ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 року Справа № 915/218/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Степановій С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коприг", пр. О. Поля, 107-Г, кімн. 209, м. Дніпро, 49069 (код ЄДРПОУ 33718667)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора", с. Миколаївське, Вітовський район, Миколаївська область, 57262 (код ЄДРПОУ 22430008)

про стягнення грошових коштів в сумі 440 206, 54 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2;

від відповідача: Скачко Д.П.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Коприг" з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора" суму вартості неповернутого товару в розмірі 440 206, 54 грн.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.03.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 30.03.2021 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.03.2021 року відмовлено ТзОВ "Коприг" у задоволенні клопотання (вх. № 4158/21 від 22.03.2021 року) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду по справі № 915/218/21, призначеного на 30.03.2021 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 25.03.2021 року задоволено клопотання представника відповідача ТзОВ "Сандора" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.03.2021 року відкладено підготовче засідання по справі на 27.04.2021 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.04.2021 року закрито підготовче провадження у справі № 915/218/21. Розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 24.05.2021 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.05.2021 року оголошено перерву в судовому засіданні до 08.06.2021 року.

В судовому засіданні 08.06.2021 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ У СПРАВІ.

24.05.2021 до господарського суду Миколаївської області представником відповідача ТзОВ «Сандора» подано клопотання про застосування заходів процесуального примусу та винесення окремої ухвали (вх. № ЕП:7702/21 від 24.05.2021), в якому відповідач просить суд:

- застосувати заходи процесуального примусу у вигляді штрафу щодо позивача ТзОВ «Коприг» та/або його представника ОСОБА_2 за зловживання процесуальними правами та вчинення дій з метою перешкоджання судочинству спроби введення суду в оману щодо фактичних обставин та навмисного повідомлення суду неправдивих тверджень;

- винести окрему ухвалу та направити до Дніпропетровської обласної прокуратури для організації досудового розслідування за фактам вчинення посадовими особами ТзОВ «Коприг» злочинів, передбачених ч. 2 ст. 358 та ч. 2 ст. 384 КК України.

Клопотання в частині застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу мотивоване тим, що сторона позивача приховала від суду той факт, що предметом судового розгляду по справі № 904/7932/16 була якість клапанів; позивачем було подано суду спотворену митну декларацію.

Клопотання в частині винесення окремої ухвали мотивовано тим, що керівник позивача ТзОВ «Коприг» вніс до акта про фактичну якість № 1 завідомо недостовірні дані.

Позивач заперечив проти клопотання з підстав, зазначених у додаткових поясненнях (вх. 8003/21 від 26.05.2021).

Відповідно до ст. 131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 132 ГПК України заходами процесуального примусу є штраф.

Відповідно до ст. 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи вищевикладене, судом відмовлено в задоволенні клопотання в частині застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу, оскільки подання стороною доказів є правом та водночас обов`язком сторони судового процесу. В свою чергу, за результатами розгляду справи судом оцінюються докази за правилами глави 5 ГПК України. Застосування судом до сторони процесу штрафу за подання чи неподання доказів (крім випадку витребування судом доказів в порядку ст. 81 ГПК України) не лише не передбачено положеннями ГПК України, а й порушуватиме принцип змагальності судового процесу.

Відповідно до ч. 11 ст. 246 ГПК України окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, який повинен надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

Судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача в частині винесення окремої ухвали, оскільки твердження відповідача про те, що працівниками ТзОВ «Коприг» (в тому числі керівником) внесено до акта про фактичну якість № 1, який складено в односторонньому порядку ТзОВ «Коприг», завідомо недостовірних даних, грунтуються на припущеннях та власній оцінці доказів.

Крім того, позивач не позбавлений права самостійно звернутись до правоохоронних органів із відповідною заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Інші заяви та клопотання відсутні.

ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивача.

Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про стягнення грошової заборгованості.

Підставою позову позивачем зазначено, що між позивачем ТзОВ "Коприг" та відповідачем ТзОВ "Сандора" було укладено договір поставки № 200815 SD-ОР-167-15 від 20.08.2015, в рамках якого здійснювалась відповідачу поставка товару.

Позивач зазначає, що відповідач на підставі ст. 678 ЦК України відмовився від договору та вимагав повернення сплаченої за товар грошової суми.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2017 року по справі № 904/7932/16 за позовною заявою ТзОВ "Сандора" до ТзОВ "Коприг" стягнуто грошові кошти в сумі 348 699, 65 грн.

Позивач зазначає, що в процесі примусового виконання вищевказаного судового рішення ним сплачено (повернуто) відповідачу як покупцю товару сплачену ним грошову суму за товар.

Враховуючи вищевикладені обставини, позивач звернувся до відповідача із вимогою про повернення товару.

Позивач вказує, що у зв`язку з припиненням зобов`язань щодо поставки товару за договором позивач 15.12.2018 року отримав від відповідача вантаж у повернення товару за договором 200815 SD-ОР-167-15 від 20.08.2015. Проте, як зазначає позивач у позовній заяві, отримані від відповідача товарно-матеріальні цінності не є тим товаром, що був поставлений позивачем в рамках договору 200815 SD-ОР-167-15 від 20.08.2015, внаслідок чого позивач повернув вищевказаний товар відповідачу та звернувся до суду із даним позовом про стягнення суми вартості неповернутого товару.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 678, 1212, 1213 ЦК України.

2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

У відзиві на позовну заяву (вх. № 4526/21 від 26.03.2021 року) відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити.

Відповідач зазначає, що з заявленим позовом не погоджується та не визнає в повному обсязі через те, що позивачем не доведено:

- факту поставки позивачем клапанів саме виробництва компанії Mangione Consulting UG (Німеччина);

- факту неповернення позивачу фактично поставлених ним клапанів;

- факту наявності будь-якого маркування на поставлених позивачем клапанах;

- факт безпідставного збагачення та заявлену до відшкодування вартість.

В обґрунтування заперечень відповідач зазначає наступне:

- подані позивачем докази, на підтвердження факту поставки позивачу клапанів виробництва компанії Mangione Consulting UG, жодним чином не свідчать про факт поставки відповідачу 22.01.2016 року клапанів виробництва саме Mangione Consulting UG. Дане твердження спростовується матеріалами господарської справи № 904/7932/16 та встановленими рішеннями судів преюдиційними фактами;

- відповідач зазначає, що після приймання поставлених позивачем клапанів було виявлено візуальні відмінності від оригінальних клапанів за матеріалом, конструкцією, геометричними розмірами відсутність будь-якого маркування тощо;

- на підтвердження факту відмінності поставлених клапанів з клапанами SIAD 1250 відповідач посилається на висновки двох судових експертиз, призначених під час провадження по справі № 904/7932/16;

- відповідач зазначає, що посилання позивача на п. 1 та п. 2 додатку 1 до договору є безпідставним, оскільки, умовами договору визначено договірну вартість саме якісних клапанів, які так і не було поставлено позивачем, що підтверджено рішеннями судів по справі № 904/7932/16;

- відповідач вказує, що в складеному позивачем акті про фактичну якість згідно з яким ТзОВ «Коприг» дійшло висновку про відмінність повернутих клапанів тим, що були поставлені TзОB «Сандора», внесли завідомо неправдиві твердження, зокрема, щодо відсутності на клапанах будь-якого маркування. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які брали участь у складанні цього Акту, були завідомо обізнані про фактичні характеристики поставлених клапанів та відсутність на них будь-якого маркування;

- описуючи предмет № 10 в Акті позивач вказує на наявність пошкоджень клапану, яка відповідає характеру пошкоджень, які виникли одразу після експлуатації клапану. Натомість, у висновку експерта, виконаного на замовлення позивача, будь-яка інформація щодо пошкодження клапану відсутня, що викликає сумніви щодо того, які саме клапани були надані позивачем судовому експерту.

- відповідач зазначає, що додана в якості доказу копія митної декларації та акт № 1 про фактичну якість в розумінні ст. 78 ГПК України не є достовірними доказами.

У відповіді на відзив (вх. № 4934/21 від 02.04.2021 року) позивач зазначає наступне:

- щодо виробника поставлених позивачем клапанів, то позивач зазначає, що із листування, на яке посилається відповідач, жодним чином не випливає про те, що позивач поставив відповідачеві клапани виробництва Cozzani. Позивач зазначає у листі про те, що виробник компресорів SIAD не виробляє самостійно клапани на своє обладнання, а використовує в ньому клапани виробництва Cozzani.

- позивач зазначає, що у листі мова йде, по-перше, про виробника Cozzani(що постачає клапани, які є для компресору SIAD оригінальними), а не Mangione Consulting UG, а, по-друге, мова йде не про маркування, а про логотоип, що є зовсім різним;

- позивач не брав на себе зобов`язання за договором поставити оригінальні клапани, тобто ті, що вироблені Cozzani., а навіть на переддоговірному етапі зазначав про еквівалентність продукції, а не її оригінальнісь;

- у підтвердження поставки відповідачу клапанів виробництва Mangione Consulting UG позивачем подано митну декларацію від 22.01.2016, за якою було ввезено ці товари на митну територію України;

- щодо митної декларації позивач вказує, що у деяких графах цієї декларації позивачем була прихована комерційна інформація. Відповідь Галицької митниці Держмитслужби повністю спростовує твердження відповідача про підробку митної декларації;

- акт про фактичну якість складено відповідно до вимог інструкції П-7 «Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю», що затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966;

- позивач вказує, що сторона позивача в особі будь-яких її представників жодного разу не зазначала про те, що поставлені за розірваним договором клапани не мали маркування, навпаки послідовно вказувала протилежне, що відображено в багатьох документах, що надавала суду сторона позивача під час розгляду справи № 904/7932/16;

- на відміну від відповідача, який має парк компресорів SIAD та різноманітних запчастин та комплектуючих до них, позивач не має на балансі компресори SIAD, а отже не має навіть змоги надати для проведення експертизи будь-які інші (навіть схожі) товари ніж ті, що отримані від відповідача, оскільки взагалі жодних комплектуючих (у тому числі й клапанів) до компресорів SIAD не має;

- позивач зазначає, що неприйняття товару позивачем відбулось у повній відповідності нормам законодавства без порушень прав відповідача;

- щодо висновків експертизи, яка була покладена в основу рішення місцевого господарського суду, то під час перегляду справи в апеляційному порядку її висновки були відхилені, оскільки такий доказ було відхилено судом апеляційної інстанції. Отже натепер посилання відповідача на висновки Приватного акціонерного товариства «Миколаївський експертно-технічний центр» є безпідставними та надуманими;

- щодо висновку №6-06/18 від 26.07.2018 року, проведеному товариством з обмеженою відповідальністю "Бюро судових експертиз "Надія", в якому зазначається, що об`єкти дослідження за цим висновком не містять маркування, то із змісту цього висновку неможливо встановити, що досліджувалися саме клапани, які були поставлені позивачем за спірним договором;

- позивач зазначає, що якщо відповідач не має можливості повернути поставлені позивачем товари, то звісно має в грошовий спосіб компенсувати їх вартість, яку позивач та відповідач погодили у договорі;

- позивач вказує, що вимоги щодо застосування інструкції П-7 під час приймання товарів позивач та відповідач погодили у договорі №200815 SD-OP-167-15 від 20.08.15, а отже вони є імперативними. Натомість ані в матеріалах справи № 904/7932/16, ані у відзиві відповідача немає акту про фактичну якість прийнятих від позивача товарів.

У запереченнях на відповідь на відзив (вх. № 5479/21 від 13.04ю2021) відповідач зазначив наступне:

- стосовно листування відповідач зазначає, що тлумачення листа від 11.03.2016 позивачем є спробою введення в оману суду, оскільки відповідь позивача повинна тлумачитися у нерозривному взаємозв`язку зі змістом питання, яке було поставлено стороною відповідачем. Відповідач не запитував жодних загальних за своєю суттю питань, а лише ставив питання щодо поставлених стороною клапанів та відсутності маркування;

- щодо пояснень позивача на спростування факту спотворення (підробки) змісту поданої в якості доказу митної декларацій, то відповідач зазначає, що ніяких стверджуваних позивачем «неодноразових фактів порушення комерційної таємниці» не може бути оскільки співпраця з позивачем мала місце лише в частині укладеного Договору поставки від 20.08.2015 року № 200815 SD-OP-167-15. Стороною позивача було не приховано комерційну таємницю, а саме спотворено зміст доказу. Сторона позивача не повідомляла ні суд, ні інших учасників справи про вилучення комерційної таємниці зі змісту митної декларації та згідно норм ГПК України завірила подану суду копію митної декларації на відповідність оригіналу;

- відповідач зазначає, що фактично позивач вимагає переоцінки доказів та інших обставин, які вже були предметом судового розгляду у справі № 904/7932/16, та не знайшли свого підтвердження, зокрема і щодо факту наявності маркування та факту виробництва поставлених клапанів компанією Мangione consulting ug (Німеччина);

- щодо неявки відповідача за викликом позивача під час повернення клапанів, то відповідач зазначає, що відповідачем після отримання повідомлення про повернення відмінних від раніше поставлених товарів було проведено перевірку викладених фактів, за результатами якої факт повернення «інших» клапанів не підтвердився, про що було повідомлено позивача листом № 10-05-1 18 від 17.01.2019 року.

ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

До укладення між сторонами договору поставки 09.07.2015 року позивачем ТзОВ «Коприг» направлено на адресу відповідача ТзОВ «Сандора» лист № 1, в якому позивач повідомив, що запропоновані клапани в комерційній пропозиції № 2 від 08.07.2015 компресору SIAD Tempo2 - 1250 з заводським номером К11254/10А розробки та виробництва компанії Lange Consulting GmbH (том 1, арк. 9).

20.08.2015 року між ТзОВ «Коприг» (постачальник) та ТзОВ «Сандора» (покупець) укладено договір поставки № 200815 SD-ОР-167-15 (том 1, арк. 22-25), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати, а покупець прийняти й оплатити запасні частини до компресорного обладнання (надалі - «товар») окремими партіями в асортименті, у кількості, по номенклатурі, ціні й у строки, відповідно до умов договору, специфікацій та рахунків-фактур до нього, що є невід`ємними частинами договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 8.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до « 20» серпня 2016 р., але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами зобов`язань, прийнятих на виконання цього договору.

До договору між сторонами складено та підписано додаток № 1 (том 1, арк. 26-27).

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.2 договору якісні і кількісні характеристики товару, що є предметом поставки за цим договором, визначаються у специфікаціях та рахунках-фактурах, що є невід`ємними частинами цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору якість товару, що є предметом поставки за цим договором, має відповідати державним стандартам і технічним умовам виготовлення та використання такої продукції на території України.

Відповідно до п. 2.2 договору товар, що є предметом поставки за цим договором, підлягає обов`язковому маркуванню згідно з вимогами відповідних стандартів або технічними умовами.

Відповідно до п. 3.1 договору товар, що є предметом поставки за цим договором, пакується у тару відповідно до вимог відповідних стандартів або технічних умов.

Відповідно до п. 3.2 договору кожна упакована частина товару, що є предметом поставки за цим договором, повинна мати маркування на тарі, упаковці або бірці згідно із відповідними стандартами або технічними умовами.

Відповідно до п. 4.2 договору умови поставки товару: DDP, склад покупця за адресою: с Мішково-Погорілово, Миколаївська обл., Жовтневий р-н., вул. Степова 1, відповідно до «Інкотермс-2010», якщо інші умови поставки не зазначені у відповідній підписаній сторонами специфікації на окрему партію товару.

Відповідно до п. 4.5 договору зобов`язання постачальника в частині здійснення поставки товару вважаються виконаними з моменту прийняття товару покупцем на складі покупця.

Відповідно до п. 4.11 договору оплата здійснюється тільки на підставі коректних оригінальних документів: рахунок фактура; податкова накладна; видаткова накладна; інструкція з експлуатації, гарантійний талон та інші документи, якщо передбачені для поставленої парті товару.

Відповідно до п. 4.12 договору у випадку поставки асортименту, не узгодженого з покупцем та/або товару, якість якого не відповідає вимогам даного договору та/або поставленого не в повному обсязі та/або за ціною, не попередньо погодженою покупцем та/або у випадку неодноразового порушення постачальником строків виконання заявок (два або більше разів) та/або у випадку порушення постачальником інших умов даного договору та чинного законодавства України, покупець має право відмовитися від прийняття та оплати товару, без застосування до нього відповідальності та/або достроково розірвати договір, попередньо повідомивши про це постачальника, за 10 календарних днів, електронною поштою або факсом за реквізитами, вказаними в розділі 10 договору, наступним підтвердженням повідомлення поштою. В такому випадку, договір вважається розірваним з даті вказаної у повідомленні покупця.

Відповідно до п. 5.1 договору приймання товару за кількістю і якістю проводиться покупцем відповідно до Інструкції «Про порядок приймання Продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю» затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965 г. № П-6, та Інструкції «Про порядок приймання Продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю», затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 року № П-7.

Відповідно до Специфікації-1 в Додатку № 1 до договору сторони погодили перелік і ціну товару, що буде поставлятись за договором, а саме:

- клапан всмоктуючий 1-й ст. в кількості 4 шт. вартістю 81 912, 80 грн. з ПДВ;

- клапан випускний 1-й ст. в кількості 4 шт. вартістю 70 348, 64 грн. з ПДВ;

- клапан всмоктуючий 2-й ст. в кількості 2 шт. вартістю 33 246, 96 грн. з ПДВ;

- клапан випускний 2-й ст. в кількості 2 шт. вартістю 29 392, 24 грн. з ПДВ;

- клапан всмоктуючий 3-й ст. в кількості 2 шт. вартістю 26 501, 20 грн. з ПДВ;

- клапан випускний 3-й ст. в кількості 2 шт. вартістю 20 719, 12 грн. з ПДВ;

Відповідно до п. 1 Додатку № 1 до договору загальна вартість товару становить 262 120, 96 грн., крім того ПДВ 20 % - 52 424, 19 грн., що разом складає 314 545, 15 грн.

Вартість Товару еквівалентна 13 056, 00 Євро з ПДВ в перерахунку на гривні по курсу з ресурсу http://minfin.com.ua/currencv/mb/archive/eur/28-08-2015// (на 28.08.2015 р. 1 Євро-24,0920 грн.).

Відповідно до п. 2 Додатку № 1 вартість товару (в гривнях), змінюється пропорційно зміні курсу валюти (Євро) по даних ресурсу http://minfin.com.ua/currencv/mb/archive/eur/28-08-2015// та розраховуються за наступною формулою:

S1=S0(A1/A0), де

- SO - початкова вартість Додатку №1;

- S1 - вартість Додатку №1 на дату оплати;

- А1 - курс продажи Євро встановлений міжбанком на дату складання вьідаткової накладної згідно

ресурсу http://minfin.com.ua/currency/mb/archive/eur/28-08-2015/

- А0 - курс продажи Євро встановлений міжбанком на дату складання Додатку № 1 (1 Євро = 24, 0920 грн. на 28 серпня 2015 р., згідно ресурсу http://minfin.com.ua/currencv/mb/archive/eur/28-08-2015//.

Відповідно до п. 5 Додатку № 1 постачальник надає на товар наступні документи: видаткову накладну; податкову накладну; рахунок-фактуру; гарантійний талон на 8000 м/годин (паспорт).

Відповідно до п. 6 Додатку № 1 умови поставки товару: DDP в редакції Інкотермс-2000 за адресою: с Мішково-Погорілово, Жовтневий р-н., Миколаївська обл., вул. Степова 1.

Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки № 200815 SD-ОР-167-15 від 20.08.2015 року позивачем поставлено, відповідачем прийнято товар на суму 348 699, 65 грн., що підтверджується видатковою накладною № 4468 від 22.01.2016 року (том 1, арк. 102).

Підставою поставки товару у видатковій накладній зазначено договір поставки № 200815 SD-ОР-167-15 від 20.08.2015.

У вищевказаній видатковій накладній вказано, що поставлено наступний товар:

- клапан всмоктуючий 1-й ст. SIAD 1250 в кількості 4 шт;

- клапан випускний 1-й ст. SIAD 1250 в кількості 4 шт.;

- клапан всмоктуючий 2-й ст. SIAD 1250 в кількості 2 шт.;

- клапан випускний 2-й ст. SIAD 1250 в кількості 2 шт.;

- клапан всмоктуючий 3-й ст. SIAD 1250 в кількості 2 шт.;

- клапан випускний 3-й ст. SIAD 1250 в кількості 2 шт.

Позивач зазначає, що відповідачу поставлено вищевказані клапани виробництва Mangione Consulting UG (Німеччина).

На підтвердження викладеного позивач посилається на наступні документи:

1) контракт № 1000105 від 25.12.2015, укладений між Mangione Consulting UG та ТзОВ "Коприг", відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує на умовах вказаних у специфікації або інвойсі (далі «Специфікація»), згідно з умовами INCOTERMS, обладнання та частини, що є невід`ємною частиною контракту, в подальшому іменується «Товаром» (стаття 1 контракту) (том 1, арк. 16-21);

Відповідно до статті 5 контракту перед відвантаженням продавець направляє покупцю електронною поштою наступну документацію: 1. Інвойс 2. Пакувальний аркуш Оригінали цих документів повинні бути відправлені продавцем разом із товаром.

Відповідно до статті 7 контракту товари повинні бути упаковані при відправленні. Продавець складає упаковочний лист, включаючи наступну інформацію: кількість запакованих виробів, типи та моделі обладнання, вага нетто та брутто.

2) митну декларацію типу ІМ40ДЕ № 209120000/2016/802198 від 22.01.2016 року (том 1, арк. 28-29) та інформації Галицької митниці Держмитслужби від 07.04.2021 та Волинської митниці Держмитслужби від 02.04.2021 (том 1, арк. 212-213), якими підтверджено згідно інформації в електронних базах даних факт пропуску 22.01.2016 на митну територію України товарів, що переміщувались на адресу ТзОВ "Коприг" по митній декларації. Товари були направлені в Львівську митницю, де в подальшому було здійснено їх митне оформлення в режимі "імпорт".

В митній декларації зазначено:

- графа 2 "Відправник/експортер" - Mangione Consulting UG, Schweriner str. 1, Solingen, 42719, Німеччина;

- графа 8 "Одержувач" - ТзОВ "Коприг" (код ЄДРПОУ 33718667);

- графа № 31 «Вантажні місця та опис товарів - Маркування та кількість - Номери контейнерів - Кількість та розпізнавальні особливості" - частини повітряних компресорів, клапани всмоктувальні та нагнітальні арт. 12200387 137PDLT10 - 4 шт. арт. 12200388 137PDLТ10 - 4 шт. арт. 12200389 137PDLT10 - 2 шт. арт. 12200390 137PDLT10 - 2 шт. арт. 12200391 77DЕА - 2 шт. арт. 12200392 77DЕА - 2 шт. Торговельна марка Mangione Consulting UG. Країна виробництва: DE. Виробник: Mangione Consulting UG.

3) лист Mangione Consulting UG від 23.10.2017, адресований невизначеному колу осіб, зі змісту якого вбачається, що компанія Mangione Consulting UG є фактичним правонаступником компанії Lange Consulting GmbH (том 1, арк. 12).

Судом також встановлено, що в березні 2016 року між сторонами виник спір щодо якості товару.

Так, 11.03.2016 року відповідачем направлено на електрону адресу позивача ТзОВ «Коприг» (koprig@ua.fm) лист, в якому відповідач зазначив, що отримані від ТзОВ «Коприг» клапани до процесора SIAD відрізняються від установлених оригіналів; деякі габаритні розміри клапанів відрізняються від встановлених у ТзОВ «Сандора» клапанів; відсутнє будь-яке маркування на клапанах (том 1, арк. 103-105).

У відповідь на вищевказаний лист 11.03.2016 року позивачем направлено на електрону адресу відповідача лист, в якому позивач зазначив, що деякі розміри відрізняються зовсім не суттєво, але всі клапани, які поставлено, взаємозамінні з клапанами SIAD. Хоча Сіад сам не виробляє клапани, а для них клапани поставляє компанія Cozzani srl. Так, на деяких клапанах виробник ставить свій логотип, а на деяких не ставить (том 1, арк. 103-105).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2017 року у справі № 904/7932/16 за позовом ТОВ «Сандора» до відповідача ТОВ «Коприг» про стягнення 348 699,65 грн. - вартості товару неналежної якості, поставленого відповідачем за договором поставки №200815 SD-OP-167-15 від 20.08.2015 р., позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коприг» (код ЄДРПОУ 33718667) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора» (код ЄДРПОУ 22430008): 348 699, 65 грн. сплачених за товар неналежної якості та 5 230, 49 грн. витрат на сплату судового збору (том 1, арк. 106-112).

Постановою Дніпропетровсьго апеляційного господарського суду від 16.08.2018 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2017 року у справі № 904/7932/16 залишено без змін (том 1, арк. 113-119).

Постановою ВС у складі колегії суддів КГС від 12.10.2018 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.08.2018 у справі Господарського суду Дніпропетровської області № 904/7932/16 залишено без змін (том 1, арк. 120-121).

В постанові ВС у складі колегії суддів КГС від 12.10.2018 року у справі № 904/7932/16 встановлено, що: «Судами обох інстанцій встановлено, що якість 16 клапанів, поставлених позивачу відповідачем не відповідає вимогам до якості товару, наведеним в договорі від 20.08.2015 № 200815 SD-OP-167-15, укладеного між сторонами. Причиною виходу з ладу (пошкодження) клапанів є постачання клапанів, відмінних від оригінальних, що були встановлені в компресор його виробником - "SIAD Macchine Impianti S.p.A.", Італія, що також підтверджується висновком судової експертизи № 6-06/18 від 26.06.2018, призначеної Дніпропетровським апеляційним господарським судом».

Висновок експерта № 6-06/18 від 26.06.2018 року за результатами проведення комплексної судової експертизи, призначеної Дніпропетровським апеляційним господарським судом ухвалою від 06.11.2017 року у справі № 904/7932/16, свідчить, зокрема, про наступне:

- надані на дослідження клапани в кількості 16 одиниць не є клапани "SIAD TEMPO 1250", як це зазначено у видатковій накладній № 4468 від 22.01.2016 року до договору поставки № 200815 SD-OP-167-15 від 20.08.2015 року та додатку № 1 від 20.08.2015 року до нього, так як вони відмінні за розмірними характеристиками, за конструктивними рішеннями, за матеріалом виготовлення, а отже, за показниками твердості по Бринеллю, тобто є неякісними (невідповідними) та є іншим різновидом вхідних і вихідних клапанів до триступеневого компресора невідомої моделі, оскільки всякі ідентифікаційні дані на них відсутні. Все вищезазначене вказує на непридатність їх до використання у роботі поршневого повітряного компресору високого тиску "SIAD TEMPO 1250", зав. № К11254/10А, що належний ТОВ "Сандора" (пункт 2 Висновку);

- причиною виходу із ладу (пошкодження) 4 одиниць клапанів не всмоктуючих, а нагнітальних 1-го ступеню, придбаних позивачем у відповідача на підставі договору поставки № 200815 SD-OP-167-15 від 20.08.2015 року, додатку № 1 від 20.08.2015 року до нього та видаткової накладної № 4468 від 22.01.2016 року і встановлених у поршневий повітряний компресор високого тиску "SIAD TEMPO 1250", зав. № К11254/10А, належний ТОВ "Сандора", є виробничий дефект (невідповідність заявленому), тобто заводський брак під час виготовлення клапанів, так як вони не є клапани SIAD-1250, як це зазначено у видатковій накладній № 4468 від 22.01.2016 року, та не є точною копією, а відтак є браком для даного компресора "SIAD TEMPO 1250".

Під час розгляду справи № 904/7932/16 судами встановлено факт поставки відповідачем ТОВ «Коприг» неякісного товару, дотримання позивачем ТОВ «Сандора» порядку виявлення недоліків товару, доведення матеріалами справи порушення відповідачем умов договору щодо якості поставленого товару, що спричинило встановлені статтею 678 Цивільного кодексу України та статтею 268 Господарського кодексу України правові наслідки у вигляді задоволення вимоги позивача про повернення сплаченої за товар грошової суми.

Позивач у даній справі ТзОВ «Коприг» зазначає, що на виконання зазначеного вище рішення суду, у процесі примусового виконання, позивачем було повернуто відповідачу як покупцю сплачену ним грошову суму за товар.

Відповідач вказаної обставини не заперечував.

Судом також встановлено наступні обставини щодо повернення товару продавцю.

Відповідачем оформлено зворотну накладну від покупця № 1 від 17.10.2018 року на повернення товару на суму 348 699, 65 грн. (том 1, арк. 32).

20.11.2018 року відповідачем ТзОВ «Сандора» направлено на адресу позивача ТзОВ «Коприг» лист № 10-05-2399 про повернення товару, в якому відповідач повідомив, що товар поставлений ТзОВ «Коприг» за накладною № 4468 від 22.01.2016 року по договору № 200815 SD-ОР-167-15 належно упакований та готовий до передачі його кур`єру транспортної компанії (том 1, арк. 30).

Факт направлення відповідачем позивачу товару підтверджується поштовою накладною (том 1, арк. 31) та зворотною накладною від покупця № 1 від 17.10.2018 (том 1, арк. 32).

26.12.2018 року позивачем ТзОВ «Коприг» направлено на адресу відповідача ТзОВ «Сандора» запрошення № 1, в якому позивач зазначив, що під час приймання товарно-матеріальних цінностей 15.12.2018 року комісією ТОВ «Коприг» було встановлено, що отримані товарно-матеріальні цінності не є тим товаром, що був поставлений ТОВ «Коприг» в рамках договору №200815 SD-OP-167-15 від 20.08.15 р.

Викладені вище обставини обумовили зупинення приймання товару.

На підставі викладеного вище ТОВ «Коприг» запросив уповноваженого представника ТОВ «Сандора» для проведення спільного приймання товару адресою пр. О. Поля, 107-Г, кімн. 201-А, м. Дніпро, 49069 (том 1, арк. 33).

Факт отримання відповідачем 03.01.2019 року запрошення № 1 від 26.12.2018 року підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том 1, арк. 34).

У відповідь на запрошення відповідачем 17.01.2019 року направлено на адресу позивача лист № 10-05-118, в якому відповідач повідомив, що ТОВ «Сандора» було направлено ТОВ «Коприг» саме ті клапани, що були поставлені раніше як клапани для повітряного компресора високого тиску «SIAD TEMPOS-1250» за видатковою накладною № 4468 від 22.01.2016, та, якість яких була предметом судового розгляду у справі № 904/7932/16 (том 1, арк. 35).

Комісією у складі працівників ТзОВ «Коприг» було складено Акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції № 1, який затверджено директором ТзОВ «Коприг» 15.02.2019 (том 1, арк. 36-40).

Під час огляду було встановлено, що посилка (вантаж) була отримана у чотирьох однакових картонних коробках з зображенням логотипу компанії перевізника "Нова пошта", пакування ціле, не пошкоджене, слідів зовнішнього втручання не виявлено. Оригінальне пакування (пакування у якому товар по договору поставки відправлявся до ТОВ "Сандора") відсутнє.

В Акті зазначено, що детальне вивчення отриманих предметів вказує на те, що отримані предмети мають суттєві відмінності у порівнянні із клапанами, що постачались ТОВ «Коприг» за договором поставки № 200815 SD-OP-167-15 від 20.08.2015 за накладною № 4468 від 22.01.2016 року.

Відповідно до Акту № 1 від 15.02.2019 року комісією під час огляду було встановлено:

1. Отримані речі (клапани) не є клапанами, що були поставлені ТзОВ «Коприг» за договором поставки № 200815 SD-OP-167-15 від 20.08.2015 за видатковою накладною № 4468 від 22.01.2016 року та які надіслані ТОВ «Сандора» на адресу ТзОВ «Коприг» з метою повернення товару у зв`язку із розірванням договору поставки № 200815 SD-OP-167-15 від 20.08.2015 р.

2. Отриманий товар не прийнятий.

Акт № 1 від 15.02.2019 року про фактичну якість та комплектність отриманої продукції направлено позивачем на адресу відповідача, що підтверджується описом вкладення у цінний лист (акр. 41). Факт отримання відповідачем 19.02.2019 Акту № 1 від 15.02.2019 року підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том 1, арк. 42).

25.03.2019 року позивачем направлено на адресу відповідача лист № 1, в якому позивач у зв`язку із неприйняттям товару просив відповідача розпорядитися своїм майном, давши відповідні інструкції щодо поводження із власністю ТзОВ «Сандора» та повернути товар поставлений згідно договору поставки № 200815 SD-OP-167-15 від 20.08.2015 (том 1, арк. 43-44). Факт отримання відповідачем 02.04.2019 року листа № 1 від 25.03.2019 року підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том 1, арк. 45).

На замовлення позивача ТзОВ «Коприг» (том 1, арк. 46-47, 64-66) судовим експертом Білобран С.З. складено Висновок судової товарознавчої експертизи по заявці ТзОВ «Коприг», яке в подальшому буде виступати позивачем до ТзОВ «Сандора» у господарському суді Миколаївської області № 19/1/126 від 17.09.2019 року (том 1, арк. 48-63).

Разом із заявою ТзОВ «Коприг» надійшли копії документів та об`єкти дослідження.

1. Договір поставки № 200815 SD-OP-167-15 від 20.08.2015

2. Акт № 1 про фактичну якість та комплектність отриманої продукції від 15.02.2019

3. Об`єкти дослідження - клапани всмоктуючі та випускні в трьох картонних коробках загальною кількістю 16 шт.

На вирішення екпертизи поставлено питання в наступній редакції: "Чи являються надані на дослідження клапани всмоктуючі та випускні загальною кількістю 16 шт. такими, що виготовлені підприємством Mangione Consulting UG?"

Як вбачається з висновку експерта 24.05.2019 були надані зразки товару клапани всмоктуючі та випускні, що виготовлені підприємством - Mangione Consulting UG в кількості - 4 шт.

З мотивувальної частини висновку експерта (арк. 11) вбачається, що "Отримані на клопотання експерта зразки товару: клапани всмоктуючі та випускні виготовлені підприємством Mangione Consulting UG надійшли у одній картонній упаковці з прикріпленим інвойсом фірми Mangione Consulting UG на адресу ТзОВ Коприг". Загальний вигляд представлених зразків товару наведено на фото 47-75".

Як вбачається з фото та подальшої мотивувальної частини на дослідження експерта подано зразки товару з артикулами: арт. 12200387, арт. 12200388, арт. 12200389, арт. 12200390.

Відповідно до Висновку експерта № 19/1/126 від 17.09.2019 року за результатами експертизи встановлено, що відповідно до проведених досліджень, порівнявши надані на дослідження кла пани всмоктуючі та випускні загальною кількістю - 16 шт. з зразками товару, виготовле ними підприємством - Mangione Consulting UG, експертом встановлено, що надані на до слідження клапани в кількості 16 шт. не являються такими, що виготовлені фірмою - Mangione Consulting UG.

Як зазначає позивач у зв`язку з відсутністю інструкцій щодо розпорядження товаром, позивачем прийнято рішення про відправлення товару відповідачу транспортною компанією ТОВ ТА "САТ" на підтвердження чого позивачем надано товарно-транспортну накладну № 005042228 від 19.09.2019 року (том 1, арк. 67).

24.12.2019 року відповідачем направлено на адресу позивача лист № 10-05-2187, в якому відповідач повідомив, що ТзОВ «Сандора» не замовляло у ТзОВ «Коприг» жодних товарів, продукції, матеріалів тощо та відповідно не очікує для отримання будь-якого вантажу (том 1, арк. 68).

На підтвердження відсутності помилки щодо повернення саме того товару, який було поставлено за договором, відповідачем подано суду службові записки працівників ТзОВ «Сандора» (том 1, арк. 168-171).

11.01.2020 року позивач звернувся до відповідача з листом № 1, в якому позивач зазначив, що вантаж за декларацією № 005042228 є товари, що повернуті з боку ТзОВ «Коприг», як неприйняті (том 1, арк. 69-70). Факт отримання відповідачем 16.01.2020 листа № 1 від 11.01.2020 року підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том 1, арк. 71).

Відповідно до інформації, наданої ТзОВ «ТК «САТ» листом № 908 від 15.04.2019 року вантаж за декларацією № 005042228 знаходиться на складі незатребуваного вантажу, так як отримувач відмовився від нього. Вантажовідправник, в свою чергу, не підтвердив необхідність повернути вантаж у місто відправки (том 1, арк. 72).

Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

V. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 689 ЦК України покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

VІ. ВИСНОВКИ СУДУ.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення вартості неповернутого відповідачем позивачу товару.

Позивач ТзОВ "Коприг" зазначає, що ним на виконання умов договору поставки було поставлено відповідачу ТзОВ "Сандора" товар (клапани) виробництва Mangione Consulting UG.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2017 року у справі № 904/7932/16, залишеним без змін вищими судовими інстанціями, стягнуто з ТзОВ «Коприг» на користь ТзОВ «Сандора» 348 699, 65 грн. - сплачених за товар неналежної якості, у зв`язку із чим у відповідача виник обов`язок з повернення товару.

Проте, відповідач ТзОВ "Сандора" повернув позивачу ТзОВ "Коприг" не той товар, який було поставлено, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача вартість товару (клапанів виробництва Mangione Consulting UG).

Відповідач ТзОВ "Сандора" в свою чергу не визнає факту поставки товару - клапанів саме виробництва Mangione Consulting UG, вказуючи, що відповідачем було повернуто позивачу саме той товар, який було поставлено на виконання умов договору. Враховуючи виконання відповідачем обов`язку з повернення поставленого товару, відсутні підстави для стягнення вартості товару.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що 20.08.2015 року між ТзОВ «Коприг» (постачальник) та ТзОВ «Сандора» (покупець) укладено договір поставки № 200815 SD-ОР-167-15 (том 1, арк. 22-25), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати, а покупець прийняти й оплатити запасні частини до компресорного обладнання (надалі - «товар») окремими партіями в асортименті, у кількості, по номенклатурі, ціні й у строки, відповідно до умов договору, специфікацій та рахунків-фактур до нього, що є невід`ємними частинами договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору якість товару, що є предметом поставки за цим договором, має відповідати державним стандартам і технічним умовам виготовлення та використання такої продукції на території України.

Відповідно до п. 2.2 договору товар, що є предметом поставки за цим договором, підлягає обов`язковому маркуванню згідно з вимогами відповідних стандартів або технічними умовами.

Водночас, умовами договору сторони не погодили конкретні характеристики товару, асортимент, виробника тощо.

Позивач ТзОВ "Коприг" зазначає, що ним на виконання умов договору поставки було поставлено відповідачу ТзОВ "Сандора" товар (клапани) виробництва Mangione Consulting UG, що підтверджується укладеним контрактом з іноземним суб`єктом господарювання, митною декларацією.

Відповідно до п. 9, 20 ч. 1 ст. 20 Митного кодексу України:

- митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури;

- декларація митної вартості - документ встановленої форми, що подається декларантом і містить відомості щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи стосовно яких змінюється митний режим.

Отже, укладення ТзОВ "Коприг" контракту з іноземним суб`єктом господарювання, а також оформлення митної декларації свідчать про проходження позивачем митної процедури під час переміщення товарів через митний кордон України, а не про поставку вказаного товару відповідачу.

В свою чергу, факт поставки товару відповідачу ТзОВ "Сандора" підтверджується видатковою накладною № 4468 від 22.01.2016 року, в якій вказано, що поставлено наступний товар:

- клапан всмоктуючий 1-й ст. SIAD 1250 в кількості 4 шт;

- клапан випускний 1-й ст. SIAD 1250 в кількості 4 шт.;

- клапан всмоктуючий 2-й ст. SIAD 1250 в кількості 2 шт.;

- клапан випускний 2-й ст. SIAD 1250 в кількості 2 шт.;

- клапан всмоктуючий 3-й ст. SIAD 1250 в кількості 2 шт.;

- клапан випускний 3-й ст. SIAD 1250 в кількості 2 шт.

Судом встановлено, що SIAD - виробник компресора, до якого саме і постачались клапани як запасні частини. В свою чергу, у видатковій накладній не міститься жодної інформації, яка б дозволяла ідентифікувати товар, що поставлено (виробника, артикули тощо).

Умовами п. 2.2 договору передбачено обов`язкове маркування товару.

Позивач неодноразово наголошував, що відповідачем під час прийняття товару останній (товар) прийнято без зауважень, будь-яких актів стосовно невідповідності товару, в тому числі й вимогам щодо маркування, не заявлялось, актів в порядку Інструкції П-7 не складалось.

Матеріали даної господарської справи не містять доказів складання відповідачем ТзОВ "Сандора" під час прийняття товару будь-яких актів, в тому числі складених відповідно до вимог Інструкції П-7, які б дозволяли стверджувати про відсутність маркування товару.

Водночас, як вказано вище, умовами договору не передбачено характеристики товару, в тому числі й виробника. Отже, відсутність доказів складання відповідачем ТзОВ "Сандора" під час прийняття товарів акту відповідно до вимог Інструкції П-7 не є підтвердженням маркування товару саме виробником Mangione Consulting UG.

Після встановлення на компресор поставлених клапанів між сторонами виник спір щодо якості товару, а також відсутності маркування, що, зокрема, підтверджується електронним листуванням між сторонами, датованим 11.03.2016.

Поставка товару неналежної якості стала підставою для судового спору між сторонами по господарській справі № 904/7932/16, в межах розгляду якої судами встановлено факт поставки позивачем ТзОВ "Коприг" відповідачу "ТзОВ "Сандора" неякісного товару. Зі змісту судових рішень, а також проведеної в межах розгляду справи судової товарознавчої експертизи (висновок експерта № 6-06/18 від 26.06.2018 року) не встановлено факту поставки товару виробництва Mangione Consulting UG з відповідним маркуванням.

Крім того, у висновку експерта № 6-06/18 від 26.06.2018 року зазначено, що "надані на дослідження клапани в кількості 16 одиниць не є клапани "SIAD TEMPO 1250", як це зазначено у видатковій накладній № 4468 від 22.01.2016 року ... оскільки всякі ідентифікаційні дані на них відсутні".

Висновок експерта № 6-06/18 від 26.06.2018 року прийнято та оцінено судами в межах розгляду господарської справи № 904/7932/16 як один з належних доказів.

В складеному в односторонньому порядку ТзОВ «Коприг» Акті про фактичну якість та комплектність отриманої продукції № 1 від 15.02.2019, який було складено за результатами приймання товарно-матеріальних цінностей (повернення товару відповідачем ТзОВ "Сандора") попозиційно (по кожному предмету - клапану) вказано про пакування предмета, а також відсутність маркування. До кожного предмета міститься запис: "Поставлені за договором товари мали відповідне маркування". Водночас, не зазначається точних характеристик, в тому числі виробника, поставленого товару.

Як вказано вище, на замовлення позивача ТзОВ «Коприг» (том 1, арк. 46-47, 64-66) судовим експертом Білобран С.З. складено Висновок судової товарознавчої експертизи по заявці ТзОВ «Коприг».

Зі змісту вищевказаного висновку судом встановлено, що на дослідження експерта подано зразки товару (клапанів виробництва Mangione Consulting UG) з артикулами: арт. 12200387, арт. 12200388, арт. 12200389, арт. 12200390. Саме вказаний товар (вид товару) з відповідними артикулами вказаний у митній декларації від 22.01.2016. У висновку експерта міститься посилання на інвойс, проте без зазначення дати та номера. До висновку експерта не додано інвойс, а реквізити останнього неможливо встановити з фото, які відображені в самому висновку. В свою чергу, матеріали справи не містять доказів ввезення позивачем на митну територію України аналогічного товару в іншій період часу. Викладені обставини унеможливлюють достовірне встановлення, які саме клапани надано в якості зразків.

Судом також враховано, що описуючи предмет № 10 в Акті про фактичну якість та комплектність отриманої продукції № 1 від 15.02.2019, позивач вказує на наявність пошкоджень клапану, а саме: "Клапан у неробочому стані (напівскладений), має пошкодження елементів: кріпильні елементи, тарілчаста пружина зруйнована, забоїни та деформації корпусу клапанів". Відповідач ТзОВ "Сандора" зазначає, що вищевказані пошкодження відповідають характеру пошкоджень, які виникли одразу після експлуатації клапану. Судом встановлено, що у висновку експерта Білобран С.З., виконаного на замовлення позивача, будь-яка інформація щодо пошкодження клапану відсутня, що створює суперечності щодо того, які саме клапани були надані позивачем експерту.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши наявні докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність належними та допустимими доказами у справі факту поставки позивачем ТзОВ "Коприг" відповідачу ТзОВ "Сандора" товару (клапанів до компресора) саме виробництва Mangione Consulting UG.

Відтак, в суду відсутні правові підстави для тверджень про повернення відповідачем іншого, ніж той що був поставлений позивачем, товару.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт повернення відповідачем позивачу товару, в суду відсутні правові підстави для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування вартості товару.

В задоволенні позову судом відмовлено.

VІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

7.1 Щодо розподілу судового збору.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір в розмірі 6 603, 10 грн. покласти на позивача.

7.2 Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

У відзиві на позовну заяву (вх. № 4526/21 від 26.03.2021) відповідач просив суд стягнути з позивача судові витрати.

28.04.2021 відповідачем подано суду клопотання (вх. № 6483/21) про долучення доказів на підтвердження витрат на правову допомогу, в якому зазначено, що станом на 26.04.2021 фактично понесені витрати на правову допомогу становлять 17 500 грн.; очікувані витрати у майбутньому становлять 7 000 грн.

20.05.2021 відповідачем подано суду клопотання (вх. № ЕП:7592/21) про долучення доказів на підтвердження витрат на правову допомогу, в якому зазначено, що станом на 19.05.2021 фактично понесені витрати на правову допомогу становлять 20 000 грн.; очікувані витрати у майбутньому становлять 5 500 грн.

08.06.2021 року відповідачем подано суду клопотання про стягнення судових витрат (вх. № 8691/21), в якому відповідач просить суд під час ухвалення судового рішення вирішити питання розподілу судових витрат та стягнути з позивача на користь відповідача витрат з надання правової допомоги у сумі 31 969, 81 грн., яка складається з: 26 469, 81 грн. - фактично понесених витрат на правову допомогу; 5 500 грн. - очікуваних витрат, які підтверджуватимуться майбутнім рішенням суду, що одночасно породжує грошове зобов`язання відповідача по їх оплаті в силу факту їх надання.

Витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджуються останнім наступними доказами:

- договором про надання професійної правової допомоги від 07.03.2021 року, укладеним між адвокатом Скачко Д.П. та ТзОВ «Сандора» з додатком № 1 (том 1, арк. 228-232);

- довіреністю № 10-05-24 від 01.01.2020 року (том 1, арк. 100);

- свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 4177 від 26.02.2019 року (том 1, арк. 101);

- актом приймання наданих послуг від 26.04.2021 року на суму 17 500, 00 грн. з копією протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (том 1, арк. 233-234);

- актом приймання наданих послуг від 19.05.2021 року на суму 2 500, 00 грн. з копією протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (том 2, арк. 16-17);

- актом приймання наданих послуг від 08.06.2021 року на суму 6 469, 81 грн. . з копією протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (том 2, арк. 52, 55);

- посадочними документами АТ «Укрзалізниця» на ім`я Скачко Д. на загальну суму 1 469, 81 грн. (том 2, арк. 52-54);

- розрахунком витрат на правову допомогу відповідно по справі № 915/218/21 станом на 08.06.2021 року (том 2, арк. 51).

Судом встановлено, що всі акти приймання наданих послуг підписано сторонами за допомогою електронного підпису, що підтверджується протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Загальна сума актів приймання наданих послуг складає 26 469, 81 грн.

Розглянувши питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено наступне.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать також консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова КАС ВС від 11.06.2020 у справі № 821/227/17).

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Правова позиція викладена в постановах КГС ВС від 21.04.2021 по справі № 906/1179/20; від 19.04.2021 по справі № 21/96(10).

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Заперечень щодо розміру заявлених відповідачем витрат на професійну правничу позивачем не подано.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанова КГС ВС від 21.04.2021 по справі № 906/1179/20).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанови об`єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19; від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19; додаткова постанова КГС ВС від 01.11.2018 у справі № 911/3650/17; постанова КГС ВС від 26.03.2019 у справі № 904/1798/18).

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"; рішення у справі "Баришевський проти України"; рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України"; рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").

Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (постанова палати КЦС ВС від 03.05.2018 року по справі № 372/1010/16-ц).

За висновками об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України) (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2021 по справі № 925/1137/19).

Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17, від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18 та від 13.10.2020 у справі № 922/3706/16).

Законодавством передбачено надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, яка сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права (постанова КГС ВС від 15.04.2021 у справі № 910/7540/19).

Судом встановлено, що загальний обсяг витрат на професійну правничу допомогу у даній справі становить 26 469, 81 грн., що підтверджується підписаними адвокатом Скачко Д. та клієнтом ТзОВ «Сандора» актами приймання наданих послуг від 26.04.2021, 19.05.2021 та від 08.06.2021 року.

Загальний обсяг витрат на професійну правничу допомогу у даній справі становить 26 469, 81 грн. та складається з:

- 25 000 грн. - витрати на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою;

- 1 469, 81 грн. - суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати, пов`язані з придбанням квитків для прибуття до м. Миколаїв та у зворотному напрямку на загальну суму 1 469, 81 грн., що підтверджується посадочними документами АТ «Укрзалізниця»).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даній справі витрати на професійну правничу допомогу в сумі 26 469, 81 грн. є реальними, підтвердженими матеріалами справи.

Щодо очікуваних витрат у майбутньому на суму 5 500, 00 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6.1, п. 6.2 договору про надання професійної правничої допомоги від 07.03.2021 факт надання послуг може бути підтверджений створеними в процесі надання послуги процесуальними документами та матеріалами справи. Сторони також складають та підписують акти приймання наданих послуг.

Замовник підписує наданий виконавцем акт приймання наданих послуг протягом 5 днів з моменту його отримання або надає мотивовані заперечення.

Позивачем не подано суду жодного доказу на підтвердження витрат у сумі 5 500 грн. (складеного та підписаного між адвокатом та клієнтом акту приймання-передачі послуг).

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, якщо станом на день проведення судового засідання докази відсутні, то до закінчення судових дебатів у справі сторона має право зробити про це відповідну заяву.

Тобто, положення норми ч. 8 ст. 129 ГПК України спрямовані на забезпечення стороні можливості подати докази після прийняття судового рішення у справі, у випадку неможливості їх подання до цього часу (дати ухвалення рішення).

Приписами ГПК України не передбачено відшкодування стороною спору очікуваних у майбутньому витрат на професійну правничу допомогу, оскільки відшкодуванню підлягають лише реальні витрати.

Враховуючи вищевикладене, судом відмовлено у відшкодуванні з позивача на користь відповідача очікуваних у майбутньому витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500 грн.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на вищезазначене, суд вбачає обґрунтованими та підтвердженими належними доказами понесені позивачем ТзОВ «Сандора» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 26 469, 81 грн., які підлягають відшкодуванню відповідачу за рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити.

2. Стягнути з позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Коприг", пр. О. Поля, 107-Г, кімн. 209, м. Дніпро, 49069 (код ЄДРПОУ 33718667) на користь відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора", с. Миколаївське, Вітовський район, Миколаївська область, 57262 (код ЄДРПОУ 22430008):

- 26 469, 81 грн. (двадцять шість тисяч чотириста шістдесят дев`ять грн. 81 коп.) - витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ видати відповідачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 18.06.2021 року.

Суддя Е.М. Олейняш