Справа № 991/1163/21

Провадження1-кп/991/4/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про призначення судового розгляду

17червня 2021 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

його захисників адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_10 ,

його захисників адвокатів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 52020000000000186 від 12 березня 2021 року, за обвинуваченням

ОСОБА_14 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Житомир, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України,

ОСОБА_15 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у смт. Червоноармійськ Червоноармійського району Житомирської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В :

І. Історія кримінального провадження

1. 18 лютого 2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене кримінальне провадження, в якому ухвалою суду від 19 лютого 2021 року було призначено підготовче судове засідання.

ІІ. Позиції сторін кримінального провадження, зміст їхніх клопотань, скарг, заперечень у підготовчому судовому засіданні

2. У ході підготовчого судового засідання прокурор вважала, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_10 відповідає вимогам статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, посилалася на відсутність підстав для прийняття судом будь-якого з рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього ж Кодексу, у зв`язку з чим, висловила позицію щодо можливості призначення цієї справи до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

3. Обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_16 , а також захисники після розгляду судом їхніх клопотань про закриття кримінального провадження, повернення обвинувального акта прокурору (том № 1 а.с. 80-86, 104-107, 108-110, 194-201) та постановлення судом відповідних ухвал від 03 та 19 березня, а також від 07 червня 2021 року, якими було відмовлено в задоволенні цих клопотань (том № 1 а.с. 95-101, 174-178, 180-184, 208-217), проти призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечували. Вважали, що судовий розгляд належить здійснювати у відкритому судовому засіданні.

4. Захисник ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_13 надав суду заперечення на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 квітня 2020 року про надання дозволу на проведення обшуку, який відбувся 07 квітня того ж року в приміщенні офісу адвоката ОСОБА_10 (том № 1 а.с. 111-117), яку вважав такою, що постановлена з порушенням вимог статей 233, 234 Кримінального процесуального кодексу України.

5. Від захисника ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_12 в порядку частини другої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України надійшла скарга на постанову прокурора ОСОБА_5 про контроль за вчиненням злочину від 02 квітня 2020 року.

На думку сторони захисту, прокурор всупереч вимогам частини третьої статті 271 цього ж Кодексу не зазначив у цій постанові будь-яких відомостей або доводів, які свідчили б про перевірку обставин на предмет наявності ознак втягнення або провокування ОСОБА_17 до злочинної діяльності, що є підставою для визнання її незаконною та скасування (том № 1 а.с. 150).

6. Крім того, від цього ж захисника адвоката ОСОБА_12 надійшла скарга на дії детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_18 щодо незаконного огляду вилученого в ході обшуку комп`ютера (моноблока Lenovo IdeaCentre A720 10096 s/n:QS00928975) через порушення вимог статті 237 Кримінального процесуального кодексу України (том № 2 а.с. 12-14).

В обґрунтування скарги захисник посилався на те, що 07 квітня 2020 року під час проведення обшуку детектив безпідставно вилучив зазначений комп`ютер замість того, щоб негайно оглянути його в ході цієї слідчої дії у присутності понятих і володільця майна ОСОБА_10 . Натомість, подальший огляд вилученого комп`ютеру відбувався без запрошення ОСОБА_10 та його захисників, проте з залученням працівників Національного антикорупційного бюро України замість незалежних експертів, що створює обґрунтований сумнів щодо достовірності відомостей, отриманих внаслідок такого огляду. Після цієї слідчої дії сторона захисту фактично позбавлена можливості визначити, яка інформація дійсно була на комп`ютері на момент вилучення, оскільки сторона обвинувачення мала можливість неконтрольовано корегувати, змінювати, додавати будь-які відомості, що наразі містяться в цьому комп`ютері.

До того ж адвокат ОСОБА_12 посилався на порушення статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адже вилучена техніка використовувалась ОСОБА_10 для здійснення адвокатської діяльності, тоді як огляд вилученого комп`ютера без присутності його власника неминуче потягнув за собою ризик порушення адвокатської таємниці в інших провадженнях, у яких ОСОБА_10 здійснював професійну діяльність.

7. Другий захисник ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_13 також звернувся до суду зі скаргою на рішення заступника Генерального прокурора керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_19 , яким останній доручив прокурору третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді цієї ж прокуратури ОСОБА_5 вручити повідомлення про підозру ОСОБА_10 , що відбулось 08 квітня 2020 року (том № 1 а.с. 158-160).

На переконання захисника, виходячи з системного тлумачення статей 110, 278, 481 Кримінального процесуального кодексу України, один прокурор може доручити іншому прокурору здійснення певних процесуальних дій лише шляхом винесення відповідної постанови. Натомість в матеріалах кримінального провадження міститься доручення без зазначення конкретної дати та місця його складання, відомості про яке до того ж відсутні в Реєстрі матеріалів досудового розслідування, у зв`язку з чим, захисник просив визнати окреслене рішення незаконним та скасувати його.

8. У порядку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 315, захисник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 звернувся до суду з численними клопотаннями про витребування речей та документів, зокрема:

- про витребування у ПрАТ «Київстар» інформації по телекомунікаційним послугам, наданим за переліченими захисником телефонними номерами за період з 01 лютого по 08 квітня 2020 року, зокрема, щодо типів, дат, часу та тривалості з`єднань конкретних абонентських номерів (том № 1 а.с. 230-235);

- про витребування у сторони обвинувачення для огляду технічних засобів, які застосовувались під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також відповідних сертифікатів якості, сертифікатів відповідності до цих технічних засобів (том № 1 а.с. 236-237);

- про витребування у сторони обвинувачення для огляду первинних носіїв інформації, на які здійснювалась фіксація результатів негласних слідчих (розшукових) дій (том № 1 а.с. 238-239);

- про витребування у сторони обвинувачення для огляду витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань, які надавались до Вищого антикорупційного суду разом з клопотаннями про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у справах № 991/2369/20, № 991/2559/20, № 991/2560/20, а у Вищого антикорупційного суду матеріалів цих справ (том № 1 а.с. 240-241);

- про витребування у Вищому антикорупційному суді матеріалів справи № 991/2982/20 про надання дозволу на проведення обшуку (том № 1 а.с. 242, 243-244);

- про витребування у сторони обвинувачення для огляду витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12 березня 2020 року (том № 1 а.с. 245-246).

9. Прокурор просила суд у судове засідання викликати свідків, допитаних під час досудового розслідування, зокрема: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 (том № 1 а.с. 222-224).

Захисники ОСОБА_10 адвокати ОСОБА_12 , ОСОБА_11 просили викликати в судовий розгляд та допитати в якості свідків ОСОБА_26 та ОСОБА_27 (том №1 а.с. 151-153).

Захисник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 також звернувся до суду з клопотанням про виклик свідків у судове засідання, а саме ОСОБА_20 , ОСОБА_25 , ОСОБА_28 , ОСОБА_23 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_21 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_26 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_24 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_18 (том № 1 а.с. 225-229).

10. Крім того, захисник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави, визначеного ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 23 квітня 2020 року у розмірі п`ятисот розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 1 051 000 гривень 00 копійок, до ста двадцяти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто до суми 252 240 гривень 00 копійок (том № 2 а.с. 1-11).

В обґрунтування посилався на те, що будинок, в якому проживає ОСОБА_7 разом з дружиною та донькою, належить його матері, що не може бути враховано під час оцінки майнового стану обвинуваченого. Зазначав, що упродовж досудового розслідування ОСОБА_7 сумлінно виконував покладені на нього обов`язки, зі свідками та іншим підозрюваним не спілкувався, паспорт для виїзду за межі України здав до Управління ДМС України в Житомирській області, а сплив строку дії покладених на ОСОБА_7 обов`язків жодним чином не вплинув на його процесуальну поведінку. На думку сторони захисту, зазначені обставини переконливо свідчать про відсутність ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Захисник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 стверджував, що існуючий розмір застави є необґрунтовано високим та непомірним для обвинуваченого, який тривалий час проходив службу в правоохоронних органах, інших джерел доходу, окрім грошового утримання, не мав, а 30 червня 2020 року був звільнений з посади начальника СУ ФР ГУ ДФС у Київській області. Наразі єдиним джерелом доходу родини є заробітна плата дружини ОСОБА_7 , яка працює вчителем в державному закладі освіти. До того ж застава була внесена не ОСОБА_7 , а особисто його захисником адвокатом ОСОБА_8 за рахунок власних заощаджень та позичених ним коштів, які позикодавець наразі вимагає повернути.

Обвинувачений ОСОБА_7 повністю підтримав це клопотання та пояснив, що дійсно 30 червня 2020 року він був звільнений з посади начальника СУФР ГУ ДФС у Київській області та відтоді не працює, тому єдиним джерелом доходів його родини є наразі заробітна плата його дружини та матері. Наголошував, що будинок, в якому проживає родина, побудований в 2012 році та належить його матері, тоді як у його особистій власності відсутнє будь-яке рухоме або нерухоме майно.

11. Прокурор частково заперечувала проти задоволення клопотань сторони захисту про виклик та допит в якості свідків перелічених вище осіб, посилаючись на їхню вочевидь надмірну кількість та недоведеність їхньої обізнаності щодо фактичних обставин інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення.

12. Щодо клопотань захисника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 про витребування речей та документів прокурор також заперечувала проти їх задоволення. Зазначала, що частина з окреслених матеріалів буде надана стороною захисту для дослідження в ході судового розгляду, тоді як технічні засоби, які використовувались під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та сертифікаційна документація до них, є засекреченими, а тому не можуть бути предметом огляду в суді.

13. Прокурор також не вбачала підстав для задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_7 (том № 2 а.с. 55-84). Зазначала, що розмір застави у сумі 1051000 гривень 00 копійок не можна вважати непомірним з урахуванням конкретних обставин справи та умов особистого життя обвинуваченого.

В обґрунтування своєї позиції прокурор надала копію протоколу обшуку будинку, в якому постійно проживає ОСОБА_7 зі своєю родиною, та пояснила, що площа цього будинку складає понад 220 м2, у будинку проведені ремонтні роботи із застосуванням сучасних матеріалів, на земельній ділянці загальною площею 0,2 га виконаний ландшафтний дизайн.

Прокурор, проаналізувавши доходи матері обвинуваченого, яка є власником цього будинку, є пенсіонеркою та працює на АТ «Житомирський маслозавод», а також офіційні доходи інших членів сім`ї ОСОБА_7 , дійшла висновку про очевидну неспівмірність їх сукупного доходу у 2020 році з витратами на утримання такого домоволодіння та в цілому способу їх життя.

Крім того, прокурор просила врахувати розмір неправомірної вигоди, одержання якої інкримінується ОСОБА_7 , у сумі 50000 доларів США. Оскільки відповідно до обвинувального акта розмір неправомірної вигоди був визначений за вимогою ОСОБА_7 , це дозволяє зробити висновок про значущість для обвинуваченого такого обсягу грошових коштів.

Прокурор вважала, що належна процесуальна поведінка обвинуваченого є його обов`язком, який сам по собі не може бути підставою для зменшення розміру застави або зміни запобіжного заходу. Прокурор також наполягала на існуванні ризиків переховування обвинуваченого від суду та здійснення впливу на свідків, які не були допитані в судовому засіданні.

14. Обвинувачені ОСОБА_7 , його захисники адвокати ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , а також обвинувачений ОСОБА_10 та його захисники адвокати ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 підтримали всізаяви,скарги,заперечення таклопотання,заявлені стороноюзахисту настадії підготовчогосудового засідання,та просилиїх задовольнити.

ІІІ. Мотиви суду

15.Проаналізувавши змістобвинувального акта,реєстр матеріалівдосудового розслідування,розписки ОСОБА_7 та ОСОБА_10 про отриманняними копіїобвинувального актаі реєструматеріалів досудовогорозслідування,суд вважаєза можливепризначити судовийрозгляд.

16. Під час підготовчого судового засідання судом не було встановлено підстав для закриття кримінального провадження, повернення обвинувального акта прокурору або направлення обвинувального акта для визначення підсудності.

17. Від учасників судового провадження клопотань про здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні не надійшло. Колегією суддів також не встановлено наявності обставин, передбачених частиною другою статті 27 Кримінального процесуального кодексу України, які могли б бути підставою для рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні.

Щодо скарг на дії детектива та прокурора

18. Норми частини другої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України не містять імперативних вимог щодо обовязкового розгляду по суті всіх скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження та повноважень суду на цій стадії, а також з дотриманням правил, передбачених статтями 314-316 цього ж Кодексу.

19. При цьому чинний кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті пред`явленого обвинувачення оцінювати процесуальні дії чи бездіяльність та рішення органу досудового розслідування, оскільки зясування таких обставин вочевидь виходить за межі компетенції суду у підготовчому судовому засіданні, адже потребує дослідження доказів, що надаватимуться вже після призначення справи до судового розгляду.

20. За таких обставин, викладеним у скаргах фактам, обставинам та доводам не може бути надана оцінка під час підготовчого судового провадження, тому у задоволенні таких скарг належить відмовити.

Щодо заперечень на ухвалу слідчого судді

21. Заперечення захисника ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_13 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 квітня 2020 року про надання дозволу на проведення обшуку, суд долучає до матеріалів справи, а доводам сторони захисту надаватиме оцінку під час дослідження доказів у судовому розгляді.

Щодо клопотань про витребування речей та документів:

- про витребуванняу ПрАТ«Київстар» інформаціїпо телекомунікаційнимпослугам (том№ 1а.с.230-235)

22. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 162 Кримінального процесуального кодексу України інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про звязок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо належить до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах.

23. При цьому інформація, що міститься в електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв`язку, може бути отримана стороною кримінального провадження виключно шляхом надання їй тимчасового доступу до речей і документів в порядку, визначеному Главою 15 Кримінального процесуального кодексу України.

24. Колегія суддів звертає увагу на те, що вимоги до клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів наведені в статті 160 Кримінального процесуального кодексу України, а відповідно до частини шостої статті 163 цього ж Кодексу для отримання доступу до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю, поміж іншим належить довести можливість використання як доказу запитуваних відомостей, а також неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей та документів. Ця категорія клопотань розглядається з обов`язковим викликом особи, у володінні якої знаходяться такі речі та документи.

25. Виходяи зі змісту клопотання захисника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 про витребування у ПрАТ «Київстар» інформації по телекомунікаційним послугам, наданим за переліченими захисником телефонними номерами за період з 01 лютого по 08 квітня 2020 року, зокрема, щодо типів, дат, часу та тривалості з`єднань конкретних абонентських номерів, ця інформація містить охоронювану законом таємницю, а тому доступ до неї може бути наданий лише за належного обґрунтування у виді тимчасового доступу шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв`язку.

26. Колегія суддів окремо наголошує, що наведення в клопотанні стороною захисту лише переліку номерів мобільних телефонів із зазначенням їх власників без надання доказів, які б підтверджували ці відомості, є категорично неприпустимим з огляду на високий ризик необґрунтованого втручання у приватне життя фактично невизначеного кола осіб.

27. Крім того, як пояснила прокурор, сторона обвинувачення отримувала тимчасовий доступ до речей та документів, а саме до інформації по телекомунікаційним послугам за номерами мобільних телефонів обвинувачених. Зазначені відомості надаватимуться для дослідження в судовому розгляді, тоді як сторона захисту про наявність таких матеріалів суд не повідомила та не пояснила, якої інформації, на їхню думку, не вистачає у зібраних органом досудового розслідування матеріалах.

28. За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в зазначеному клопотанні.

- про витребування у сторони обвинувачення технічних засобів, які застосовувались під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також відповідних сертифікатів якості, сертифікатів відповідності до цих технічних засобів (том № 1 а.с. 236-237)

29. Згідно з частиною першою 1 статті 246 Кримінального процесуального кодексу України відомості про факт та методи проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі за текстом, НС(р)Д) не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

30. Вичерпний перелік відомостей, що є державною таємницею, визначений Зводом відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженим наказом голови Служби безпеки України № 440 від 12 серпня 2005 року.

Відповідно до змісту пунктів 4.5.1, 4.5.6 цього Зводу до державної таємниці належать відомості про номенклатуру, фактичну наявність спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки устаткування, апаратури, приладів, пристрів, програмного забезпечення, препаратів та інших виробів, призначених (спеціально розроблених, виготовлених, запрограмованих або пристосованих) для негласного отримання інформації, що розкривають найменування, принцип дії чи експлуатаційні характеристики технічних засобів розвідки, спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки, призначених для здійснення та забезпечення оперативно-розшукової, контррозвідувальної чи розвідувальної діяльності, володіння якими дає змогу зацікавленій стороні впливати на її результати, що створює загрозу національним інтересам і безпеці.

31. Враховуючи, що відомості про спеціальні технічні засоби, призначені для негласного отримання інформації, є державною таємницею й стосуються не тільки цього кримінального провадження, їх розголошення без належних і обґрунтованих підстав загрожує національним інтересам та безпеці, поняття і ознаки яких визначені в Законі України № 2469-VIII від 21 червня 2018 року «Про національну безпеку України». Належного обґрунтування наявності таких підстав стороною захисту не наведено.

32. З огляду на викладене та з урахуванням пункту 9 частини першої статті 162 Кримінального процесуального кодексу України доступ до технічних засобів, що використовуються для проведення НС(р)Д, та документації до них, не є можливим в межах процедури витребування речей та документів, що унеможливлює задоволення відповідного клопотання сторони захисту.

- про витребування у сторони обвинувачення для огляду первинних носіїв інформації, на які здійснювалась фіксація результатів НС(р)Д (том № 1 а.с. 238-239)

33. Доводи захисника ОСОБА_7 про те, що первинні носії інформації, на які здійснювалась фіксація результатів проведення НС(р)Д, не були відкриті стороні захисту під час виконання вимог статті 290 Кримінального процесуального кодексу України з огляду на запис такої інформації уривками, є припущенням, яке на стадії підготовчого судового засідання неможливо підтвердити або спростувати.

34. Як повідомила прокурор, у ході підтримання пред`явленого обвинувачення вона надаватиме всі носії інформації, які є додатками до протоколів про результати проведення НС(р)Д та на яких зафіксовані такі результати, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає клопотання про витребування первинних носіїв інформації передчасним та таким, для задоволення якого наразі відсутні правові підстави.

- про витребування у сторони обвинувачення для огляду витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань, які надавались до Вищого антикорупційного суду разом з клопотаннями про надання дозволу на проведення НС(р)Д у справах № 991/2369/20, № 991/2559/20, № 991/2560/20, а у Вищого антикорупційного суду матеріалів цих справ (том № 1 а.с. 240-241)

- про витребування у Вищому антикорупційному суді матеріалів справи № 991/2982/20 про надання дозволу на проведення обшуку (том № 1 а.с. 242, 243-244)

35. Наведені клопотання колегія суддів вважає очевидно передчасними, адже на підготовчому судовому засіданні неможливо перевірити їхню обґрунтованість.

До того ж матеріали судових справ не можуть бути витребувані навіть в межах однієї судової установи, з цих матеріалів можуть бути виготовлені лише копії в межах процедури тимчасового доступу до речей та документів.

- про витребування у сторони обвинувачення для огляду витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12 березня 2020 року (том № 1 а.с. 245-246)

36. Під час підготовчого судового засідання прокурор надала стороні захисту оригінал та копію зазначеного у клопотанні витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, у зв`язку з чим, суд констатує відсутність фактичних підстав для задоволення цього клопотання.

Щодо змінизапобіжного заходушляхом зменшеннярозміру застави

37. Відповідно до частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони захисту має право своєю ухвалою змінити запобіжний захід щодо обвинуваченого в порядку, передбаченому главою 18 цього ж Кодексу.

38. Судом встановлено, що ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 23 квітня 2020 року ОСОБА_7 було обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1051000 гривень 00 копійок (том № 2 а.с. 76-79).

39. Обираючи вид та розмір запобіжного заходу, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду керувалась наявністю двох ризиків, а саме:

- ризику знищення, сховання або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження;

- ризику незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного.

40. Очевидно, що скерування обвинувального акта до суду та завершення досудового розслідування означає, що завершується також процедура збирання доказів стороною обвинувачення, адже їх сукупність вже визнана прокурором достатньою для пред`явлення обвинувачення, тому колегія суддів вважає ризик знищення, сховання або спотворення речей та документів таким, що втратив свою актуальність.

Водночас, суд констатує, що на теперішній час на обвинуваченого ОСОБА_7 не покладені ніякі додаткові обов`язки, адже після спливу строку їх дії сторона обвинувачення не зверталась з відповідним клопотанням. Припинення дії таких додаткових обов`язків саме по собі є пом`якшенням обмежувальних заходів під час застосування запобіжного заходу.

Разом з тим, оскільки свідки ще не були допитані в судовому розгляді, суд вважає наявним ризик впливу на них. Крім того, з огляду на припинення дії обов`язку здати документи для виїзду за межі України та з урахуванням суворості покарання, передбаченого в санкції частини четвертої статті 368 Кримінального кодексу України, суд також вважає таким, що наразі існує ризик переховування від суду.

41. В цілому суд вважає, що визначений в ухвалі від 23 квітня 2020 року запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1051000 гривень, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , не вступає в суперечність з гарантією, передбаченою пунктом 3статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покликана забезпечити прибуття обвинуваченого у судове засідання. А тому, розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу обвинуваченого, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі (Gafa v. Malta, no. 54335/14, 22 травня 2018, п.70).

42. Оцінюючи майновий стан обвинуваченого ОСОБА_7 , суд дослідив надані сторонами кримінального провадження документи, проаналізував аргументи сторони захисту та дійшов таких висновків.

43. Як убачається з наказу № 1069-о від 30 липня 2020 року, ОСОБА_7 дійсно було звільнено з посади та зараховано у розпорядження ГУ ДФСУ у Київській області (том № 2 а.с. 39-42).

За відомостями, наведеними у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік (том № 2 а.с. 59-63), сукупний дохід всіх членів родини ОСОБА_7 за 2020 рік склав 488877 гривень 00 копійок.

Проте, доводи ОСОБА_7 щодо непомірності встановленого розміру застави з огляду на втрату постійної роботи та тривале безробіття, а також невеликий розмір доходів його матері та дружини суд відхиляє. Колегія суддів вважає неспроможними пояснення обвинуваченого щодо не вжиття ним заходів для працевлаштування з огляду на перебування у розпорядженні ГУ ДФС у Київській області з метою отримання необхідного стажу для оформлення пенсії у майбутньому.

Вочевидь такі дії працездатної особи, яка перебуває у скрутному матеріальному становищі та від якої вимагають повернути внесені в якості застави гроші, вбачаються непослідовними та нелогічними.

44. Судом також встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності від 25 грудня 2012 року житловий будинок родини ОСОБА_7 загальною площею 228,3 м2 з допоміжними господарськими будівлями та спорудами розташований на земельній ділянці площею 0,2 га за адресою: АДРЕСА_2 , та належить його матері ОСОБА_53 (том № 2 а.с. 30, 31). Зазначене дійсно узгоджується з відомостями, наведеними ОСОБА_7 у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік (том № 2 а.с. 59-63).

Виходячи з фототаблиці, долученої до протоколу обшуку місця проживання ОСОБА_7 від 10 квітня 2020 року, можна зробити висновок, що рівень та спосіб життя обвинуваченого та його родини є вищими за середній (том № 2 а.с. 64-69).

45. Проаналізувавши наведені вище обставини у їхній сукупності, колегія суддів не вважає, що розмір застави у сумі 1 051 000 гривень є непомірним для ОСОБА_7 , водночас, грошові кошти в такій сумі є значущими для нього, що забезпечує співмірність та дієвість цього запобіжного заходу.

46. Доводи сторони захисту про те, що особа, яка надала позику

захиснику обвинуваченого ОСОБА_7 адвокату ОСОБА_8 для внесення застави вимагає повернути грошові кошти не були підтверджені жодними матеріалами.

Щодо посилання адвоката ОСОБА_8 на те, що частина застави була внесена за рахунок його особистих коштів, та наразі він прагнув би їх повернути, суд зазначає, що внесення застави було правом адвоката, яке не обумовлювалось ні строком її дії, ні обов`язком держави повернути внесені кошти на першу вимогу заставодавця.

47. Суд наголошує, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді застави може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у звязку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами для зміни запобіжного заходу в сторону його помякшення або скасування. Проте про такі обставини сторона захисту суду не повідомила, у зв`язку з чим у клопотанні про зміну запобіжного заходу належить відмовити.

Щодо виклику свідків

48. Відповідно до частини першої статті 65 Кримінального процесуального кодексу України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.

49. Сторонами кримінального провадження до виклику в судовий розгляд були заявлені кілька десятків свідків, яким, на їхню думку, відомі фактичні обставини, що мають значення для цього провадження. Деякі з них були допитані на стадії досудового розслідування, у проведенні допиту інших детектив відмовив.

Наразі суд позбавлений можливості оцінити обґрунтованість виклику свідків та вагомість відомих їм обставин, проте через відсутність якихось принципово важливих заперечень не вбачає підстав для відмови в задоволенні відповідних клопотань.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись статтями 176-178, 182, 186, 201, 314, 315, 316, 369, 372 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П ОС ТА НО ВИ ЛА:

Призначити у відкритому судовому засіданні судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 52020000000000186 від 12 березня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України, ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України, на 29 червня2021року на 9 годину 00 хвилин у залі судових засідань № 6 у приміщенні Вищого антикорупційного суду, за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, будинок 41.

У судовий розгляд викликати прокурора, обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та їхніх захисників.

У задоволенні скарг захисника ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_12 на дії детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_18 в ході проведення огляду та на постанову прокурора про контроль за вчиненням злочину від 02 квітня 2020 року, скарги захисника ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_13 на рішення заступника Генерального прокурора керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_19 відмовити.

У задоволенні клопотань захисника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 про витребування речей і документів відмовити.

Клопотання прокурора, захисників ОСОБА_10 - адвокатів ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , захисника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 про виклик свідків задовольнити.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3