлено у задоволенні клопотання Кабінету Міністрів України та Державної служби України з питань праці про зупинення виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі №826/8917/17: визнати нечинною постанову КМУ від 29.04.2017 № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Постановою КМУ від 21.08.2019 № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (Порядок №283), де підставами для здійснення інспекційних відвідувань є (п.5): 1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) рішення суду; 5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо не оформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин; 6) інформація: ДПС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб`єкта господарювання; пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків; фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю; 8) доручення Прем`єр-міністра України; 9) звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 10) запит народного депутата України; 11) невиконання вимог припису інспектора праці. Звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника. Інспектор праці самостійно приймає рішення про необхідність відвідування роботодавця з метою інформування його та працівників про найбільш ефективні способи додержання законодавства з питань оформлення трудових відносин, моніторингу стану його додержання (п.28). Інспекційне відвідування або рішення інспектора праці про відвідування роботодавця, передбачене пунктом 28 Порядку №823, підлягає повідомній реєстрації Держпраці чи її територіальним органом до початку їх проведення. Під час проведення інспекційного відвідування (п.8 Порядку №823) інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Відповідно до п.19 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, що стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Пунктом 1.1. ДСТУ 4163-2003 (Уніфікована система Організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів) (надалі ДСТУ 4163-2003) передбачено, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; підприємств, установ, організацій та їх об`єднань усіх форм власності (далі - організацій). Відповідно до пункту 1.2. ДСТУ 4163-2003 цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташовування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів. Документи, що їх складають в організації, згідно пункту 4.4. ДСТУ 4163-2003 повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва організації (07), назва виду документа (10) (не зазначають на листах), дата (11), реєстраційний індекс документа (12), заголовок до тексту документа (19), текст документа (21), підпис (23). Згідно з пунктом 3.12. Національного стандарту України ДСТУ 2732:2004 «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять», затвердженого наказом від 28.05.2004 №97 Держспоживстандарту України (надалі ДСТУ 2732:2004) юридична сила (службового документа) властивість службового документа, надана чинним законодавством, що є підставою для вирішення правових питань, здійснювати правове регулювання і (або) управлінські функції. Підпунктом 4.1.7. пункту 4.1. ДСТУ 2732:2004 визначено, що підпис службового документа реквізит службового документа, який свідчить про відповідальність особи за його зміст та є єдиний чи один з реквізитів, що надають документові юридичної сили.

Судом встановлено, що наказ Управління Держпраці у Черкаській області від 11.02.2021 № 92-Н «Про проведення позапланового заходу державного контролю (нагляду) (інспекційне відвідування) ФОП ОСОБА_1 » оформлено із зазначенням: дати, номера, підпису уповноваженої особи, на бланку, що відповідає вимогам Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (вимоги до оформлення документів).

Службова записка від 11.02.2021 (а.с.14, а.с.135) щодо повідомлення/доповіді про використання найманої праці без оформлення трудових відносин у цеху з виготовлення меблів позивачем відповідає вимогам Конвенції №81 (інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов`язків): відповідно до пп.3 п.5 Порядку №823 йшлося про направлення на здійснення заходу контролю. Допустимість як властивість доказів поєднує в собі декілька вимог: доказ вважається допустимим, якщо отриманий уповноваженим суб`єктом з дотриманням належної правової процедури та є закріпленим у відповідному джерелі.

Наказом від 12.04.2012 № 578/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.04.2012 за № 571/20884, затверджено Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів щодо: організаційно-розпорядчої документації (статути, положення, правила, інструкції, накази тощо), документів (довідки, доповіді, доповідні записки тощо), статистичної документації із зазначенням, що у відомчих (галузевих) переліках документів діють ті статті, що не суперечать цьому Переліку.

Судом встановлено, що відповідно до письмових пояснень на ім`я керівника Управління Держпраці у Черкаській області інспекторами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повідомлено, що відповідно до наказів від 11.02.2021 №91-Н, 92-Н та направлень №89 і №90 розпочато інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 за адресом господарської діяльності: АДРЕСА_2 з питань додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин (а.с.58-59), вимога інспекторів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (у скарзі зазначено ОСОБА_7 ) від 11.02.2021 №4К84/451/ПД про надання документів (а.с.22), тому пояснення інших осіб (а.с.15-17) щодо відвідування жінкою/чоловіком різних об`єктів інспектування не спростовують факту здійснення інспекційного відвідування місця господарської діяльності позивача.

Відповідно до статті 1 Закону №877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно з частиною 4 статті 4 Закону №877 передбачено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Частинами 2-4 ст. 6 Закону №877 визначено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною 4 статті 2 цього Закону.

За змістом частини 4 статті 2 Закону №877 заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

У постанові Верховного Суду від 21.10.2019 у справі №200/11885/18-а зазначено таке: «статтею 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі», що ратифікована Законом України № 1985-ІV від 08.09.2004 (далі Конвенція №81), передбачено, що інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: а) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та с) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: і) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; іі) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; ііі) зобов`язувати вивішувати об`яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; іv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою. Конвенція визначає безумовне дискреційне повноваження інспектора самостійно приймати рішення щодо необхідності проведення інспектування того чи іншого роботодавця для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються».

Згідно зі ст. 16 Конвенції № 81 інспекція на підприємствах проводиться так часто і так ретельно, як це потрібно для забезпечення ефективного застосування відповідних законодавчих положень.

У постанові КАС ВС від 31.07.2020 № 440/1933/19 (К/9901/35495/19) зазначено: інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача та яке проводиться на підставі наказу та направлення. Питання, що пов`язані з здійсненням державного нагляду (контролю), зокрема, за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення (наприклад, переліку підстав для проведення Держпраці інспекційних відвідувань), можуть урегульовуватись, як законами, так й іншими актами законодавства, у тому числі й нормами міжнародної конвенції, яка ратифікована Україною у встановленому законом порядку. Факт перебування ст.ст. 12, 16 у розділі Конвенції №81 «Інспекція праці у промисловості» не свідчить про те, що дія такої норми поширюється на обмежене коло правовідносин (тільки перевірки підприємств промисловості) і встановлює загальні засади здійснення прав та повноважень інспекторів праці і Конвенція №81 не містить іншого (спеціального) правового регулювання здійснення перевірок.

Суд дійшов висновку, що відповідач наділений повноваженнями здійснювати як державний нагляд так і державний контроль з питань дотримання законодавства про працю.

Судом встановлено, що відповідно до наказу від 08.02.2021 №17-В головного державного інспектора І.Петухову направлено у відрядження в Корсунь-Шевченківський район для інформаційно роз`яснювальної роботи терміном 1 день 11.02.2021 (захід контролю) (а.с.82). Відповідно до звіту про використання коштів від 24.02.2021 та квитків № 001021 та 005315 посадова особа відповідача, ОСОБА_6 , 11.02.2021 вибула у відрядження до м. Корсунь-Шевченківський та 11.02.2021 повернулася із відрядження до м. Черкаси (а.с.83-84).

Наказ від 11.02.2021 № 92-Н підписаний заступником керівника Управління Жарковою М., вимога інспекторів 11.02.2021 №4К84/451/ПД про надання документів не скасована, не відкликана, є дійсною.

У матеріалах справи немає доказів виконання вимоги від 11.02.2021 №4К84/451/ПД, зокрема повідомлення до органу ДФС про прийняття на роботу працівників.

Надаючи оцінку твердженню позивача про нетотожність підстав для перевірки щодо «виявлення неоформлених» і «в частині оформлення» трудових відносин, суд зазначає про таке.

У контексті перевірки мети реалізації повноважень відповідача щодо запобігання використанню незадекларованої праці (діяльність без державної реєстрації; наймана праця без оформлення трудових відносин; приховування від державних органів частини відпрацьованого робочого часу та заробітної плати; маскування трудових відносин під виглядом інших форм діяльності) суд враховує принцип превалювання змісту над формою.

У постанові Верховного Суду від 25.01.2019 у справі № 812/1112/16 (ЄДРСР 79411347) зазначено, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах компетенції та із змісту можна встановити зміст цього рішення, таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

Суд встановив і матеріалами справи підтверджено, а відповідачем доведено те, що існували правові підстави для прийняття рішення про проведення інспекційного відвідування саме щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з огляду на таке.

Основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України. Майно суб`єктів господарювання може бути закріплено на іншому праві відповідно до умов договору з власником майна.

У позові зазначено: 11.02.2021 за адресом, де «здійснює діяльність ТОВ «КАМ`ЯНЕ ДЕРЕВО» у АДРЕСА_2 , керівником якого є позивач прибули інспектори».

Зі службової записки І.Петухової (а.с.14, ) вбачається, що йдеться про повідомлення фізичної особи, що за адресом у АДРЕСА_2 діє цех з виготовлення меблів, де ТОВ «КАМ`ЯНЕ ДЕРЕВО» (юридична особа) та ФОП ОСОБА_1 використовують найману працю без належного оформлення трудових відносин.

У вимозі (форма 5 до наказу від 27.10.2020 №2161) від 11.02.2021 (а.с.18) щодо об`єкту відвідування ФОП ОСОБА_1 з 13.00 до 13.30 за адресом у АДРЕСА_2 зобов`язано до 17.02.2021 надати документи для проведення державного контролю.

Матеріали справи не містять доказів правових підстав використання приміщення у АДРЕСА_2 позивачем та/або розмежування умов (графіка) користування цехом, обладнанням працівниками позивача та\або інших суб`єктів господарювання.

Доказів здійснення господарської діяльності саме позивачем чи іншими особами за цим адресом: АДРЕСА_2 (куточок споживача тощо) учасниками у контексті принципу змагальності не надано.

Відповідно до статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному та об`єктивному встановленню обставин справи, не приховувати докази.

Із загальнодоступної інформації відомо, що контактна інформація стосовно позивача фізичної-особи підприємця РНОКПП НОМЕР_1 різного характеру: АДРЕСА_3 , https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/fop_ details/27150110/; https://clarity-project.info/tenderer/3476905751; https://z.texty.org.ua/seller/ 289138; ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) є бенефіціарний власник, голова, засновник ТОВ «КАМ`ЯНЕ ДЕРЕВО» (43727495) за КВЕД 31.09 - виробництво інших меблів (Україна, 19402, Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський р-н, місто Корсунь-Шевченківський, вул. Суворова, будинок 19Ж) https://opendatabot.ua/c/43727495.

Мінекономіки за наказом від 27.10.2020 № 216, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.12.2020 за №1280/35563 (опубліковано 06.01.2021) оновило форми документів, що складаються під час здійснення заходів державного нагляду та контролю Державною службою України з питань праці, зокрема: акта складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) (форма 1); акта про відмову від підпису (форма 2); акта про неможливість проведення заходу державного контролю (форма 3); акта про неможливість складання висновку (форма 4); вимоги про надання документів (форма 5); вимоги щодо забезпечення здійснення контрольних повноважень, усунення виявлених порушень (форма 6); висновку про стан дотримання об`єктом нагляду законодавства про працю під час здійснення контрольних повноважень (форма 7); припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю (форма 8); припису про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду (форма 9); розпорядження про усунення виявлених порушень ліцензійних умов з виробництва вибухових матеріалів промислового призначення (форма 10); постанови по справі про адміністративне правопорушення (форма 11); постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення (форма 12); протоколу про адміністративне правопорушення (форма 13); рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (форма 14); рішення щодо скасування (залишення без змін) постанови по справі про адміністративне правопорушення (форма 15).

Немає такого суб`єктивного права, яке не переслідувало б ніякого інтересу, але не всякий інтерес опосередкується правом і охороняється законом. Відповідно до стаття 13 Конституції України держава забезпечує захист всіх прав суб`єктів права власності і господарювання. Згідно зі ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, створеним відповідно до закону.

Надаючи оцінку твердженню позивача щодо того, що наказ не вичерпав свою дію, суд зазначає про таке.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач допустив інспекторів Управління праці до проведення інспекційного відвідування щодо перевірки з питань додержання законодавства про працю, не створював перешкод у її проведенні.

Оцінюючи вимогу про скасування наказу про проведення інспекційного відвідування, суд зазначає, що позивач оскаржує акт індивідуальної дії, що вичерпав дію фактом допуску, станом на день розгляду справи інспекційне відвідування фактично здійснено відповідачем, наказ реалізовано.

Судом встановлено, що рішення у формі наказу (що оспорюється) прийняте не лише за результатами аналізу інформації, отриманої від фізичної особи (службова записка 11.02.2021) під час проведення інформаційно-роз`яснювальної роботи.

Надаючи оцінку твердженню позивача щодо відсутності у спірному наказі мотивувальної частини з відповідним обґрунтуванням необхідності призначення перевірки суд зазначає про таке.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 877 однією з підстав для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У випадку проведення інспекційного відвідування не вимагається погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Наказ щодо проведення інспекційного відвідування позивача від 11.02.2021 № 92-Н є реалізованим та таким, що вичерпав свою дію. Стадія (етап) витребування документів за встановленою формою № 5 та їх подальша оцінка, оформлення матеріалів для прийняття рішення керівником є окремими процедурами.

Вимоги про скасування акту індивідуальної дії можуть стосуватися виключно діючих актів, адже задоволення такого позову має наслідком позбавлення такого акту юридичної сили (здатності до застосування). Акт індивідуально дії, що вичерпав свою дію, є юридичним фактом, що відбувся у минулому та призвів до виникнення певних правових наслідків. Юридичні факти або події минулого в принципі не можуть бути скасовані судом чи іншим органом, як не можуть бути скасовані будь-які події минулого.

Позаяк інспекційне відвідування позивача проведено, тому за наявного згадування Конвенції №29, навіть за умови відсутності очевидних і суттєвих недоліків оформлення і призначення позапланового заходу інспекційного відвідування підстав для визнання оскаржуваного наказу протиправним та його скасування, суд не знаходить підтвердження порушеного права позивача.

Допуск до перевірки фактично нівелює правові наслідки окремих незначних процедурних порушень, допущених контролюючим органом під час призначення та проведення інспекційного відвідування з урахуванням дискреційних повноважень інспектора за Конвенцією №81.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) №1-10/2004, поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно - смисловому зв`язку з поняттям «права» має один і той же зміст.

У постанові Верховного Суду України від 15.12.2015 у справі №800/206/15 зазначено: обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявники вважають начебто певні положення норм законодавства впливають на їх правове становище.

У справі № 200/3185/19-а (ЄДРСР 85572881) (набрання законної сили: 12.11.2019) зазначено: суб`єкт господарювання, який вважає порушеним порядок та підстави призначення інспекційного відвідування має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такого інспекційного відвідування. Якщо ж допуск до інспекційного відвідування відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень законодавства про працю, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи. Позовні вимоги спрямовані на оскарження дій контролюючих органів щодо проведення інспекційних відвідувань можуть бути задоволені лише тоді, якщо до моменту ухвалення рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до інспекційного відвідування. В іншому разі в задоволенні таких вимог має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав суб`єктів господарювання, оскільки після проведення інспекційного відвідування права позивача порушують лише наслідки проведення відповідного інспекційного відвідування. Враховуючи що позивач допустив до проведення інспекційного відвідування посадових осіб Держпраці, то єдиним та належним способом захисту прав та інтересів позивача є оскарження законності прийнятих на підставі акта інспекційного відвідування постанов про накладення штрафу, оскільки оскарження інших дій контролюючого органу не може привести до відновлення порушених прав позивача та не відповідає завданням і основним засадам адміністративного судочинство щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб у публічно-правовому спорі.

Обставини справи, що би свідчили про недопуск позивачем посадових осіб контролюючого органу до проведення інспекційного відвідування відсутні і відповідних доказів матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що позивач допустив інспектора праці до проведення інспекційного відвідування щодо перевірки з питань додержання законодавства про працю.

Суд дійшов висновку, що докази у справі сукупно підтверджують, що Управління Держпраці в Черкаській області під час винесення оскаржуваного акту індивідуальної дії наказу діяло у межах наданих повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Суд не встановив у спірних правовідносинах протиправної поведінки заступника начальника відповідача у зв`язку із прийняттям наказу оскаржуваного наказу від 11.02.2021 № 92-Н та/або недобросовісного виконання обов`язків інспекторами щодо забезпечення виконання наказу шляхом здійснення інспекційного відвідування та реалізації повноважень з огляду на вимогу про надання документів від 11.02.2021, що свідчить про законність та обачність рішень.

У діях Управління Держпраці в Черкаській області щодо прийняття оскаржуваного наказу від 11.02.2021 № 92-Н суд не встановив протиправності стосовно позивача, позаяк відповідач під час проведення інспекційного відвідування місця господарської діяльності позивача та прийняття і оформлення оскаржуваного акту діяв на підставі, та у спосіб передбачений чинним законодавством, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

Враховуючи, що позивачеві відмовлено у задоволенні позовних вимог, відсутні підстави для розподілу судових витрат згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: фізична особа підприємець ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ];

відповідач: Управління Держпраці у Черкаській області [вул. Шевченка, 205, м. Черкаси, Черкаська область, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39881228].

Повне судове рішення складено 22.06.2021.

Суддя Л.В. Трофімова