Справа № 392/886/21

Провадження № 2/392/676/21

УХВАЛА

18 червня 2021 року м. Мала Виска

Суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області Бадердінова А.В., при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Багрій В`ячеслав Анатолійович до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Багрій В.А. звернувся до Маловисківського районного суду Кіровоградської області з даним позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований 30 березня 2012 року Смолінською селищною радою Маловисківського району Кіровоградської області, актовий запис № 6.

Позовна заява повинна відповідати вимогам, зазначеним у ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме: не сплачено судовий збір.

Зокрема, позивач пред`явив позов до суду, який містить позовну вимогу немайнового характеру - розірвання шлюбу.

Відповідно до частини 1 статті 4, підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений в розмірі 2270 грн. 00 коп.

З огляду на зазначене вище, позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та на підставі чого, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 908 грн. (ставка судового збору для фізичних осіб становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 01.01.2021 року, який становить 2270 грн.), надавши оригінал квитанції про сплату судового збору.

При цьому, відзначається, що позивач в позовній заяві зазначає, що він звільнений від сплати судового збору, на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку з тим, що він (позивач) має статус учасника бойових дій, та зазначена категорія осіб звільняється від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях.

В свою чергу, відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі № 545/1149/17, норма п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір»,суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст.12,22 Закону України № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 12 лютого 2020 року зроблено висновок про те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.

Даний правовий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у зв`язку із передачею Другою судовою палатою Касаційного цивільного суду Верховного Суду справи на її розгляд для розв`язання виключної правової проблеми щодо застосування норми п. 13 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку із незгодою з попередніми висновками як Великої Палати, так і касаційних палат, у яких стверджувалось про те, що учасники бойових дій безперечно звільняються від сплати судового збору у будь-якій справі.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Отже, подання позову про розірвання шлюбу не є захистом порушених прав позивача як учасника бойових дій, а є правом одного з подружжя на розірвання шлюбу в судовому порядку, а тому судовий збір у даному випадку підлягає сплаті на загальних підставах.

Разом з тим, судом відзначається, що відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України та ч. 1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за клопотанням сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, як до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Крім того, як роз`яснив в п.29 постанови "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" від 17 жовтня 2014 року №10 Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, - відповідно до статті 8 Закону №3674-VI та статті 82 ЦПК (в редакції, яка діяла на час прийняття постанови) єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК (в редакції, яка діяла на час прийняття постанови) повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Тим самим, відзначається, що позивачем може бути подано клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, або про зменшення розміру судового збору чи звільнення від сплати судового збору у разі, якщо розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або якщо позивач є військовослужбовцем, або батьком який має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одиноким батьком, який має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; членом малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особою, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що не сплата судового збору є недоліком позовної заяви, що має бути усунутий позивачем.

Виходячи з вищезазначеного і відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175,177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. В разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Керуючись ст.ст.175,177,185,258,260 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Багрій В`ячеслав Анатолійович до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю десять днів з дня отримання позивачем копії даної ухвали.

Запропонувати позивачу в установлений строк виправити зазначені в мотивувальній частині ухвали недолік позовної заяви, а саме:

- сплатити судовий збір в розмірі 908 грн. за наступними реквізитами: Отримувач коштів: м.Кроп- Отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./тг м.МВиска/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37918230

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок: UA238999980313161206000011469

Код класифікації доходів бюджету : 22030101

Призначення платежу;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 (ПІБ чи назва установи, організації позивача),Маловисківський районний суд Кіровоградської області (назва суду, де розглядається справа), надавши суду оригінал квитанції про сплату судового збору;

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, вона буде вважатись неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Альона Володимирівна Бадердінова