ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2021 р. Справа№ 910/2045/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Станіка С.Р.

Агрикової О.В.

при секретарі Токаревій А.Г.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 20.05.2021.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Промбудсервіс 2005"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 №910/2045/19 (суддя Мудрий С.М.,повний текст рішення складено 19.05.2020)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" до Київської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне підприємство "Промбудсервіс-2005"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання рішення Київської міської ради №536/6587 від 20.12.2018 року протиправним

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Мостобуд» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської ради про визнання рішення Київської міської ради №536/6587 від 20.12.2018 «Про розірвання договору оренди земельної ділянки на вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва від 02.08.2007 №79-6-00526 (зі змінами), укладеного між Київською міською радою та Публічним акціонерним товариством «Мостобуд» протиправним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення №536/6587 «Про розірвання договору оренди земельної ділянки на вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва від 02.08.2007 №79-6-00526 (зі змінами), укладеного між Київською міською радою та публічним акціонерним товариством «Мостобуд» від 20.12.2018 було прийнято Київською міською радою з порушенням чинного законодавства та порушує законні права та інтереси ПАТ «Мостобуд».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 в позові відмовлено повністю.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходив з наступного:

- оскаржуване рішення Київської міської ради прийнято з дотриманням процедури його ухвалення, визначеної Регламентом Київської міської ради;

- факт неналежного виконання позивачем умов договору підтверджується актом обстеження земельної ділянки № 18-1428/01 від 02.11.2018, який складено Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 25.09.2003 № 16/890 в рамках самоврядного контролю, передбаченого ст. 189 Земельного кодексу України;

- матеріалами справи підтверджується наявність у позивача на момент прийняття оскаржуваного рішення заборгованості зі сплати орендної плати за договором, що свідчить про неналежне виконання останнім умов договору;

- разом з тим, оскільки Київська міська рада не надавала своєї згоди на передачу земельної ділянки в суборенду, судом встановлено, що позивачем порушено положення договору.

У зв`язку з наведеним, суд визнав необґрунтованими вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради №536/6587 від 20.12.2018 року «Про розірвання договору оренди земельної ділянки на вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва від 02.08.2007 №79-6-00526 (зі змінами), укладеного між Київською міською радою та публічним акціонерним товариством «Мостобуд».

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство «Промбудсервіс-2005» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 у справі №910/2045/19 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права, зокрема:

- апелянт зазначає, що Акт обстеження земельної ділянки №18-1428/01 не є належним і допустимим доказом факту порушення орендарем умов договору оренди у частині використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

- також вважає, що висновки суду першої інстанції про порушенням орендарем умов передання земельної ділянки в суборенду не відповідають встановленим обставинам справи;

- скаржник вказує, що матеріалами справи не підтверджується наявність у позивача заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі та за період, передбачений договором оренди, що може бути підставою для одностороннього розірвання договору.

Крім того, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання доказів та врахування їх під час апеляційного розгляду, мотивоване тим, що на підтвердження своєї позиції скаржником додатково подаються нові докази, які не були подані до суду першої інстанції, з метою отримання яких представник третьої особи звернувся 30.04.2020 з адвокатськими запитами про надання документів та інформації до державних органів та органів місцевого самоврядування, а відповідні докази (відповіді на адвокатський запит) були отримані 05.05.2020.

В межах апеляційного перегляду оскаржуваного рішення через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшли:

- 07.09.2020 від відповідача - письмові пояснення;

- 08.09.2020 від Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - клопотання про долучення документів до матеріалів справи, до якого долучено копію акту обстеження земельної ділянки від 02.11.2018 №18-1428/901;

- 21.09.2020 від скаржника - письмові пояснення стосовно письмових пояснень відповідача та стенограми пленарного засідання від 20.12.2018;

- 21.09.2020 від позивача - письмові пояснення стосовно письмових пояснень відповідача;

- 22.09.2020 від позивача - письмові пояснення, в яких останній зазначає, що Київською міською радою не доведено встановлення факту систематичної заборгованості зі сплати орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:116:0053 протягом півроку станом на момент оскаржуваного рішення від 17.12.2018. Також позивач зазначає, що у зв`язку із значною кількістю орендованих земельних ділянок, які знаходяться у власності КМДА, та проведенням регулярних платежів за оренду вищезазначених земельних ділянок, позивач не має технічної можливості зробити вибірку щомісячних платежів саме за договором №79-6-00526 від 02.08.2007. В підтвердження наявності інших земельних ділянок в оренді позивача останнім додано копії договорів оренди;

- 22.09.2020 від відповідача - клопотання про долучення до матеріалів справи листа Головного управління ДПС у міста Києві від 16.09.2020;

- 25.09.2020 від скаржника - письмові пояснення щодо поданих відповідачем доказів (лист ГУ ДПС у місті Києві від 16.09.2020 з додатками).

Також судом перевірено, що ні в письмових поясненнях позивача від 22.09.2020, до яких додано копії договорів оренди земельних ділянок, ні в клопотанні відповідача від 22.09.2020 про долучення до матеріалів справи листа Головного управління ДПС у міста Києві від 16.09.2020, учасниками апеляційного провадження не вказано обґрунтованих доводів та доказів неможливості подання вказаних доказів під час розгляду справи у суді першої інстанції, що об`єктивно не залежали від них, і які останніми наводилися суду першої інстанції, проте, були безпідставно відхилені судом.

Враховуючи вищевикладене, копії договорів оренди земельних ділянок, які були долучені до письмових пояснень позивача від 22.09.2020 та лист Головного управління ДПС у міста Києві від 16.09.2020, який був долучений відповідачем до клопотання від 22.09.2020, судовою колегією не прийнято до розгляду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 (у складі колегії суддів: головуючого судді - Куксова В.В., суддів Яковлєва М.Л., Михальської Ю.Б.) апеляційну скаргу Приватного підприємства «Промбудсервіс-2005» залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 у справі № 910/2045/19 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 21.01.2021 касаційну скаргу Приватного підприємства «Промбудсервіс-2005» задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 у справі №910/2045/19 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Передаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд вказав, що апеляційний господарський суд проігнорував клопотання скаржника про поновлення строку на подання доказів та їх врахуванню під час апеляційного розгляду, на які, у тому числі, скаржник посилався у апеляційній скарзі та обґрунтовував її доводи.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2021 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Промбудсервіс-2005» у справі №910/2045/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Андрієнко В.В., судді Ходаківська І.П., Дідиченко М.А.

Колегією суддів 28.01.2021 заявлено самовідвід з підстави порушення порядку визначення суддів для розгляду справи №910/2045/19.

Заяву суддів Андрієнко В.В., судді Ходаківська І.П., Дідиченко М.А. про самовідвід у справі №910/2045/19 задоволено.

Матеріали справи №910/2045/19 передано на повторний автоматизований розподіл відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2021 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Промбудсервіс 2005» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Кравчук Г.А., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Промбудсервіс 2005» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 №910/2045/19 прийнято до свого провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено до розгляду на 24.02.2021. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

24.02.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від представника Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 клопотання представника Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» про відкладення розгляду справи задоволено та відкладено розгляд справи за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Промбудсервіс 2005» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 №910/2045/19 на 24.03.2021.

23.03.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від представника Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» надійшло клопотання, в якому останній просить розглядати справу без участі представника та зазначає, що підтримує апеляційну скаргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 відкладено розгляд справи за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Промбудсервіс 2005» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 №910/2045/19 на 07.04.2021.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1393/21 від 07.04.2021, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко А.І. у відпустці та судді Кравчука Г.А. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2021 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Станік С.Р., Агрикова О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2021 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Промбудсервіс 2005» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 №910/2045/19 прийнято до свого провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено до розгляду на 20.05.2021.

19.05.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі учасника судового процесу, у якому Публічне акціонерне товариства «Мостобуд» зазначило, що підтримує доводи апеляційної скарги, просить її задовольнити та провести її розгляд без участі представника позивача.

У судове засідання 20.05.2021 з`явились представники третіх осіб. Представники позивача та відповідача до суду не з`явилися.

Колегією суддів враховано, що позивачем заявлено клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі. Водночас, оцінюючи «розумність» тривалості строку розгляду у даній справі, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, а також запобігання затягуванню судового процесу, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, що був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та перевірено судовою колегією, відповідно до рішення Київської міської ради № 458/515 від 21.12.2006 «Про передачу земельної ділянки відкритому акціонерному товариству «Мостобуд» для перенесення промислової бази ВАТ «Мостобуд» мостозагону № 2, яка підпадає під забудову залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у місті Києві, її подальшої експлуатації та обслуговування на вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва» вирішено передати відкритому акціонерному товариству «Мостобуд», за умови виконання пункту 5 цього рішення, в довгострокову оренду на 50 років земельну ділянку загальною площею 16,80 та для перенесення промислової бази ВАТ «Мостобуд» мостозагону № 2, яка підпадає під забудову залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у місті Києві, її подальшої експлуатації та обслуговування на вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва за рахунок земель запасу промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (площею 4,60 та) та міських земель, не наданих у власність чи користування (площею 12,20 га, у тому числі 5,30 га земель водного фонду - під річками та струмками).

На підставі вказаного рішення між Київською міською радою (орендодавець) та ВАТ «Мостобуд» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки площею 16,7951 га, яка розташована по вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва (кадастровий номер - 8000000000:90:116:0053; який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис у книзі записів державної реєстрації договорів від 02.08.2007 № 79-6-00526).

Договір укладено на 50 років (п.3.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору цільове призначення земельної ділянки - для перенесення промислової бази ВАТ «Мостобуд» мостозагону №2, яка підпадає під забудову залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві, її подальшої експлуатації та обслуговування.

На земельній ділянці не дозволяється діяльність, не пов`язана з її цільовим призначенням (п. 5.1 договору).

Пунктом 8.4 договору визначено, що орендар зобов`язаний: використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, вчасно вносити ну плату тощо.

У пункті 11.4 договору передбачено, що договір може бути розірваний:

- за взаємною згодою сторін;

- за рішенням суду, в порядку, встановленому законом;

- в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, в разі коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично не сплачує орендну плату (протягом півроку), здійснення без згоди орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.

Відповідно до п.11.5 договору договір може бути розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов`язків, визначених у пунктах 5.1 та 8.4 цього договору.

Згідно п. 12.2 договору у разі невиконання орендарем умов договору та обов`язків, передбачених законодавством України, договір може бути достроково розірваний.

Орендар має право передати земельну ділянку або її частину у суборенду виключно за письмовою згодою орендодавця. Орендодавець надає свою згоду чи заперечення щодо передачі земельної ділянки або її частини у суборенду шляхом прийняття в установленому законодавством порядку відповідного рішення (п. 13.1 договору).

21.12.2015 між Публічним акціонерним товариством «Мостобуд» (суборендодавець) та Приватним підприємством «Промбудсервіс 2005» (суборендар) укладено договір суборенди земельної ділянки. Об`єктом суборенди є земельна ділянка площею 16,7951 га, яка розташована по вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва (кадастровий номер - 8000000000:90:116:0053.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.10.2016 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) були видані містобудівні умови та обмеження № 1132/16/012/009-16 забудови земельної ділянки на вул. Промислова 11/1 у Голосіївському районі, видані орендарю земельної ділянки ПАТ «Мостобуд» і суборендарю ПП «Промбудсервіс 2005», відповідно до яких здійснюється забудова промислової бази з метою перенесення промислової бази ВТ «Мостобуд» мостозагону № 2, яка підпадає під забудова залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві, її подальшої експлуатації та обслуговування.

03.01.2017 суборендатором зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності в Департаменті з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (реєстраційний номер СВ 143170032113). На підставі зазначеної декларації прийнято в експлуатацію промислову базу по вул. Промисловій 11/ 1 в Голосіївському районі м. Києва, загальною площею будівлі 155,00 кв.м.

20.12.2018 Київською міською радою прийнято рішення №536/6587 «Про розірвання договору оренди земельної ділянки на вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва від 02.08.2007 №79-6-00526 (зі змінами), яким вирішено:

- розірвати договір оренди земельної ділянки від 02.08.2007 79-6-00526 (зі змінами, внесеними договором від 06.02.2008 № 79-6-00589) площею 16,7951 (кадастровий номер 8000000000:90:116:0053), укладений між Київською міською радою та відкритим акціонерним товариством «Мостобуд» на підставі рішення Київської міської ради від 21.12.2006 № 458/515 «Про передачу земельної ділянки відкритому акціонерному товариству «Мостобуд» для перенесення промислової бази ВАТ «Мостобуд» мостозагону № 2, яка підпадає під забудову залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві, її подальшої експлуатації та обслуговування на вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва (справа № А-26226);

- Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації): 2.1. Проінформувати публічне акціонерне товариство «Мостобуд» (код ЄДРПОУ 01386326) про прийняття цього рішення. 2.2. Проінформувати контролюючий орган, визначений податковим законодавством, про прийняття цього рішення для вжиття ним відповідних заходів щодо стягнення заборгованості зі сплати публічним акціонерним товариством «Мостобуд» орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:116:0053. 2.3. Вчинити відповідні дії щодо державної реєстрації припинення іншого речового права (права оренди) земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:116:0053;

- Публічному акціонерному товариству «Мостобуд» звільнити земельну ділянку, зазначену у пункті 1 вказаного рішення, привівши її у стан, придатний для подальшого використання.

Приймаючи оскаржуване рішення, Київська міська рада керувалася положеннями статей 9, 93, 96, 141 Земельного кодексу України, статті 31 Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пунктів 11.4, 11.5, 12.2 договору оренди земельної ділянки 02.08.2007 № 79-6-00526 (зі змінами), враховуючи те, що публічним акціонерним товариством «Мостобуд» систематично не виконуються умови пункту 8.4 цього договору щодо сплати орендної плати за земельну ділянку, земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням та відсутнє погодження передачі земельної ділянки в суборенду.

На переконання позивача, вищезазначене рішення прийнято з порушенням чинного законодавства та порушує законні права та інтереси ПАТ «Мостобуд», у зв`язку з чим просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради №536/6587 від 20.12.2018 «Про розірвання договору оренди земельної ділянки на вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва від 02.08.2007 №79-6-00526 (зі змінами), укладеного між Київською міською радою та публічним акціонерним товариством «Мостобуд».

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції керувався тим, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання позивачем умов договору.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Промбудсервіс 2005», дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

- матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання позивачем умов договору;

- оскаржуване рішення Київської міської ради прийнято з дотриманням процедури його ухвалення, визначеної Регламентом Київської міської ради;

- факт неналежного виконання позивачем умов договору підтверджується актом обстеження земельної ділянки № 18-1428/01 від 02.11.2018, який складено Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 25.09.2003 № 16/890;

- скаржником не спростовано наявність заборгованості за спірною земельною ділянкою та не надано суду жодних належних та допустимих доказів, щодо сплати орендних платежів за договором від 02.08.2007 № 79-6-00526;

- сторонами договору не було передбачено передачу земельної ділянки в суборенду шляхом «мовчазної згоди», а Київська міська рада не надавала своєї згоди на передачу земельної ділянки в суборенду.

Передаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд наголосив на необхідності надання оцінки викладеному у апеляційній скарзі ПП «Промбудсервіс 2005» клопотанню скаржника щодо поновлення пропущеного процесуального строку на подання доказів та їх врахуванню під час апеляційного розгляду.

Таким чином, за результатами нового розгляду апеляційної скарги, колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На переконання апелянта, рішення №536/6587 «Про розірвання договору оренди земельної ділянки на вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва від 02.08.2007 №79-6-00526 (зі змінами), укладеного між Київською міською радою та публічним акціонерним товариством «Мостобуд» від 20.12.2018, є протиправним, а висновки суду щодо наявності підстав для одностороннього розірвання договору оренди зроблені з неповним з`ясуванням обставин справи та підстав, з якими законодавство пов`язує можливість розірвання договорів оренди в односторонньому порядку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого врядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих осин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Статтею 21 Цивільного кодексу України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить м цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Згідно з приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», іншими нормативно - правовими актами та договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом ст. 93 Земельного кодексу України, ст. ст. 762, 792 Цивільного кодексу України, ст. ст. 13, 21 Закону України «Про оренду землі» правовідносини щодо оренди земельної ділянки передбачають передачу орендарю земельної ділянки у володіння та користування на певний строк для її використання відповідно до умов договору та положень земельного законодавства; в силу ст. ст. 177, 181, 373, 374 Цивільного кодексу України земельна ділянка (як індивідуалізований об`єкт, що має ознаки у вигляді кадастрового номеру, площі, меж) є об`єктом права власності територіальної громади, а правомочності щодо володіння та користування орендованою земельною ділянкою, як і правомочність розпорядження, є складовими права власності територіальної громади щодо земельної ділянки.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Цивільного кодексу України територіальні громади є учасниками цивільних відносин, діючи у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин, набуваючи та здійснюючи цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст. 169 та ст. 172 Цивільного кодексу України).

Цивільні права та обов`язки виникають (змінюються та припиняються) із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, із договорів та інших правочинів, що являють собою дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків; цивільні права та обов`язки можуть виникати (змінюватися, припинятися) безпосередньо з актів органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.

Статтею 626 Цивільного кодексу України унормовано, що договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов`язки.

За загальним правилом, встановленим частиною 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або, розірвання договору допускається лише за згодою сторін якщо інше не встановлено законом або договором; разом з тим, за частиною 3 наведеної статті у разі односторонньої відмови від договору повністю або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За змістом статті 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Таким чином, наведене вище правове регулювання не містить заборони для сторін договору оренди земельної ділянки передбачити випадки розірвання договору в односторонньому порядку шляхом вчинення стороною одностороннього правочину, що оформляється прийняттям рішення у встановленому порядку.

Отже, нормами законодавства передбачено можливість розірвання договору на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором. З огляду на що, обрання правового способу врегулювання спору є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує, а право на односторонню відмову від договору є позасудовою процедурою, яка не потребує погодження іншою стороною договору.

Щодо доводів скаржника про те, що оскаржуване рішення Київської міської ради прийнято з порушенням норм Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 07.07.16 № 579/579, зокрема стосовно відсутності правового забезпечення діяльності Київської міської ради проекту оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 31 Регламенту регулює порядок розгляду проектів рішень управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради, а саме визначено, що управління правового забезпечення діяльності Київради протягом чотирнадцяти днів з дня отримання оригіналу проекту рішення від профільної постійної комісії чи суб`єкта подання (у випадках, передбачених частинами десятою - одинадцятою статті 30 цього Регламенту) за результатами опрацювання проекту рішення, зокрема, погоджує проект рішення Київради та підписує його.

Якщо проект рішення було подано до управління правового забезпечення діяльності Київради профільною постійною комісією Київради та було погоджено управлінням правового забезпечення діяльності Київради, погоджений проект рішення разом із відповідними письмовими рекомендаціями управління (у разі наявності) не пізніше наступного дня після погодження направляється профільній постійній комісії Київради. Профільна постійна комісія не пізніше наступного дня після отримання проекту рішення передає його до управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради для формування попереднього проекту порядку денного пленарного засідання Київради.

Оскільки проект рішення Київської міської ради «Про розірвання договору оренди земельної ділянки на вул. Промисловій у Голосїївському районі м. Києва від 02.08.2017 (зі змінами)» був погоджений 03.12.2018 Управлінням правового забезпечення діяльності Київської міської ради, про що свідчить підпис начальника Управління Володимира Слончака на вказаному проекті, що підтверджується наданою відповідачем роздруківкою з офіційного сайту Київської міської ради htpps://kmr.gov.ua/uk/plenary-meetings проекту рішення, що виносився на пленарне засідання сесії Київської міської ради, то колегія суддів дійшла до переконання, що оскаржуване рішення Київської міської ради прийнято з дотриманням процедури його ухвалення, визначеної Регламентом Київської міської ради.

При цьому, факт неналежного виконання позивачем умов договору підтверджується актом обстеження земельної ділянки № 18-1428/01 від 02.11.2018, який складено Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 25.09.2003 № 16/890 в рамках самоврядного контролю, передбаченого ст. 189 Земельного кодексу України.

Вказаним актом встановлено, що земельна ділянка частково огороджена парканом, використовується для складування та перевалки піску.

Разом з цим, як встановлено судом першої інстанції, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2019 у справі №640/4413/19, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» задоволено. Визнано протиправними дії Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо обстеження земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:90:116:0053, яка розміщена в м. Києві по вул. Промислова у Голосіївському районі, за наслідками якого складено акт обстеження земельної ділянки від 02.11.2018 №18-1428/01.

Постановою шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 у справі №640/4413/19 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2019 скасовано та ухвалено постанову, якою у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, відмовлено.

Тому посилання скаржника на те, що Постановою шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 у справі №640/4413/19 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2019 скасовано та ухвалено постанову, якою у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, у зв`язку із обранням ПАТ «Мостобуд» неефективного способу правового захисту, судовою колегією відхиляються, оскільки підстава для скасування судового рішення не спростовує факту відмови у задоволенні позову в цілому.

Щодо заборгованості за спірною земельною ділянкою судом досліджено таке.

У матеріалах справи наявні докази, що по даній земельній ділянці є податкова заборгованість, зокрема лист Головного управління Державної фіскальної служби України в м. Києві від 17.10.2018 №31513/9/26-15-17-01-12 у розмірі 125 708,3 грн.

Заперечуючи проти наявності заборгованості, апелянт зазначає, що останній є користувачем не лише спірної земельної ділянки, а й інших земельних ділянок, розташованих у різних районах міста Києва, в тому числі й у Голосіївському районі столиці.

Зокрема, скаржник вважає, що в матеріалах справи відсутня інформація про те, за який саме період виникла відповідна заборгованість, чи мала вона систематичний характер, що виключає можливість прийняття рішення про розірвання договору оренди земельної ділянки на підставі п. 11.4 Договору оренди.

Судом апеляційної інстанції ухвалою від 09.09.2020 було зобов`язано позивача надати суду належним чином завірені копії доказів сплати орендної плати за договором від 02.08.2007 № 79-6-00526, помісячно.

В силу приписів частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки матеріалами справи підтверджується наявність у позивача на момент прийняття оскаржуваного рішення заборгованості зі сплати орендної плати за договором, водночас як скаржником не спростовано наявності заборгованості за спірною земельною ділянкою та не надано суду жодних належних та допустимих доказів щодо сплати орендних платежів за договором від 02.08.2007 № 79-6-00526, то вказане свідчить про неналежне виконання позивачем умов договору.

Щодо згоди на укладення договору суборенди суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з статтею 8 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на 21.12.2015) орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, 09.10.2015 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо одержання згоди на передачу земельної ділянки в суборенду вих. №798/02-15 від 07.10.2015.

При цьому, у матеріалах справи наявний лист вих. №057021-21769 від 08.12.2015 Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради адресований позивачу в якому зазначено, що за наявною у Департаменту земельних ресурсів інформацією згоди на укладення ПП «Промбудсервіс 2005» договору суборенди земельної ділянки на вул. Промислова у Голосіївському районі м. Києва кадастровий номер 8000000000:90:116:0053 не надавалась та відповідне рішення Київською міською радою не приймалось.

Пунктом 13.1 договору передбачено, що орендар має право передати земельну ділянку або її частину у суборенду виключно за письмовою згодою орендодавця.

Орендодавець надає свою згоду чи заперечення щодо передачі земельної ділянки або її частини у суборенду шляхом прийняття в установленому законодавством порядку відповідного рішення (п.13.1 договору).

Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З системного аналізу вказаного пункту договору вбачається, що сторонами даного договору не було передбачено передачу земельну ділянку в суборенду шляхом «мовчазної згоди», про що зазначає скаржник у своїй апеляційній скарзі.

Разом з тим, суд наголошує, що п. 11.4 договору визначено, що договір може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, зокрема, в разі здійснення без згоди орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.

Таким чином, з огляду на те, що Київська міська рада не надавала своєї згоди на передачу земельної ділянки в суборенду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем порушено вищезазначені положення договору.

Щодо клопотання апелянта про поновлення пропущеного процесуального строку на подання доказів та врахування їх під час апеляційного розгляду судова колегія зазначає наступне.

Передаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд наголосив, що апеляційний господарський суд не врахував та переглядаючи в апеляційному порядку справу № 910/2045/19 не надав оцінки викладеному у апеляційній скарзі ПП «Промбудсервіс 2005» клопотанню скаржника щодо поновлення пропущеного процесуального строку на подання доказів та їх врахуванню під час апеляційного розгляду.

На переконання Верховного Суду, суд апеляційної інстанції проігнорував вказане клопотання скаржника про поновлення строку на подання доказів та їх врахуванню під час апеляційного розгляду, на які, у тому числі, скаржник посилався у апеляційній скарзі та обґрунтовував її доводи, у той час без розгляду зазначеного клопотання та надання оцінки відповідним доказам, відсутні підстави вважати, що апеляційний господарський суд встановив всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Врахувавши вказівки Верховного Суду, колегія суддів, розглянувши клопотання Приватного підприємства «Промбудсервіс 2005» щодо поновлення пропущеного процесуального строку на подання доказів, приєднання до матеріалів справи та врахування їх під час апеляційного розгляду, дійшла висновку про наявність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

За змістом частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною восьмою статті 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За змістом частин 1-3 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у т.ч. апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у даному випадку - на третю особу).

Як вбачається з матеріалів справи, 04.05.2020 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Приватного підприємства «Промбудсервіс-2005» надійшло два аналогічні клопотання про приєднання доказів у справі №910/2045/19 за вих. №13 від 29.04.2020 року, у якому третя особа просила суд поновити ПП «Промбудсервіс 2005» пропущений процесуальний строк на подання доказів та приєднання до матеріалів справи та в якому зазначила, що докази на підтвердження порушень Київською міською радою вимог Регламенту будуть надані ПП «Промбудсервіс 2005» невідкладно після їх отримання.

Суд першої інстанції зазначив, що як вбачається з наданого ПП «Промбудсервіс 2005» клопотання до нього не додано документи, які він просить суд приєднати до матеріалів справи, тому з огляду на вказане, Господарський суд міста Києва клопотання Приватного підприємства «Промбудсервіс-2005» про приєднання доказів у справі №910/2045/19 за вих. №13 від 29.04.2020 року залишив без розгляду.

Водночас, звернувшись з апеляційною скаргою, скаржник просив поновити пропущений процесуальний строк на подання доказів та врахувати їх під час апеляційного розгляду.

Обґрунтовуючи пропуск строку на подання доказів, апелянт зазначив, що на підтвердження своєї позиції ним додатково подаються нові докази, які не були подані до суду першої інстанції, з метою отримання яких представник третьої особи звернувся 30.04.2020 з адвокатськими запитами про надання документів та інформації до державних органів та органів місцевого самоврядування, а відповідні докази (відповіді на адвокатські запити) були отримані 05.05.2020.

Так, оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва прийняте 05.05.2020.

При цьому, скаржник зазначає, що оскільки докази, які він просить долучити, ним були отримані лише 05.05.2020, то Приватне підприємство «Промбудсервіс-2005» об`єктивно не мало змоги подати їх до суду першої інстанції для врахування під час прийняття оскаржуваного рішення.

Судовою колегією враховано також, що третя особа ще в суді першої інстанції зверталась з клопотанням про приєднання доказів до суду та повідомила, що ним вчиняються дії, спрямовані на збір доказів на доведення своєї позиції шляхом подання адвокатських запитів до відповідних органів.

Враховуючи, що необхідні докази ним було отримано лише 05.05.2021, тобто після винесення судом першої інстанції оскаржуваного рішення, такі докази надані разом з апеляційною скаргою, які скаржник і просить врахувати.

Суд апеляційної інстанції дійшов до переконання, що вказані скаржником причини пропуску строку на подання доказів, наведені в апеляційній скарзі, є поважними з огляду на те, що заявником наведено причини, з яких такі дії (зокрема щодо отримання необхідних на його думку доказів) не могли бути вчинені раніше з об`єктивних обставин, які унеможливили своєчасне вчинення таких процесуальних дій третьою особою, тобто з причин, що не залежали від третьої особи.

Відтак, судова колегія вважає за можливе задовольнити клопотання скаржника про поновлення пропущеного процесуального строку на подання доказів та врахування їх під час апеляційного розгляду.

Так, звернувшись з апеляційною скаргою, скаржник просив врахувати такі докази:

- Супровідний лист Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 05.05.2020 № 08/281-672;

- Протокол Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 27.11.2018-30.11.2018 № 25/87;

- супровідний лист Київської міської ради від 06.05.2020 № 225-СК-2733;

- Протокол № 43 засідання Президії Київської міської ради 03.12.2018 до пленарного засідання 13.12.2018;

- проект порядку денного пленарного засідання VII сесії Київської міської ради VIII скликання;

- витяг зі стенограми пленарного засідання 20.12.2018;

- супровідний лист Київської міської ради від 08.05.2020 № 2256-СК-2812;

- проект рішення Київської міської ради від 02.10.2018 № 08/231-3200/ПР;

- доручення заступника Київського міського голови - секретаря Київської міської ради щодо розгляду щодо розгляду проекту рішення від 02.10.2018 № 08/231-3200/ПР;

- супровідний лист депутата Київської міської ради І. Мірошниченка №-08/279/08/042/498;

- пояснювальна записка до проекту рішення Київської міської ради від 02.10.2018 № 08/231-3200/ПР;

- витяг з протоколу № 20/76 постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 23.10.2018;

- супровідний лист депутата Київської міської ради І. Мірошниченка до Управління правового забезпечення Київської міської ради;

- письмове обґрунтування І. Мірошниченка від 10.12.2018 у порядку частини 4 статті 34 регламенту Київської міської ради;

- лист Постійної комісії Київської міської ради з питань екологічної політики від 06.05.2020 № 08/288-200 вих.

Колегія суддів, врахувавши надані Приватним підприємством «Промбудсервіс 2005» докази та оцінивши їх в сукупності, зазначає наступне.

У контексті наданих доказів узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до невідповідності проекту рішення Київської міської ради № 08/231-4166/ПР від 19.11.2018, яке отримало погодження Управління правового забезпечення, рішенню Київської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки, яке було прийнято на пленарному засіданні 20.12.2018, що виявилось у невідповідності підстав для розірвання договору оренди тій підставі, яка була вказана у проекті рішення, що на думку апелянта свідчить про прийняття оскаржуваного рішення з порушенням вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. ст. 10, 25, 26, 47, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 29, 30, 31, 32, 34 Регламенту Київської міської ради, що свідчить про незаконність рішення та наявність підстав для його скасування.

На переконання апелянта, такі докази підтверджують його позицію щодо недотримання КМР регламенту під час прийняття оспорюваного рішення про розірвання договору оренди, зокрема про те, що на його думку, докази погодження Управлінням правового забезпечення діяльності Київської міської ради рішення Київської міської ради відсутні.

Натомість, як було судом встановлено вище, проект рішення Київської міської ради «Про розірвання договору оренди земельної ділянки на вул. Промисловій у Голосїївському районі м. Києва від 02.08.2017 (зі змінами)» був погоджений 03.12.2018 Управлінням правового забезпечення діяльності Київської міської ради, про що свідчить підпис начальника Управління Володимира Слончака на вказаному проекті, що підтверджується наданою відповідачем роздруківкою з офіційного сайту Київської міської ради htpps://kmr.gov.ua/uk/plenary-meetings проекту рішення, що виносився на пленарне засідання сесії Київської міської ради.

Таким чином, оскаржуване рішення Київської міської ради прийнято з дотриманням процедури його ухвалення, визначеної Регламентом Київської міської ради, чим відповідно спростовуються наведені доводи апелянта.

Крім того, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що апелянт переважно наполягає на тому, що під час ухвалення оскаржуваного рішення від 05.05.2020 Господарський суд м. Києва в порушення вимог ст. ст. 76, 77, 236 ГПК України не з`ясував наявність підстав, з якими п. 11.4 ст. 11 Договору оренди землі пов`язує можливість розірвання договору оренди в односторонньому порядку та не з`ясував інших обставин, які мають значення для справи.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи учасників справи, дійшла висновку, що скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів за результатами нового розгляду погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради №536/6587 від 20.12.2018 «Про розірвання договору оренди земельної ділянки на вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва від 02.08.2007 №79-6-00526 (зі змінами), укладеного між Київською міською радою та публічним акціонерним товариством «Мостобуд» та відсутність підстав для їх задоволення.

Крім того, судом першої інстанції було всебічно досліджено матеріали справи, надано оцінку наявним в матеріалах справи доказам з урахуванням всіх обставин справи, за результатами чого прийнято законне та обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого судова колегія не вбачає.

Відтак, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 у справі №910/2045/19.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 у справі №910/2045/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, наведені в оскаржуваному рішенні.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Приватного підприємства «Промбудсервіс 2005» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 у справі №910/2045/19 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Промбудсервіс 2005" - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 №910/2045/19 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/2045/19 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 11.06.2021 після виходу суддів з відпустки.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді С.Р. Станік

О.В. Агрикова