Постанова

Іменем України

16 червня 2021 року

м. Київ

справа № 462/1585/16-ц

провадження № 61-6705св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідачі (позивачі за зустрічним позовом): ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 03 березня 2020 року у складі колегії суддів: Струс Л. Б., Левика Я. А., Шандри М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про реальний розподіл нерухомого майна.

Позовна заява мотивована тим, що згідно з наказом Управління комунальної власності Львівської міської ради від 30 червня 2011 року № 1070-7-3 оформлено право власності будинку АДРЕСА_1 на 11/20 часток за ОСОБА_4 та на 9/20 часток - за ОСОБА_5 .

Згідно з нотаріально посвідченим договором дарування житлового будинку, укладеного 06 травня 2015 року: ОСОБА_4 подарувала позивачу ОСОБА_1 11/20 реальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 ; ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_2 5/20 реальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 ; ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_3 4/20 реальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 .

Згідно з нотаріально посвідченим договором дарування, укладеним 06 травня 2015 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подарували (безоплатно передали у власність) позивачу ОСОБА_1 , а також ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належну їм на праві спільної сумісної особистої приватної власності земельну ділянку, площею 0,0629 гектарів, кадастровий номер: 4610136300:05:004:0058, із цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: будинок АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що порядок користування вказаним нерухомим майном визначився вже давно, ще за часів права власності на це майно попередніми власниками, проте, повинен бути закріплений за новими власниками цього житла та прибудов та відповідно, за ними потрібно визнати право особистої власності на такі приміщення і земельні ділянки. У зв`язку з чим позивач звернувся до суду із цим позовом.

На підставі викладеного, уточнивши в подальшому позовні вимоги, ОСОБА_1 просив: виділити у приватну власність ОСОБА_1 приміщення житлового будинку на АДРЕСА_1 наступні приміщення загальною площею 54,2 кв. м, житловою 47,4 кв. м (див. зелений колір Таблиці № 2 додатку № 1 до висновку експерта № 2010/2011 від 31 січня 2018 року): - під літ. 1-5 (житлова) площею 16,2 кв. м, - під. літ. 1-6 (житлова) площею 18,4 кв. м, - під. літ. 1-7 (житлова) площею 12,8 кв. м, - під. літ. 1-9 (кухня) площею 4,8 кв. м,- під. літ. 1-10 (ванна) площею 2,0 кв. м, та підвал під літ. пд (бет); виділити у приватну власність ОСОБА_1 господарські будівлі та споруди (арк. 27 висновку експерта № 2010/2011 від 31.01.2018 р. аркуш 142 справи № 462/1585/16-ц Том І): - сарай літ. «Д» - визнаний експертизою № 2010/2011 гаражем (зелений колір Таблиці № 7 додатку 1 до висновку експерта № 2010/2011 від 31.01.2018 р); виділити у приватну власність ОСОБА_1 , співвласнику 11/20 ід.ч., частину земельної ділянки в натурі, кадастровий номер: 4610136300:05:004:0058 із цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: будинок АДРЕСА_1 , площею та у розмірі, що відповідає 0,0124 га з наступними геометричними розмірами по периметру від точки Б (за ходом годинникової стрілки): 3,39; 14,39; 15,75; 3,77; 12,55; 10,60 м.п., а також частину земельної ділянки за цією адресою з наступними геометричними розмірами по периметру точки Б1 (за ходом годинникової стрілки): 3,43; 8,52; 3,39; 8,52 м.п. (див. зелений колір Таблиці №8 до додатку № 1 до висновку експерта № 2010/2011 від 31.01.2018 p.). Залишити у спільній частковій власності ОСОБА_1 (55 % чи 11/20 частки), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (45 % чи 9/20 частки разом (5/20 та 4/20) у відповідно до їх ідеальних часток у будинковолодінні приміщення (див. синій колір Таблиці № 2 додатку № 1 до висновку експерта № 2010/2011 від 31.01.2018 р) : - під літ. 1-1 (коридор) площею 1,5 кв. м, - під літ. 1-8 (коридор) площею 8,8 кв. м, залишити у спільній частковій власності ОСОБА_1 (55% чи 11/20 частки), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (45% чи 9/20 частки разом (5/20 та 4/20) у відповідно до їх ідеальних часток у будинковолодінні) приміщення: - сходи під літ. "сх", - хвіртку 1, - ворота № 2, - огорожа № 3, - огорожа № 4, - хвіртка № 5, - мощений № І, - мощення № II відповідно площі та місцю розташування земельної ділянки, що відповідає 55% від загальної площі житлового будинку або 11/20 ідеальних часток будинковолодіння АДРЕСА_1 (див. синій колір Таблиці № 7 додатку № 1 до висновку експерта № 2010/2011 від 31.01.2018 р). Частину земельної ділянки загальною площею 0,0230 га, зокрема, - під будинком та на відстані одного метру від кожної частини його конструкцій, виділити у спільне користування обох співвласників для можливості кожному обслуговувати свою частину будівлі за геометричними розмірами частини земельної ділянки (від точки А за ходом годинникової стрілки): 1,00; 8,52; 13,17; 3,82; 3,39; 10,60; 12,55; 3,77; 1,50; 18,19; 3,39; 8,52 м.п. (див синій колір Таблиц № 8 додатку № 1 до висновку експерта № 2010/2011 від 31.01.2018 p.).

У березні 2017 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про реальний поділ нерухомого майна.

Зустрічний позов мотивовано тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 є співвласниками житлового будинку на АДРЕСА_1 з визначеними частками кожного. Сторонам у справі на праві спільної сумісної власності належить земельна ділянка для будівництва і обслуговування вказаного будинку, загальною площею 0,0629 га.

Оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом про виділення своєї частки в житловому будинку та виділ частки земельної ділянки в натурі, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 запропонували позивачу за первісним позовом провести поділ вказаного майна в добровільному позасудовому порядку.

Проте, ОСОБА_1 відмовився, у зв`язку із цим ОСОБА_2 і ОСОБА_3 звернулись до суду із зустрічним позовом.

Враховуючи викладене уточнивши вимоги, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просили провести реальний поділ житлового будинку на АДРЕСА_1 і земельної ділянки для його обслуговування, і зокрема: виділити у спільну власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 приміщення, загальною площею 69 кв. м, житловою 41,2 кв. м, і зокрема: в будинку А-1: - 1-4 ( житлова кімната площею 12,3 кв. м); - 1-2 (кухня площею 4,3 кв. м), - 1-3 ( ванна площею 2,0 кв. м), - мезонін (мз), який складається з - 1-11 (сходова клітка площею 6 кв. м), - 1-12 ( житлова кімната площею 11,1 кв. м), - 1-13 (житлова кімната площею 17,8), - 1-14 (коридор площею 7,1 кв. м), - а також господарські споруди: сарай літ. «Б», сарай літ «В», вбиральня «У», І (підвал площею 8,4 кв. м), господарську споруду - гараж літ «Г». Виділити у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 частину земельної ділянки площею 0,02767 га з наступними геометричними промірами по периметру від точки В (за ходом годинникової стрілки) 6,10; 11,77; 17,39; 13,17; 8.52; 1,00; 3,43; 9,47; (згідно з таблицею № 8 додатку 1 до висновку №5164/5165 від 31.01.2018 р. Приміщення коридору 1-1 площею 1,5 кв. м та 1-8 площею 8,8 кв. м, залишити в спільному користуванні сторін. Стягнути з відповідача 137 503,50 грн грошової компенсації за відхилення від ідеальних частин при поділі земельної ділянки.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 25 червня 2019 року первісний позов задоволено частково.

Виділено у власність ОСОБА_1 , наступні приміщення житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54,2 кв. м, житловою площею 47,4 кв. м, (згідно з висновком експерта № 2010/2011 від 31.01.2018 року; Додаток № 1 Таблиця № 2), а саме:

- під літ. 1-5 (житлова) площею 16,2 кв. м,

- під літ. 1-6 (житлова) площею 18,4 кв. м,

- під літ. 1-7 (житлова) площею 12,8 кв. м,

- під літ. 1-9 (кухня) площею 4,8 кв. м,

- під літ. 1-10 (ванна) площею 2,0 кв. м.

Виділено у власність ОСОБА_1 господарську будівлю сараю під літ. "Д" що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер 4610136300:05:004:0058 (згідно з висновком експерта № 2010/2011 від 31.01.2018 року, Додаток № 1 Таблиця № 7).

Залишено у спільної часткової власності ОСОБА_1 (11/20), ОСОБА_2 (5/20), ОСОБА_3 (4/20) у відповідності до їх ідеальних часток у будинковолодінні приміщення (згідно з висновком експерта № 2010/2011 від 31.01.2018 року; Додаток № 1 Таблиця № 2):

- під літ. 1-1 (коридор) площею 1,5 кв. м,

- під літ.1-8 (коридор) площею 8,8 кв. м.

Залишено у спільної часткової власності ОСОБА_1 (11/20), ОСОБА_2 (5/20), ОСОБА_3 (4/20) (згідно з висновком експерта № 2010/2011 від 31.01.2018 року; Додаток № 1 Таблиця № 7):

- під літ. "сх" сходи,

- хвіртку № 1,

- ворота № 2,

- огорожу № 3,

- огорожу № 4,

- хвіртку № 5,

- мощення № І,

- мощення № ІІ.

Виділено у спільну сумісну власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 наступні приміщення житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 69 кв. м, житловою площею 41,2 кв. м, (згідно з висновком експерта № 2010/2011 від 31.01.2018 року; Додаток № 1 Таблиця № 1, 2, 3), а саме:

- під літ. 1-4 (житлова кімната) площею 12,3 кв. м,

- під літ. 1-2 (кухня) площею 4,3 кв. м,

- під літ. 1-3 (ванна) площею 2,0 кв. м,

- під літ. 1-9 (кухня) площею 4,8 кв. м,

- під літ. 1-10 (ванна) площею 2,0 кв. м,

- під літ. І (підвал) площею 8,4 кв. м.

Мезонін, який складається з:

- під літ. 1-11 (сходова клітка) площею 6,0 кв. м,

- під літ. 1-12 (житлова кімната) площею 11,1 кв. м,

- під літ. 1-13 (житлова кімната) площею 17,8 кв. м,

- під літ. 1-14 (коридор) площею 7,1 кв. м.

Виділено у спільну сумісну власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 наступні господарські будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер 4610136300:05:004:0058 (згідно з висновком експерта № 2010/2011 від 31.01.2018 року, Додаток № 1 Таблиця № 7), а саме:

- під літ. "Г" господарська споруда гараж,

- під літ. "В" сарай,

- під літ. "У" вбиральня.

Виділено у власність ОСОБА_1 частину земельної ділянки, яка розташована на АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0124 га за наступними геометричними розмірами по периметру від точки Б (за ходом годинникової стрілки): 3,39; 14,39; 15,75; 3,77; 12,55; 10,60 м.п., а також частину земельної ділянки за даною адресою з наступними геометричними розмірами по периметру від точки Б1 (за ходом годинникової стрілки): 3,43; 8,52; 3,39; 8,52 м.п. (згідно висновку експерта № 2010/2011 від 31.01.2018 року, Додаток № 1 Таблиця № 8).

Виділено у спільну сумісну власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 частину земельної ділянки, яка розташована на АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0124 га за наступними геометричними розмірами по периметру від точки В (за ходом годинникової стрілки): 6,10; 11,77; 17,39; 13,17; 8,52; 1,00; 3,43; 9,47 м.п.

Виділено у спільне користування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (згідно з висновком експерта № 2010/2011 від 31.01.2018 року; Додаток № 1 Таблиця № 8) частину земельної ділянки загальною площею 0,0230 га, зокрема під будинком та на відстані одного метру від кожної частини його конструкцій для можливості кожному обслуговувати свою частину будівлі за геометричними розмірами (від точки А за ходом годинникової стрілки) : 1,00; 8,52; 13,17; 3,82; 3,39; 10,60; 12,55; 3,77; 1,50; 18,19; 3,39; 8,52 м.п.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 256 521,36 грн та з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 - 257 234,14 грн в рахунок компенсації за відхилення від ідеальних частин про розподілі житлового будинку, господарських будівель, споруд та земельної ділянки.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 та в решті вимог зустрічного позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 07 серпня 2019 року виправлено описку допущену в цьому рішенні, у резолютивній його частині в абз. 6 вирішено вказати:

«Виділити у спільну сумісну власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 наступні приміщення житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 69 кв. м, житловою площею 41,2 кв. м, (згідно висновку експерта № 2010/2011 від 31.01.2018 року; Додаток № 1 Таблиця № 1, 2, 3), а саме:

- під літ. 1-4 (житлова кімната) площею 12,3 кв. м,

- під літ. 1-2 (кухня) площею 4,3 кв. м,

- під літ. 1-3 (ванна) площею 2,0 кв. м,

- під літ. І (підвал) площею 8,4 кв. м.

Мезонін, який складається з:

- під літ. 1-11 (сходова клітка) площею 6,0 кв. м,

- під літ. 1-12 (житлова кімната) площею 11,1 кв. м,

- під літ. 1-13 (житлова кімната) площею 17,8 кв. м,

- під літ. 1-14 (коридор) площею 7,1 кв. м»

замість «Виділити у спільну сумісну власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 наступні приміщення житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 69 кв. м, житловою площею 41,2 кв. м, (згідно з висновком експерта № 2010/2011 від 31.01.2018 року; Додаток № 1 Таблиця № 1, 2, 3), а саме:

- під літ. 1-4 (житлова кімната) площею 12,3 кв. м,

- під літ. 1-2 (кухня) площею 4,3 кв. м,

- під літ. 1-3 (ванна) площею 2,0 кв. м,

- під літ. 1-9 (кухня) площею 4,8 кв. м,

- під літ. 1-10 (ванна) площею 2,0 кв. м

- під літ. І (підвал) площею 8,4 кв. м.

Мезонін, який складається з:

- під літ. 1-11 (сходова клітка) площею 6,0 кв. м,

- під літ. 1-12 (житлова кімната) площею 11,1 кв. м,

- під літ. 1-13 (житлова кімната) площею 17,8 кв. м,

- під літ. 1-14 (коридор) площею 7,1 кв. м»

Крім того, у абз. 9 вказати «Виділити у спільну сумісну власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 частину земельної ділянки, яка розташована на АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0275 га за наступними геометричними розмірами по периметру від точки В (за ходом годинникової стрілки): 6,10; 11,77; 17,39; 13,17; 8,52; 1,00; 3,43; 9,47 м.п.», замість «Виділити у спільну сумісну власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 частину земельної ділянки, яка розташована на АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0124 га за наступними геометричними розмірами по периметру від точки В (за ходом годинникової стрілки): 6,10; 11,77; 17,39; 13,17; 8,52; 1,00; 3,43; 9,47 м.п.»

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сторони погодились на варіант розподілу поділу житлового будинку, господарських будівель і споруд АДРЕСА_2 (відповідно до фактичного користування) у запропонованому у висновку експерта, оскільки він буде оптимальним, відповідатиме інтересам сторін.

Суд зазначив, що оскільки, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, тому єдиним варіантом, що відповідає вимогам закону, буде розподіл земельної ділянки, запропонований у висновку експерта, відповідно до якого, при розподілі враховуються частки співвласників будинку: ОСОБА_1 - 11/20, ОСОБА_2 - 5/20, ОСОБА_3 - 4/20.

При цьому, місцевий суд вирішив за необхідне стягнути з відповідачів за первісним позовом на користь позивача певні кошти в рахунок компенсації за відхилення від ідеальних частин при розподілі майна.

Не погодившись з таким рішенням місцевого суду, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 03 березня 2020 року рішення місцевого суду в частині виділення земельної ділянки та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 256 521,36 грн та з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 257 234,14 грн в рахунок компенсації за відхилення від ідеальних частин при розподілі житлового будинку, господарських будівель, споруд та земельної ділянки, а також в частині відмови в задоволенні зустрічного позову щодо виділення земельної ділянки та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 грошової компенсації за відхилення від ідеальних частин при розподілі земельної ділянки скасовано та постановлено в цій частині нове судове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 в частині виділення земельної ділянки та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 256 521,36 грн та з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 257 234,14 грн в рахунок компенсації за відхилення від ідеальних частин при розподілі житлового будинку, господарських будівель, споруд та земельної ділянки відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині виділення земельної ділянки та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 грошової компенсації за відхилення від ідеальних частин при поділі земельної ділянки задоволено частково.

Виділено у спільну сумісну власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 частину земельної ділянки, яка розташована на АДРЕСА_1 загальною площею 0,0275 га за наступними геометричними промірами по периметру від т.В (за ходом годинникової стрілки): 6,10: 11,77; 17,39; 13,17; 8,52; 1,00; 3,43; 9,47 м.п.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 65 544,20 грн в рахунок компенсації за відхилення від ідеальних частин при поділі земельної ділянки.

В решті рішення залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що наявна окрема цивільно-правова угода, у відповідності до якої сторони у справі набули саме право спільної сумісної власності на спірну земельну ділянку, що виключає застосування приписів статті 120 Земельного кодексу України.

Разом із тим, відповідно до частини другої статті 370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є в спільній сумісній власності вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Тому, оскільки спірна земельна ділянка належить сторонами на праві спільної сумісної власності, отже при поділі їхні частки є рівними і мають в становити по 1/3 частині за кожним.

При цьому апеляційний суд застосував варіант поділу земельної ділянки, запропонований висновком судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 5164/5165 від 31 січня 2018 року.

Рішення суду першої інстанції в частині первісних та зустрічних позовних вимог про розподіл житлового будинку, господарських будівель та споруд не було предметом перегляду апеляційного суду, у зв`язку із чим справа у суді касаційної інстанції переглядається виключно в частині визначення часток земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, які мають належати сторонам, а також стягнення грошової компенсації, а в іншій частині не переглядається відповідно до вимог статті 400 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, в оскаржуваній частині.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанцій залишив поза увагою, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про виділ частки земельної ділянки пропорційно частки житлового будинку, проте судом помилково застосовані норми матеріального права, які стосуються поділу земельних ділянок як окремого об`єкта права власності, замість норм матеріального права, що відповідають суті спору та стосуються виділу частки з майна.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять залишити без задоволення касаційну скаргу, а постанову апеляційного суду - без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.

07 травня 2020 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 травня 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд встановив, що згідно з нотаріально посвідченим договором дарування житлового будинку, укладеного 06 травня 2015 року: ОСОБА_4 подарувала позивачу ОСОБА_1 11/20 реальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 ; ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_2 5/20 реальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 ; ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_3 4/20 реальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до цього договору дарування та правовстановлюючого документу - Витягів з Державного реєстру прав на нерухоме майно, житловий будинок на АДРЕСА_1 належить сторонам на праві спільної часткової власності.

Згідно з нотаріально посвідченим договором дарування земельної ділянки, укладеним 06 травня 2015 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подарували (безоплатно передали у власність) позивачу ОСОБА_1 , а також ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належну їм на праві спільної сумісної особистої приватної власності земельну ділянку, площею 0,0629 гектарів, кадастровий номер: 4610136300:05:004:0058, із цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: будинок АДРЕСА_1 .

Вказана земельна ділянка належала дарувальникам на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1, яке видано 24 вересня 2014 року Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції Львівської області.

Відповідно до зазначеного договору дарування та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06 травня 2015 року, вказана земельна ділянка належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 5164/5165 від 31 січня 2018 року пропонується наступний варіант поділу земельної ділянки будинковолодіння, що за адресою: АДРЕСА_1 : Виділити у власність співвласника 1/3 частини земельної ділянки ОСОБА_1 частину земельної ділянки, яка розташована на АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0124 га за наступними геометричними розмірами по периметру від точки Б (за ходом годинникової стрілки): 3,39; 14,39; 15,75; 3,77; 12,55; 10,60 м.п., а також частину земельної ділянки за даною адресою з наступними геометричними розмірами по периметру від точки Б1 (за ходом годинникової стрілки): 3,43; 8,52; 3,39; 8,52 м.п. (згідно з висновком експерта № 2010/2011 від 31.01.2018 року, Додаток № 1 Таблиця № 8).

Виділити у спільну сумісну власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що є співвласниками 2/3 частин земельної ділянки частину земельної ділянки, яка розташована на АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0124 га за наступними геометричними розмірами по периметру від точки В (за ходом годинникової стрілки): 6,10; 11,77; 17,39; 13,17; 8,52; 1,00; 3,43; 9,47 м.п.

Виділити у спільне користування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (згідно з висновком експерта № 2010/2011 від 31 січня 2018 року; Додаток № 1 Таблиця № 8) частину земельної ділянки загальною площею 0,0230 га, зокрема під будинком та на відстані одного метру від кожної частини його конструкцій для можливості кожному обслуговувати свою частину будівлі за геометричними розмірами (від точки А за ходом годинникової стрілки): 1,00; 8,52; 13,17; 3,82; 3,39; 10,60; 12,55; 3,77; 1,50; 18,19; 3,39; 8,52 м.п.

При цьому грошова компенсація, яка належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до запропонованого варіанту розподілу становить 137 503,50 грн.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 2010/2011 від 31 січня 2018 року пропонується наступний варіант поділу земельної ділянки будинковолодіння, що за адресою: АДРЕСА_1 : Виділити у власність співвласника 1/3 частини земельної ділянки ОСОБА_1 частину земельної ділянки, яка розташована на АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0124 га за наступними геометричними розмірами по периметру від точки Б (за ходом годинникової стрілки): 3,39; 14,39; 15,75; 3,77; 12,55; 10,60 м.п., а також частину земельної ділянки за даною адресою з наступними геометричними розмірами по периметру від точки Б1 (за ходом годинникової стрілки): 3,43; 8,52; 3,39; 8,52 м.п. (згідно з висновком експерта № 2010/2011 від 31.01.2018 року, Додаток № 1 Таблиця № 8).

Виділити у спільну сумісну власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що є співвласниками 2/3 частин земельної ділянки частину земельної ділянки, яка розташована на АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0124 га за наступними геометричними розмірами по периметру від точки В (за ходом годинникової стрілки): 6,10; 11,77; 17,39; 13,17; 8,52; 1,00; 3,43; 9,47 м.п.

Виділити у спільне користування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (згідно з висновком експерта № 2010/2011 від 31 січня 2018 року; Додаток № 1 Таблиця № 8) частину земельної ділянки загальною площею 0,0230 га, зокрема під будинком та на відстані одного метру від кожної частини його конструкцій для можливості кожному обслуговувати свою частину будівлі за геометричними розмірами (від точки А за ходом годинникової стрілки): 1,00; 8,52; 13,17; 3,82; 3,39; 10,60; 12,55; 3,77; 1,50; 18,19; 3,39; 8,52 м.п.

При цьому грошова компенсація, яка належить ОСОБА_1 відповідно до запропонованого варіанту складає 507 340,50 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною другою статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

За змістом статей 316, 317 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 321 ЦК України).

Статтею 355 ЦК України визначено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (частина перша статті 368 ЦК України).

У відповідності до статті 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.

У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Відповідно до частини другої статті 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Ураховуючи те, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від площі іншого (інших) співвласників, тобто має складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України.

Таким чином, при виділі у власність позивачам за зустрічним позовом частини спірної земельної ділянки, апеляційний суд повинен був зазначити в судовому рішенні, яка частка виділяється відповідачу, тим самим визначивши конкретний окремий об`єкт нерухомості майна, який залишається у власності відповідача.

При цьому, загальні засади цивільного законодавства, зокрема засади справедливості, добросовісності та розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), спонукають суд при вирішенні зазначених спорів ураховувати інтереси всіх сторін.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції на вказане уваги не звернув, не врахував, що правовий режим спільної власності має враховувати інтереси всіх її учасників і забороняє обмеження прав одних учасників за рахунок інших.

Виділивши у спільну сумісну власність позивачам за зустрічним позовом частину спірної земельної ділянки, апеляційний суд не зазначив в постанові, яка саме частка виділяється відповідачу за зустрічним позовом.

Вказане свідчить про те, що апеляційним судом при апеляційному перегляді справи встановлені не всі фактичні обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

З огляду на те, що суд касаційної інстанції у силу вимог частини першої статті 400 ЦПК України позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, то усунути вказані недоліки розгляду справи на стадії касаційного перегляду неможливо, а тому справа передається на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи, що апеляційним судом не встановленні фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, ухвалене ним рішення не може вважатися законним і обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Під час нового розгляду суду належить врахувати вищенаведене, дослідити та належним чином оцінити зібрані у справі докази, дати правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити законне і справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного суду від 03 березня 2020 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

В. С. Жданова

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко