ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/809/21

17 червня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що як вбачається з відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №563/03-21 від 10 березня 2020 року позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком.

Обґрунтовуючи свою відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком згідно з ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зазначило, що до його страхового стажу не зараховані періоди роботи згідно записів трудової книжки, а саме: з 19 червня 1979 року по 25 жовтня 1979 року у Фалештському цукровому заводі та з 28 травня 1982 року по 21 квітня 1997 року у Тернопільському експериментально- механічному заводі ім. Молодої Гвардії, оскільки відтиски печаток, якими засвідчено записи про звільнення з роботи не читаються.

Окрім цього, у даному листі №563/03-21 від 10 березня 2020 року пенсійним фондом також було повідомлено, що документи, які б підтверджували стаж роботи Позивача, набутий в Республіці Португалія (формуляри), протягом трьох місяців з дня подання заяви не надійшли.

Як вважає відповідач, що на момент звернення за пробаченням пенсії згідно поданих документів загальний страховий стаж Позивача складає 6 років 2 місяці 9 днів, що є меншим за необхідний, а отже для призначенні пенсії за віком на даний час підстав немає.

Позивач не погоджується з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, вважає його протиправним та таким, що порушує його право на пенсію за віком.

Ухвалою від 26.02.2021 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 16.03.2021. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Період роботи з 19.06.1979 року по 25.10.1979 року у Фалешстському цукровому заводі не зараховано, оскільки запис про звільнення з роботи завірений не чітким відтиском печатки.

Щодо періоду роботи в 2002 році та з 2003 року по 2013 роки в Португальській Республіці, то відповідач зазначив, що питання пенсійного забезпечення громадян України та Португалії регулюються Угодою між Україною та Португальською Республікою про соціальне забезпечення та Адміністративною домовленістю щодо процедури застосування Угоди між Україною та Португальською Республікою про соціальне забезпечення, які набрали чинності з 01.03.2012 року.

Положення Угоди базуються на пропорційному принципі, за яким кожна Держава призначає пенсію за страховий стаж, набутий на її території, та за своїм національним законом.

Якщо Договірною Державою не виконуються вимоги за власним законодавством, вона може, згідно зі статтею 15 Угоди, шляхом підсумування страхового стажу враховувати стаж іншої Держави для набуття, збереження або відновлення права на пенсію, так ніби цей стаж набуто за її законодавством за умови, що період роботи не перекривають один одного.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області 08.07.2019 року надіслано пакет документів (заява, формуляр - зв`язку UA/PT-8, додаткові документи) до Пенсійного фонду України для подальшого переказу до Національного центру пенсій Португалії. Згідно повідомлення Пенсійного фонду України від 14.08.2019 року документи направлено до Португальської Республіки.

Відповідно до Адміністративної домовленості щодо процедури застосування Угоди між Україною та Португальською Республікою про соціальне забезпечення заява, яка подана на виконання статті 15 Угоди негайно пересилається до компетентної установи іншої Договірної сторони, яка в свою чергу заповнює формуляр зв`язку вказуючи страховий стаж, набутий відповідно до законодавства, яке вона застосовує та негайно повертає примірник цього формуляра, до установи, що отримала заяву.

Також, у листі № 563/03-21 Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 10 березня 2020 року про відмову в призначенні пенсії за віком, зазначено, що протягом трьох місяців з дня подання заяви документи, які підтверджують стаж роботи позивача в Португальській Республіці не надходили, тому період роботи в Португальській Республіці не був врахований при обчисленні стажу.

09.10.2020 року на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надійшов лист Пенсійного фонду України з формуляром UA/PT-8 про підтвердження страхового стажу, набутого на території Португалії.

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повідомило ОСОБА_1 про необхідність повторно звернутися для вирішення питання про призначення пенсії, однак позивач не з`явився.

Відповідач вважає, що будь-які об`єктивні чи суб`єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду у визначені законом строки з відповідним позовом до відповідача, якщо позивач вважав, що його діями чи бездіяльністю порушуються її права та законні інтереси. А тому просив в задоволенні позову відмовити.

25.03.2021 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності.

Ухвалою суду від 25.03.2021 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 27.04.2021 о 14:30 год.

Ухвалою суду від 27.04.2021, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) допитано свідка ОСОБА_2 , який працював разом із позивачем, а саме був водієм на автобусі від Тернопільського експериментально-механічного заводу ім. Молодої Гвардії та оголошено по справі перерву до 26.05.2021 о 11:45 год. для підготовки до надання нових пояснень по справі.

26 травня 2021 року ухвалою суду відкладено розгляд справи на 10.06.2021 о 09:45 год., у зв`язку із неявкою позивача.

Ухвалою суду від 10.06.2021, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) допитано свідка ОСОБА_3 , яка працювала разом із позивачем з 1982 по 1997 роки. Він був водієм на автобусі, а свідок працювала в кладовій Тернопільського експериментально-механічного заводу ім. Молодої Гвардії. А також було залишено позовну заяву без руху, у зв`язку із пропущенням строку звернення до суду до 17.06.2021.

На виконання ухвали суду 16 червня 2021 року позивачем було подано клопотання про поновлення строку для звернення до суду.

Сторони в судове засідання не з`явилися, однак подали заяви про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду клопотання сторін у справі в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши заяву про поновлення строку та адміністративну справу, вивчивши зміст відзиву на позов і відповіді на відзив, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, приходить до висновку, що причини пропуску строку звернення до суду є поважними та вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_1 , з 05 липня 1978 року по 10 листопада 1978 року працював робочим складу консервного цеху на Фалештському цукровому заводі (згідно наказів №143к від 05.07.1978 року та №263к від 10.11.1978 року ).

З 19 червня 1979 року по 25 жовтня 1979 року Позивач працював водієм автонавантажувача в автопарку Фалештського цукрового заводу (згідно наказів №144к від 19.06.1979 року та №266к від 25.10.1979 року).

З 29 жовтня 1979 року по 28 листопада 1981 року ОСОБА_1 проходив службу в рядах Радянської Армії (згідно військового квитка НОМЕР_2 , виданого 23 жовтня 1979 року Фалештським районним військовим комісаріатом Молдавської РСР).

З 11 січня 1982 року по 13 квітня 1982 року Позивач працював водієм другого класу автобусів Тернопільського АТП 19021 (згідно наказів №4 від 11.01.1982 року та №45 від 12.04.1982 року).

28 травня 1982 року ОСОБА_1 прийнято на посаду водія автобуса другого класу в транспортний відділ у «Тернопільський експериментально-механічний завод ім. Молодої Гвардії» (згідно наказу №64 від 28.05.1982 року).

Відповідно до запису №9 у трудовій книжці Позивача 01 лютого 1990 року створено республіканське постачально-виробниче об`єднання Укоопснабмаш.

22 листопада 1994 року Позивача переведено слюсарем складальником по третьому розряду на дільницю випаровувачів (згідно наказу №100 від 22.11.1994 року).

21 квітня 1997 року ОСОБА_1 звільнено з роботи за власним бажанням ст.38 КЗпП України з Підприємства Укоопспілки «Тернопільський експериментально-механічний завод» (згідно наказу №22 від 21.04.1997 року).

Окрім цього, протягом 2002 року та в період з 2003 року по 2013 рік ОСОБА_1 працював Португальській Республіці.

Слід відмітити, що для підтвердження стажу в Португальській Республіці ОСОБА_1 звернувся до пенсійного фонду, у зв`язку з чим ще 08 липня 2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області надіслано пакет документів (заява, формуляр-зв`язку UA/PT-8, додаткові документи) до Пенсійного фонду України для подальшого переказу до Національного центру пенсій Португалії. Згідно повідомлення Пенсійного фонду України від 14 серпня 2019 року №24735/02-24 документи ОСОБА_1 направлено до Португальської Республіки, що підтверджується листом № 11397/02-01 від 13 листопада 2019 року Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

З 13 серпня 2013 року по 19 серпня 2013 року Позивач працював водієм автотранспортних засобів (автобусів) першого класу в ПАТ «Тернопільське АТП 16127» (згідно наказів №112-к від 13.08.2013 року та №116 від 19.08.2013 року).

З 17 жовтня 2014 року по 10 лютого 2015 року ОСОБА_1 працював на роботі слюсарем-інструментальником на ТОВ Завод «Ремпобуттехніка» (згідно наказів №186 від 17.10.2014 року та №23 від 10.02.2015 року).

З 01 серпня 2016 року Позивач працює техпрацівником у ФОП ОСОБА_4 (згідно трудового договору №3 від 01.08.2016 року).

Так, Позивач ОСОБА_1 у віці 60-ти років, 22 жовтня 2019 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою №7753 для призначення пенсії за віком згідно з ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується розпискою-повідомленням (копія додається).

Відповідно до заяви про призначення пенсії Позивачем було долучено наступні документи:

- Паспорт громадянина України;

-Довідка про присвоєння ідентифікаційного номера;

- Трудова книжка НОМЕР_1 , видана 06.08.1979; Військовий квиток серія НОМЕР_2 від 23.10.1979;

-Архівна довідка №1092/26-3.02 від 02.09.2019 про заробітну плату за період роботи ОСОБА_1 з 1985-1989 рр. в «Тернопільському експериментально-механічному заводі ім. Молодої Гвардії», видана Архівним відділом Тернопільської міської ради.

Однак, відповіді від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на свою заяву про призначення пенсії Позивач не отримував.

Позивач зазначив, що з метою отримання відповіді на заяву від 22 жовтня 2019 року про призначення пенсії за віком, у грудні 2020 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою про надання йому копії пенсійної справи.

02 січня 2021 року позивач отримав від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області листа № 6740-6749/Р-02/8-1900/20 від 24 грудня 2021 року, що підтверджується копією конверта та трекінгом відправлень з офіційного сайту Укрпошти №4600806988415. Як вбачається з листа, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надати копії пенсійної справи немає можливості, оскільки в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області міститься лише електронна пенсійна справа, сформована з оригіналів документів, які були надані позивачем.

В подальшому 18 січня 2021 року позивач знову звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою про надання йому електронної пенсійної справи у паперовій формі та відповідь за результатами його звернення про призначення пенсії від 22 жовтня 2019 року.

05 лютого 2021 року позивач отримав відповідь на дану заяву від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 347-239/Р-02/8-1900/21 від 31 січня 2021 року, що підтверджується копією конверта та трекінгом відправлень з офіційного сайту Укрпошти № 4600807022069. До вказаного листа було долучено копію пенсійної справи, яка містила копію відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №563/03-21 від 10 березня 2020 року на звернення позивача про призначення пенсії від 22 жовтня 2019 року.

Як вбачається з даної відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №563/03-21 від 10 березня 2020 року позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком.

Обґрунтовуючи свою відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком згідно з ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зазначило, що до його страхового стажу не зараховані періоди роботи згідно записів трудової книжки, а саме: з 19 червня 1979 року по 25 жовтня 1979 року у Фалештському цукровому заводі та з 28 травня 1982 року по 21 квітня 1997 року у Тернопільському експериментально- механічному заводі ім. Молодої Гвардії, оскільки відтиски печаток, якими засвідчено записи про звільнення з роботи не читаються.

Окрім цього, у даному листі №563/03-21 від 10 березня 2020 року пенсійним фондом також було повідомлено, що документи, які б підтверджували стаж роботи Позивача, набутий в Республіці Португалія (формуляри), протягом трьох місяців з дня подання заяви не надійшли.

А тому відповідач вважає, що на момент звернення за пробаченням пенсії згідно поданих документів загальний страховий стаж Позивача складає 6 років 2 місяці 9 днів, що є меншим за необхідний, а отже для призначенні пенсії за віком на даний час підстав немає.

Не погодившись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, позивач вважає його протиправним та таким, що порушує право на пенсію за віком.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Частиною 1 ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року N 1788-ХІІ передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно із ст.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за цим Законом призначаються трудові пенсії за віком.

Статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.І ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

Частиною 1 ст.20 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визачено, що особам, які не мають достатнього для призначення повної пенсії стажу роботи (стаття 12), призначаються пенсії за віком при неповному стажі в розмірі, пропорційному наявному стажу (стаття 68), але не менше соціальної пенсії (пункт "б" статті 94).

Згідно з ч.І ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно зі статтею 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, а відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок №637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовийстажвстановлюється напідставііншихдокументів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно п.3 даного Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, підтвердження стажу роботи для призначення пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.

Відповідно до пункту 18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України (ст.81 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

Згідно зі ст.82 Закону України «Про пенсійне забезпечення» документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії (стаття 81), не пізніше 10 днів з дня їх надходження.

Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку: пенсії за віком та по інвалідності призначаються з дня досягнення пенсійного віку або відповідно встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку або встановлення інвалідності (п. «а» ч.І ст.83 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

Зокрема, згідно з пунктами 1.1, 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1, страховий стаж за період роботи до 1 січня 2004 року обчислюється на підставі записів у трудовій книжці.

Відповідно до пункту 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженій спільним наказом Мінпраці, Мін`юсту Мінсоцзахисту від 29 липня 1993 року N 58, у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Поряд із цим, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку а загальних підставах, відтак суд не погоджується із діями відповідача щодо неврахування трудового стажу позивачки вказаного у її трудовій книжці, з підстав того, що вона заповнена з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок (відсутність на першій сторінці печатки підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка).

Вищенаведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.

Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а.

Поряд з цим, Позивач вважає, що на сторінках 6, 7 оригіналу трудової книжки ОСОБА_1 , на яких навпроти запису під номером « 7» записано дані від 21.04.1997 року про «звільнення з роботи по власному бажанню ст.38 КЗпП України», чітко читається відтиск печатки Підприємства Укоопспілки «Тернопільський експериментально-механічний завод», з якого Позивач був звільнений згідно наказу №22 від 21.04.1997 року.

Окрім цього, трудовий стаж ОСОБА_1 на «Тернопільському експериментально-механічному заводі ім. Молодої Гвардії», а з 01 лютого 1990 року - на Підприємства Укоопспілки «Тернопільський експериментально-механічний завод» за період з 28 травня 1982 року по 21 квітня 1997 року підтвердили свідки - колишні працівники зазначеного підприємства , які працювали разом з Позивачем у вказаний період: ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Водночас, всупереч п.3 Порядку №637, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області виявивши, що (на його думку) відтиск печатки Підприємства Укоопспілки «Тернопільський експериментально-механічний завод» чітко не читається, не здійснило жодних дій та запитів щодо отримання інших документів у ОСОБА_1 чи в Архівному відділі Тернопільської міської ради, які б містили відомості про періоди роботи Позивача на вказаному підприємстві.

Окрім цього, суд не погоджується з тим, що Відповідач не зарахував стаж роботи Позивача, який було набуто набутого в Республіці Португалія протягом 2002 року та за період з 2003 року по 2013 роки, так як документи, які мали надійти з Національного центру пенсій Португалії і підтверджували би стаж Позивача, не надійшли до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області протягом трьох місяців з дня подання заяви.

Суд вважає, що вини ОСОБА_1 у невчасному надісланні документації органами пенсійного фонду як України, так і Португальської Республіки, немає.

Відтак суд вважає, що зарахування до загального стажу позивача роботи спірних періодів роботи дає право на призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).

Оскільки, позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 908,00 грн. згідно квитанції №1014484558 від 17.02.2021.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову щодо зарахування до загального трудового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 28 травня 1982 року по 21 квітня 1997 року на «Тернопільському експериментально-механічному заводі ім. Молодої Гвардії» (з 01 лютого 1990 року - змінено назву на Підприємство Укоопспілки «Тернопільський експериментально-механічний завод») та з 2003 року по 2013 рік в Португальській Республіці для призначення і виплати пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з врахуванням до загального страхового стажу період роботи з 28 травня 1982 року по 21 квітня 1997 року на «Тернопільському експериментально-механічному заводі ім. Молодої Гвардії» (з 01 лютого 1990 року змінено назву на Підприємство Укоопспілки «Тернопільський експериментально-механічний завод») і період роботи в 2002 році та з 2003 року по 2013 роки в Португальській Республіці з 28 липня 2019 року згідно поданої заяви.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 червня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769).

Головуючий суддяПодлісна І.М.